МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

 Раїса Мартинова - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, професор кафедри західних і східних мов та методики їх навчання ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», м. Одеса, Україна.


DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2021-1-18-29

Завантажити (Pdf)

  На сьогодні роль педагогічного моделювання особливо важлива у зв'язку з необхідністю засвоювати дедалі більші обсяги інформації за той самий навчальний час і опановувати її не тільки для репродуктивного застосування знань, а й для продуктивної творчої діяльності. Досягненню ефективних процесів навчання можуть сприяти обов'язкові умови їх моделювання, які ми називаємо «закономірностями». До них  належать такі. 1. Модель процесу навчання має включати такі ланки і утверджувати форму їх взаємозв'язку, які забезпечать йому результативну динаміку. 2. Модель процесу навчання має забезпечувати розв’язання суперечностей між потребами в оволодінні новою предметною або професійною інформацією і можливостями повномірної реалізації попередньої. 3. Модель процесу навчання у змістовій частині має містити актуальний матеріал на основі заперечення застарілого, інтеграції того, що залишилося, з новим. У процесуальній частині вона має включати ефективні попередні й сучасні методи і засоби навчання. 4. Модель процесу навчання забезпечуватиме системне нарощування компетентнісного потенціалу тим, хто навчається, за умови поступового зростання складності як смислового змісту, так і компонентів змісту його засвоєння. 5. Модель процесу навчання забезпечуватиме оволодіння матеріалом, що вивчається, за умови: мотивації набуття нових знань; дроблення всього предметного змісту на доступні за обсягом елементи для їх засвоєння більшістю учнів за одиницю навчального часу; обов'язкового повторення всіх попередніх під час вивчення наступного в рамках однієї теми; 6. Модель процесу навчання вважатиметься валідною за умови її практичної реалізації  80 % і 70 % засвоєнням матеріалу більшістю учнів у процесах формувального і масового навчання.
  Ключові слова: закономірності; педагогічне моделювання; модель процесу навчання; складові процесу навчання; валідність.

 Раиса Мартынова, член-корреспондент НАПН Украины, доктор педагогических наук, профессор кафедры западных и восточных языков и методики их обучения, ГУ «Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Д. Ушинского», г. Одесса, Украина.

МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ

 Сегодня педагогическое моделирование приобретает особую значимость в связи с необходимостью усваивать все большие объемы информации за то же учебное время и овладевать ею не только для репродуктивной, но и для продуктивной творческой деятельности. Достижению таких эффективных процессов обучения могут способствовать обязательные условия их моделирования, которые мы называем «закономерностями». Данные закономерности  заключаются в том, что модель процесса обучения должна: 1) включать такие звенья и форму их взаимосвязи, которые обеспечат ему результативную динамику; 2) гарантировать разрешение противоречий между потребностями в овладении новой информацией и возможностями реализации знаний по предыдущей; 3) в содержательной части включать актуальный материал на основе отрицания устаревшего, интеграции оставшегося с новым и компрессии того, что образовалось, а в процессуальной части – содержать эффективные предыдущие и современные методы и средства обучения; 4) обеспечивать системное нарастание компетент-
ностного потенциала учащихся при условии постепенного нарастания сложности как смыслового содержания, так и способов его усвоения; 5) обеспечивать овладение изучаемым при условии: мотивации приобретения новых знаний; дробления всего предметного содержания на доступные по объему элементы; обязательного повторения всех предыдущих при изучении следующего в рамках одной темы; 6) считаться валидной при ее практической реализа ции с 80 % и  70 % усвоением материала большинством учащихся в процессах формирующего и массового обучения.
 Ключевые слова: закономерности; педагогическое моделирование; модель процесса обучения; составляющие процесса обучения; валидность. 

  Raisa Martynova, Corresponding member of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Western and Oriental Languages and Methods of their Teaching, State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynskyi».

