СТРАТЕГІЧНА ТА ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ: ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Ірина Драч, доктор педагогічних наук, професор, директор Інституту вищої освіти НАПН України, Київ, Україна

Ольга Петроє, доктор наук з державного управління, професор, завідувач відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України, Київ, Україна

Олександра Бородієнко, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України, Київ, Україна

Ірина Регейло, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України, Київ, Україна

Наталія Приходькіна, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України, Київ, Україна

Анотація

Штучний інтелект (ШІ) набуває все більшої популярності та практичного впровадження в сучасному світі. Актуальним у цьому контексті постає завдання етичного використання ШІ в діяльності університетів на основі врахування його переваг і потенційних ризиків, а також ретельного аналізу його впливу. Метою дослідження є здійснення теоретичного аналізу існуючих концептуальних підходів щодо застосування ШІ в стратегічній та операційній діяльності університетів. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу, контент аналізу документів UNESCO, OESD, EU та наукових праць за темою ШІ. На основі аналізу досліджень зарубіжних та українських вчених виокремлено проблеми використання ШІ у вищій освіті. Обґрунтувано та висвітлено переваги, недоліки, можливості використання інструментів та сервісів ШІ у навчанні, викладанні, оцінюванні, дослідницькій діяльності, третій місії та врядуванні університетів.

Ключові слова: університет; стратегічна та операційна діяльність; штучний інтелект (ШІ); інструменти та сервіси ШІ; навчання та викладання; дослідницька діяльність; оцінювання; третя місія університету; університетське врядування.

Постановка проблеми

Штучний інтелект є одним із ключових трендів і найбільш «проривних» технологій сучасності. Технологічний прогрес, всезагальне впровадження упродовж останніх років генеративних моделей штучного інтелекту та пов’язана із цим доступність сервісів з застосуванням штучного інтелекту (ChatGPT, ChatSonic, Chai, Writesonic, DeepL, Wordtune тощо) суттєво вплинули на велику кількість процесів і явищ у сфері вищої освіти, кардинально змінюючи діяльність університетів.

Технології штучного інтелекту (ШІ) мають значний потенціал для вирішення проблем вищої освіти, впровадження інноваційних методів у педагогічні та дослідницькі практики, реалізацію третьої місії університетів, зміцнення дослідницького та освітнього потенціалу персоналу і студентів, удосконалення управління університетами, прискорення прогресу в досягненні Цілей сталого розвитку 2030 та ін. Водночас стрімкий розвиток технологій ШІ неминуче супроводжується численними ризиками та висуває вимоги до університетів щодо етичного використання технологій ШІ, дотримання прав і свобод людини, орієнтації ШІ на людину тощо.

Застосування ШІ в освіті активно вивчається вже понад 50 років. Зокрема, загальна кількість документів бази Scopus за пошуковим запитом «штучний інтелект» та «вища освіта» складає понад 2 380 документів ( Scopus preview). Проте як і раніше ШІ залишається відносно рідкісним явищем в університетах навіть у розвинених країнах (Аббадія, 2023). Так за результатами глобального опитування ЮНЕСКО (2023 р.), лише близько 13% університетів запроваджують регуляторні механізми щодо процесів проектування, розроблення та використання надійних систем ШІ (Abdelhafiz, Ali, Maaly, Ziady, Sultan, & Mahgoub, 2024).

Вивчення ШІ має відносно тривалу практику в Україні. Зокрема, з 1991 р. над його дослідженням працює Інститут проблем штучного інтелекту (Інтститут проблем штучного інтелекту), триває робота над розробкою проєкту Національної стратегії розвитку штучного інтелекту в Україні. У 2020 р. прийнято «Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні» (Про схвалення Концепції, 2020), метою якої є розвиток технологій ШІ для задоволення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, побудови конкурентоспроможної національної економіки, вдосконалення системи публічного управління. У жовтні 2023 р. Міністерством цифрової трансформації України опубліковано «Дорожню карту з регулювання штучного інтелекту в Україні» (Дорожня карта, 2023), якою передбачено поетапний підхід до регулювання ШІ. За даними LinkedIn, в Україні наразі нараховується понад 2000 інституцій та компаній-розробників програмного забезпечення, що спеціалізуються у сфері ШІ. Серед них загальновизнані в усьому світі компанії Grammarly, Reface, Ring Ukraine (SQUAD) (Стратегія, 2023).

За даними всеукраїнського опитування «Відкрита наука в закладах вищої освіти України», проведеного нами з 21 березня по 3 квітня 2023 р. серед керівників ЗВО та керівників структурних підрозділів, науково-педагогічних і наукових працівників, працівників бібліотек, ІТ-працівників (всього 1502 респонденти) зі 105 ЗВО різних галузей знань, масштабів, форм власності, всіх регіонів України (окрім тимчасово-окупованих територій), університети України мають доволі низький рівень готовності щодо використання ШІ (Drach, Borodiyenko, Petroye, Reheilo, Slobodianiuk, Bazeliuk, & Bazeliuk, 2023).

Здійснення теоретичного аналізу існуючих концептуальних підходів щодо застосування ШІ в діяльності університетів є необхідною умовою трансформації та інноваційного розвитку економіки в напрямі вимог Суспільства 5.0, що ґрунтується на технологіях ШІ, великих даних та Інтернету речей. Перспективним є використання ШІ для удосконалення діяльності з реалізації третьої місії, врядування та оцінювання діяльності в університетах.

Особливо актуальними ці завдання є для України на сучасному етапі ‒ внаслідок широкомасштабної російської збройної агресії наша країна зазнає значних економічних і людських втрат, потребує активного впровадження новітніх інноваційних рішень для посилення стійкості в умовах війни та повоєнного відновлення як сильної європейської країни.

