This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Інна Яковлєва
Зміни, що відбулися у світі та Україні, зумовили глобальну інформатизацію освітнього процесу в навчальних закладах. Одним із пріоритетів сьогодення є створення єдиного освітнього середовища та платформатизоване навчання, що розглядається як одна з умов досягнення нової якості освіти. Опис сучасних платформ, що дають змогу значно підвищити та вдосконалити ефективність освітнього процесу як очного, так і заочного навчання в початковій школі.
Ключові слова: навчання; організація навчання; дистанційне навчання; змішане навчання; інтернет ресурси; освітні платформи; платформатизоване навчання.
Світ, у якому ми живемо, важко уявити без інформаційних технологій, вони все більше впливають на сучасне суспільство. Утворюючи глобальний інформаційний простір, такі технології проникають у всі сфери людської діяльності, відтак стають і невіддільною частиною освітнього процесу. Сучасна освіта, особливо в умовах пандемії, спирається на інформатизацію освітнього простору та дистанційне навчання учнівської молоді в умовах викликів сьогодення.
Події 24 лютого 2022 року привернули увагу всього суспільства до технологій дистанційного навчання. Під час воєнного стану дистанційні школи надають безкоштовний доступ до навчання. Команда МОН підготувала перелік шкіл і організацій, які можуть допомогти дітям і сім’ям.
Використання дистанційних платформ у вивченні шкільних предметів стало невід’ємною частиною навчально-виховного процесу. Їх завдання ‒ допомогти вчителю правильно організувати освітній процес, а учням ‒ успішно засвоїти необхідні знання з шкільних предметів, розвивати творчі та інтелектуальні здібності, привчати до самоосвіти.
Сучасні інформаційні технології дають змогу підвищити та вдосконалити ефективність освітнього процесу. Під час реформування освіти у навчальних закладах прогресивно впроваджувалась концепція дистанційної освіти, що передбачає розробку різноманітних технологій, у тому числі технології змішаного навчання. За концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні дистанційна освіта – це форма навчання, рівноцінна з очною, вечірнього, заочною та екстернатом, що реалізується, в основному, за технологіями дистанційного навчання (Удовиченко, 2021). Новітні технології навчання були закріплені відповідними законодавчими актами: закон «Про Національну програму інформатизації»; розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні»; наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» (Про затвердження Положення, 2013); Міністерства освіти і науки України «Концепція розвитку дистанційної освіти України» тощо.
Термін «платформа» почали застосовувати до навчання не так давно, а саме після виникнення інтернет-технології у сфері освіти. В Європі вже з кінця 80-х років застосовували різні платформи підтримки дистанційного навчання. Наприклад, у Франції для розробки та впровадження дистанційного навчання, використовували певну платформу, яка дає можливість інтегрувати та розповсюджувати онлайн-освіту (Балюк та ін., 2018). Зараз дистанційне навчання та різноманітні платформи активно поширюються як специфічна форма інформаційно-освітнього простору. Таке навчання визначається як індивідуалізований процес передачі й засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, що створено на основі сучасних психолого педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. Проаналізувавши нормативні документи можна сказати, що є тільки загальні твердження про спеціальні середовища, але як назвати навчання на таких середовищах та якими вони повинні бути чіткого опису не визначено.
Дослідження аспектів упровадження в освітню галузь України хмарних технологій, платформ різного типу пов’язані з іменами таких учених, як Биков В., Гриценко В., Глушков М., Дуніна І., Жалдак М., Михалевич В., Кухаренко В., Манако А., Морзе Н., Олійник В., Петренко С., Руденко Н., Семеріков С., Співаковський О. та ін.; проблеми застосування сучасних педагогічних програмних засобів навчання представлено у роботах Жука Ю., Соколюк О., Величко С. та ін.; проблеми та розвиток дистанційної освіти розглянуто у працях Богачкова Ю., Власенко Л., Гарбуза Т., Згуровського М., Лапінського В. та ін.; питання оцінювання та критеріїв якості електронних освітніх ресурсів та освітніх платформ досліджували Вембер В., Литвинова С., Кухаренко В., Шишкіна М., Тализіна Н.; та ін. Проблематику впровадження дистанційного та е–навчання досліджено у роботах закордонних учених, серед яких Бергер Р., Беккер Х., Гао Кс, Додж. Д., Деллінг Р., Дербі Ф., Рамблє Г., Каган Д., Кларк А., Хассон Дж, Шпренгер Д., Шванігер А та ін.