METHODOLOGICAL REGULARITIES OF PEDAGOGICAL MODELLING

 The problem of pedagogical modelling has been in the focus of attention of many scientists for hundreds of years. Teaching processes modeling allows not only to study their effectiveness, but also to program it. Currently, the role of pedagogical modelling is getting more essential concerning the need to master more information within the same educational time-limit and master it not only for the reproductive use of knowledge, but also for productive creative activity. To achieve the effective teaching processes, the obligatory conditions for their modelling, which we call "regularities", should be implemented. Taking into account that teaching is a dialectical process of cognition of the surrounding reality, the regularities of its modelling come from the laws of dialectics and synergetics. These regularities, as we have established, are the following. 1. The model of the teaching process should include not only all its constituents, but also allow such form of their relationship that will provide it with positive, effective dynamics. 2. The model of the teaching process should provide students with the possibility to advance from ignorance to knowledge, from inability to skills by 
means of constant resolving the contradictions between the needs for mastering new educational or professional information and opportunities for full implementation of the previous one. 3. The model of the teaching process in its content part should include only the material of current interest based on the denial of the obsolete items, the integration of the remaining pieces of the material with the new information and the compression of the newly-formed parts of the material. In its procedural part, it should include both the effective previous and modern (computer) methods and teaching aids that are able to ensure mastering of the compressed content. 4. The model of the teaching process will provide a systemic increase in the students’ competence potential under the condition of a gradual increase in the complexity of both the semantic content and the components of the content of its mastering: from receptive knowledge to receptive skills, and from receptive skills to reproductive, productive and reflective skills. 5. The model of the teaching process will ensure the mastery of the material under study as long as the following conditions are observed, namely: motivation to acquire new knowledge; splitting the entire subject content into elements accessible in volume for their mastering by the majority of students per unit of the educational time; the semantic relationship of elements and the obligatory repetition of all the previous ones when studying the next one within the framework of one topic; domination of involuntary repetition over voluntary for a long lasting and practical memorization of the material under study. 6. The model of the teaching process will be 
valid if its practical implementation is the following: a) with 80% mastering of the programmed material by the majority of students in the process of a formative experiment and b) with 70% mastering of the programmed material by the majority of students in the process of mass training.
  Keywords: regularities, pedagogical modelling, model of teaching process, components of teaching process, validity.

Використані джерела
[1] В. А. Штофф. Моделирование и философия. Москва : Высшая школа,1966.
[2] И. О. Котлярова. Метод моделирования в педагогических исследованиях. Вестник ЮРуГУ. Серия «Образование. Педагогические науки». Т.11, № 1, с. 6-20, 2019.
[3] Философский энциклопедический словарь. Москва: ИНФРА-М, 2001.
[4] Г. Хакен. Синергетика. Москва : Мир, 1980.
[5] О. В. Чалий. Синергетика: інтеграційні тенденції в освіті. Неперервна професійна освіта. Київ: АПНУ, с. 158-175, 2000.
[6] С. У. Гончаренко. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 2011.
[7] С. Клепко. Інтеграція і поліформізм знання у вищій освіті. Філософія освіти. Фундаментальні проблеми філософії освіти. № 3 (5), с. 22-33, 2006.
[8] Н. Н. Ланге. К теории чувственного внимания и активной апперцепции. Philosophische Studien. Т. IV,1988.
[9] Д. Н. Узнадзе. Психологические исследования. Москва: Наука, 1966.
[10] Г. Эббингауз. Смена душевных образований. Психология памяти: хрестоматия по общей психологии / под. ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. Москва: ЧеРо, с. 243-263, 2002.
[11] Р. Ю. Мартинова. Цілісна загальнометодична модель навчання іноземних мов: [монографія]. Київ : Вища шк., 2004.
[12] В. В. Тузов. Синергетика как методология исследования процессов самоорганизации сложных систем. Библиосфера, № 1, с. 52-59, 2007.
[13] С. У. Гончаренко. Педагогічні закони, закономірності, принципи. Сучасне тлумачення. Рівне: Волинські обереги, 2012.
[14] П. И. Зинченко. Непроизвольное запоминание. Москва : Прогресс. 1960.
[15] С. Л. Рубинштейн. Основы общей психологии. СПб.: Питер, 2010. 
[16] А. А. Смирнов. Проблемы психологии памяти. Москва: Изд-во Просвещение, 1966.

