Український педагогічний журнал ⚬ 2024 ⚬ № 4
Оксана Петрук, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу початкової освіти імені О.Я. Савченко, Інститут педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна
http://orcid.org/0000-0001-5964-0676
Тетяна Алєксєєнко, доктор педагогічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу початкової освіти імені О.Я. Савченко, Інститут педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-2060-2354
Олена Барановська, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу початкової освіти імені О.Я. Савченко, Інститут педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-0788-8511
Інна Ліпчевська, доктор філософії з галузі знань 01 Освіта / Педагогіка, науковий співробітник відділу початкової освіти імені О.Я. Савченко, Інститут педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-6901-5863
Тетяна Павлова, науковий співробітник відділу початкової освіти імені О.Я. Савченко, Інститут педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0003-2388-6636
У статті актуалізовано проблему навчальних втрат учнів початкової школи в умовах війни. Констатовано, що її нагальність зумовлена труднощами у доступі дітей до навчання й навчальних матеріалів; значними психологічними навантаженнями, що впливають на їхню здатність до концентрації уваги та пізнавальну мотивацію. Розглянуто останні моніторингові дослідження щодо викликів, з якими стикаються діти в умовах воєнного часу, здійснено аналіз публікацій вітчизняних і зарубіжних науковців, міжнародних та неурядових організацій, які підтверджують наявність та тенденцію до зростання втрат і прогалин у навчанні школярів. Зауважено, що попри результати опитувань педагогів, спостережень за освітнім процесом, окремих вимірювань рівнів успішності школярів, на сьогодні неможливо засвідчити достовірну величину навчальних втрат, адже підсумкових даних про досягнення здобувачів освіти в умовах воєнного стану недостатньо через відсутність усталених процедур для їх діагностування та компенсації. Презентовано результати дослідження проблеми втрат у навчанні молодших школярів, яке охопило значний масив експериментальних даних і стало основою для зіставного аналізу поглядів учителів і батьків учнів 1–4 класів; схарактеризовано результативність навчального процесу та визначено дієві заходи мінімізації / компенсації навчальних втрат учнів з урахуванням особливостей організації освіти в умовах воєнного стану. Визначено перспективи дієвої співпраці вчителів і батьків учнів у подоланні навчальних втрат у початковій школі.
Ключові слова: початкова школа; навчальні втрати учнів; подолання навчальних втрат; учителі, батьки учнів 1–4 класів; експериментальне дослідження
Пандемія Covid-19 стала безпрецедентним викликом для вітчизняної освітньої системи і спричинила втрати у навчальних досягненнях учнів. Ще більш значних масштабів і загострення проблема набула в умовах повномасштабної військової агресії рф. За даними моніторингових досліджень (Державна служба якості освіти України, 2023; 2024) навчальні втрати і прогалин особливо помітні в учнів початкової школи. На стабільність, якість навчального процесу, а також навчальну успішність дітей впливають військові дії, евакуація, переміщення, тимчасове переселення учнів та вчителів. На доступність дітей до навчання, особливо в регіонах, де інфраструктура та ресурси обмежені, також впливає економічна скрута, з якою стикаються сім’ї в умовах війни (Глушко, Локшина, Джурило, Максименко, Кравченко, & Шпарик, 2023). Труднощі педагогів пов’язуються з особливостями організації освітнього процесу, потребами адаптації програм та забезпечення результативності дистанційного або змішаного навчання. Спостерігається збільшення кількості пропусків уроків учнями, проблеми з доступом до навчальних матеріалів і забезпеченням відповідних умов навчання. Як результат – окрім безпосереднього зниження навчальних результатів, у дітей спостерігаються психічна напруженість і тривожні стани, що впливають на їхню здатність до концентрації уваги та пізнавальну мотивацію.
Ураховуючи недостатність комплексних досліджень з окресленого напряму, актуальною вважаємо спробу визначення достовірної величини навчальних втрат учнів початкової школи та дієвих заходів їх мінімізації/компенсації.
