This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Михайло Яковчук
У статті обґрунтовано методичні засади компетентнісно орієнтованого навчання іншомовного монологічного спілкування німецькою мовою учнів 7–9 класів. Визначено, що основним завданням навчання монологічного мовлення в цих класах є удосконалення навичок й умінь іншомовного спілкування. З’ясовано, що навчання монологічного мовлення, як продуктивного процесу, вимагає від учнів уміння не лише описувати та порівнювати предмети і явища, розповідати про почуте, побачене, прочитане, а й використовувати елементи аргументації та міркування. Схарактеризовано комунікативні функції монологічного мовлення, проаналізовано тематику і вимоги чинних модельних навчальних програм та окреслено уміння в монологічному мовленні, які мають демонструвати учні за результатами навчання в 7–9 класах. З’ясовано, що монологічне мовлення на цьому етапі навчання відзначається певними комунікативними, психологічними та лінгвістичними особливостями, які вчитель повинен активно враховувати. Автором запропоновано комплекс вправ і завдань для навчання монологічного мовлення в 7–9 класах гімназій. Основні концепти проведеного дослідження були апробовані автором у власній педагогічній діяльності.
Ключові слова: монологічне мовлення; комунікативні функції; мовленнєві уміння та навички; компетентнісно орієнтоване навчання.
Проблема формування іншомовної компетентності у монологічному мовленні в базовій школі залишається актуальною. Вона потребує розгляду в контексті компетентнісного підходу, що дасть можливість узгодити її з іншими мовленнєвими і мовними компетентностями – складниками іншомовної комунікативної компетентності, формування якої є метою навчання іноземних мов і культур у закладах загальної середньої освіти. Складність теми полягає також у тому, що вона не може вважатися остаточно вирішеною, оскільки сучасний стан і умови розвитку шкільної іншомовної освіти в Україні зумовлюють необхідність уточнення й оновлення змісту і цілей формування компетентностей у монологічному мовленні, встановлення чинників упливу на їх формування, розроблення адекватного комплексу вправ і вибору ефективних засобів навчання іншомовного монологічного мовлення. Саме ця ситуація спонукала до перегляду конкретизації підходів до навчання монологічного мовлення учнів 7–9 класів гімназій.
Проблему реалізації комунікативних цілей через оволодіння вміннями монологічного мовлення досліджували такі науковці в галузі методики вкладання іноземних мов, як Л. В. Калініна, В. А. Бухбіндер, В. Л. Скалкін, С. Ю. Ніколаєва, С. В. Гапонова та ін. За В. А. Бухбіндером, монологічне мовлення слугує реалізації різних комунікативних цілей: для повідомлення інформації, для впливу на слухача через аргументацію а також спонукання до дії чи запобігання дії (Buchbіnder, Strauß, 1896, с. 178). В умовах запровадження компетентнісної парадигми посилюється акцент на підготовку учнів до участі в діалозі культур, демонструвати уміння ефективно користуватися іншомовною інформацією, окресленою її комунікативними потребами та презентованою соціальним оточенням, оцінювати її та добирати ту, яку потребує життєва діяльність, впливати на неї, адаптуючи її кількісні та якісні характеристики до власних іншомовних комунікативних намірів, тобто навчити користуванню мовою, а не просто повідомляти знання про неї (Редько, 2022, с. 135).
Мета статті: розглянути пріоритетні засоби для компетентнісно орієнтованого навчання іншомовного спілкування учнів 7–9 класів, розробити та обґрунтувати комплекс вправ і комунікативних завдань для формування в них іншомовного монологічного мовлення.
Відповідно до зазначеної мети у статті ставляться такі завдання: проаналізувати чинну навчальну програму з іноземних мов під кутом зору формування умінь у монологічному мовленні, які мають демонструвати учні за результатами навчання в 7–9 класах гімназій; здійснити аналіз чинних підручників німецької мови з погляду застосування методів, форм і способів діяльності, спрямованих на оволодіння учнями іншомовним спілкуванням у базовій школі; створити комплекс вправ і завдань для учнів 7–9 класів гімназій, спрямований на навчання іншомовного монологічного мовлення та орієнтований на розвиток у них ключових компетентностей учнів.