З огляду на таку ситуацію дослідження, що полягає у здійсненні теоретичного аналізу наявних концептуальних підходів та визначенні можливостей використання ШІ в стратегічній та операційній діяльності університетів, є актуальним та невідкладним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Актуальність наукових досліджень у галузі ШІ в освіті зростає у зв’язку з необхідністю адаптації освітніх систем до нових технологій, покращенням якості та доступності освіти, а також підготовкою здобувачів освіти до роботи в умовах технологічно розвиненого суспільства.

Теоретико-методологічне підґрунтя цього дослідження становлять результати попередніх теоретичних та емпіричних розвідок авторів, присвячені проблематиці штучного інтелекту (Драч, Петроє, Бородієнко, Регейло, Базелюк, Базелюк, 2023; Луговий, Драч, Петроє, Зінченко, Мєлков, Жиляєв, Регейло, Слободянюк, Базелюк, 2023) та ін.

У контексті здійснення теоретичного аналізу існуючих концептуальних підходів до застосування ШІ в стратегічній та операційній діяльності університетів значний інтерес становлять праці зарубіжних учених. Зокрема, увага дослідників спрямована на дослідження проблем застосування цифрових інструментів суб’єктами освітнього процесу, їх бачення важливості ШІ та можливостей його використання у професійній діяльності (C. Almaraz-López, F. Almaraz-Menéndez, C. López-Esteban), підготовки студентів до майбутнього працевлаштування в суспільстві, заснованому на ШІ (S. Kumar, P. Rao, S. Singhania, S. Verma, M. Kheterpal та ін.), ефективності ШІ у сприянні навчанню, критичного мислення, мотивації та саморегуляції студентів (M. Arguedas, X. Chen, T. Daradoumis, X. Jia, W. Niu, E. Ortega-Ochoa, J. Q. Pérez, J. M. Puig, J. Tu, W. Zhang, C. Zhang та ін.), вибудовування траєкторії використання ШІ у викладанні, багатоцільового прийняття рішень, прогнозування продуктивності викладача, підвищення якості вищої освіти (C. Chandru Vignesh, L. Dong, L. Gustilo, X. Huang, M. R. Lapinid, E. Ong, D. Praveen Kumar, A. Shanthini, D.Thilak, S. P. Xiao та ін.) тощо.

ШІ широко використувуються у процесі наукових досліджень. Можливості ШІ для підвищення ефективності дослідницької діяльності та набуття дослідниками нових навичок, зокрема, використання інструментів ШІ, досліджували R. Ajjawi, A. Ali, M. Bearman, T. Edu, A. M. Maaly, M. A. Mahgoub, A. I. Pisica, J. Ryan, E. A. Sultan, R. M. Zaharia, R., A. S. Zaharia Abdelhafiz, H. H. Ziady, та ін.; питання створення високоякісних і релевантних наукових текстів, упровадження результатів досліджень з використанним ШІ висвітлено у працях A. M. Albekairy, S. S. Alghamdi, S. A. Alowais, T. Alqahtani, M. Alrashed, A. I. Alshaya, O. A. Alshaya, H. A. Badreldin, J. Chubb, P. Cowling, I. Rahman, D. Reed, K. B. Saleh, M. S. A. Yami та ін.; проблеми автоматизації та операціоналізації різних аспектів дослідницького процесу за допомогою ШІ розкрито у наукових розробках T. Hey, E. Sabzalieva, А.Valentini та ін.

Мета дослідження – здійснити теоретичний аналіз наявних концептуальних підходів щодо застосування ШІ у стратегічній та операйційній діяльності університетів.

Виклад основного матеріалу

Поняття «штучний інтелект» було уперше застосовано у 1956 р. на семінарі в Дартмутському коледжі, американському університеті Ліги Плюща, для опису «науки та техніки створення інтелектуальних машин, особливо інтелектуальних комп’ютерних програм». У наступні десятиліття розвиток відбувався поетапно, причому етапи стрімкого прогресу чергувалися з періодами уповільненого розвитку ШІ (AI and education, 2021).

Упровадження технологій ШІ у сферу освіти бере початок з 1970-х рр., коли дослідники були захоплені ідеєю про те, як комп’ютери можуть забезпечити індивідуальний підхід до навчання – найефективніший і водночас недоступний для більшості людей. З того часу розвиток застосування технологій ШІ в освіті відбувався за кількома основними напрямами: (1) ШІ, орієнтований на здобувача (тобто інструменти, призначені для підтримки навчання); (2) ШІ, орієнтований на викладача (для викладання та підтримки процесу навчання); (3) ШІ, орієнтований на систему врядування (для підтримки управління освітніми установами) (AI and education, 2021).

У 2019 р. ОЕСР та країни-партнери офіційно прийняли перший набір міжурядових політичних принципів щодо ШІ, погодившись підтримувати міжнародні стандарти, спрямовані на забезпечення стійкості, безпеки, справедливості та надійності систем ШІ (Scoping, 2019).

Формування цифрової екосистеми ШІ у вищій освіті в сучасних умовах здійснюється крізь призму започаткованої нової ери глобальної продуктивності та економічного зростання на основі підписаної угоди країн G7 (G7 Ministerial, 2024) про об’єднання та використання інноваційного потенціалу ШІ. Стійка увага країн G7, нещодавня зустріч яких відбулася у Вероні (Італія, 2024) (G7 consensus, 2024), є логічним продовженням «Хіросімського процесу» G7 (2023) (House, 2023), у рамках якого були обговорені та ухвалені міжнародні керівні принципи ШІ (2023) (G7 Hiroshima, 2023), та Кодексу поведінки для передових систем ШІ (2023) (Hiroshima, 2023), що ґрунтуються на Принципах штучного інтелекту ОЕСР (2019) (Scoping, 2019), Конвенції Ради Європи про штучний інтелект, права людини, демократію та верховенство права (2023) (Ennhri, 2024).