Аналіз публікацій вітчизняних і зарубіжних науковців, міжнародних та неурядових організацій дає підстави стверджувати, що проблема освітніх втрат загалом, і навчальних зокрема, є однією із ключових. Різні аспекти цієї проблеми висвітлено у працях Алєксєєва, Арістова, Малихін & Топузов, 2023; Алєксєєнко, 2024a, 2024b; Барановська, 2022; Bertoletti, Cannistrà, Soncin & Agasisti, 2023; Бичко & Терещенко, 2023; Бібік, Вашуленко, Листопад, Мартиненко, Онопрієнко, Павлова & Петрук, 2023; Levenson, 2020; Ліпчевська, 2024a, 2024b; Локшина, Джурило, Максименко & Шпарик, 2023; Онопрієнко, 2024; Павлова, 2024; Page, Leonard-Kane, Kashefpakdel, Riggall & Guerriero, 2021; Петрук, 2024; Tang, 2023; Топузов & Онопрієнко, 2023; Шелестова & Барановська, 2024 та інші.
Більшість українських дослідників суголосні в тому, що, попри результати опитувань педагогів, спостережень за освітнім процесом, окремих вимірювань рівнів успішності школярів, на сьогодні неможливо встановити достовірну величину навчальних втрат, адже підсумкових даних про досягнення учнів в умовах військового стану немає. А отже, «без проведення спеціальних моніторингових досліджень складно окреслити втрати у навчанні, оскільки вони спричинені сукупністю багатьох чинників, які можуть різнитися як у межах регіону, так і окремого населеного пункту, закладу освіти, навіть класу» (Топузов & Онопрієнко, 2023, с. 3). Т. Алєксєєнко наголошує на актуальності й соціальній затребуваності досліджень, що передбачають розроблення комплексного діагностичного інструментарію оцінювання навчальних втрат та їх подолання чи мінімізації упродовж процесу навчання школярів з огляду на «динамічність розвитку ситуації в освіті в умовах повномасштабної війни, накопичення навчальних втрат учнів внаслідок тривалої дії несприятливих факторів» (Алєксєєнко, 2024а, с. 203). Масштабне дослідження з вивчення досвіду організації освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема проблеми виявлення й подолання навчальних втрат учнів у початковій школі, було проведено науковцями Інституту педагогіки НАПН України у 2024 році.
Початкова школа як фундамент для подальшого навчання є важливим етапом формування базових знань і навичок. Їх втрата може мати довгострокові наслідки для оволодіння функційною грамотністю та соціальними навичками учнів.
Згідно думки більшості вчителів (63,8 %) і батьків (71,0 %), у 2023 / 2024 навчальному році результати учнів 1–4 класів в опануванні змісту освіти не зменшилися (у порівнянні з минулим 2022 / 2023 навчальним роком). Показово, що близько 35 % респондентів (учителів, батьків) констатують наявність позитивної динаміки в навчальних досягненнях, що свідчить про поступову адаптацію системи початкової освіти до умов воєнного стану в країні (рис. 1).
Рис.1: Динаміка навчальних досягнень учнів початкової школи в 2023 / 2024 навчальному році (у порівнянні з минулим 2022 / 2023 навчальним роком).
Більшість учасників опитування ключовими чинниками, що призводять до зниження навчальних результатів учнів початкової школи, вважають нестабільні умови навчання (59,0 % учителів і 26,5 % батьків), неможливість організації неперервного очного навчання (21,1 % учителів і 20,9 % батьків), емоційний стан учнів та сімейні обставини (13,6 % учителів і 2,6 % батьків). Педагоги, здебільшого, акцентують увагу на таких проблемах, як сімейні обставини (байдужість, безвідповідальність батьків, відсутність батьківського контролю); невмотивованість дітей до навчання; підвищення неуважності та втоми тощо. Водночас батьки щодо першопричин навчальних втрат подекуди відзначають факти недостатньої уваги з боку вчителів до емоційних станів учнів; складність освітніх програм; надлишок зайвої інформації, що зумовлює непомірне перевантаження дітей; констатують понаднормову наповнюваність класів та проблеми з дисципліною.
Узагальнення пропозицій учителів і батьків на основі їх зіставного аналізу дає підстави для висновків щодо оптимізації навчання молодших школярів в умовах воєнного стану.
