ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ МІНІМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ВТРАТ УЧНІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Олександр Малихін, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу дидактики Інституту педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна

Наталія Арістова, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу міжнародних зв’язків та наукової співпраці Інституту педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна

Інна Ліпчевська, доктор філософії з галузі знань 011 «Освіта/Педагогіка», старший науковий співробітник відділу дидактики Інституту педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна

Анотація

Глобальні освітні тренди та трагічні сучасні реалії зумовлюють доцільність повсякчасного використання цифрових технологій в освітньому процесі для комунікації вчителів, учнів, батьків і виконання учнями навчальних завдань. Цифровізація освіти є одним з ключових чинників забезпечення безперервності освітнього процесу, реалізації дидактичних принципів системності та послідовності, доступності навчання та міцності засвоєння знань, умінь і навичок. Ці принципи є ключовими і їх дотримання має першочерговий вплив на освітній процес і його результати під час дії воєнного стану в країні.

Упровадження та використання цифрових технологій на етапі здобуття профільної середньої освіти є підґрунтям її глобалізації, поширення серед молоді універсальних освітніх цінностей і розвитку в учнів навичок, які є ключовими в ХХІ столітті. Цифровізація є практичним інструментом персоналізації, індивідуалізації та диференціації навчання. Водночас, використання цифрових (інформаційно-комунікаційних) технологій зумовлює виникнення специфічних утруднень у навчанні сучасних учнів. Наявність широкого спектру програмного забезпечення та швидкі темпи його оновлення потребують систематизації, постійного моніторингу й актуалізації переліків цифрових додатків для навчання. Більшість додатків мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс і не є складними в освоєнні, але їх раціональне та методично виважене використання можливе лише за умови обізнаності вчителя щодо питань цифрової освіти, його мотивації та готовності до неперервного професійного саморозвитку за цим напрямом.

Результативність процесу цифровізації освіти залежить від сформованості в учнів функційної та цифрової грамотності, уміння вчитися й готовності до самостійної навчальної діяльності; мотивації та здатності вчителів до професійної діяльності в умовах глобальних змін, їхньої інформаційно-цифрової компетентності; створення сучасного цифрового освітнього середовища та доступу до навчальних матеріалів для всіх учасників освітнього процесу; забезпечення учнів і вчителів технічними ресурсами для навчання в змішаному, гібридному або дистанційному форматі.

Прогрес цифрового суспільства зумовлює необхідність постійного та швидкого розвитку цифрової освіти.

Ключові слова: профільна середня освіта; цифровізація освіти; Нова українська школа; освіта в умовах воєнного стану; мінімізація навчальних втрат

Постановка проблеми

В умовах воєнного стану ключовими питаннями профільної середньої освіти є: мінімізація освітніх втрат; індивідуалізація та персоналізація навчання за врахування реальних можливостей учнів здобувати освіту; мотивація молоді до активного навчання в умовах воєнного стану в країні; психологічна та соціальна підтримка учасників освітнього процесу. За результатами науково-педагогічних досліджень, проведених співробітниками Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України (Алєксєєва, Арістова, Малихін & Топузов, 2023), суттєвий позитивний вплив на вирішення зазначених питань матимуть:

- модернізація існуючих і розроблення нових дидактичних моделей профільної середньої освіти за врахування умов воєнного стану та майбутнього повоєнного відновлення;

- активне використання в освітньому процесі дидактичного потенціалу дистанційного, змішаного та гібридного навчання, зокрема застосування національного досвіду та досвіду інших країн у впровадженні дистанційного та змішаного навчання під час пандемії Covid-19;

- реформування профільної середньої освіти згідно Концепції «Нова українська школа» (2016 р.);

- активізація потенціалу неформальної та інформальної освіти підлітків;

- забезпечення та реалізація партнерської взаємодії між суб’єктами освітнього процесу для його оптимізації й удосконалення.