Після завершення курсу навчання в гімназії учні 7–9 класів закладу загальної середньої освіти, які вивчають першу іноземну мову, досягають рівня В1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності, зокрема і в говорінні, та узгоджуються із Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти. Говоріння є продуктивним видом діяльності, в якому учень повідомляє про події та факти, висловлює власні думки, ставлення, переживання, запитує й уточнює інформацію. Аналіз науково-педагогічної літератури, а також власний досвід засвідчують, що для формування вмінь у говорінні найбільш оптимальною є опора на комунікативний та особисто зорієнтований підходи як такі, що забезпечують реальні стимули до комунікації іноземною мовою, активуючи мисленнєву та самостійну діяльність учнів.
Навчання монологічного мовлення, як продуктивного процесу, вимагає від учнів уміння описувати та порівнювати предмети і явища, детально розповідати про почуте, побачене, прочитане і повідомляти інформацію, поєднуючи опис, розповідь і порівняння, є складним методичним завданням, висловлювати власні думки щодо питань, пов’язаних із повсякденним життям, стисло аргументувати та пояснювати їх.
Основним завданням на цьому етапі навчання монологічного мовлення є удосконалення навичок і умінь іншомовного спілкування. Це дає можливість самостійного виконання комунікативно-пізнавальних завдань, разом із умінням висловлювати особистісне ставлення до сприйнятої інформації, фактів і подій. У гімназіях практикується два види монологічного мовлення: підготовлене і непідготовлене. Підготовлене мовлення ‒ це висловлювання, елементи якого попередньо відпрацьовуються, автоматизуються у понадфразових єдностях, а потім репродукуються у формі повідомлення, розповіді, інформації. Непідготовлене мовлення ‒ це такий рівень володіння мовою, на якому мовець може без підготовки, без опори на попередньо задані мовні одиниці, без спонукання та допомоги з боку вчителя використати засвоєний раніше мовний та мовленнєвий матеріал у комбінаціях та ситуаціях, яких не було у попередніх видах роботи на занятті. Таке мовлення прийнято називати експромтним, спонтанним, ініціативним. Підготовлене усне мовлення ‒ це один із етапів формування умінь непідготовленого мовлення, яке є метою навчання. Беручи до уваги вікові особливості учнів 7 класу, уважаємо за доцільне надавати перевагу підготовленому монологічному мовленню, яке є легшим і зрозумілішим для учня, тоді як в 8–9 класах із зростанням його пізнавальних і комунікативних потреб, урізноманітненням мовленнєвого апарату – непідготовленому.
Учні 7–9 класів використовують мовний матеріал, як раніше засвоєний, так і новий, вони намагаються його варіювати та комбінувати. Вони вже можуть виконувати більш складні комунікативні завдання, конструювати змістовні та водночас більш розгорнуті висловлювання, створювати не лише власні розповіді, але й передавати чужі й поступово намагаються демонструвати своє ставлення до предмету мовлення, думок і міркувань, які висловлюються чи вже були висловлені раніше іншими співрозмовниками. Монологічне мовлення іноземною мовою у 7–9 класах є більш природнім, умотивованим та інформативним. На такому рівні воно вже набуває рис аргументації та міркування. Важливо, що психологічні особливості учнів 7–9 класів уже дозволяють їм виконувати достатньо складні розумові завдання, формулювати висловлювання, які вирізняються самостійністю міркувань.
Аналіз наукової методичної, психологічної літератури, а також змісту чинних навчальних і модельних програм з іноземних мов (Навчальні програми з іноземних мов. 5–9 класи, 2017, с. 55) дає змогу зробити припущення, що в 7–9 класах монолог покликаний виконувати такі комунікативні функції: 1) повідомлення про певну подію; 2) розповідь; 3) опис об’єкта або явища; 4) розмірковування. Відштовхуючись від цих комунікативних функцій, виокремлюємо такі типи монологів, які мають уміти генерувати учні за результатами навчання в 7–9 класах у межах тематики, окресленої навчальною програмою:
Мовленнєві завдання для реалізації монологу-повідомлення передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
Мовленнєві завдання для реалізації монологу-розповіді передбачають здійснення таких мовленнєвих дій
Так, під час вивчення теми «Література», підтема «Моя улюблена книга» можна запропонувати такий монолог-розповідь:
Підготуй розповідь про свою улюблену книгу, використовуючи такий план:
Мовленнєві завдання для реалізації монологу-опису передбачають здійснення таких мовленнєвих дій:
Мовленнєві завдання для реалізації монологу-міркування/переконання передбачають висловлення власного оцінного судження про певний об’єкт або явище. Для монологів цього виду особливо характерний причинно-наслідковий зв’язок. У ньому переважно вживаються складнопідрядні речення, а також інфінітивні звороти. Наприклад, тема «Молодіжна культура»: Вислови своє власне ставлення до розмаїття молодіжних субкультур і течій, оціни їх вплив на твоє життя та життя твоїх однокласників.
