Аналіз освітніх компонент італійських та українських ЗВО зі спеціальності «Туризм»

Богдан Здольник

Анотація

Здійснено компаративний аналіз освітніх компонент італійських (Римський університет «Ла Сапіенца» (SAPIENZA Università degli Studi di Roma «La Sapienza»); Римський університет «Тор Вергата» (Università degli Studi di Roma «Tor Vergata»); Генуезький університет (Università degli studi di Genova); Університет Перуджі (Università degli Studi di Perugia); Катанійський університет (Università degli Studi di Catania) та українських (Національний університет «Львівська політехніка», Київський національний університет імені Тараса Шевченка) ЗВО, які здійснюють підготовку фахівців зі спеціальності «Туризм». Встановлено основні відмінності у провадженні підготовки майбутніх фахівців сфери туризму, з-поміж яких: терміни навчання ОКР «Бакалавр» в Італії та Україні; назви та цілі ОП в італійських та українських ЗВО; освітні вектори навчальних дисциплін ОП; блоки навчальних дисциплін; специфіка здійснення практичної підготовки студентів; можливості подальшого працевлаштування випускника спеціальності «Туризм».

Ключові слова: спеціальність «Туризм»; загальноуніверситетський рейтинг; фахівець; сфера туризму; бакалавр; освітні програми; практична підготовка.

Постановка проблеми в цілому та її зв’язок із важливими науково-практичними завданнями.

Італія є однією з найвідвідуваніших туристами держав світу, що зумовлено кореляцією успішного розвитку галузі туризму в державі з конкурентоспроможною фаховою підготовкою майбутніх фахівців – менеджерів з туризму. Відповідно освітня підготовка здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Туризм» чітко визначена італійськими ЗВО згідно з вимогами освітніх програм, їхніх цілей, освітніх векторів, що закладені в навчальний план з урахуванням освітніх компонент, та дають змогу набути необхідних компетентностей шляхом інтеграції дуальності та якісної практичної підготовки студентів задля подальшого працевлаштування. В Україні ж освітня парадигма при підготовці фахівців з туризму має суттєві відмінності від італійської, що, імовірно, призводять до нижчих показників відвідуваності України, недостатнього позиціонування України як світового туристичного бренду тощо. Зважаючи на це, вбачаємо необхідним здійснення компаративного аналізу освітніх компонент італійських та українських ЗВО зі спеціальності «Туризм».

Мета статті.

Ураховуючи італійський досвід університетів, здійснити компаративний аналіз головних освітніх компонент українських ЗВО зі спеціальності «Туризм», що входять до загальноуніверситетських рейтингів Shanghai Academic Ranking of World Universities, Times University Ranking.

Аналіз останніх публікацій.

При дослідженні освітніх компонент італійських та українських ЗВО зі спеціальності «Туризм» передусім проаналізовано нормативні документи італійських університетів, що входять у світові рейтинги Shanghai Academic Ranking of World Universities, Times University Ranking та QS World Rankings станом на 2021 р.: Римського університету «Ла Сапіенца» (SAPIENZA Università degli Studi di Roma «La Sapienza»); Римського університету «Тор Вергата» (Università degli Studi di Roma «Tor Vergata»); Генуезького університету (Università degli studi di Genova); Університету Перуджі (Università degli Studi di Perugia); Катанійського університету (Università degli Studi di Catania), а також українських університетів зі спеціальності «Туризм», що входять до зазначених вище загальноуніверситетських рейтингів та до рейтингу ЗВО «ТОП-200 УКРАЇНА 2021», зокрема, Національного університету «Львівська політехніка» та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

З-поміж українських учених проблему державного регулювання системи підготовки фахівців у сфері туризму досліджено Н.А. Леоненко (Леоненко, 2020), питання підготовки туристичних кадрів розкрито А.В. Лук’янець (Лук’янець, 2021), порівняння зарубіжного і вітчизняного досвіду підготовки фахівців з туризму здійснено В.М. Зігунов (Зігунов, 2021) та ін.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Завдяки тому, що Італія має досить високі показники відвідуваності з-поміж європейських країн (п’ята за відвідуваністю туристична країна в світі та третя в Європі із загальною чисельністю туристів 62 млн осіб, станом на 2020 р.), високопрофесійно здійснюється підготовка фахівців сфери туризму, які забезпечують надання якісних туристичних послуг (TOP20 The World's Most Visited Countries, 2021). Водночас Україну в 2021 р. відвідало майже 5 млн осіб, що в 12 разів менше ніж в Італії, і може бути одним із аргументів недостатньо належної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму, крім головної причини – війни з Російською Федерацією, яка почалася з 2014 р. (The Village Україна, 2021).

