Український Педагогічний журнал
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal
<p><strong>Шановні читачі!<br /></strong>Триває набір матеріалів до першого випуску журналу (№ 1 2025).<br />Матеріали можна подати на сайті, або надіславши файли на електронну адресу журналу <strong>upj_ip@ukr.net</strong></p> <p><strong>Пропонуємо ознайомитися з поточним випуском.</strong></p>uk-UA<p>Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи одразу після її публікації, зберігають це право за собою без жодних обмежень, а також передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC-SA, яка дозволяє іншим особам редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів їхній твір некомерційним чином поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах.<br />Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого її вміщено.</p>upj_ip@ukr.net (Катерина Ладоня)upj_ip@ukr.net (Сергій Дмитренко)Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200OJS 3.3.0.7http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss60ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У ГАЛУЗІ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ: ЦІЛІ, ПРІОРИТЕТИ, ІНІЦІАТИВИ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/816
<p>Статтю присвячено аналізу сучасних ключових ініціатив ЄС на рівнях дошкільної, шкільної, професійно-технічної, вищої освіти та освіти дорослих. Констатовано актуальність дослідження в умовах отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС та гармонізацією національної правової системи з “acquis communautaire”, включно з галуззю освіти та науки. Для досягнення мети застосовано метод аналізу ключових документів ЄС, які визначають напрями розвитку європейської політики у галузі освіти і навчання за рівнями. Також було вивчено законодавчі і стратегічні документи України, що регулюють процес європейської інтеграції національної освіти. Аналіз монографічних досліджень уможливив осмислення характеру наукового дискурсу зазначеної проблеми. Проаналізовано рамкову програму європейського співробітництва у галузі освіти і навчання на період 2021–2030 років, метою якого задекларовано побудову Європейського освітнього простору. Охарактеризовано стратегічні пріоритети співробітництва у межах концепту освіти впродовж життя у контекстах формальної, неформальної та інформальної освіти. Розкрито, що орієнтири політики ЄС на рівнях дошкільної, шкільної, професійно-технічної, вищої освіти та освіти дорослих охоплюють параметри якості, справедливості, інклюзії, ключових компетентностей, культури навчання впродовж життя, підтримки «зеленого» та цифрового переходів та у єдності покликані формувати синергетичний ефект, який інтенсифікує досягнення проголошеної мети. Зроблено висновок, що освітня політика ЄС сьогодні характеризується цілеспрямованими, багатовекторними та багаторівневими впливами з метою досягнення мети побудови Європейського освітнього простору. Стратегічні пріоритети європейського співробітництва у процесі його побудови, що є чіткими, та такими, які можуть бути реалізовані, забезпечують інноваційну трансформацію усіх рівнів освіти на засадах синергії та системності. Охоплення усіх рівнів освіти креативною ідеєю побудови Європейського освітнього простору забезпечується застосуванням методології поєднання тематичного та рівневого форматів формулювання пріоритетів співробітництва. Ефективність імплементації проголошеного забезпечується застосуванням індикаторів, термінів їх досягнення та моніторингом прогресу.</p>Олена Локшина
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/816Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ЕВОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ У ГАЛУЗІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/811
<p> </p> <p>Статтю присвячено аналізу процесу еволюції інтеграції загальної середньої освіти України в Європейський освітній простір. У дослідженні здійснено аналіз стану і розвитку національної освіти за період незалежності України в контексті проблематики європейської інтеграції шкільної освіти.</p> <p>Визначено ключові документи, що визначають напрями розвитку шкільної освіти України, в контексті регулювання європейської інтеграції національної освіти. Наголошено щодо актуальності дослідження в умовах отримання Україною у 2022 році статусу кандидата на членство в Європейський Союз. З’ясовано, що подальша європейська інтеграція української освіти, визнана ключовим завданням розвитку системи освіти у довгостроковій перспективі. Охарактеризовано еволюцію європейської інтеграції України у галузі шкільної освіти, яка є складним і багатогранним процесом, що потребує комплексного підходу і чіткої стратегії з боку держави. Виділено чотири етапи процесу інтеграції загальної середньої освіти в європейський освітній простір, зокрема: 1. Початковий етап (1991–2005); 2. Етап поглиблення інтеграції (2005–2015); 3. Етап системної трансформації (2015–2022); 4. Екзистенційно–модернізаційний етап (2022 – теперішній час). Зроблено висновок, що інтеграція української освіти до Європейського освітнього простору є пріоритетом державної політики у сфері освіти і науки. Інтеграція в європейський освітній простір і міжнародні освітні системи, запровадження європейських освітніх стандартів і передових практик, може відігравати ключову роль у відновленні та розвитку освіти в Україні після війни.</p>Оксана Глушко
