Український педагогічний журнал ⚬ 2025 ⚬ № 1

АНАЛІЗ СТРАТЕГІЙ МОТИВАЦІЙНИХ ЗМІН У ЗДОБУВАЧІВ ПЕРШОГО (БАКАЛАВРСЬКОГО) РІВНЯ ОСВІТИ ПРИ ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Юлія Бондарчук, кандидат філологічних наук, доцент докторантка Інституту педагогіки НАПН України; доцент кафедри іноземних мов Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

https://orcid.org/0000-0002-4851-8701

bondarchuk_julia28@ukr.net

Анотація

Стаття присвячена аналізу стратегій, що сприяють змінам у мотивації здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти при вивченні англійської мови. Мотивація є ключовим фактором, який впливає на ефективність освітнього процесу та успішність здобувачів у досягненні академічних і професійних цілей. У сучасному глобалізованому світі, де англійська мова виступає інструментом міжкультурної комунікації, міжнародної інтеграції та кар’єрного розвитку, дослідження мотиваційних змін набуває особливої актуальності. Дослідження вивчає ключові фактори, що зумовлюють зміни в мотиваційних пріоритетах здобувачів, включаючи підвищене академічне навантаження, переосмислення особистих цілей, соціокультурний контекст та виклики, пов’язані з зовнішніми обставинами, такими як військові дії. У статті висвітлено результати опитування здобувачів другого курсу бакалаврату, які вже мають певний досвід навчання, але стикаються з новими викликами, що формують їхні освітні пріоритети. Виявлено, що основними мотиваційними чинниками є прагнення до професійного розвитку, підготовка до сертифікаційних іспитів, розвиток практичних навичок та орієнтація на міжнародні можливості. Особлива увага приділена викликам, які постають перед здобувачами в умовах нестабільності, зокрема психологічному тиску, дефіциту часу та обмеженому доступу до ресурсів. Ці фактори значно впливають на динаміку мотивації та потребують впровадження адаптивних підходів до організації навчального процесу. У статті запропоновано рекомендації для викладачів і освітніх інституцій, що спрямовані на удосконалення навчальних програм. Зокрема, йдеться про інтеграцію інноваційних методик, персоналізацію навчання, впровадження інтерактивних платформ та створення умов для практичного використання мови. Результати дослідження підкреслюють необхідність стратегічного підходу до планування та реалізації освітнього процесу. Пропоновані стратегії спрямовані на розвиток комунікативних компетентностей, підтримку психоемоційної стійкості тапідвищення мотивації здобувачів. Це дослідження формує підґрунтя для розробки інноваційних освітніх стратегій, що відповідають сучасним викликам і потребам здобувачів бакалаврського рівня. Впровадження таких підходів сприятиме підготовці конкурентоспроможних фахівців, здатних ефективно діяти в умовах глобалізованого світу.

Постановка проблеми

Мотивація до навчання є фундаментальним чинником, який визначає ефективність освітнього процесу, особливо у сфері вивчення іноземних мов. У сучасних умовах швидких змін у системі вищої освіти англійська мова набуває статусу необхідної складової професійної підготовки здобувачів, сприяючи їхній інтеграції у глобальне суспільство та розширенню доступу до міжнародних можливостей (Council of Europe, 2001). Зважаючи на зростання ролі англійської мови у професійній і міжособистісній комунікації, підтримка й розвиток мотивації до її вивчення стають надзвичайно актуальними завданнями сучасної освіти.

Попри загальновизнану важливість мотивації, її динаміка та зміни залишаються недостатньо вивченими, особливо на різних етапах освітнього процесу. Перехід здобувачів освіти з першого на другий курс є критичним періодом, адже саме на цьому етапі вони стикаються з новими академічними викликами, адаптуються до складніших вимог освітніх програм і переосмислюють свої навчальні й життєві пріоритети. Цей етап вимагає глибшого аналізу змін у мотивації, щоб зрозуміти, як стратегічні освітні підходи можуть підтримувати або покращувати цей процес (Malykhin et al., 2021).

