Український педагогічний журнал ⚬ 2025 ⚬ № 1

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ СИСТЕМИ ПРОЄКТУВАННЯ КОНСАЛТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Віра Драгунова, кандидат педагогічних наук, начальник відділу розвитку та роботи з дослідницькою та критичною інфраструктурою директорату розвитку науки Міністерства освіти і науки України

https://orcid.org/0000-0002-5074-5583

dragunowa.v@ukr.net

Анотація

Статтю присвячено аналізу результатів процесу експертного оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності. Констатовано актуальність дослідження в умовах невизначеності та євроінтеграційних прагнень України стосовно отримання статусу в кандидати на членство в Європейський Союзі. Для досягнення мети дослідження застосовано метод експертного оцінювання, який визначає напрями розвитку системи проєктування консалтингової діяльності. Аналіз наукових досліджень уможливив осмислення характеру наукового дискурсу зазначеної проблеми. Проаналізовано експертну діяльність експертних груп закладів вищої освіти залучених до вивчення проблеми дослідження. Розкрито, значимість методів та опрацьовано недоліки проведення процедури експертного оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в ЗВО в умовах невизначеності. Для оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності розроблена концептуальна модель. Зведені результати вагомості факторів кваліметричної субмоделі управління консалтинговою діяльністю в ЗВО на основі різнорівневої підтримки суб’єктів освітньої діяльності засвідчили еквівалентність встановлених експертними групами пріоритетів. Зроблено висновок, що процедури та результати експертного оцінювання свідчать про доцільність упровадження системи проєктування консалтингової діяльності у практику ЗВО. Визначено необхідність стратегічного бачення розвитку ЗВО та необхідність упровадження розробленої авторської системи проєктування консалтингової діяльності, що реалізується на рівні управлінських кадрів закладу, потребує внесення змін в організаційні структури закладу, підготовку кадрового потенціалу, розробку інформаційного забезпечення консалтингового процесу, що має реалізуватися одночасно на всіх трьох управлінських рівнях. У статті визначено перспективи подальших досліджень, які полягають у практичному впровадженню результатів експертного оцінювання шляхом розроблення науково-методичних рекомендацій щодо проєктування консалтингової діяльності в закладі освіти в умовах невизначеності

Постановка проблеми

Ключовим питанням реформування національної системи вищої освіти виявляється слушна модернізація усіх її складових, і передусім тих процесів управлінської діяльності, які відтворюють освітню політику закладу вищої освіти й мають безпосередній вплив на суб’єктів освітньої діяльності. У позначеному контексті освітня політика є тим інструментом, налаштованість якого використовувати швидкозмінні запити суспільства має стати істотною умовою в процесі розбудови українського закладу вищої освіти на тлі євроінтеграційних прагнень країни, зокрема в умовах невизначеності, та авангардних досягнень світової науки.

Оскільки положення консалтингової діяльності мають розширювати наші уявлення не тільки відносно загальних принципів автономного функціонування закладу вищої освіти, а й надавати розуміння стосовно здійснення процесів щодо інноваційного управління, менеджменту консалтингової діяльності та організаційної культури закладу на рівні суспільних запитів професійного розвитку усіх споживачів послуг, виявляється актуальною справою розв’язання завдання щодо перенесення засад консалтингової діяльності на розбудову системи вищої освіти.

Система вищої освіти здатна стати цілковито ефективною в контексті стійкого збільшення консультаційних потоків, коли надавачі та замовники консалтингових послуг не в силах опанувати їх зміст. Таким способом формування консультаційних потоків (консалтингових послуг, консалтингової діяльності та проєктування консалтингової діяльності тощо), їх трансляція суб’єкам консалтингової діяльності може в значній мірі спростити навчання протягом життя та висвітлити розписаний професійний розвиток на виконання завдань, пов’язаних із сприйняттям і переосмисленням отриманої консультаційної інформації.

Відтак система проєктування консалтингової діяльності завбачує демонстрацію тієї якості, що була нездійсненною для класичної вищої освіти. Серед цих якісних новацій маємо виділити потенційну можливість оптимізації управлінської діяльності, згідно із чим мають бути оптимізовані процеси: надання та отримання інформації, розподілу видів діяльності між суб’єктами освітньої діяльності та формування загальних висновків. Саме такий підхід наддасть можливість не просто накопичувати консалтингові послуги, а їх осмислювати, підлаштовувати під запити споживачів, досліджувати, усвідомлювати та модернізувати.

