This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Лілія Уклеїна
У статті охарактеризовано організацію проведення експериментальної роботи, доведено ефективність моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О шляхом представлення результатів дослідження та наведено методичні рекомендації щодо практичного її впровадження в освітню практику.
Метою дослідження є розробка та апробація моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів
Педагогічний експеримент було здійснено у період з 2018 до 2021 рік включно. Він містив три взаємозумовлених та повязаних етапи: констатувальний, формувальний, узагальнювальний. До проведення експериментального дослідження було залучено однаковий кількісно-якісний склад респондентів з урахуванням стажу роботи, кваліфікації, форми навчання, що забезпечило вичерпне відображення генеральної сукупності, сформувало вибіркову сукупність та забезпечило її репрезентативність для проведення статистичної обробки даних.
Ключові слова: «модель управління»; «заклад професійної (професійно-технічної) освіти»; «управління підготовкою фахівців»; «підготовка майбутніх адміністраторів».
У нинішніх умовах до підготовки майбутніх адміністраторів сфери підприємництва висуваються підвищені вимоги щодо професійних і особистісних якостей. Різнобічний індивідуальний розвиток, надзвичайно високий рівень професіоналізму, переорієнтації на продуктивність, трансформація змісту підготовки майбутніх фахівців передбачає формування якісної педагогічної позиції.
Реалізація нових напрямів розвитку освіти потребує використання інноваційних технологій, творчого пошуку нових чи вдосконалених концепцій, принципів, підходів до освіти, суттєвих змін у змісті, формах і методах навчання, виховання, управління навчальним процесом, а також передбачає визначення низки педагогічних умов ефективного процесу підготовки майбутніх фахівців.
Аналіз наукової літератури та вивчення теми дослідження засвідчили відсутність конкретного дослідження, в якому було б розроблено модель управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О та відповідний інструментарій для експериментального супроводу такої діяльності, відповідно не проводилась апробація такої моделі та не досліджено вплив її використання на розвиток ЗП(ПТ)О.
Головною метою цієї статті є розробка та апробація моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів.
Вирішення означеної проблеми зумовило проведення експериментального дослідження, у ході якого вирішувалися такі завдання:
Основні методи дослідження: аналіз наукової літератури з обраної теми, методи математичної статистики, узагальнення та систематизація.
Дослідження складається з кількох етапів: констатувального, формувального, узагальнюючого.
На констатувальному етапі експерименту (2017‒2018) за його мету було обрано аналіз стану підготовки майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О. Для цього були організовано та проведено узагальнення наукових розвідок з питань підготовки майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О, уточнено понятійно-категоріальний апарат; розроблено завдання та інструментарій експериментального дослідження: вибір обєктів експерименту (експериментальні ЗП(ПТ)О), розподіл на контрольні (далі — КГ) та експериментальні (далі — ЕГ) групи вибірки; визначено методики статистичного опрацювання даних експертних вимірювань; організаційно-технічну підготовку здійснення експерименту: розроблення необхідного інструментарію — відповідних кваліметричних методик, формування груп індикаторів їх поточне коригування, відповідно до умов діяльності в ЗП(ПТ)О; виокремлено організаційно-педагогічні умови управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О, побудовано модель управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О, установлено логічні звязки між складниками моделі, підходами, етапами, принципами; підготовлено необхідні матеріали для практичного застосування; визначено компютерні технології для фіксування, оброблення та аналізу отриманих результатів.
Другий формувальний етап (2019‒2020 рр.) експерименту охоплював: проведення першого вимірювання («вхідного» моніторингу) рівня підготовки майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О, які брали участь в експерименті; обробку та аналіз результатів вимірювання з метою визначення можливості вирішення встановлених проблем у діяльності ЗП(ПТ)О; проведення подальших вимірювань — «вихідного» моніторингу за допомогою введення експериментального чинника — організаційно-педагогічних умов та моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О; комплексне оцінювання в динаміці підготовки майбутніх адміністраторів ЗП(ПТ)О; систематизацію, опрацювання та аналіз експериментальних даних методами математичної статистики; здійснено кількісний та якісний аналіз результатів моніторингових досліджень; узагальнення результатів формувального експерименту.