Так, для успішної мінімізації та компенсації навчальних втрат учнів початкової школи вчителі пропонують застосовувати низку стратегій, спрямованих на диференціацію та індивідуалізацію навчання (38,8 %), адаптацію освітнього процесу за рахунок збільшення частки самостійного асинхронного навчання (8,7 %), навчання в тісній співпраці з батьками (11,0 %); внесення змін у календарно-тематичне планування, ущільнення матеріалу та перерозподіл навчального часу (7,5 %). Ці заходи, на їхню думку, дають змогу більш ефективно використовувати наявний навчально-методичний ресурс. Діагностика ж навчальних втрат через тестування та педагогічне спостереження забезпечує можливість своєчасної корекції навчання, а використання сучасних інтерактивних технологій робить освітній процес більш ефективним і залученим. Ключовими елементами для досягнення успіху, як вважають педагоги, є мотивування молодших школярів до навчання, стимулювання їхньої відповідальності за власні досягнення та сприяння суб’єкт-суб’єктній взаємодії між учителями, учнями та батьками.
На думку батьків здобувачів початкової освіти необхідно:
- адаптувати шкільну програму відповідно до пізнавальних можливостей учнів в наявних умовах здійснення освітнього процесу (19,1 %), зокрема:
- розвантажити навчальний зміст, надавши пріоритетність формуванню функційної грамотності молодших школярів (умінь читати, писати, обчислювати та використовувати її для вирішення завдань у повсякденному житті);
- збільшити часові межі для опанування учнями ключових навчальних тем, приділяти більше уваги закріпленню та повторенню навчального матеріалу; за змішаної форми організації навчання першочергово проводити очні уроки з мовно-літературної та математичної освітніх галузей (13,8 %);
- упровадити в школі додаткові уроки з метою подолання навчальних втрат (позакласне навчання, гуртки, уроки на ГПД, факультативи, класи надолуження і компенсації тощо) (5,3 %);
- за можливості забезпечити перехід до очного навчання (відсутність дистанційних / онлайн уроків) (8,9 %);
- модернізувати форми, методи, прийоми та засоби навчання, які впроваджуються вчителем під час очного / змішаного / дистанційного освітнього процесу (7,1 %) з метою мотивації учнів до навчально-пізнавальної діяльності, індивідуалізації / персоналізації навчання, забезпечення реалізації принципу природовідповідності:
- використовувати інтерактивні (зокрема, ігрові) форми, методи, прийоми навчання;
- використовувати сучасні цифрові засоби унаочнення;
- цікаво й доступно подавати навчальний контент (відповідно до психологічних особливостей сприйняття, запам’ятовування, мислення та уяви дітей 6(7)-9(10) років);
- запровадити комунікацію вчителя з учнями в позаурочний час (4,7 %).
Також учасники опитування вважають за необхідне максимально сприяти реалізації принципів неперервності, системності й систематичності освітнього процесу в умовах воєнного стану (2,5 %), насамперед:
- забезпечити можливість продовження навчального процесу в укриттях під час повітряних тривог;
- запровадити, як варіант, гібридну форму організації навчання;
- сприяти підвищенню якості реалізації змішаного навчання у його дистанційній синхронній складовій;
- здійснювати відеозапис уроків і забезпечити можливість його опрацювання учнями в зручний час і в індивідуальному темпі;
- активно залучати батьків до спільної роботи з подолання навчальних втрат молодших школярів (2,5 %).
Невелика кількість респондентів вказала на такі важливі, на нашу думку, заходи, як-то: мотивація учнів до навчання (1,9 %); зменшення наповнюваності класів, поділ на групи під час вивчення української / іноземної мов і математики (1,1 %); формування та розвиток у школярів уміння вчитися (навчальної самостійності) (0,8 %); забезпечення психологічної підтримки дітей (0,6 %).
Отже, зіставний аналіз опитування вчителів та батьків показав, що для успішної компенсації навчальних утрат учнів початкової школи в умовах воєнного стану респонденти пропонують реалізувати комплексний підхід, який передбачає спільні й особливі стратегії. Спільним можна визначити акцент на адаптації навчального процесу відповідно до пізнавальних можливостей учнів. Учителі підкреслюють важливість диференційованого підходу, використання сучасних інтерактивних технологій, внесення змін у тематичне планування, а також співпрацю з батьками для забезпечення мотивації учнів і їхньої відповідальності за навчальні досягнення. Батьки, у свою чергу, акцентують на спрощенні навчального змісту, збільшенні часу для опанування ключових тем, упровадженні додаткових уроків і гуртків, а також важливості переходу до очного навчання та створення психологічно комфортного середовища. У цілому педагоги більше фокусуються на технічних і методичних аспектах освітнього процесу, тоді як батьки акцентують увагу на організаційних і психологічних. Зважаючи на конструктивність висловлених пропозицій педагогами і батьками, доходимо висновку про необхідність їхньої дієвої співпраці щодо організації навчання молодших школярів у складних умовах, збереженні їхніх навчальних досягнень та в мінімізації / подоланні навчальних втрат.
