https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/issue/feed Український Педагогічний журнал 2023-12-24T00:00:00+02:00 Катерина Ладоня upj_ip@ukr.net Open Journal Systems <p><strong>Шановні читачі!<br /></strong>Триває набір матеріалів до першого в новому році випуску журналу (№ 1 2024).<br />Матеріали можна подати на сайті, або надіславши файли на електронну адресу журналу <strong>upj_ip@ukr.net</strong></p> <p><strong>Пропонуємо ознайомитися з поточним випуском.</strong></p> https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/698 Європейський дослідницький простір як орієнтир розвитку освіти і науки в Україні 2023-12-22T16:00:17+02:00 Олег Топузов nauk_org_undip@ukr.net Олена Локшина nauk_org_undip@ukr.net Аліна Джурило nauk_org_undip@ukr.net Оксана Шпарик nauk_org_undip@ukr.net <p>Статтю присвячено аналізу стратегічних орієнтирів Європейського дослідницького простору як системи програм і політичних інструментів, що об’єднує інституційне середовище досліджень та розробок держав-членів ЄС та асоційованих членів з метою розвитку міжнародного науково-технічного співробітництва, вільного трансферу знань, мобільності дослідників. Констатовано актуальність проведеного дослідження в умовах отримання Україною у 2022 році статусу кандидата на членство в ЄС та початку гармонізації національної правової системи з «acquis communautaire», включно з галуззю науки та освіти. Для досягнення мети застосовано метод аналізу ключових документів ЄС, які регулюють правове поле та визначають напрями розвитку Європейського дослідницького простору. Також було вивчено законодавчі і стратегічні документи України, що регулюють процес європейської інтеграції загалом та національної науки зокрема. Охарактеризовано особливості становлення Європейського дослідницького простору, починаючи з 2000 року. Розкрито етапи цього становлення в аспектах фокусу, пріоритетів і досягнень. Акцентовано на еволюції місії Європейського дослідницького простору від подолання фрагментації національних дослідницьких систем й посилення політичної координації між державами-членами та ЄС (2000–2007), до вільного руху знань як «п’ятої свободи» (2007–2012), та до формування спільного ринку знань, досліджень та інновацій (2012–2020). З’ясовано сутнісні характеристики оновленого Європейського дослідницького простору, починаючи з 2020&nbsp;року. Зроблено висновок, що такі принципи та цінності, як етика і доброчесність науки та інновацій, свобода наукових досліджень, гендерна рівність та рівні можливості для всіх, вільне пересування дослідників, знань і технологій, прагнення до досконалості, соціальна відповідальність є визначальними орієнтирами для української науки. Інноваційна практика ЄС з розбудови Європейського дослідницького простору потребує подальшого осмислення в умовах прагнення України до більшої інтеграції в Європейський дослідницький простір.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/699 Культурна трансмісія в сучасній школі: попередній досвід – типові прояви практики – запропоновані шляхи вирішення 2023-12-22T17:07:02+02:00 Ева Огродзька-Мазур nauk_org_undip@ukr.net Анна Шафранська nauk_org_undip@ukr.net <p>Пропозиція полягає в дослідженні наближення освіти до природних умов культурної трансмісії – і, таким чином, відходу від традиційної ідеології культурної трансмісії, відображення розвитку дітей та молоді на основі відповідності їхньої поведінки конкретним культурним стандартам – може становити цінну педагогічну пропозицію. Базується на припущенні, що як процеси культуралізації, так і первинна та вторинна соціалізація дають змогу учням врости в культуру (засвоїти наявні культурні цінності) і отримати особливе місце в спільноті. З іншого боку, вони дозволяють дітям і молоді, завдяки їхнім суб’єктивним здібностям до самореалізації, «створювати» якісь нові, суспільно прийнятні цінності у вигляді культурних продуктів, і в такий спосіб створювати «нову» якість культури. цієї конкретної групи чи спільноти.