Узагальнюючий етап експерименту (2020‒2021 рр.) полягав у проведенні експериментального спостереження за впливом використання розробленої моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О, зокрема якістю підготовки здобувачів освіти; проведення консультацій, тренінгів і семінарів для безпосередніх учасників освітнього процесу в експериментальних ЗП(ПТ)О, які залучаються до проведення експерименту; реєстрація появи й перевірка достовірності ознак сталого розвитку ЗП(ПТ)О, у тому числі формування підприємницьких навичок у здобувачів освіти збільшення контингенту здобувачів, оцінки педагогічними працівниками оволодіння ключовими компетентностями у здобувачів освіти; формування та узагальнення висновків; розроблення методичних рекомендацій для магістрантів, аспірантів, докторантів, управлінців ЗП(ПТ)О, слухачів системи підвищення кваліфікації щодо використання моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О.
Організація і проведення педагогічного експерименту проводилася у період з 2018 до 2021 року включно та передбачала три взаємозумовлених та повязаних етапів. До проведення експериментального дослідження було залучено однаковий кількісно-якісний склад респондентів з урахуванням стажу роботи, кваліфікації, форми навчання, що забезпечило вичерпне відображення генеральної сукупності, сформувало вибіркову сукупність та забезпечило її репрезентативність для проведення статистичної обробки даних.
Педагогічний експеримент було організовано за правилом єдиної різниці, що передбачало однаковий склад субєктів дослідження за всіма суттєвими для вивчення моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О параметрами, ідентичними умовами проведення, одночасне варіювання факторів, що впливають на обєкт дослідження. У КГ здійснювалося управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О за традиційним моделями підготовки без інноваційного науково-методичного супроводу. Отже, цілеспрямований вплив на КГ не здійснювався. В ЕГ створювалися передумови для формування моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О, визначення організаційно-педагогічних умов управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О, застосовувався науково- методичний супровід, апробовувалися методичні рекомендації.
До формувального етапу педагогічного експерименту було залучено ЗП(ПТ)О, 114 вступників, 181 здобувачів освіти, 46 роботодавців, 176 педагогічних працівників, 167 випускники, 30 керівники ЗП(ПТ)О із чотирьох областей України (Чернівецька, Сумська, Київська. Дніпропетровська області). Репрезентативність вибірки представлено у табл. 1.
Таблиця 1.
Репрезентативність вибірки респондентів формувального етапу експерименту (2019—2020 рр.)
| № з/п |
Назва ЗП(ПТ)О | Вступники | Здобувачі | Педагогічні працівники | Випускники | Роботодавці | Керівники ЗП(ПТ)О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | ДПТНЗ «Чернівецький професійний ліцей» | 10 | 25 | 26 | 21 | 8 | 5 |
| 2 | ДНЗ «Шосткинський центр професійно-технічної освіти | 12 | 24 | 23 | 17 | 6 | 5 |
| 3 | ДПТНЗ «Броварський професійний ліцей» | 15 | 21 | 21 | 23 | 5 | 4 |
| 4 | КНЗ КОР «Васильківський професійний ліцей» | 12 | 22 | 25 | 20 | 7 | 4 |
| 5 | ДНЗ «Катюжанське вище професійне училище» | 11 | 25 | 15 | 23 | 4 | 3 |
| 6 | ДНЗ «Богуславський центр професійно-технічної освіти» | 19 | 20 | 28 | 20 | 7 | 3 |
| 7 | ДПТНЗ «Дніпровський центр професійно-технічної» освіти | 17 | 25 | 20 | 24 | 4 | 3 |
| 8 | ДНЗ «Професійний ліцей м.Українки» | 18 | 19 | 18 | 19 | 5 | 3 |
| Усього: | 114 | 181 | 181 | 167 | 46 | 30 | |
На констатувальному етапі методом аналізу вивчався стан розробленості проблеми дослідження на теоретичному рівні; методами спостереження, бесіди, інтервю, анкетування, експертного опитування, діагностування, педагогічного консиліуму, математичної статистики — на практичному рівні та методом Дельфі визначалися показники та критерії моделі.