Опис і повідомлення залишаються найбільш доступними для учнів середнього шкільного віку та постійно удосконалюються. Розмірковування ж є чи не найскладнішим видом монологічного мовлення на цьому етапі навчання. Однак ця складність зумовлена не лише рівнем мовної підготовки, а й здатністю особи до логічного мислення та почасти наявністю сформованих ціннісних переконань. Якщо їх немає – не може бути й розмірковування, яке потребує логічної аргументації та відповідних мовних засобів.
Аналіз тематики і вимог чинних навчальних і модельних програм (Редько, Шаленко, Сотникова, та ін., 2021, с. 39) дає змогу окреслити уміння в монологічному мовленні, які мають демонструвати учні за результатами навчання у 7–9 класах:
Уміння учнів 7-9 класів у монологічному мовленні
| Тема | Уміння в монологічному мовленні |
|---|---|
| Уміння в монологічному мовленні | – описувати своє найближче оточення (друзів, членів сім’ї), їхню зовнішність і риси характеру, професії; – пояснювати домашні обов’язки членів сім’ї; – планувати траєкторію власного життя; – наводити приклади свого внеску в життя громади |
| Харчування | – описувати свій раціон та типове шкільне меню; – розповідати про способи приготування їжі; – пояснювати, які страви подобаються й чому; – описувати традиційні страви в Україні та в країні мови, що вивчається, здійснювати їх порівняння; |
| Охорона здоров’я | – називати медичні заклади; – описувати захворювання та їх симптоми |
| Кіно і театр | – розповідати про відвідування кіно (театру); – пояснювати правила поведінки у закладах культури; – описувати сучасний театр; – розповідати про свій улюблений фільм, свою улюблену виставу, своїх улюблених акторів; – висловлювати свої враження, почуття та емоції |
| Спорт | – визначати та пояснювати власні спортивні уподобання та потреби; – розповідати про спортивні змагання; – розповідати про улюбленого спортсмена, спортивний клуб; – наводити приклади впливу відомих спортсменів на популяризацію фізичної культури і спорту |
| Шкільне життя | – описувати свою школу; пояснювати відмінності між типами шкіл в Україні та в країні мови, що вивчається; – розповідати про проведення шкільних заходів; – описувати розклад уроків; пояснювати, які навчальні предмети подобаються та чому; – розповідати про шкільні приміщення та про позакласні заходи; готувати та проводити презентацію власної школи |
| Україна | – описувати визначні місця в Україні (знакові архітектурні та географічні об’єкти тощо); – порівнювати столиці України та країни мови, що вивчається; – висловлювати свої враження, почуття та емоції; – розповідати про міста України, коментувати статистичні дані; – порівнювати типові для різних культур вербальні та невербальні норми поведінки; – розповідати про свята та їх символи, описувати своє улюблене свято |
| Країни виучуваної мови | – робити повідомлення про основні пам’ятки історії та культури країни виучуваної мови; – порівнювати столиці України та країни мови, що вивчається; – висловлювати свої враження, почуття та емоції; – порівнювати типові для різних культур вербальні та невербальні норми поведінки; – розповідати про правила поведінки та ввічливості у спілкуванні в країні мови, що вивчається |
| Засоби масової інформації | – описувати засоби масової інформації; – розповідати про важливість сучасних засобів масової інформації; – розповідати про улюблені газети, журнали; – висловлювати своє ставлення до різних видів масмедій; – демонструвати розуміння основ медіа грамотності; – пояснювати правила безпечної поведінки онлайн |
| Музика | ‒ розповідати про музичні інструменти і колективи; – розповідати про життя та творчість композиторів на основі даних з їх біографії; – описувати музичні стилі, характеризувати музику, висловлювати своє ставлення до неї; – давати загальну характеристику музичного твору; – висловлювати свою думку про значення музики в житті людини |