Важливими для забезпечення розвитку та етичного використання ШІ у вищій освіті є результати роботи Саміту з безпеки штучного інтелекту за участю 28 країн (Великобританія, 2023) (AI Safety, 2023), норми Закону ЄС про штучний інтелект (2024) (EU Artificial, 2024), Глобального цифрового договору ООН (2024) (Global Digital, 2024) тощо.

Проблема перетворення ШІ з «екзистенційної загрози» на «золоту можливість» була предметом обговорення на конференції Європейської асоціації університетів (2024) (2024 EUA, 2024), де було наголошено на якісному розвитокові та підтримці академічного персоналу щодо використання ШІ від навчальних програм та проєктування оцінки до IT-компетентностей і принципів доброчесності, а також на підвищенні ефективності підходів задля успішного розвитку університету загалом.

Цінні для нашого дослідження положення містять «Рекомендації ЮНЕСКО: викладання і навчання, дослідження, врядування, залучення соціуму (UNESCO ChatGPT, 2023).

Важливим кроком щодо регуляції ШІ є прийняття 17 травня 2024 р. міністрами закордонних справ 46 країн-членів Ради Європи Рамкової конвенції про штучний інтелект (COE Search, 2024), розробленої спеціальним міжурядовим комітетом із залученням представників бізнесу та громадянського суспільства. У Конвенції основна увага приділена аспектам «застосування ШІ та пов’язаних із цим ризиків у контексті дотримання прав людини, демократичних стандартів і верховенства права». Це перший міжнародний документ щодо регуляції ШІ, який буде відкритий для підписання у вересні (Константинов, 2024).

З огляду на ключові тренди розвитку вищої освіти та міжнародні, європейські і національні стандарти розвитку технологій ШІ, актуальними і перспективними є завдання забезпечення етичного їх використання в діяльності університетів, передусім, за такими ключовими напрямами, як викладання і навчання, дослідження, третя місія, врядування та оцінювання для підвищення інституційної спроможності університетів.

Результати аналізу документів у базі Scopus за TITLE-ABS-KEY засвідчили стрімке зростання наукових досліджень за темою «штучний інтелект», «вища освіта» (2,380 документів) та відносно меншу увагу вчених до теми оцінювання ШІ у вищій освіті («оцінювання», «штучний інтелект», «вища освіта» (310 документів) (Scopus preview).

Узагальнений аналіз результатів вивчення наукових публікацій, зарубіжних та українських дослідників, нормативних документів міжнародного, національного та галузевого рівнів із зазначеної проблеми, дозволили обґрунтувати концептуальні підходи щодо виокремлення ключових сфер використання ШІ в діяльності університетів: (1) викладання та навчання; (2) оцінювання; (3) дослідницькя діяльність; (4) реалізація третьої місії університетів; (5) університетське врядування.

Ці сфери охоплюють бізнес-процеси, які належать до стратегічного та операційного вимірів у діяльності університетів. Нижче проведено огляд здійсненого нами аналізу наборів сервісів/інструментів ШІ, систематизованих за визначеними сферами та їх змісту (призначення) щодо використання в діяльності університетів.

ШІ для навчання та викладання. Найбільш розгорнуто проблему використання ШІ у вищій освіті представлено в зарубіжних дослідженнях, присвячених процесу викладання і навчання (табл. 1).

Проблеми використання ШІ у викладанні та навчанні

Упродовж останнього десятиліття використання ШІ у навчанні та викладанні зросло в геометричній прогресії. В освітньому процесі університетів ШІ використовується для індивідуалізованого навчання, аналізу успішності, створення віртуальних педагогічних симуляторів, підвищення якості викладання, глобальної співпраці, підвищення ефективності та доступності, створення інноваційних навчальних матеріалів, забезпечення доступу до оновлених матеріалів і ресурсів.

За оцінками експертів UNESCO, існуюча практика астосування ШІ орієнтована переважно на навчання та студентів (AI and Education, 2021). Серед розробок ШІ, спрямованих на забезпечення навчання та викладання, найбільш популярними є сервіси та інструменти персоналізованого навчання (Табл. 2).