Методом наукового прогнозування розроблено завдання експерименту та конкретні кроки з їх виконання, визначено етапи проведення експерименту. Апробація розробленої моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О потребувала відповідної організації й проведення дослідно-експериментальної роботи на безпосередній базі ЗП(ПТ)О в природних умовах.
З метою визначення первинних умов і доцільності використання моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфер підприємництва у ЗП(ПТ)О були проаналізовані особливості закладів, які брали участь в експериментальному дослідженні. Для цього використовувалися методи аналізу, встановлення причинно-наслідкових звязків між такими факторами впливу, як виконання регіонального замовлення, результати працевлаштування, кількісний і якісний склад педагогічних працівників, здійснення інноваційної діяльності, успішність здобувачів освіти, втрата контингенту.
Організаційно-технічна підготовка проведення експерименту проводилася на теоретичному й практичному рівнях. На основі логічного обєктивного аналізу й системного підходу теоретично визначилась технологія використання моделі управління майбутніми адміністратора сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О. Практичний рівень передбачав підтвердження правильності визначеного механізму та коригування послідовності виділених концептів і практичних етапів. При цьому застосовувався метод сходження від абстрактного до конкретного з наступним абстрагуванням та ідеалізацією, завдяки чому й були виділені складові моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва та кваліметричних та статистичних методик, які використовувалися в експерименті.
Установлення динамічної рівноваги між процесами узгодження зустрічних потоків інформації та використанням узгодженої інформації на рівні ЗП(ПТ)О підтверджувалося з використанням методики івент-аналізу (аналізу подій із наступною інтерпретацією їхніх результатів).
Отримана інформація сортувалась та аналізувалась за логічно виділеними індикаторами:
Цільові групи: І група — здобувачі, випускники, вступники, ІІ група — вступники, роботодавці; ІІІ група — педагогічні працівники (викладачі і майстри виробничого навчання); ІV група — адміністрація ЗП(ПТ)О.
Вивчення, аналіз та інтерпретація даних експертних вимірювань дали можливість не тільки проаналізувати отримані результати, а й адаптувати діяльність відповідних обєктів дослідження до заданих умов діяльності. Проведення координаційних нарад, групових та індивідуальних консультацій, тренінгів і семінарів з обміну досвідом дозволили всебічно та з максимальною користю використати отримані аналітичні результати для розроблення рекомендацій усім групам учасників експерименту, а особливо для керівників ЗП(ПТ)О щодо використання моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва ЗП(ПТ)О.
Методи педагогічних досліджень — це напрями, способи вивчення педагогічної дійсності. За допомогою методів педагогіка пояснює та прогнозує розвиток окремих педагогічних явищ і фактів, а також тенденції та зміни в педагогічному процесі. Тому швидкість якісних змін і рівень розвитку педагогічної теорії залежить від того, які методи дослідження вона використовує.
Аналіз реального стану наук про освіту, педагогічних і психологічних наук свідчить про необхідність розвитку їх організаційного, кадрового, фінансового та ресурсного забезпечення відповідно до суспільних запитів і викликів сьогодення, а також погодження з європейськими і світовими тенденціями розбудови освітніх та дослідницьких просторів (Сергеєва, Микитюк, 2022).
Особливості освітнього процесу вивчити і розкрити нелегко. Педагогічні процеси мають неоднозначний характер. Їх результати залежать від одночасного впливу багатьох причин. Достатньо змінити вплив одного фактору, щоб результати процесу суттєво відрізнялись один від одного. Для педагогічних процесів характерна неповторність. Кількаразове повторення спостережень дає змогу в узагальненій формі формулювати висновки, визначати найхарактернішу тенденцію.
Головним завданням педагогічного експерименту є виявлення порядку в процесі, що вивчається, тобто встановлення закономірності. На основі емпіричних закономірностей освітнього процесу розкриваються теоретичні закони. Закони існують незалежно від того, як повно вони розкриті наукою. Пізнання закону дозволяє зрозуміти його дію і правильно використати в інтересах виховання. Кінцевою метою педагогічного дослідження є виявлення закономірностей і законів (Староста, Товканець, 2015, с.58‒60).