Відповідно до консолідованого рейтингу ЗВО Shanghai Academic Ranking of World Universities станом на 2021 р. входить п’ять італійських університетів, що займаються підготовкою майбутніх фахівців сфери туризму (Shanghai Academic Ranking of World Universities, 2021):

‒ Римський університет «Ла Сапіенца» (SAPIENZA Università degli Studi di Roma «La Sapienza») – 151‒200;

‒ Римський університет «Тор Вергата» (Università degli Studi di Roma «Tor Vergata») – 501‒600;

‒ Генуезький університет (Università degli studi di Genova) – 401‒500;

‒ Університет Перуджі (Università degli Studi di Perugia) – 401‒500;

‒ Катанійський університет (Università degli Studi di Catania) – 401‒500.

В Україні підготовкою здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Туризм» займаються ЗВО, які входять до світових загальноуніверситетських рейтингів, проте жоден університет України не входить до Shanghai Academic Ranking of World Universities, тому для здійснення аналізу за даними 2021 р. взято рейтинги Times University Ranking, до якого внесено Національний університет «Львівська політехніка» (501‒600 позиції), та QS World Rankings, з-поміж яких є Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (477 позиція); Київський національний університет імені Тараса Шевченка (601‒650 позиція) (табл. 1) (Shanghai Academic Ranking of World Universities, 2021; QS World Rankings, 2021; Times University Ranking, 2021; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2022; Національний університет «Львівська політехніка», 2022; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2022; Рейтинг університетів «Топ-200 Україна», 2021; Scienze del turismo. Laurea, 2022; Turismo enogastronomico, 2022; Scienze del turismo: impresa, cultura e territorio, 2022; Corso di Laurea in Economia del Turismo, 2022; Scienze del turismo, 2022; Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2022; Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020a; Про освітні програми, 2022; Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020b).

Освітня діяльність італійських та українських ЗВО зі спеціальності «Туризм» відповідно до світових загальноуніверситетських рейтингів (Shanghai Academic Ranking of World Universities, Times University Ranking та QS World Rankings) станом на 2021 р.

Джерело: складено автором за джерелами Shanghai Academic Ranking of World Universities (2021); QS World Rankings (2021); Times University Ranking (2021);. Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна (2022). Національний університет «Львівська політехніка» (2022). Київський національний університет імені Тараса Шевченка (2022). Рейтинг університетів «ТОП-200 Україна 2021» (2021). Scienze del turismo. Laurea (2022). Turismo enogastronomico (2022). Scienze del turismo: impresa, cultura e territorio (2022). Corso di Laurea in Economia del Turismo (2022). Scienze del turismo (2022). Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2022). Освітньо-професійна програма «Туризм» (2020a). Про освітні програми: Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти (2022). Освітньо-професійна програма «Туризм» (2020b).

Як бачимо, відповідно до національних рейтингів ЗВО як італійські, так і українські посідають зовсім інші позиції і здебільшого набагато вищі ніж у світових рейтингах, зокрема (Shanghai Academic Ranking of World Universities, 2021):

– Римський університет «Ла Сапіенца» (SAPIENZA Università degli Studi di Roma «La Sapienza») – 1‒4;

– Римський університет «Тор Вергата» (Università degli Studi di Roma «Tor Vergata») – 20‒29;

– Генуезький університет (Università degli studi di Genova) – 11‒19;

– Університет Перуджі (Università degli Studi di Perugia) – 11‒19;

– Катанійський університет (Università degli Studi di Catania) – 11‒19.

Українські університети відповідно до консолідованого національного рейтингу (Рейтинг університетів «Топ-200 Україна», 2021) посідають такі позиції:

– Національний університет «Львівська політехніка» – 4;

– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна – 3;

– Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 1.

