This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Олена Локшина
Аліна Джурило
Оксана Максименко
Оксана Шпарик
Статтю присвячено аналізу сутнісних характеристик реалії втрат у навчанні крізь призму досліджень у вітчизняному та міжнародному наукових просторах. З’ясовано, що повномасштабна війна РФ проти України загострила проблему навчальних втрат учнів, що і так інтенсифікувалася внаслідок пандемії COVID‑19. Проведено аналіз сучасних досліджень з проблематики навчальних втрат українських (Державна служба якості освіти України, Український центр оцінювання якості освіти, центр Cedos, Міжнародний фонд «Відродження») та міжнародних (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світовий банк) організацій. З’ясована, що в англомовному просторі для позначення реалії втрат, що пов’язані з освітнім процесом, переважно використовуєтьсся термін «learning losses», що українською мовою доречніше інтерпретувати як навчальні втрати. Визначено, що під цим поняттям зарубіжні дослідники розуміють зниження рівня знань і навичок учнів. Встановлено два типи навчальних втрат, а саме «забування» (втрата раніше набутого знання під час навчання) та «втрачене» навчання (очікуване навчання, яке не відбулося/ не відбувається з причин неможливості забезпечити очне навчання). Здійснено порівняльний аналіз суміжних з навчальними втратами понять, а саме: навчальна прогалина/розрив, прогалина/розрив у досягненнях, прогалина/розрив у можливостях, незавершене навчання. Зроблено висновок, що в Україні освітні і навчальні втрати є комплексними, і охоплюють окрім типових (сезонних перерв у навчанні в рамках формальної освіти (літні канікули), відсутність на заняттях, неефективне викладання, незаплановане призупинення навчального процесу впродовж тривалого часу через пандемія COVID‑19), втрати, що викликані воєнними діями (руйнування, пошкодження, закриття, переміщення навчальних закладів, відсутність електроенергії та інтернету, недостатність навчально-методичного забезпечення, психологічні травмами). Навчальні втрати притаманні також учням поза межами України, що спричинено недостатнім рівнем володіння мовою країни перебування, і як наслідок – неефективною інтеграцією в навчальний процес. Все вищезазначене вимагає осмислення та пошуків спільного бачення освітніх і навчальних втрат з метою розроблення інструментів їх вимірювання з урахуванням міжнародного бачення та механізмів їх подолання.
Ключові слова: освітній процес, навчальна (освітня) втрата, навчальна прогалина (розрив), прогалина (розрив) у досягненнях, прогалина (розрив) у можливостях, незавершене навчання.
Повномасштабна війна РФ проти України, розпочата 24 лютого 2022 р., спричинила людські втрати, у тому числі дітей, значні руйнування інфраструктури, у тому числі й освітньої, міграцію населення. Станом на травень 2023 р. за даними Офісу Генерального прокурора України загинуло 478 та поранено 963 дитини (Офіс Генпрокурора, 2023). За інформацією Міністерства освіти і науки України 3223 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, 276 з них зруйновано повністю (МОН України, 2023a). Частина учасників освітнього процесу була змушена тимчасово переїхати у безпечніші регіони України або виїхати за її межі. За кордоном продовжують перебувати близько 505 тис. учнів та 12,5 тис. педагогічних працівників (МОН України, 2023b).