Педагогічне дослідження здійснюються за допомогою цілої системи різноманітних методів. Наведемо їх коротку характеристику
Традиційно-педагогічні методи ‒ педагогічне спостереження, дослідницька бесіда, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, першоджерел, вивчення документації, результатів; педагогічне тестування (англ. test — випробовування, перевірка). Тестування — цілеспрямоване, однакове для всіх досліджуваних обстеження, що проводиться в умовах строгого контролю. Від інших способів обстеження тестування відрізняється простотою, доступністю, точністю, можливістю автоматизації. Це дозволяє обєктивно виміряти характеристики освітнього процесу, що вивчаються. В освітній практиці використовуються різні тести: успішності, інтелектуального розвитку, діагностики рівня засвоєння знань, умінь, ступеню сформованості багатьох якостей тощо.
Соціологічні методи. Ця група методів проникла в педагогіку з соціології. Застосовується для масового опитування учасників процесів виховання, навчання, освіти, які мають колективний (груповий) характер. Опитування може бути усним (інтервю) або письмовим (анкетування). До соціологічних методів дослідження належать також шкалування і соціометричні методики, порівняльні дослідження. Анкетування — метод масового збору матеріалу за допомогою спеціально розроблених анкет.
У нашому дослідженні використовуються різні типи анкет: відкриті, які вимагають самостійного конструювання відповіді, і закриті, в яких респонденти обирають одну із запропонованих відповідей; анонімні, що дає отримати більшу достовірність результатів; повні, скорочені; пропедевтичні і контрольні та ін. Широко застосовується метод вивчення групової диференціації, який дозволяє аналізувати внутрішні колективні взаємини.
До функцій анкети належать: перевід мети дослідження у питання; стандартизація питань й форм відповідей на них; налагодження звязку з респондентами та гарантованість отримання відповідей; можливість компютерної обробки результатів, що прискорює процес аналізу результатів дослідження; перевірка надійності й достовірності оцінок. Анкета складається з трьох частин: вступної, основної та реквізитної частини.
Вступна частина містить звернення до респондента, відзначається проблема та мета дослідження, вказується назва організації, яка проводить дослідження, правила заповнення анкети. Основна частина містить питання, розміщені у певній послідовності: від простих до складних у логічній послідовності. Реквізитна містить відомості про респондентів: вік, стать, соціальний статус, сімейний стан та кількість членів сімї, освіта, релігійні погляди, професія тощо. У процесі розробки основної частини анкети необхідно сконцентруватися на вирішенні питання щодо типів питань, які буде використано, їх змісту та кількості, послідовності розташування. Під час складання анкет використовують різні типи питань:
Окрім того питання класифікують за сутністю постановки:
Кількісні методи. Використовуються в двох основних напрямках: а) для обробки результатів спостережень і експериментів; б) для моделювання, діагностики, прогнозування, компютеризації освітнього процесу. До першої групи входить статистичний метод, у межах якого здійснюється реєстрація, — виявлення певних якостей педагогічних явищ, кількісні підрахунки наявних чи відсутніх якісних даних у певній послідовності, визначення їхнього місцезнаходження серед обєктів, що вивчаються; шкалування — присвоєння балів чи інших цифрових показників характеристикам, що досліджуються.
Другу групу репрезентує метод моделювання. Це метод створення і дослідження моделей. Наукова модель — уявна чи матеріально реалізована система, яка адекватно відображає предмет дослідження і здатна замінити його так, що вивчення моделі сприяє отриманню нової інформації про цей предмет. Головна перевага моделювання — можливість охопити систему цілісно. Моделювання в педагогіці успішно застосовується для вирішення таких завдань, як поліпшення планування освітнього процесу, оптимізація структури навчального матеріалу, управління пізнавальною діяльністю, управління освітнім процесом та ін. Метод моделювання використовується для вияву й класифікації нових законів, побудови нових теорій та інтерпретації отриманих даних; для вирішення обчислювальних завдань з використанням моделей; для перевірки гіпотези за допомогою тієї чи іншої моделі. Математичні методи допомагають педагогіці доповнити характеристики педагогічних явищ, процесів конкретною інформацією, провести сувору ревізію в досягнутому раніше.
