This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Людмила Сарнавська
Освіта, як одна з найважливіших складових суспільства, з одного боку, залежить від процесів, що відбуваються в ньому, повинна швидко реагувати та відповідати стану науково-технічного прогресу, тенденціям розвитку економічної сфери країни, з іншого, безумовно,– впливає на всі процеси і сторони життя, оскільки готує фахівців, розвиває особистість, формує певні життєві погляди. Тому особливої уваги заслуговує сучасний стан, проблеми впровадження та перспективи інновацій, зокрема цифрових технологій в освіту нашої країни.
У статті аналізується особливості коучингових та цифрових технологій, які забезпечують краще засвоєння навчального матеріалу здобувачами освіти у сучасних умовах змішаного навчання. Студентоцентрований підхід стає головним вектором у формуванні інтегральних, загальних та спеціальних компетентностей, посилює роль здобувача фахової передвищої освіти як рівного учасника освітнього процесу – від пасивного слухача до активного, який може впливати на процес отримання знань, компетенцій і навичок, самостійно формулювати власні інтереси та потреби, забезпечуючи тим самим затребуваність на ринку праці, високу здатність до працевлаштування.
Одним із методів реалізації студентоцентрованого підходу до викладання є застосування в практичному поєднанні коучингових технологій з різними Google-сервісами.
Детально описані певні техніки коучингу, які викладачі ВСП «Київського фахового коледжу міського господарства Таврійського національного університету» застосовують у своїй педагогічній практиці.
Ключові слова: коучинг, емоційний інтелект, «Колесо балансу», онлайн-сервіси Studystack та Wordwall.
Традиційні методи навчання втратили свою гостроту на сучасному рівні розвитку суспільства, на перший план висуваються активні форми навчання. Основне завдання впровадження активних форм ‒ виховання особистості готової до конкуренції, самостійної у вирішенні професійних завдань. Необхідно вдосконалювати не тільки систему методів повідомлення нових знань, але й методики формування у студентів різних умінь і навичок. Тому актуальність поєднання коучингу з різними Google-сервісами спрямовані на розвиток локальної освітньої системи, відображає регіональну освітню специфіку та є предметом зацікавленості західних та українських освітян.
Теоретичною основою методології і інноваційних технологій є дослідження сучасних педагогів В. Безпалько (Безпалько, 2002), Г. Єфремова (Єфремова, 2020). Проблеми педагогічної інноватики розглядали такі вчені як О. Комар (Комар, 2018), О. Пометун (Пометун, 2006), В. Химинець (Химинець, 2007), В. Загвязинський (Загвязинський, 2006), які співвідносили поняття нового у педагогіці з такими характеристиками як прогресивне, передове, сучасне, позитивне, корисне.
Зокрема, В. Загвязинський вважає, що нове у педагогіці – це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувалися або ще не використовувалися, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які мають у собі прогресивне начало, що дає змогу під час зміни умов і ситуацій ефективно вирішувати завдання виховання та освіти (Загвязинський, 2006).
На думку В. Химинець, інноваційне навчання – це зорієнтована на динамічні зміни у навколишньому світі навчальна та освітня діяльність, яка ґрунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості (Химинець, 2007). Варто зазначити, що особливу увагу автор приділяє суті неперервної освіти, що сприяє розвитку творчої особистості, оскільки для неї характерними є постійне підвищення кваліфікації, професійного рівня, розширення світогляду, збільшення рівня обізнаності.
Коучинг, як чинник розкриття потенціалу особистості у різноманітних галузях діяльності досліджували Т. Голві, М. Аткінсон, М. Дауні, С. Беттлі, Д. Уітмор та ін. Як технологію в освіті розглядали зарубіжні вчені А. Браун, Дж. Джеймсон, К. Колет та вітчизняні С. Романова (Романова, 2010), О. Рудницьких (Рудницьких, 2014). Онлайн-сервіси як інструменти, що застосовуються у освітньому процесі закладів фахової перед вищої освіти, розглянуто у наукових публікаціях таких вчених: В. Биков (Биков, 2014), О. Спірін (Спірін, 2013), Н. Юдіна (Юдіна, 2019) та ін
Мета статті полягає у вивченні потенціалу застосування коучингових технологій у поєднанні з Google-сервісами, як новітньої, розвивальної, інтерактивної технології в процесі розвитку професійних компетентностей сучасного здобувача освіти, активізації пізнавальної мотивації, спонуканні до самонавчання та засобу підвищення ефективності педагогічного процесу в цілому.
Війна зробила виклики кожному з нас, як в особистому житті, так і професійній сфері. Перед викладачами закладів фахової передвищої освіти постала велика кількість невирішених питань, які стосуються якості навчання в умовах війни, пошуку нових форм та методів проведення онлайн занять, стабілізації психоемоційного стану як самого здобувача освіти, так і викладача.
