Тетяна Підгорна
Ігор Твердохліб
У статті на основі аналізу науково-педагогічних джерел визначено та охарактеризовано етапи розвитку поняття інтеграції в освіті. Констатовано, що на різних етапах відбувається не переродження розуміння поняття, а його збагачення і доповнення новими характеристиками. Розглянуто особливості запровадження інтегративного підходу в сучасних умовах широкого використання цифрових освітніх ресурсів. Було доведено, що застосування інтегрованого навчання сприяє формуванню в учнів цілісної наукової картини світу, розумінню місця знань з того чи іншого навчального предмета в сучасному технологічному, інформаційному суспільстві. Також у статті подано вимоги до підготовки вчителів, якими вони мають володіти для можливості успішно реалізовувати освітній процес з врахуванням особливостей інтегрованого навчання та активного використання цифрових технологій в освітній діяльності. Авторами розроблено і подано в статті технологічну схему реалізації інтегрованого навчання, відповідно до якої визначено етапи підготовки вчителя до проведення інтегрованого уроку. За цією схемою спочатку визначається об’єкт вивчення, а потім предмети, на які можна розділити розглядуваний об’єкт. На наступному етапі визначаються освітні цілі інтегрованих навчальних предметів та інтегрована освітня мета. Далі добираються зміст, засоби, методи, організаційні форми навчання з відповідних предметів. Запропоновану в дослідженні технологічну схему організації інтегрованого навчання доцільно застосовувати вчителям у процесі підготовки до проведення інтегрованих уроків, а наведені теми для вивчення майбутніми вчителями сприятимуть формуванню і розвитку знань студентів педагогічних спеціальностей щодо різних електронних освітніх ресурсів, розумінню особливостей методики здійснення освітнього процесу на різних етапах уроків з педагогічно виваженим використанням електронних освітніх ресурсів на засадах інтегрованого навчання.
Ключові слова: інтеграція; інтегративний підхід; освітній процес; методика навчання; підготовка; вчитель; схема
Постійні трансформаційні процеси в системі освіти України, спричинені викликами сучасного інформаційного суспільства, зумовлюють постійний пошук і впровадження новітніх, передових методик та технологій навчання, застосування яких орієнтоване на підготовку висококваліфікованих фахівців, здатних адаптуватися до постійних змін в технологічному та інформаційному просторі, бути готовим до самонавчання та саморозвитку. Водночас відбуваються глобальні світові процеси спрямовані на переорієнтацію систем освіти на трансдисциплінарний, цілісний підхід до формування державних стандартів, освітніх програм, змісту навчальних предметів. Аналогічні процеси, хоча і з певною затримкою, відбуваються і в українській системі середньої та вищої освіти.
Починаючи з початку минулого століття наукові досягнення докорінно змінили уявлення людства про світ, оскільки в цей час відбувається швидкий розвиток різноманітних технологій, що постійно змінює умови діяльності людства. Зміст навчання відповідає адаптованому змісту відповідних наукових знань, а досягнення сучасних наук важко розмежувати на знання в межах окремої науки. Тому все більше спостерігається взаємне проникнення знань різних наук, навіть не споріднених, наприклад, літератури і математики, історії і технологій тощо.
У зв’язку з цим одним із важливих напрямів розвитку системи освіти України є використання в навчально-виховному процесі дидактичних принципів та методів інтегрованого навчання. Зрозуміло, що вирішення такого роду питань потрібно здійснювати на всіх рівнях забезпечення і реалізації освітнього процесу починаючи від Міністерства освіти і науки України до роботи конкретного вчителя в конкретному класі.
Однією з цілей упровадження інтегрованого навчання в освітній процес є «…формування інтегративного типу мислення у сьогоднішніх школярів із метою подальшої їх успішної адаптації в реальних конкурентних умовах» (Сакалюк, 2020), а ідея інтеграції змісту шкільних предметів з метою формування в учнів цілісного сучасного світогляду є однією з перспективних інноваційних педагогічних технологій в Новій українській школі (Нова українська школа, 2016).