Особливий контекст дослідження задають умови воєнний дій, які створюють додатковий психологічний і соціальний тиск на здобувачів освіти. Постійні виклики, пов’язані з небезпекою, нестабільністю та емоційним виснаженням, значною мірою змінюють традиційні підходи до освітньої діяльності. У цих умовах навчання виконує не лише функцію отримання знань, але й стає важливим засобом підтримки психоемоційної рівноваги, відчуття стабільності та збереження зв’язку з глобальним середовищем (Bondarchuk et al., 2024). Особливо це стосується вивчення англійської мови, яка відкриває доступ до міжнародних ресурсів, комунікації та кар’єрних перспектив.

Актуальність дослідження визначається необхідністю адаптації освітніх стратегій до сучасних викликів, які враховують як індивідуальні, так і соціокультурні чинники. Дослідження мотиваційних змін здобувачів у контексті цих викликів дозволяє вдосконалити освітній процес, підвищити його ефективність та сприяти формуванню конкурентоспроможних фахівців. Розробка інноваційних стратегій, спрямованих на розвиток комунікативних компетентностей, адаптивності та міжкультурної взаємодії, є необхідною умовою підготовки здобувачів, здатних ефективно діяти в умовах національного та міжнародного середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження з питань іншомовної підготовки у вищих навчальних закладах охоплюють широкий спектр тем, зокрема мотивацію, інноваційні стратегії, міжкультурну взаємодію та використання цифрових технологій. У роботах (Бондарчук, 2024; Попов, 2018; Malykhin et al. 2021) аналізуються основні аспекти формування мотивації у здобувачів вищої освіти, включаючи вплив соціальних та освітніх умов на розвиток інтересу до вивчення іноземних мов. Автори підкреслюють важливість створення адаптивних умов навчання, які сприяють формуванню позитивного ставлення до освітнього процесу.

Інший важливий напрям досліджень стосується інтеграції інноваційних підходів до процесу іншомовної підготовки. У дослідженнях (Bondarchuk et al., 2024; Malykhin et al., 2024; Tsang, 2022) вивчається впровадження сучасних стратегій навчання, що забезпечують розвиток комунікативної компетентності та підвищення автономності здобувачів. Зокрема, дослідники акцентують увагу на ролі цифрових технологій, які забезпечують персоналізоване навчання та сприяють розширенню доступу до освітніх ресурсів.

Важливу роль у формуванні компетентностей відіграє міжкультурна взаємодія. У роботах (Council of Europe, 2001; Tsang, 2022) підкреслюється значення розвитку міжкультурної компетентності як одного з ключових елементів успішного вивчення іноземних мов. Автори звертають увагу на те, що здобувачі, які беруть участь у міжкультурних обмінах, демонструють вищий рівень мовної підготовки.

Інноваційні технології також є предметом значної уваги у сучасних дослідженнях. У роботах (Gunawan & Tjitrakusuma, 2021; Malykhin et al., 2021; Al-Athwary, 2022) розглядається вплив цифрових інструментів на ефективність навчального процесу. Зокрема, автори підкреслюють важливість інтеграції мультимедійних технологій, що сприяють більш глибокому засвоєнню матеріалу та підвищенню мотивації.

Дослідження, присвячені взаємозв’язку мови та соціокультурного контексту, також заслуговують на увагу. У працях (Топузов та ін. 2024; Al-Athwary, 2022) аналізується вплив соціолінгвістичних факторів на навчальний процес, зокрема питання використання мови у багатомовних середовищах та в умовах війни.

Значущими є також дослідження, які акцентують увагу на стратегічному підході до формування навчальних програм. У роботах (Bondarchuk, 2023; Collen, 2020) пропонуються рекомендації для викладачів щодо розробки адаптованих до сучасних викликів методів навчання, що включають як традиційні, так і інноваційні підходи.