Ці та інші виклики війни призводять до погіршення доступу дітей до якісної освіти учнів та втрат у навчанні. Оцінюючи навчальні втрати в Україні, Angrist, Djankov, Goldberg & Patrinos стверджують, що до пандемії COVID-19 та російського вторгнення за результатами отриманих балів в рамках Програми міжнародного оцінювання учнів PISA Україна не поступалася своїм регіональним сусідам у Східній Європі, включно з Болгарією та Хорватією. Тривале закриття шкіл погіршує ситуацію з навчанням. Через COVID-19 школи в Україні були закриті протягом 31 тижня, або близько 7,75 місяців. Навчальні втрати, пов’язані із закриттям шкіл такої тривалості, за оцінками становлять близько 20 балів, виходячи з середніх показників ОЕСР щодо навчання за рік. Дослідники додають ще два місяці через повномасштабну війну РФ проти України, що була розпочата 24 лютого 2022 р. Розрахунок засвідчує, що навчальні втрати в Україні можуть становити понад один рік через поєднання тривалого закриття шкіл у зв’язку з пандемією та війною. Оцінка результатів навчання через таку тривалість закриття шкіл може знизитися з 481 до приблизно 451 бала в рамках PISA. Це є нижчим, ніж у країнах Європи з найнижчими показниками – у Молдові та Вірменії. Значним, підкреслюють автори, може бути і довгостроковий ефект, оскільки майбутні втрати доходів цих учнів у дорослому віці можуть становити понад 10% на рік у розрахунку на одного учня (Angrist et al., 2022).
Очевидно, що повномасштабна війна РФ проти України загострила проблему втрат у навчанні учнів. Аналіз напрацювань освітянської спільноти з цієї проблеми стане внеском у загальнонаціональну дискусію у цій площині.
Актуальність проблеми зниження рівня знань учнів засвідчує 8 320 000 досліджень на цю тематику при пошуку в системі Google Scholar (Google Академія, n.d). Зважаючи на багатоаспектність проблеми серед напрямів досліджень вбачаємо необхідним виокремити :
Сьогодні проблема навчальних втрат є надважливою для українців, яким надано притулок в країнах ЄС (OCHA, 2023; Cerna &McBrien, 2022; Council of Europe, 2022; Erasmus+/School Education Gateway, 2022a; Erasmus+/School Education Gateway, 2022b; Erasmus+/School Education Gateway, 2022c; European Commission, 2022a; European Commission, 2022b; European Commission, 2022d; European Commission/EECEA, 2022; European Commission/Eurydice, 2022; European Council, 2022a; European Council, 2022b; Mizzy, 2022; Morrice, 2022; OECD, 2022a; OECD, 2022b; UNESCO, 2022a; UNESCO, 2022b; UNHCR, 2022; Lavrysh et al., 2022).
Отже, проблема навчальних втрат широко вивчається, дискутується, діагностується та прогнозується у науковому просторі в контексті сучасних глобальних, регіональних, національних викликів, які мають стійкі та/чи епізодичні впливи.
Метою цього дослідження є аналіз сутніх характеристик реалії втрат у навчанні крізь призму дослідницьких ініціатиів в українському та міжнародному науково-педагогічному просторах.
Влада, наукова спільнота і громадськість України розпочали дискусію проблеми втрат українських учнів у навчанні з метою ґрунтовного дослідження та пошуку оптимальних механізмів її подолання. Важливим вбачається осмислення термінологічного концепту цієї реалії.
У Дослідженні якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 (2023) Державної служба якості України використовується комплекс термінів, що є складовими освітніх втрат:
У дослідженні «Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання» (2023) Українського центру оцінювання якості освіти за результатами аналізу англомовної термінології констатовано використання науковцями та освітянами зарубіжжя широкого спектру термінів/термінологізованих одиниць, які визначають навчальні втрати: learning loss, learning losses, lost of learning, losses in learning, loss of learning, lost learning, schooling lost, school loss, instructional loss, lost instructional time.
Автори дослідження підкреслюють, що більшість зарубіжних дослідників, ведучи мову про освітні втрати, зосереджують увагу на втратах у навчанні (learning losses), що пов’язані з когнітивними навичками учнів, прогалинами у знаннях, недосягненням учнівством очікуваних результатів навчання, що визначені освітніми програмами.
У дослідженні узагальнено формати трактування навчальних втрат у зарубіжному освітньому просторі:
Автори дослідження визначають навчальні втрати як будь-які втрати знань, умінь, навичок та/або уповільнення чи переривання академічного прогресу через паузи в навчанні конкретного учня (Бичко та Терещенко, 2023).
