This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Оксана Максименко
Стаття присвячена висвітленню питання управління шкільною освітою у науковому полі Норвегії, засновуючись на прикладі досвіду наукової роботи Університету Осло. Визначаючись провідною рушійною силою змін функціонування освіти загалом та її шкільної ланки зокрема, управління покликано реалізовуватися у державі у межах шкільних спільнот задля виконання своєї суспільної, освітньої, реформативної та трансформаційної місій, вибудовуючись з урахуванням особливих реалій країни Норвегії.
Встановлено, що наукове поле дослідження проблеми управління шкільною освітою сформоване у вимір, який поєднав площини наукового простору країни, європейського та глобалізованого наукового досвіду. Практично така схема наукового пошуку працює, базуючись на поєднанні досліджень засобами різноманітних проєктів, поєднуюючи проєкти на здобуття ступеня, та міжнародних мереж, у межах яких відбувається робота щодо напрямів вивчення та розробки проблем управління шкільною освітою.
З’ясовано, що для цілісного вивчення питання управління шкільною освітою та за багатовимірності досліджуваних контекстів використовується перелік інструментів, а саме: теоретико-методологічні підходи (історичний, соціокультурний, прогнозування, моделювання, міждисциплінарний, багаторівневий, крос-контекстний аналіз тощо) та методи (порівняльного аналізу, кейсів, аналізу інформаційних джерел та контекстів, екстраполяції тощо), що дозволяє виявити особливості досліджуваного феномену у Норвегії та зарубіжжі.
Проведений аналіз проблематики досліджень управління шкільною освітою Норвегії дозволив виявити основні напрями, які тісно взаємопов’язані та взаємовпливові: реформування шкільної освіти у напрямку демократичних змін включно, освітнє управління (підпорядкування та співробітництво), вдосконалення навчальних планів, підзвітність, лідерство.
Зроблено висновок, що управління шкільною освітою позиціонується у країні, як і у Європі, як нове державне управління через реформування та модернізацію з обов’язковою вихідною позицією – урахуванням існуючих відмінностей у національних контекстах для подальших успішних трансформацій. Враховуючи особливості внутрішніх потреб, основними напрямами нового державного управління означені: навчальні плани та освітні реформи, управління та підзвітність, лідерство та просування знань, що розробляється у тематиці дослідницької діяльності у наковому полі країни.
Ключові слова: управління, шкільна освіта, міжнародний, міждисциплінарний, реформа освіти, звітність, навчальний план, лідерство
Освіта сьогодення окрім широкого переліку безпосередніх власних завдань – підготовки відповідальної та конкурентної особистості, наділена особливою місією щодо глибинної трансформації суспільства в цілому. Освітні спільноти та суспільства мають бути здатними до постійних удосконалень у конкурентній суспільній економіці, за ефективної демократичної взаємодії та комунікації в умовах рівних можливостей задля підтримки сталого розвитку власного та світового суспільства. У безпосередньому зв’язку особливої ваги набуває саме управління шкільною освітою як рушійною силою здійснення відповідних освітніх реформ та трансформацій шляхом упровадження новацій у державному секторі у нових швидко змінних вимогах глобалізованого світу.
Проблема управління зактуалізувалася та набула неабиякої вагомості з розвитком процесів демократизації, змінюючи формати відносин та функціонування суспільств Європи і світу. Питання управління шкільною освітою розглядається цілісно та комплексно у напрямі функціонування ланки державного сектору освітньої галузі, як сектору, місія якої полягає в охопленні переважної частини населення країни відповідного віку. За таких умов управління шкільною освітою вимагає вивчення та прогнозування можливостей використання новітнього міжнародного досвіду, що є безперечним пріоритетом для України.
Особлива увага та вагомість питання управління ланкою у науковому полі Норвегії пояснюється широким спектром досліджуваних складових, серед яких внутрішній та зовнішній досвід перебігу процесу демократичних змін. Зокрема специфіка факторів та складових, що потребують змін саме через реформування та трансформації в освіті, новітні міжнародні практики та моніторинг їх втілення в освітній системі з необхідним врахуванням історично-успадкованих та культурних відмінностей, державних особливостей та сучасних умов складають основне коло досліджуваних питань. Управління шкільною освітою у демократичному форматі у шкільній освіті Норвегії є надактуальним питанням для України у реаліях складних та нагальних трансформацій освіти у суспільстві в контексті вибудови нових зв’язків усіх задіяних та зацікавлених осіб за участи державних структур, їх взаємодії та взаємовпливів.
