This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Артем Кияновський
Статтю присвячено особливостям розвитку професійної компетентності педагогів КЗ «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради, насамперед – особливостям культурологічним й аксіологічним, оскільки культурологічний підхід до освітнього процесу є одним з основних в зазначеному закладі. Описано цікаві форми науково-методичної роботи вчителів і вихователів, що сприяють підвищенню їхньої професійної компетентності: розроблення авторських навчальних програм (зокрема, курсів «Традиції давньогрецького театру», «Основи оперного мистецтва»); створення книги «Бесіди про видатних людей» та збірки «Мудрість світу для дітей: філософія для дітей у казках та оповіданнях»; участь у читацьких конференціях, педагогічних читаннях, де вивчають класичні й нові фахові наукові твори, обговорюють дотичні до педагогіки сучасні бестселери; участь у практичних семінарах для вчителів і вихователів із запрошенням відомих науковців й освітян; підготовка з учнями тез їхніх наукових робіт до публікації в шкільних виданнях «Журнал учнівських наукових досліджень гуманітарного спрямування» та «Альманах науково-дослідних, реферативних і творчих робіт учнів ШГП «ЗОРЕСВІТ», а також складання вступних статей до цих тез та ін. У розвідці показано нестандартні шляхи реалізації принципу захопливої спільної дії вчителя та учня як невіддільної частини сучасної освіти: проведення шкільного театрального фестивалю, літературних віталень, свят Першого й Останнього дзвоника на сцені Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша в тандемі з відомими херсонськими артистами, особливих заходів – Вечора пам’яті колег, Вечора дозвілля для технічних працівників та ін. Доведено розвивальний потенціал для професійної компетентності вчителів і вихователів педагогіки партнерства та атмосфери творчого пошуку в закладі освіти.
Ключові слова: компетентнісно орієнтована освітня діяльність; професійна компетентність педагога; культурологічний підхід до освітнього процесу; спільна дія вчителя та учня; нетрадиційні форми роботи; атмосфера творчого пошуку.
Свого часу В. Сухомлинський указував на зв’язок професійної компетентності педагога (у нього – майстерності) та його духовного розвитку: «Дуже гострою, безконечно новою, невичерпною проблемою нашої роботи є вдосконалення педагогічної майстерності на основі духовного росту вчителя» (Сухомлинський, 2021, с. 149). Це питання не втратило актуальності й зараз.
Безперечно, нині людство накопичило стільки інформації, що її вже не втримати навіть античним атлантам, а заучування правил і текстів не обумовлює свідомого опанування всього навчального матеріалу. Тому невіддільною частиною сучасної освіти має бути принцип захопливої спільної дії вчителя та учня на шляху до наміченого освітнього результату. Домінантою педагогіки стає діяльний, результативний, такий, що мотивує саморозвиток школяра, процес освіти, і його реалізація – основа професійної компетентності педагога ХХІ століття.
Сьогодні, із позицій компетентнісного підходу, педагогічна діяльність націлена на конкретний результат освіти, а одним із завдань має таке: навчити орієнтуватися в царині культурних, духовних цінностей, тобто вирішувати аксіологічні проблеми (Овчарук (ред.), 2004, с. 69). У цьому контексті важливим складником компетентнісно орієнтованої освітньої діяльності є пропагування досягнень науки й культури, що потребує регулярної актуалізації знань педагога. Для підвищення рівня власної професійної компетентності він повинен не тільки здійснювати рефлексію педагогічної діяльності, удосконалювати педагогічну майстерність через систему методичної роботи, а й займатися самоосвітою, щодня працюючи з інформацією, прагнучи до творчості, бажаючи пізнати та зрозуміти основні тенденції сучасної науки, особливо в галузях педагогіки, психології, культури.