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/700 Технологізація освіти і навчання у США: стратегічний вимір 2023-12-22T18:16:42+02:00 Світлана Кравченко nauk_org_undip@ukr.net <p>Представлено результати аналізу досвіду США з технологізації освіти і навчання, зокрема щодо застосування імерсивних технологій, які потенційно можуть стати одним із основних інструментів в освіті. Розглянуто стратегічні документи, що орієнтують на технологічні інновації в американській освітній політиці. Розглянуто практику впровадження імерсивних технологій на прикладі Стенфордської лабораторії віртуальної взаємодії людей, зокрема використання платформ ENGAGE та Expeditions Pro для VR-навчання. Наведено приклади функціонування віртуальних шкіл у різних штатах США як важливих складників онлайн-навчання. Окреслено питання ліквідації цифрового розриву в освіті. Зроблено висновки, що для сучасного українського суспільства надважливим завданням є вироблення перспективних орієнтирів розвитку й ефективних практик упровадження освітніх інновацій, реформування освітньої системи шляхом трансформації її в ефективну модель освіти, яка б відповідала міжнародним стандартам.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/701 Європейська рамка особистісної, соціальної та навчальної ключової компетентності (LIFECOMP): концептуальний вимір 2023-12-22T18:32:29+02:00 Оксана Глушко nauk_org_undip@ukr.net <p>Автором наголошено на трансформаційних процесах у європейському освітньому просторі, де компетентнісний підхід у навчанні дедалі більше відіграє ключову роль. Охарактеризовано мету Європейської рамки особистісної, соціальної та навчальної ключової компетентності (LifeComp). Зазначено, що «особистісна, соціальна та вміння вчитися» компетентність була визнана ключовою, відповідно до Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо ключових компетентностей для навчання впродовж життя (2018 р.). Рамка LifeComp розглядає «Особистісну, соціальну та навчальну» як набір компетентностей, що стосуються всіх сфер життя, які можна набути через формальну, неформальну та інформальну освіту. Обґрунтовано важливість формування та розвитку ключових і трансверсальних компетентностей у громадян, оскільки вони сприяють і забезпечують основу успішного професійного розвитку кожної людини, особистої її реалізації та активному громадянству.<br>Проведений аналіз Європейської рамки особистісної, соціальної та навчальної ключової компетентності свідчить про її концептуальний та інноваційний характер. Визначено перелік компетентностей та розглянуто структуру Рамки LifeComp.<br>Підкреслюється, що у Рамці LifeComp визначені саме ті компетентності, яким можна навчити, зокрема в школі. Зроблено висновок, що LifeComp може бути використана як основа для розробки навчальних програм і навчальних заходів, що сприяють особистісному, соціальному розвитку та вмінню вчитися. Визначено перспективи подальших досліджень, які полягають у використанні Рамки LifeComp у сфері освітньої політики та на практиці в освітніх закладах.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/702 Особливості проєктування освітнього середовища в умовах цифровізації суспільства під час воєнного стану в Україні 2023-12-22T19:02:15+02:00 Світлана Трубачева nauk_org_undip@ukr.net Оксана Мушка nauk_org_undip@ukr.net Поліна Замаскіна nauk_org_undip@ukr.net <p>Розв’язання проблеми проєктування освітнього середовища закладу освіти сьогодні, під час воєнного стану, є надзвичайно актуальним питанням, яке в умовах цифровізації сучасного суспільства трансформується та набуває нових акцентів. Насамперед важливими у цьому аспекті є завдання забезпечення безпековості освітнього середовища та створення умов для подолання освітніх втрат. Наразі актуальності також набуває питання подальшого розвитку дистанційного навчання, яке є пріоритетним особливо в тих регіонах, де здобувачі освіти не мають доступу до закладів освіти або цей доступ обмежений. У зв’язку з цим, метою цього дослідження є висвітлення особливостей технології проєктування освітнього середовища, спричинених по-перше, розвитком процесу цифровізації в суспільстві та новими можливостями, які створюються у зв’язку з цим в освіті; по-друге, освітніми втратами, які виникли в умовах війни в Україні та потребують діагностики та подолання.