Педагогічний експеримент (лат. experimentum — проба, дослід). Суть експерименту як методу дослідження полягає у спеціальній організації педагогічної діяльності учителів і учнів, вихователів і вихованців з метою перевірки й обґрунтування наперед розроблених теоретичних припущень, або гіпотез. Якщо гіпотеза знаходить своє підтвердження в педагогічній практиці, дослідник робить відповідні теоретичні узагальнення і висновки.
Розроблена нами кваліметрична модель перевірялася методом експертного оцінювання (метод Дельфі). Відмінність методу Дельфі полягає в забезпечені процесу анонімності висловлення власної думки певним експертом, який при цьому має можливість ознайомитись з думками інших експертів з цього питання.
Перевагами методу Дельфі є можливість вільного висловлення експертом своєї думки (в тому числі непопулярної) без огляду на те, як її будуть сприймати інші члени експертної групи. Проведення процесу опитування експертів триває до тих пір, допоки не буде досягнуто одностайної думки з того чи іншого спірного питання.
До основних недоліків методу можна віднести значні затрати часу на збір, упорядкування та аналіз інформації, а також неможливість отримання науково обґрунтованого кількісного результату оцінки професійного ризику з урахуванням впливу «людського» та зовнішніх факторів. Метод полягає в проведені процесу ідентифікації небезпечних подій, що можуть порушити нормальний режим роботи дослідної системи. Основою проведення процесу ідентифікації небезпек є збір інформації про систему та умови її функціонування. Перевагами методу можна вважати можливість його застосування на всіх стадіях життєвого циклу дослідної системи (навіть ще до етапу проектування, коли інформація про систему є дуже обмеженою), а також проведення процесу ранжирування ризиків та небезпек у межах систем, що вже функціонують (Бочковський, 2016, с.139).
Аналітичний етап перевіряє узгодженість думок експертів, аналізуючи відповіді. Перевірка нашої моделі проходила в 10 етапів, що характерно для методу Дельфі: 1) формування групи; 2) вибір форуму; 3) розробка питань 1-ої стадії; 4) перевірка питань на формулювання; 5) передача питань сучасникам; 6) аналіз; 7) розробка питань 2-ої стадії; 8) передача питань учасникам; 9) аналіз 10) підготовка доповіді. Розділи з 7 по 9 можуть повторюватися необхідну кількість разів для отримання бажаних результатів.
Експертами, як уже зазначено вище, виступали учасники освітнього процесу та замовники кадрів, які добре обізнані щодо функціонування обєкту дослідження й здатні до обєктивної оцінки. Метод експертної оцінки використовувався при визначенні вагомості індикаторів факторів кваліметричної моделі підготовки майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О.
Метод середніх арифметичних рангів реалізується наступною послідовністю дій: 1) обчислюється середнє арифметичне рангів, що були присвоєні обєктам:
title>table| \[\vec{x}=\frac{\sum_{j=1}^m}{x_j}\] | , де | (1.1) |
|---|
— середнє арифметичне оцінок групи експертів
— оцінка -го експерта j = — кількість експертів
У дослідженні контрольно-діагностичного блоку, а саме зовнішнього та внутрішнього середовища управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О було використано SWOT-аналіз.
Запровадження будь-яких системних змін в організації освітнього процесу необхідно враховувати становище ЗП(ПТ)О на ринку освітніх послуг — його можливостей (Opportunities) і загроз (Threats) розвитку. Оцінювання можливостей і загроз відбувається на основі їх ступеня впливу та взаємовпливу на розвиток ЗП(ПТ)О. У ході нашого дослідження методом стратегічного аналізу було виокремлено основні зовнішні можливості ЗП(ПТ)О в управлінні підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О, що безпосередньо впливають на його внутрішнє середовище:
Перерахуємо основні загрози зовнішнього середовища, що безпосередньо впливають на внутрішнє середовище ЗП(ПТ)О в управлінні підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва:
Необхідно зазначити, що можливості і загрози можуть переходити у свою протилежність: невикористана ЗП(ПТ)О можливість може стати загрозою, а вчасно відвернена загроза може стати для ЗП(ПТ)О додатковою можливістю.