Завданням нашого дослідження стало вивчення міри і ступеня застосування вчителями України інформаційних технологій в освіті у сучасних умовах, зокрема специфіки роботи з освітніми платформами. Для цього у червні 2022 року була розроблена анкета «Використання освітніх платформ в освітньому середовищі», яку запропонували заповнити вчителям з усіх регіонів України. (Анкета складається з 9 питань. Посилання на анкету https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_nKIIg1aiephqQFVOoyn44Rk0vfcbLKu6W6EZzMwhVs01PQ/viewform?usp=sf_link). До кожного питання наводяться варіанти відповідей. Учитель може обрати декілька варіантів, що відображають його позицію та досвід.
Об’єктом дослідження стала частотність використання освітніх платформ в освітньому середовищі України в умовах сьогодення.
Нашою метою було з’ясувати, як вчителі використовують цифрові інструменти під час дистанційного навчання, чи задоволені педагоги якістю цих інструментів і чого їм не вистачає, щоб використовувати їх частіше.
Спочатку ми познайомилися з вчителями, які взяли участь у дослідженні (звідки вони, як давно в професії). Після цього запитали, як часто вони використовують цифрові інструменти в школі (чи стали використовувати їх частіше після дистанційного навчання), з якою метою використовують, які освітні цілі переслідують, звідки дізнаються про них і як вибирають.
Важливо було дізнатися, якої підтримки бракує вчителям для роботи з цифровими інструментами.
В опитуванні взяли учать 214 вчителів з різних куточків України.
11,7% вчителів, які пройшли наше опитування, ‒ з Одеської області, по 10,3% ‒ з Київської, Дніпропетровської та Полтавської областей. Активними були респонденти з Черкаської області – 8,9% з-поміж усіх опитаних. Інші регіони представлені менше, але майже в кожному куточку України вдалося отримати відповіді. Тільки з однієї області не було жодної відповіді ‒ це Луганська область. (Див. Діаграму 1 та Таблицю 1).
Діаграма 1. «Кількість опитаних» – 214 учителів
Таблиця 1. Кількість опитаних у відсотковому співвідношенні
| Область | Кількість опитаних | 214 |
|---|---|---|
| Вінницька | 8 | 3,7% |
| Волинська | 10 | 4,7% |
| Дніпропетровська | 22 | 10,3% |
| Донецька | 1 | 0,47% |
| Житомирська | 5 | 2,3% |
| Закарпатська | 3 | 1,4% |
| Запорізька | 4 | 1,9% |
| Івано-Франківська | 5 | 2,3% |
| Київська | 22 | 10,3% |
| Кіровоградська | 5 | 2,3% |
| Луганська | 0 | 0,0% |
| Львівська | 16 | 7,5% |
| Миколаївська | 7 | 3,3% |
| Одеська | 25 | 11,7% |
| Полтавська | 22 | 10,3% |
| Рівненська | 10 | 4,7% |
| Сумська | 6 | 2,8% |
| Тернопільська | 3 | 1,4% |
| Харківська | 5 | 2,3% |
| Херсонська | 3 | 1,4% |
| Хмельницька | 9 | 4,2% |
| Черкаська | 19 | 8,9% |
| Чернівецька | 2 | 0,9% |
| Чернігівська | 2 | 0,9% |
Учасники опитування мали серйозний викладацький стаж. 49,5% вчителів мали стаж понад 20 років. Лише 9,8% працювали в школі менше п’яти років. (Див. Діаграму 2).
Діаграма 2. Ваш стаж роботи
Далі опитування стосувалося технологій, які освітяни застосовують у навчальному процесі.
На разі в Україні дуже багато освітніх платформ для проведення уроків, створення конспектів уроків, створення опитувань. Було розглянуто найпопулярніші платформи. Під час дистанційного навчання 83,2% вчителів використовували платформу Classroom, 73,8% вчителів для спілкування з учнями використовували платформу Meet, 56,1% вчителів для проведення уроків використовували платформу Zoom. Деталізовані відповіді представлено у Таблиці 2 та Діаграмі 3.