У дослідженні «Війна та освіта: як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи» (2023), яке реалізовано аналітичним центром Cedos у співпраці з Міжнародним фондом «Відродження», освітні втрати розглядаються у контексті:
Освітні втрати або втрати у навчанні трактуються як прогалини, специфічні або загальні втрати у знаннях і навичках, які виникають в учнівства внаслідок перерв і непослідовностей у навчанні, у порівнянні зі стандартами освіти та очікуваними результатами навчання (Когут та ін., 2023).
У дослідженні «Подолання освітніх втрат з української мови і літератури в 5‒11 класах. Методичні рекомендації. Приклади уроків» (2023), яке підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «КЛУБ НУШ: формування та зміцнення спільноти амбасадорів реформи НУШ», освітня (навчальна) втрата (learning loss) визначається (з посиланням на Т. Вакуленко, директорку Українського центру оцінювання якості освіти) як будь-яка втрата знань, умінь, навичок і/або уповільнення чи переривання академічного прогресу через великі прогалини або паузи в навчанні конкретного учня. Вона може бути спричинена: пропусками занять, неефективним викладанням, плановими перервами в освітньому процесі (канікули), незапланованими перервами в навчанні, пов’язаними із соціальними кризами, природними катаклізмами тощо (Коберник та Звиняцьківська, 2023).
Пошук наукових публікацій з проблеми втрат, які стосуються освіти, у пошуковій системі Google Scholar та через пошуковий сервіс Google засвідчує, що в англомовному просторі домінантним є термін learning loss, який перекладається на українську як навчальна втрата.
Тлумачними словниками «втрата» визначається як:
На рівні тлумачних словників «навчальна втрата» визначається як:
Провідні міжнародні організації – ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Світовий банк трактують навчальні втрати як будь-які втрати знань або навичок та/або уповільнення чи переривання академічного прогресу, найчастіше через тривалі пропуски або перерви у навчанні учня (World Bank Group, 2021b).
Отже, у зарубіжжі термін навчальна втрата використовується для констатації зниження рівня знань і навичок учнів. Дослідники пишуть про два основні типи освітніх втрат ‒ забування, яке позначає втрати раніше набутого знання під час навчання, та «втрачене» навчання, що означає очікуване навчання, яке не відбулося/ не відбувається, оскільки школи були закриті для очного навчання. Для оцінки «втраченого» навчання дослідники оцінюють фактичне навчання, використовуючи емпіричні дані, такі, як рівні досягнення попередніх когорт у навчанні, тоді як інші використовують нормативні критерії, такі як очікування на рівні класу (World Bank Group, 2021b).
Традиційно навчальні втрати асоціювалися міжнародною спільнотою з сезонними, передусім, літніми канікулами. Сезонні навчальні втрати трактуються як зниження рівня академічної успішності учнів, зокрема літні освітні втрати вимірюються зниженням рівня академічної успішності на два-три місяці назад (Kuhfeld & Tarasawa, 2020).
Варто зазначити, що поширеним серед дослідників є використання терміну «навчальна втрата» для позначення передусім:
Водночас, необхідно звернути увагу на активізацію дискусії щодо важливості розширення традиційної практики вимірювання навчальних втрат за допомогою тестування рівня володіння учнями знаннями/навичками з мови і математики та ігнорування інших шкільних предметів. Y. Zhao наголошує, що освіта має багато результатів, які можуть бути короткостроковими чи довгостроковими, когнітивними і некогнітивними, навчальними і виховними. Короткострокові, когнітивні та навчальні результати не обов’язково безпосередньо перетворюються на довгострокові, некогнітивні та освітні результати. Часто виявляється, що результати тестування мають негативну кореляцію з благополуччям учнів. Також було виявлено, що тестові бали можуть мати негативну кореляцію з економічним розвитком та підприємницькою впевненістю і діяльністю. Результати тестів не завжди добре передбачають майбутній успіх людини, і некогнітивні навички можуть відігравати вагомішу роль, ніж когнітивні. Деякі результати тестів засвідчують успіхи, які є продуктивними лише в короткостроковій перспективі, тоді як невдачі можуть виявитися більш продуктивними в довгостроковій перспективі (Zhao, 2021).