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/811Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ПРОСВІТИ: ВЗАЄМОДІЯ ПАРЛАМЕНТІВ З ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/814
<p>У статті представлено результати аналітичного огляду закордонного досвіду взаємодії парламентів з дітьми та молоддю щодо впровадження парламентської просвіти. Метою дослідження є аналіз практичного досвіду взаємодії парламентів різних країн з дітьми та молоддю, що спрямований на підвищення обізнаності про парламентську діяльність та демократичні політичні процеси. З’ясовано, що серед освітніх активностей для дітей і молоді дієвими формами впровадження парламентської просвіти є такі: молодіжний парламент, екскурсії в будівлі парламентів, стимуляційні ігри, освітні візити учнів і студентів до парламенту, зустрічі з політиками та експертами, онлайн-уроки, навчальні активності з використанням цифрових інструментів, виставки, конкурси, фестивалі, вікторини, а також навчальні курси та стажування для студентів. Зазначено, що серед активностей для педагогів основними формами взаємодії з боку парламентів є такі: підвищення кваліфікації вчителів з викладання парламентської просвіти у вигляді вебінарів і дистанційних курсів, навчання майбутніх учителів, надання доступу до готових конспектів навчальних занять, створення мережі вчителів з парламентської просвіти, надання статусу вчителя-посла з парламентської просвіти. Звернуто увагу, що навчально-інформаційні ресурси з парламентської просвіти розміщуються в електронному вигляді та є в загальному доступі на сайтах парламентів, онлайн-порталах для дітей і молоді, створених освітніми центрами або службами парламентів, та на сайтах молодіжних парламентів. Вони містять адаптовану для кожної вікової цільової аудиторії інформацію про діяльність парламенту країни, пропонують як онлайн інтерактивні ресурси, відео, аудіо, так і електронні версії друкованих матеріалів. Надано на основі закордонного досвіду рекомендації для Освітнього центру Верховної Ради України щодо використання дієвих форматів взаємодії з дітьми та молоддю у здійсненні парламентської просвіти за такими категоріями: освітні активності для дітей і молоді, активності для педагогів, навчально-інформаційні ресурси.</p>Марія Гриньова , Ірина Іванюк, Людмила Паращенко
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/814Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПРОГРЕС У ДОСЯГНЕННІ ПОКАЗНИКІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/800
<p>Актуальність дослідження визначається реформою «Нової української школи», що закладає підґрунтя для інтеграції загальної середньої освіти України в Європейський освітній простір. Метою статті є аналіз ключових аспектів інтеграційних процесів у середній освіті держав-членів ЄС у контексті розбудови Європейського освітнього простору, що проголошено метою європейського співробітництва у галузі освіти навчання до 2030 року. Для реалізації мети проаналізовано такі групи джерел, як: документи ЄС, що визначають європейську політику у сфері середньої освіти і напрями її розвитку до 2030 року; законодавчо-нормативні документи України, що формують правове підґрунтя для реформування української системи освіти, забезпечення якості та доступності відповідно до вимог ЄС; праці зарубіжних дослідників з інтеграції освіти і навчання, в яких окреслюються ключові виклики та перспективи в рамках євроінтеграційних процесів у сфері освіти; праці українських компаративістів з аналізу процесів євроінтеграції в освіті, гармонізації освітніх стандартів з європейськими тощо. Для дослідження використано метод компаративного аналізу для порівняння стану середньої освіти та її відповідності вимогам Європейського освітнього простору, на основі синтезу узагальнено результати аналізу загальних тенденцій та перспектив подальшої інтеграції освітніх систем країн-членів ЄС. Розкрито, що інтеграційні процеси на рівні середньої освіти є складовою інтеграційних процесів на інших освітніх рівнях. Метою такої інтеграції є побудова Європейського освітнього простору, що визначено у чинній Стратегії європейського співробітництва у галузі освіти і навчання на період 2021–2030. Охарактеризовано чинники, що спричинили інтеграційні процеси в середній освіти ЄС (політична, економічна, соціокультурна, технологічна/цифрова інтеграція країн-членів). Зроблено висновок, що інтеграційні процеси в освіті зосереджуються на гармонізації стандартів задля підвищення якості та доступності освіти. Водночас європейська інтеграція освіти передбачає балансування між політичними орієнтирами ЄС та національними пріоритетами кожної держави-члена. Чинна Програма європейського співробітництва у галузі освіти та навчання до 2030 року спрямована на створення Європейського освітнього простору, який покликаний сприяти підвищенню якості освіти та рівних можливостей в освіті в державах-членах ЄС, зокрема: охоплення дітей дошкільною освітою з метою підготовки до навчання у школі; отримання молоддю середньої освіти; володіння 15-річними читацькою, математичною та природничо-науковою грамотністю; володіння восьмикласниками комп’ютерною та інформаційною грамотністю. Врахування Україною зазначених орієнтири сприятиме успішній імплементації реформи «Нова українська школа», так і зміцненню європейської ідентичності молодих українців. Це забезпечить інтеграцію національної освіти в Європейський освітній простір на рівні інших держав-членів.</p>Дар’я Вороніна-Пригодій
