This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Зоя Шарлович
Організація освітнього процесу післядипломної підготовки спеціалістів медсестринства здійснюється на підставі законодавчих актів, нормативних документів і спрямована на виконання навчальних планів і навчальних програм відповідно до циклів спеціалізації і удосконалення. Для досягнення навчальних цілей, необхідним є використання сучасних організаційних підходів, новітніх освітніх і цифрових технологій, що забезпечить потреби слухачів в оновленні, отриманні нових знань; формуванні практичних умінь, оволодінні навичками, формуванні загальних і професійних компетенцій, які б відповідали міжнародним медсестринським стандартам і протоколам. Тісна співпраця закладів післядипломної медичної освіти і закладів практичної охорони здоров’я забезпечує можливість досягнення потреби суміжних галузей у безперервному навчанні спеціалістів медсестринства та розвитку їх професійної майстерності.
Зазначено, що для досягнення мети щодо розвитку професійної майстерності спеціалістів медсестринства необхідно опиратися на законодавчу і нормативну базу, яка регулює діяльність у сфері післядипломної освіти. Водночас у закладах медичної освіти та їх структурних підрозділах, які надають післядипломні послуги, необхідно вивчати попит закладів практичної охорони здоров’я; швидко реагувати, постійно оновлювати і доповнювати навчальні плани і навчальні програми, відповідно до вимог часу та інтенсивних змін і розвитку медицини; удосконалювати практичну складову на доклінічному етапі з розгортанням сучасних, добре обладнаних доклінічних симуляційних кабінетів і центрів; залучати до викладання фахівців, які мають досвід практичної роботи на медсестринських посадах в закладах практичної охорони здоров’я.
Ефективна організації післядипломного навчання спеціалістів медсестринства, створення інноваційного освітнього простору, спрямування на пошук продуктивних форм, методів і засобів організації безперервної професійної освіти, сприятиме розвитку професійної майстерності спеціалістів медсестринства.
Ключові слова: післядипломна освіта, спеціалісти медсестринства, заклади фахової передвищої і вищої освіти, безперервна професійна підготовка, організація освітнього процесу, розвиток професійної майстерності.
В Україні надається особлива увага пріоритетності всіх рівнів професійної освіти і системи охорони здоров’я, високоякісної підготовки кадрового потенціалу, адже соціально-економічне благополуччя спільноти, її індивідуальне і популяційне здоров’я залежить, певною мірою, від якості надання медичної (медсестринської) допомоги. Для суспільного розвитку кожної країни важливим є збереження генофонду, наявність достатньої кількості людських ресурсів, подовження тривалості життя і професійної діяльності. Однією з умов для забезпечення перелічених запитів населення є покращення медичної (медсестринської) допомоги, широкого впровадження здорового способу життя, безперервний професійний розвиток медичних працівників, здатних надавати високоякісну медичну допомогу і здійснювати різнобічні профілактичні заходи за для збереження здоров’я та забезпечення якості життя населення. Все це можливе за умови тісної співпраці між замовниками і структурними підрозділами фахової передвищої і вищої освіти, які надають освітні послуги з післядипломної освіти. З цією метою необхідно об’єднати зусилля педагогічної і медичної галузей у створенні всіх передумов післядипломної підготовки, безперервного професійного розвитку медичних кадрів для системи практичної охорони здоров’я, які б мали перспективи розвитку професійної майстерності впродовж практичної діяльності та могли якісно надавати медичні (медсестринські) послуги населенню.
Дослідники, науковці, науково-педагогічні працівники закладів освіти і охорони здоров’я постійно працюють над питанням реформування післядипломної медичної освіти. Серед зарубіжних дослідників, які працюють над вдосконаленням сестринської справи, безперервного професійного розвитку медсестер варто відзначити M. Viljoen, I. Coetzee, T. Heyns (2022).
Ma'en Zaid Abu-Qamar, Caroline Vafeas, Beverley Ewens, Manonita Ghosh, Deborah Sundin (2020) здійснили аналіз впливу післядипломної освіти спеціалістів медсестринства на результати роботи медичних сестер і пацієнтів в процесі систематичного огляду. Культурну компетентність досліджують D. Zarzyck, A. Chrzan-Rodak, J. Bąk, B. Niedorys-Karczmarczyk, B. Ślusarska (2020). M. Machul, B. Dobrowolska (2023) описали роль здібностей до піклування і компетентності у сфері духовної опіки в паліативній медицині серед польських медсестер.