Для відображення реалій освіти в умовах COVID-19 до використання запропоновано також термін «незавершене навчання» (unfinished learning), який наразі не є широко використовуваним. «Незавершене навчання» позначає ситуацію, коли учні не завершили курс навчання, який вони мали б завершити за навчальний рік. Незавершене навчання охоплює широкий спектр ситуацій: призупинення навчання, що спричиняє втрату учнями знань/умінь, якими вони володіли до цього; отримання меншого обсягу знань/умінь, ніж передбачено освітніми стандартами за навчальний рік; отримання меншого обсягу знань/вмінь, що є необхідними для успішного навчання у подальшому після закінчення школи та на ринку праці (Dorn et al., 2021).
Термінами, які також використовуються у межах проблеми навчальних втрат, є:
Розрив/прогалина у досягненні стосується результатів (outputs) – нерівного або несправедливого розподілу освітніх результатів і переваг, тоді як розрив/прогалина у можливостях стосується ресурсів/внеску (inputs) – нерівного або несправедливого розподілу ресурсів і можливостей. Розрив/прогалина у навчанні стосується відносної успішності учнів, йдеться про розбіжність між тим, що учні фактично засвоїли, і тим, що вони повинні були засвоїти в певному віці або на певному рівні навчання (The Glossary of Education Reform, 2013c).
Традиційно навчальні втрати асоціювалися міжнародною спільнотою з сезонними, передусім, літніми канікулами, перервами у навчанні у межах формальної освіти, відсутністю на заняттях, неефективним викладанням. Пандемія COVID-19 актуалізувала розгляд навчальних втрат крізь призму глобальних суспільних потрясінь та надзвичайних подій, які спричиняють незаплановане призупинення навчального процесу впродовж тривалого часу.
В Україні концепт навчальних втрат набув комплексності. Навчальні втрати під час війни спричинені не лише закриттям шкіл на певний період часу, а й їх переміщенням внаслідок руйнування/пошкодження/окупації, нестабільністю онлайн навчання через вимкнення електрики та інтернету внаслідок бомбардувань та обстрілів, відсутністю/недостатністю навчально-методичного забезпечення, психологічними травмами учнів і педагогів тощо. Втрати у навчанні спостерігаються також і в українських учнів, які навчаються у школах країн, що надали їм прихисток. Незнання/погане володіння мовою країни перебування, наслідком чого є неефективна/повільна інтеграція до навчального процесу, часто відсутність можливості занять онлайн в українській школі, є неповним переліком викликів, що призводять до навчальних втрат українських учнів за кордоном (OCHA, 2023).
Тому проблема навчальних втрат в Україні під час війни є складовою та результатом комплексу втрат усієї системи національної освіти, що охоплюють людські втрати, втрати освітньої інфраструктури, освітнього середовища, навчального часу тощо. Зазначене пріоритезує осмислення та віднайдення гармонізованої позиції щодо термінологічних концептів освітніх і навчальних втрат. Це є важливим кроком для розроблення як інструментів вимірювання навчальних втрат з урахуванням міжнародного бачення врахування когнітивних та некогнітивних освітніх результатів, так механізмів їх подолання, що може бути перспективою для подальших досліджень.
У ході проведеного дослідження ми дійшли таких висновків:
1. Проблема об’єктивності керівників освітніх установ, зокрема директорів закладів загальної середньої освіти, упродовж останніх років є предметом уваги багатьох зарубіжних дослідників. Актуальність цієї тематики для українського освітнього простору посилилася у зв’язку із поширенням процесів запровадження у закладах освіти, зокрема загальної середньої, внутрішніх систем забезпечення якості освіти, створення інституційних систем моніторингу якості освіти, проведення процедур атестації педагогів, а також самооцінювання педагогічними працівниками якості як власної освітньої діяльності, так і результатів роботи закладу освіти.