Проблема професійного зростання педагогів стала особливо актуальною з часу запровадження компетентісного підходу до освітньої діяльності. Загальні питання педагогічної компетентності в наукових розвідках аналізують Н. Бібік, О. Вознюк й О. Дубасенюк, О. Овчарук, Л. Пуховська, А. Радченко, О. Раковець і С. Раковець, Т. Ціпан, Г. Шевцова, І. Шмиголь та багато ін.
Феномен Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради розглянуто в працях Є. Голобородько (Голобородько, 2014), Н. Довбні, М. Короденка, К. Таранік-Ткачук та ін., проте автори не вивчали розвиток професійної компетентності педагогів закладу.
Мета нашої статті – описати й проаналізувати особливості розвитку педагогічної компетентності працівників «Школи гуманітарної праці» (м. Херсон), зумовлені культурологічним підходом до освітнього процесу.
Відповідно до мети поставлено й вирішено такі завдання: визначити дотримання культурологічного підходу до освітнього процесу як одне з основних завдань педагогічного колективу зазначеного закладу; описати цікаві форми науково-методичної роботи вчителів і вихователів; показати нестандартні шляхи реалізації принципу захопливої спільної дії педагога та учня; виявити розвивальний потенціал педагогіки партнерства й атмосфери творчого пошуку в закладі освіти для професійної компетентності вчителів.
Основними методами дослідження обрано такі: аналіз і синтез, абстрагування й конкретизація, зіставлення та групування, узагальнення.
Безсумнівно, нинішньому вчителеві необхідно бути обізнаним в інноваційних методиках викладання свого предмета, а також активно цікавитися сучасними розробками в галузях педагогіки, психології та культури – ці знання допоможуть завжди бути цікавим для дітей та їхніх батьків.
За понад 30 років діяльності в «Школі гуманітарної праці» склалася своя система роботи з педагогами, яка дає позитивні результати щодо розвитку їхньої професійної компетентності в умовах сучасного освітнього простору.
Перебуваючи в постійному педагогічному пошуку, колектив однодумців невпинно працює над підвищенням свого культурно-освітнього рівня. У низці концептуальних науково-методичних праць («Авторська школа: як це робиться», «Режисура сучасного уроку» та ін.) ми повторюємо тезу, що «вся система роботи школи націлена на всебічний розвиток особистості як дитини, так і вчителя» (Кияновський, 2001, с. 80).
Характеризуючи полікультурність освіти й виховання в закладі, Є. Голобородько відзначає основоположну роль культурологічного підходу: «Школа прагне забезпечити умови молодому поколінню для загального культурного розвитку, знайомить із культурами інших народів і на основі цього допомагає оцінити національну культуру, зрозуміти її роль і внесок у світову культурну скарбницю» (Голобородько, 2014, с. 12). Для повноцінної реалізації такого підходу вчителі повинні мати професійну спроможність, основану на власному високому інтелектуальному й загальнокультурному рівні, а також методичне забезпечення.
Педагоги закладу розробляють авторські навчальні програми. Візитівкою школи став авторський курс «Театр» (автори – С. Санько, А. Кияновський), у межах практичної реалізації якого щороку проводиться Театральний фестиваль, де всі класи під керівництвом своїх наставників представляють авторське бачення відомих класичних творів, демонструючи високу культуру виконавської майстерності. Продовжують ідею культурного розвитку школяра авторські курси «Традиції давньогрецького театру» (автор-укладач – О. Сербіна) (Сербіна, 2016, с. 62-73) та «Основи оперного мистецтва» (упорядник – О. Кравець) (Кравець, 2017).
Принцип захопливої спільної дії вчителя та учня найбільш яскраво реалізується під час звичних для всіх свят Першого й Останнього дзвоника. Ці свята вирізняються тим, що участь у них беруть і діти, і педагоги, а відбувається спільне дійство на сцені Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша. Занурюючись у світ прекрасного й казкового Театру в тандемі з відомими херсонськими артистами, учні разом з учителями дивують усіх новими інтерпретаціями відомих дитячих творів: «Бременські музики», «Малюк і Карлсон», «Попелюшка», «Королівство кривих дзеркал», «Пригоди Тома Соєра» та ін. Наголосимо, що під час підготовки й проведення цих заходів педагоги співпрацюють не лише з вихованцями, а також із професійними акторами, завдяки чому поглиблюють свою компетентність.