Таблиця 2. Технології, які використовують під час дистанційного навчання вчителі
| 3. Які технології Ви використовуєте під час дистанційного навчання? (Обрати можливо декілька варіантів) | ||
| Кількість опитуваних, які обрали декілька варіантів відповідей | Відсоток опитаних | |
|---|---|---|
| Google Classroom | 178 | 83,2% |
| Edmodo | 2 | 0,9% |
| Мій клас | 40 | 18,7% |
| Learning.ua | 98 | 45,8% |
| Mozaik | 19 | 8,9% |
| CORE | 1 | 0,5% |
| Moibax | 0 | 0,0% |
| ZOOM | 120 | 56,1% |
| Moodle | 9 | 4,2% |
| Classdojo | 8 | 3,7% |
| Ms Teams | 14 | 6,5% |
| Discord | 6 | 2,8% |
| Meet | 158 | 73,8% |
| GIOS | 17 | 7,9% |
Діаграма 3. Які технології Ви використовуєте під час дистанційного навчання?
Таблиця 3. Онлайн-інструменти для візуалізації даних
| 5. Онлайн-інструменти для візуалізаиії даних. (Обрати можливо декілька варіантів) | ||
| Назва платформи | Кількість опитуваних | Відсоток опитаних |
|---|---|---|
| Canva | 159 | 74,30% |
| Haiku Deck | 0 | 0,00% |
| Emaze | 2 | 0,93% |
| Nearpod | 13 | 6,07% |
| Tellagami | 16 | 7,48% |
| Easel.ly | 9 | 4,21% |
| Creately | 3 | 1,40% |
| Genial.ly | 19 | 8,88% |
| Piktochart | 13 | 6,07% |
| Venngage | 3 | 1,40% |
| Visme | 4 | 1,87% |
| Infogram | 19 | 8,88% |
| Prezi | 49 | 22,90% |
| Crello | 13 | 6,07% |
Таблиця 4. Інтерактивні інструменти для спільної роботи
| 6. Інтерактивні аркуші, плакати, дошки? робочі блокноти (Обрати можна декілька варіантів) | ||
| Кількість опитуваних, які обрали декілька варіантів відповідей | Відсоток опитаних | |
|---|---|---|
| Liveworksheets | 42 | 19,6% |
| WIZERME | 12 | 5,6% |
| Teacher Made | 6 | 2,8% |
| Blendspace | 1 | 0,5% |
| Classkick | 18 | 8,4% |
| ThingLink | 15 | 7,0% |
| Genial.lv | 13 | 6,1% |
| Glosster | 3 | 1,4% |
| Jamboard | 129 | 60,3% |
| Lino | 9 | 4,2% |
| Padlet | 102 | 47,7% |
| Miro.com | 9 | 4,2% |
| IDro | 6 | 2,8% |
| OneXote | 66 | 30,8% |
Викладацький стаж та вік учителів, як видно з опитування, не впливав на частотність та різноманітність використання освітніх платформ для уроків. Найпопулярніший інструмент серед українських вчителів ‒ це онлайн-сервіси для опитувань: 66,4% ‒ Google Forms, 64,5% ‒ LearningApps. Для візуалізації даних 74,3% опитаних освітян використовують платформу Сanva та 22,9% ‒ платформу Prezi. Для створення інтерактивних аркушів, плакатів 60,3% вчителів використовують дошку Jamboard, 47,7% ‒ платформу Padlet. (Див. Таблицю 5 та Діаграму 4).
Таблиця 5. Сервіси для створення тестів та опитування. Онлайн вправи та ігри
| 4. Сервіси для створення тестів та опитування. Онлайн вправи та ігри. (Обрати можна декілька варіантів) | ||
| Назва платформи | Кількість опитуваних | Відсоток опитаних |
|---|---|---|
| Onlinetestpad | 59 | 27,57% |
| Tes | 3 | 1,40% |
| Quizlet | 12 | 5,61% |
| Classtime | 76 | 35,51% |
| Plickers | 12 | 5,61% |
| Quizizz | 42 | 19,63% |
| Testmoz | 0 | 0,00% |
| Edpuzzle | 3 | 1,40% |
| Quizalize | 3 | 1,40% |
| Factile | 0 | 0,00% |
| Genial.ly | 11 | 5,14% |
| Kahoot! | 73 | 34,11% |
| ClassMarker | 8 | 3,74% |
| Майстер-Тест | 23 | 10,75% |
| SurveyMonkey | 2 | 0,93% |
| Interacty | 0 | 0,00% |
| Nearpod | 7 | 3,27% |
| Simpoll | 0 | 0,00% |
| Socrative | 2 | 0,93% |
| Mentimeter | 22 | 10,28% |
| Matific | 19 | 8,88% |
| Gimkit | 0 | 0,00% |
| Straw poll | 0 | 0,00% |
| Crowdsignal | 0 | 0,00% |
| LearningApps | 138 | 64,49% |
| Wordwall | 52 | 24,30% |
| Quizwhizzer | 1 | 0,47% |
| ClassTools.net | 0 | 0,00% |
| google forms | 142 | 66,36% |
| mozaWeb | 13 | 6,07% |
Діаграма 4. Сервіси для створення тестів та опитування. Онлайн вправи та ігри
Проблему відзначали 51,4% від тих, хто відповідав на це питання.
Показовими є і результати анкептування, які стосуються аспектів вибору вчителями сервісів для навчання. (Див. Таблицю 6 та Діаграму 5).
Таблиця 6. Особливості вибору сервісів для навчання
| 7. За якими критеріями Ви обираєте сервіс для навчання? (Обрати можна декілька варіантів) | ||
| Кількість опитуваних, які обрали декілька варіантів відповідей | Відсоток опитаних | |
|---|---|---|
| Сервіс безкоштовний | 197 | 92,1% |
| Сервіс простий у користуванні | 184 | 86,0% |
| Сервіс українською або російською мовами | 64 | 29,9% |
| Сервіс подобається учням | 97 | 45,3% |
| До сервісу € зрозумілаінструкція | 81 | 37,9% |
| Сервіс використовують колег | 30 | 14,0% |
Учасники опитування назвали три основні критерії, за якими вибирають, чи будуть використовуватити в роботі той чи інший цифровий інструмент. На перше місце вони поставили сервіс безкоштовний 92,1%, на друге ‒ сервіс простий в користуванні – 86%. Важливим критерієм вибору сервісу для навчання виявився і показник, чи подобається він учням ‒ 45,3%.
Діаграма 5. Особливості вибору сервісів для навчання
Проте найбільше нам хотілося зрозуміти, чому вчителі не використовують цифрові інструменти в своїй роботі, чого їм не вистачає для того, щоб їх опанувати. Як вдалося з’ясувати, основна проблема, як вважають учителі, у недостатньому оснащенні школи необхідними ресурсами. Вчителям для роботи не вистачає електронних дощок, проєкторів, комп’ютерів, ноутбуків, необхідних програм, навіть до доступу до мережі інтернет. Учасники опитування пишуть, що їм доводиться купувати свій інтернет, щоб використовувати цифрові інструменти на уроках. Деталі відповідей респондентів представлені у Таблиці 6, Діаграмі 6, Діаграмі 7.
Таблиця 7.
| 8. Яка Вам необхідна допомога в оволодінні цифровими інструментами та роботі з ними? | ||
| Кількість опитуваних, які обрали декілька варіантів відповідей | Відсоток опитаних | |
|---|---|---|
| Навчання | 77 | 36,0% |
| Обладнання | 110 | 51,4% |
| Техпідтримка | 65 | 30,4% |
| Інструкція | 75 | 35,0% |
| Інформація | 87 | 40,7% |
Діаграма 6. Яка Вам необхідна допомога в оволодінні цифровими інструментами та роботі з ними?
Таблиця 8.
| 9. Що не вистачає школі (Вам) при дистанційному навчанні? | ||
| Кількість опитуваних, які обрали декілька варіантів відповідей | Відсоток опитаних | |
|---|---|---|
| Оснащення | 78 | 36,4% |
| Мотивація учнів | 65 | 30,4% |
| Технічної підтримки | 13 | 6,1% |
| Навиків | 32 | 15,0% |
| Не вистачає часу | 26 | 12,1% |
| Технічна база учнів | 34 | 15,9% |
| Готових розроблених матеріалів для навчання | 6 | 2,8% |
| Технічна база вчителя | 31 | 14,5% |
| Якісного інтернету | 23 | 10,7% |
| Всього вистачає | 45 | 21,0% |
Діаграма 7. Що не вистачає школі (Вам) при дистанційному навчанні?
У нашому опитуванні вчителі відзначали, що, крім техніки, їм не вистачає доступної інформації про цифрові технології. Частину інформації про цифрові інструменти вчителі отримують через колег ‒ так роблять понад 14% учасників опитування. Тобто знання поширюються серед вчителів за допомогою «сарафанного радіо».
На жаль, опитування показало, що освітянам часто не вистачає часу на те, щоб вчитися нових технологій через самі уроки, класне керівництво та інші обов’язки. «Всього вистачає, часу не вистачає» ‒ подібних відповідей було отримано чимало.
Використання сучасних методів візуалізації та дистанційних платформ на уроках розвиває індивідуальні темпи навчально-пізнавальної діяльності кожного учня. Тому, щоб забезпечити повноцінне засвоєння знань, умінь та навичок, сформувати в учнів навчально-інтелектуальні уміння, зробити заняття більш яскравим та цікавим доцільно використовувати дистанційні платформи. Використання дистанційних платформ на уроках дає змогу вивести сучасний урок на якісно новий рівень; підвищити статус учителя; розширити можливості ілюстративного супроводу уроку; створювати умови для реалізації різних форм навчання, видів діяльності та ефективної організації контролю знань, умінь і навичок учнів; полегшити і вдосконалити розробку творчих робіт. Перспективи подальшого дослідження є розробки методичних рекомендацій та методик проведення занять з використанням дистанційних платформ, розробка навчальних курсів з використанням дистанційних платформ.
Використані джерела
Балюк, В.П., Спірякова, С.В. (Ред)., Токміленко, О.В., Чорней, О.В. (2018). Дистанційне навчання: досвід, становлення та розвиток: бібліографічний покажчик (2001-2017 рр.). Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Бібліотека імені М. А. Жовтобрюха.
Гриневич, Л.М. та ін. (2020). Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину. Київський університет імені Бориса Грінченка.
Козлов, В. Є. (2013). Електронні освітні ресурси. Загальні вимоги та методика створення. Честь і закон, 1(44), 73–76.
Міністерство освіти і науки України. (2020). Організація дистанційного навчання в школі: методичні рекомендації. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf
НУШ. (2020, Березень 16). 35 інструментів для дистанційного навчання – добірка НУШ. https://nus.org.ua/articles/30-instrumentv-dlya-dystantsijnogo-navchannya-dobirka-nush/
Положення про електронні освітні ресурси. (2012). Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 01.10.2012 р. № 1060. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1695-12#Text
Пометун, О.І., Пироженко, Л.В. (2003). Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: методичний посібник. А.С.К.
Про затвердження Положення про дистанційне навчання. (2013). Наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text
Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145- VІІ (2017). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
Тарнавська, Т. В. (2013). Сутність інформаційних технологій в освіті. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки, 108(1). http://nbuv.gov.ua/UJRN/VchdpuP_2013_1_108_31
Тищенко, М.А. (2020). Переваги та недоліки використання платформ дистанційного навчання. International scientific e-journal ΛΌГOΣ, 16. https://www.ukrlogos.in.ua/10.11232-2663-4139.16.60.html
Удовиченко, І.В. (Ред.). (2021). Дистанційний формат взаємодії суб’єктів освітньої діяльності: методичні рекомендації. НВВ КЗ СОІППО.
Щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час карантину. (2020). Лист Міністерства освіти і науки України від 23.03.2020 № 1/9-173 https://rogatyn-osvita.gov.ua/more_news/10-15-55-31-03-2020
This work is licensed under a
Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Інна Яковлєва, 2022