Характерною особливістю сучасної наукової картини світу є визнання фундаментальної ролі інформаційних процесів у природі та суспільстві (Когут, 2016). У зв’язку з цим одним із першочергових завдань системи вищої освіти та одним із найголовніших результатів навчання у педагогічних ЗВО є формування у випускників системи інформаційно-комунікаційних компетентностей, що дозволить їм зрозуміти важливість ролі інформаційних технологій у сучасному світі, сприятиме активному використанню ІТ в професійній діяльності, зокрема використанню інформаційних освітніх ресурсів для самонавчання та реалізації інтегрованого навчання в освітній діяльності.
Наразі є досить велика кількість наукових праць, де розглядаються загальнодидактичні, психолого-педагогічні засади організації інтегрованого навчання, види та рівні інтеграції, особливості інтеграції змісту загальної середньої освіти, інтеграція фахової і загальної підготовки фахівців за рівнями освіти, методичні особливості проведення інтегрованих уроків. Серед українських науковців вагомий внесок у вивчення питань інтеграції в освіті зробили такі дослідники: Арцишевська М.Р., Бібік Н.М., Гончаренко С.У., Гуз К.Ж., Засєкіна Т.М., Ільченко В.Р., Козловська І.М., Мальований Ю.І., Пастирська І.Я., Пушкарьова Т.М., Степанюк А.В., Ткачук Г.В., Топузов О.М., Шишкін Г.О. та інші.
Серед досліджень закордонних учених можна виокремити кілька напрямів досліджень в галузі інтеграції в освіті:
Незважаючи на всю різноманітність досліджень у галузі освітньої інтеграції, не вирішеними при цьому залишаються питання підготовки майбутніх учителів до впровадження інтегративного підходу в навчальний процес у сучасних умовах широкого використання електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Це питання є досить важливим, оскільки вчителі мають бути підготовленими до проведення інтегрованих уроків, мати широке коло обізнаності, достатні знання з шкільних предметів, а головне володіти понятійним апаратом і знанням методики організації інтегрованого навчання.
Метою написання статті є узагальнення та систематизація теоретичних знань щодо інтеграційних процесів в освіті та проведення інтегрованих уроків, дослідження стану підготовки вчителів до впровадження інтегрованого навчання та розроблення методичних рекомендацій щодо структури підготовки майбутніх учителів до проведення інтегрованих уроків.
У ході дослідження було використано теоретичні (аналіз літературних джерел та нормативних документів, систематизація теоретичного матеріалу з проблеми дослідження) та емпіричні (узагальнення педагогічного досвіду) методи.
Для розгляду еволюції тлумачення поняття інтеграції в освіті скористаємось періодизацією розвитку цього поняття поданого в монографії Засєкіною Т.М. (Засєкіна, 2020). Тлумачення поняття «інтеграція» в освіті розвивалося за спіраллю в такому порядку: комлексність навчання → реалізація міжпредметних зв’язків → інтеграція як дидактичний принцип → інтегровано-діяльнісна освіта.
Ідеї комплексності в навчанні широко розглядалась і впроваджувалася в школах України на початку минулого століття. Науковці по-різному тлумачили це поняття, однак основна ідея полягала в розумінні, що вивчаються не ізольовані навчальні предмети, а висуваються так звані центральні теми, у процесі вивчення яких відбувається зв’язування воєдино знань з кожної теми, що подаються з різних предметних галузей. Характеризуючи даний етап розвитку освіти, можна узагальнити це як вивчення одного й того ж об’єкта, явища на різних навчальних предметах із точки зору відповідної галузі науки.
У 30-і роки минулого століття було запроваджено класно-урочну форму навчання з вивченням окремих предметів. Проте, ідеї інтеграції в навчанні й надалі розвивалися, що підтверджує ряд наукових праць присвячених проблематиці реалізації міжпредметних зв’язків в освітньому процесі того часу.
У 70‒80 рр. минулого століття провадилися дослідження щодо уточнення змісту понять «міжпредметні зв’язки» та «інтеграція». З цього приводу Н.В. Лесняк зазначає, що «…якщо раніше терміни «міжпредметні зв’язки» та «інтеграція навчального матеріалу» використовувалися як синоніми, то у цей період відбувається їх диференціація. У тих випадках, коли один предмет є основним, а відомості з іншого використовуються лише як допоміжні з метою повторення, прискорення процесу навчання чи закріплення знань, умінь і навичок є підстава говорити про міжпредметні зв’язки, а інтеграція – це створення нового цілого на основі виявлення однотипних елементів і частин у кількох раніше різних одиницях, пристосування їх у раніше неіснуючий моноліт особливої якості» (Лесняк, 1997). Розмежовуючи поняття міжпредметні зв’язки та інтеграція, будемо розуміти реалізацію міжпредметних зв’язків в освітньому процесі як використання знань з інших предметів як допоміжних, додаткових для опанування змісту основного предмету.