Крім того, відповідно до культурологічного підходу в реалізації компетентнісно орієнтованої освітньої діяльності принцип захопливої спільної дії проявляється в організуванні літературних віталень. І в підготовці, і в проведенні таких заходів активну участь беруть учні певної паралелі, учителі-філологи, бібліотекарі, вихователі, викладачі різних предметів і, звісно, директор школи – давній шанувальник музи Калліопи. На літературне свято запрошують дітей та батьків, які з цікавістю розкривають для себе нові грані творчості не тільки відомих поетів і письменників, а й педагогів, що, наприклад, натхненно декламують класичні поетичні чи прозові рядки. На наше переконання, любов до слова, літератури, культури та мистецтва є основою духовної культури людини.
Деякі вітальні знімають як відеофільм і викладають на сайт школи; сценарії заходів оформлюють в ілюстровані видання, матеріали з яких можуть бути використані в позакласній роботі вчителів-словесників; педагогічні аспекти святкових вечорів аналізують і досліджують (див., наприклад, статтю Л. Шавалди «Організація сімейних вечорів у контексті співпраці педагогів і батьків» (Шавалда, 2016)).
З погляду компетентнісно орієнтованої освітньої діяльності також становлять інтерес авторські методичні розробки педагогів «Школи гуманітарної праці», які передусім формують внутрішній світ дитини. Наприклад, у 2005 р. спільно з лабораторією гуманітарного навчання та виховання Академії педагогічних наук України вчителі й вихователі закладу взяли участь у створенні книги «Бесіди про видатних людей» (Кияновский (ред.), 2005). У ній узагальнено досвід побудови діалогу з учнями про життя знаменитих людей, які є прикладом високих моральних якостей. «Бесіди…» рекомендовано для педагогів і батьків: «Запорука величі – у любові до Батьківщини» (про видатного стратега й державного діяча Фемістокла), «Великий диктатор» (про римського імператора Гая Юлія Цезаря), «Арістотель: життя і сенс», «Софіст особливого роду» (про античного філософа Сократа), «Грецький мудрець» (про відомого афінського законодавця й поета Солона), «Останній гуманіст, або Рухоме життя істини» (про французького філософа Мішеля Монтеня), «Революція в педагогіці» (про чеського педагога Яна Амоса Коменського), «Велика доля – велике рабство» (про іспанського художника Франсіско Гою), «Вогонь душі людської» (про геніального німецького композитора Людвіга Ван Бетховена), «Він подарував Трою всьому світу» (про Генріха Шлімана, який відкрив світові знання про найдавнішу цивілізацію), «Віра в науку» (про відомого російського хіміка Дмитра Менделєєва).
Тексти бесід містять не лише інформацію про видатних особистостей, а й питання для роздумів, творчі завдання. Зокрема, у розмові про античного філософа Арістотеля запропоновано такі питання та завдання: «Як ви думаєте, чому Арістотель віддав перевагу філософії, а не медицині? Обґрунтуйте свою відповідь», «На ваш погляд, чому, незважаючи на розбіжності, Арістотель все ж таки відіграв значну роль у житті Олександра Македонського?», «Чи згодні ви з тим, що мистецтво – показник духовного життя народу? Підтвердьте свої висновки прикладами» (Кияновский (ред.), 2005). Під час таких занять формуються життєві цінності учнів – на прикладах прояву патріотизму, високого служіння Богові, Батьківщині й людям.
Традиції гуманної педагогіки Ш. Амонашвілі втілено в збірці 2017 р. «Мудрість світу для дітей: філософія для дітей у казках та оповіданнях» (упорядник – Л. Шавалда, вихователь-методист «Школи гуманітарної праці») (Шавалда (уклад.), Кияновский (ред.), 2017). У виданні наголошено на комплексному вихованні особистості дитини, вихованні душі людини, гармонізації всіх її складових. Розділи збірки – бесіди про красу, серце та любов, моральність, волю, мислення, мудрість життя – містять не лише казки, есе про вічні моральні категорії, а й коротке тлумачення основних моральних понять, що допомагає дітям глибше зрозуміти їхній зміст.
З ініціативи провідних педагогів у школі впроваджено цікаву форму ознайомлення з новинками фахової наукової літератури й вивчення педагогічного досвіду – науково-практичні та читацькі конференції: «Шляхи співпраці церкви та суспільства», «Нанотехнологія – вікно у новий світ», «Античні філософи про сенс життя» та ін. Традиційними для колективу «Школи гуманітарної праці» стали педагогічні читання: «Спадщина Сократа, Ушинського, Песталоцці, Спенсера очима сучасних освітян», «Спадщина А.С. Макаренко й розвиток сучасної школи», «Християнство та школа. Сучасний контекст», «Блокчейн від А до Я. Технологія десятиліття», «Теорія множинного інтелекту Говарда Гарднера – розуміння обдарованості» та ін. Алгоритм роботи над заздалегідь вибраною книгою чи темою, як правило, такий: 1) вивчення першоджерела; 2) науково-практична конференція або обговорення; 3) підготовка методичних матеріалів за результатами вивчення та конференції; 4) видання друкованого методичного посібника.
На конференціях і педагогічних читаннях обговорюють також сучасні бестселери, як-от: «Правила мозку. Що варто знати про мозок вам і вашим дітям» Дж. Медіни, «Феліцитарна перспектива» Г. Навайтіса, «Новий цифровий світ. Як технології змінюють державу, бізнес і наше життя» Е. Шмідта й Дж. Коена, «Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства» й «Homo Deus: Людина божественна. За лаштунками майбутнього» Ю.Н. Харарі та ін. Виступаючи, учителі висловлюють свою думку щодо прочитаного, розмірковують про те, як ці нові знання допоможуть їм у педагогічній практиці.
Крім того, у закладі систематично проводять практичні семінари для педагогів за участю відомих науковців й освітян (наприклад, семінар для педагогів, присвячений питанням комп'ютерної грамотності за участю заслуженого вчителя України, заступника директора з навчально-виховної роботи Вінницької фізико-математичної гімназії № 17 Ю. Пасіхова).
На початку навчального року адміністрація школи організовує виїзні творчі семінари: «Нова українська школа – школа, комфортна для дитини», «Дитина + книга = успіх!», «Моделювання особистого інформаційного простору учня» та ін. Зазвичай до них залучають також працівників бібліотек, музеїв, закладів вищої освіти як Херсонщини, так і всієї України.
Безперечно, кожне колективне обговорення фахових проблем, кожна ділова зустріч із колегами, тим паче з представниками інших закладів та установ сприяють розвитку професійної компетентності педагогів, зокрема її аксіологічного складника.
Співпраця вчителів школи з учнями – учасниками конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України має педагогічно значуще творче продовження – видавання «Журналу учнівських наукових досліджень гуманітарного спрямування» та «Альманаху науково-дослідних, реферативних і творчих робіт учнів ШГП «ЗОРЕСВІТ», де представлено наукові роботи дітей та вступні статті їхніх керівників. Працювати з інформацією, готувати до публікації свої дослідження школярів навчають із молодших класів; також цьому сприяє авторський курс для учнів 5–7 класів «Основи інформаційної культури» (упорядник – Т. Лихожон, завідувач шкільного бібліотечно-інформаційного центру) (Лихожон, 2017). Оскільки вчителі систематично аналізують та узагальнюють свій педагогічний досвід, оформлюють свої надбання в науково-методичні розвідки, то мають спроможність навчити дітей вибирати в тексті головне, правильно формулювати тези тощо.
Атмосфера постійного творчого пошуку в «Школі гуманітарної праці» живить і посилює прагнення педагогів до творчості, стимулює генерування ідей, зокрема й для особливих заходів. Наприклад, організовано Вечір пам'яті колег, присвячений учителям і вихователям, які відійшли в засвіти та які свого часу відіграли неповторну роль у становленні освітнього закладу. У 2019 р. проведено Вечір дозвілля для технічних працівників; і у виступах, вітальних номерах дітей та вчителів звучали щирі слова подяки тим людям, які щодня відновлюють чистоту й затишок у рідній школі.
Багато педагогів у студентські роки пройшли практику стажування в літніх оздоровчих таборах. Цей безцінний досвід організації творчого дозвілля дітей стає в нагоді під час організації двотижневих літніх творчих таборів, де вчителі й вихователі, спілкуючись із учнями поза межами освітнього закладу, проводять цікаві тематичні зміни. Своєю чергою, така діяльність розвиває професійну компетентність колишніх вожатих.
Здатність педагога організовувати роботу щодо вирішення творчих завдань, прояв ініціативи, самостійності є новим професійним орієнтиром у роботі сучасного вчителя. Згідно з базовим принципом Нової української школи, педагогіка партнерства є основою освітнього процесу, у якому вчитель все ж таки відіграє важливу й визначальну роль: він учить думати та освоювати нескінченні горизонти культури. Такі орієнтири вказують своїм учням педагоги навчально-виховного комплексу «Школа гуманітарної праці», перебуваючи в постійному творчому пошуку та занурюючись у світ педагогічних відкриттів. Культурологічний підхід до освітнього процесу в закладі зумовлює увагу вчителів і вихователів до вирішення аксіологічних проблем, застосування нестандартних форм роботи, зокрема й науково-методичної, а зрештою, розвиток творчості як складника педагогічної компетентності.
Усі описані в статті заходи були традиційними в «Школі гуманітарної праці» до війни. Нині, за умов дистанційного навчання, деякі з цих заходів проводити неможливо, натомість знайдено нові форми роботи, що буде проаналізовано в наступних розвідках.
Голобородько, Є.П. (2014). Полікультурна освіта і виховання в умовах «Школи гуманітарної праці». Рідна школа, 12, 12–13.
Кияновский, А.А. (2001). Авторская школа: как это делается (модель эффективно обучающей школы в Украине). Херсон: Айлант.
Кияновский, А.А. (ред.). (2005). Беседы о великих людях. Херсон: Айлант.
Кравець, О. (упоряд.) (2017). Основи оперного мистецтва: програма факультативу для 5–7 класів. Інформаційний збірник для директора школи та завідувача дитячого садочка, 7-8 (61), 84–92.
Лихожон, Т. (упоряд.) (2017). Основи інформаційної культури: програма курсу за вибором для 5–7 класів. Інформаційний збірник для директора школи та завідувача дитячого садочка, 7-8 (61), 93–118.
Овчарук, О.В. (заг. ред.). (2004). Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Бібліотека з освітньої політики: колективна монографія. К.: К.І.С.
Сербіна, О. (2016). Традиції давньогрецького театру. 5–11 класи: програма курсу за вибором. Рідна школа, 10, 62–73.
Сухомлинський, В.О. (2021). Школа – світоч розуму: [зб. фрагментів з творів] (Л. Огнєва, упоряд.). Київ: Альянт, 2021.
Шавалда, Л. (2016). Організація сімейних вечорів у контексті співпраці педагогів і батьків. Рідна школа, 10, 50–53.
Шавалда, Л.И. (уклад.), Кияновский, А.А. (ред.).(2017). Мудрість світу для дітей: філософія для дітей у казках та оповіданнях. Херсон: УВК «Школа гуманитарного труда» ХОС.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Артем Кияновський, 2023