Дослідження вітчизняних учених охоплюють широкий спектр проблем, які є важливими для управління шкільною освітою у світовому та європейському контекстах для подальшого переймання досвіду Україною, серед яких:
Науковці зарубіжжя, спільноти яких знаходяться на певному рівні демократичного розвитку, акцентують свою увагу на нагальних питаннях подальшого розвитку шкільного управління. Так, перелік важливих аспектів, які опрацьовуються вченими та дослідниками Норвегії охоплює:
Норвегія, пройшовши шлях демократичних змін в освіті, накопичила значний досвід з управління шкільною ланкою, вивчення якого сприятиме збагаченню потенційних можливостей та інструментів для аналізу, відпрацювання і подальшого впровадження у державному секторі шкільної освіти в Україні.
Метою статті є розглянути питання управління шкільною освітою у науковому полі Норвегії.
Дослідження та розробка напряму управління шкільною освітою реалізується у тісній співпраці та системі зав’язків наукових установ Норвегії, за участю закордонних партнерів у межах проєктів та у форматі міжнародних мереж. Так, в Університеті Осло (Норвегія) діє система дослідницьких груп, які займаються розробкою актуальних тем та напрямів у поєднанні національного і міжнародного контекстів. Наприклад, дослідницька групи – Вивчення навчальних програм, лідерства та управління освітою (Curriculum Studies, Leadership and Educational Governance (CLEG) Факультету педагогічних наук Університету Осло (University of Oslo, 2010a).
Метою дослідницької роботи є вивчення досвіду та розробка ключових питань шкільної освіти на національному та міжнародному рівнях. Фундаментальні дослідження охоплюють освітню політику, державне управління та педагогіку, у межах яких центральне місце посідають дослідження освітньої реформи та лідерство в обов’язковій та старшій середній освіті. Дослідження вибудувані за трьома тематичними напрямами, які є окремими та взаємодоповнюючими водночас, а саме: навчальний план та реформа освіти, управління та підзвітність, лідерство та просування знань. (Рис.1)
Рис. 1. Міждисциплінарна сфера досліджень (University of Oslo, 2010a).
Як бачимо, завдяки виокремленню ключових позицій та їх об’єднанню уворюється міждисциплінарний вимір досліджень. Вважається, що навчальні плани, освітня реформа та різноманітні практики управління створюють ключові передумови для лідерства і генерації знань у шкільній освіті та освіті у цілому. Водночас практика лідерства вважається першорядною за своїм значенням для розгляду того, як реформи та навчальні програми розвиваються і впроваджуються на організаційному рівні.
У цьому дослідженні складові позиціонуються та тлумачаться у площині сучасного бачення та взаємодії наведених позицій, а саме:
Актуальним питаннями подальших досліджень у трьох напрямах є такі:
Разом з цими вищеперерахованими питаннями вбачається, що інституційний погляд на реформаторську роботу та зміни був і залишатиметься центральним у практиці у школах. Ця точка зору може означати зосередження уваги не лише на тому, як відбувається інституційна робота, але й на тому, хто її виконує і, нарешті, що являє собою така робота. Вважається, що точний результат реформи обов’язково залежатиме від динаміки між дискреційною роботою професіоналів та ступенем державного регулювання. Окрім того, в епоху міжнародних порівнянь використання учасниками / виконавцями різних даних та освітніх програм пропонує важливий шлях до розуміння процесів навчання та інституційної роботи, що відбувається через зміни (University of Oslo, 2010a).
У межах дослідження напряму управління освітою Норвегії Факультет педагогічних наук включно з групою Вивчення навчальних програм, лідерства та управління освітою працюють над переліком проєктів (University of Oslo, 2013), серед яких:
У цьому дослідницькому проєкті використовується порівняльний аналіз мережі, щоб вивчити, як шкільні реформи формуються, розвиваються та оновлюються шляхом опрацювання та використання політичних знань і досвіду в п’яти країнах Північної Європи (Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, Швеції).
В епоху міжнародних порівнянь очікується, що розробники політики будуть вчитися на досвіді інших країн, застосовувати міжнародні стандарти, які розроблені міжнародними організаціями, та вивчати найкращий досвід. Основні дослідницькі питання охоплюють: чи так вони роблять, що вважається доказом та експертизою, як вони використовують національний, регіональний / скандинавський та / або міжнародний досвід у проведенні шкільної реформи у своїй країні? Порівняння документації щодо визначення політики країн Північної Європи уможливить дослідження часових, фактичних та соціальних аспектів, які спонукають до відновлення реформ у певних напрямках та ланках шкільної освіти.