References 
[1] V. A. Shtoff, Modelirovaniye i filosofiya [Modeling and Philosophy]. Moscow : Higher School, 1966 [in Russian].
[2] I. O. Kotlyarova, Metod modelirovaniya v pedagogicheskikh issledovaniyakh [Modelling method in pedagogical research]. VestnikYURuGU. Seriya «Obrazovaniye. Pedagogicheskiye nauki» [VestnikYRuGU. Series «Education. Pedagogical Sciences»]. T. 11. N 1. р. 6-20,2019.[in Russian].
[3] Filosofski entsiklopedicheskiy slovar' [Philosophical Encyclopedic Dictionary]. Moskva : INFRA-M, 2001.  [in Russian].
[4] G. Khaken Sinergetika [Synergetics]. Moskva : Mir., 1980. [in Russian].
[5] O. V. Chalyy, Synerhetyka: intehratsiyni tendentsiyi v osviti [Synergetics: integration tendencies in education]. Neperervna profesiyna osvita [Continuing professional education]. Kyiv : APNU. р. 158-175,2000. [in Ukrainian].
[6] S. U. Honcharenko, Ukrayinskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv: Lybid,2011. [in Ukrainian].
[7] S. Klepko, Intehratsiya i poliformizm znannya u vyshchiy osviti [Integration and polyformism of knowledge in higher education]. Filosofiya osvity. Fundamentalʹni problem filosofiyi osvity [Philosophy of education. Fundamental problems of philosophy of education]. №3 (5). р. 22-33, 2006. [in Ukrainian].
[8] N. N. Lange, K teorii chuvstvennogo vnimaniya i aktivnoy appertseptsii [To the theory of sensory attention and active apperception]. Philosophische Studien. T. IV. [in Russian].
[9] D. N. Uznadze, Psikhologiya issledovaniya [Psychology research].M. :Nauka, 1966. [in Russian].
[10] G. Ebbingauz, Smena dushevnykh obrazovaniy [Change of mental formations]. Psikhologiya pamyati. Khrestomatiya po obshchey psikhologii  [Psychology of memory. Texts in general psychology. Yu. B. Gippenreyter, V. Y. Romanova (Ed.). Moskva : CheRo. р.  243-263, 2002. [in Russian].
[11] R. Yu. Martynova, Tsilisna zahalʹnometodychna modelʹ navchannya inozemnykh mov [Holistic general methodical model of teaching foreign languages].Kyiv :Vyshchashk. 2004.[in Ukrainian].
[12] V. V. Tuzov, Sinergetika kak metodologiya issledovaniya protsessov samoorganizatsii slozhnykh system [Synergetics as a methodology for studying the processes of self-organization of complex systems]. Bibliosfer. № 1, р. 52-59, 2007.  [in Russian].
[13] S. U. Honcharenko, Pedahohichni zakony, zakonomirnosti, pryntsypy. Suchasne tlumachennya [Pedagogical laws, patterns, principles. Modern interpretation]. Rivne: Volynsʹki oberehy, 2012. [in Ukrainian].
[14] P. I. Zinchenko, Neproizvol'noye zapominaniye [Involuntary memorization].Moskva : Progress.1960. [in Russian].
[15] S. L. Rubinshteyn, Osnovy obshchey psikhologii. Saint Petersburg :Peter, 2010. [in Russian].
[16] A. A. Smirnov, Problemy psikhologii pamyati [Problems of the psychology of memory]. Moskva :Prosveshcheniye, 1966. [in Russian].