При стратегічному аналізі внутрішнього середовища було виокремлено сильні (Strength) і слабкі (Weakness) сторони.
S — Strength — сильна сторона — це позитивна внутрішня тенденція та характеристики ЗП(ПТ)О, яка може бути використана для досягнення стратегічних цілей; внутрішня можливість чи ресурс, який може зумовити формування конкурентної переваги (Даниленко, Карамушка, 2003, с. 200).
У нашому дослідженні ми виділили такі сильні сторони внутрішнього середовища при управлінні підготовкою кваліфікованих робітників сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О:
Маркетинг освітніх послуг, за своєю сутністю є певним процесом, який передбачає вивчення, формування та задоволення освітніх потреб споживачів через розроблення та надання освітніх послуг на цільових ринках (Рябова, 2017).
W — Weakness — слабка сторона — внутрішня характеристика ЗП(ПТ)О, яка негативно впливає на нього або обмежує його діяльність; вид діяльності, який ЗП(ПТ)О здійснює не досить добре, ресурс чи потенціал, що використовується неповно чи неправильно (Ренькас, 2009, с.177).
При стратегічному аналізі нами було сформовано слабкі сторони внутрішнього середовища при управлінні підготовкою кваліфікованих робітників сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О:
Після визначення сильних і слабих сторін ЗП(ПТ)О та врахування можливостей і загроз настає етап встановлення звязків між ними. На цьому етапі складається матриця SWOT (рис.1). Ліворуч від матриці, на двох блоках, виписуються всі сильні і слабкі сторони, а вгорі — можливості і загрози. На перетині блоків утвориться чотири поля: SO (сила і можливості); ST (сила і загрози); WO (слабкість і можливості); WT (слабкість і загрози).
Необхідно дослідити кожне поле шляхом розгляду всіх можливих парних комбінацій і виділити пріоритетні для стратегії розвитку. Для успішного застосування SWOT - аналізу недостатньо тільки ідентифікувати загрози і можливості зовнішнього середовища. Необхідною є також оцінка важливості загроз та можливостей для субєкта управління. Для того, щоб оцінити можливості, потрібно визначити для кожної конкретної можливості поле на матриці можливостей.
| Внутрішнє середовище | |
|---|---|
| Сильні сторони (STRENGTHS) |
Слабкі сторони (WEAKNESSES) |
| 1. Створено робочу групу з розробки і впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти. 2. Розроблено процедуру внутрішньої експертизи і затвердження освітніх програм. 3. Розроблення освітні програми відповідно до стандартів П(ПТ)О, кваліфікаційних та освітньо-кваліфікаційних характеристик. 4. Уведення додаткових компетентностей та короткострокових програм до освітніх програм. 5. Забезпечення якості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. 6. Упровадження інноваційних навчальних технологій. 7. Залучення роботодавців до стратегічного управління та розробки освітніх програм |
1. Підготовка педагогічні працівники, залучених до робочої групи, з питань внутрішньої системи забезпечення якості освіти не має системного характеру. 2. Програми навчання педагогічних працівників орієнтовані переважно на підготовку до проведення моніторингових досліджень. 3. Недостатня взаємодія координація діяльності робочих груп у різних підрозділах. 4. Формальний підхід педагогічних працівників до оновлення освітніх програм. 5. Психологічна неготовність окремих педпрацівників до роботи з інноваційними технологіями. 6. Недостатній маркетинг ринку праці |
| Зовнішнє середовище | |
| Можливості (OPPORTUNITIES) |
Загрози (THREATS) |
| 1. Розроблено методичні рекомендації одо внутрішньої системи забезпечення якості освіти для ЗП(ПТ)О. 2. Формування ключових компетентностей у випускників. 3. Дотримання академічної доброчесності при оцінюванні здобувачів освіти. 4. Здійснення інформатизації освітнього процесу. 5. Посиленні академічної мобільності педагогічних працівників. 6. Участь роботодавців у формуванні освітнього компоненту |
1. Погіршення умов для ведення бізнесу, економічний спад. 2. Високий рівень трудової міграції. 3. Низька популярність робітничих професій. 4. Складна система тендерних закупівель. 5. Нестабільна політична ситуація в країні. 6. Низька мотивація роботодавців до участі у наповненні освітніх компонентів. |
Рис.1. Матриця SWOT-аналізу управління підготовкою кваліфікованих робітників сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О.