Отже, логічно завбачити існування певної аналогії між проєктуванням консалтингової діяльності та проведення експертного оцінювання авторської системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності, які наявним чином означують рух консалтингових послуг від надавачів до їх замовників. З накреслених позицій консалтингову діяльність можна імплементувати через розроблену систему проєктування та перевірити її доцільність одержаними результатними експертного оцінювання.

За таким маємо вважати, що представлене дослідження здатне доповнити сучасні підходи науковців у сфері реформування національної системи вищої освіти та розширити підручний арсенал стратегій і технологій. Водночас наведені ідеї завбачують можливість використання результати експертного оцінювання в якості дієвого інструменту для упровадження системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми засвідчує, що дискурс проблеми євроінтеграційної політики галузі освіти і науки у вітчизняному дослідницькому полі є багатоаспектним. Проблема вивчається зокрема в аспектах управлінської рамки та відкритого оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності. в аспекті євроінтеграції у наукових розвідках досліджуються питання її впливу на національні системи вищої освіти крізь призму синхронізації та адаптації. Оцінювання (від анг. evaluation) – це процес обробки (аналізування, систематизація, узагальнення) чисельних показників, які виміряні відповідно до певних правил (Рябова, 2013). Оцінювання результатів та процесів умовно поділяють на формуюче та підсумкове. Відповідно процес оцінювання є категорією, що визначає, як виміряна величина набуває кількісного визначення. Цінним для нашого дослідження є твердження В. Геєць, Т. Клебанова, О. Черняк, науковці зазначають, що оцінювання здійснюється з метою визначення тенденцій розвитку досліджуваного явища задля його поліпшення (Геєць, Клебанова, Черняк, 2005; Міровська, 2019). Наскрізною ідеєю експертного (від.лат еxhertus – досвідчений) оцінювання (скорочено експертиза), визначено метод отримання інформації про об’єкт дослідження шляхом оцінювання ситуації, події чи явища групою незалежних експертів (Шинкарук, 2002).

Крім того, наукові розвідки українських дослідників охоплюють тематику орієнтирів експертного оцінювання (Гладкова, 2022; Єльнікова, 2009; Лукіна, 2017; Новосад, 2008). Внеском у зазначену тематику вбачаємо дослідження ключових ініціатив М. Алєксєєва, О. Бондар, В. Гладкової, Г. Гнатієнко, Л. Даниленко, О. Дубасенюк, Г. Єльнікової, А. Єрмоли, М. Лесечко, В. Новосад, Т. Рожнової, З. Рябової, Д. Семир’янова, О. Слюсаренка, Р. Юринець та ін.

Метою пропонованого дослідження є аналіз результатів експертного оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності.

Для досягнення мети застосовувалися такі методи експертного оцінювання:

- метод Дельфі (англ. Delphi technique) як один із провідних методів науково-технічного прогнозування (Рябова, 2013), що визначає незалежне оцінювання експертів, які не знають один одного;

- метод експертних оцінок або педагогічна експертиза (Новосад, 2008; Міровська, 2017), що обумовлюється виведенням підсумкового колективного судження про педагогічний об’єкт;

- метод сценаріїв – метод декомпозиції задачі прогнозування, що передбачає виділення вибору окремих варіантів розвитку подій, охоплює всі можливі варіанти подій;

- метод мозкового штурму з його складовими, зокрема брейнштормінг (від анг. brainstorming) та брейнрайтинг (від анг. brainwriting) застосовуються з метою колективного генерування ідей або їх обговорення, підтвердження чи спростування; анкетування – найбільш популярний метод збору інформації, що піддається статистичній обробці; метод комісій полягає в побудові на основі експертних оцінок і аналізу концептуальної моделі взаємозв’язків, які виникають під час розв’язання перспективних проблем.