Цілі проєкту полягають у відпрацюванні результатів, які дають можливість дослідникам політики та експертам:
Зворотній зв’язок результатів проєкту передбачє дослідження, чи «вчилися» політики та експерти з політики, залучені до процесів реформування, на досвіді інших країн, і як вони «перенесли» ці знання у власні країни з наміром покращити свою державну освітню систему. Поняття вивчення політики, запозичення чи рецепції, з одного боку, та перекладу, локальної адаптації чи реконтекстуалізації, з іншого, є ключовими поняттями для інтерпретаційної основи дослідження.
Дослідження поєднало текстовий аналіз соціальних мереж і семантичний (контентний) аналіз для порівняння сприйняття та перекладу міжнародних, регіональних і національних політичних знань у три періоди шкільної реформи в Норвегії (шкільні реформи 1994/97, 2006, 2020 рр.) а також у п’яти скандинавських країнах (Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, Швеції) (University of Oslo, 2018).
Досліджуваним феноменом проєкту є інструментальне посередництво у навчанні керівників шкіл за програмами в університетах. Термін «інструмент» у проєкті має широке значення та охоплює матеріальні інструменти (наприклад, фільми, відео, книги) і нематеріальні інструменти (наприклад, мова, теоретичні моделі, аналітичні концепції, методології кейсів).
Мета проєкту передбачає поєднання позицій, а саме: (1) внести нове розуміння інструментів посередництва у програми шкільного лідерства в університетах; (2) створити основу для обговорення практичних, політичних і дослідницьких наслідків результатів на місцевому та міжнародному рівнях.
Дослідницькі проблеми спрямовують аналіз явища за питаннями: як використання інструментів втілюється і як набувається досвід у програмних видах діяльності; як використання інструментів набувається у досвді у програмній діяльності та після завершення курсу; як легітимується відбір артефактів (матеріальних чи нематеріальних чинників) у розробках програм, політичних документах і видах програмної діяльності.
Враховучи особливості проєкту в його основу було покладено теоретико-методологічні підходи, серед яких:
Основні питання дослідження такі:
Реалізація дослідження полягала в тому, щоб запропонувати новий інструментарій саме для цієї сфери шляхом розробки, пілотування та перевірки комплексного інструменту опитування, який вимірює громадянські характеристики та поведінку шкіл шляхом отримання відповідей від вчителів та адміністраторів державних шкіл. Дослідження завершилося застосуванням цього інструменту для вивчення двох шкільних систем (середнього розміру): однієї американської системи, відомої своєю політикою вільного ринку освіти та реформами, а іншої – норвезької системи, визнаної своєю прихильністю до більш регульованих державою освітніх послуг (University of Oslo, 2013).
Проєкт досліджує різні форми систем управління якістю в різних муніципалітетах як частину процесів управління місцевою школою. Це передбачає вивчення муніципальних підходів, методів і процедур для моніторингу та підтримки шкіл, а також того, як школи (наприклад, шкільні керівники та вчителі) сприймають і реагують на муніципальні підходи, методи та процедури, що використовуються. У рамках цього досліджуються можливі неочікувані результати для шкіл. Особлива увага приділяється використанню даних про освітні результати для прийняття рішень і спрямування подальшого розвитку якості на муніципальному рівні, а також на рівні школи. План наукового пошуку передбачає тематичні дослідження муніципалітетів і шкіл, опитування адміністративного персоналу на муніципальному рівні, керівників шкіл, учителів та учнів, а також використання даних успішності учнів щодо результатів національних іспитів. Моделювання структурних рівнів / Structure Equation Modeling (SEM) і багаторівневий аналіз використовуються для аналізу отриманих даних дослідження (University of Oslo, 2013).
Варто зазначити, що окремим видом проєктів з дослідження аспектів управління шкільною освітою поширені проєкти на здобуття ступеня Доктора філософії, які втілюються дослідниками та групами (University of Oslo, 2013).
Важливою практикою наукових досліджень Факультету педагогічних наук включно з групою Вивчення навчальних програм, лідерства та управління освітою та за участі Факультету освіти вчителів та досліджень школи є робота у міжнародних мережах: завершених та діючих. Попередньо завершені роботи мереж заклали підгрунтя для реалізації діючих сьогодні проєктів та мереж. Цей перелік містив:
Діючими мережами є «Міжнародний проєкт успішного директорства школи» (International Successful School Principalship Project / ISSPP) і «Провідна освіта та демократичні школи» (Leading Education and Democratic Schools / LE@DS).