<br>Методами досягнення мети дослідження, які застосовані у статті є розроблення технології проєктування освітньо-розвивального середовища закладу загальної середньої освіти в умовах цифровізації суспільства під час воєнного стану та представлення її особливостей. Основним результатом є визначення особливостей проєктування освітньо-розвивального середовища закладу освіти в умовах цифровізації суспільства під час воєнного стану та презентація їх у вигляді технології проєктування.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/704 Компетентнісний конструкт управлінської діяльності керівника закладу освіти: від теорії до практики моделювання 2023-12-22T19:47:31+02:00 Ірина Саух nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті наголошується на важливій ролі освітньої галузі задля успішної реалізації стратегії повоєнного відновлення країни, формування концептуально нових організаційних механізмів і підходів до управлінської діяльності в системі освіти, зокрема в цьому контексті компетентнісний підхід визначається однією з основ освітньої політики.<br>Доведено необхідність трансформації концептуальних засад професійної діяльності керівника закладу освіти в умовах державно-громадського управління на засадах партнерської взаємодії в компетентнісний конструкт з огляду на методологію креативної управлінської діяльності. Визначені найважливіші передумови трансформації моделі професійної компетентності креативного керівника освітнього закладу. На цій основі здійснено побудову моделі професійної компетентності керівника в умовах державно-громадського управління на засадах партнерської взаємодії. Відзначається бінарність цього процесу: по-перше, з одного боку, мета, що безперечно обумовлена нагальним суспільним запитом на креативних компетентних керівників нового часу; по-друге, це системне структуроване утворення, яке відображає потреби, фіксує вимоги до професійних, управлінських, особистісних якостей фахівців керуючої системи освітньої організації.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/705 Інституційний аудит і самооцінювання закладу освіти: єдність та протиріччя в результатах 2023-12-22T21:13:30+02:00 Тетяна Лукіна nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті актуалізовано проблему створення моделі забезпечення якості освіти в закладах загальної середньої освіти, що ґрунтується на поєднанні механізмів зовнішнього оцінювання діяльності школи з процедурами самооцінки результатів функціонування закладу та передбачає використання можливостей оцінювання для розвитку шкільної культури і поліпшення професійної компетентності педагогічних працівників. З’ясовано, що надання закладам освіти права самостійно визначатися із структуру внутрішньої системи забезпечення якості освіти призводить до використання різних індикаторів і критеріїв самооцінювання досягнутих результатів, що ускладнює аналіз ситуації та формулювання висновків. Запропоновано методичний підхід до порівняння означених результатів оцінювання різних аспектів діяльності школи, що передбачає процедури узгодження шкал та ранжування параметрів освітньої і управлінської діяльності закладів за величиною відмінностей у середніх значеннях результатів рангової оцінки. Наголошено, що виявлення відмінностей у результатах оцінювання діяльності середніх шкіл різними суб’єктами дасть можливість зосередитися на тих аспектах роботи закладу освіти, які виявляються найбільш проблемними, що, своєю чергою, сприятиме вдосконаленню методики інституційного аудиту та внутрішньої оцінки школи. Проведено порівняльний аналіз результатів зовнішніх перевірок (інституційного аудиту) та самооцінювання закладів загальної середньої освіти з метою виявлення спільних рис і протиріч у баченні різними суб’єктами оцінювання якості реалізації певних характеристик освітніх і управлінських процесів. З’ясовано, що можливі комбінації результатів оцінювання зовнішніми аудиторами і директорами шкіл характеристик освітніх і управлінських процесів разом з самооцінками керівників ЗЗСО ступеня своєї об’єктивності утворюють три основні варіанти інтерпретації комбінованої оцінки діяльності закладу освіти: «жорстке оцінювання», «м’який спротив» та «конфліктне оцінювання».