Перш за все, необхідно зауважити, що термін навчання здобувачів вищої освіти ОКР бакалавр за спеціальністю «Туризм» в Італії складає три роки, в Україні чотири роки, що вже слугує першою відмінністю при підготовці фахівців з туризму, оскільки тривалість навчання дозволяє чіткіше формувати навчальні плани з відповідними освітніми компонентами, кількістю годин та кредитів ECTS, особливостями практичного складника підготовки тощо зі стратегічно обґрунтованим використанням освітнього часу відповідної ОП (Scienze del turismo. Laurea, 2022; Turismo enogastronomico, 2022; Scienze del turismo: impresa, cultura e territorio, 2022; Corso di Laurea in Economia del Turismo, 2022; Scienze del turismo, 2022).

По-друге, в Італії назва освітньої програми відповідає її цілі, тобто підготовці фахівців в тій чи іншій галузі туризму, наприклад назва ОП в «Ла Сапіенца» «Наука про туризм» («Scienze del turismo») та в Катанійському університеті «Наука про туризм» («Scienze del turismo») підтверджує комплексне вивчення туристичної науки; у решти університетів освітні програми зорієнтовані на відповідний галузевий профіль, зокрема, у «Тор Вергата» – «Продовольчий та винний туризм» («Turismo enogastronomico») – на гастрономічний і винний види туризму; в Генуезькому університеті – «Наука про туризм: бізнес, культура галузі» («Scienze del turismo: impresa, cultura e territorio») – з нахилом на економічний напрям та культурну спадщину; в Університеті Перуджі – «Економіка туризму» («Corso di Laurea in Economia del Turismo») простежується суто економічний підхід до вивчення туризму та його специфіки (Scienze del turismo. Laurea, 2022; Turismo enogastronomico, 2022; Scienze del turismo: impresa, cultura e territorio, 2022; Corso di Laurea in Economia del Turismo, 2022; Scienze del turismo, 2022).

В Україні в трьох наведених ЗВО назва ОП є доволі лаконічною і всеохопною – «Туризм», що докорінно відрізняється від італійського підходу, оскільки українські університети формують ОП з великою кількістю різних за своєю спрямованістю освітніх компонент. Це дає змогу готувати «фахівців-універсалів» у туризмі, з іншого – розконцентровує навчальний план і як результат унеможливлює повною мірою розвивати той чи інший вид туризму в Україні (Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2022; Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020a; Про освітні програми, 2022; Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020b).

Ще однією відмінністю італійських та українських університетів зі спеціальністю «Туризм» є те, що наповнення освітніми компонентами навчальних планів п’яти ЗВО Італії характеризується векторизацією навчальних дисциплін, як от: за економічним спрямуванням, правничим, лінгвістичним тощо. Тобто, в п’яти досліджуваних ОП відповідних університетів («Наука про туризм» («Scienze del turismo»), «Продовольчий та винний туризм» («Turismo enogastronomico»), «Наука про туризм: бізнес, культура галузі» («Scienze del turismo: impresa, cultura e territorio»), «Економіка туризму» («Corso di Laurea in Economia del Turismo») та «Наука про туризм» («Scienze del turismo») навчання здійснюється з акцентуванням уваги на дисциплінах економічного спрямування, зокрема для формування компетентностей управління в сфері туризму як галузі третинного сектору економіки; правничого – вивчення аспектів юридичного регулювання сфери туризму, відповідних нормативно-правових актів тощо для формування компетентностей юридичної грамотності, ведення документації; лінгвістичного, оскільки комунікаційні навички в сфері туризму є одним із найважливіших компонентів, передусім із взаємодією з іноземними резидентами, що дасть змогу здобути навички успішного міжособистісного та міжкультурного спілкування (Percorso formativo, 2022; Turismo enogastronomico, 2022; Manifesto degli studi, 2020; Informazioni sul corso – Regolamento, 2020; Corso di laurea in Scienze del turismo, 2022).