2. Виявлено статистично значущі на рівні ρ=0,05 відмінності у сприйнятті керівниками ЗЗСО залежно від їх посадового статусу (директор і заступник директора закладу освіти) ступеня особистої трудності дотримання ними об’єктивності в оцінюванні різноманітних складових і характеристик освітніх та управлінських процесів у контексті запровадження механізму і процедур внутрішньої оцінки діяльності закладу освіти. Величина ефекту (відмінності в ступені трудності дотримання об’єктивності в оцінках залежно від посади керівника) становить в цілому d=0,49, що відповідає приблизно середній величині відмінності результатів ранжування оцінок. Найвища величина ефекту (d=1,13007) виявлена у сприйнятті очільниками закладів освіти ступеня трудності об’єктивного оцінювання параметрів аналітико-оцінювальної діяльності, найнижча (d=0,06748) – параметрів самооцінювання керівниками власної компетентності і професійної діяльності. Причому, директорам ЗЗСО в процесі ранжування властиве надавати у цілому більш високі оцінки власним відчуттям трудності дотримання ними об’єктивності при оцінюванні, ніж заступникам директорів.
3. Наявність відмінностей в оцінках директорами і їх заступниками ступеня власної об’єктивності під час оцінювання складових і характеристик освітніх та управлінських процесів у ЗЗСО може бути викликана специфікою професійної діяльності та відмінностями у посадових обов’язках цих категорій керівників. Підтвердженням цього припущення можуть слугувати результати факторного аналізу, які дали можливість визначити основні причини, що виступають основою для пояснення відмінностей в оцінках керівниками шкіл.
Перспективними та актуальними напрямками наукових пошуків у контексті даної тематики, на нашу думку, виявляються експериментальні дослідження, присвячені визначенню ефективності використання керівниками ЗЗСО оціночних процедур для забезпечення розвитку закладу освіти, вимірюванню впливу лідерства (управлінських компетентностей) на поліпшення якості освіти, порівнянню ставлення різних категорій педагогів до запровадження процедур самооцінювання та впливу результатів внутрішньої оцінки на успішність навчання.
Бичко, Г., Терещенко, В. (2023). Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. Український центр оцінювання якості освіти. https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2023/04/Learning-losses_Ukraine.pdf
Державна служба якості освіти України. (2023). Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022/2023 навчальному році. https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2023/04/yakist-osvity-v-umovah-viyny-web-3.pdf
Коберник, І., Звиняцьківська, З. (Упоряд.). (2023). Подолання освітніх втрат з української мови і літератури в 5-11 класах. Методичні рекомендації. Приклади уроків. Міжнародний фонд «Відродження», КЛУБ НУШ. https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2023/04/Buklet-22Podolannya-osvitnih-vtrat22-2.pdf
Когут, І., Нікуліна, О., Сирбу, О., Жерьобкіна, Т., Назаренко, Ю. (2023). Війна та освіта: Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи. Cedos, International Renaissance Foundation. https://cedos.org.ua/wp-content/uploads/ua-saved_overview-report-2022-web.pdf
Локшина, О. (Peд.), Глушко, О., Джурило, А., Кравченко, С., Максименко, О., Нікольська, Н., & Шпарик, О. (2022). Освіта в реаліях війни: орієнтири міжнародної спільноти: оглядове видання. Педагогічна думка. https://doi.org/10.32405/978-966-644-614-8-2022-55
Локшина, О., Глушко, О., Джурило, А., Кравченко, С., Максименко, О., Нікольська, Н., & Шпарик, О. (2022). Організація освіти в умовах війни: рекомендації міжнародних організацій. Український Педагогічний журнал, (2), 5–18. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-2-5-18
Локшина, О., Джурило, А., Нікольська, Н., & Шпарик, О. (2022). Підтримка України науковою спільнотою світу. Український Педагогічний журнал, (1), 7–17. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-1-7-17