</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/706 Роль студентоорієнтованого навчання у підготовці майбутніх фахівців-фармацевтів у вищій школі 2023-12-22T21:22:36+02:00 Алла Велика nauk_org_undip@ukr.net Олександра Гарвасюк nauk_org_undip@ukr.net Юлія Кропельницька nauk_org_undip@ukr.net <p>Статтю присвячено фармацевтичній освіті, обговоренню загальних вимог до освіти для студентів бакалаврату та магістратури фармацевтики. Визначено поняття готовності до професійної діяльності студентів-фармацевтів, виокремлено критерії сформованості готовності до професійної діяльності фахівців фармації. Обґрунтовано педагогічні умови формування готовності до професійної діяльності майбутніх фармацевтів, виокремлено роль студентоорієнтованого навчання у якісній підготовці майбутніх фармацевтичних фахівців у вищій школі.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/707 Музейна педагогіка і кінематограф: сучасні концепції музейних фільмів 2023-12-22T21:37:07+02:00 Олексій Караманов nauk_org_undip@ukr.net Анатолій Горовий nauk_org_undip@ukr.net Олег Топилко nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті проаналізовано особливості взаємодії музейної педагогіки із сучасним кінематографом на основі різних типів та форматів музейних фільмів у контексті організації комунікації з відвідувачами. Визначено історичні аспекти еволюції музейних фільмів, особливості проєктування та створення дидактичних фільмів, поняття «музейна драматургія». Охарактеризовано три важливі напрями музейних фільмів, які стосуються елементів документального та ігрового кіно, біографічних фільмів та авторського кіно. Розглянуто п’ять концепцій музейних фільмів трьох українських режисерів, проаналізовано їх особливості та можливості застосування в освітньому процесі для учнів та студентів.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/708 Проєктне навчання як засіб формування компетентностей майбутніх манеджерів 2023-12-22T21:57:30+02:00 Анастасія Пандазі nauk_org_undip@ukr.net Тетяна Станжур nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті розглянуто теоретичні основи проєктного навчання, його роль у формуванні компетентностей здобувачів фахової передвищої освіти, розвитку критичного та творчого мислення; розкрито особливості впровадження проєктно-орієнтованого підходу в освітній процес. Наведено приклад запровадження та реалізацію проєктного навчання в Турецькій республіці у вигляді відкриттів проєктних шкіл. Проаналізовано теоретичні засади використання методу проєктного навчання в навчальній діяльності.<br>У статті подано авторський досвід запровадження методу проєктів у закладі фахової передвищої освіти в рамках навчання студентів-менеджерів; запропоновано форму організації роботи студентів над міждисциплінарним проєктом, представлено вимоги до фактичного виконання студентського проєкту; описано методику організації проєктної діяльності в рамках навчальних дисциплін «Управління персоналом: Організаційна культура і теорія» та «Інформатика і комп’ютерна техніка»; наведено авторську розробку навчального проєкту на тему «Фактори успіху бізнесу» студентами 3 курсу спеціальності «Менеджмент» у Фаховому коледжі «Універсум» Київського університету імені Бориса Грінченка.<br>Зазначено, що завдяки методу проєктів здобувачі фахової передвищої освіти поглиблюють практичні навички, можуть формувати фахові, предметні та цифрові компетентності, зокрема демонструють навички обміну інформацією, пошуку альтернативних рішень, самоорганізації, самомотивації та вдосконалюють попередньо здобуті навички користування програмами MS Office Power Point, MS Office Publisher, сервісом Canva. Проєктна діяльність стимулює до закріплених знань та практичних навичок з певних дисциплін і тем, що відображаються під час презентації індивідуальних проєктів.<br>Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають в обґрунтуванні, розробці й реалізації нових навчальних міждисциплінарних проєктів, вивченні досвіду зарубіжних країн щодо застосування методу проєктів в освітньому процесі.