SOUTH KOREAN HIGHER EDUCATION DEVELOPMENT TRENDS IN THE CONTEXT OF GLOBALIZATION AND REGIONALIZATION


 Oleksandra Nazarenko - graduate student of Borys Hrinchenko Kyiv University, senior lecturer at the Department of Foreign Languages and Intercultural Communications Institute of Personnel Training of the State Employment Service of Ukraine, Kyiv, Ukraine. 


DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2020-3-40-48  

Завантажити (Pdf)

 
 In this article, the author outlines the key higher education development trends in South Korea in the context of globalization and regionalization. The influence of globalization processes on the higher education development in the countries of the Far East as exemplified by South Korea has been identified and studied in detail. 
 The article features the specifics of internationalization process and determines its types. Prioritized is the statistical data obtained from participation of the South Korean students in the academic mobility programs due to the opportunity to adequately assess such processes in the entire region rather than just one country. The research results have analyzed the specifics of regionalism in the higher education and suggest a clear idea of how it differs from the internationalization process. 
 The author has researched the influence of the union processes on the European Union and the education policy of the ASEAN member states. 
 The article dwells on the Association achievements in the higher education area and highlights the advantages of the above.The article is focused on the economic policy of the South Korean Government and the strategy of further financing and development of the area. It has been noted that there is direct correlation between the education quality and the invested financial resources. 
 The author further analyzes the state policy in the area of continuing education or lifelong learning and gives a general description of the problem as well as singles out the main types of the educational institutions offering knowledge.
 Keywords: higher education; regionalization; ASEAN; South Korea; Far Eastern region.

 Александра Назаренко, аспирантка Киевского университета имени Бориса Гринченко, старший преподаватель кафедры иностранных языков и межкультурных коммуникаций Института подготовки кадров государственной службы занятости Украины, г. Киев, Украина.

ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ЮЖНОЙ КОРЕИ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ И РЕГИОНАЛИЗАЦИИ
 В статье освещены ключевые тенденции развития высшего образования Южной Кореи в условиях глобализации, к которым отнесены интернационализация, регионализация и гармонизация. Выделено и подробно рассмотрено влияние глобализационных процессов на развитие высшего образования стран Дальнего Востока, в частности Южной Кореи. Проанализированы характер объ-
единительных процессов в Европейском Союзе и их влияние на образовательную политику стран – участниц АСЕАН. Определена роль Ассоциации в развитии отрасли высшего образования и выделены ключевые аспекты влияния. Констатирован вклад АСЕАН в формирование региональной сети высших учебных заведений к основным направлениям работы сети отнесены: стратегическое планирование дальнейшей работы высших учебных заведений, которая обычно связана с академическим обменом всех субъектов высшего образования в регионе; надзорная функция; информационная поддержка университетской сети, а также организация и проведение образовательно-научных мероприятий. Особое внимание уделено регионализации и гармонизации высшего образования, проявляющимся в довольно активных процессах академической мобильности между университетами региона. Такая политика проводится с целью поддержки качества высшего образования на высоком уровне для возможности конкурировать с другими ведущими образовательными центрами и учреждениями мира. Представлены особенности процесса интернационализации, а также выделены ее виды. Важны статистические данные об участии южнокорейских студентов в программах академической мобильности, что позволяет адекватно оценить данные процессы в рамках не только одной страны, но и всего региона. По результатам исследований осмыслены особенности регионализма в высшем образовании и его отличие от процесса интернационализации. Рассмотрены экономическая политика правительства Южной Кореи и стратегия дальнейшего финансирования и развития отрасли. Констатировано, что качество образования прямо пропорционально зависит от количества вложенных в него финансовых ресурсов. 
Также проанализирована политика государства по отношению к образованию в течение жизни; охарактеризовано состояние проблемы в целом, а также выделены основные типы учебных заведений, в которых можно приобрести знания. Сделан вывод об инновационном развитии системы высшего образования Южной Кореи, характер которого определяется вызовами глобального, регионального и национального уровня. Подчеркнута активная роль правительства Южной Кореи в преобразовании национального высшего образования в образование современного качества на основе сохранения его фундаментальности и соответствия актуальным и перспективным потребностям личности и общества 
 Ключевые слова: высшее образование; регионализация; АСЕАН; Южная Корея; Дальневосточный регион.