Як здійснювати підготовку медичних кадрів, упроваджувати сучасні інноваційні педагогічні технології, розробляти протоколи і стандарти з медсестринської допомоги і догляду за хворими пацієнтами; формувати компетенції і розвивати професійну майстерність, – питання, які не втрачають свою актуальність. Так, С. Гордійчук (2016) працює над створенням стандартів нового покоління щодо якості медичної освіти; М. Головчак і Н. Дуб (2022) досліджують перспективи реалізації в Україні міжнародної практики у підготовці медичних сестер за дуальною системою освіти; Т. Закусилова (2016) зосередилася над дослідженням педагогічних умов формування професіоналізму медичних сестер; З. Шарлович (2023) досліджує розвиток професійної майстерності спеціалістів медсестринства у післядипломній освіті через інтерактивні форми самоосвіти, безперервного особистісного і професійного післядипломного удосконалення, залежності впливу професіоналізму науково-педагогічних і педагогчних працівників на розвиток професійної майстерності спеціалістів медсестринства у післядипломній освіті (Шарлович, 2023a, Шарлович, 2023b).
У проєкті Стратегії розвитку системи охорони здоров’я України до 2030 року (2022) звертається увага на покращення системи підготовки медичних працівників за міжнародними стандартами; диференціацію діяльності спеціалістів медсестринства, збільшення їх практичної підготовки, створення умов для їх професійного розвитку. Серед ключових завдань, виписаних в п. 5.5. Кадрові ресурси системи охорони здоров’я (КРОЗ), є пропагування серед спеціалістів медсестринства безперервного професійного розвитку, «розширення кваліфікаційних вимог до медичних сестер / братів», забезпечення доступу до університетських клінік і симуляційних центрів для здобуття і доведення до автоматизму практичих навичок (Стратегія, 2022).
Проаналізувати законодавчу і нормативну базу щодо організації післядипломного освітнього процесу та окреслити її роль і значення в розвитку професійної майстерності спеціалістів медсестринства.
Для досягнення поставленої мети у статті було використано теоретичні методи: аналіз, порівняння, співставлення, узагальнення, синтез.
Для успішної і продуктивної діяльності будь-якої галузі необхідні добре підготовлені, високодосвідчені працівники, які можуть і будуть якісно і в повній мірі виконувати завдання згідно посадових обов’язків. Особлива увага зосереджена на медичних працівниках, адже вони надають лікарські і медсестринські послуги, спрямовані на відновлення, збереження та покращення здоров’я населення. Кожна людина, звертаючись до закладу охорони здоров’я, має надію, що її лікує, обслуговує, доглядає, нею опікується фахівець з високим рівнем професійної підготовки; що медичний працівник має знання, уміння, навички, компетенції, які відповідають кваліфікаційній характеристиці спеціальності та займаній посаді. Саме тому так важливо підвищувати і підтримувати свій професійний рівень, адже пацієнти ввіряють медичним працівникам найдорожче, – своє життя і здоров’я.
Відповідно до ст. 60. Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що заклади вищої освіти повинні «проводити наукову, науково-технічну, інноваційну та / або методичну діяльність, забезпечувати організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей», а також визначено, що післядипломна освіта це «спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітнього рівня та практичного досвіду» (Закон України, 2014). У закладах фахової передвищої освіти також передбачені підрозділи з післядипломної освіти та освіти впродовж життя, а до осіб, які навчаються у ЗФПВО, належать і слухачі, які «отримують освітні послуги післядипломної освіти, безперервного професійного розвитку, зокрема за програмами освіти дорослих» (Закон України, 2019).
Освіта дорослих передбачає післядипломну, професійне навчання дипломованих спеціалістів, курси підвищення кваліфікації і / або перепідготовки, безперервний професійний розвиток, тощо (Закон України, 2017). Кожна особа може самостійно визначатися, відповідно до своїх інтересів, бачення і потреб, у якому закладі, у який спосіб і як саме здобувати освіту в дорослому віці.
Якраз післядипломна освіта і є інтересом нашого дослідження щодо розвиту через неї професійної майстерності медсестер. Основні складові післядипломної освіти представлено на рис. 1 (Закон України, 2017).