Для вирішення окресленого кола питань, існуючі підходи, коли викладач вирішував, що «потрібно» здобувачеві освіти, яким саме формам і методам навчання і викладання віддавати перевагу – наразі не актуальні. На сьогодні, практичне застосування студентоцентрованого підходу стає головним вектором у формуванні інтегральних, загальних та спеціальних компетентностей, посилює роль здобувача фахової передвищої освіти як рівного учасника освітнього процесу – від пасивного слухача до активного, який може впливати на процес отримання знань, компетенцій і навичок, самостійно формулювати власні інтереси та потреби, забезпечуючи тим самим затребуваність на ринку праці, високу здатність до працевлаштування.
Одним із методів реалізації студентоцентрованого підходу до викладання є застосування в практичному поєднанні коучингових технологій з різними Google-сервісами.
На думку одного із засновників коучингу Т. Голлві (Голлві, 1974), коучинг – методика розкриття потенціалу особистості для максимізації власної продуктивності та ефективності. Коучинг більше допомагає здобувачу освіти навчатися, ніж учить. Це не тільки техніка, яка застосовується в певних обставинах. Це метод управління, метод взаємодії з людьми, спосіб мислення особистості.
Отже, освітній коучинг – це мистецтво створення за допомогою бесіди й поведінки, середовища, яке полегшує рух здобувача освіти до бажаних цілей так, щоб це приносило задоволення і результат. Викладач перетворюється з звичайного доповідача на психолога і мотиватора, який стоїть на одному рівні зі своїм підопічним. Завдання викладача-коуча – показати здобувачу освіти його шлях до досягнення певної мети за допомогою вміння самостійно мислити, аналізувати, робити висновки з конкретно поставленої тематики.
Викладачі економіко-аналітичного циклу ВСП «Київського фахового коледжу міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» під час проведення своїх занять широко застосовують різні методи коучингу. Для успішної реалізації останніх на занятті створюється довірча атмосфера, викладач демонструє активне слухання, повністю концентрується на висловлюваннях здобувачів освіти, після чого резюмує бесіду. Уміння активно слухати – це важлива навичка, якої так не вистачає багатьом викладачам.
Окрім активного слухання, викладачі використовують свій емоційний інтелект для встановлення контакту зі здобувачами освіти.
Емоційний інтелект — це вміння дати раду своїм і чужим емоціям: точно зрозуміти, оцінити і виразити їх.
Вперше емоційний інтелект описали американські психологи Д. Карузо, П. Саловей і Дж. Майер і виділили його основні чотири напрямки:
Викладачі коледжу внесли емоційний інтелект до списку технік коучингу, тому що через емпатію можна краще зрозуміти особисті бар’єри здобувачів освіти, які заважають їм розвиватися, засвоювати нові знання і навички. Завдяки цьому викладач-коуч розробляє стратегію роботи з кожною окремою групою здобувачів освіти.
Необхідно зазначити, що викладач під час проведення занять у різних форматах повинен бути «емоційно чистим» і «емоційно стабільним», що забезпечить більшу ефективність засвоєння навчального матеріалу здобувачами фахової передвищої освіти. Перед початком заняття викладачу для стабілізації емоційного стану можна зробити різні дихальні вправи, озвучити в голос емоцію, яку переважає в цей момент, не уникати емоції, а управляти нею.
Для стабілізації емоційного стану здобувачів освіти (особливо це стосується здобувачів І і ІІ курсу) на початку онлайн заняття протягом 3 хвилин проводять нейрогімнастику та просять озвучити емоції, які вони відчувають. Нейрогімнастика дозволяє активізувати праву і ліву півкулі головного мозку, зняти м’язову напругу і переключити увагу слухачів з їх буденних справ та переживань на викладача та тему заняття. Озвучені емоції дають змогу викладачу зрозуміти настрої здобувачів освіти і відповідно будувати заняття.
Наступним елементом у коучинговій методиці є розмова мовою здобувача освіти. Як показує практика, здобувачі освіти краще засвоюють матеріал, коли він подається простими, буденними словами та фразами, із застосуванням молодіжного сленгу. При цьому враховується темп і тональність розповіді.
Після налагодження емоційного контакту зі здобувачами освіти викладачі екноміко-аналітичного циклу практикують «Колесо балансу».