Реалізація наведених положень зумовлює наскрізне використання в освітньому процесі цифрових (насамперед, інформаційно-комунікаційних) технологій для спілкування вчителів, учнів, батьків, а також для виконання учнями навчальних завдань. Це сприяє забезпеченню неперервності освітнього процесу, дотриманню принципів систематичності та послідовності навчання, його доступності, а також міцності засвоєння знань, умінь і навичок під час здобуття профільної середньої освіти. Ці принципи є ключовими і їх дотримання має першочерговий вплив на освітній процес і його результати під час дії воєнного стану в країні (Малихін, Арістова & Ліпчевська, 2023).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Згідно з Концепцією «Освіта 4.0: український світанок» (2022 р.) і Стратегічного плану діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року «Освіта переможців» (2024 р.), пріоритетним завданням вітчизняної освітньої системи є підвищення рівня цифрової грамотності серед учнів і вчителів, а також забезпечення закладів освіти сучасними інформаційно-комунікаційними засобами і технологіями для ефективної організації та здійснення освітнього процесу.

Питанням цифровізації освіти присвячено праці вітчизняних науковців: В. Бикова, А. Гуржія, М. Жалдака, М. Лещенко, Н. Морзе, О. Овчарук, Ю. Рамського, О. Співаковського, О. Спіріна; а також зарубіжних: К. Ala-Mutka, H. Albaqami, D. Belshaw, G. Creeber, L. Eutsler, A. Hernández, J. Hernández-Ramos, C. Huilcapi-Collantes, T. Koval, N. Maiier, G. Reynolds, J. Stommel (Ліпчевська, 2024а).

Мета статті: полягає у вивченні проблеми цифровізації профільної середньої освіти в Україні в умовах воєнного стану; визначенні позитивних/негативних особливостей використання цифрових (інформаційно-комунікаційних) технологій під час планування, організації, реалізації, контролю якості освітнього процесу в 10–11(12) класах закладів загальної середньої освіти.

Методи дослідження

Аналіз, систематизація й узагальнення результатів педагогічних (психолого-педагогічних) досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців задля визначення та характеристики дидактичних особливостей цифровізації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в країні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сталий розвиток державної системи освіти є важливою передумовою для її успішного функціонування в сучасному динамічному глобалізованому світі. У контексті реформування профільної середньої освіти та досягнення стратегічної мети її інтеграції до європейського освітнього простору (Міністерство освіти і науки України, 2024) важливим є вивчення досвіду Великої Британії, Естонії, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Фінляндії, Франції, Швейцарії та інших країн щодо організації освітнього (навчального) процесу; виокремлення їхніх універсальних (типових) характеристик, які дають змогу практичної реалізації концептуальних положень людиноцентризму, педагогіки партнерства, компетентнісного, діяльнісного й особистісно зорієнтованого підходів; відповідна модернізація вітчизняної системи профільної середньої освіти за врахування сьогоденних українських реалій. Однією зі світових тенденцій є цифровізація освіти. Вона забезпечує підґрунтя для поширення серед молоді універсальних освітніх цінностей і розвтку в учнів навичок ХХІ століття; сприяє інтеграції освітніх систем, створенню міжнародних концепцій і стратегій розвитку освіти, стандартизації навчальних програм і методик, уніфікації змісту освіти, форм, методів, прийомів і засобів навчання на міжнародному рівні. Процес цифровізації формальної освіти дає змогу освітнім установам з різних країн взаємодіяти більш тісно, обмінюватися передовим досвідом і кращими практиками. Це підвищує загальну якість освіти, сприяє більш ефективній підготовці молоді до викликів сучасного світу, забезпечуючи їх необхідними знаннями, уміннями та навичками; сприяє формуванню глобальної освітньої спільноти, яка об’єднує учнів і вчителів з різних країн, сприяючи взаєморозумінню й толерантності. Цифровізація неформальної й інформальної освіти передбачає створення міжнародних освітніх платформ і онлайн-курсів, що дає змогу молоді з усього світу отримувати знання від провідних експертів і вчителів, розширює можливості підлітків у самостійному навчанні і розвитку.

