Навчально-дослідницька діяльність майбутніх учителів біології в процесі професійної підготовки: роль сучасного кабінету біології

Сергій Рудишин

Олена Луценко

Алла Кмець

Віталій Коненко

Анотація

У статті визначено значущість навчально-дослідницької діяльності майбутніх учителів біології в теорії та практиці їх професійної підготовки; наведено конкретні приклади такої діяльності. Показана роль і можливості кабінету біології Нової української школи. Подано опис диференційованих за змістом завдань, які сприяють формуванню навчально-дослідницьких навичок у процесі виконання лабораторних робіт з зоології. Показані можливості інтеграції сучасних педагогічних технологій з інформаційно комунікаційними шляхом створення веб-квестів з детальним покроковим описом процесу виконання всіх завдань.

Ключові слова: майбутні вчителі біології, навчально-дослідницька діяльність, кабінет біології та методики її навчання, Нова українська школа.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями

Актуальність проблеми якісної підготовки майбутніх учителів-природничників у сучасних умовах зумовлена процесами реформування всіх ланок системи освіти, глобальними змінами на європейському ринку праці, розвитком світової науки і педагогічної практики, зміщенням акцентів з накопичення знань до опанування способами діяльності.

Основні стратегічні завдання та вимоги до якості освітнього процесу, професійного рівня сучасних учителів окреслено в Законах України «Про вищу освіту» (2014); «Про освіту» (2017), Національній доктрині розвитку освіти (2002), Концепції «Нова українська школа» (2016), Концепції розвитку педагогічної освіти (2018). Усе зазначене вимагає від сучасного вчителя освоєння нових функцій, нового змісту діяльності, пошуку та запровадження сучасних методик навчання (викладання та учіння).

Зокрема, Концепція «Нова українська школа» передбачає формування у випускників закладів загальної середньої освіти 10-ти ключових компетентностей, дві з яких в контексті нашого дослідження цікавлять найбільше, а саме: компетентності в природничих науках і технологіях; екологічна грамотність і здорове життя. Компетентність у природничих науках і технологіях: наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Екологічна грамотність і здорове життя: уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Отже, на часі – якісна природнича освіта майбутніх учителів біології, здатних викликати в учнів інтерес до біологічних та екологічних досліджень, заохотити їх до навчально-дослідницькій (пізнавальній) діяльності власним прикладом; ознайомлених з методами наукових досліджень (спостереження, опис, експеримент, аналіз, синтез, класифікація, пояснення та ін.).