Отже, сучасні дослідження вказують на необхідність інтеграції мотиваційних, інноваційних та культурних аспектів у процес іншомовної підготовки, підкреслюючи важливість адаптації навчальних стратегій до викликів глобалізації та цифровізації. Це створює потужну теоретичну базу для розробки ефективних освітніх практик.

Метою статті є аналіз стратегій, що сприяють мотиваційним змінам у здобувачів вищої освіти під час вивчення англійської мови, визначення основних факторів впливу на ці зміни, а також виявлення освітніх пріоритетів і потреб здобувачів.

З огляду на мету завдання статті є такими:

1.Проведення аналізу мотиваційних змін у здобувачів першого (бакалаврського) рівня освіти при вивченні англійської мови.

2.Визначення основних чинників, які впливають на динаміку мотивації, зокрема зовнішніх та внутрішніх обставин, таких, як академічне навантаження, особисті життєві зміни та соціокультурний контекст.

3.Оцінка пріоритетів здобувачів у процесі вивчення англійської мови, зокрема прагнення до професійного розвитку, міжнародних можливостей та практичного застосування мовних навичок.

4.Виявлення викликів, які постають перед здобувачами в умовах сучасних реалій, та їхнього впливу на ефективність навчального процесу.

5.Формулювання рекомендацій для удосконалення освітніх програм і стратегій навчання, які враховують виявлені мотиваційні тенденції та потреби здобувачів.

Ці завдання спрямовані на створення підґрунтя для розробки інноваційних підходів до іншомовної підготовки, які відповідають актуальним викликам та забезпечують розвиток конкурентоспроможних фахівців.

Методи дослідження включали використання кількісного підходу для аналізу мотиваційних змін у здобувачів бакалаврського рівня при вивченні англійської мови. Основним інструментом збору даних стала анкета, яка уможливила оцінку рівня мотивації, причини її змін, а також визначити пріоритети та виклики у навчальному процесі. Анкета містила запитання закритого типу зі шкалами Лайкерта та відкриті запитання, що сприяло отриманню повноцінної інформації (Malykhin et al., 2021). Дослідження проводилося серед здобувачів другого курсу бакалаврату з чотирьох провідних закладів вищої освіти України: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного університету технологій та дизайну, Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. Загалом у дослідженні взяли участь 208 здобувачів, які добровільно заповнили анкету, поширену через університетські платформи та електронну пошту. Зібрані дані аналізувалися за допомогою описової статистики, включаючи частоти, середні значення та відсотковий розподіл відповідей (Collen, 2020). Аналіз відкритих запитань здійснювався через тематичний підхід, що дозволило виділити ключові тенденції (Gunawan & Tjitrakusuma, 2021). Усі етапи дослідження проводилися відповідно до етичних норм, із забезпеченням конфіденційності та анонімності учасників. Такий підхід сприяв отриманню надійних і репрезентативних результатів, які формують основу для розробки ефективних стратегій підвищення мотивації здобувачів. Отримані результати доповнюють попередні дослідження з питань іншомовної підготовки та можуть слугувати основою для подальших наукових розвідок у цій сфері (Council of Europe, 2001; Tsang, 2022).

Результати дослідження та їх обговорення

Опитування, проведене серед здобувачів другого курсу, дало змогу виявити основні тенденції, причини змін та запропонувати стратегії для покращення навчального процесу. Мотивація здобувачів вищої освіти до навчання зазнає значних змін у процесі їхнього навчання, що залежить від багатьох внутрішніх та зовнішніх чинників. Для оцінки цих змін було поставлено питання, чи змінилася мотивація до навчання на другому курсі порівняно з першим.

Результати дослідження свідчать (рис.1), що мотивація значно змінилася у 28% здобувачів, тоді як 50% опитаних відзначили, що вона трохи змінилася. Лише 14% респондентів заявили, що мотивація залишилася на тому ж рівні, а 8% утруднилися відповісти на це запитання. Це вказує на те, що більшість здобувачів відчули певну динаміку у своїй мотивації, при цьому лише невелика частка не зазнала змін. Подібні тенденції відзначені в попередніх дослідженнях, де наголошується на впливі зовнішніх освітніх факторів на мотивацію студентів (Bondarchuk et al., 2024).

Рис.1 Зміна мотиваційних чинників на другому курсі

Позитивні зміни в мотивації можуть бути обумовлені впливом нових предметів, викладачів або адаптацією здобувачів до умов навчального процесу. Натомість стабільність мотивації серед окремих здобувачів свідчить про сталість їхніх навчальних цілей і підходів. Здобувачі вищої освіти на другому курсі демонструють тенденцію до змін у мотивації, що є свідченням динамічного характеру їхнього ставлення до навчання (Семенишин, 2011). Результати дослідження підкреслюють важливість стратегічного підходу до створення гнучких умов для підтримки та розвитку мотивації, враховуючи її змінність і вплив зовнішніх факторів.

Основною причиною змін мотивації здобувачів вищої освіти (рис.2) стало збільшення академічного навантаження (37,5%). Це може бути пов’язано із ускладненням навчальних програм на другому курсі, підвищенням вимог до здобувачів та необхідністю виконання більш складних завдань. Ще вагомішою причиною змін стали нові особисті цілі, що відзначили 75% респондентів. Це свідчить про переоцінку студентами своїх життєвих і навчальних пріоритетів. Менш значущими, але теж важливими причинами стали такі чинники, як зміна викладачів, нові предмети, а також окремі індивідуальні фактори, такі як підтримка з боку викладачів чи розчарування в університеті (по 1‒2%).

Рис.2 Причини змін мотивації здобувачів на другому курсі

Результати демонструють, що мотивація здобувачів вищої освіти значною мірою залежить від зовнішніх факторів (академічне навантаження) та внутрішніх змін (переоцінка особистих цілей). Це підкреслює необхідність врахування індивідуальних потреб і викликів, з якими стикаються здобувачі на другому курсі, для забезпечення підтримки їхнього навчального процесу (Bondarchuk et al., 2024).

На другому курсі найбільш важливими для здобувачів вищої освіти стали кар’єрні перспективи та саморозвиток (рис.3) – ці чинники відзначили по 73,5% респондентів. Це свідчить про те, що студенти починають більше задумуватися про своє професійне майбутнє та особистісне зростання. Також значна частина опитаних (51%) зазначила, що важливими стали соціальні зв’язки, що підкреслює важливість комунікації та взаємодії в навчальному середовищі. Задоволення від процесу навчання (53%) є ще одним вагомим фактором, який позитивно впливає на мотивацію. Менш значущим, але не менш важливим чинником для деяких здобувачів є стипендія або фінансова підтримка (29%). Це свідчить про те, що фінансова складова впливає на мотивацію, хоча й не є домінантною для більшості (Tsang, 2022).

Рис.3 Чинники змін мотивації на другому курсі

На другому курсі здобувачі вищої освіти все більше орієнтуються на майбутнє – кар’єрні перспективи та саморозвиток стають основними мотиваційними пріоритетами. Водночас важливими залишаються соціальні зв’язки та задоволення від самого процесу навчання, що вказує на значення як зовнішніх, так і внутрішніх чинників у формуванні мотивації. Це підкреслює необхідність інтеграції кар’єрних орієнтирів у навчальні програми та створення умов для саморозвитку (Bondarchuk et al., 2024).

64% респондентів зазначили (рис.1), що їхнє ставлення до вивчення англійської мови стало більш позитивним. Це свідчить про зростання усвідомлення важливості англійської мови, ймовірно, завдяки її ролі у професійному та особистісному розвитку. 20% респондентів не відчули змін у своєму ставленні, що може свідчити про стабільний інтерес або нейтральне сприйняття процесу навчання. Водночас 10% вказали, що їхнє ставлення стало менш позитивним, що може бути наслідком труднощів у навчанні, низької якості викладання або зниження зацікавленості. 6% респондентів утруднилися відповісти.

Переважна більшість здобувачів вищої освіти демонструє позитивні зміни у ставленні до вивчення англійської мови, що вказує на ефективність освітнього процесу та значущість мови в їхньому житті. Проте наявність частки здобувачів із менш позитивним ставленням підкреслює потребу в удосконаленні методів викладання та підтримки інтересу до навчання.

54% респондентів відзначили, що їхні пріоритети щодо вивчення англійської мови змінилися порівняно з першим курсом (рис.1). Це свідчить про те, що студенти стали більше орієнтуватися на нові цілі, зокрема, професійний розвиток, практичне застосування мови та підготовку до майбутніх можливостей, таких як стажування чи навчання за кордоном. 36% здобувачів зазначили, що їхні пріоритети залишилися незмінними, що може свідчити про сталість їхніх мотивацій або впевненість у раніше визначених цілях. Лише 10% утруднилися відповісти, що вказує на недостатню визначеність у планах чи пріоритетах.

Більшість здобувачів демонструє зміну пріоритетів щодо вивчення англійської мови, що підкреслює важливість адаптації навчальних програм до нових вимог і очікувань здобувачів. Водночас стабільність у частини респондентів свідчить про необхідність підтримки їхніх уже сформованих мотивів. Для оптимізації навчального процесу важливо враховувати цю динаміку та забезпечувати умови для розвитку нових і підтримки сталих пріоритетів (Malykhin et al., 2024).

Основним мотиваційним аспектом у вивченні англійської мови для здобувачів другого курсу стала можливість навчання або роботи за кордоном, яку обрали 82% респондентів. Це свідчить про прагнення здобувачів вищої освіти до інтеграції у міжнародний простір, що потребує високого рівня володіння мовою. На другому місці – підготовка до міжнародних іспитів (60%), що підкреслює орієнтацію студентів на отримання сертифікатів, які підтверджують їхній рівень знань і відкривають додаткові кар’єрні можливості. Ця тенденція узгоджується з глобальними змінами на ринку праці, де навички володіння іноземними мовами та цифрові компетенції стають визначальними факторами конкурентоспроможності фахівців (These are the Top 10 Job Skills of Tomorrow, 2020). Також 62% студентів обрали практичні навички (говоріння, письмо, аудіювання) як важливий аспект. Це демонструє, що здобувачі прагнуть отримати реальні комунікативні компетентності, які можна застосовувати у житті та професійній діяльності. Вивчення граматики виявилося менш мотивуючим (36%), що може свідчити про те, що цей аспект вважається важливим, але менш пріоритетним у порівнянні з іншими завданнями.

Результати опитування показують, що мотивація здобувачів вищої освіти до вивчення англійської мови базується на прагненні до міжнародних можливостей, практичної реалізації навичок та підготовки до сертифікаційних іспитів. Для підвищення ефективності навчального процесу варто робити акцент на розвитку комунікативних компетентностей та створенні умов для практичного використання мови (Collen, 2020).

44% респондентів зазначили, що вони відчувають помірний прогрес у вивченні англійської мови (рис.1), що свідчить про поступовий розвиток навичок завдяки навчальному процесу. 42% здобувачів відзначили значний прогрес, що демонструє ефективність навчальних програм і підходів, які дозволяють досягати помітних результатів. Лише 8% респондентів вказали, що прогрес відсутній, що може бути пов’язано з особистими труднощами або неефективністю певних методів навчання. Також 6% утруднилися оцінити свій прогрес, що може свідчити про недостатню рефлексію щодо власного розвитку.

Отже, більшість здобувачів вищої освіти відчувають прогрес у вивченні англійської мови, зокрема, значний або помірний, що підкреслює важливість навчального середовища та ефективних методик викладання. Водночас наявність респондентів із відсутністю прогресу акцентує увагу на необхідності додаткової підтримки для цієї категорії здобувачів. Це може бути досягнуто шляхом індивідуалізації навчального процесу та запровадження додаткових ресурсів.

Найбільше впливу на зміни у мотивації здобувачів вищої освіти справили особисті життєві зміни – 43% респондентів вказали саме цей фактор. Це може свідчити про значний вплив зовнішніх обставин, таких як сімейні обставини, суспільна ситуація чи особистісний розвиток, на мотиваційний рівень здобувачів. Другою за значущістю причиною були викладачі (33%), що підкреслює важливість педагогічної майстерності та підходів до викладання у формуванні мотивації студентів. Академічна програма вплинула на мотивацію у 12% випадків, що свідчить про те, що її зміст і організація також можуть мотивувати або, навпаки, викликати складнощі у навчанні. Роль одногрупників оцінили як значущий фактор 10% респондентів. Це вказує на соціальну складову освітнього процесу, яка може сприяти створенню сприятливого середовища для навчання.

Результати доводять, що особисті життєві обставини, підтримка викладачів і відповідність академічної програми очікуванням здобувачів є ключовими факторами, які впливають на їхню мотивацію. Це підкреслює необхідність врахування не лише академічних, але й особистісних аспектів у формуванні ефективного навчального середовища.

Відповіді респондентів на питання щодо покращення процесу вивчення англійської мови свідчать про високу оцінку сучасного підходу до іншомовної підготовки. Більшість здобувачів висловили задоволення поточними методиками навчання, серед яких інтерактивні елементи та акцент на розвитку практичних навичок. Водночас коментарі, що вказують на потребу в додатковій інтерактивності, підкреслюють потенціал інноваційних стратегій для подальшого вдосконалення. Здобувачі відзначають важливість системності у навчальному процесі, особливо у поєднанні граматики, практичних завдань та індивідуального супроводу викладачів. Бажання здобувачів вивчати нові слова, розширювати словниковий запас і отримувати більш детальні пояснення граматики свідчать про необхідність персоналізації та індивідуалізації навчання. Водночас, згадки про значення змістовних дискусій і скорочення теоретичного матеріалу підтверджують ефективність стратегії змішаного навчання, яка інтегрує теорію з практикою. Це підтверджує успішність сучасних стратегій іншомовної підготовки, які відповідають актуальним запитам здобувачів вищої освіти. Системний і стратегічний підхід до вивчення англійської мови, що впроваджується у навчальний процес, отримав високу оцінку здобувачів. Інтерактивність, практичність та орієнтація на індивідуальні потреби є ключовими елементами цих підходів. Висловлені побажання щодо покращення підкреслюють не лише залученість здобувачів, але й важливість подальшого вдосконалення стратегій, що спрямовані на підтримку та розвиток мотивації. Створення інноваційного навчального середовища та застосування сучасних методик підготовки сприяють формуванню компетентних, мотивованих і конкурентоспроможних фахівців.

Висновки і перспективи подальших розвідок

Проведене опитування серед здобувачів другого курсу уможливило аналіз мотиваційних змін, які відбуваються у процесі вивчення англійської мови, але й визначити ключові стратегії, що сприяють підтримці та розвитку мотивації. Дослідження виявило основні тенденції й причини змін, а також дало змогу оцінити пріоритети та потреби здобувачів. Результати свідчать, що мотивація є динамічним явищем, яке формується під впливом внутрішніх (особисті цілі, прагнення до саморозвитку) та зовнішніх чинників (академічні програми, педагогічна підтримка, соціокультурний контекст). Ключовими пріоритетами для здобувачів стали кар’єрні перспективи, розвиток практичних навичок та можливості міжнародної інтеграції. Це підтверджує необхідність впровадження стратегічних підходів до організації навчального процесу, які враховують змінні мотиваційні потреби здобувачів.

Результати дослідження також підкреслюють ефективність інноваційних освітніх стратегій, орієнтованих на індивідуалізацію навчання, розвиток комунікативних компетентностей та інтерактивні методики. При цьому висловлені респондентами побажання щодо вдосконалення навчального процесу свідчать про важливість його подальшої адаптації до актуальних потреб здобувачів вищої освіти.