Мережа «Міжнародний проєкт успішного директорства школи» (започатковано 2001 р., провідна установа Ноттінгемський університет (Великобританія), охоплює 27 країн включно з Австралією, Канадою, Китаєм, Данією, Англією, Норвегією, Швецією та Сполученими Штатами як першими учасниками). Витоки та методологія ISSPP закладені були у дослідженні англійських шкіл, що включали:
Зараз дослідження мережі охоплює три ключові напрями, а саме:
Напрям 1: Успішні директори шкіл (директори початкових та середніх шкіл; директори шкіл, розташованих у районах з соціально-економічними проблемами; керівники, які мають зобутки та підтримують успішіність шкіл).
Напрямок 2: Директори шкіл, які погано працюють (директори видимих і невидимих поганих шкіл).
Напрямок 3: Основні ідентичності (основні тотожності) (University of Oslo, 2010b; Day, 2015).
Мережу «Провідна освіта та демократичні школи» (Leading Education and Democratic Schools / LE@DS, Республіка Чехія, Англія, Франція, Угорщина, Італія, Норвегія, Іспанія) було сформовано з метою вивчення питання стану політики та управління освітою у Європі (листопад 2011 р.). Особлива увага в роботі цієї мережі була зосереджена на підходах до нового державного управління, реформування та модернізації систем освіти, формах державної служби з перспективами роботи у Європі та за її межами (University of Oslo, 2013).
Початкова робота на семінарах була сконцентоваена на переліку ключових питань, серед яких:
Отже, проблема управління шкільною освітою досліджується у багатовимірному полі державних досліджень, міжнародних проєктів та мереж, зі застосуванням новітніх підходів, а також із широко розгалуженою проблематикою у чисельних кросконтекстах, яка вирішує питання розбудови демократичного простору шкільного управління.
Як згадувалося вище, управління у ланці шкільної освіти Європи розглядається через реформування та модернізацію, тобто через розгортання нового державного управління / НДУ (new public management / NPM) з урахуванням особливостей існуючих відмінних національних умов / контекстів. Термін з’являється наприкінці 1980-х рр. спочатку в Австралії, Новій Зеландії, Великобританії. НДУ розглядається як підхід до реформування та модернізації функціонування систем освіти держаного сектору (Hall et al., 2015).
За узагальненням Hall et al. (2015) попередніх напрацювань НДУ притаманні принципові ознаки, серед яких:
Автори узагальнюють, що освіта проходить модернізацію, а НДУ розуміється в освітньому секторі як спроба реструктуризувати надання освіти з урахуванням ринкових та менеджерських підходів до організації функціонування освітніх систем та їх організацій таким чином, щоб відповідати освітнім викликам, які пов’язані зі стандартизацією показників навчальної продуктивності. Дослідники припускають подальші трансформації та появу нових ознак феномену, а також механізмів, але ніяк не зникнення чи повне перевтілення за нових обстави та реалій розвитку сучасного світу (Hall et al., 2015).
Нині, на думку авторів НДУ у Норвегії характеризується у такий спосіб (використаний аналіз Dale):
Спадщина. Спадщина добробуту. «Спільна школа для всіх», рівні можливості, без потокового поділу. Школа – це ключ до скасування класового суспільства.
Цілі освіти. Соціальний добробут залишається домінуючим дискурсом, але напруга виникає з останніми зрушеннями до регулювання та контролю ефективності.
Соціально-демократичний добробут: підготовка дітей до виконання конструктивних ролей у демократичному суспільстві, до того, щоб вони стали корисними та незалежними особами у своєму приватному житті та суспільстві, до життя на роботі, забезпечуючи учням етичне виховання та сприяючи інтелектуальній свободі та толерантності.
Неолібералізм: управління продуктивністю, пов’язане з технічною економічною раціональністю.
Обґрунтування. Кілька суперечливих обґрунтувань.
Соціал-демократичний добробут: освіта як суспільне благо.
Неолібералізм: школа та робоча сила мають бути ефективними та результативними, економічні інтереси чи вимоги ефективності дедалі більше затьмарюють професійні інтереси.
Наративи. У політику увійшли численні дискурсивні засоби: справедливість і солідарність, громадянство, інклюзія, участь.
Акцент на знаннях, індивідуальних досягненнях, культурній спадщині; на управління з метою вирішення проблем, конкуренції, економічності; звітність.
Старі особливості ДУ, які залишаються. Бюрократія, ієрархія як основний спосіб регулювання. Система державних шкіл, сильне почуття ієрархії, а також місцева автономія, управління ресурсами, наголос на професіоналізмі та відповідальності вчителя; наголос на дотриманні правил.