Залучення до глобального освітнього простору сприяє розвитку в учнів критичного мислення, творчості, комунікаційних навичок і вміння працювати в команді, що є важливими в сучасному світі.

Цифровізація профільної середньої освіти є ефективним інструментом персоналізації, індивідуалізації та диференціації навчання. Вона пропонує широкий спектр додатків для планування, організації та реалізації освітнього (навчального) процесу, а також для моніторингу й оцінювання його результатів. Це дає змогу створювати індивідуальні траєкторії навчання для учнів під час здобуття ними профільної середньої освіти, забезпечуючи їм значну самостійність й автономність у засвоєнні освітнього (навчального) контенту. Завдяки цифровим технологіям учні можуть навчатися асинхронно, у зручному для них темпі, обираючи матеріали та завдання, що відповідають їхнім інтересам, здібностям, індивідуальним потребам і рівню підготовки. Це сприяє поглибленому розумінню профільних предметів, покращенню результатів навчання загалом і підвищенню мотивації. За використання цифрового моніторингу навчальних досягнень учителі отримують можливість більш точно відстежувати прогрес кожного учня, виявляти індивідуальні утруднення в опануванні навчального матеріалу й оперативно надавати необхідну підтримку.

Одночасно з суттєвими прогресивними аспектами цифрової освіти наявні й певні складності, які необхідно враховувати під час дистанційного/гібридного/змішаного навчання. Так, відсутність очного спілкування й очної спільної діяльності учнів і вчителя може знизити якість комунікації та зворотного зв’язку. Учні можуть відчувати себе більш ізольованими, що може негативно вплинути на їхню мотивацію та психологічний стан.

У сучасній психолого-педагогічній літературі (Малихін, Арістова & Алєксєєва, 2023), (Малихін, Арістова & Рогова, 2022), (Malykhin & other, 2023), (Kaupuzs & other, 2023) актуалізовані питання взаємозв’язку цифровізації освіти та:

- психологічного розвитку особистості: для сучасної молоді характерним є кліпове мислення; складність тривалої свідомої концентрації уваги, візуальна налаштованість;

- соціально-культурного розвитку особистості, що має суттєві відмінності в реальному оточуючому світі й у цифровій реальності;

- фізичного здоров’я: тривале користування цифровими ґаджетами може негативно впливати на зір, осанку та загальний стан здоров’я людини;

- психічного здоров’я: домінування (навчальної) онлайн-діяльності може сприяти розвитку в підлітків тривожності та депресії.

Першочерговою є проблема цифрових «розривів» як між учнями, так і в професійно-педагогічній спільноті. Не всі учасники освітнього процесу мають однаковий доступ до комп’ютерів, планшетів і високошвидкісного інтернету. Відсутність навичок роботи з сучасними цифровими технологіями може ускладнювати процес навчання.

Також маємо говорити про чинники онлайн безпеки та конфіденційності. Наприклад, використання онлайн-платформ та інструментів може підвищувати ризик витоку особистих даних та інших кібератак.

Освіта онлайн зумовлює збільшення (порівняно з традиційним очним навчанням) вимог щодо самоконтролю та самоорганізації учнів. Удома підлітки можуть частіше відволікатися на соціальні мережі, відеоігри або інші розваги.

Закцентуємо увагу на практичній складовій формування вмінь і навичок. Сучасні програми профільної освіти передбачають практичні освітні компоненти: стажування, практикуми та проєкти з реальними завданнями в індустрії або громадському секторі. Водночас, не завжди є можливість забезпечити однаковий рівень якості практичного навчання під час переходу від очного до дистанційного (цифрового) навчання.

Загалом, результативність процесу цифровізації освіти, насамперед, залежить від:

- сформованості в учнів функційної та цифрової грамотності, уміння вчитися, здатності та готовності до самостійної навчально-пізнавальної діяльності;

- умотивованості та здатності вчителів до професійно-педагогічної діяльності в умовах непередбачуваних глобальних впливів; їхньої інформаційно-цифрової компетентності;

- наявності сучасного (цифрового) освітнього середовища закладів загальної середньої освіти та доступу до навчальних матеріалів у всіх учасників освітнього процесу;

- наявності в учнів і вчителів технічних ресурсів для навчання в змішаному/гібридному/дистанційному форматі.