Результати та обговорення. Експертне оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності проводилося експертами із українських ЗВО, які потрапили до міжнародного рейтингу найкращих університетів світу. До експертного оцінювання було залучено одинадцять університетів України. У кожному закладі вищої освіти створено експертну групу, до якої входили педагогічні, науково-педагогічні працівники та керівники закладів освіти, які мають досвід роботи в ЗВО.

Експертам для оцінювання була запропонована концептуальна модель проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності (Драгунова, 2024). Варто наголосити, що механізмом визначення думок експертів слугує коефіцієнт узгодженості (конкордації). Відповідно, визначення узгодженості думок експертів проводиться шляхом використання спеціальної міри – коефіцієнта конкордації Кендалла (лат. сoncordare – упорядковувати, привести у відповідність). Показник коефіцієнту конкордації (W) може бути у діапазоні від 0 до 1, де 0 – повна неузгодженість думок експертів, 1 – повна узгодженість думок експертів. Крім того, діапазон 0 < W < 0,3 – думка експертів уважається неузгодженою, діапазон 0,3 < W < 0,7 – думка експертів уважається середньою, 0,7 < W < 1 – високий ступінь узгодженості думок експертів. Потребує уваги й те, що під час ранжування використовується так званий метод рангів. Означений метод ґрунтується на твердженні, що кожній властивості об’єкта оцінювання притаманний тільки певний ранг. Кожним учасником експертної групи ранг присвоюється самостійно, з урахуванням обробки отриманих даних, відповідно до виявлених та узгоджених думок експертів (Драгунова, 2023; Новосад, 2008; Міровська, 2017). Так, означений процес реалізується відповідно до розрахунку коефіцієнта конкордації, за формулою:

Обчислення контрольної суми за стовпцями матриці різниця між собою і контрольною сумою, що свідчить про похибку при складені матриці.

Для обчислення значущості досліджуваних показників оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності складемо таблицю (табл. 1).

Таблиця 1

Розташування питань за їх вагомістю

Для оцінювання ступеня узгодженості думок усіх експертів нами застосовано коефіцієнт конкордації (у випадку пов’язаних рангів) за формулою:

Експеримент засвідчив, що рівень коефіцієнта конкордації в експертних групах виявився достатньо середнім; так, до експерименту залучено багато експертів, що вказує на низьку ступінь узгодженості їх думок.

Для визначення показника достовірності отриманих даних, щодо впровадження системи проєктування консалтингової діяльності в закладах вищої освіти в умовах невизначеності використано механізми зведених індексних оцінок. Для визначення індексних показників перетворених рангів експертного оцінювання необхідно знайти максимальну суму балів відповідей на питання експертного проколу (шкала оцінювання від 1 до 4) експертних груп, індексну оцінку об’єкту експертизи (враховуються дані зведеного експертного протоколу кожної експертної групи), загальну оцінку експертного оцінювання розробленої нами моделі проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності (за формулою знаходження середнього показника).

Отримані результати свідчать про достовірність показника результатів експертного оцінювання одинадцяти експертних груп, що дорівнює 0,75. Зазначений показник розроблений на основі кваліметричного підходу. Сформулюємо статистичні гіпотези:

- від 0,0 до 0,25: низький рівень, вказує на відсутність доцільності впровадження розробленої системи проєктування консалтингової діяльності в умовах невизначеності в практику діяльності закладу вищої освіти;

- від 0, 25 до 5,0: середній рівень, регламентує розроблену систему проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності, вимагає суттєвого доопрацювання змістового наповнення та/ або проведення роботи щодо стимулювання діяльності педагогічних, науково-педагогічних працівників та керівників закладів вищої освіти щодо системи управління означеним процесом;

- від 5,0 до 0,75: достатній рівень, визначає, що розроблена система проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності є системною з певною логікою її побудови. Разом із тим, змістове наповнення потребує певного доопрацювання та/ або стимулювання суб’єктів освітньої діяльності;

- від 0,75 до 1,0: високий рівень, продукує потребу у впровадженні системи проєктування консалтингової діяльності в умовах невизначеності в практичну діяльність закладу вищої освіти.