Рис. 1. Складові післядипломної освіти
Джерело: п. 6. ст. 18. Освіта дорослих Закону України Про освіту, 2017.
Що стосується післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я, то до неї належать також інтернатура і лікарська резидентура, але ця норма стосується тільки лікарських спеціальностей і не застосовується до спеціалістів медсестринства.
Безперервним професійним розвитком працівників сфери охорони здоров’я є «безперервний процес навчання та вдосконалення професійних компетентностей працівників сфери охорони здоров’я, що дає їм змогу підтримувати або підвищувати рівень професійної діяльності відповідно до потреб сфери охорони здоров’я» (Постанова Кабінету Міністрів, 2021).
Необхідність безперервної освіти медичних працівників ˗ це не тільки право, але і обов’язок кожного медичного працівника, що підтверджує МОЗ України. Так, згідно ст. 77. Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (1993), кожен медичний працівник має право на підвищення кваліфікації, здійснення перепідготовки не рідше одного разу на п’ять років у відповідних закладах та установах післядипломної освіти, а відповідно пп. Ґ п.1 ст. 78 встановлено, що постійне підвищення рівня професійних знань та майстерності є професійним обов’язком медичних працівників (Закон України, 1993). Постійне професійне удосконалення вбереже медичних працівників від непрофесійних дій, неналежного виконання ними своїх професійних обов’язків, недопущення професійних помилок, за що навіть передбачена кримінальна відповідальність (2001) ст. 140 КК України (Кримінальний кодекс, 2001).
Результати підвищення кваліфікації (спеціалізації, тематичного удосконалення) в закладах (підрозділах) підвищення кваліфікації враховуються під час проведення атестації (Наказ МОЗ, 2007). І хоча на час воєнного стану атестація спеціалістів медсестринства призупинена (Наказ МОЗ, 2022), проте вона не єдиний мотиваційний аргумент для власного професійного зростання.
Провайдери освітніх послуг повинні постійно створювати таке овітнє середовище, в якому б не було жодних бар’єрів і перешкод для здобуття післядипломної освіти. Слухачам мають бути забезпечені рівні можливості для підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей. На жаль, післядипломна та неформальна освіта можуть бути недоступними через фінансову складову, де слухачі повинні самостійно оплачувати за послугу післядипломної освіти (Розпорядження МОЗ, 2021).
Важливим є використання цифрових технологій в освітньому процесі. Про ефективність їх застосування у закладах вищої освіти підтверджують результати дослідження З. Шарлович, Л. Вільчинської, С. Данилюка, Б. Губи і Г. Задільської (2023), що сприятиме розвитку професійної майстерності. Беручи до уваги освітні особливості учасників освітнього процесу, потрібно створювати для них дистанційні форми здобуття освіти та застосовувати технології дистанційного навчання. Однак, такий підхід не завжди супроводжується паралельним навчанням цифровим навичкам, що може стати певною перешкодою при введенні цифрових технологій в освітній процес (Розпорядження МОЗ, 2021).
Донедавна вважалося, що медична сестра здійснює лише залежну від лікаря діяльність. Спеціаліст медсестринства сьогодні, окрім виконання призначень лікаря, проведення спостереження і догляду за пацієнтами, здійснює діагностичні і лікувальні втручання; призначає ліки і виписує рецепти, консультує і навчає пацієнтів та їх родин, асистує лікарю під час оперативних втручань і лікувальних маніпуляцій, тощо. Із початком підготовки медичних сестер рівня бакалавр і магістр, змінилися і їх кваліфікаційні характеристики, розширилося коло професійних обов’язків і повноважень, частина лікарських функції теж перейшла до медичної сестри. Такий підхід прирівняв професійну підготовку спеціалістів медсестринства до європейських стандартів.
Як бачимо, спеціаліст медсестринства є кваліфікованим, самостійним працівником закладів практичної охорони здоров’я, який у професійній діяльності керується законодавчими актами, нормативними документами, медсестринськими протоколами і стандартами надання медсестринської допомоги. Здійснення медсестринського процесу вимагає високого рівня особистісних якостей; побудови діяльності на етико-деонтологічних і моральних принципах взаємовідносин; необхідних медичних знань, практичних умінь і навичок, загальних і професійних компетенцій; оволодіння до автоматизму маніпуляційною технікою.