МОН України. (2023a). Освіта під загрозою. https://saveschools.in.ua/
МОН України. (2023b). Перехідна книга Міністерства освіти і науки України. https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2023/03/21/Transition.book.2023.pdf
Офіс Генпрокурора. (2023, 4 травня). Ювенальні прокурори: 478 дітей загинуло в Україні внаслідок збройної агресії рф. https://www.gp.gov.ua/ua/posts/yuvenalni-prokurori-478-ditei-zaginulo-v-ukrayini-vnaslidok-zbroinoyi-agresiyi-rf-3
Топузов, О., Головко, М., & Локшина, О. (2023). Освітні втрати в період воєнного стану: проблеми діагностики та компенсації. Український Педагогічний журнал, (1), 5–13. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-1-5-13
Ahlgren, E., Azevedo, J. P., Bergmann, J., Brossard, M., Chang, G. C., Chakroun, B., Cloutier, M., Mizunoya, S., Reuge, N., & Rogers, H. (2023, May 5). The global education crisis – even more severe than previously estimated. World Bank Blogs. https://blogs.worldbank.org/education/global-education-crisis-even-more-severe-previously-estimated
Angrist, N., Djankov, S., Goldberg, P. & Patrinos, H. (2022). The loss of human capital in Ukraine. In L. Garicano, D. Rohner, Weder, B. di Mauro (Eds.), Global economic consequences of the war in Ukraine: Sanctions, supply chains and sustainability (pp. 169–174). CEPR Press. https://cepr.org/system/files/publication-files/172987-global_economic_consequences_of_the_war_in_ukraine_sanctions_supply_chains_and_sustainability.pdf
Blaskó, Z., da Costa, P., Schnepf, S. V. (2021, April). Learning Loss and Educational Inequalities in Europe: Mapping the Potential Consequences of the COVID-19 Crisis. IZA Institute of Labor Economics. https://www.iza.org/publications/dp/14298/learning-loss-and-educational-inequalities-in-europe-mapping-the-potential-consequences-of-the-covid-19-crisis
Cerna, L. (2019). Refugee education: Integration models and practices in OECD countries. OECD Publishing. https://dx.doi.org/10.1787/a3251a00-en
Cerna, L., McBrien, J. (2022, April 8). Supporting Ukrainian refugee students. https://oecdedutoday.com/supporting-refugee-students-ukraine/
Chandra S., Hill H., Kothari T., McBride L., Vaduganathan N. (2021, June 03). Closing the Digital Divide in US Education – for Good. Related expertise: Education, K–12 Education. The BCG Web. https://www.bcg.com/publications/2021/digital-access-in-united-states-education
Collins English Dictionary. (2023, May 7). Loss definition and meaning. In Collins Dictionaries. Retrieved May 7, 2023, from https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/loss
Council of Europe. (2022). Council of Europe tools to help those providing language support to children arriving from Ukraine. https://www.coe.int/en/web/language-support-for-adult-refugees/language-support-to-children
de Wal Pastoor, L. (2016). Rethinking Refugee Education: Principles, Policies and Practice from a European Perspective. In Annual Review of Comparative and International Education 2016, International Perspectives on Education and Society (pp. 107–116). Emerald Group Publishing Limited. https://doi.org/10.1108/s1479-367920160000030009
Definition of loss. (n.d.). In www.dictionary.com. Retrieved May 7, 2023, from https://www.dictionary.com/browse/loss
Dorn, E., Hancock, B., Sarakatsannis, J., & Viruleg, E. (2021, July 27). COVID-19 and education: The lingering effects of unfinished learning. McKinsey & Company. https://www.mckinsey.com/industries/education/our-insights/covid-19-and-education-the-lingering-effects-of-unfinished-learning
Erasmus+/School Education Gateway. (2022a). Education and support for Ukrainian refugees. Europe's online platform for school education. https://www.schooleducationgateway.eu/en/pub/latest/news/education-support-ua-refugees.htm
Erasmus+/School Education Gateway. (2022b). Recognition of qualifications of Ukrainian school pupils. Europe's online platform for school education. https://www.schooleducationgateway.eu/en/pub/latest/news/recognition-qualifications-ua.htm