Уведені нові функції ДУ. Інструменти: управління результатами (запровадження інструментів оцінки), MBO та результати.
Процеси: лідерство/наслідування, оцінювання, підзвітність, моніторинг результатів студентів.
Дискурси: продуктивнісь, ефективність, економічність, результати (Hall et al., 2015).
Особливості втілення НДУ у Норвегії відображає Рис.2 (використана рамка Newman) (Hall et al., 2015).
Рис. 2. Зміни та напруга в розвитку НДУ у Норвегії (Hall et al., 2015).
Рис. 2 демонструє, що модель впливу НДУ на освіту Норвегії розглядається через функціонування її у полі співідношення централізації – децентралізації, внуртішньої динаміки та звітності – зовнішнього пристосування та звітність. Важливими складовими моделі виокремлені: високопрофесійний, ринки, бюрократія, регульована продуктивність. Кожна складова має власні визначники з урахуванням сучасних умов.
Питання управління шкільною освітою є ключовим та позиціонується як нове державне управління у модернізованій освіті, що, безперечно, є інновацією за сучасних умов. Дослідження феномену НДУ в управлінні шкільною освітою вибудовуються у існуючій багатовимірній структурі – дослідницькі групи, міжнародні проєкти (разом із проєктами на здобуття ступеня доктора філософії, партнерські – з однією чи кількома країнами), міжнародні мережі з залученням багатьох країн світу.
Перелік теоретико-методологічних підходів, які використовуються у дослідженнях нового державного управління, містить історичний, соціокультурний, прогнозування, моделювання, порівняння, міждисциплінарний, багаторівневий та крос-контекстний аналіз, а також метод кейсів, аналізу інформаційних джерел та контекстів тощо, що дозволяє виявити особливості досліджуваного феномену у Норвегії та зарубіжжі.
Дослідження управління шкільною освітою спрямовано на аналіз міжнародного досвіду, деталізований аналіз та співставлення досягнень з особливою увагою до внутрішніх умов країни впровадження – Норвегії.
Коло досліджуваних питань охоплює перелік позицій, які тісно пов’язані та взаємовпливові (реформування, трансформації, управління, навчальні плани, підзвітність, лідерство) з особливоу увагою до істричних, сучасних реалій та зворотній зв’язок віж усіх задіяних учасників процесу.
Питання нового державного управління шкільною освітою у наковому просторі Норвегії розглядається, досліджується, аналізується, відпрацьовується за складовими і практиками, упроваджується, проходить перевірку та зазнає корекції у єдності з процесами проходження суспільством демократичного розвитку, зміною внутрішніх та зовнішніх вимог сучасності шляхом реформування та трансформацій, модернізації. Особливої уваги набуває аспект вивчення зворотнього зв’язку та механізмів сприяння впровадженню інструментів змін феномені, що буде розвиватися у подальшому як фактор успішності впровадження нового державного управління та показник ефективності отриманих результатів, причин виникнення реакцій тощо. Зпропонована розвідка не є вичерпною та передбачає подальші дослідження феонмену нового державного управління у галузі шкільної освіти Норвегії з урахуванням історичних, культурних, традиційних, суспільних та політичних реалій розвитку країни у сучасному світі.
Глушко, О. (2017). Європейський вектор освітніх реформ в Україні. Український педагогічний журнал, 4, 5–11. https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/559/489
Глушко, О. (2020). Сучасна система освіти Республіки Польща: актуальні питання реформування. СумДПУ імені А.С. Макаренка. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 7 (101), 228-240. https://doi.org/10.24139/2312-5993/2020.07/228-240
Глушко, О. (2022). Стратегічний та законодавчий рівні реформування змісту шкільної освіти на компетентнісних засадах у країнах ЄС. Український Педагогічний журнал, 4, 45–58. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-45-58
Джурило, А.П. (2014). До питання «реформування» як однієї з ключових дефініцій у галузі освіти. Нові технології навчання: наук.-метод. зб./Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (с.81–87).
Джурило, А. П. (2015). Актуальні проблеми управління освітніми системами у зарубіжжі: централізація і децентралізація. Український педагогічний журнал, 4, 170–178. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2015_4_22
Джурило, А. П. (2017). Оптимізація управління шкільною освітою: досвід Польщі. Педагогіка і психологія, 3 (96), 32–38.