Для того, щоб спеціаліст медсестринства відповідав сучасним вимогам до медсестринської спеціальності, потрібно наполегливо працювати над собою, бути в постійному пошуці новітньої наукової інформації щодо розвитку і впровадження медичних, медсестринських технологій, прагнути до особистісного і професійного зростання. Цьому мають сприяти заклади медичної освіти, яким необхідно удосконалювати систему післядипломної медичної освіти (Наказ МОЗ, 2022), диференційно підходити до змістового наповнення всіх форм безперервного професійного розвиту фахівців за ступенями і рівнями їх освіти.
Розуміючи значущість медсестринської спеціальності, ролі медичної сестри в одужанні пацієнта, пропагуванні здорового способу життя, ми переконані, що надважливим завданням професійної освіти дорослих є розвиток професійної майстерності спеціалістів медсестринства у післядипломній освіті, що і стало предметом нашого дослідження та має перспективи подальших розвідок в обраному напрямі.
Проблема післядипломної освіти спеціалістів, як складова освіти дорослих, потребує особливої, пильної уваги усієї системи національної медсестринської освіти. Пріоритетне осмислення, узагальнення наукових досліджень; систематизація освітніх і навчальних концептів; розроблення педагогічних, методичних, дидактичних інструментів, спрямованих на формування когнітивних та некогнітивних освітніх здобутків слухачів, стане великим поштовхом для розвитку професійної майстерності спеціалістів медсестринства у післядипломній освіті, а їх реалізація є важливим перспективним кроком у подальших дослідженнях.
Всеосвіта. (2019). 12 травня – Міжнародний День медсестри. https://vseosvita.ua/library/embed/01008caz-cbc8.doc.html
Головчак, М. І., Дуб, Н. Є. (2022). Дуальна освіта у підготовці медичних сестер: Міжнародна практика і перспективи реалізації в Україні. Демократичне врядування, 2 (30), 86-97. https://doi.org/10.23939/dg2022.02.086 https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2023/jan/29801/verstkazdoi-88-99.pdf
Гордійчук, С. (2016). Створення стандартів нового покоління у забезпеченні якості медичної освіти. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, 1-2, 121-126. http://nbuv.gov.ua/UJRN/NPO_2016_1-2_25
Закон України (1993). Основи законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 4, ст.19) Документ 2801-XII, підстава - 3191-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BA%D0%B2%D0%B0#w1_1
Закон України (2017). Про освіту (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38-39, ст.380) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19?find=1&text=%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8+%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8+%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8#w1_1
Закон України (2019). Про фахову передвищу освіту (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 30, ст.119) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B8%D0%BF%D0%BB#w1_1
Закон України Про вищу освіту (2014). (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст.2004) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text
Закусилова, Т. О. (2016). Педагогічні умови формування основ професіоналізму майбутніх медичних сестер у процесі фахової підготовки. Молодий вчений, 7, 407-410. http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_7_98
Кримінальний кодекс України. (2001). Стаття 140. Неналежне виконання виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником. https://kodeksy.com.ua/kriminal_nij_kodeks_ukraini/statja-140.htm
Наказ (2007) МОЗ України від 23.11.2007 № 742 Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1368-07#Text
Наказ (2022) МОЗ України від 04.08.2022 № 1415 Про особливості атестації працівників сфери охорони здоров’я та продовження терміну дії сертифікатів спеціаліста, посвідчень про кваліфікаційну категорію в період дії воєнного стану. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0888-22#Text