На наступному етапі інтеграцію в педагогічних наукових дослідженнях почали визначати як принцип навчання. Принцип інтеграції передбачає, що зміст навчального матеріалу та форма, в якій він пропонується учням, повинні бути такими, щоб формувати цілісне бачення світу, де все взаємопов’язане, всі розмежування умовні і рухливі. Кожен навчальний предмет розглядається як особливе «вікно» в реальний світ, який оточує учня. Відповідно до принципу інтеграції необхідно домагатися, щоб учень усвідомлював світ не як набір формальних схем, що функціонують за певними жорсткими правилам, а як сукупність безлічі діалектично взаємопов’язаних процесів, які розвиваються і згасають за імовірнісними законами (Тарасова, 2018). Результатом процесу усвідомлення учнями світу як сукупності взаємопов’язаних процесів є його картина світу. Під картиною світу будемо розуміти одну з форм світоглядного подання об’єктивної реальності в суспільній свідомості, що являє собою образ освоєної в практиці дійсності. Компонент світогляду, а також картина світу являє собою єдність багатьох образів різних ракурсів та аспектів дійсності, що розкриваються в процесі її освоєння (Філософський, 2002).
Сьогодні розрізняють різні види інтеграції дисциплін (Benoit, 2023):
Отже, можна визначити основні характеристики кожного з етапів розвитку поняття інтеграції в освіті (Рис. 1). Водночас можна простежити умовно відокремлені етапи розвитку поняття інтеграції в освіті, проте термінологія і розуміння даного поняття попередніх етапів використовується на кожному наступному етапі, тобто відбувається не переродження розуміння поняття, а його збагачення і доповнення новими характеристиками. Ці всі поняття є дуже близькими за значенням і між ними не можна провести чіткої межі.
Рис. 1. Етапи становлення поняття інтеграції в освіті
З проведеного аналізу досліджень видно, що більшість публікацій в Україні щодо інтеграції в освіті присвячено різним аспектам реалізації інтегративного підходу в навчальному процесі середніх загальноосвітніх закладів та закладів вищої освіти. При цьому в більшості випадків, реалізація інтегративного підходу розглядається, здебільшого, через призму STEM-освіти – це підхід до навчання, що поєднує різні наукові дисципліни, такі як наука, технології, інженерія та математика. Цей підхід спрямований на розвиток креативності, критичного і проблемного мислення та інноваційного потенціалу учнів.
Хоча в науковій літературі є різні тлумачення STEM-освіти, спільним для всіх є запровадження в межах такої освіти комплексного підходу до вивчення певної проблеми чи явища з погляду різних наук. Незважаючи на те, що STEM-підхід як один із інструментів підготовки фахівців майбутнього, здатних креативно мислити та створювати інновації, займає провідне місце в системі інтеграційного навчання в нашій державі, не потрібно зупинятися лише на ньому, але й активно використовувати інші види інтеграції змісту навчальних предметів.
Для ефективного планування та проведення інтегрованих уроків учителям-предметникам потрібно комунікувати з колегами, які ведуть навчальні предмети, що будуть інтегруватися, розробляти відповідне дидактичне і методичне забезпечення інтегрованого уроку.
Будь-яка діяльність учителя з планування інтегрованого заняття має починатися із визначення об’єкту, що буде вивчатися на уроці. Оскільки кожен об’єкт можна розглядати з точки зору різних навчальних предметів, то варто визначитися з шкільними предметами, що будуть інтегруватися. Це дасть змогу встановити для кожного з них предмет вивчення і мету уроку. Усі вище перераховані компоненти дають змогу визначити інтегровану мету навчання та з’ясувати зміст інтегрованого навчання (у межах якого визначається зміст окремих навчальних предметів, що інтегруються). На наступному етапі відбувається добір технологій навчання, проведення інтегрованого уроку та аналіз результатів навчання. При плануванні інтегрованого уроку доцільно користуватися схемою, що подана на рис. 2.
Рис. 2. Технологічна схема реалізації інтегровано навчання
Розглянемо порядок дій вчителів для реалізації інтегрованого уроку відповідно до наведеної схеми:
Розглянемо приклад застосування схеми в процесі розробки інтегрованого уроку.
Одним із тісних зв’язків географії та математики є використання статистичних даних для аналізу та прогнозування географічних явищ. Основи статистики учні вивчають на уроках математики, проте методи прогнозування не розглядаються в шкільному курсі математики тому, що це доволі складний матеріал і він не входить до шкільної програми з математики. Однак виконати прогнозування демографічних процесів у країні досить легко можна з використанням засобів табличного процесора. Тому, одним із прикладів інтегрованого уроку може бути урок на тему «Прогнозування кількості населення України», де предметами що інтегруються будуть географія, математика та інформатика. Більш детально реалізація кожного з етапів технологічної схеми під час підготовки до інтегрованого уроку подано в таблиці 1.
Математичне опрацювання результатів досліду
Об’єкт вивчення прогнозування кількості населення України |
||
---|---|---|
Предмет вивчення 1 фактори впливу на динаміку кількості населення України |
Предмет вивчення 2 математичні методи прогнозування кількісних показників |
Предмет вивчення 3 цифрові засоби прогнозування кількісних показників |
Навчальна дисципліна 1 Географія |
Навчальна дисципліна 2 Математика |
Навчальна дисципліна 2 Математика |
Навчальна дисципліна 2 Математика |
Мета навчання 2 сформувати уявлення про математичні методи прогнозування кількісних показників; розвивати логічне мислення |
Мета навчання 1 сформувати вміння використовувати засоби для прогнозування кількісних показників; формувати потреби у використанні цілеспрямованого і доцільного використання сучасних цифрових засобів |
Інтегрована мета сформувати вміння прогнозувати кількість населення України на основі математичних методів і з використанням лінії тренду табличного процесора Excel; розвивати системне мислення; формувати потреби у свідомому використанні сучасних цифрових засобів |
||
Інтегрований зміст навчання вивчення демографічних показників населення України та їх прогнозування засобами математичної статистики та інформаційних технологій |
||
Зміст навчання 1 вивчення демографічних показників: народжуваність, смертність, природній приріст, кількість шлюбів і розлучень, коефіцієнт фертильності в Україні |
Зміст навчання 2 рівняння регресії, тип апроксимації, величина вірогідності апроксимації (R2) на пропедевтичному рівні |
Зміст навчання 3 побудова лінії тренду |
Зміст навчання 3 побудова лінії тренду |
||
Результати навчання 1 знають фактори впливу на динаміку кількості населення України. |
Результати навчання 2 мають уявлення про математичний апарат для прогнозування кількісних показників |
Результати навчання 3 вміють використовувати цифрові засоби для прогнозування кількісних показників, зокрема, будувати лінію тренду в Excel |
Інтегровані результати навчання | ||
вміють прогнозувати кількість населення України з врахуванням факторів впливу на динаміку його кількості на основі застосування математичних методів з використанням цифрових засобів |
На початку уроку учні опановують навчальний матеріал, що стосується географії та математики, а прикладом завдання, що виконують діти на описаному вище інтегрованому уроці може бути: на основі статистичних даних (дані можна дізнатися з офіційних сайтів, наприклад, https://ukrstat.gov.ua/ або https://minfin.com.ua/) за попередні роки спрогнозувати кількість населення України в наступних двох роках. Для визначених даних потрібно побудувати діаграму за допомогою табличного процесора. Далі доцільно побудувати лінії тренду на основі різних типів апроксимації і для кожної визначити R2 (рис. 3). Визначити, за допомогою якого типу апроксимації найкраще відбувається згладжування емпіричних статистичних даних. Порівняти результати апроксимації, якщо до даних включати показники за останні 15 років, і включати дані починаючи з 2014 року (коли кількість населення рахувалась без тимчасово окупованих територій). Використовуючи найкращий тип апроксимації спрогнозувати кількість населення України на найближчі 2 роки. Далі доцільно, щоб учні поміркували чи будуть результати прогнозування на 2022 і 2023 роки на основі даних про кількість населення України до 2022 року достовірними з врахуванням змінених демографічних умов після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації і зробили висновки, в яких випадках доцільно використовувати математичні методи прогнозування кількості населення.
Отже, учні опановують демографічні умови, що впливають на кількість населення України, а також математичні методи прогнозування кількості населення і використання цифрових технологій для автоматизації розрахунків. Таким чином в учнів сформовано цілісне бачення демографічних процесів в Україні та вміння їх досліджувати з використанням математичного апарату та цифрових технологій.
Рис. 3. Зразок прогнозування кількості населення в електронній таблиці
Токарєва А.В. (Токарєва, 2014), характеризуючи інтегроване навчання як процес формування і розвитку обізнаності та компетентностей здобувачів освіти, робить такі висновки:
Для успішної реалізації освітнього процесу з врахуванням особливостей інтегрованого навчання та сучасного стану активного використання цифрових технологій у професійній діяльності вчителі повинні мати такі характеристики:
Складність у підготовці майбутніх учителів до реалізації інтегративного підходу у своїй професійній діяльності полягає у тому, що під час навчання в університеті студенти опановують у циклі предметної підготовки лише дисципліни, що пов’язані із майбутнім предметом навчання. Це обмежує коло їхніх знань щодо об’єктів і явищ оточуючої дійсності поглядами лише з точки зору окремої науки. Проте, на практиці, багато майбутніх учителів отримує додаткову спеціальність. Наприклад, майбутні вчителі математики, можуть отримати додаткову спеціальність інформатика або фізика, учителі біології – додаткову спеціальність безпека життєдіяльності чи екологія тощо.
Метою підготовки майбутніх учителів до використання інтегративного підходу в освітній діяльності є розвиток їх комунікативних компетентностей для спілкування з колегами (учителями предметів, зміст яких буде входити до інтегрованого навчання), розробка і реалізація міждисциплінарного проєкту (розгляд окремих прикладів), опанування ролі консультанта для учнів в процесі реалізації інтегрованих (міждисциплінарних) проєктів.
Важливим також є вивчення майбутніми вчителями в курсі методики навчання профільного предмету або як окремої навчальної дисципліни за вибором студента, особливостей організації та проведення інтегрованого навчання. При цьому варто розглядати теоретичні та методичні основи інтегрованого навчання, поняття міжпредметних зв’язків, особливості використання інформаційних технологій у процесі реалізації інтегрованого навчання. Якщо це майбутні вчителі математики, інформатики, фізики чи технологій, то варто досить ретельно познайомити їх з особливостями STEM-освіти.
Тому, під час підготовки майбутніх учителів до реалізації інтегративного підходу в умовах цифровізованого освітнього процесу доцільно, щоб студенти опанували теми, наведені в таблиці 2.
Математичне опрацювання результатів досліду
Навчальна тема | Зміст теми |
---|---|
Інформаційні технології в навчальному процесі | Електронні освітні ресурси (ЕОР) та вимоги до них. Педагогічне виважене використання інформаційних технологій в навчальному процесі. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання (КОСН): Поняття та структура КОСН. Педагогічно виважений добір складових КОСН |
Міжпредметні зв’язки | Поняття міжпредметних зав’язків. Реалізація міжпредметних зав’язків профільного предмету з іншими предметами у школі |
Інтегроване навчання | Інтегроване навчання |
На лекційних заняттях розглядаються теоретичні положення, що зазначені у змісті відповідних тем (Таблиця 2) навчальної дисципліни. На лабораторних заняттях студенти вчаться добирати навчальний матеріал, методи, організаційні форми та засоби навчання. Студентам пропонується дібрати ЕОР, а потім розробити методику їх використання в освітньому процесі на окремих етапах уроків на засадах інтегрованого навчання. На заняттях студенти звітують про виконані завдання з подальшим колективним обговоренням і аналізом отриманих результатів.
Під час вивчення теми «Міжпредметні зв’язки» на лабораторних заняттях студенти вчаться реалізовувати міжпредметні зв’язки профільного предмету та предмету додаткової спеціальності (наприклад, дібрати систему завдань для задання запитів у пошукових системах різними мовами і порівняння отриманих результатів). Під час вивчення теми «Інтегроване навчання» студенти розробляють інтегровані уроки, а в процесі вивчення теми «STEM-освіта» виконують окремі етапи STEM-проєктів.
Не викликає сумнівів той факт, що наразі відбуваються глобальні зміни в освітньому процесі спрямовані на перехід від класичної подачі навчального матеріалу окремо з кожного шкільного предмета до трансдисциплінарності в навчанні, інтеграції змісту одного предмету в зміст іншого, пошуку та використанні в освітній діяльності сучасних інноваційних педагогічних технологій. Це сприяє формуванню в учнів цілісної наукової картини світу, розумінні місця знань з того чи іншого навчального предмета в сучасному інформаційному суспільстві, готовності молоді до активної діяльності (як навчальної так і професійної) у швидкозмінному технологічному суспільстві.
У зв’язку з цим виникає гостра потреба в підготовці вчителів до ведення освітньої діяльності, що відповідає викликам сьогодення, готовності їх до використання методів інтегративного навчання та вмінь використовувати сучасні інформаційні технології в професійній діяльності.
Запропонована в дослідженні схема організації інтегративного навчання має стати в нагоді вчителям при їх підготовці до проведення інтегрованих уроків, а наведені теми для вивчення студентами педагогічних спеціальностей обов’язково сприятимуть формуванню і розвитку знань студентів щодо можливості використання різних електронних освітніх ресурсів, розумінню особливостей методики здійснення освітнього процесу на різних етапах уроків з педагогічно виваженим використанням електронних освітніх ресурсів, формуванню вмінь щодо здійснення інтегрованого навчання.
Засєкіна, Т.М. (2020) Інтеграція в шкільній природничій освіті: теорія і практика: монографія. Київ: Педагогічна думка. https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/monografiya_integrachia-1.pdf
Когут, У.П. (2016) Фундаментальні поняття як інтегративний компонент організації навчання дослідження операцій майбутніх бакалаврів інформатики. Інформаційні технології і засоби навчання, 2 (52), 36 – 51. https://doi.org/10.33407/itlt.v52i2.1380
Лесняк, Н.В. (1997) Міжпредметні зв’язки у формуванні мовленнєвих умінь майбутніх учителів початкових класів: дис…канд. пед. наук: 13.00.02. Рівне. Рівненський державний педагогічний інститут.
Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи (2016). https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf
Сакалюк, О.П., Стефунько, Л.І. (2020) Складові компоненти підготовки майбутніх учителів до реалізації інтегрованого навчання у початковій школі. Молодий вчений, 3 (79). https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-3-79-85
Тарасова, Т.В. (2018) «Екологія і діалектика»: до 30-річчя педагогічної технології. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 4, 378 – 396. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pednauk_2018_4_35
Філософський енциклопедичний словник (2002). Київ: ВГЛ «Абрис».
Hawkey, K., James, J., & Tidmarsh, C. (2019). Using Wicked problems to foster interdisciplinary practice among UK trainee teachers. Journal of Education for Teaching, 45(4), 446–460. https://doi.org/10.1080/02607476.2019.1639263
Juraev, M. M. & Aroyev D. D. (2023). Interdisciplinary integration is an important part of developing the professional training of students. Open Access Repository, 9(1), 93–101. https://doi.org/10.17605/OSF.IO/H85SF
Lenoir, Y., & Hasni, A. (2016). Interdisciplinarity in primary and secondary school: Issues and perspectives. Creative Education, 7(16), 2433–2458. https://doi.org/10.4236/ce.2016.716233
Michelsen, C., & Sriraman, B. (2009). Does interdisciplinary instruction raise students’ interest in mathematics and the subjects of the natural sciences? ZDM, 41(1–2), 231–244. https://doi.org/10.1007/s11858-008-0161-5
Ríordáin, M. N., Johnston, J., & Walshe, G. (2016). Making mathematics and science integration happen: Key aspects of practice. International Journal of Mathematical Education in Science and Technology, 47(2), 233–255. https://doi.org/10.1080/0020739X.2015.1078001
Samson, G. (2014). From Writing to Doing: The Challenges of Implementing Integration (and Interdisciplinarity) in the Teaching of Mathematics, Sciences, and Technology. Canadian Journal of Science, Mathematics and Technology Education, 14(4), 346–358. https://doi.org/10.1080/14926156.2014.964883
Tonnetti, B. & Lentillon-Kaestner, V. (2023). Teaching interdisciplinarity in secondary school: A systematic review, Cogent Education. https://doi.org/10.1080/2331186X.2023.2216038
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Тетяна Підгорна, 2023
© Ігор Твердохліб, 2023