Окрім того, за три роки навчання на бакалавраті з урахуванням зазначених вище векторів освітніх компонент, здійснюється виважена імплементація навчальних дисциплін саме професійного спрямування, що передбачають формування компетентностей в сфері туризму, серед яких аналіз туристичної привабливості території, туристичних ресурсів, країнознавства тощо (Percorso formativo, 2022; Turismo enogastronomico, 2022; Manifesto degli studi, 2020; Informazioni sul corso – Regolamento, 2020; Corso di laurea in Scienze del turismo, 2022). У досліджуваних двох (Національний університет «Львівська політехніка», Київський національний університет імені Тараса Шевченка) із трьох (інформація про факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна не доступна через варварське вторгнення російських військ на територію Харківщини) університетів України зі спеціальності «Туризм» в освітніх компонентах навчальних планів частково простежується виокремлення галузевих векторів. Водночас наповнення навчальними дисциплінами у цих університетах більшою мірою зорієнтоване на професійні та фахові дисципліни, до яких у незначній кількості, як супутні, долучено дисципліни економічного та лінгвістичного векторів (рис. 1) (Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020a; Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020b).

Рис. 1. Ключові вектори наповнення освітніми компонентами навчальних планів українських ЗВО зі спеціальності «Туризм»

Такий підхід до формування освітніх векторів українських ЗВО зі спеціальності «Туризм» і, зокрема, приділення основної уваги професійним освітнім компонентам, засвідчує всеохоплюючий спектр навчальних предметів в ОП. Натомість в італійських університетах ОП формуються залежно від виду туризму і ключовим осердям є вивчення тих дисциплін, які є необхідними для здійснення майбутніх фахових зобов’язань випускників. Звідси виникає питання про кількість кредитів і обсяг навчального матеріалу, який має оволодіти студент в італійських та вітчизняних університетах задля здобуття професійних компетентностей.

Ще однією особливістю італійських ЗВО є виокремлення навчальних дисциплін відповідно до Науково-дослідних секторів (Settori scientifico-disciplinari), яких виділяють 14 із загальною кількістю 130 компонент (Allegato, 2022). Тобто, це означає включення в ОП дисциплін професійного, лінгвістичного, політико-психологічного, культурно-освітнього блоків тощо. В Україні прослідковується кореляція Науково-дослідних секторів із галузями знань, яких нині 29 зі 130 спеціальностями (Постанова, 2015). Наприклад, спеціальність «Туризм» в Україні є складником галузі знань «24 Сфера обслуговування», що не обмежує ЗВО під час формування навчальних планів Національного університету «Львівська політехніка», Київського національного університету імені Тараса Шевченка освітніми компонентами з інших галузей знань, зокрема: «29 Міжнародні відносини» (Міжнародні організації в туризмі), «05 Соціальні та поведінкові науки» (Економіка), «03 Гуманітарні науки» (Філософія), «08 Право» (Правове регулювання туристичної галузі) тощо (Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020a; Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020b; Постанова, 2015).

Вагомим аспектом підготовки майбутніх фахівців сфери туризму є практичне навчання, яке дозволяє закріпити набуті теоретичні знання, чи за умови дуальності вищої освіти здобувати її безпосередньо на робочих місцях. В Італії практична підготовка в досліджуваних університетах характеризується перш за все тим, що здобувачі вищої освіти проходять практичну підготовку у вигляді стажування у відповідних компаніях, туристичних підприємства тощо, яке обов’язково є позааудиторне, але без укладання студентами трудових угод (Tirocini, 2022). Також студенти ЗВО Італії зі спеціальності «Туризм» проходять стажування на ІІ-ІІІ курсах навчання, тим самим закріплюючи теоретичну складову, здобуту на І курсі навчання (Percorso formativo, 2022; Turismo enogastronomico, 2022; Manifesto degli studi, 2020; Informazioni sul corso – Regolamento, 2020; Corso di laurea in Scienze del turismo, 2022).

В українських університетах зі спеціальності «Туризм» спостерігається кардинально інших підхід до практичного складника підготовки фахівців з туризму (табл. 2) (Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020a; Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020b; Навчальна практика «Краєзнавча», 2021; Навчальна практика «Екскурсійна», 2021; Виробнича практика «Туристична», 2021; Практика за темою бакалаврської кваліфікаційної роботи, 2021).

