ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ ЯК УМОВА НАБУТТЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ МАЙБУТНІМИ ВЧИТЕЛЯМИ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

Ольга Білоус - старший викладач кафедри географії Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна.

Павло Самойленко кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри хімії, технологій та фармації Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, м. Чернігів, Україна.


DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2021-2-61-71

Завантажити (Pdf)

 Статтю присвячено аналізу моделей освітнього середовища в психолого-педагогічних дослідженнях. Констатовано, що для набуття професіоналізму майбутніми вчителями необхідне створення специфічного освітньо-професійного середовища педагогічної практики. Виявлено інваріантні складові зазначеного середовища та фактори, що впливають на успішність проєктування і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії студента-практиканта. З’ясовано шляхи збагачення освітньо-професійного середовища педагогічної практики задля створення можливості задоволення індивідуальних освітніх потреб, намірів і прагнень студентів та набуття ними професіоналізму. Ефективність функціонування освітньо-професійного середовища педагогічної прак-тики визначається за результатами сформованості професійно-педагогічних компетентностей студентів на рефлексивно-оцінювальному етапі її проведення. 

 Ключові слова: освітньо-професійне середовище педагогічної практики; професіоналізм майбутнього вчителя; індивідуальна освітня траєкторія; професійно-педагогічні компетентності.

Ольга Белоус, старший преподаватель кафедры географии Национального университета «Черниговский коллегиум» имени Т. Г. Шевченко, г. Чернигов, Украина.

Павел Самойленко, кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедры химии, технологий и фармации Национального университета «Черниговский коллегиум» имени Т. Г. Шевченко, г. Чернигов, Украина.

ОБРАЗОВАТЕЛЬНО-ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ СРЕДА ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКИ КАК УСЛОВИЕ ОБРЕТЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛИЗМА БУДУЩИМИ УЧИТЕЛЯМИ ЕСТЕСТВЕННЫХ ДИСЦИПЛИН

 Статья посвящена анализу моделей образовательной среды в психолого-педагогических исследованиях. Констатировано, что для обретения профессионализма будущими учителями необходимо создание специфической образовательно-профессиональной среды педагогической практики. Выявлены инвариантные составляющие данной среды и факторы, влияющие на успешность проектирования и реализации индивидуальной образовательной траектории студента-практиканта. Установлены пути обогащения образовательно-профессиональной среды педагогической практики для обеспечения возможности удовлетворения индивидуальных образовательных потребностей, намерений и стремлений студентов, обретения ими профессионализма.
  Ключевые слова: образовательно-профессиональная среда педагогической практики; профессионализм будущего учителя; индивидуальная образовательная траектория; профессионально-педагогические компетентности.

Olha Bilous, Senior Lecturer of the Department of Geography, T. H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium», Chernihiv, Ukraine

Pavlo Samoilenko, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Chemistry, Technologies and Pharmacy, T. H. Shevchenko National University «Chernihiv Colehium», Chernihiv, Ukraine

PROFESSIONAL TRAINING ENVIRONMENT DURING PEDAGOGICAL PRACTICE AS A CONDITION OF SKILLS ACQUIRING BY TEACHERS-TRAINEES OF NATURAL SCIENCES 
  The article analyzes the models of educational environment represented in psychological and pedagogical research studies. It is stated that in order to acquire professional skills by teachers-trainees a special educational training environment during pedagogical practice should be created. 
The professional training environment during pedagogical practice is defined as a special set of influences and conditions which provides creation of a variable, indefinite space full of problem situations and opportunities. It helps to launch professional development mechanism, development of new ideas, forming of life perspectives as well as an ability of self-projection. The model of professional training environment comprises the following components: space and subject referenced, social and psycho-didactical. The resources of the space and subject referenced component (distant learning means, electronic libraries, software systems) are the material basis of professional training environment functioning. The social component includes interrelated key subjects of educational process: a professional teacher, a teacher-trainee, a supervisor of pedagogical practice, students. A teacher being an example of professionalism supervises the process and consults a teacher-trainee. A priority of a dialogue in the system of relations of a teacher-trainee and students as well as the role of a supervisor of pedagogical practice in projection and implementation of individual educational trajectory is specified. Psycho-didactic component provides correspondence of education objectives, syllabus and applied methods to physiological characteristics of trainees. Factors which influence the successful implementation of individual educational trajectory of a teacher-trainee are related to the components of professional training environment during pedagogical practice.  The ways to enrich the profes-
sional training environment with opportunities to meet individual educational needs and intentions of trainees in acquiring their professional skills are discussed. The effectiveness of professional training environment functioning during pedagogical practice is defined according to the level of professional competences formation of teachers-trainees at the after action review and assessment stage. 
 Keywords: professional training environment of pedagogical practice; professionalism of a teacher-trainee; individual educational trajectory; professional pedagogical competences.