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/709 Пізнавальна процедура пояснення у дослідженнях з історії освіти і педагогічної думки 2023-12-22T23:45:41+02:00 Леонід Ваховський nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті розкрито сутність та методологічний потенціал пояснення як пізнавальної процедури, яка передбачає виявлення внутрішньої природи досліджуваного явища та уведення його в структуру певних регулярностей, законів, у контекст цілісної теорії. Акцент зроблено на тому, що пояснення забезпечує розуміння історико-педагогічних явищ і процесів. Розглянуто основні види пояснення, які застосовуються в історико-педагогічних дослідженнях (каузальне, телеологічне, номотетичне, ідіографічне), показано епістемологічні можливості та обмеженість кожного з них. Окреслено шляхи подолання односторонності каузального пояснення, що ґрунтується на монокаузальності: здійснення класифікації причин, встановлення характеру причинних зав’язків і відносин та комбінації причин, що викликала варіант подій, який став реальністю; доповнення каузального пояснення телеологічним, яке спирається на цільові аспекти діяльності людей в минулому. Виявлено особливості використання номотетичного та ідіографічного підходів до пояснення в дослідженнях з історії освіти та педагогічної думки. Розкрито епістемологічні можливості дедуктивно-номологічного пояснення, направленого на виявлення закономірностей і тенденцій розвитку досліджуваного явища у визначених хронологічних межах. Встановлено потенціал ідіографічного пояснення, яке орієнтоване на аналіз одиничного і пошук деяких ситуативних закономірностей ‒ невипадкових зв’язків між причинами й наслідками, що позбавлені атрибуту повторюваності. Доведено необхідність поєднання номотетичного та ідіографічного підходів до пояснення в історико-педагогічному дослідженні, які повинні здійснюватись з урахуванням конкретних дослідницьких завдань.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/710 Розвиток методики навчання іноземних мов у дослідженнях зарубіжних учених 2023-12-23T00:09:16+02:00 Раїса Мартинова nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті презентується аналіз методів навчання іноземних мов зарубіжними вченими, починаючи з 1750 і до 2000+ років, у представлених ними 4-х періодах розвитку методики як самостійної науки. У ній також визначається історичні особливості розвитку цієї науки: а саме, спадкоємність різних методів навчання; використання найбільш ефективних елементів попередніх методів при упровадженні нових; урахування побажань студентів при застосуванні нових форм навчання. Проведений аналіз методичних праць зарубіжних науковців показав, що в них: <em>представлено</em> хронологічну послідовність у зміні методів навчання; <em>названо</em> їх принципи, переваги та недоліки; <em>висвітлено</em> не тільки різні методи навчання, а й їх історіографію в певний період часу; <em>визначено,</em> що зміна методів у закладах освіти США завжди обумовлювалась соціальним замовленням суспільства: історичними, економічними та культурологічними подіями в державі. Жодні «модні», але не ефективні методи не впроваджувалися в навчальний процес; <em>виявлено,</em> що США як країна, яка опікувалася розвитком освіти в Британії, Канаді, Австралії, завжди враховувала умови і потреби їх громадян щодо вивчення іноземних мов. Саме тому при упровадженні нових методів навчання враховувався принцип їх модифікації відповідно до певних особистостей зазначених держав; <em>встановлено</em>, що назви нових методів не відразу використовувалися у широкому вжитку, щоб не викликати в учнів негативних емоцій. Тому вони імплементувалися поступово. Попередні методи при введенні нових не зникали; їх кращі елементи продовжували використання, що не тільки забезпечувало спадкоємність методів, але й давало змогу учням поступово переходити на нові форми навчання і одночасно користуватися зручними, ефективними для них, наприклад, таким, як «переклад на рідну мову».