Освітня діяльність італійських та українських ЗВО зі спеціальності «Туризм» відповідно до світових загальноуніверситетських рейтингів (Shanghai Academic Ranking of World Universities, Times University Ranking та QS World Rankings) станом на 2021 р.

Джерело: складено автором на основі: складено автором на основі: Освітньо-професійна програма «Туризм» (2020a); Освітньо-професійна програма «Туризм» (2020b). Навчальна практика «Краєзнавча» (2021). Навчальна практика «Екскурсійна» (2021). Виробнича практика «Туристична» (2021). Практика за темою бакалаврської кваліфікаційної роботи (2021).

Отже, основною відмінністю практичної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Туризм» є наявність практики в другому півріччі навчання на всіх чотирьох курсах ОКР «Бакалавр». Зауважимо, що специфікою Національного університету «Львівська політехніка» та Київського національного університету імені Тараса Шевченка в проведенні практичної підготовки є інтегрування навчальної практики впродовж І‒ІІ курсів навчання, що фактично є підготовчим етапом до безпосередньої практики на підприємстві, яка відбувається з ІІІ курсу і може провадитися як з відривом від навчання, так і без відриву. Стажування ж для українських здобувачів вищої освіти присутнє у вигляді українських та закордонних грантів, які студент може отримати пройшовши конкурсний відбір.

Привертає увагу те, що в Національному університеті «Львівська політехніка» практика на кожному з курсів характеризується конкретним напрямом, як от: краєзнавча, екскурсійна тощо, тобто на яких студенту надається можливість здобути компетентності існуючих професій (краєзнавця чи екскурсовода). Особливістю Київського національного університету імені Тараса Шевченка є те, що існує шість видів практичної підготовки, кожен із яких спрямовано на відповідний вид туризму тощо.

Упроваджені види практичної підготовки в Національному університеті «Львівська політехніка» дають змогу готувати випускників спеціальності «Туризм» для виконання професійних завдань на відповідних посадах у туристичних фірмах, екскурсійних бюро, курортних комплексах, сферах дозвілля, установах державної форми власності для консультування, покращення якості надання туристичних послуг тощо (Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020b). Випускник Київського національного університету імені Тараса Шевченка придатний до працевлаштування «на посадах виконавчого рівня на підприємствах та в установах індустрії туризму (туроператорська, турагентська, екскурсійна діяльність, заклади гостинності), в громадських організаціях туристичного профілю, відкриття і ведення власного бізнесу в рекреації і туризмі, роботі в органах державного управління туризмом» (Освітньо-професійна програма «Туризм», 2020a).

Натомість в Італії спектр можливих варіантів працевлаштування випускників «Ла Сапіенца», «Тор Вергата», Генуезького університету, Університету Перуджі та Катанійського університету є більш зорієнтованим на ціль ОП та її вектори підготовки, зокрема в державних і приватних організаціях з управління та збагачення культурної і природної спадщини, на підприємствах з виробництва агропродовольчої продукції, у туроператорів і туристичних агентствах, що спеціалізуються на гастрономічному туризмі, у сфері культурної та територіальної діяльності в державних адміністраціях з виконанням управлінських або підприємницьких функцій тощо (Scienze del turismo: impresa, cultura e territorio, 2022; Informazioni sul corso – Regolamento 2021, 2022; Requisiti di ammissione, 2022; Decreto, 2021; Sbocchi lavorativi, 2022).

Необхідно наголосити, що випускник спеціальності «Туризм» з першого циклу (бакалаврського) вищої освіти України здатний виконувати професійну роботу, зазначену в Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. № 327), і може займати первинні посади (Національний класифікатор, 2010): «3340 Інструктор-методист з туризму»; «3414 Фахівець з туристичного обслуговування»; «3414 Організатор подорожей (екскурсій)»; «3414 Екскурсовод»; «3414 Організатор туристичної і готельної діяльності»; «3414 Фахівець з готельного обслуговування»; «3414 Фахівець із організації дозвілля»; «3414 Фахівець з розвитку сільського туризму»; «3414 Фахівець із конференц-сервісу»; «3414 Фахівець із спеціалізованого обслуговування»; «3414 Інструктор оздоровчо-спортивного туризму (за видами туризму)»; «3414 Фахівець із туристичної безпеки»; «3439 Інспектор з туризму».