Erasmus+/School Education Gateway. (2022c). Supporting the inclusion of displaced children from Ukraine in education: considerations, key principles and practices for the school year 2022-2023. Europe's online platform for school education. https://www.schooleducationgateway.eu/en/pub/resources/publications/practical-manual-on-refugees.htm
European Commission. (2022a). Communication from the Commission to the European Parliament, the European Council, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions Welcoming those fleeing war in Ukraine: Readying Europe to meet the needs. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:52022DC0131
European Commission. (2022b). Policy guidance on supporting inclusion of Ukrainian refugees in education. https://www.schooleducationgateway.eu/downloads/files/news/Policy_guidance_Ukraine_schools.pdf
European Commission. (2022d). Supporting the inclusion of displaced children from Ukraine in education: Considerations, key principles and practices for the school year 2022-2023. https://www.schooleducationgateway.eu/downloads/files/SWD-2022-185-inclusion-displaced-children-Ukraine-in-education.pdf
European Commission/EECEA. (2022). Supporting refugee learners from Ukraine in schools in Europe. Publications Office of the European Union. https://data.europa.eu/doi/10.2797/066388
European Commission/Eurydice. (2022). How Member States are supporting Ukrainian refugee learners: Eurydice reports review policies and measures. https://eurydice.eacea.ec.europa.eu/news/how-member-states-are-supporting-ukrainian-refugee-learners-eurydice-reports-review-policies
European Council. (2018). Council conclusions of 26 November 2018 on education in emergencies and protracted crises. https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-14719-2018-INIT/en/pdf
European Council. (2022a). Council implementing decision (EU) 2022/382 of 4 march 2022 establishing the existence of a mass influx of displaced persons from Ukraine within the meaning of article 5 of directive 2001/55/ec, and having the effect of introducing temporary protection. OJ, L 71, 1–6. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ.L_.2022.071.01.0001.01.ENG&toc=OJ%3AL%3A2022%3A071%3ATOC
European Council. (2022b). Joint statement by the members of the European Council. The official website of the Council of the EU and the European Council. https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2022/02/24/joint-statement-by-the-members-of-the-european-council-24-02-2022/
Ferrier, G. (2021, October 13). What is Lost Learning? CASCAID. Retrieved May 7, 2023, from https://cascaid.co.uk/article/lost-learning/
Google Академія. (n.d). Learning loss. Retrieved May 05, 2023, from https://scholar.google.com/scholar?start=0&q=learning+loss&hl=uk&as_sdt=0,5
Hanushek, E. A., & Woessmann, L. (2020, September). The Economic Impacts of Learning Losses. OECD. https://www.oecd.org/education/The-economic-impacts-of-coronavirus-covid-19-learning-losses.pdf
Kuhfeld, M., & Tarasawa, B. (2020, April). The COVID-19 slide: What summer learning loss can tell us about the potential impact of school closures on student academic achievement. https://www.nwea.org/uploads/2020/04/Collaborative-Brief_Covid19-Slide-APR20.pdf
Lavrysh, Yu., Lytovchenko, I., Lukianenko, V., Golub, T. (2022). Teaching during the wartime: Experience from Ukraine. Educational Philosophy and Theory. https://doi.org/10.1080/00131857.2022.2098714
Law Insider. (n.d.). Learning loss Definition. In Law Insider. https://www.lawinsider.com/dictionary/learning-loss
Lokshyna, O. & Topuzov, O. (2021). COVID-19 and education in Ukraine: Responses from the authorities and opinions of educators. Perspectives in Education, 1(39), 207–230. https://doi.org/10.18820/2519593X/pie.v39.i1.13