Узагальнення теоретичних підходів із проблеми дослідження, розроблення й апробація діагностувальних процедур, опрацювання експериментальних даних дають підстави для висновку, що проблема навчальних втрат у початковій школі є комплексною і потребує системного підходу та спільних зусиль усіх учасників освітнього процесу. В умовах воєнного стану виникає потреба в забезпеченні психоемоційної підтримки дітей, які пережили стрес та травматичний досвід. Подолання навчальних втрат вимагає оновлення змісту і технологій навчання, упровадження інноваційних методик (інтерактивних, зокрема ігрових, проєктних форм навчання), використання цифрових інструментів, адаптації змісту та темпу навчання до індивідуальних потреб учнів. Не менш важливим є науково-методичний супровід педагогів, які працюють в умовах соціальних, економічних, психологічних викликів, організація обміну кращими практиками подолання навчальних втрат, що дозволить виробити системний підхід до вирішення проблеми на різних рівнях управління та мінімізувати довгострокові негативні наслідки для розвитку особистості та суспільства.
Для зменшення негативного впливу освіти в дистанційному форматі на результати навчання школярів важливо: розробити й реалізувати комплексні освітні програми, у яких будуть ураховані діапазон та особливості запитів і потреб кожної дитини; забезпечувати взаємодію вчителів із батьками як партнерами; орієнтуватися на оцінку заходів учителями й батьками щодо подолання втрат і прогалин в успішності учнів. Це передбачає спрощення деяких аспектів навчального контенту та фокус на розвиток у молодших школярів критичного мислення, уміння вчитися, навичок розв’язання проблем, що допоможе їм краще адаптуватися до викликів сьогодення.
Перспективи подальших досліджень вбачаються в розробленні навчально-методичного забезпечення освітнього процесу, зорієнтованого на його якісні характеристики; здійснення моніторингу та порівняння результатів у динаміці; проведення попередніх експериментальних досліджень, що мають передувати масовому упровадженню новацій у системі початкової освіти з вивченням якісних змін; розробленні стратегій, спрямованих на підтримку навчальної діяльності й розвитку учнів.
Алєксєєва, С., Арістова, Н., Малихін, О. & Топузов, О. (2023). Методологічні та дидактичні засади компенсації освітніх втрат здобувачів повної загальної середньої освіти. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України: Методичні рекомендації. Київ: Педагогічна думка. 19‒25. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/737635
Алєксєєнко, Т. (2024a). Гнучке навчання в основних характеристиках, реальних практиках та потребах учнів щодо змісту підручників. Проблеми сучасного підручника, 31(3), 13‒23. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-32-13-23
Алєксєєнко, Т. (2024b). Засадничі ідеї дидактико-методичних рішень діагностики навчальних втрат здобувачів освіти: досвід і перспективи. Компетентнісно орієнтоване навчання: Виклики та перспективи: Збірник тез ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, Київ: Педагогічна думка. 202‒205. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/741080
Барановська, О.В. (2022). Індивідуалізація та диференціація навчання як засіб компенсації освітніх втрат учнів початкової школи. Проблеми сучасного підручника, 29, 14‒23. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/734218
Бібік, Н.М., Вашуленко, О.В., Листопад, Н.П., Мартиненко, В.О., Онопрієнко, О.В., Павлова, Т.С. & Петрук, О.М. (2023). Діагностика навчальних втрат та рекомендації щодо їх подолання у початковій школі. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України: Методичні рекомендації. Київ: Інститут педагогіки НАПН України, Педагогічна думка. 60‒69. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/736974
Бичко, Г. & Терещенко, В. (2023). Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання. Український центр оцінювання якості освіти. https://testportal.gov.ua//wp-content/uploads/2023/04/Learning-losses_Ukraine.pdf