</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/711 Переосмислення вікових психологічних особливостей учнів 7-9 класів та їх вплив на оволодіння іноземною мовою 2023-12-23T00:20:15+02:00 Олександр Пасічник nauk_org_undip@ukr.net <p>Результати численних досліджень засвідчують, що підлітковий вік визнається більшістю сучасних суспільств та існує як особливий соціальний конструкт. Цей період вважається інтенсивним і складним періодом становлення особистості, який супроводжується стрімким когнітивним розвитком, формуванням нових соціальних ролей і обов’язків. Попри те, що упродовж ХХ століття дослідниками було акумульовано суттєву інформаційну базу про особливості підліткового віку, дослідження все ще триває. Більше того, вони вийшли на інституційний рівень, оскільки до вивчення проблем становлення підлітка долучаються міжнародні організації (ОЕСР, PISA). Здійснений автором аналіз джерельної бази засвідчує, що пріоритетне завдання наукових пошуків полягає в максимальному врахуванні пізнавальних можливостей та здібностей підлітків із метою забезпечення компетентнісної спрямованості сучасної освіти. Інтерес до окресленої проблеми зумовлений тим, що неможливо будувати «нову освітню реальність», ігноруючи психологічний портрет сучасного учня, на формування якого комплексний вплив здійснюють соціокультурне середовище, рівень технологізації повсякденних процесів, а також запити сучасного суспільства. Автор інтерпретує результати наявних емпіричних досліджень та екстраполює свої висновки на сферу навчання іноземної мови у 7‒9 класах гімназій. Вибір цієї вікової категорії зумовлений тим, що він є завершальним у структурі базової середньої освіти та передує профільному навчанню в ліцеях.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/716 Психологічні чинники формування математичної компетентності як ключової в навчанні англійської мови 2023-12-23T22:41:48+02:00 Алла Негуляєва nauk_org_undip@ukr.net <p>Статтю присвячено проблемі формування математичної компетентності як ключової в навчанні предметів мовно-літературної галузі в закладах загальної середньої освіти. Обґрунтовано психологічні аспекти означеної компетентності, під якою розуміємо інтегровану якість особистості, компетенції, уміння, навички, здатності; за структурою має чотири компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-комунікативний, оціночно-рефлексивний. Встановлено необхідність визначення мотивації як активувальної категорії навчально-пізнавальної діяльності учнів і учениць у процесі оволодіння англійської мови; опанування означеною компетентністю поруч із предметною. Розглянуто чинники, що впливають на мотивацію й утворюють систему цінностей здобувачів і здобувачок освіти: прагнення до інтеграції, лінгвістична упевненість, соціальна орієнтація, особистісна самореалізація. Визначено взаємозв’язок між логічним, абстрактним і математичним мисленням, важливість урахування означених видів діяльності як передумову формування математичної компетентності, ефективного англійськомовного комунікування. З’ясовано важливість здатності до рефлексії, оцінки власної пізнавальної та комунікативної діяльності під час навчання мови. Акцентовано на видах пам’яті, уваги під час формування досліджуваної компетентності на уроках англійської мови. Окреслено необхідність використання математичної мови в процесі навчання мови, під час англійськомовної комунікації. Виявлено перспективи подальших наукових розвідок, які убачаємо в розробленні методики формування математичної компетентності в навчанні англійської мови, підґрунтям якої є означені психологічні чинники, попередньо досліджені лінгвістичні й лінгводидактичні засади.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/712 Нелінійні підходи до фахової підготовки студентів факультетів мистецтв 2023-12-23T00:46:36+02:00 Василь Федоришин nauk_org_undip@ukr.net Марія Ткач nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті досліджено проблему становлення&nbsp; нового нелінійного (постнекласичного) типу мислення, яке зумовило поглиблення методологічної рефлексії в сфері гуманітарного знання. З’ясовано, що проблема експлікації сучасної нелінійної парадигми, її системність, багатоаспектність та складність потребує синтезу всього комплексу природничих наук, представлених синергетикою, та гуманітарного знання, репрезентованого філософією постмодернізму. Студіювання зарубіжних та вітчизняних джерел з цього кола питань підтвердило правомірність ідеї конвергенції постмодерністської та синергетичної дослідницьких матриць, яка ґрунтується на принципах нестабільності та нелінійності, що виявилося вкрай продуктивним до проблем художнього, культурологічного, музикознавчого характеру та може екстраполюватися у сферу вищої мистецької освіти з метою модернізації фахової підготовки студентів факультетів мистецтв.