Джурило, А.П., Глушко, О.З., Локшина, О.І, Маріуц, І.О., Тименко, М.М., Шпарик, О.М. (2018). Трансформаційні процеси у шкільній освіті країн Європейського Союзу та США. ТОВ «КОНВІ ПРІНТ». https://lib.iitta.gov.ua/713168/1/18-01.pdf
Локшина, О. (2016, 6 червня). Трансформація як парадигма розвитку освіти Педагогічна компаративістика – 2016: освітні реформи та інновації у глобалізованому світі, Київ, Україна.
Локшина, О. (2017, 11 лютого). Європеізація освіти в Україні. Емпіричні дослідження для реформування освіти в Україні, Київ, Україна.
Локшина, О.І., Глушко, О.З., Джурило, А.П., Кравченко, С.М., Нікольська, Н.В., Тименко, М.М., Шпарик, О.М. (2021). Тенденції розвитку шкільної освіти в країнах ЄС, США та Китаї : монографія Дослідження за темою. КОНВІ ПРІНТ. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/730544
Локшина, О. (2022). Стратегія європейського співробітництва у галузі освіти і навчання у 2021–2030 рр. як євроінтеграційний орієнтир для української освіти. Український педагогічний журнал, 4, 5–17. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-5-17
Матусевич, Т., Колесник, Л. (2019). Демократія в освіті: ідеальне буття чи педагогічна реальність? Філософія освіти. Philosophy of Education, 1 (24), 115–127. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2019-24-1-115-127
Топузов, О. (2015). Забезпечення якості загальної середньої освіти: на шляху до європейських стандартів. Український педагогічний журнал, 1, 16–27. https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/36
Шпарик, О. (2019). Поняття «освітній розвиток» та «реформування освіти» у сучасному науковому дискурсі України та Китаю. Український педагогічний журнал, 3, 38–49. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2019-3-38-49
Aas, M. (2017). Understanding leadership and change in schools: expansive learning and tensions. International Journal of Leadership in Education, 20(3), 278–296. https://doi.org/10.1080/13603124.2015.1082630
Abrahamsen, H. N., Aas, M. & Hellekjær, G. O. (2015). How do principals make sense of school leadership in Norwegian reorganised leadership teams?. School Leadership and Management, 35(1), 62–78 . https://doi.org/10.1080/13632434.2014.992775
Baek, C., Tiplic, D., Santos, Í. (2022). Evidence-Based Policymaking in Nordic Countries: Different Settings, Different Practices?. In B. Karseth, K. Sivesind & G. Steiner-Khamsi (Eds.), Evidence and Expertise in Nordic Education Policy. A comparative Network Analysis. (pp. 253–279). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-91959-7_9
Day, C. (2015). International Successful School Principals Project(ISSPP): Multi-Perspective Research on School Principals. [Brochure].The University of Nottingham. https://www.uv.uio.no/ils/english/research/projects/isspp/brochure/isspp1709-brochure-final.pdf
Easley II, J., & Tulowitzki, P. (Eds.). (2016). Educational Accountability: International perspectives on challenges and possibilities for school leadership (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315772356
Ehren, M.C.M., Gustafsson, J.E., Altrichter, H., Skedsmo, G., Kemethofer, D., Huber, S.G. (2015): Comparing effects and side effects of different School inspection systems across Europe. Comparative Education, 51(3), 1-26. https://doi.org/10.1080/03050068.2015.1045769
Gunnulfsen, A.-E. (2018). Micro Policy Making in Schools. Use of national Test Results in a Norwegian Context. [PhD-thesis, Faculty of Educational Sciences, University of Oslo]. CurateND. https://www.duo.uio.no/bitstream/handle/10852/61908/1/PhD-Gunnulfsen-2018.pdf
Gunnulfsen, A. E. & Roe, A. (2018). Investigating teachers' and school principals' enactments of national testing policies: A Norwegian study. Journal of Educational Administration, 56 (3), 332-349. https://doi.org/10.1108/JEA-04-2017-0035
Gunnulfsen, A. E. (2021). School leadership and micro-policymaking in schools: Time use and the collective care for the self. International Journal of Leadership in Education, 1–21. https://doi.org/10.1080/13603124.2020.1854867
Gunnulfsen, A. E., & Jacobsen, H. M. (2022). School–University Partnership for School Development: Risks and Realities of a National Policy Initiative. In Partnerships in Education (pp. 173–194). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-98453-3_8
Gunnulfsen, A. E., & Larsen, E. (2021, August 31). The Norwegian case of school reform, external quality control, and the call for democratic practice. In Oxford Research Encyclopedia of Education. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.1680