Олександра Назаренко, аспірантка Київського університету імені Бориса Грінченка, старший викладач кафедри іноземних мов та міжкультурних комунікацій Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, м. Київ, Україна.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА РЕГІОНАЛІЗАЦІЇ
 У статті висвітлено ключові тенденції розвитку вищої освіти Південної Кореї в умовах глобалізації, до яких віднесено інтернаціоналізацію, регіоналізацію та гармонізацію. Виокремлено й детально розглянуто вплив глобалізаційних процесів на розвиток вищої освіти країн Далекого Сходу, зокрема Південної Кореї. Проаналізовано характер об’єднавчих процесів у Європейському Союзі та їхній вплив на освітню політику країн – учасниць АСЕАН. Окреслено роль Асоціації в розвитку галузі вищої освіти і виокремлено ключові аспекти впливу. Констатовано внесок АСЕАН у формування регіональної мережі закладів вищої освіти До основних напрямів роботи мережі віднесено: стратегічне планування подальшої роботи закладів вищої освіти, яка здебільшого пов’язана з академічним обміном усіх суб’єктів вищої освіти в регіоні; наглядову функцію; інформаційну підтримку університетської мережі, а також організацію та проведення освітньо-наукових заходів. Особливу увагу приділено регіоналізації та гармонізації вищої освіти, що проявляються в доволі активних процесах академічної мобільності між університетами регіону. Така політика проводиться з метою підтримання якості вищої освіти на високому рівні задля можливості конкурувати з іншими провідними освітніми центрами та установами світу. Представлено особливості процесу інтернаціоналізації, а також виокремлено її види. Важливими є статистичні дані про участь південнокорейських студентів у програмах академічної мобільності, що дає можливість адекватно оцінити ці процеси в рамках не тільки однієї країни, а й цілого регіону. За результатами досліджень осмислено особливості регіоналізму у вищій освіти та його відмінність від процесу інтернаціоналізації. Розглянуто економічну політику уряду Південної Кореї та стратегію подальшого фінансування й розвитку галузі. Констатовано, що якість освіти прямо пропорційно залежить від кількості вкладених у неї фінансових ресурсів. Також проаналізовано політику держави щодо освіти впродовж життя; охарактеризовано стан проблеми загалом, а також виокремлено основні типи освітніх закладів, у яких можна набути знань. Зроблено висновок про інноваційний розвиток системи вищої освіти Південної Кореї, характер якого визначається викликами глобального, регіонального та національного рівня. Підкреслено активну роль уряду Південної Кореї у перетворенні національної вищої освіти на освіту сучасної якості через збереження її фундаментальності та відповідності актуальним і перспективним потребам особистості та суспільства.
 Ключові слова: вища освіта; регіоналізація; АСЕАН; Південна Корея; Далекосхідний регіон.

Використані джерела 
[1] Я. О. Нікольсон, “Інтернаціоналізація вищої освіти, КНУ імені Тараса Шевченка”. [Електронний ресурс]. Доступно:  http://www.univ.kiev.ua/news/7990. \
[2] “Education at a Glance 2019: OECD Indicators”, EOECD, Arlindovsky.net, 2019. [Online]. Available: https://www.arlindovsky.net/wp-content/uploads/2019/09/Education-at-a-glance-2019.pdf. [Accessed: 08- May- 2020].
[3] Г. В. Хоружий “Європейська політика вищої освіти. Монографія.” – Полтава, Україна: Дивосвіт, 2016. С. 94–97.
[4] Я. І. Безусяк “Роль Болонського процесу в розвитку вищої освіти Європи та України”,  Матеріали XLVI науково-технічної конференції підрозділів ВНТУ, Вінниця, 22-24 березня 2017 р. [Електронний ресурс]. Доступно:  http://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/17628/1983.pdf?sequence=3. 
[5] И. П. Сергун “АСЕАН +3: ключевые позиции сотрудничества и перспективы развития”, Известия Саратовского университета. Саратов, 2011. 
[6] S. Soongsawang “The Harmonisation Of Higher System In ASEAN: An Fnalysis Of Drivers And Impediments”. Submitted in total fulfilment of the requirements of the degree of Doctor of Philosophy. Melbourne Centre for the Study of Higher Education Melbourne Graduate School of Education The University of Melbourne, 2018. 
[7] M.-H. Chou, P. Ravinet “The rise of “higher education regionalism”: An agenda for higher education research”, Handbook of higher education policy and governance, 2015
[8] О. Шестак “Состояние и основные тенденции развития профессионального образования и науки на Дальнем Востоке”, Владивостокский государственный университет экономики и сервиса, Владивосток, 2012.
[9] Фінансування наукових досліджень в Україні та світі, 2016. [Електронний ресурс]. Доступно: http://edclub.com.ua/analityka/finansuvannya-naukovyh-doslidzhen-v-ukrayini-ta-sviti
[10] Фінансування наукових досліджень в Україні та світі, 2016. [Електронний ресурс]. Доступно: http://edclub.com.ua/analityka/finansuvannya-naukovyh-doslidzhen-v-ukrayini-ta-sviti   
[11]  Є. Товкач “Система вищої освіти Південної Кореї (друга половина ХХ ст.): становлення, особливості розвитку, сучасний стан”, Українська орієнталістика, 2012. 
[12]   К. Кречетников “Образование в Южной Корее глазами корейских исследователей”, 2016. [Електронний ресурс]. Доступно:  https://elibrary.ru/item.asp?id=25340129. 
[13] J. Lee “Confucian Thought Affecting Leadership and Organizational Culture of Korean Higher Education” [Online]. Available: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED504451.pdf. [Accessed: 08- May- 2020].     
[14]  박의수, 강승규, 정영수, “강선보교육의 역사와 철학”, Dongmunsa, Seoul, 2002. 
[15]  О. Нітенко “Інтернаціоналізація вищої освіти як фактор розвитку університету”, Освітологічний дискурс, 2015. 
[16]  Adapting Education to the Information Age.  Knowledge & Information Policy Division. International Cooperation & Information Technology Bureau (MOE & HRD), Seoul, 2005.
 