Існує всього чотири різновиди стратегії відповідно до SWOT-аналізу. Загальна характеристика стратегій зображена в таблиці 2.
Таблиця 2.
| W > S | S > W | |
|---|---|---|
| O > T | Стратегія «Максі — Максі» | Стратегія «Міні — Максі» |
| T > O | Стратегія «Максі — Міні» | Стратегія «Міні — Міні» |
| W > S — переваги організації домінують над її слабкими сторонами; S > W — більше слабких сторін, ніж переваг; O > T — можливості переважають загрози; T > O — загроз більше, ніж можливостей. |
||
Стратегія «Максі — Максі» — це стратегія, яка використовує сильні сторони ЗП(ПТ)О для реалізації зовнішніх можливостей. У цій ситуації ЗП(ПТ)О повинен вживати активні дії для зміцнення своїх позиції на ринку надання освітніх послуг в управлінні підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва, з одночасним забезпеченням якісної підготовки майбутніх адміністраторів, формуванні ключових компетентностей та поступовим розширенням переліку стейкхолдерів зацікавлених у підготовці даних фахівців (Сергеєва, Стойчик, 2020). Сприятливі умови внутрішнього середовища дозоляють підвищити набір учнів за професією використовуючи можливості зовнішнього середовища.
Стратегія «Максі — Міні» — стратегія, яка використовує сильні сторони ЗП(ПТ)О для подолання загроз. Тобто при такій стратегії ЗП(ПТ)О повинен укріпити свої позиції на ринку надання освітніх послуг у підготовці майбутніх адміністраторів сфери підприємництва.
Якщо слабкі сторони ЗП(ПТ)О більші сильних сторін, а зовнішні можливості більші зовнішніх загроз, то для ЗП(ПТ)О притаманна стратегія «Міні — Максі», яка передбачає підвищення конкурентної позиції ЗП(ПТ)О у підготовці майбутніх адміністраторів сфери підприємництва, з одночасною ліквідацією слабких сторін зовнішнього середовища. Доцільно концентрувати увагу на підвищенні конкурентоздатності майбутніх адміністраторів сфери підприємництва.
Стратегія «Міні — Міні» — стратегія, спрямована на мінімізацію слабих сторін ЗП(ПТ)О та потенційних загроз. Такий ЗП(ПТ)О повинен переглянути можливість підготовки за цією професією й ухвалити рішення щодо перепрофілізації чи відкритті іншої професії сфери підприємництва.
Загальна схема процесу стратегічного управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О наведена в рис.2.
Рис. 2. Загальна схема процесу стратегічного управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О
Джерело: складено автором на основі наявних у науковій галузі джерел (Малюта, 2016, c,49)
Для зясування позитивної динаміки розробленої нами моделі управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О, чітко сформовано програму експериментального дослідження, визначено загальну мету, етапи його проведення, мету кожного етапу та визначено очікуваний результат. Для достовірності експериментальної перевірки підібрано оптимальні методи її проведення. Методи педагогічних досліджень — це напрями, способи вивчення педагогічної дійсності. За допомогою методів педагогіка пояснює та прогнозує розвиток окремих педагогічних явищ і фактів, а також тенденції та зміни в педагогічному процесі. Тому швидкість якісних змін і рівень розвитку педагогічної теорії залежить від того, які методи дослідження вона використовує. Також було охарактеризовано методологічну основу експериментальної діяльності.
Для забезпечення обробки інформації в кожному ЗП(ПТ)О було проведено анкетування учасників освітнього процесу: вступників, здобувачів освіти, педагогічних працівників, керівників ЗП(ПТ)О, роботодавців, щодо пріоритетів діяльності закладу за визначеними індикаторами: 1) освітнє середовище; 2) ресурсне забезпечення; 3) педагогічна діяльність; 4) управлінські процеси.