| Література | – розповідати про свою улюблену книжку; – пояснювати правила поведінки у закладах культури; – розповідати про літературні жанри та про свої вподобання; – наводити приклади впливу книги на здоров’я і самопочуття; – розповідати про біографії відомих поетів та письменників країни, мова якої вивчається |
| Природа і погода | – описувати природу рідного краю та країни, мова якої вивчається; –називати основні географічні об’єкти (гори, річки, моря тощо), давати їм короткий опис; – проєктувати власні повсякденні дії на захист довкілля та збереження природних ресурсів; – розповідати про рослинний і тваринний світ |
| Одяг | – описувати зовнішній вигляд людини (зокрема одяг типового підлітка в Україні та країни, мова якої вивчається); – пояснювати власні уподобання щодо одягу; – пояснювати вибір одягу залежно від погоди |
| Молодіжна культура | – висловлювати власне ставлення до розмаїття молодіжних субкультур і течій; – розповідати про інтереси та захоплення сучасної молоді; – оцінювати вплив деструктивних молодіжних рухів на життя однолітків |
| Наука і технічний прогрес | – надавати інформацію про сучасні пристрої в житті та побуті; – презентувати винаходи; – розповідати про відомих учених та винахідників |
| Робота і професія | – презентувати, які є професії; – розповідати про професію, яка подобається; – описувати шлях до професії своєї мрії, професійні якості; – розповідати про улюблені професії серед підлітків |
Проаналізувавши зміст чинних підручників з іноземних мов для учнів 7-9 класів, можна зробити висновок, що там представлені всі сфери і тематика спілкування, мовний і мовленнєвий матеріал, окреслені змістом навчальних програм відповідно до компетентнісного підходу. Методи, форми і способи діяльності, пропоновані змістом підручників для пред’явлення, активізації та контролю рівня засвоєння навчального матеріалу, спрямовані на оволодіння учнями іншомовним спілкуванням в усній та письмовій формах, узгоджуються з основними положеннями компетентнісно орієнтованого навчання і сприяють формуванню мовленнєвих умінь і навичок учнів 7‒9 класів.
Найтиповіші з них спрямовані на формування в учнів таких умінь:
Широко у змісті підручників представлені вправи та завдання на розвиток монологічного мовлення, де очікувані висловлювання представлені переважно в монологах-описах та монологах-розповідей. Наведемо приклади творчих монологічно спрямованих завдань, які певною мірою сприяють розвитку умінь спілкування:
Розкажи про інтереси та захоплення сучасної молоді.
Опиши шлях до професії своєї мрії.
Розкажи про важливість сучасних засобів масової інформації.
Проте, учні в 7–9 класах здебільшого ще не готові вільно продукувати у формі лінійної послідовності прості розповіді, історії або описи, детально розповідати про власний досвід, описуючи почуття та реакцію і стисло аргументувати та пояснювати власні думки, плани, дії, що передбачено вимогами чинних навчальних і модельних програм.
Відповідно до компетентнісного підходу, тематики та вимог навчальної програми нами був створений та науково обґрунтований комплекс вправ і завдань для навчання монологічного мовлення у 7–9 класах гімназії, який був успішно апробований у шкільній практиці. Розроблені вправи та завдання орієнтовані на розвиток десяти ключових компетентностей учнів, передбачають поступовий перехід від формування уміння робити зв’язні повідомлення за певною ситуацією в межах визначених сфер спілкування до формування вміння висловлюватися в певних сферах спілкування і тематики; достатньо повно передавати зміст прочитаного, побаченого або почутого, висловлюючи й обґрунтовуючи своє ставлення до осіб, подій, явищ, про які йдеться; брати участь у дискусіях, логічно й аргументовано висловлюватися з обговорюваних проблем, доводити свою точку зору і своє ставлення до них, що дає змогу проаналізувати володіння мовленнєвими уміннями і навичками учнів. Пропонований комплекс передбачає такі типи вправ і завдань:
На цьому рівні учні повинні вміти:
Наведемо приклади розроблених нами вправ:
Тема: «Wie hat die Quarantäne unser Leben und unsere Gesellschaft verändert?»
Ziel der Aufgabe ist es, den Schülern spontanes monologisches Sprechen beizubringen; erlernte lexikalisch-grammatischen Strukturen im Monolog zu verwenden.
Aufgabe 1. Beantworten Sie die Fragen anhand der Bilder.
Aufgabe 2. Sehen Sie das Bild an und beantworten Sie die Frage: „Ist das in unserem Land während der Quarantäne auch möglich oder nicht möglich?“
z.B.: Während der strengen Quarantäne waren alle Schönheitssalons geschlossen. Und heutzutage können Menschen ihre Dienste in Anspruch nehmen, allerdings unter Einhaltung der Quarantäneeinschränkungen".
Aufgabe 3. Besprechen Sie folgende Probleme, die mit diesen Verboten und Einschränkungen verbunden sind. Die Tabelle hilft Ihnen bei der Lösung dieser Aufgabe
| Feiertage | - Wie haben Sie während der Quarantäne die Feiertage gefeiert? - Hat Sie die Quarantäne daran gehindert? |
|---|---|
| Reisen im Ausland | - Ist es schwieriger geworden, während dieser Tage ins Ausland zu reisen? - Was wurde besser und was wurde schlechter? |
| Bildung | - Hat sich die Bildung verbessert? - Lernen Sie gerne online? |
| Einkaufen | - Erzählen Sie uns von der Situation in den Geschäften. - Welche Regeln gelten dort und halten die UkrainerInnen daran? |
Aufgabe 4. Sehen Sie sich das Video über Roberts Laden an und beantworten Sie die Fragen
Aufgabe 5. Projektarbeit
Arbeiten Sie in zwei Gruppen und schaffen Sie etwas Notwendiges, das für Ihre Stadt während der Pandemie aktuell ist.
Варто зазначити, що проєктна діяльність, як одна з педагогічних технологій, також є одним з прийомів продуктивного навчання монологічного мовлення, що сприяє розвитку активного самостійного мислення здобувачів освіти і орієнтує їх на спільну дослідницьку роботу та реалізації компетентнісного підходу. І. А. Сокол зазначає, що «проєкт представляє собою реалізацію самостійно спланованої роботи, в якій монологічне висловлювання органічно поєднується в інтелектуально емоційний контекст з іншою діяльністю» (Сокол, 2008, с. 17). Використовуючи метод проєктів, учитель пропонує учням висловити свої власні думки, почуття, активно включитися в реальну діяльність та розвивати пошуково-дослідницькі уміння. Так, наприклад, пропонуючи учням проєкт «Українські олімпійці» (7 клас), кожен учень здійснює самостійний пошук інформації про літні (зимові) олімпійські ігри та успіхи українських спортсменів під час цих ігор, удосконалює й розвиває навички читання текстів, збагачує власний словниковий запас та робить достатньо чітку, підготовлену презентацію на запропоновану тему, удосконалюючи при цьому мовленнєві уміння та навички.
Наведемо інші приклади завдань-проєктів, спрямованих на розвиток монологічного мовлення:
Тема: «Природа і погода»
Umweltprojekt der Jugendlichen
Was können wir selber für die Umwelt tun? Arbeiten Sie in Gruppen und gründen Sie eine imaginäre Organisation. Gehen Sie dabei auf die folgenden Punkte ein:
Können Sie diese Idee in das reale Leben umsetzen? Begründen Sie Ihre Meinung.
Окрім того, робота над проєктом відкриває додаткові можливості для тренування непідготовленого монологічного мовлення, оскільки інші учні мають змогу висловити власне ставлення до почутого, поставити запитання доповідачеві тощо. Оцінюючи виступ доповідача, учні отримують можливість тренувати уміння аргументовано висловлювати власні думки. Доповідач при цьому може реагувати на оцінку однокласників, приймаючи їхню точку зору чи не погоджуючись з нею (Пасічник, 2020, с. 17–18). Як засвідчує шкільна практика, особливі труднощі в процесі навчання непідготовленого мовлення учнів 7–9 класів викликає використання мовного матеріалу, оскільки знайоме поняття необхідно в цьому випадку використовувати не лише у відомій, але й у новій ситуації. Тому для розвитку непідготовленого мовлення доцільно створювати певні умови, а саме навчальну ситуацію, що є сукупністю умов мовленнєвих і немовленнєвих, необхідних і достатніх для того, щоб здійснилася мовленнєва дія, яка є однією з таких умов. У ситуаційних завданнях моделюються мовленнєві ситуації, тобто створюються умови, які залучають учнів у процес спілкування, мотивуючи їхні дії. Для наближення до життя створюваних на уроці ситуацій необхідно добирати такі з них, які є зрозумілими для учнів у межах програмової тематики для 7–9 класів і не вимагають додаткових пояснень. Для ілюстрації вище сказаного наведемо розроблені нами окремі приклади мовленнєвих ситуацій на розвиток монологічного мовлення відповідно до тематики з підручника циклу для 7–9 класів «Німецька мова», автор С.І. Сотникова (Сотникова, 2017).
7 клас (7-й рік навчання): Твій іноземний друг (твоя іноземна подруга) розповідає тобі, що багато учнів у Німеччині приїжджають до школи на велосипеді, оскільки велосипед часто використовують як засіб пересування. В місті можна пересуватися на велосипеді швидше, ніж на автомобілі. Він/вона запитує, яка ситуація з цим в Україні?
8 клас (8-й рік навчання): Ви прийшли до крамниці купити новий одяг. Оберіть одяг, опишіть його, поясніть, чому вирішили придбати саме його.
9 клас (9-й рік навчання): Твій іноземний друг (твоя іноземна подруга) розповідає про свої плани на майбутнє і хоче дізнатися, що ти плануєш на майбутнє. Розкажи їй:
Особливість ситуацій визначає те, що їх моделювання передбачає використання двох форм мовленнєвої взаємодії – діалогічної і монологічної, які попередньо не можуть бути чітко заплановані ні вчителями, ні авторами підручників у часі, у місці, у змісті висловлення, проте мають ними прогнозуватися. А це зумовлює необхідність у доборі вправ і завдань як засобів реалізації навчання, котрі сприяють формуванню в учнів умінь за певних умов і потреб переходити з однієї форми спілкування до іншої та у такий спосіб адекватно моделювати свою мовленнєву поведінку (Редько, Полонська, Басай, та ін. 2013). А тому одним із важливих завдань є доцільний добір навчального матеріалу відповідно до очікуваної моделі спілкування, що прогнозується отримати в результаті такої діяльності. Усі вони мають прогнозуватись як учителем, так і автором підручника для використання в ситуаційному мовленні та бути активізовані в доситуаційних вправах. На нашу думку, мовленнєві ситуації, які може пропонувати вчитель у 7–9 класах, спонукають не тільки до засвоєння тематичного мовного матеріалу, соціокультурних реалій, а й також забезпечують поступове адаптування учнів до реальних умов спілкування відповідно до передбачених навчальною програмою ключових компетентностей.
Для розвитку усного монологічного мовлення в 7–9 класах доцільно також організовувати комунікативні (мовленнєві) ігри. Наведемо приклад:
Гра «Снігова куля». Учитель пропонує певну тему для майбутнього монологічного висловлювання і сам говорить перше речення. Кожен учень повинен придумати наступне речення, яке має бути логічним завершенням попереднього, щоб утворювався зв’язний текст. Наведемо приклад з теми «Театр», підтема «В театрі»:
L. : In unserer Stadt gibt es viele Theater. Viele von euch haben das Dramatheater besucht. Ich glaube, dieses Teater gefällt euch am besten. Wollen wir jetzte es beschreiben.
Sch. 1: Dieses Theater hat man vor 40 Jahren erbaut.
Sch. 2: Das Theatergebäude ist nicht neu, aber sieht schön aus und hat 3 Stockwerke.