Gunnulfsen, A. E., & Møller, J. (2016). National Testing: Gains or Strains? School Leaders’ Responses to Policy Demands. Leadership and Policy in Schools, 16(3),1–20. https://doi.org/10.1080/15700763.2016.1205200
Hall, J. B. (2018). Processes of reforming: The case of the Norwegian state school inspection policy frameworks. Education Inquiry. 9(4), 397 – 414. http://dx.doi.org/10.1080/20004508.2017.1416247
Hall, J. B. (2018). The performative shift: middle leadership 'in the line of fire'. Journal of Educational Administration and History, 50(4), 364–378. http://dx.doi.org/10.1080/00220620.2018.1518317
Hall, J. B. (2017). "Governing by templates" through new modes of school inspection in Norway. Journal of Educational Change, 18(2), 161–182. http://dx.doi.org/10.1007/s10833-017-9295-y
Hall, D., Grimaldi, E., M Gunter, H., Møller, J., Serpieri, R., Skedsmo, G. (2015). Educational reform and modernisation in Europe: The role of national contexts in mediating the new public management. European Education Research Journal, 14(6), 487-507. https://doi.org/10.1177/1474904115615357
Hall, J. B., Gunnulfsen. A. E. & Jensen, R. (2023). Organisational Arrangements, Resources and Tensions in the Enactment of a Renewed State Curriculum: The Entrepreneurial Role of Principals and Superintendents. Journal of Educational Administration and History. https://doi.org/10.1080/00220620.2023.2175801
Hall, J. B. & Sivesind, K. (2014). State School Inspection Policy in Norway and Sweden (2002–2012): a reconfiguration of governing modes? Journal of Education Policy, 30(3), 429–458. https://doi.org/10.1080/02680939.2014.945488
Jensen, R. (2022). Professional development of school leadership as boundary work: patterns of initiatives and interactions based on a Norwegian case. International Journal of Leadership in Education, 25(4), 515–532. https://doi.org/10.1080/13603124.2020.1716998
Karseth, B., Wahlstrӧm, N. (2023). Contemporary trends in curriculum research. In Tierney, R. J., Rizvi, F., Ercikan, K. (Eds.), International Encyclopedia of Education, 7 (pp.74–84). Elsevier. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-818630-5.03011-6
Lokshyna, O., Dzhurylo, A., Hlushko, O., Shparyk, O. (2021). Secondary education reform priorities under globalisation: the case of Ukraine in comparison with China, Germany and Poland. SHS Web of Conferences, 104, 1–11. https://doi.org/10.1051/shsconf/202110401004
Lokshyna, О. (2019). The Secondary Education Reform in Ukraine: Moving to the EU Standards. Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Sectio J paedagogia-psychologia, 32, 99–110. https://doi.org/10.17951/j.2019.32.1.99-110
Luimes, M. & Karseth, B. (2018). Pre-vocational education in the curriculum: the case of Norwegian lower secondary education, Journal of Curriculum Studies, 51(2), 245–261. https://doi.org/10.1080/00220272.2018.1528301
Lunde, I. M. (2021). Emergent school leader subjectivities in digitized practices: the case of VSware. International Journal of Leadership in Education, 1-21. https://doi.org/10.1080/13603124.2021.2000034
Lunde, I. & Gunnulfsen, A. E. (2021). Governance Through Digital Formations – The Case of ‘What Works’ in a Norwegian Education Context. In John Benedicto Krejsler & Lejf Moos (Eds.), What Works in Nordic School Policies? (pp.195 – 212). Springer.
Mausethagen, S., Prøitz, T. S. & Skedsmo, G. (2019). School leadership in data use practices: collegial and consensus-oriented. Educational Research, 61(1), 70–86. https://doi.org/10.1080/00131881.2018.1561201
Møller, J. (2012). The Construction of a Public Face as a School Principal. The International Jounal of Educational Management, 26(5), 452-460.
Møller, J. (2018). Creating Cultures of Equity and High Expectations in a Low-Performing School. Interplay Between District and School Leadership. Nordic Journal of Comparative and International Education (NJCIE), 2 (2–3), 86–102. https://doi.org/10.7577/njcie.2802
Møller, J. (2021). Images of Norwegian educational leadership - historical and current distinctions. In: Normand, R. et al. (Eds), The Cultural and Social Foundations of Educational Leadership (pp. 67–82). Springer.
Møller, J. (2020). Management, Leadership and Governance in Secondary Education (Norway). In I. Menter, M. T. Tatto & K. Hognestad (Eds.), Bloomsbury Education and Childhood Studies (pp. 7– 14). Bloomsbury Academic.