Проблема використання ШІ у викладанні та навчанні	Автор
Ведення документації, методів збору даних з дотриманням конфіденційності та їх координація через національні освітні стратегії	Tubella, A. A., Mora-Cantallops, M., & Nieves, J. C. (Tubella, 2023)
Аналіз ризиків і викликів щодо застосування ШІ в освітньому процесі	Alshammari, S. H., & Alshammari, M. H. (Alshammari, 2024)
Нові функції і ролі викладачів, здібності і навички, творчості та інновацій, які поки що не можуть відтворити технології ШІ	Popenici, S. & Kerr, S. (Popenici , 2017).
Стимулювання ЗВО до отримання відповідної експертизи, необхідної для викладання надійного ШІ, та запровадження міждисциплінарної співпраці	Tubella, A. A., Mora-Cantallops, M., & Nieves, J. C. (Tubella, 2023)
Урахування широкого спектру культурних орієнтацій	Yusuf, A., Pervin, N., & Román-González, M. (Yusuf, 2024).
Застосування цифрових інструментів усіма суб’єктами освітнього процесу, їхнього бачення важливості ШІ та можливості його використання у професійному майбутньому	Almaraz-López, C., Almaraz-Menéndez, F., & López-Esteban, C. (Almaraz-López, 2023).
Підготовка студентів до майбутнього працевлаштування в суспільстві, заснованому на ШІ	Kumar, S., Rao, P., Singhania, S., Verma, S., & Kheterpal, M. (Kumar , 2024).
Реформування оцінювання та його впровадження на основі ШІ	Chiu, T. K. F. (Chiu , 2023).
Визначення ефективності емпатійного зворотного (когнітивного та афективного) зв’язку у площині «студент – ШІ»	Banihashem, S. K., Kerman, N. T., Noroozi, O., Moon, J., & Drachsler, H. (Banihashem , 2024).
Ефективність ШІ у сприянні навчанню, мотивації та саморегуляції студентів	Ortega-Ochoa, E., Pérez, J. Q., Arguedas, M., Daradoumis, T., & Puig, J. M. (Ortega-Ochoa, 2024).
Задоволення потреб студентів засобами ШІ	Niu, W., Zhang, W., Zhang, C., & Chen, X. (Niu, 2024).
Підтримка навчальної мотивації та критичного мислення студентів засобами ШІ	Jia, X., & Tu, J. (Jia , 2024).
Використання систем саморегульованого навчання для забезпечення контролю і моніторингу продуктивності до, під час і після процесу навчання	Huang, X., Dong, L., Chandru Vignesh C., Praveen Kumar D. (Huang, 2022).
Вибудовування траєкторії використання ШІ у викладанні	Gustilo, L., Ong, E., & Lapinid, M. R. (Gustilo, 2024).
Особливості використання технології ШІ для багатоцільового прийняття рішень, прогнозування продуктивності викладача, підвищення якості вищої освіти	Xiao, S.P., Shanthini, A., Thilak, D. (Xiao, 2022).

Основні сервіси та інструменти ШІ для забезпечення навчання та викладання

Роль сервісів та інструментів ШІ полягає в тому, щоб спростити роботу викладачів. Прикладом таких сервісів можуть бути: Quizizz (для розроблення тестів); Slidesgo (для створення презентацій); TeachMateAI (для створення індивідуальних планів занять, миттєвих презентацій викладачів, створення персоналізованих звітів) та ін.

Трансформації вищої освіти та стрімкий розвиток технологій ШІ за останні кілька років прискорив зміни не тільки у змісті, формах, методах досліджень і навчання, але й методах їх оцінювання.

Перевагами використання ШІ в оцінюванні є економія часу, якісна оцінка, неупереджене оцінювання, дотримання стандартів кодування та можливість генерування зворотного зв’язку. Однак, на нашу думку, ця система має і свої обмеження: вартість, відсутність абсолютної точності відтворюваних результатів і періодична потреба у втручанні викладача.

Водночас сервіси та інструменти ШІ для оцінювання зростають не тільки у кількості, але й у складності та різноманітності. У ЗВО простежуються різні тенденції: від заборони використання інструментів і сервісів ШІ у процесі оцінювання до оновлення принципів їх застосування та створення нових форм оцінювання (рекомендації ЮНЕСКО) (ChatGPT, 2023).

Сервіси та інструменти оцінювання відіграють значну роль у підзвітності та підтримці успіху здобувачів освіти. У табл. 3 висвітлено основні сервіси та інструменти ШІ для оцінювання у сфері вищої освіти.

Назва сервісу/інструменту	Зміст сервісу/інструменту
Knewton	Платформа, на базі якої розробляються програми та програми з адаптивним регулюванням
Ahura AI	Використовує зібрану інформацію, щоб визначити оптимальний спосіб отримання навчальних матеріалів кожним студентом курсу
Dragon Speech Recognition	Допомагає студентам, що мають труднощі з письмом, транскрибуючи до 160 слів за хвилину. Доступна для людей з особливими потребами, полегшує навігацію в документах за допомогою голосових команд, підвищуючи продуктивність
Grammarly	Онлайн-платформа на основі ШІ для аналізу текстів іноземною мовою
UniTime	Комплексна система планування освіти на базі ШІ, що формує розклади університетських курсів та іспитів, здійснює управління зміною часу проведення занять і розподілу аудиторій, а також надає студентам індивідуальні розклади) та ін.

Основні сервіси та інструменти ШІ для оцінювання у сфері вищої освіти

Найвагомішими перевагами використання ШІ в оцінюванні є економія часу, якісна оцінка, неупередженість, дотримання стандартів кодування та можливість генерування зворотного зв’язку. Однак ця система має і свої обмеження: вартість, відсутність абсолютної збіжності відтворюваних результатів і періодична потреба у втручанні викладача.

ШІ у дослідницькій діяльності університетів. Використання ШІ є невід’ємною частиною дослідницької діяльності. Він змінює темпи, форми і результати наукових досліджень у різних сферах, трансформує сам дослідницький процес. Перевагами застосування ШІ у науковій діяльності є формування нового дослідницького порядку денного у вищій освіті, зростання ефективності у дослідницькій діяльності та розвитку нових умінь, зміна підзвітності на всіх рівнях дослідницького процесу, висока якість прогнозування з багатьма вхідними змінними та удосконалення онлайн-процесів.

На основі аналізу праць зарубіжних дослідників нами виокремлено переваги застосування ШІ у дослідницькій діяльності (табл. 4).