Наказ (2022) МОЗ України від 10.11.2022 № 2016 «Про подальше удосконалення системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку фахівців з фаховою передвищою, початковим рівнем (короткий цикл) та першим (бакалаврським) рівнем вищої медичної і фармацевтичної освіти та магістрів з медсестринства». https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-10112022--2016-pro-podalshe-udoskonalennja-sistemi-pisljadiplomnoi-osviti-ta-bezperervnogo-profesijnogo-rozvitku-fahivciv-z-fahovoju-peredvischoju-pochatkovim-rivnem-korotkij-cikl-ta-pershim-bakalavrskim-rivnem-vischoi-medichnoi
Постанова Кабінету Міністрів України (2021) від 14 липня 2021 р. № 725 Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/725-2021-%D0%BF#n27
Розпорядження (2021) МОЗ України Кабінет Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-%D1%80/conv#Text
Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року (2022). Ппроєкт 23 лютого 2022 року. Фіналізований та погоджений членами Міжсекторальної робочої групи з питань розробки Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року. https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F/UKR%20Health%20Strategy%20Feb%2024.2022.pdf
Шарлович, З. П. (2023b). Самоосвіта як важлива складова безперервного особистісного і професійного розвитку фахівця. Teoria i metodyka doskonalenia zawodowego kadrу akademickiej jako elementu kształcenia ustawicznego w systemie szkolnictwa wyższego, nauki i praktyki pedagogicznej. Tom 1: Zbiór prac naukowych / Redakcja naukowa Zoia Sharlovych. – Łomża, Wydawnictwo: MANS w Łomży, 207-213. ISBN 978-83-967643-2-4 https://doi.org/10.58246/KVGQ4966
Шарлович, З. П. (2023а). Вебінар як інтерактивна форма післядипломної освіти і самоосвіти для розвитку професійної майстерості фахівця . Rozwój zawodowy i integracja uczestników procesu edukacyjnego z europejską przestrzenią edukacyjną: materiały z Międzynarodowego webinarium naukowo – praktycznego, Łomża-Cherson, 18.04.2023r. Redakcja naukowa Andrzej Borusiewicz, Zoia Sharlovych. – Wydawnictwo: MANS w Łomży, 127-133. https://mans.edu.pl/fcp/iOEUfFzs9BjEkLTg1Y1BSe0N_YAVTHwIIOgIaTAIABCRvRQMEOjBBaHICPXNtSBk6PjIyBV4RBDYnD1cYTk8cOjYCEg/2/public/wydawnictwa/zbior_prac_naukowych_18042023-1.pdf
Abu-Qamar⁎, Ma'en Zaid; Vafeas, Caroline; Ewens, Beverley; Ghosh, Manonita; Sundin, Deborah. (2020). Postgraduate nurse education and the implications for nurse and patient outcomes: A systematic review. Nurse Education Today Vol. 92, September 2020, 104489. https://doi.org/10.1016/j.nedt.2020.104489 https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S026069171931384X?via%3Dihub
https://www.researchgate.net/publication/344729283_Nurse_Cultural_Competence-cultural_adaptation_and_validation_of_the_Polish_version_of_the_Nurse_Cultural_Competence_Scale_and_preliminary_research_results#fullTextFileContent
Machul, M., Dobrowolska, B. (2023). Spiritual care competence and caring abilities among Polish nurses: a correlation descriptive study. Palliative Medicine in Praktik. 10.5603/PMPI.a2023.0022 Published online: 2023-06-29. https://www.researchgate.net/publication/372561996_Spiritual_care_competence_and_caring_abilities_among_Polish_nurses_a_correlation_descriptive_study#fullTextFileContent [accessed Aug 18 2023].
Sharlovych, Zoia; Vilchynska, Liudmyla; Danylyuk, Serhiy; Huba, Bohdan, and Zadilska, Halyna. (2023) Digital Technologies as a Means of Improving the Efficiency of Higher Education. International Journal of Information and Education Technology, vol. 13, №. 8, pp. 1214-1221. doi: 10.18178/ijiet.2023.13.8.1923. http://www.ijiet.org/show-191-2528-1.html
Viljoen, M., Coetzee, I., Heyns, T. (2017). Critical Care Nurses’ R Easons For Poor Attendance. A Continuous Professional Development Programajcc American Journal Of Critical Care. American Association of Critical-Care Nurses. January 2017, Volume 26, №. 1 ©2017 https://doi.org/10.4037/ajcc2017412 https://repository.up.ac.za/bitstream/handle/2263/59701/Viljoen_Critical_2017.pdf?sequence=4
Zarzycka, D., Chrzan-Rodak, A., Bąk, J., Niedorys-Karczmarczyk, B., Ślusarska, B. (2020). Nurse Cultural Competence-cultural adaptation andvalidation of the Polish version of the Nurse Cultural Competence Scale and preliminaryresearch results. PLoS ONE 15(10): e0240884. [accessed Aug 18 2023] .https://doi.org/10.1371/journal.pone.0240884
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Зоя Шарлович, 2023