<br>Міждисциплінарність наукового пошуку в контексті конвергенції поліпарадигмальних науково-дослідницьких стратегій та принципів пізнання у сфері вищої мистецької освіти уможливило використання в її змісті сучасних інноваційних підходів з яскраво вираженими ознаками нелінійності: емерджентність, незворотність, рефлексивність, багатомірність тощо. У зв’язку з цим визначено, що трансфесійні орієнтири фахової підготовки студентів факультетів мистецтв потребують упровадження низки нелінійних підходів, визначальними рисами яких є міждисциплінарний синтез знань, методологічна плюралістичність, поліваріантність пошукових векторів, міжпредметні зв’язки, посилення інтеграційної взаємодії тощо. Доведено, що запопонований комплекс методологічних підходів (синергетичний, естетико-синергетичний, акме-синергетичний, трансфесійний), які функціонують у концептуальному полі нелінійності, можуть стати інноваційним ресурсом модернізації вищої мистецької освіти, що ефективно сприятиме подальшому продуктивному розвитку студентів факультетів мистецтв у майбутній професійній діяльності.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/713 Театралізовані ігри як інструмент розвитку комунікативної компетентності молодших школярів 2023-12-23T00:59:06+02:00 Оксана Дженджеро nauk_org_undip@ukr.net Оксана Горєлова nauk_org_undip@ukr.net <p>Стрімка динаміка сучасного світу зумовлює необхідність сталого впровадження інновацій у процес освіти нового покоління задля формування життєвих компетентностей і ціннісних орієнтирів, потрібних для успішної самореалізації осіб, які навчаються. У статті розглянуто ключові освітні компетентності в аспекті формування ефективної особистості, зокрема виділені в&nbsp; робочій програмі Єврокомісії «Ключові компетенції для навчання впродовж життя», Концепції нової української школи,&nbsp; Рекомендаціях Європейського Парламенту і Ради. Увагу зосереджено на комунікативній компетентності як найважливішій для сучасної освіти. Здійснено спробу спроєктувати чотири виміри розвитку ефективної особистості, запропоновані Мартіном дель Буї в концепції «Ефективна особистість проти компетентісної особистості», на ключові компетентності НУШ. Виокремлено складники процесу формування комунікативної компетентності школярів: засвоєння знань про способи взаємодії з людьми; оволодіння уміннями і навичками використовувати засоби мови в усному мовленні; розвиток діалогічного і монологічного мовленням; оволодіння культурою мовлення; засвоєння норм мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування; опанування навичок роботи в групі, колективі; розвиток здібностей навчальної співпраці; оволодіння різними соціальними ролями; формування уміння критично оцінювати думки і дії інших людей. Також зазначено, що комунікативна компетентність молодшого школяра виявляється в умінні та готовності спілкуватися з людьми різного віку і статусу, розуміти й відтворювати прослухану та прочитану інформацію, змістовно й грамотно висловлювати свої думки в усній і письмовій формах, вільно використовувати мову в різних ситуаціях.<br>У статті описано досвід застосування театралізованих ігор як провідного способу формування комунікативної компетентності дітей молодшого шкільного віку.