Sch. 3: Die Kassen liegen links und die Garderobe ist in der Mitte…
У навчанні монологічного мовлення в 7–9 класах варто застосовувати також ігри з використанням прийому драматизації: відтворення прочитаних текстів/сюжетів книжок для домашнього читання/побачених фільмів, імпровізовані вистави на задану тему чи за запропонованою проблемою, вербалізації пантомім, рольові ігри тощо. Наведемо приклад рольової гри:
Головну роль у зароджені адекватного мовленнєвого вміння відірає й організація монологічного висловлювання в комплексі, оскільки окремо взятій вправі не вдається забезпечити розвиток одночасно всіх якостей техніки говоріння, тим паче врахуванням динаміки поетапного його розвитку та вимог до навчання. У структуру побудови варто додати принцип домінантності, який формулюється так, що в кожному комплексі в основу ставиться одна з характеристик уміння (говоріння). Однак, оскільки всі якості взаємопов’язані та їх прогрес взаємозумовлений, то спрямованість на становлення цієї якості неодмінно спровокує розвиток решти. Щоб збудувати комплекс, учителю потрібно:
Отже, перед тим, як перейти до вправ безпосередньо на розвиток монологічного мовлення, повинні бути виконані вправи на розвиток уміння конструювати фрази (імітаційні вправи, вправи на підстановку, трансформаційні вправи, конструктивні вправи, перекладні вправи, запитально-відповідні та реплік). Далі необхідно переходити до вправ на розвиток навичок і умінь монологічного мовлення (опис картинок, репродуктивні вправи, ситуативні вправи, дискутивні вправи, композиційні вправи). Вправи з використанням перерахованих методів і прийомів повинні відповідати певним вимогам. Вони мають бути доступними за обсягом, цілеспрямованими й умотивованими. Такі вправи повинні містити приклади із реального життя, ситуації, а також бути підвладні різним видам пам’яті, сприйняття й мислення. Методично правильно оформлені завдання сприяють активізації розумової діяльності учнів для подальшого усного міркування.
Представлена технологія навчання іншомовного спілкування була апробована в ЗЗСО м. Луцька. Результати експериментального навчання дають можливість констатувати, що запропоновані методи та форми іншомовного монологічного мовлення учнів гімназії на засадах компетентнісного підходу є ефективною й перспективною.
Отже, визначений і схарактеризований комплекс вправ і комунікативних завдань є основним засобом формування іншомовного монологічного мовлення учнів 7–9 класів гімназії. Послідовне та взаємопов’язане виконання мовних, умовно-мовленнєвих, мовленнєвих вправ і комунікативних завдань є, на нашу думку, найоптимальнішою методикою навчання монологічного мовлення у гімназії. Розроблені вправи і завдання передбачають досягнення учнями результатів навчанн іншомовного спілкування, визначених Державним стандартом базової освіти і модельною навчальною програмою з іноземних мов для 7–9 класів ЗЗСО.
Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо в необхідності експериментального дослідження ефективності використання запропонованого нами комплексу вправ і завдань для формування іншомовної компетентності у монологічному мовленні в базовій школі.
Навчальні програми з іноземних мов. 5–9 класи: наказ МОН України від 12 червня 2017 р. № 804. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programi-inozemni-movi-5-9-12.06.2017.pdf/ 804/17
Пасічник, О. С. (2020). Формування в учнів основної школи умінь аргументованого усного мовлення засобами проєктної діяльності. Іноземні мови в школах України, 4, 15–18.
Редько, В. Г., Полонська, Т. К., Басай, Н. П. та ін. (2013). Лінгводидактичні засади навчання іноземної мови учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів: навчально-методичний посібник. Київ: Педагогічна думка.
Редько, В. Г., Шаленко, О. П., Сотникова, С.І. та ін. (2021). Модельна навчальна програма Іноземна мова. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти. Рекомендовано МОН України: наказ від 12.07.2021 р. № 795. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20306 serednya/Navchalni.prohramy/2021/14.07/Model.navch.prohr.5-9.klas.NUSH-poetap.z.2022/Inozemni.movy.5-9-kl/Inoz.mov.5-9-kl.Redko.ta.in.14.07.pdf
Редько, В.Г. (ред.) (2022). Методика компетентнісно орієнтованого навчання іноземних мов учнів 5–6 класів гімназій: методичний посібник. Київ : Педагогічна думка.
Сокол, І. А. (2008). Проєкт як метод реалізації комунікативного підходу в навчанні іноземної мови. Іноземні мови в школі, 1, 16–21.
Сотникова, С. І. (2017). Німецька мова (9-й рік навчання): підручник для 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів Харків: Ранок.
Холод, І.В. (уклад.) (2018). Методика викладання англійської мови: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Умань: Візаві.
Buchbіnder V. A., Strauß, W. H. (1896). Grundlagen der Methodik des Fremdsprachenunterrichts. Leipzig: Verlag Enzyklopädie, 1.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Михайло Яковчук, 2023