Отже, отриманий показник результатів експертного оцінювання знаходиться на межі достатнього та високого рівнів. Розроблена нами система проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності є системною та самодостатньою, проте її упровадження в практику діяльності закладу вищої освіти вимагає узгодженості позицій щодо стимулювання суб’єктів управлінської діяльності.

З метою стимулювання суб’єктів управлінської діяльності закладу вищої освіти до проєктування консалтингової діяльності запропоновано оцінити стан управлінського процесу за допомогою кваліметричної субмоделі. Ураховуючи зазначене, нами запропоновано визначити стан управління консалтинговою діяльністю в ЗВО на основі підтримки потенціалу суб’єктів освітньої діяльності з використанням кваліметричної субмоделі. Визначення стану об’єкта дослідження за допомогою кваліметричної субмоделі можливе за умови визначення вагомості факторів. Для обрахування вагомості факторів й визначення пріоритетів суб’єктів управлінської діяльності нами застосовано метод Дельфі. Відповідно, експертам запропоновано зробити ранжування п’яти факторів, де 5 – найголовніший фактор, а 1 – несуттєвий фактор.

Отже, нами запропоновано зробити ранжування та визначити пріоритетні напрями в управлінні консалтинговою діяльністю закладу вищої освіти. Для узагальнення результатів вагомості факторів кваліметричної субмоделі управління консалтинговою діяльністю в ЗВО на основі різнорівневої підтримки суб’єктів освітньої діяльності складемо таблицю (табл. 2).

Проведений аналіз результатів вагомості факторів кваліметричної субмоделі управління консалтинговою діяльністю в закладі вищої освіти на основі різнорівневої підтримки суб’єктів освітньої діяльності засвідчив еквівалентність встановлених експертними групами пріоритетів. Вагомість факторів кваліметричної субмоделі управління консалтинговою діяльністю в закладі вищої освіти в умовах невизначеності: запити споживачів освітніх послуг – 0,21; організація консалтингової діяльності – 0,20; кадрове забезпечення ЗВО – 0,19; система управління консалтинговою діяльністю – 0,19 ; позиціонування ЗВО на ринку праці та рину освітніх послуг – 0,21.

Отримані показники свідчать про затребуваність реалізації запитів споживачів освітніх послуг та ефективність кадрового забезпечення закладу вищої освіти. Результати процедури експертного оцінювання, а також підготовлені інформаційні матеріали отримали позитивну думку експертних груп щодо реалізації системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освітив умовах невизначеності. Крім того, експертами визначено пріоритети, як підкреслили підтримку суб’єктів освітньої діяльності в процесі його професійного розвитку та актуальність побудови на цій основі системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освітив умовах невизначеності.

Для визначення стану управління консалтинговою діяльністю в закладі вищої освіти на основі підтримки суб’єктів освітньої діяльності в процесі його професійного розвитку експертним групам запропоновано провести оцінювання за допомогою кваліметричної субмоделі.

Таблиця 2

Зведені результати вагомості факторів кваліметричної субмоделі управління консалтинговою діяльністю в ЗВО на основі різнорівневої підтримки суб’єктів освітньої діяльності

Отримані результати експертного оцінювання свідчать про ефективність запропонованої системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освітив умовах невизначеності (рис. 1 та рис. 2).

Рис.1. Узагальненні результати експертного оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освітив умовах невизначеності.

Рис.2. Результати оцінювання стану системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освітив умовах невизначеності експертними групами.

Проведенні заходи сприяли переорієнтації суб’єктів освітньої діяльності на активне використання технології проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності.

Як засвідчили результати експерименту, запропонований для оцінки експертами пакет документів отримав достатній рівень схваленості, що свідчить про доцільність упровадження у практику діяльності закладу вищої освіти.

Проведений нами аналіз процедури та результатів експертного оцінювання моделі системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності дозволив виділити найбільш значущі зміни щодо доцільності та необхідності реалізації авторської моделі для забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в ЗВО.

Варто зазначити, що оцінка можливостей практичного використання моделі системи проєктування консалтингової діяльності здійснювалась шляхом застосування SWOT-аналізу. Для проведення аналізу сформовано групу експертів, яка включала всі рівні управління закладом вищої освіти. Критеріями відбору учасників групи були наступні: практика роботи у закладі від 3 до 10 років; відчуття причетності до системи ЗВО; перспективність професійного розвитку у закладі; практика користування методикою SWOT-аналізу; зацікавленість в процедурі оцінювання діяльності та ін. Учасникам запропоновано оцінити можливість реалізації моделі в практику діяльності закладу методом SWOT-аналізу.