Професором з університету Канади, Біллом Рейном, була запропонована методика, яка використовується в психології, але її вдало адаптували до освітнього процесу. «Колесо балансу» – це корекційний проєкт, який дає можливість здобувачу освіти зрозуміти вектор руху. Його варто використовувати на початку заняття, коли формуємо мету і наприкінці, коли формуємо кінцевий результат. У кожному сегменті викладач прописує терміни пов’язані з темою заняття, здобувачі освіти мають оцінити свій рівень знань за кожним терміном і поставити на шкалі відповідну оцінку. Потім отримані точки з’єднуємо лініями, отримуючи певну замкнену фігуру неправильної форми. Розглянувши тему, в кінці заняття, викладач просить знову оцінити рівень знань за пропонованими поняттями, поставивши відповідну точку на шкалі. Викладач, об’єднавши нові точки, отримує і демонструє здобувачам освіти наступну фігуру, яка буде відрізнятися від попередньої, і нагадувати колесо.
Рис.1.1. Колесо балансу
Побудова колеса дає можливість наглядно кожному здобувачу освіти визначити свої знання та прогалини в теоретичній підготовці. Викладач як коуч-наставник допомагає вирівняти ці прогалини і колесо може рухатися вперед. Саме такий підхід дозволяє залучити кожного здобувача освіти до участі в on-line занятті, відчути цінність своїх знань, а також мотивувати його до навчання.
Цінність колеса в освітньому процесі дозволяє здобувачу освіти вивчати себе в освітньому процесі, не бути пасивним слухачем, а вчитися формулювати і висловлювати одним словом свою думку, розуміти, що всі раніше отримані знання, вони знадобляться і потім, нести відповідальність за свої знання, вчинки і дії, починати розуміти, що не подобається в своєму навчанні і житті та окреслювати кроки вперед до мети.
Доречним під час проведення такого on-line заняття є зняття втоми та психологічної напруги шляхом перемикання уваги на інші види робіт. Для цього варто застосувати онлайн-сервіси та Google-інструменти для створення інтерактивних вікторин чи ігор.
Дидактичні ігри та вікторини сприяють взаємозв’язку між навчанням і застосуванням знань на практиці. Педагогічно правильно організована гра дозволяє здобувачам освіти досягти їх самоствердження, активності та вільності дій.
Використання на заняттях дидактичних ігор та дидактичного матеріалу робить процес навчання цікавим, створює у здобувачів освіти бадьорий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес до навчання.
У дидактичних іграх здобувачі освіти спостерігають, порівнюють, класифікують предмети за певними ознаками; виконують аналіз, синтез; абстрагуються від несуттєвих ознак; роблять узагальнення.
Study Stack http://www.studystack.com – це безкоштовний онлайн-сервіс для створення дидактичних матеріалів до занять. Викладач створює комплект питань і відповідей та отримує кілька варіантів для генерації дидактичних матеріалів в ігровій формі. Готові роботи легко можна вмонтувати на сторінки сайтів, блогів, поділитися інформацією в соціальних мережах. Для початку роботи необхідно зареєструватися. Сервіс підтримує кирилицю. Окрім власних продуктів, є можливість скористатися колекцією робіт, створених педагогами світу.
Wordwall зручний онлайн-сервіс використовують для створення інтерактивних вправ і матеріалів для роздрукування (наочності). Більшість шаблонів доступні в інтерактивному вигляді, а також у версії для друку.
Інтерактивні вправи можна відтворювати на будь-якому веб-пристрої, наприклад, комп’ютері, планшеті, телефоні чи інтерактивній дошці. Здобувачі освіти можуть відтворювати їх самостійно.
Наочні матеріали можна роздрукувати з сайту або завантажити у вигляді файлу PDF. Їх можна використовувати як додаток до інтерактивної вправи або як окрему вправу.
Вправи створюються за допомогою шаблонів. Ці шаблони включають знайомі класичні формати, такі як вікторина і кросворд. Для наочності представлено елемент вікторини на рис.1.2.
Рис.1.2. Вікторина за допомогою онлайн сервісу Wordwall
Також є аркадні ігри, наприклад, погоня в лабіринті і літак, а ще інструмент для управління класом (план-розміщення кожного студента).
Інтерактивні вправи можуть мати різні теми. Кожна тема змінює вигляд вправи, використовуючи різну графіку, шрифти та звуки.
Також є додаткові можливості встановлення таймера або редагування гри тощо.
У цій статті зазначені тільки деякі інструменти практичного впровадження дистанційних технологій в освітній процес ВСП «Київського фахового коледжу міського господарства Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського».
Сьогоднішня війна в Україні та криза, спричинена небезпечним вірусом, впливає на соціальні інституції у всьому світі. Наразі масштаби та точний характер цих змін усе ще залишаються невиразними.
Активне застосування викладачами ВСП «Київського фахового коледжу міського господарства Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського» певних інструментів коучингових технологій в освітньому процесі дає можливість налагодити психоемоційний контакт між викладачем та здобувачем освіти. Ця взаємодія доповнюється широким спектром Google – сервісів і як результат якісний показник навчання та відсоток відвідування онлайн занять серед здобувачів освіти зростає. Також про рівень задоволеності здобувачами освіти навчальним процесом свідчить систематичний моніторинг якості освітніх послуг.