Зазначені відмінності в здійсненні практичної підготовки студентів спеціальності «Туризм» в Італії та Україні істотно впливають на ефективність виконання поставлених професійних завдань та якість надання туристичних послуг, що зумовлює збільшення чи зменшення туристичних потоків в країну.

Висновки і перспективи подальших розвідок.

Ураховуючи проведений аналіз освітніх компонент ЗВО Італії та України, необхідно виділити шість найголовніших відмінностей в здійсненні підготовки майбутніх фахівців сфери туризму;

– терміни навчання ОКР бакалавр в Італії та Україні;

– назви та цілі ОП в італійських та українських ЗВО;

– освітні вектори навчальних дисциплін ОП;

– блоки навчальних дисциплін;

– специфіка здійснення практичної підготовки студентів;

– специфіка здійснення практичної підготовки студентів;

– можливості подальшого працевлаштування випускника спеціальності «Туризм».

За результатами компаративного аналізу освітніх компонент італійських та українських ЗВО визначено, що терміни навчання на спеціальності «Туризм» в італійських університетах на ОКР бакалавр становить три роки, в Україні чотири, що характеризується різними підходами до формування назви та цілей ОП, оскільки в італійських університетах орієнтуються на найприбутковіші та найрозвиненіші види туризму в державі, в українських ЗВО орієнтир обрано на всеохоплюючий аспект туристичної спеціальності, тобто з урахуванням усіх його елементів.

Освітні вектори в Італії є базою для наповнення навчальних планів відповідними дисциплінами, зокрема, економічного, лінгвістичного, юридичного, професійного тощо спрямування. В Україні ж загалом ці аспекти зберігаються, окрім юридичного, що вирізняється суттєвою недостачею дисциплін юридичного спрямування на відміну від італійських ЗВО. Пріоритетним складником навчального процесу в Італії є практична складова, яка реалізується через стажування у відповідних компаніях, установах, що дає змогу збільшити закріплення теоретичних знань та освоїти практичні навички безпосередньо на туристичному підприємстві на відміну від українських університетів, де є усталена класична практика, що не гарантує високопрофесійного набуття практичних компетентностей студентами для подальшого успішного працевлаштування, а стажування вірогідне тільки як грантова програма.

Використані джерела

Виробнича практика «Туристична». (2021). http://directory.lpnu.ua/majors/subject/ISD/6.242.00.00/8/2021/ua/full/6/479

Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. (2022). https://geo.knu.ua/

Зігунов, В.М. (2021). Зарубіжний і вітчизняний досвід професійної підготовки фахівців сфери соціального туризму. Теорія і методика професійної освіти, 21(1), 91‒94. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2021/31/part_1/20.pdf

Київський національний університет імені Тараса Шевченка. (2022). http://knu.ua/

Леоненко, Н.А. (2020). Державне регулювання системи підготовки фахівців у сфері туризму та перспективи їх подальшого працевлаштування. http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/12386

Лук’янець, А.В. (2021). Підготовка туристичних кадрів. Економіка та суспільство, (25). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-28

Навчальна практика «Екскурсійна». (2021). http://directory.lpnu.ua/majors/subject/ISD/6.242.00.00/8/2021/ua/full/4/14425

Навчальна практика «Краєзнавча». (2021). http://directory.lpnu.ua/majors/subject/ISD/6.242.00.00/8/2021/ua/full/2/14424

Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій». (2010). https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#Text

Національний університет «Львівська політехніка». (2022). https://lpnu.ua/

Освітньо-професійна програма «Туризм». (2020a). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. https://geo.knu.ua/wp-content/uploads/2022/02/opp_turyzm_bak_-denne-_zaochn_red2020_3.pdf

Освітньо-професійна програма «Туризм». (2020b). Національний університет «Львівська політехніка». https://lpnu.ua/sites/default/files/2021/program/12903/opp242bak2020.PDF

Постанова Кабінету міністрів України (29.04. 2015 р.) № 266. Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text

Практика за темою бакалаврської кваліфікаційної роботи. (2021). http://directory.lpnu.ua/majors/subject/ISD/6.242.00.00/8/2021/ua/full/8/3633