На основі отриманих результатів опитування обиралася стратегія управління підготовкою майбутніх адміністраторів сфери підприємництва у ЗП(ПТ)О. У нашому дослідженні було підтверджено стратегію «Максі — Максі», яка дозволяє використовувати сильні сторони ЗП(ПТ)О для реалізації зовнішніх можливостей За даним напрямом ЗП(ПТ)О потрібно продовжувати зміцнювати свої позиції на регіональному ринку праці, стимулювати розвиток освітнього середовища ЗП(ПТ)О щодо формування ключових компетентностей майбутніх адміністраторів сфери підприємництва та збільшувати перелік основних замовників кадрів, що дозволить забезпечити їх першим робочим місцем.
Аблєєва, І. (2020). SWOT-аналіз соціо-економіко-екологічного стану підприємств: конспект лекцій. Суми: Сумський державний університет.
Бочковський, А. (2016). Теоретичні аспекти універсалізації оцінки професійного ризику в системах управління охороною праці. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, 14, 134-151.
Булах, І. (2006). Створюємо якісний тест: навчальний посібник. Київ: Майстер-клас.
Бурау, Н., Антьонюк, В., Півторак, Д. (2021). Методологія наукових досліджень у галузі: практикум. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Гончаренко, С. (2008). Педагогічні дослідження. Методологічні поради молодим науковцям. Київ-Вінниця.
Даниленко, Л. Карамушка, Л. (2003). Освітній менеджмент: Навчальний посібник. Шкільний світ.
Кремень, В. (2008). Енциклопедія освіти. Київ: Юрінком Інтер.
Куницька, О. (2017). Використання методу аналітичної ієрархії (методу Сааті). Науково-технічний збірник «Національного транспортного університету». 1(37), 184.
Малюта, Л. (2016). Стратегічне управління інноваційним розвитком підприємства : навчальний посібник. Тернопіль: ФОП Паляниця В.
Панченко, Л. (2018). Математичні та статистичні методи аналізу соціологічної інформації: Практикум. Київ: КПІ ім. І.Сікорського.
Підласий, І. (1998). Діагностика та експертиза педагогічних проектів : навчальний посібник. Київ.
Ренькас, Б. (2009). Внутрішнє середовище загальноосвітнього навчального закладу як предмет управлінського аналізу. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. 47, 176—179.
Рябова, З. В. (2017). Маркетинг і логістика освітніх послуг. Адаптивне управління: теорія і практика: Електронне наукове фахове видання, серія «Педагогіка», 4 (6). http://am.eor.by.
Сергеєва, Л. М., Микитюк, С.М. (2022). Впровадження моделі розвитку закладу професійної (професійно-технічної) освіти на засадах педагогічної логістики. Наукові записки малої академії наук: Збірник наукових праць. 1(23), 101‒109.
Сергеєва, Л.М., Стойчик, Т.І. (2020). Конкурентоздатність як умова професійного становлення фахівців: монографія. Дніпро: Журфонд.
Сисоєва, С. (2017). Міждисциплінарні педагогічні дослідження в контексті розвитку освітології. Освітологія, 6, 26 — 30
Староста, В., Товканець, Г. (2015). Методологія та методи науково-педагогічних досліджень: навчально-методичний посібник. Мукачево: МДУ.
Хриков, Є. (2017). Методологія педагогічного дослідження: монографія. Харків.
Чайченко, Н., Семеног, О., Артюшкіна, Л., Рудь, О. (2015). Науково-педагогічне дослідження: навчальний посібник для магістрантів Суми: СОІППО.
Bray, M. (2003). Comparative Education in the Era of Globalisation: Evolution, Mission and Roles. Policy Futures in Education. 1 (2), 209 — 224.
Mitter W. (2009). Comparative Education in Europe. International Handbook of Comparative Education. Part One. Editors Robert Cowen and Andreas M. Kazamias. London — New York: Springer Dordrecht Heidelberg, 87—98.
Phillips, D. (2006). Comparative Education: Method. Research in Comparative and International Education. 1 (1), 301—319.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Лілія Уклеїна, 2023