Глушко, О.З., Локшина, О.І., Джурило, А.П., Максименко, О.О., Кравченко, С.М. & Шпарик, О.М. (2023). Освітні втрати: термінологічний дискурс із використанням зарубіжного досвіду. Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України: Методичні рекомендації. Київ: Педагогічна думка. 19‒25. https://doi.org/10.32405/978-966-644-736-7-2023-190
Державна служба якості освіти України. (2023). Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2022 / 23 навчальному році. https://sqe.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/yakist-osvity-v-umovah-viyny-web-3.pdf
Державна служба якості освіти України. (2024). Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023 / 24 навчальному році. https://fileview.ukr.net/?url=https://mail.ukr.net/api/public/file_view/list%3Ftoken%3DMWlIAkyJt6PfeuZfgoFpg7rNxo1VyaNmpNHBU5jgj_SwGlwOQwR-d17Aw2n8MsYMF0u7UMKzcxBi5cJoLdkl3vzLmebw0g3rIfd-Dw:IqbJWg5TzNKlpr0l%26r%3D1723107272258&default_mode=view&lang=uk#start=0
Ліпчевська, І. (2024a). Мінімізація навчальних втрат у початковій освіті: інформаційно-комунікаційна компетентність учнів. Актуальні проблеми та стратегії розвитку початкової освіти: Матеріали ІV Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (16 травня 2024 року). Рівне: РДГУ. 21‒23. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742225
Ліпчевська, І. (2024b). Розвиток самостійності навчання учнів початкової школи в умовах воєнного стану. Асертивність і саморозвиток учнів та студентів з ознаками обдарованості в умовах війни: Тези доповідей учасників ХVІІ науково-практичного семінару. Київ: Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 32‒34. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/741090
Локшина, О., Джурило, А., Максименко, О. & Шпарик, О. (2023). До питання про навчальні втрати: термінологічний концепт у сучасному науково-педагогічному дискурсі. Український педагогічний журнал, 2, 5‒18. https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/655/691
Онопрієнко, О. (2024). Використання штучного інтелекту для долання втрат у навчанні молодших школярів математики. Актуальні проблеми та стратегії розвитку початкової освіти: Матеріали ІV Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (16 травня 2024 року). Рівне: РДГУ. 6‒7. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/741313
Павлова, Т.С. (2024). Навчальні втрати у результатах початкової освіти. Сучасні освітні методики та технології в умовах викликів сьогодення: Матеріали Інтернет-конференції (16-17 травня 2024). Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна. 168‒171. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742289
Петрук, О. (2024). Вектори дослідження проблеми навчальних втрат у початковій і базовій середній освіті. Актуальні проблеми та стратегії розвитку початкової освіти: Матеріали ІV Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (16 травня 2024 року). Рівне: РДГУ. 29‒30. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/741304
Топузов, О.М., Онопрієнко, О.В. (ред.). (2023). Діагностика та механізми подолання втрат у навчанні молодших школярів: методичні рекомендації. Київ: Інститут педагогіки НАПН України. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/736336
Шелестова, Л.В., Барановська, О.В. (2024). Індивідуалізація навчання в умовах змішаної форми організації освітнього процесу у початковій школі: методичний посібник.. Київ: Освіта. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/742079
Bertoletti, A., Cannistrà, M., Soncin, M. & Agasisti, T. (2023). The heterogeneity of Covid-19 learning loss across Italian primary and middle schools. https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2023.102435
Levenson, N. (2020). Making Up for Learning Losses Will Require Best Practices in Intervention. http://www.ascd.org/ascd-express/vol15/num23/making-up-for-learning-losses-will-require-best-practices-in-intervention.aspx?utm_source=marketing&utm_medium=smartbrief&utm_campaign=smartbrief-express0831-0920
Page, E., Leonard-Kane, R., Kashefpakdel, E., Riggall, A. & Guerriero, S. (2021) Learning loss, learning gains and wellbeing: a rapid evidence assessment. ED615066.pdf
Tang, K.H.D. (2023). Impacts of COVID-19 on primary, secondary and tertiary education: a comprehensive review and recommendations for educational practices. https://doi.org/10.1007/s10671-022-09319-y