Використані джерела
[1] В. И. Панов, Психодидактика образовательных систем: теория и практика. Санкт-Петербург, Россия: Питер, 2007.
[2] В. А. Ясвин, Образовательная среда: от моделирования к проектированию. Москва, Россия: Смысл, 2001.
[3] В. В. Рубцов, Основы социально-генетической психологии. Москва, Россия: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж, Россия: НПО «МОДЭК», 1996.
[4] В. И. Слободчиков, «О понятии образовательной среды в концепции развивающего образования», на 2-й Росс. конф. по экологической психологии, Москва, 2000, с. 172-176.
[5] Э. Ф. Зеер, и Э. Э. Сыманюк, «Индивидуальные образовательные траектории в системе непрерывного образования», Педагогическое образование в России, № 3, с. 74-82, 2014.
[6] Е. Н. Ильясова, «Формирование индивидуальной траектории обучения в контексте приоритетов развивающей информационной образовательной среды», Сибирский педагогический журнал, № 4, с. 56-59, 2013. [Електронний  ресурс]. Доступно: https://cyberleninka.ru/article/n/formirovanie-individualnoy-traektorii-obucheniya-v-kontekste-prioritetov-razvivayuschey-informatsionnoy-
obrazovatelnoy-sredy/viewer 
[7] Ю. П. Шапран, та О. І. Шапран, «Типологія освітнього середовища в умовах компетентнісно-зорієн-тованої педагогічної освіти», Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка, № 23, с. 4-10, 2015. [Електронний ресурс]. Доступно:http://nbuv.gov.ua/UJRN/Potip_2015_23_3. 
[8] О. Л. Гаркович, «Принципи організації освітнього середовища під час навчання хімії», Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки, вип. 120, с. 44-46, 2014. 
[9] О. Б. Полякова, «Профессиональная образовательная среда на защите будущих специалистов от профессиональных деформаций», Мир психологии, № 4 (76), с. 120-131, 2013.
[10] В. И. Слободчиков, и Е. И. Исаев, Основы психологической антропологии. Психология развития человека : Развитие субъективной реальности в онтогенезе. Москва, Россия: Школьная пресса, 2000.

References 
[1] V. I. Panov, Psychodidactics of educational systems: theory and practice. St. Petersburg, Russia: Piter, 2007. (in Russian) 
[2] V. A. Yasvin, Educational environment: from modeling to projection. Moscow, Russia: Smysl, 2001. (in Russian)
[3] V. V. Rubtsov, Fundamentals of social and genetic psychology. Moscow, Russia. Publishing house “Institute of applied psychology”, Voronezh, Russia: scientific association “MODEK”, 1996. (in Russian)
[4] V. I. Slobodchikov, “About the notion of educational environment within the concept of developing education”, 2d Russian conference of ecological psychology, Moscow, 2000, p.172-176. (in Russian)
[5] E. F. Zeer, and E. E. Symaniuk, Individual educational trajectories in the system of on-going education. Pedagogical education in Russia, № 3, p. 74-82, 2014. (in Russian)
[6] Ye. N. Iliasova, Forming of individual trajectory of education in context of priorities of developing informational educational environment, Siberian pedagogical journal, № 4, p. 56-59, 2013. Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/n/formirovanie-individualnoy-traektorii-obucheniya-v-kontekste-prioritetov-razvivayuschey-informatsionnoy-obrazovatelnoy-sredy/viewer (in Russian)
[7] Yu. P. Shapran, and O. I. Shapran, Typology of educational environment under conditions of competence oriented pedagogical education. Pedagogical Education: Theory and Practice. Psychology. Pedagogics, № 23, p. 4-10, 2015. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Potip_2015_23_3. (in Ukrainian)
[8] O. L. Harkovych, Principles of educational environment organization while teaching chemistry, Book of papers of Chernihiv State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences, issue 120, p. 44-46, 2014. (in Ukrainian)
[9] O. B. Poliakova, Professional training environment to protect the trainees from professional deformation. World of Psychology, № 4(76), p.120-131, 2013. (in Russian)
[10] V. I. Slobodchykov, and Ye. I. Isaev, Fundamentals of psychological anthropology. Psychology of human development: development of subjective reality in ontogenesis. Moscow, Russia: School media, 2000. (in Russian)