На підставі SWOT-аналізу нами розроблена стратегія просування моделі системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності, як такої, що відповідає запитам часу та базується на потребах суб’єктів освітньої діяльності. Стратегії реалізації моделі обумовлюються її сильними сторонами, що передбачають зниження ризику загроз та подолання негативного впливу слабких сторін. У таблиці 3 представлено SWOT-аналіз стратегій щодо реалізації моделі.

Таблиця 3

SWOT-аналіз стратегій щодо реалізації моделі

Висновки та перспективи подальших розвідок

Задля доцільності доведення упровадження в практику діяльності закладу вищої освіти розробленої концептуальної моделі проєктування консалтингової діяльності проведено експертне оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в ЗВО. Результат оцінювання вказує на те, що розроблена нами концептуальна модель проєктування консалтингової діяльності в ЗВО є системною та самодостатньою, проте її реалізація в практику діяльності закладу потребує певних зусиль, у тому числі мотивування суб’єктів освітньої діяльності. У результаті проведення замірів за допомогою кваліметричної субмоделі проєктування консалтингової діяльності в ЗВО на основі підтримки споживача послуг отримано показник, що вказує на переорієнтацію системи управління ЗВО та активне використання технології проєктування консалтингової діяльності. Зазначене підтверджено результатами SWOT-аналізу щодо можливостей практичногї реалізації моделі проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності.

З огляду на зазначене, результати експертного оцінювання системи проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в у мовах невизначеності зумовили необхідність розробки науково-методичних рекомендацій щодо проєктування консалтингової діяльності в ЗВО.

Використані джерела

Геєць, В. М., Клебанова, Т. С., & Черняк, О. І. (2005). Моделі і методи соціально-економічного прогнозування (підручник). Харків: ІНЖЕК.

Гладкова, В. М. (2022). Акмеологічне моделювання як інструмент розробки індивідуальної життєвої програми людини. У Moderní aspekty vědy: XX. Díl mezinárodní kolektivní monografie (с. 305‒315). Mezinárodní Ekonomický Institut s.r.o.

Драгунова, В. В. (2024). Концептуальна модель та технологія проєктування консалтингової діяльності в закладі вищої освіти в умовах невизначеності. Педагогічні науки: теорія та практика, 4. https://journalsofznu.zp.ua/avtoram_pedagogics.pdf

Драгунова, В. В. (2023). Концепція проєктування консалтингової діяльності як інструмент підвищення конкурентоспроможності закладу вищої освіти у системі неперервної освіти. Імідж сучасного педагога, 6 (213). https://salo.li/76807fc

Єльникова, Г. В. (2009). Управлінське консультування (навчально-методичний комплекс). АПН України, Університет менеджменту освіти АПН України. Київ.

Лукіна, Т. О. (2017). Теоретичні засади управління якістю освіти дорослих. У Освіта дорослих в перспективі змін: інновації, перспективи, прогнози (колективна монографія, с. 68‒77). Ніжин: Лисенко М. М.

Новосад, В. П., Селіверстов, Р. Г. (2008). Методологія експертного оцінювання (конспект лекцій для використання в навчальному процесі в системі підвищення кваліфікації кадрів). Київ: НАДУ. http://seliverstov.ucoz.ua/_ld/0/22___.pdf

Міровська, М. (2017). Процедура та результати експертного оцінювання системи управління освітнім процесом закладу вищої освіти на основі кейс-менеджменту. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія «Педагогіка», 3(5). http://am.eor.by/index.php/gallery/124-vipusk-3-2017

Рябова, З. (2013). Теоретико-методологічні засади маркетингового управління навчальною діяльністю інститутів післядипломної педагогічної освіти. Обрії, 1, 40‒43. http://nbuv.gov.ua/UJRN/obrii_2013_1_14

Шинкарук, В. І., Озадовська, Л. В., & Поліщук, Н. П. (2002). Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис.