Музейна педагогіка і кінематограф: сучасні концепції музейних фільмів

Анастасія Пандазі

Тетяна Станжур

Анотація

У статті розглянуто теоретичні основи проєктного навчання, його роль у формуванні компетентностей здобувачів фахової передвищої освіти, розвитку критичного та творчого мислення; розкрито особливості впровадження проєктно-орієнтованого підходу в освітній процес. Наведено приклад запровадження та реалізацію проєктного навчання в Турецькій республіці у вигляді відкриттів проєктних шкіл. Проаналізовано теоретичні засади використання методу проєктного навчання в навчальній діяльності.

У статті подано авторський досвід запровадження методу проєктів у закладі фахової передвищої освіти в рамках навчання студентів-менеджерів; запропоновано форму організації роботи студентів над міждисциплінарним проєктом, представлено вимоги до фактичного виконання студентського проєкту; описано методику організації проєктної діяльності в рамках навчальних дисциплін «Управління персоналом: Організаційна культура і теорія» та «Інформатика і комп’ютерна техніка»; наведено авторську розробку навчального проєкту на тему «Фактори успіху бізнесу» студентами 3 курсу спеціальності «Менеджмент» у Фаховому коледжі «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка.

Зазначено, що завдяки методу проєктів здобувачі фахової передвищої освіти поглиблюють практичні навички, можуть формувати фахові, предметні та цифрові компетентності, зокрема демонструють навички обміну інформацією, пошуку альтернативних рішень, самоорганізації, самомотивації та вдосконалюють попередньо здобуті навички користування програмами MS Office Power Point, MS Office Publisher, сервісом Canva. Проєктна діяльність стимулює до закріплених знань та практичних навичок з певних дисциплін і тем, що відображаються під час презентації індивідуальних проєктів.

Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають в обґрунтуванні, розробці й реалізації нових навчальних міждисциплінарних проєктів, вивченні досвіду зарубіжних країн щодо застосування методу проєктів в освітньому процесі.

Ключові слова: проєктно-орієнтоване навчання, метод проєкту, міждисциплінарні проєкти, освітній процес, фахова передвища освіта.

Постановка проблеми

Система освіти ХХІ ст. спрямована на формування компетентного фахівця, який здатний та готовий ефективно розв’язувати задачі повсякденного життя та професійної діяльності. Підготовка такого фахівця певною мірою залежить від технологій, методів та форм навчання, використання сучасних інноваційних підходів. Зокрема, формування компетентностей у студента-менеджера відбуваються відповідно до змін на ринку праці та зростанням конкурентоспроможності між управлінцями. Саме тому одним із пріоритетних напрямів освіти України є підготовка випускника, який здатний критично мислити, аналізувати, формувати команди, управляти ними та працювати в них, готовий діяти і приймати ефективні самостійні й виважені рішення в умовах невизначеності та бути стресостійким.

Для ефективного управління підприємством необхідно враховувати ринковий потенціал, інноваційний та виробничо-збутовий потенціал. Для такого розвитку підприємства необхідно вміти розробляти власні ідеї через їх реалізацію у вигляді проєктів. Тому, сучасний студент-менеджер під час освітнього процесу повинен сформувати навички проєктної діяльності, які зможуть допомогти реалізовувати інноваційну ідею в організації.

Використання методу проєктів під час вивчення навчальних дисциплін сприяє розвитку пізнавальної діяльності та творчості студентів, застосуванню отриманих знань, вмінь та навичок і формуванню нових, самостійності в плануванні, виконанні, оцінювання своєї роботи. Перевагою даного методу є розвиток творчих, дослідницьких навичок здобувачів освіти, наукової цікавості, вміння взаємодіяти з різними типами особистості, самоорганізованості та самодисципліни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Метод проєктно-орієнтованого навчання ставав дедалі популярнішим ще на початку ХХ ст., коли американський філософ та педагог Джон Дьюї розробив й обґрунтував власну дидактичну концепцію. Суть ідеї Дьюї полягала у необхідності розвитку індивідуальної ініціативи здобувача освіти. Основними умовами успішності навчання, на його думку, є: трудовий підхід до навчання, активність та самостійність, зв’язок із життям, наступність у навчальній роботі, індивідуальність, інтелектуальна свобода (Чала, 2020, с. 25). Послідовником Дьюї став В. Кілпатрік, який розробив «проєктну систему навчання», друга назва якого – метод проєктів. Дослідник виділяв чотири види проєктів: творчий (продуктивний), споживчий (розрахований на виготовлення предметів споживання), проблемний (долання інтелектуальних труднощів) і проєкт-вправа. Використання цих проєктів, на думку В. Кілпатріка, не тільки готувало здобувача освіти до життя після закінчення школи, а й допомагало йому організувати життя в сьогоденні (Михайлова, 2016, с. 84).

Сьогодні проблему використання методу проєкту досліджують такі вітчизняні вчені як Т. Башинська, С. Сисоєва, О. Пометун, О. Савченко. Дослідженню практичного впровадження методу проєкту в освітній процес приділяли увагу Л. Пироженко, Г. Селевко, О. Пєхота. У наукових працях Г. Луценко, В. Бевз, Н. Чала, О. Михайлова, Н. Кулалаєва, О. Бульвінська, О. Теліженко, Я. Сікора, С. Карплюк сформульовано основні вимоги до проєктно-орієнтованого підходу в організації освітнього процесу.

У науковій доробці В. Баранова проаналізовано історію становлення проєктного менеджменту, зокрема проведено аналіз ефективності застосування проєктного методу у підготовці менеджерів (Баранов, 2019). Дослідниця О. Тітова у статті стверджує, що метод проєктного навчання сприяє креативності здобувачів освіти і це є одним із найактуальніших, оскільки креативність є одним із дуже бажаних навички сьогодення (Тітова, 2018).

Для аналізу зарубіжного досвіду було проаналізовано розвиток проєктних шкіл в Туреччині, що розкривається у статті Коч Ахмет та Бастас Мерт «Проєктні школи як модель управління на базі школи» (Koc, A., Bastas, M., 2019).

Мета статті полягає у аналізі проєктної діяльності здобувачів фахової передвищої освіти спеціальності 073 «Менеджмент» Фахового коледжу «Універсум» та її впливу на розвиток компетентностей, описі авторського досвіду й обґрунтуванні концепції проєктно-орієнтованого навчання в рамках освітнього процесу.

Методи дослідження

Для реалізації мети статті застосовано такі методи дослідження як: теоретичні – аналіз, синтез, класифікація, узагальнення – для теоретичного вивчення наукової проблеми; експеримент – створення та реалізація проєкту для здобувачів фахової передвищої освіти спеціальності 073 «Менеджмент».

Виклад основного матеріалу

Метод проєктів в Україні з’явився на початку 20-х рр. ХХ ст., як результат дидактичних пошуків щодо активізації навчальної роботи, зв’язку навчання з життям і виробництвом, здійснення трудового виховання учнів (Кулалаєва, 2019, с. 18). Метод поступово набирав обертів і в результаті в умовах незалежної України ця концепція стала популярною в освітньому просторі.

Під час дослідження даної теми ми звернули увагу і на досвід зарубіжних країн. Наприклад, Міністерство національної освіти Туреччини зробило кілька реформ для підвищення освіти. Остання їх реформа була спрямована на створення проєктних шкіл з різними інноваціями. Така реформа була запровадження задля того, щоб організувати навчання за допомогою створення ефективної командної роботи. Найважливіша відмінність цих шкіл від інших тим, що директору було надано повноваження створювати власну команду і брати на роботу менеджерів та вчителів, які проходять певний відбір. Турецькі дослідники Коч Ахмет та Бастас Мерт у своїй статті надають визначення терміну «проєктне навчання» – це систематичний метод навчання, який залучає виконання студентами складних реальних завдань, результатом яких є продукт або презентація для аудиторії, дозволяючи їм здобувати знання та навички, що покращують життя (Koç, Bastas, 2019, с. 924). Тому при впровадженні проєктної діяльності в роботу закладів важливо вирішити проблеми на які вказують дослідники, зокрема залученості здобувачів освіти, залученості викладачів, можливостей та потенціалу педагогічного лідерства, а також варто врахувати досвід керівників закладів освіти, що успішно використовують трансформаційні та навчальні стратегії при впровадженні змін.

Метод проєктного навчання дозволяє студентам застосувати на практиці здобуті знання для вирішення поставленої проблеми та наприкінці роботи продемонструвати свої результати. Досліджуючи теоретичні положення та описуючи практичний досвід, у таблиці 1 наведено класифікацію проєктів.

table

Таблиця 1.

Класифікація проєктів
За типологією проєктів
Домінуюча у проєкті діяльність: дослідницька пошукова творча рольова практично-орієнтована	Предметно-змістовна галузь проєкту: монопроєкт міждисциплінарний проєкт
Характер координації проєкту: безпосередній (жорсткий або гнучкий) прихований	Кількість учасників проєкту Тривалість проєкту
За метою діяльності проєктів
Інформаційні проєкти	Творчі проєкти
Дослідницькі проєкти	Практико-орієнтовані

Враховуючи результати теоретичних досліджень, метод проєктно-орієнтованого навчання було використано під час вивчення навчальних дисциплін «Управління персоналом: Організаційна теорія і культура» та «Інформатика і комп’ютерна техніка» на 3 курсі спеціальності «Менеджмент» Фахового коледжу «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка. Запровадження у навчальному процесі міждисциплінарного проєкту було обумовлено потребою поглиблення фахових (спеціальних) компетентностей студентів, застосовуючи раніше набуті знання, практичні вміння і навички використовувати програмні засоби та онлайн сервіси для обробки інформації.

Упровадження проєктної діяльності в освітній процес обумовлений не тільки залученням і особистісно-професійним розвитком здобувачів освіти, а й умінням продемонструвати викладачам високу кваліфікацію, інноваційне мислення, лідерські якості, що може успішно впливати на трансформаційні стратегії при впровадженні змін. Організація проєктно-орієнтованого навчання у студентів-менеджерів розпочалась з того, що викладачами було прописано план проєктної діяльності, обрано загальну тему для міждисциплінарного проєкту «Фактори успіху бізнесу».

Мета цього проєкту полягала у:

вдосконаленні вмінь орієнтуватися у інформаційному просторі, отримувати, сприймати, аналізувати, оцінювати дані, проводити дослідження;
дослідженні факторів успішності у сучасному світі, інформаційної культури різних регіонів й країн, знаходженні «шпаринки» бізнесу;
створенні презентації та відповідних публікацій (календар, буклет, візитна картка, інформаційний дайджест, флаєр).

У ході виконання проєкту брали участь 8 студентів, які повинні були знайти інформацію про корпоративну культуру різних регіонів світу та країн, дослідити її особливості й фактори, які впливають на успішність ведення бізнесу; проаналізувати отриману інформацію і використати її під час виступів на семінарських заняттях з навчальної дисципліни «Управління персоналом: Організаційна теорія і культура» та під час створення презентації і публікацій з навчальної дисципліни «Інформатика і комп’ютерна техніка». Проєктна діяльність реалізовувалась в індивідуальній формі, яка тривала понад два місяці, у результаті якої були презентовані виступи на захисті міждисциплінарного проєкту зазначених вище дисциплін на тему «Фактори успіху бізнесу».

Під час роботи над проєктом у студентів формувалися як загальні, так і фахові (спеціальні) компетентності, які відповідають освітньо-професійній програмі «Організація виробництва». До загальних компетентностей відноситься:

здатність використання інформаційних і комунікаційних технологій та вміння вчитися і оволодівати сучасними знаннями (Освітньо-професійна програма, 2020).

Фахові (спеціальні) компетентності включають здатність визначати та описувати характеристики організації, аналізувати результати діяльності організації, зіставляти їх з факторами впливу зовнішнього та внутрішнього середовища та здатність управляти організацією та її підрозділами через реалізацію функцій менеджменту з позиції корпоративної соціальної відповідальності та соціально-орієнтованого бізнесу (Освітньо-професійна програма, 2020).

До предметних компетентностей належать:

здатність визначати та описувати характеристики організації, аналізувати результати діяльності організації, зіставляти їх з факторами впливу зовнішнього і внутрішнього середовища (Освітньо-професійна програма, 2020);
уміння використовувати національні особливості організаційної культури різних країн світу в процесі формування ділових стосунків;
уміння застосовувати здобуті знань та практичні навички у процесі формування іміджу компанії;
уміння створювати на налаштовувати презентації засобами програми MS Power Point або онлайн сервісом презентації Google;
уміння використовувати засоби програми MS Publisher або сервісу Canva для створення публікацій.

Для оцінювання сформованих компетентностей у здобувачів освіти нами використовувались тестові завдання, захист проєктів, рефлексійні технології –самоаналіз. Для постановки проблеми міждисциплінарного проєкту були визначені питання, які наведено у таблиці 2.

table

Таблиця 2.

Постановка проблеми міждисциплінарного проєкту «Фактори успіху бізнесу»

Види проблемних питань	Зміст
Ключове питання	Як стати успішним в сучасному світі?
Тематичні питання	Як якість впливає на успішність бізнесу?
	Як формування бренду підвищує впізнаваність компанії?
	Як знайти «шпаринку» успіху?
Змістові питання	Як впливає культура регіону на розвиток бізнесу? (привітання та прощання, норми поведінки (міміка, жести, погляд тощо), звертання, особливості ведення переговорів, кухня та особливості проведення переговорів за столом, традиції у діловій культурі сувеніри та подарунки у діловій сфері, зовнішній вигляд ділового чоловіка).
Змістові питання	Які фактори впливають на успішність компанії? (місцезнаходження, історія створення, товарна політика, архітектура офісу, корпоративна культура, цінності компанії, місія, гасла, символи, мова, візитка та інше).

Після визначення мети проєкту і постановки проблеми здобувачам освіти було запропоновано обрати компанію й регіон для майбутнього дослідження. До переліку було включено 16 міжнародних компаній: Reebook, Volkswagen, Apple, Hyundai, Bulgari, Colin’s, Philips, Lego, SkyUp Airlines, Starbucks, Emirates Airline (Emirates), Тева, Baykar, Cartier, Prada, розташованих у відповідних регіонах. У ході виконання навчального проєкту студенти здійснювали пошук, систематизацію, узагальнення і аналіз інформації, розробили індивідуальні проєкти (за допомогою програмам MS Office Power Point, MS Office Publisher, сервісу Canva) та презентували їх. Презентуючи результати дослідження, здобувачі освіти використовували й вдосконалювали мовленнєву компетентність за допомогою якої могли чітко висловлювати власні думки й аргументувати власну точку зору. Загалом, послідовність організації проєктно-орієнтованої діяльності здобувачів освіти представлено у таблиці 3.

table

Таблиця 3.