Перспективи подальших досліджень передбачають аналіз довгострокових змін мотивації здобувачів на старших курсах; розробку персоналізованих навчальних програм, що враховують індивідуальні мотиваційні пріоритети; вивчення впливу цифрових технологій і інтерактивних платформ на підтримку мотивації; застосування міждисциплінарних підходів для посилення прикладного значення англійської мови у професійній діяльності.

Отримані результати формують підґрунтя для вдосконалення чинних освітніх стратегій та розробки нових, орієнтованих на підвищення мотивації здобувачів, їхню психоемоційну стійкість та професійну конкурентоспроможність.

Використані джерела

Бондарчук, Ю. А. (2024). Інноваційні стратегії іншомовної підготовки студентів: аналіз мотиваційних чинників та ефективних підходів. Академічні студії. Серія «Педагогіка», 2, 3‒11. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.1

Попов, Р. (2018). Інтеграція інноваційних і традиційних технологій навчання як засіб розвитку автономності студентів в освітній діяльності вищої школи. Український педагогічний журнал, 4, 54–59. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2018-4-54-59

Семенишин, І. Є. (2011). Навчальні стратегії у вивченні англійської мови як методична проблема. Наукові записки. Серія: Педагогіка, 2, 153–157.

Топузов О. М., Малихін О. В., Арістова Н. О., Алєксєєва С. В., Попов Р. А., Барановська О. В., Шелестова Л. В. (2024) Теорія і практика індивідуалізації навчання в умовах змішаної форми організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти: монографія. Київ: Освіта. https://doi.org/10.32405/978-966-983-485-0-2024-1099

Al-Athwary, A. A. H. (2022). Linguistic landscape in Najran: A sociolinguistic approach. Theory and Practice in Language Studies, 12 (12). https://doi.org/10.17507/tpls.1212.11

Bondarchuk, J., Khomenko, O., Vasylenko, O., & Yanchuk, O. (2024). Innovative strategies for learning English during wartime in Ukraine: Focusing on students’ motivation and preferences. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 16 (4), 378‒399. https://doi.org/10.18662/rrem/16.4/920

Bondarchuk, Ju. (2023). Norms and rules for developing a foreign language teaching strategy at institutions of higher education. Modern Science - Moderní Vĕda, 2, 82‒91. https://doi.org/10.62204/2336-498X-2023-2-11

Collen, I. (2020). Language Trends England 2020. British Council. https://pure.qub.ac.uk/en/publications/language-trends-england-2020

Council of Europe. (2001). Common European framework of reference for languages: Learning, teaching, assessment. Cambridge University Press.

Gunawan, J. D., & Tjitrakusuma, N. I. (2021). The politeness strategies found in @kulinersby’s Instagram account in promoting culinary businesses. K@ta, 23 (2). https://doi.org/10.9744/kata.23.2.58-68

Malykhin, O., Bondarchuk, J., Tersina, I., & Voitanik, I. (2024). Unlocking success: Strategic approaches to enhancing communicative competence in English learning. Amazonia Investiga, 13 (76), 90‒102. https://doi.org/10.34069/AI/2024.76.04.8

Malykhin O., Aristova N., Kalinina L., & Opaliuk T. (2021). Developing Soft Skills among Potential Employees: A Theoretical Review on Best International Practices. Postmodern Openings, 12 (2), 210–232. https://doi.org/10.18662/po/12.2/304

These are the Top 10 Job Skills of Tomorrow – and How Long it Takes to Learn Them. (2020). World Economic Forum. https://www.weforum.org/agenda/2020/10/top-10-work-skills-of-tomorrow-how-long-it-takes-to-learn-them/

Tsang, A. (2022). Examining the relationship between language and cross-cultural encounters: Avenues for promoting intercultural interaction. Journal of Multilingual and Multicultural Development, 43 (2). https://doi.org/10.1080/01434632.2020.1725526