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми дослідження

За останні десятиріччя різні аспекти формування пізнавального інтересу, дослідницьких умінь, професійної компетентності, удосконалення змісту і форм освіти й виховання майбутніх учителів, їхньої готовності до пошукової, навчально-дослідницької діяльності висвітлені у працях науковців і методистів. Серед них: Антонюк Л. (2012), критерії та рівні готовності майбутнього вчителя до навчально-дослідницької діяльності; Бачієва Л. (2017), дослідницька компетентність викладача в умовах упровадження інноваційних технологій навчання; Боднар А., Макаренко Н. (2014), шляхи формування пізнавального інтересу особистості в процесі професійного самовизначення; Бондаренко Л. (2013), формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів закладів вищої освіти в умовах магістратури; Бульвінська О. (2019), сучасні методи навчання і викладання на основі дослідження: зарубіжний досвід; Бурчак Л. (2011), формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії в системі вищої освіти; Ващенко Л. (2017), розвиток дослідницьких умінь старшокласників в умовах профільної школи; Вербицький В. (2003), розвиток позашкільної еколого-натуралістичної освіти в Україні; Головань М., Яценко В. (2012), сутність та зміст поняття «дослідницька компетентність», модель її формування у вищій школі; Горшкова Л., Коваль Л. (2013), формування дослідницької компетентності з ботаніки і фізіології рослин у майбутніх учителів біології; Грицай Н. (2020), система методичної підготовки майбутніх вчителів біології в педагогічних університетах; матеріально-технічна база навчання біології; Дзюба Н. (2007), організація проведення пошукової та науково-дослідної роботи в училищах і коледжах; Дужа І. (2020), поєднання навчання та наукового дослідження як умова здобуття сучасної освіти; електронний покажчик з науково-дослідницької діяльності студентів у ЗВО (2015), зібрано статті з анотаціями за вказаною тематикою; Золочевська М. (2009), формування дослідницької компетентності учнів при вивченні інформатики; Карпова Л. (2019), структура дослідницької компетентності вчителя; Коренева І. (2019), теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку; Лаврентьєва О. (2015). науково-дослідницька діяльність майбутніх учителів у системі вдосконалення методологічної культури; Лалак Н., Бурч І. (2018), теоретичні аспекти сутності та змісту поняття «навчально-дослідницька діяльність»; Лиходєєва Г. (2007), навчально-дослідницькі уміння та дослідницька діяльність учнів у психолого-педагогічній літературі; Мацько Д. (2016), формування науково-дослідницької компетентності майбутніх вчителів іноземної мови); Непорожня Л. (2018), формування природничо-наукової компетентності старшокласників у процесі навчання фізики; Норкіна О. (2018), розвиток дослідницької компетентності вчителів математики засобами інформаційно-комунікативних технологій; Панченко С., Тихенко Л. (2013), основи дослідницької роботи школярів з біології; Пташенчук О. (2018), дидактична система формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології; Рашидова Н. (2014), дослідницька діяльність як фактор професійного розвитку майбутнього фахівця; Рудишин С. (2009; 2016; 2018; 2020; 2021), проблеми і перспективи підготовки вчителів-предметників у контексті концепції «Нова українська школа»; фундаменталізації освіти у педагогічних ЗВО України на засадах сталого розвитку; Самілик В. (2014; 2018), формування готовності майбутніх учителів біології до природоохоронної діяльності в прoцесi професійної підготовки; Сисоєва С., Козак В. (2016), розвиток дослідницької компетентності викладачів вищої школи; Слєпкань З. (2005), наукові засади педагогічного процесу у вищій школі; Степанюк А., Москалюк Н. (2010), формування дослідницьких умінь майбутніх учителів природничого профілю в процесі вивчення біологічних дисциплін; Темерівська Т. (2003), формування пізнавальної активності студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін; Шапран Ю. (2013; 2020), теоретичні і методичні засади формування професійної компетентності майбутніх учителів біології; Шаров С. (2007), класифікація самостійної роботи та її види; Шейко Л., Кушнаренко Н. (2006), організація та методика науково-дослідницької діяльності; Ягенська Г. (2010), формування дослідницьких умінь учнів у процесі вивчення біології в основній школі; Ярошенко О., Скиба Ю. (2015), індивідуальні науково-дослідні завдання як один із засобів організації навчання через дослідження у вищих навчальних закладах України.

Водночас при аналізі джерельної бази та педагогічної практики щодо формування професійної готовності майбутніх учителів біології до навчально-дослідницької діяльності в закладі загальної середньої освіти (НДДЗСО) виявлені суперечності, а саме між:

- об’єктивними потребами сучасного суспільства в учителях біології, які знають особливості, вміють організовувати й здійснювати НДДЗСО і реальним станом формування зазначеної якості в процесі професійної підготовки майбутніх учителів біології в ЗВО;

- вимогами до якісної професійної підготовки майбутніх учителів біології на засадах компетентнісного та діяльнісного підходів і реальним станом сформованості їх умінь і навичок ефективно використовувати засоби навчання та обладнання сучасного шкільного кабінету біології;

- потреба у застосовуванні навчально-дослідницької діяльності для розв’язання конкретних професійних завдань вчителя біології в закладі загальної середньої освіти та недостатня розробленість навчально-методичного забезпечення досліджуваного феномену, невизначеність організаційно-педагогічних умов його реалізації.

Мета статті: розкрити можливості сучасного кабінету біології для формування у майбутніх учителів біології професійної готовності до навчально-дослідницької діяльності.

Виклад основного матеріалу

Якісна підготовка майбутніх учителів біології залежить від організаційно-педагогічних умов, під впливом яких здійснюється освітній процес. Зокрема, необхідною умовою є створення матеріально-технічної бази у ЗВО, за допомогою якої розвиваються пошуково-творчі здібності майбутніх учителів шляхом пізнавальної активності та самостійної навчально-дослідницької діяльності. Наявність кабінетів та лабораторій, які оснащені сучасними засобами навчання і обладнанням, сприяє формуванню мотивації навчання, впровадженню дослідницького підходу в освітній процес, застосуванню інноваційних педагогічних технологій та співпраці з фахівцями у сфері наукового пошуку.

Саме такі пріоритети визначені нами для організації роботи кабінету біології та методики її навчання на факультеті природничої і фізико-математичної освіти ГНПУ ім. О. Довженка.

Суттєва відмінність сучасного кабінету від традиційних – зонування освітнього простору; кабінет має навчальну, дослідницьку зони, зону групової роботи та зону відпочинку.

Загальний вигляд кабінету біології та методики її навчання на факультеті природничої і фізико-математичної освіти ГНПУ ім. О. Довженка

Навчальна зона облаштована модульними меблями. Це дає можливість студентам самим створювати дизайн простору, уникати одноманітності навіть у зовнішньому вигляді навчального кабінету. Частиною цієї зони є мультимедійний комплекс, до складу якого входять інтерактивна дошка, плазмова панель, комп’ютер. Наявність комплексу дозволяє якісно унаочнювати матеріал лекцій з методик навчання біології, природознавства, основ здоров’я, з ботаніки, зоології, екології, анатомії та фізіології та інших дисциплін. Зручною інновацією є можливість виведення на екран зображень мікропреператів, що підвищує зацікавлення до їх детального вивчення.

Навчальна зона кабінету біології та методики її навчання

У дослідницькій зоні наявні засоби навчання для якісної професійної підготовки здобувачів освіти: мікроскопи та набори мікропрепаратів, гербарії, колекції, об’ємні розбірні моделі, остеопрепарати, цифровий вимірювальний комплекс, реанімаційний тренажер, біопласти.

Дослідницька зона кабінету біології та методики її навчання

Біопласти (біологічні об’єкти в прозорому пластику)

Зона відпочинку

Невеличка зона відпочинку швидше є зоною зосередження та обміркування певних рішень, проєктів та висновків. Тут є можливість «дистанціюватись» від усієї групи, заспокоїтись, відволіктись від наукових суперечок.

У кабінеті проводяться практичні заняття з методик навчання біології, природознавства, основ здоров’я, під час яких майбутні вчителі набувають умінь і навичок використання на уроках різноманітних засобів та методів навчання, моделюють уроки, шкільні досліди, відтворюють лабораторні дослідження, передбачені шкільною програмою з біології та природознавства. Технічне оснащення кабінету дозволяє студентам та викладачам відвідувати гостьові лекції, брати участь у наукових конференціях та семінарах.

Завдяки багатофункціональності кабінет є центром проведення не тільки лекцій та практичних занять, але й місцем занять із вихованцями гуртків еколого-натуралістичного напряму міського центру позашкільної освіти, методичних та наукового-практичних семінарів з учителями міста та району, науковцями дослідних установ.

Вихованці гуртків еколого-натуралістичного напряму міського центру позашкільної освіти

З власного багаторічного досвіду викладання зоології у Глухівському національному педагогічному університеті засвідчимо, що студенти першого курсу мають переважно низький рівень сформованості навичок навчально-дослідницької діяльності. Тому з перших занять розпочинаємо системний процес формування зазначених навичок при виконанні студентами завдань лабораторних робіт із вивчення зоологічних об’єктів.

Системний підхід у формуванні вмінь та навичок навчально-дослідницької діяльності реалізовуємо за таким алгоритмом: чіткий добір обсягу і змісту навчального матеріалу; ускладнення методів та форм самостійної роботи; поступовість та послідовність встановлення взаємозв’язків; чітке виокремлення головного, вміння систематизувати, узагальнювати.

Враховуючи різний рівень довузівської підготовки студентів, лабораторні роботи диференціювали за змістом. У частині робіт запропоновано готові результати досліджень і студентам необхідно лише їх пояснити. В іншій частині лабораторних робіт передбачена безпосередню участь студентів у дослідницькій діяльності. Варіант роботи студенти вибирали самостійно.

Варіант І

а) визначте на тимчасових препаратах представників нижчих ракоподібних, вивчіть зовнішню і внутрішню будову, характер руху циклопа і дафнії на живих об’єктах під мікроскопом, за таблицями, ілюстраціями практикуму, замалюйте, зробіть відповідні позначення;

б) розгляньте в наданих колекціях річкового рака, краба, креветку, бокоплава, мокрицю порівняйте їх за середовищем існування, характером живлення і адаптаціями в зовнішній будові.

Варіант ІІ

а) складіть порівняльну характеристику вищих і нижчих ракоподібних на прикладі типових представників у представлених колекціях або презентаціях за такими ознаками: спосіб життя, розчленування і покриви тіла, будова кінцівок, травна система, кровоносна система, нервова система і органи чуття;

б) здійсніть порівняльно-морфологічну характеристику рака річкового і черв’яка дощового за такими ознаками: нервова система, органи чуття, дихальна система, кровоносна система, травна система, система виділення, членистість тіла будова кінцівок, м’язи, порожнина. Зробіть висновок про їх споріднені зв’язки;

в) змоделюйте дослід, який доводить реакцію ракоподібних на подразнення.

На базі кабінету біології та методики її викладання реалізовано проєкт проведення лабораторного заняття з освітнього компоненту «Зоологія» для студентів 1 та 2 курсів на тему «Тип Інфузорії» із застосуванням сучасних інформаційних технологій.

Зокрема, на рис. 1. Представлений інтерфейс діалогового вікна із запропонованою темою дослідження.

Рис. 1. Приклад google-вікна з розробленим кабінетом викладача та структурованим навчально-методичним комплексом дисципліни «Зоологія»

За допомогою гаджетів студенти мають можливість виконувати відповідні завдання, робити замальовки.

Також із використанням сучасних мікроскопів та відповідного лабораторного посуду студенти виконують забір матеріалу і наочно його досліджують (рис 2а).

Рис. 2. Робочі місця студентів, що представлені модульними меблями, які дозволяють студентам працювати командою, парами. Сучасна техніка (мікроскоп). А – лабораторний стенд для забору матеріалу для вивчення та дослідження класу Інфузорієвих; Б – робота з моделями у групі та парах.

Отже, групова робота, робота парами над проєктами з використанням сучасного обладнання дозволяє здобувачам освіти формувати особливий стиль у навчальної діяльності, трансформувати навчання в самонавчання, запускає механізм саморозвитку. Зазначене свідчить, що навчально-дослідницька діяльність – це відкритість до інших думок, комунікативна компетентність, інтелектуальна активність, допитливість, незалежність мислення, уміння дискутувати, проникливість, самокритичність.

Якість професійної підготовки майбутніх учителів можливо підвищити за рахунок поєднання сучасних педагогічних технологій з інформаційно комунікаційними. Прикладом такої ефективної інтеграції є веб-квести, що втілюють проєктне навчання на основі застосування засобів ІТ. Саме тому завершальним етапом нашого проєкту є проведення веб-квесту з курсу «Зоологія безхребетних» на базі сервісу Google blogger з детальним покроковим описом процесу виконання всіх завдань.

Крок 1. Продемонструвати та презентувати головну сторінку веб-квесту. Особливу увагу приділити структурі, змісту та активним посиланням у верхньому стовбці. В нашому випадку активні посилання верхнього стовпцю : Google, Google клас, сайт університету, сайт факультету, розклад, Google пошта та Google meet для безпосереднього зв’язку з викладачем.

Презентація головної сторінки проходить за такими етапами (за прикладом):

1) розміщення теми заняття та його типу (тема заняття №3 «Тип Інфузорії», та тип заняття «Лабораторна робота», розміщені в верхній частині сайту, та відрізняються за розміром шрифту):

2) вступ (розміщені в центральній частині сайту. Вступ ‒ коротка інформація про тему заняття);

3) активні посилання (активні посилання розміщені у верхній частині сайту, під темою заняття, додаткові посилання на довідкові літературні джерела, розміщені в правому нижньому кутку сайту. За потреби окремо можна провести презентацію посилань на ресурси та додатки, з якими студенти раніше не працювали);

4) зміст та його структура (зміст знаходиться в правій центральній частині сайту. До змісту входить 9 сторінок на яких розміщені завдання та інформація, яка може знадобитись в ході виконання веб-квесту);

Крок 2. Пояснити особливості роботи з веб-квестом та порядок виконання завдань, а саме:

1) для того, щоб розпочати роботу, потрібно звернутись до теоретичних відомостей (лекційного матеріалу);

2) після опрацювання теоретичної частини потрібно виконати тестові завдання, після виконання яких, буде відкрито доступ до теоретичних завдань;

3) після виконання завдань теоретичної частини заняття, буде надано доступ до практичних завдань;

4) завдання виконуються поступово, в ході виконання завдань початкового етапу квесту, буде відкрито доступ до наступних завдань

5) у ході виконання поставлених завдань, студент має змогу звертатись до лекційного та довідкового матеріалу, використовувати активні посилання для пошуку інформації та обробки зібраних даних;

6) зв’язок з викладачем відбувається за допомогою сервісів Google Meet, Zoom та Google пошта (активні посилання на зустріч та листування прикріплені у верхньому стовбці);

Крок 3. Аргументувати переваги використання технології веб-квест у процесі навчання. Для реалізації третього кроку, можна використовувати такі аргументи:

1) використання технології надає змогу студентам, які працюють або з тих чи інших причин не можуть відвідувати заняття очно, займатися позааудиторно, що в цілому створює можливість навчатися;

2) виконання завдань не прив’язано до певного проміжку час. Студент може виконувати завдання в будь-який час, але виконані завдання мають бути подані не пізніше терміну наступного заняття;

3) кожне попередньо виконане завдання, полегшує виконання наступного;

4) здобувач освіти має доступ 24/7 до інформації (лекційного та довідкового матеріалу), представленої в квесті, що полегшує підготовку до поточного та кінцевого контролю з курсу ;

5) для виконання завдань не обов’язково мати комп’ютер чи ноутбук, достатньо телефону з доступом до мережі інтернет та бажання займатися.

Сформовані протягом практичних та лабораторних занять навчально-дослідницькі уміння і навички вдосконалюються студентами в ході виконання дослідницьких завдань польової практики з зоології, екології, генетики та ін. На цих заняттях широкого застосування набуває цифровий вимірювальний комплекс. Прилади комплексу дають можливість дослідити реакцію рослин на ступінь освітлення, рН середовища, записати та проаналізувати голоси птахів, земноводних.

Цифровий вимірювальний комплекс

Наведемо приклад, завдання для самостійного дослідження з польової практики з зоології:

1. Здійснити визначення опис зимуючих та перелітних птахів вашого регіону, вказавши видову назву, зовнішні особливості, місця існування, гніздування та харчування.

2. Вказати характерні риси поведінки птахів вашої місцевості у весняний період.