References 
[1] Ya. O. Nikolson “Internacionalizaciya vishoyi osviti, KNU imeni Tarasa Shevchenka”. [Elektronnij resurs]. Dostupno:  http://www.univ.kiev.ua/news/7990. \
[2] “Education at a Glance 2019: OECD Indicators”, EOECD, Arlindovsky.net, 2019. [Online]. Available: https://www.arlindovsky.net/wp-content/uploads/2019/09/Education-at-a-glance-2019.pdf. [Accessed: 08- May- 2020].
[3] G. V. Khoruzhyi “Yevropejska politika vishoyi osviti. Monografiya.” – Poltava, Ukrayina: Divosvit, 2016. S. 94–97.
[4] Ya. I. Bezusyak “Rol Bolonskogo procesu v rozvitku vishoyi osviti Yevropi ta Ukrayini”, Materiali 
XLVI naukovo-tehnichnoyi konferenciyi pidrozdiliv VNTU, Vinnicya, 22-24 bereznya 2017 r. [Elektronnij resurs]. Dostupno: http://ir.lib.vntu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/17628/1983.pdf?sequence=3. 
[5] I. P. Serhun “ASEAN +3: klyuchevye pozicii sotrudnichestva i perspektivy razvitiya”, Izvestiya Saratovskogo universiteta. Saratov, 2011. 
[6] S. Soongsawang “The Harmonisation Of Higher System In ASEAN: An Fnalysis Of Drivers And Impediments”. Submitted in total fulfilment of the requirements of the degree of Doctor of Philosophy. Melbourne Centre for the Study of Higher Education Melbourne Graduate School of Education The University of Melbourne, 2018. 
[7] M.-H. Chou, P. Ravinet “The rise of “higher education regionalism”: An agenda for higher education research”, Handbook of higher education policy and governance, 2015
[8] O. Shestak “Sostoyanie i osnovnye tendencii razvitiya professionalnogo obrazovaniya i nauki na Dalnem Vostoke”, Vladivostokskij gosudarstvennyj universitet ekonomiki i servisa, Vladivostok, 2012.
[9] Finansuvannya naukovih doslidzhen v Ukrayini ta sviti, 2016. [Elektronij resurs]. Dostupno: http://edclub.com.ua/analityka/finansuvannya-naukovyh-doslidzhen-v-ukrayini-ta-sviti
[10]  South Korea: local governments’ budget for education, Statista, 2019. [Online]. Available: https://www.statista.com/statistics/713987/south-korea-local-governments-budget-for-education/]. [Accessed: 08- May- 2020].   
[11]  Ye. Tovkach “Sistema vishoyi osviti Pivdennoyi Koreyi (druga polovina HH st.): stanovlennya, osoblivosti rozvitku, suchasnij stan”, Ukrayinska oriyentalistika, 2012. 
[12]  K. Krechetnikov “Obrazovanie v Yuzhnoj Koree glazami korejskih issledovatelej”, 2016. [Elektronnij resurs]. Dostupno:  https://elibrary.ru/item.asp?id=25340129. 
[13] J. Lee “Confucian Thought Affecting Leadership and Organizational Culture of Korean Higher Education” [Online]. Available: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED504451.pdf. [Accessed: 08- May- 2020].   
[14]  박의수, 강승규, 정영수, “강선보교육의 역사와 철학”, Dongmunsa, Seoul, 2002. 
[15] O. Nitenko “Internacionalizaciya vishoyi osviti yak faktor rozvitku universitetu”, Osvitologichnij diskurs, 2015. 
[16]  Adapting Education to the Information Age.  Knowledge & Information Policy Division. International Cooperation & Information Technology Bureau (MOE & HRD), Seoul, 2005.