Послідовність організації індивідуальних навчальних проєктів здобувачів освіти

Вибір теми проєкту
Етап пошуку інформації та аналіз проблеми
Пошук джерел, літератури	Первинний аналіз матеріалу щодо досліджуваної проблеми	Накопичення фактів, доказів тощо	Аналіз сайтів, соціальних мереж компаній
Аналітичний етап
Аналіз та синтез отриманої інформації	Підготовка повідомлень до семінарських занять	Виступи з повідомленнями, переосмислення у ході обговорення	Формулювання власних висновків, урахування пропозицій та рекомендацій
Практичний етап
Підготовка презентації	Підготовка календаря, візитки	Розробка буклету та флаєру	Написання інформаційного дайджесту
Підготовка до презентації проєкту
Редагування остаточного варіанту роботи	Складання тез	Оформлення наочного матеріалу
Презентація результатів дослідження
Підсумковий етап (оцінювання студентських проєктів)

Висновки

Нині невід’ємною частиною навчання є проєктно-орієнтована діяльність студентів усіх спеціальностей, зокрема і менеджерів. Застосування проєктно-орієнтованого навчання у закладах фахової передвищої освіти забезпечує ефективне поєднання теоретичної та практичної складової професійної підготовки фахових молодших бакалаврів. Використання різних методів проєктного навчання збагачує інструментарій педагогічної діяльності та рівень очікуваних результатів. Результативність цього методу полягає у підвищенні зацікавленості та мотивації студентів, а також розвивати комунікативні навички, вміння самостійно ставити питання і знаходити на них відповіді.

Реалізація міждисциплінарного проєкту у навчальному процесі міждисциплінарного проєкту «Фактори успіху бізнесу» :

забезпечує ефективну організацію освітнього процесу, поглиблення фахових (спеціальних) компетентностей;
сприяє полегшенню орієнтації студентів в інформаційному просторі;
активізує творчий потенціал і здібності здобувачів освіти.
розвиває вміння працювати в команді та приймати самостійні рішення;
поглиблює фахові (спеціальні) компетентності студентів, застосовуючи раніше набуті знання, практичні вміння і навички використовувати програмні засоби та онлайн сервіси для обробки інформації;
дозволяє побачити зв’язок між теоретичною та практичною складовою навчання, готовий результат роботи.

Перспективи досліджень полягають у подальшому обґрунтуванні, розробці й реалізації нових навчальних міждисциплінарних проєктів, вивченні досвіду зарубіжних країн щодо застосування методу проєктів в освітньому процесі.

Використані джерела

Баранов, В. В. (2019). Еволюція та сучасне використання проектного методу навчання при підготовці менеджерів. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки : збірник наукових праць, 5, 319–324.

Бульвінська, О. (2019). Cучасні методи навчання і викладання на основі дослідження: зарубіжний досвід. Освітологічний дискурс, 1–2, 83–103.

Кулалаєва, Н. В. (2019). Теорія і практика проектного навчання у професійно-технічних навчальних закладах: монографія, 208.

Михайлова, О. С. (2016). Формування особистості в соціальному середовищі у педагогічних концепціях американських учених 20 століття (Джон Дьюї, Вільям Кілпатрик, Хелен Паркхерст). Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки, 2, 82–85.

Освітньо-професійна програма фахового молодшого бакалавра «Організація виробництва» Фахового коледжу «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка (27.08.2020). https://fku.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/uk/PDF/program_ocvitn/program/OPP_OV1.pdf

Сікора, Я. Б., Карплюк, С. О., Грінчук, І. О., Оленюк, Д. О. (2022). Використання методу проектів на уроках інформатики в закладах загальної середньої освіти як одна із ефективних педагогічних технологій. Перспективи та інновації науки. http://eprints.zu.edu.ua/34341/1/2022.pdf

Тітова, О. (17–18 жовтня 2018). Project-based learning for engineer’s creativity fostering. Цифрова освіта в природничих університетах: збірник матеріалів V Міжнар. наук.конф. (НУБіП України, м. Київ), 85–87.

Чала, Н. (2020). Педагогічна діяльність Дж. Дьюї в електронному інформаційно- бібліографічному ресурсі «Видатні педагоги України та світу». Вісник Книжкової палати, 11, 23–28.

Koc, A., Bastas, M. (2019). Project schools as a schoolbased management model. International Online Journal of Education and Teaching (IOJET), 6(4), 923–942.

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.