Про освітні програми: Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти. (2022). https://lpnu.ua/osvita/pro-osvitni-programy/pershyi-riven-vyshchoi-osvity

Рейтинг університетів України «ТОП-200 УКРАЇНА 2021». (2021). http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=6868

Робочі програми навчальних дисциплін ОПП «Туризм» (рівень: бакалавр; форма навчання: денна; мова навчання: українська; н.п. 2020 р.). (2020). https://geo.knu.ua/osvitni-programy/opysy-osvitnih-program/robochi-programy-navchalnyh-dysczyplin-opp-turyzm-bakalavr-2020-r-d/

Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна. (2022). https://www.univer.kharkov.ua/

Allegato, A. (2022). Elenco dei settori scientifico-disciplinari. http://www.miur.it/UserFiles/115.htm

Corso di Laurea in Economia del Turismo. (2022). https://www.econ.unipg.it/didattica/assisi/laurea-in-economia-del-turismo

Corso di laurea in Scienze del turismo. (2022). L 15. Piano uffciale degli studi. Coorte 2019/2022. http://www.disfor.unict.it/sites/default/files/files/L-15%20Scienze%20del%20turismo%20coorte%202019-22%20.pdf

Decreto 1351/2021. (2021). Macroarea di lettere e filosofia. Dipartimento di storia, patrimonio cultuale, formazione e società bando di concorso per l’ammissione al corso di laurea professionalizzante in “Turismo enogastronomico (TUReg)”. Classe l-15 (d.m. 270/2004). A.a. 2021/2022. http://web.uniroma2.it/allegato/38624/contenuto/turismo_enogastronomico_a_a__2021-2022

Informazioni sul corso – Regolamento 2020. (2020). https://www.econ.unipg.it/didattica/assisi/laurea-in-economia-del-turismo/info-economia-turismo-assisi?idcorso=175&annoregolamento=2020&tab=INS

Informazioni sul corso – Regolamento 2021. (2022). Corso di laurea in Economia del turismo. https://www.econ.unipg.it/didattica/assisi/laurea-in-economia-del-turismo/info-economia-turismo-assisi?idcorso=175&annoregolamento=2021&tab=PRE

Manifesto degli studi a.a. 2020/2021 corso di laurea in 9912 scienze del turismo: impresa, cultura e territorio (classe l-15). (2020). https://servizionline.unige.it/unige/stampa_manifesto/MF/2020/9912.html

Percorso formativo. (2022). https://corsidilaurea.uniroma1.it/it/corso/2020/30432/cds

QS World Rankings 2021. (2021). https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2021

Requisiti di ammissione. (2022). http://www.disfor.unict.it/it/corsi/l-15-st/requisiti-di-ammissione

Sbocchi lavorativi. (2022). https://corsidilaurea.uniroma1.it/it/corso/2020/30432/sbocchi-lavorativi

Scienze del turismo. (2022). https://www.unict.it/en/node/11367

Scienze del turismo. Laurea. (2022). https://corsidilaurea.uniroma1.it/it/corso/2020/30432/home

Scienze del turismo: impresa, cultura e territorio. (2022). https://corsi.unige.it/9912

Shanghai Academic Ranking of World Universities 2021. (2021). https://www.shanghairanking.com/rankings/arwu/2021

The Village Україна. (2021). Скільки іноземців побувало в Україні за 2021 рік. https://bit.ly/3wjuEJI

Times University Ranking 2021. (2021). https://www.timeshighereducation.com/world-university-rankings/2021/world-ranking#!/page/0/length/25/locations/ITA/sort_by/rank/sort_order/asc/cols/stats

Tirocini. (2022). https://www.uniroma1.it/it/pagina/tirocini

TOP20 The World’s Most Visited Countries 2020. (2020). https://romecitynow.com/the-worlds-most-visited-countries-2020

Turismo enogastronomico. (2022). https://web.uniroma2.it/module/name/Content/newlang/italiano/navpath/OFF/section_parent/6942

Turismo enogastronomico. (2022). https://web.uniroma2.it/module/name/Content/newlang/italiano/navpath/OFF/section_parent/6942

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

© Богдан Здольник, 2022