Назва сервісу/інструменту	Зміст сервісу/інструменту
Proctorio	Для контролю на основі ШІ під час онлайн-оцінювання
OUAnalyse	Застосунок на основі ШІ для прогнозу успішності студентів і виявлення найбільш схильних до ризику відрахування
ExamSoft	Пропонує безпечне адміністрування іспитів і надійну аналітику оцінювання
Gradescope	На основі поєднання машинного навчання (ML) і ШІ автоматизує процес оцінювання та покращує послідовність оцінювання
ALEKS	Персоналізує навчальні шляхи, постійно оцінюючи та коригуючи зміст
Questionmark	Пропонує рішення для оцінювання, формування банків завдань, проведення тестів та аналізу результатів
Brightspace	Дає змогу викладачам легко створювати та проводити оцінювання та сприяє персоналізованому навчанню студентів
Metacog	Пропонує аналітику оцінювання, дає змогу викладачам відповідно адаптувати стратегії навчання
Top Hat	Дає змогу викладачам оцінити рівень засвоєння матеріалу студентами
Coursera	Включає завдання з автоматичною оцінкою, колегіальне оцінювання та виявлення плагіату
Codio	Оцінює навички програмування студентів, прискорює процес оцінювання для кодування завдань
Kira Talent	Дає змогу ЗВО на основі відео оцінювати комунікативні навички, здібності до критичного мислення та риси особистості абітурієнтів
Gradescope від Turnitin	Дає змогу викладачам ефективно оцінювати складні задачі з вирішення проблем і надавати конструктивний відгук
Quizgecko	Онлайн-конструктор вікторин на основі ШІ
Copyleaks AI Gradin	Обробляє великі обсяги документів багатьма мовами і здійснює точне оцінювання
UniTime	Комплексна система планування освіти на базі ШІ

Переваги застосування ШІ у дослідницькій діяльності

Інтеграція технологій ШІ в академічну сферу має потенціал для оптимізації результатів наукових досліджень та сприяння інноваціям. Основні інструменти ШІ для дослідницької діяльності висвітлені в табл. 5.

Перевага застосування ШІ у дослідницькій діяльності	Автор
Підвищення ефективності дослідницької діяльності та набуття дослідниками нових навичок	Pisica, A. I., Edu, T., Zaharia, R. M., & Zaharia, R. (Pisica, 2023). Bearman, M., Ryan, J., & Ajjawi, R. (Bearman , 2022).
Оптимізація створення високоякісних і релевантних наукових текстів	Alqahtani, T., Badreldin, H. A., Alrashed, M., Alshaya, A. I., Alghamdi, S. S., Saleh, K. B., Alowais, S. A., Alshaya, O. A., Rahman, I., Yami, M. S. A., & Albekairy, A. M. (Alqahtani, 2023).
Ефективність використання ресурсів	Thomas, R., Bhosale, U., Shukla, K., & Kapadia, A. (Thomas, 2023).
Широке впровадження результатів досліджень	Chubb, J., Cowling, P., & Reed, D. (Chubb, 2021)
Використання даних, які є доступними, сумісними і придатними для багаторазового застосування	Hey, T. (Hey, 2023).
Можливість автоматизувати та операціоналізувати різні аспекти дослідницького процесу	Sabzalieva, E., & Valentini, А. (Sabzalieva, 2023).
Керівництво /консультування аспірантами і докторантами та проведення досліджень	Cowling, M., Crawford, J., Allen, K., & Wehmeyer, M. (Cowling, 2023).
Урегулювання в академічних дослідженнях потенційних обмежень та прихованих ризиків, передусім, щодо авторства наукових публікацій, поширення правдоподібних, але неправдивих публікацій, створених за допомогою ШІ	Anderson, R. (Anderson, 2023), Davis, P. (Davis, 2023)
Належна підготовка дослідників для ефективного та етичного використання чат-ботів та інших інструментів ШІ	Abdelhafiz, A. S., Ali, A., Maaly, A. M., Ziady, H. H., Sultan, E. A., & Mahgoub, M. A. (Abdelhafiz, 2024).

Основні інструменти ШІ для дослідницької діяльності

GPTZero — програмне забезпечення для виявлення ШІ, що ідентифікує тексти, створені ChatGPT, GPT4, Bard, LLaMa тощо.

На окрему увагу у цьому блоці заслуговує Scopus AI – інтуїтивно зрозумілий та інтелектуальний інструмент для векторного пошуку тематичних напрямків та актуальної авторитетної інформації, що працює на основі генеративного ШІ (GenAI).

У цілому, дозволяючи дослідникам обробляти значні обсяги даних, отримувати висновки та автоматизувати повторювані завдання, ШІ має потенціал для прискорення темпів наукових відкриттів і підвищення якості результатів досліджень (Аббадія, 2023). Проте, необхідно зважати на певні застереження щодо використання ШІ дослідниками: відсутність посилань на джерела інформації, неточність даних та алгоритмів, невизначеність інтелектуальної власності та авторських прав, проблеми, пов’язані з конфіденційністю, безпекою даних і доброчесністю (Драч, Петроє, Бородієнко, Регейло & Слободянюк, 2023) та ін.

ШІ і третя місія університетів. Важливу роль в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України має відігравати усвідомлення університетами їх третьої місії/суспільної відповідальності (Orzhel, 2022). Взаємодія з громадою (реалізація третьої місії університету) є однією із провідних умов розвитку будь-якої країни. Активне залучення громади до університетського життя має поширюватися та ставати впливовим чинником розвитку суспільного життя.

Для підвищення ефективності діалогу та партнерства університету з громадою актуально використовувати такі AI сервіси та інструменти, представлені в табл. 6.

Назва сервісу/інструменту	Зміст сервісу/інструменту
Zotero, Mendeley, EndNote	Управління бібліографічною інформацією
Grammarly, ChatGPT (OpenAI), Scite, Elicit	Генерування текстів
Grammarly, Turnitin, Copyscape, Plagiarism Detection	Виявлення плагіату
RapidMiner, Provalis Research, Tableau, Consensus	Аналіз даних
ChatGPT (OpenAI), RapidMiner, Provalis Research, Dedoose, ATLAS.ti, Quirkos, Leximancer, MAXQDA, Nvivo, Trinka, Scholarcy, IBM Watson	Спеціалізовані функції ШІ

Основні інструменти ШІ для розвитку діалогу та партнерства університету з громадою

Перетворення вищої освіти на рушійну силу суспільства, здатну забезпечити інноваційний прорив у науково-технологічній, виробничо-економічній, соціально-гуманітарній сферах, зумовило необхідність посилення інституційної спроможності українських закладів вищої освіти, що, в свою чергу, актуалізувало використання в університетах сучасної парадигми управління – врядування (governance).

Потенціал ШІ може використовуватися для підвищення ефективності врядування у закладах вищої освіти, зокрема, і з використанням механізмів публічно-громадського управління. До основних переваг використання ШІ належать:

- спроможність аналізувати великі обсяги даних;

- віртуальна допомога, прогностична аналітика;

- скорочення часу на пошук інформації; переклад інформації,

- генерування тексту, аналіз та інтерпретація даних, огляд літератури, форматування та редагування, а також рецензування, освітня підтримка та конструктивний зворотний зв’язок, адаптовані програми навчання, індивідуальне кар’єрне консультування та підтримка психічного здоров’я.

У табл.7 наведено найбільш поширені для університетського врядування сервіси та інструменти ШІ.

Назва сервісу/інструменту	Зміст сервісу/інструменту
Brandwatch, Meltwater	Надають можливості відстежувати соціальні мережі та оцінювати зміни в суспільних настроях, визначати нові теми
ChatGPT, Jasper, ClickUp	Інструменти для створення контенту, підготовки Публікацій, відео в соціальних мережах
Consultation Manager	Для взаємодії з громадою
FranklyAI	Для проведення дискусії під керівництвом користувачів
Glue Up AI Copilot	Для допомоги у створенні цікавих сторінок подій, привабливих описів опитувань для підвищення залучення спільноти
Drift і Google Assistant	Чат-боти для забезпечення підтримки спільноти в реальному часі та отримання персоналізованих рекомендацій
Voicepen, Descript і AdCreative	Для допомоги у створенні мультимедійного вмісту і персоналізованої реклами з метою постійного залучення учасників
Brand24 і DialogFeed	Для допомоги у модеруванні розмови зі спільнотою, вирішення проблем з учасниками та спілкування з ними

Основні інструменти ШІ для для університетського врядування

Ураховуючи потенціал сервісів і інструментів ШІ, можна зробити висновок щодо актуальності їх використання в університетському врядуванні для підвищення ефективності управління та інституційної спроможності університетів загалом.

Висновки

Вивчення наукових праць зарубіжних та українських дослідників, узагальнений аналіз нормативних документів міжнародного, національного та галузевого рівнів із зазначеної проблеми дозволили обґрунтувати концептуальні підходи щодо виокремлення ключових сфер використання ШІ в стратегічній та операційній діяльності університетів: викладання та навчання; оцінювання; дослідницька діяльність; реалізація третьої місії університетів; університетське врядування.

Окрема увага в дослідженні зосереджена на систематизації наявних практиктичних розробок у діяльності університетів (щодо забезпечення викладання та навчання, оцінювання, дослідницької діяльності, реалізації третьої місії університетів, університетського врядування) та конкретизації змісту (призначення) відповідних їм сервісів та інструментів ШІ.

Автори висловлюють сподівання, що результати дослідження будуть корисними для формування й упровадження інституційних політик університетів щодо реалізації пріоритетних завдань «Концепції розвитку ШІ в Україні», формування культури використання ШІ в діяльності працівників та здобувачів освіти, створення в університетах умов для підвищення кваліфікації персоналу та підготовки фахівців у галузі ШІ та ін.

Використані джерела

2024 EUA Annual Conference. (2024). European University Association. https://eua.eu/events/271-2024-eua-annual-conference.html

Abdelhafiz, A. S., Ali, A., Maaly, A. M., Ziady, H. H., Sultan, E. A., & Mahgoub, M. A. (2024). Knowledge, Perceptions and attitude of researchers towards using ChaTGPT in research. Journal of Medical Systems, 48(1). https://doi.org/10.1007/s10916-024-02044-4

AI Safety Summit| AISS 2023. (2023, November 9). AISS 2023. https://www.aisafetysummit.gov.uk/

Almaraz-López, C., Almaraz-Menéndez, F., & López-Esteban, C. (2023). Comparative Study of the Attitudes and Perceptions of University Students in Business Administration and Management and in Education toward Artificial Intelligence. Education Sciences, 13(6), 609. https://doi.org/10.3390/educsci13060609

Alqahtani, T., Badreldin, H. A., Alrashed, M., Alshaya, A. I., Alghamdi, S. S., Saleh, K. B., Alowais, S. A., Alshaya, O. A., Rahman, I., Yami, M. S. A., & Albekairy, A. M. (2023). The emergent role of artificial intelligence, natural learning processing, and large language models in higher education and research. Research in Social & Administrative Pharmacy/Research in Social and Administrative Pharmacy, 19(8), 1236–1242. https://doi.org/10.1016/j.sapharm.2023.05.016

Alshammari, S. H., & Alshammari, M. H. (2024). Factors affecting the adoption and use of CHATGPT in higher education. International Journal of Information and Communication Technology Education, 20(1), 1–16. https://doi.org/10.4018/ijicte.339557

Anderson, R. (2023, June 27). SSP Conference Debate: AI and the Integrity of Scholarly Publishing - The Scholarly Kitchen. The Scholarly Kitchen. https://scholarlykitchen.sspnet.org/2023/06/27/ssp-conference-debate-ai-and-the-integrity-of-scholarly-publishing

Banihashem, S. K., Kerman, N. T., Noroozi, O., Moon, J., & Drachsler, H. (2024). Feedback sources in essay writing: peer-generated or AI-generated feedback? International Journal of Educational Technology in Higher Education, 21(1). https://doi.org/10.1186/s41239-024-00455-4

Bearman, M., Ryan, J., & Ajjawi, R. (2022). Discourses of artificial intelligence in higher education: a critical literature review. Higher Education, 86(2), 369–385. https://doi.org/10.1007/s10734-022-00937-2

Blogger, G. (2024, April 16). AI and Administrative Work: Enhancing Productivity. Office Dynamics International. https://officedynamics.com/ai-and-administrative-work-enhancing-productivity-and-efficiency/

Chiu, T. K. F. (2023). The impact of Generative AI (GenAI) on practices, policies and research direction in education: a case of ChatGPT and Midjourney. Interactive Learning Environments, 1–17. https://doi.org/10.1080/10494820.2023.2253861

Chubb, J., Cowling, P., & Reed, D. (2021). Speeding up to keep up: exploring the use of AI in the research process. AI & Society, 37(4), 1439–1457. https://doi.org/10.1007/s00146-021-01259-0

Cowling, M., Crawford, J., Allen, K., & Wehmeyer, M. (2023). Using leadership to leverage ChatGPT and artificial intelligence for undergraduate and postgraduate research supervision. Australasian Journal of Educational Technology, 39(4), 89–103. https://doi.org/10.14742/ajet.8598

Davis, P. (2023, January 13). Did ChatGPT just lie to me? – The Scholarly Kitchen. https://scholarlykitchen.sspnet.org/2023/01/13/did-chatgpt-just-lie-to-me/

Drach, I., Borodiyenko, O., Petroye, O., Reheilo, I., Slobodianiuk, O., Bazeliuk, O., & Bazeliuk, N. (2023). Using Artificial Intelligence in Research: Academic Staff of Ukrainian HEIs. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.10065822

Ennhri, & Ennhri. (2024, March 20). Draft Convention on AI, Human Rights, Democracy and Rule of Law finalised: ENNHRI raises concerns - ENNHRI. ENNHRI. https://ennhri.org/news-and-blog/draft-convention-on-ai-human-rights-democracy-and-rule-of-law-finalised-ennhri-raises-concerns/

EU Artificial Intelligence Act | Up-to-date developments and analyses of the EU AI Act. (2024). Artificial Intelligence Act. https://artificialintelligenceact.eu/

G7 Hiroshima Process on Generative Artificial Intelligence (AI). (2023). OECD. https://doi.org/10.1787/bf3c0c60-en

G7 Ministerial Declaration. (2024, March 15). GOV.UK. https://www.gov.uk/government/publications/g7-ministerial-declaration-deployment-of-ai-and-innovation/g7-ministerial-declaration

Global Digital Compact | Office of the Secretary-General’s Envoy on Technology. (2024). United Nations. https://www.un.org/techenvoy/global-digital-compact

Gustilo, L., Ong, E., & Lapinid, M. R. (2024). Algorithmically-driven writing and academic integrity: exploring educators’ practices, perceptions, and policies in AI era. International Journal for Educational Integrity, 20(1). https://doi.org/10.1007/s40979-024-00153-8

Hey, T. (2023). Artificial intelligence for science and engineering: A priority for public investment in research and development. Artificial Intelligence in Science. https://doi.org/10.1787/7b7b1bce-en

Hiroshima Process International Code of Conduct for Advanced AI Systems. (2023, October 30). Shaping Europe’s Digital Future. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/hiroshima-process-international-code-conduct-advanced-ai-systems

House, W. (2023, May 22). G7 Hiroshima Leaders’ communiqué. The White House. https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2023/05/20/g7-hiroshima-leaders-communique/

Huang, X., Dong, L., Chandru Vignesh C., Praveen Kumar D. (2022). Self-Regulated learning and scientific research using artificial intelligence for higher education systems. International Journal of Technology and Human Interaction, 18(7), 1–15. https://doi.org/10.4018/ijthi.306226

Jia, X., & Tu, J. (2024). Towards a new conceptual model of AI-Enhanced learning for college students: the roles of artificial intelligence capabilities, general Self-Efficacy, learning motivation, and critical thinking awareness. Systems, 12(3), 74. https://doi.org/10.3390/systems12030074

Kumar, S., Rao, P., Singhania, S., Verma, S., & Kheterpal, M. (2024). Will artificial intelligence drive the advancements in higher education? A tri-phased exploration. Technological Forecasting & Social Change/Technological Forecasting and Social Change, 201, 123258. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2024.123258

Niu, W., Zhang, W., Zhang, C., & Chen, X. (2024). The Role of Artificial Intelligence Autonomy in Higher Education: A uses and gratification perspective. Sustainability, 16(3), 1276. https://doi.org/10.3390/su16031276

Ortega-Ochoa, E., Pérez, J. Q., Arguedas, M., Daradoumis, T., & Puig, J. M. M. (2024). The effectiveness of empathic Chatbot feedback for developing computer competencies, motivation, Self-Regulation, and metacognitive reasoning in online higher education. Internet of Things, 25, 101101. https://doi.org/10.1016/j.iot.2024.101101

Orzhel, O. (2022). University Social Mission in the Wartime under Knowledge Society. Unìversiteti Ì Lìderstvo, 13, 26–36. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2022-13-26-36

Pisica, A. I., Edu, T., Zaharia, R. M., & Zaharia, R. (2023). Implementing Artificial Intelligence in Higher Education: Pros and Cons from the Perspectives of Academics. Societies, 13(5), 118. https://doi.org/10.3390/soc13050118

Popenici, S. a. D., & Kerr, S. (2017). Exploring the impact of artificial intelligence on teaching and learning in higher education. Research and Practice in Technology Enhanced Learning/Research and Practice in Technology Enchanced Learning, 12(1). https://doi.org/10.1186/s41039-017-0062-8

Sabzalieva, E., & Valentini, А. (2023). ChatGPT and artificial intelligence and higher education. Quick start guide. UNESCO International Institute for Higher Education in Latin America and the Caribbean. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000385146.locale

Scoping the OECD AI principles. (2019). OECD Digital Economy Papers. https://doi.org/10.1787/d62f618a-en

Scopus. (n.d.). Scopus preview ‒ Scopus ‒ Welcome to Scopus. https://www.scopus.com/term/analyzer.uri?sort=plf-f&src=s&sid=4e06123f8883109e124eb0469b236da1&sot=a&sdt=a&sl=60&s=TITLE-ABS-KEY%28%22artificial+intelligence%22%2c+%22higher+education%22%29&origin=resultslist&count=10&analyzeResults=Analyze+results

Thomas, R., Bhosale, U., Shukla, K., & Kapadia, A. (2023). Impact and perceived value of the revolutionary advent of artificial intelligence in research and publishing among researchers: a survey-based descriptive study. Science Editing, 10(1), 27–34. https://doi.org/10.6087/kcse.294

Tubella, A. A., Mora-Cantallops, M., & Nieves, J. C. (2023). How to teach responsible AI in Higher Education: challenges and opportunities. Ethics and Information Technology, 26(1). https://doi.org/10.1007/s10676-023-09733-7

UNDP. (2024). G7 consensus reached on advancing AI for sustainable development. https://www.undp.org/news/g7-consensus-reached-advancing-ai-sustainable-development

UNESCO. (2023). ChatGPT and Artificial Intelligence in Higher Education: Quick start guide. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000385146

UNESCO. (2023). UNESCO ChatGPT and Artificial Intelligence in Higher Education: Quick start guide. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000385146

UNESCO. (2021). AI and Education: Guidance for policy makers. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000376709

UNESCO. (2021). AI and education: guidance for policy-makers. UNESCO eBooks. https://doi.org/10.54675/pcsp7350

Xiao, S.P., Shanthini, A., & Thilak, D. (2022). Instructor Performance Prediction Model Using Artificial Intelligence for Higher Education Systems. Journal of interconnection networks, 22(3). https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:000867488000003

Yusuf, A., Pervin, N., & Román-González, M. (2024). Generative AI and the future of higher education: a threat to academic integrity or reformation? Evidence from multicultural perspectives. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 21(1). https://doi.org/10.1186/s41239-024-00453-6

Аббадія, Д. (2023). Вивчення ролі штучного інтелекту в академічних дослідженнях. Mind the Graph. https://mindthegraph.com/blog/uk/ai-in-academic-research/

Дорожня карта з регулювання штучного інтелекту в Україні. (2023). https://cms.thedigital.gov.ua/storage/uploads/files/page/community/docs/Дорожня_карта_з_регулювання_ШІ_в_Україні_compressed.pdf

Драч, І., Петроє, О., Бородієнко, О., Регейло, І., Базелюк, О., Базелюк, Н., & Слободянюк, О. (2023). Використання штучного інтелекту у вищій освіті. Міжнародний Науковий Журнал «Університети І Лідерство», 15.

Інститут проблем штучного інтелекту (Київ, Україна). https://www.ipai.net.ua/

Константинов, С. (2024, May 17). Глави МЗС країн-членів Ради Європи схвалили Рамкову конвенцію про штучний інтелект. Дзеркало Тижня. https://zn.ua/ukr/europe/hlavi-mzs-krajin-chleniv-radi-jevropi-skhvalili-ramkovu-konventsiju-pro-shtuchnij-intelekt.html

Луговий, В., Драч, І., Петроє, О., Зінченко, В., Мєлков, Ю., Жиляєв, І., Регейло, І., Слободянюк, О., Базелюк, Н. (2023). Теоретичні та методичні основи модернізації механізмів підвищення дослідницької спроможності університетів України у контексті імплементації концепції «Відкрита наука» та повоєнного відновлення України як сильної європейської країни: монографія. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України https://doi.org/10.31874/978-617-7644-61-2-2023

Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні. (2020). Офіційний Вебпортал Парламенту України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#

Шевченко, А.І. (ред.). (2023). Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні. Київ: ІПШІ. https://jai.in.ua/archive/2023/ai_mono.pdf

Назва сервісу/інструменту	Зміст сервісу/інструменту
Alexa (Amazon), Siri (Apple), Assistant (Google)	Віртуальні помічники для підтримки голосового спілкування, бронювання подорожі та керування календарями
Clockwise	Планування зустрічей, аналізу календаря для визначення найкращого часу тощо
SaneBox, Boomerang	Для керування електронною поштою
Otter, Trint	Інструменти транскрипції
Einstein AI, Watson Analytics	Для аналізу та візуалізації даних, доступності розширеної та прогнозної аналітики
Clever Stuff, Degreed, EdCast	Для підбору та розвитку персоналу
ChatGPT	Для розроблення продуманих стратегій взаємодії із суспільством, підготовки відповідей на запитання, надання інформації, узагальнення даних, створення звітів тощо