Відповідно до рамки цифрової компетентності педагогічних і науково-педагогічних працівників, важливою освітньою складовою підготовки учителів є розвиток їхньої здатності та готовності до використання інформаційно-комунікаційних технологій і цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності. Зазначене передбачає:

- здійснення інформатичної підготовки вчителів відповідно до вимог професійного стандарту;

- розвиток умінь і навичок учителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійно-педагогічній діяльності;

- розвиток методичної компетентності вчителів з використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі;

- ознайомлення вчителів із сучасними трендами інформатизації та цифровізації освіти.

Зміст освіти сучасного вчителя має розкривати питання:

- інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій до освітнього процесу: психолого-педагогічні засади їх використання; аспекти цифрової трансформації освіти; сутність і зміст цифрової компетентності вчителя; дидактичний потенціал використання ІКТ і сучасних форм (форм організації), методів, прийомів і засобів навчання;

- використання універсальних інформаційно-комунікаційних інструментів як засобу комунікації, організації освітнього процесу, навчання й оцінювання освітніх здобутків учнів, зокрема ознайомлення з можливостями платформ Google Classroom, Human, Prosvita, Moodle, Нові знання, Єдина школа, Атомс; сервісами для проведення відеоконференцій і онлайн-зустрічей Zoom, Google Meet, Webex і Skype; додатками Animoto, WordArt, Prezi, Ed.ted, PowToon, MindMeister, Rebus1, Kahoot, Padlet, ThingLink, Canva, Liveworksheets, LearningApps, Storyjumper, Miro;

- використання можливостей штучного інтелекту в професійно-педагогічній діяльності вчителя, наприклад огляд сервісів DeepAI, Paintbytext, Bedtimestory, Talk to Books, MakeMyTale, Mubert, Kaiber, Pictory, ChatGPT, Тome.

Широкий спектр програмного забезпечення та динамічна модернізація цього сегменту інформаційно-комунікаційних технологій зумовлюють проблему систематизації актуальних у навчанні цифрових додатків, а також необхідність їх постійного моніторингу й оновлення.

За систематизацією ЮНЕСКО (2023 р.), до безкоштовних ІКТ додатків для використання в освіті доцільно віднести інструменти за наступними напрямами: текстові інструменти; інструменти на основі зображень; робота з аудіо; інструменти роботи з відео; цифрові інструменти сторітелінгу; системи управління навчанням (LMS); інструменти організації й обміну знань; інструменти 3D-моделювання; інструменти кодування; інструменти оцінювання; інструменти зв’язків і спільнот; інструменти аналізу даних; інструменти для онлайн-дзвінків; інструменти створення веб-сайтів (UNESCO Education team, Міністерство освіти і науки України, Google.org & EdEra, 2023). Широкий спектр програмного забезпечення та швидкі темпи його оновлення вимагають систематизації, постійного моніторингу й актуалізації переліків цифрових додатків для навчання. Більшість додатків мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс і не є складними в освоєнні, але їх раціональне та методично виважене використання можливе лише за умови обізнаності вчителя щодо питань цифрової освіти, його мотивації та готовності до неперервного професійного саморозвитку за цим напрямом.

Висновки дослідження та перспективи подальших розвідок в обраному напрямі

Отже, швидкий прогрес цифрового інформаційного суспільства зумовлює необхідність безперервного та швидкого системного розвитку цифрової освіти. Згідно з концепцією «Освіта 4.0» і Стратегічним планом діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року «Освіта переможців» (2024 р.) у постіндустріальному суспільстві тенденція до широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі закладів загальної середньої освіти є стабільною і буде зберігатися в довгостроковій перспективі, незалежно від наявності чи відсутності зовнішніх глобальних непередбачуваних впливів. Означені питання є обов’язковими для вивчення вчителями в умовах тотальної цифровізації профільної середньої освіти.