3. Описати на основі власних спостережень цікаві факти про шлюбну поведінку птахів вашої місцевості

Завдання з польової практики з екології. Оберіть ділянку для дослідження. Це може бути ділянка природного чи антропогенного наземного фітоценозу недалеко від вашого місця проживання (ваш сад, ліс біля дому, парк біля дому, луки біля дому, поле біля помешкання). Розмітьте межі контрольної ділянки (натягніть мотузку по периметру). Зробіть опис фітоценозу, результати занесіть у бланк дослідження

Бланк опису фітоценозу

Невід‛ємною частиною формування навчально-дослідницьких вмінь та навичок є навчальні екскурсії. Під час навчальних екскурсій студенти досліджують об’єкти у природних умовах, збирають матеріал і виконують наукові роботи.

У позааудиторній діяльності студенти залучаються до створення екологічної стежини зеленою зоною ГНПУ та проведення екскурсій по ній з вихованцями гуртків міського центру позашкільної освіти.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Підсумовуючи надані виклади, можна зробити наступні висновки:

1. Дослідницька діяльність є обов’язковою складовою професійно-педагогічної діяльності майбутніх учителів біології, а її формування – необхідною умовою професійної підготовки учителів біології для Нової української школи.

2. Навчально-дослідницький підхід до процесу навчання майбутніх вчителів біології дозволяє сформувати здобувача освіти як:

− науковця, який володіє не тільки спеціальними знаннями, але й системним науковим мисленням, що лежить в основі наукового світогляду особистості, здатної до аналізу явищ, природи, суспільства та їх пояснення;

− експериментатора і винахідника, який володіє спеціальними вміннями дослідження, уміє застосовувати отримані знання для розробки інноваційних проєктів.

Перспективу подальших досліджень убачаємо в підготовці конкретних навчально-методичних рекомендацій учителям біології та основ здоров’я, учителям природознавства з питань застосовування навчально-дослідницької діяльності для розв’язання конкретних професійних завдань учителя в закладі загальної середньої освіти.

Використані джерела

Антонюк, Л.В.(2012) Критерії та рівні готовності майбутнього вчителя до навчально-дослідницької діяльності. Наука і освіта, 8, 7‒8.

Бачієва, Л. О. (2017) Дослідницька компетентність викладача в умовах упровадження інноваційних технологій навчання. Проблеми інженерно-педагогічної освіти, 56-57, 105–113. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pipo_2017_56-57_15

Боднар, А. Я., Макаренко, Н. Г.(2014). Шляхи формування пізнавального інтересу особистості в процесі професійного самовизначення. Наукові записки НвУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота, 162, 32‒38.

Бондаренко, Л. І. (2013). Модель формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів вищої школи. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 15, 46‒47.

Бульвінська, О. (2019). Cучасні методи навчання і викладання на основі дослідження: зарубіжний досвід.. OD, 1‒2, 83–103, https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/582

Бурчак, Л. В. (2011) Формування дослідницької компетентності майбутнього вчителя хімії. Суми: РВВ СОІППО.

Ващенко, Л. С. (2017). Розвиток дослідницьких умінь старшокласників в умовах профільної школи. Біологія і хімія у рідній школі, 3, 23–27.

Вербицький, В.В. (2003) Еколого-натуралістична освіта в Україні: історія, проблеми, перспективи: монографія. Київ: Аверс.

Воронкова Б., Корольов Б. (2015). Електронний покажчик з науково-дослідницької діяльності. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України. https://ihed.org.ua/wp-content/uploads/2018/09/POKAZCHIK_dosl_z_nauk-diyaln_subyektiv_BHZ_2015_27p_IBO_Voronkova-Yaroshenko.pdf

Головань, М.С. (2012). Модель формування дослідницької компетентності майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки. Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 5 (23). 196–205.

Головань, М.С., Яценко, В.В. (2012). Сутність та зміст поняття «дослідницька компетентність». Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: Збірник наукових праць. НМетАУ, VІІ, 55 – 62

Горшкова, Л.М., Коваль, Л.В. (2013). Формування дослідницької компетентності з ботаніки і фізіології рослин у майбутніх учителів біології: монографія. Глухів: РВВ ГНПУ ім. О. Довженка.