Møller, J. & Rönnberg, L. (2021). Critical perspectives in and approaches to educational leadership in two Nordic countries. In S.J. Courtney, H.M. Gunter, R. Niesche & T. Trujillo (Eds), Understanding educational leadership: Critical perspectives and approaches (pp. 105–119). Bloomsbury.
Møller, J. & Skedsmo, G. (2013). Norway: Centralisation and Decentralisation as Twin Reform Strategies. In L. Moos (Ed.), Transnational Influences on Values and Practices in Nordic Educational Leadership. Is there a Nordic Model? (pp. 61–72). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-6226-8_5
Mølstad, Ch. E., & Hansén, S. E. (2013). Curriculum as a governing instrument – A comparative study of Finland and Norway. Education Inquiry, 4(4), 735–753. https://doi.org/10.3402/edui.v4i4.23219
Ottesen, E. (2018). Committing to School Development: Social and Material Entanglements. Nordic Journal of Comparative and International Education (NJCIE), 2(2-3), 181–195. https://doi.org/10.7577/njcie.2774
Ottesen, E., & Stephens, F. (Eds.). (2018). School Evaluation with a Purpose – Challenges and Alternatives. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780815376484
Sivesind, K. (2019). Nordic Reference Societies in School Reforms in Norway: An Examination of Finland and the Use of International Large-Scale Assessments. In F. Waldow & G. Steiner-Khamsi (Eds.), Understanding PISA’s Attractiveness. Critical Analyses in Comparative Policy Studies (pp. 89 – 107). Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781350057319.ch-005
Sivesind, K. (2021). Historical Trajectories of the Contract-School Model in Norway. In Tröhler, Daniel & Zhao, Weili (Eds.), Asian-European Encounters on 21st-century Competence-based Curriculum Reforms. Cultural Views on Globalization and Localization. (pp. 57–84). Springer.
Sivesind, K. & Skedsmo, G. (2020). Educational Governance, Gap-Management Strategies, and Reorganizational Processes of the State Authorities in Norway. In H. Ârlestig & O. Johansson (Eds.), Educational Authorities and the Schools (pp. 75 – 92). Springer.
Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018a): Assessment and evaluation: incentives, sanctions and power relations. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(3), 207-210. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9284-6
Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018b): Key actors’ involvement in implementing assessment reforms and using quality improvement measures. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(2), 93-95. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9279-3
Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018c): Reliability, validity and fairness—key issues in assessing the quality of teaching, instructional leadership and school practice. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(4), 343-346. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9290-8
Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018d): Teacher evaluation: the need for valid measures and increased teacher involvement. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(1), 1-5. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9273-9
Sundby, A. Hotvedt & Karseth, B. (2021). `The knowledge question` in the Norwegian curriculum. Curriculum Journa, 33(3), 427–442. https://doi.org/10.1002/curj.139.
Trujillo, T., Møller, J., Jensen, R., Kissel, R., & Larsen, E. (2021). Images of educational leadership: How principals make sense of democracy and social justice in two distinct policy contexts. Educational Administration Quarterly, 57(4), 536–569. https://doi.org/10.1177/0013161X20981148
University of Oslo. (2010a). Curriculum Studies, Leadership and Educational Governance (CLEG). Retrieved July 12, 2023, from https://www.uv.uio.no/english/research/groups/cleg/
University of Oslo. (2010b). International Successful School Principalship Project (ISSPP). Retrieved July 1, 2023, from https://www.uv.uio.no/ils/english/research/projects/isspp/index.html
University of Oslo. (2013). Research projects and networks. Retrieved July 10, 2023, from https://www.uv.uio.no/english/research/groups/cleg/Research-projects/
University of Oslo. (2018). Policy Knowledge and Lesson Drawing in Nordic School Reform in an Era of International Comparison (POLNET). Retrieved July 10, 2023, from https://www.uv.uio.no/iped/english/research/projects/sivesind-policy-knowing-and-lesson-drawing/index.html
University of Oslo. (2016). Tool Mediation in the Education of School Leaders (MEDIATION). Retrieved July 10, 2023, from https://www.uv.uio.no/ils/english/research/projects/school-leadership-development/index.html
The University of Strasbourg and research unit SAGE (Societies, Actors and Governement in Europe), the University of Oslo, the University of Manchester. (n.d.). Leading Education and Democratic Schools. 4 Th Seminar, France. https:// /triangle.ens-lyon.fr/IMG/pdf/se_minairenpmstrasbourgfrance16-18june2014.pdf
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Оксана Максименко, 2023