McClain, C., Vogels, E. A., Perrin, A., Sechopoulos, S., Rainie, L., & Atske, S. (2021, September 1). The Internet and the Pandemic. Pew Research Center: Internet, Science & Tech. https://web.archive.org/web/20220307062655/https://www.pewresearch.org/internet/2021/09/01/the-internet-and-the-pandemic/
Mizzy, S. (2022). Ukrainian children in Portugal receive children’s and school books. https://europe-cities.com/2022/04/01/ukrainian-children-in-portugal-receive-childrens-and-school-books/
Morrice, L. (2022). Will the war in Ukraine be a pivotal moment for refugee education in Europe? International Journal of Lifelong Education, 41(3), 251–256. https://doi.org/10.1080/02601370.2022.2079260
National School Boards Association. (n.d.). The Homework Gap. https://www.nsba.org/Advocacy/Federal-Legislative-Priorities/Homework-Gap
OCHA. (2023, March 2). War in Ukraine: Attacks on schools, interrupted education and loss of learning outcomes for children in Ukraine and in host countries – Ukraine. ReliefWeb. https://reliefweb.int/report/ukraine/war-ukraine-attacks-schools-interrupted-education-and-loss-learning-outcomes-children-ukraine-and-host-countries
OECD. (2022a). Supporting refugee students from Ukraine in host countries. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/b02bcaa7-en
OECD. (2022b). The Ukrainian Refugee Crisis: Support for teachers in host countries. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/546ed0a7-en
Sparks, S. D. (2021, February 18). Academically Speaking, the “COVID Slide” could be a lot worse than you think. Education Week. https://www.edweek.org/leadership/academically-speaking-the-covid-slide-could-be-a-lot-worse-than-you-think/2020/04?cmp=soc-edit-tw
The Glossary of Education Reform. (2013a, August 29). Learning Loss Definition. https://www.edglossary.org/learning-loss/
The Glossary of Education Reform. (2013b, August 29). Learning Gap Definition. https://www.edglossary.org/learning-gap/
The Glossary of Education Reform. (2013c, December 19). Achievement Gap Definition. https://www.edglossary.org/achievement-gap/
UNESCO. (2021). Recovering lost learning: what can be done quickly and at scale? https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000377841?posInSet=1&queryId=6db53556-6918-4e37-b673-aac484773961
UNESCO. (2022a, March 24). Mapping host countries’ education responses to the influx of Ukrainian students. https://www.unesco.org/en/articles/mapping-host-countries-education-responses-influx-ukrainian-students
UNESCO. (2022b, March 26). Portugak’s education responses to the influx of Ukrainian students. https://www.unesco.org/en/articles/portugals-education-responses-influx-ukrainian-students
UNESCO/UNICEF/World Bank. (2021). The state of the global education crisis: A path to recovery. A joint UNESCO, UNICEF, and World Bank report. https://documents1.worldbank.org/curated/en/416991638768297704/pdf/The-State-of-the-Global-Education-Crisis-A-Path-to-Recovery.pdf
UNHCR. (2022). Ukraine Refugee Situation. Operational Data Portal. https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine
World Bank Group. (2021a). GDP, PPP (constant 2017 international $). World Bank Group. Retrieved May 7, 2023, from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.MKTP.PP.KD
World Bank Group. (2021, December 3). The State of the Global Education Crisis: A Path to Recovery. World Bank Group. Retrieved May 7, 2023, from https://www.worldbank.org/en/topic/education/publication/the-state-of-the-global-education-crisis-a-path-to-recovery
World Bank Group. (2022, September 10). Learning losses. World Bank Group. Retrieved May 7, 2023, from https://thedocs.worldbank.org/en/doc/e52f55322528903b27f1b7e61238e416-0200022022/related/WBG-LearningLosses-flier-10-09-22-e-version.pdf
Zhao, Y. (2021). Build back better: Avoid the learning loss trap. Prospects, 51(4), 557–561. https://doi.org/10.1007/s11125-021-09544-y
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Тетяна Лукіна, 2023