Грицай, Н.Б. (2020). Методика навчання біології. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Львів: «Новий Світ-2000». https://ns2000.com.ua/wp-content/uploads/2019/10/Metodyka-navchannia-biolohii.pdf

Дзюба, Н. (2007). Організація проведення пошукової та науково-дослідної роботи. Організація навчально-виховного процесу у ВНЗ Ι-ΙΙ рівня акредитації. Вип. Х. Немішаєве: НМЦ. 57– 68.

Дужа, І. (2020). Поєднання навчання та наукового дослідження як умова здобуття сучасної освіти. http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/40685/1/325.pdf

Закон України «Про вищу освіту» (2019). Відомості Верховної Раду України. 243-VIII. 2300– VIII. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text

Золочевська, М.В. (2009). Формування дослідницької компетентності учнів при вивченні інформатики. Харків: ХГПІ.

Карпова, Л.Г. (2019). Структура дослідницької компетентності вчителя. https://periodicals.karazin.ua/pedagogy/article/view/12498

Конверський А.Є. (ред.) (2010). Основи методології та організації наукових досліджень: Навчальний посібник для студентів, курсантів, аспірантів і ад’юнтів. Київ: Центр учбової літератури. https://studfile.net/preview/6759592/page:16/

Концепція «Нова українська школа» (2016). https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

Коренева, І.М. (2019). Система підготовки майбутніх учителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку: монографія. Суми: Вінниченко М. Д.

Лаврентьєва, О. (2015). Науково-дослідницька діяльність майбутніх учителів у системі вдосконалення методологічної культури. Фізико-математична освіта. Науковий журнал. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 1 (4), 7‒13 http://repository.sspu.sumy.ua/bitstream/123456789/6166/1/Lavrentieva.pdf

Лалак, Н., Бурч І. (2018). Навчально-дослідницька діяльність молодших школярів: теоретичний аспект. Молодь і ринок, 3(158), 92‒96. http://mir.dspu.edu.ua/article/view/128978

Лиходєєва, Г.В. (2007). Навчально-дослідницькі уміння та дослідницька діяльність учнів у психолого-педагогічній літературі. Didactics of mathematics: Problems and Investigations. 27. http://dm.inf.ua/_27/89-94%2027_2007.pdf.

Мацько, Д. С. (2016). Формування науково-дослідницької компетентності – складової професійної культури майбутніх вчителів іноземної мови як провідна мета національної системи освіти України. Збірник наукових праць «Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді», 20, 317–332.

Непорожня, Л.В. (2018). Формування природничо-наукової компетентності старшокласників у процесі навчання фізики: методичний посібник. Київ. https://undip.org.ua/library/formuvannia-pryrodnycho-naukovoi-kompetentnosti-starshoklasnykiv-u-protsesi-navchannia-fizyky-metodychnyy-posibnyk/

Норкіна, О. В. (2018). Розвиток дослідницької компетентності педагогів засобами інформаційно-комунікаційних технологій: наук.-метод.посібник. Черкаси: КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради».

Панченко, С.М., Тихенко, Л.В. (ред.) (2013). Основи спостережень за станом довкілля: навчально-методичний посібник. Суми: Університетська книга. аhttp://geobot.org.ua/files/publication/299/panchenko_tihenko_osnov_ sposterstandovkil_2013-1.pdf

Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів (2004). https://www.slideshare.net/ssuser19d75c1/ss-121831381

Пташенчук, О.О. (2018). Набуття дослідницької компетентності майбутніми вчителями біології як вимога часу. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: «Педагогічні науки», (4). https://ped-ejournal.cdu.edu.ua/article/view/2117

Пташенчук, О., Чайченко, Н. (2018). Дидактична система формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 4 (78), 200‒215.

Рашидова, М. (2014). Дослідницька діяльність як фактор професійного розвитку майбутнього фахівця. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка, (288), ІІ, 213‒220.