У цій статті зазначені тільки деякі інструменти практичного впровадження дистанційних технологій в освітній процес. Що дійсно важливо, так це те, що завдяки онлайн-освіті здобувачі освіти можуть ефективно, зручно і достатньо дешево навчатися. А зараз онлайн-заняття іноді стають єдиною можливою формою навчання. Тому важливо пристосовуватися, опановувати нові способи викладання, щоб забезпечити безперервність та ефективність освітнього процесу.
Безпалько, О. В. (2002) Спілкуємось та діємо: навчально-методичний посібник. Київ: Навчальна книга.
Биков, В.Ю. (2014) Відкриті web-орієнтовані системи моніторингу впровадження результатів науковопедагогічних досліджень. Теорія і практика управління соціальними системами, 1, С. 3‒25.
Грицук, О.В., Грицук, Ю.В. (2018). Психологічні аспекти використання мультимедійних технологій в закладах вищої освіти. Innowacje i technologie informacyjne w edukacji / Innovates and information technologies in education. (Series of monographs Faculty of Architecture, Civil Engineering and Applied Arts Katowice School of Technology. Monograph 18). 157‒171.
Грицук О.В., Грицук Ю.В. (18 травня 2016 року). Проблема навчальної мотивації студентів дистанційної форми навчання. Освітні тенденції розвитку сучасної вищої школи: проблеми методології навчання: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-методичної Інтернет-конференції. 75 – 77.
Економічна гра. (2022). https://www.studystack.com/bugmatch-3716972
Єфімова, О., Жицька, С. (2017) Коучинг як складова особистісно-орієнтованого навчання у професійній підготовці студентів вищих навчальних закладів. Науковий огляд. 4 (36). 103–112.
Єфремова, Г. (2020) Інноваційні технології в сучасному освітньому просторі: колективна монографія. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка.
Каштан, Н. Б. (2016) Використання хмарних технологій в освітньому процесі сучасного навчального закладу. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. 13 (2). 135 – 137.
Комар, О. А. (2018) Інтерактивні технології у системі підготовки майбутнього вчителя. Актуальні проблеми педагогічної освіти: європейський і національний вимір: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (31 травня – 1 червня 2018 року). Луцьк: ФОП Покора І. О., 172–174.
Нежинська, О. (2017) Основи коучингу: навчальний посібник. Київ; Харків: ТОВ «ДІСА ПЛЮС».
Онлайн сервіс Study Stack. (2022). http://www.studystack.com
Он-лайн сервіс Wordwall (2022). «Створюйте кращі уроки швидше» https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwix16GfisnwAhVDw4sKHUdGD4YQFjAAegQIAhAE&url=https%3A%2F%2Fwordwall.net%2Fru&usg=AOvVaw1PZLd_MSWryFLkn-TYBeww.
Поберезська, Г. (2017) Коучинг як педагогічна технологія студентоцентричного навчання у ВНЗ. Педагогіка професійної освіти. 4 (58). 100–118.
Пометун, О. І. (2006) Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково- методичний посібник Київ: А.С.К.
Романова, С.М. (2010) Коучінг як нова технологія в професійній освіті. Вісник Національного авіаційного університетуту. Серія: Педагогіка. Психологія. 3. 83‒86.
Рудницьких, О.В. (2014) Коучінг як інтерактивна технологія в освіті. Вісник Дніпропетровського університетуту імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. 2(8). 173‒176.
Спірін, О.М. (2013) Інформаційні технології і засоби навчання. 1 (33). http://journal.iitta.gov.ua
Химинець, В. В. (2007) Інноваційна освітня діяльність. Ужгород : Інформаційно-видавничий центр ЗІППО.
Шевчук, С., Шевчук, О. (2016) Коучинг як метод навчання студентів у контексті реформування вищої освіти України. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Педагогіка. Т. 269. Вип. 257. 62–65.
Collett K. and others. (2012) The role of coaching in vocational education and training. City And Guilds (Centre For Skills Development): Alan Brown, University of Warwick; Liz Browne, Oxford Brookes University; Kathleen Collett, City & Guilds Centre for Skills Development; Chris Devereux, Institute of Education; Jill Jameson, University of Greenwich, Centre for the Use of Research and Eviden. London, 2012.
Gallwey, W. (1974). Timothy. The Inner Game of Tennis. New York: Random House.
Yudina, N. (2019). Time as Economic Value of Information Society. Scientific Challenges : Collection of Materials of the Multidisciplinary Scientific and Practical Conference on the occasion of World Science Day for Peace and Development, Kyiv, November 29, 2019.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Людмила Сарнавська, 2023