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/714 Розвиток професійної компетентності педагогів в умовах сучасного освітнього простору (з досвіду роботи навчально-виховного комплексу «Школа гуманітарної праці») 2023-12-23T01:24:02+02:00 Артем Кияновський nauk_org_undip@ukr.net <p>Статтю присвячено особливостям розвитку професійної компетентності педагогів КЗ «Навчально-виховний комплекс «Школа гуманітарної праці» Херсонської обласної ради, насамперед – особливостям культурологічним й аксіологічним, оскільки культурологічний підхід до освітнього процесу є одним з основних в зазначеному закладі. Описано цікаві форми науково-методичної роботи вчителів і вихователів, що сприяють підвищенню їхньої професійної компетентності: розроблення авторських навчальних програм (зокрема, курсів «Традиції давньогрецького театру», «Основи оперного мистецтва»); створення книги «Бесіди про видатних людей» та збірки «Мудрість світу для дітей: філософія для дітей у казках та оповіданнях»; участь у читацьких конференціях, педагогічних читаннях, де вивчають класичні й нові фахові наукові твори, обговорюють дотичні до педагогіки сучасні бестселери; участь у&nbsp; практичних семінарах для вчителів і вихователів із запрошенням відомих науковців й освітян; підготовка з учнями тез їхніх наукових робіт до публікації в шкільних виданнях «Журнал учнівських наукових досліджень гуманітарного спрямування» та «Альманах науково-дослідних, реферативних і творчих робіт учнів ШГП «ЗОРЕСВІТ», а також складання вступних статей до цих тез та ін. У розвідці показано&nbsp; нестандартні шляхи реалізації принципу захопливої спільної дії вчителя та учня як невіддільної частини сучасної освіти: проведення шкільного театрального фестивалю, літературних віталень, свят Першого й Останнього дзвоника на сцені Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім.&nbsp;М.&nbsp;Куліша в тандемі з відомими херсонськими артистами, особливих заходів – Вечора пам’яті колег, Вечора дозвілля для технічних працівників та ін. Доведено розвивальний потенціал для професійної компетентності вчителів і вихователів педагогіки партнерства та атмосфери творчого пошуку в закладі освіти.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/715 Особливості використання елементів історизму на заняттях з фізики у закладі фахової передвищої освіти 2023-12-23T01:51:23+02:00 Тетяна Грицик nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті розглядаються особливості використання елементів історизму на заняттях з фізики у закладі фахової передвищої освіти. Проблема підвищення мотивації до навчання доволі актуальна, адже в сучасних умовах спостерігаємо зниження престижу освіти та навчання. Водночас фізика традиційно вважається важким для розуміння предметом, і це вимагає пошуку нових і удосконалення існуючих методів, форм та засобів навчання. Використання історичного підходу на заняттях є одним із шляхів розв’язання зазначеної проблеми. Розглянуті методичні особливості використання елементів історизму на заняттях: виховний вплив на особистість; систематичність використання у навчальному процесі; різноманітність форм та методів представлення історичного матеріалу; відповідність змісту та обсягу навчальної теми, віковим особливостям здобувачів освіти; застосування задач політехнічного змісту. Увага авторів сконцентрована на змістовому компоненті методичної системи навчання. Розглядаються такі напрями реалізації цього компоненту: нариси з історії природничої науки; історія наукових термінів, символів та позначень; короткі узагальнені повідомлення про вченого, його важливі наукові здобутки, значення творчості для розвитку наукової думки та науково-технічного прогресу; повідомлення про деякі цікаві біографічні факти з життя та творчості вченого; крилаті вислови, відомі слова та цитати вченого; повідомлення про унікальність особистості вченого, його неперевершеність, майстерність, створення образу для наслідування; інформація про значення і роль науки та наукової діяльності в житті вченого; повідомлення про моменти слави та вшанування, загальне визнання вченого; відомі фізичні експерименти, що здійснені видатною особистістю, відтворення деяких з них на заняттях; задачі історичного та політехнічного змісту. Історичні матеріали спрямовуються на розвиток пізнавального інтересу, формування світосприйняття, стимулювання пізнавальної діяльності. Важливими особливостями використання елементів історизму є їх виховний вплив на особистість, різноманітність форм та методів представлення. Історичний підхід дозволяє дати найбільш повне та загальне уявлення про поняття сили, маси, енергії, імпульсу, сили струму тощо, прослідкувати шлях руху наукової думки від її витоків і до сучасності.</p> 2023-12-24T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2023