Рудишин, С. Д., Коренева, І. М., Самілик, В. І. (2016). Екологічна компетентність як загальна компетентність вчителів природничих дисциплін. Український педагогічний журнал. 3. 74–83.

Рудишин, С.Д. (2009). Біологічна підготовка майбутніх екологів : теорія і практика: монографія. Вінниця.

Рудишин, С.Д., Кмець, А.М., Самілик, В.І., Гулакова, І.М. (2021). Біологія і екологія. 10 клас. Навчальний посібник. Суми: Вінниченко М. Д.

Рудишин, С.Д., Мельник, О.С., Коренева, І.М. (2018). Екологізація освіти на засадах сталого розвитку в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: Педагогічні науки. 2 (37), 230–236.

Рудишин, С. (2018). Нова українська школа: проблеми і перспективи підготовки вчителів-предметників. Біологія і хімія в рідній школі,1, 38‒39.

Самілик, В. І. (2018). Формування готовності майбутніх учителів біології до природоохоронної діяльності методом кейсів. Молодь і ринок. 4 (159), 130–134.

Самілик, В. І. (2014). Організаційні основи формування готовності майбутніх учителів біології до збереження біорізноманіття. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: Педагогічні науки. 26, 86–90.

Самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів (2014). https://pidru4niki.com/70154/pedagogika/samostiyna_navchalno-piznavalna_diyalnist_studentiv

Сисоєва, С.О., Козак Л. В. (2016). Розвиток дослідницької компетентності викладачів вищої школи: навч. посібник. К.: ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС».

Слєпкань, З.І. (2005). Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: навчальний посібник Київ: Вища школа. https://sociology.knu.ua/uk/library/naukovi-zasadi-pedagogichnogo-procesu-u-vishchiy-shkoli-navchposib

Степанюк, А.В., Москалюк, Н.В. (2010). Розвиток дослідницьких умінь студентів як складова професійної підготовки майбутніх учителів природничого профілю. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія «Педагогіка». 2, 33‒38. http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/243

Темерівська, Т.Г. (2003). Критерії та рівні сформованості пізнавальної активності студентів медичного училища. Науковий вісник Чернівецького університету. 182, 178‒186.

Шапран, Ю. П., Довгопола, Л.І. (2020). Практичний аспект професійної підготовки вчителів біології: монографія. Переяслав-Хмельницький: ФОП Домбровська Я.М.

Шапран, Ю.П. (2013). Формування професійної компетентності майбутніх учителів біології: монографія. Переяслав Хмельницький: «Вид-во К С В».

Шаров, С. В. (2007). Класифікація самостійної роботи та її види. Педагогіка і психологія формування творчої особистості : проблеми і пошуки. 46, 281–284.

Шейко, Л.М., Кушнаренко, Н.М. (2006). Організація та методика науково-дослідницької діяльності. Київ: Знання.

Ягенська, Г.В. (2010). Сутність та особливості формування дослідницьких умінь учнів основної школи в процесі вивчення біології. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. І, 120-126.

Яким повинен бути кабінет біології в сучасній українській школі (2019). https://poglyad.te.ua/biznes-poglyad/yakym-povynen-buty-kabinet-biologiyi-v-suchasnij-ukrayinskij-shkoli.html

Ярошенко, О. Г., Скиба, Ю. А. (2015). Індивідуальні науково-дослідні завдання як один із засобів організації навчання через дослідження у вищих навчальних закладах України. Вища школа. 5, 33–35.

Rudyshyn, S. D., Kravets, V. P., Samilyk, V. I., Sereda, T. V., & Havrylin, V. O. (2020). Features of the Fundamentalization of Education in Higher Educational Institutions of Ukraine in the Context of Sustainable Development. Journal of Educational and Social Research, 10(6), 149‒161. https://www.richtmann.org/journal/index.php/jesr/article/view/12263.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

© Сергій Рудишин, 2022

© Олена Луценко, 2022

© Алла Кмець, 2022

© Віталій Коненко, 2022