Використані джерела

Алєксєєва, С., Арістова, Н., Малихін, О., & Топузов, О. (2023). Методологічні та дидактичні засади компенсації освітніх втрат здобувачів повної загальної середньої освіти. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України, 19–25. https://undip.org.ua/library/diahnostyka-ta-kompensatsiia-osvitnikh-vtrat-u-zahalniy-seredniy-osviti-ukrainy-metodychni-rekomendatsii/

Ліпчевська, І. (2023). Організаційно-дидактичні умови формування вмінь візуалізації навчальної інформації майбутніх учителів початкової школи. Молодь і ринок, 4/212, 143–148. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2023.277336

Ліпчевська, І. (2024a). Розвиток умінь візуалізації навчальної інформації вчителів початкової школи. Дисертація доктора філософії в галузі педагогіки, Київ: Інститут педагогіки НАПН України. https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2023/12/Dysertatsiia_I.Lipchevska.pdf

Ліпчевська, І. (2024b). Цифровізація освіти як інструмент мінімізації навчальних втрат учнів. Педагогічна наука і освіта у сучасному вимірі: Проблеми та перспективи розвитку (с. 75–78). Одеська академія неперервної освіти одеської обласної ради.

Малихін, О., Арістова, Н., Алєксєєва, С. (2023). Індивідуалізація навчання як засіб компенсації освітніх втрат учнів закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану та повоєнний час. Інститут педагогіки НАПН України. http://lib.iitta.gov.ua/739694/

Малихін, О., Арістова, Н., Ліпчевська, І. (2023). Аналітичні матеріали: Дидактичні особливості організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Освіта. Інноватика. Практика, 11(10), 56–62. https://doi.org/10.31110/2616-650X-vol11i10-008

Малихін, О., Арістова, Н., & Рогова, В. (2022). Мінімізація освітніх втрат учнів закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану: Змішане навчання. Український педагогічний журнал, 3, 68–76. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-3-68-76

Малихін, О., Ліпчевська, І. (2023). Педагогічна майстерність учителя початкових класів: Візуалізація навчальної інформації в початковій школі. "Видавництво Людмила".

Малихін, О., & Ліпчевська, І. (2023). Формування вмінь візуалізації навчальної інформації майбутніх учителів початкової школи: методи діагностики. Видавництво Людмила. http://lib.iitta.gov.ua/736301/

Міністерство освіти і науки України. (2024). Стратегічний план діяльності МОН до 2027 року: Освіта переможців. https://mon.gov.ua/strategichniy-plan-diyalnosti-mon-do-2027-roku

Міністерство цифрової трансформації України & Дія: Цифрова освіта. (2021). Концептуально-референтна Рамка цифрової компетентності педагогічних й науковопедагогічних працівників: Проєкт. https://osvita.diia.gov.ua/uploads/0/2900-2629_frame_pedagogical.pdf

Kaupuzs, A., Malykhin, O., Aristova, N., Kalvans, E., & Orska, R. (2023). Educators’ feedback on website “Overcoming stress and anxiety together: Teachers – schoolchildren – parents”. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 1, 564–574. https://doi.org/10.17770/sie2023vol1.7089

Malykhin, O., Kaupuzs, A., Aristova, N., Orska, R., & Kalvans, E. (2023). Anxiety among school-age children in war-affected areas in ukraine and ways to reduce it: Parents’ views. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, 1, 553–563. https://doi.org/10.17770/sie2023vol1.7088

UNESCO Education team, Міністерство освіти і науки України, Google.org & EdEra. (2023). Типологія цифрових інструментів. Genially. https://view.genially.com/6523f3c1289adb00115ffcd9/interactive-content-unesco-interaktiv-m2-tipologiya-cifrovih-instrumentiv?fbclid=IwAR3PCeQZ5VYztz64NmYKId8P9WxXGF7YUx93_LdSA7RJJx3Z2GHwZ_2nJxw_aem%20_AUK-7hcCIshC1QibQVaGbEDCTMpK0OxSB1TSo743RftTv7MvGPiYoZdJyzGL