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/800Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ЯК ІНСТРУМЕНТ МІНІМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ВТРАТ УЧНІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/803
<p>Глобальні освітні тренди та трагічні сучасні реалії зумовлюють доцільність повсякчасного використання цифрових технологій в освітньому процесі для комунікації вчителів, учнів, батьків і виконання учнями навчальних завдань. Цифровізація освіти є одним з ключових чинників забезпечення безперервності освітнього процесу, реалізації дидактичних принципів системності та послідовності, доступності навчання та міцності засвоєння знань, умінь і навичок. Ці принципи є ключовими і їх дотримання має першочерговий вплив на освітній процес і його результати під час дії воєнного стану в країні.</p> <p>Упровадження та використання цифрових технологій на етапі здобуття профільної середньої освіти є підґрунтям її глобалізації, поширення серед молоді універсальних освітніх цінностей і розвитку в учнів навичок, які є ключовими в ХХІ столітті. Цифровізація є практичним інструментом персоналізації, індивідуалізації та диференціації навчання. Водночас, використання цифрових (інформаційно-комунікаційних) технологій зумовлює виникнення специфічних утруднень у навчанні сучасних учнів. Наявність широкого спектру програмного забезпечення та швидкі темпи його оновлення потребують систематизації, постійного моніторингу й актуалізації переліків цифрових додатків для навчання. Більшість додатків мають інтуїтивно зрозумілий інтерфейс і не є складними в освоєнні, але їх раціональне та методично виважене використання можливе лише за умови обізнаності вчителя щодо питань цифрової освіти, його мотивації та готовності до неперервного професійного саморозвитку за цим напрямом.</p> <p>Результативність процесу цифровізації освіти залежить від сформованості в учнів функційної та цифрової грамотності, уміння вчитися й готовності до самостійної навчальної діяльності; мотивації та здатності вчителів до професійної діяльності в умовах глобальних змін, їхньої інформаційно-цифрової компетентності; створення сучасного цифрового освітнього середовища та доступу до навчальних матеріалів для всіх учасників освітнього процесу; забезпечення учнів і вчителів технічними ресурсами для навчання в змішаному, гібридному або дистанційному форматі.</p> <p>Прогрес цифрового суспільства зумовлює необхідність постійного та швидкого розвитку цифрової освіти.</p>Олександр Малихін, Наталія Арістова, Інна Ліпчевська
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/803Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200СИСТЕМА ПРОЄКТУВАННЯ ВАРІАТИВНОЇ СКЛАДОВОЇ ЗМІСТУ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/808
<p>У статті оприлюднена система проєктування варіативної складової змісту повної загальної середньої освіти, розроблена й обґрунтована автором. У ході дослідження визначені рівні управління системою освіти, вони здобули аргументацію, на яких може здійснюватися проєктування варіативної складової змісту повної середньої освіти (впроваджуватися система його проєктування), як-от: загальнодержавний, регіональний, місцевий, рівень закладу загальної середньої освіти, структурного підрозділу такого закладу (початкової школи, гімназії, ліцею). Автором встановлено, що найвагомішу роль відіграватимуть державний рівень (розроблення і затвердження державних стандартів повної загальної середньої освіти, типових освітніх програм за її рівнями, нормативно-правового забезпечення, що визначатиме порядок формування варіативної складової змісту цього рівня освіти, права, обов’язки та відповідальність суб’єктів процесу) і рівень закладу загальної середньої освіти, на якому проєктування варіативного складника її змісту відбуватиметься в ході розроблення і затвердження освітньої програми школи. Система проєктування варіативної складової змісту повної загальної середньої освіти (впроваджена на рівні школи) визначена автором як сукупність взаємопов’язаних компонентів, взаємодія яких забезпечує розроблення проєкту варіативного компонента цього змісту, координування його з інваріантним, інтегрування обох складових у освітній програмі закладу загальної середньої освіти з подальшою реалізацією в його освітньому процесі. Визначено й обґрунтовано компонентний склад системи проєктування варіативної складової змісту повної загальної середньої освіти, а саме: суб’єктний (якісні і кількісні вимоги до команда проєктувальників), об’єктний, організаційно-управлінський (правове забезпечення, цілі і завдання проєктної діяльності, організація команди проєктувальників), методичний (сукупність методів і засобів проєктної діяльності), ресурсний (основні кадрові, науково-методичні, фінансові, матеріально-технічні й інформаційні ресурси вказаного проєктування), операційно-діяльнісний (послідовність етапів проєктної діяльності), результативний (проєкт варіативної складової змісту повної загальної середньої освіти, що інтегрується до освітньої програми школи, реалізується в її освітньому процесі). Компоненти цієї системи деталізовано автором для рівня закладу загальної середньої освіти. Виокремлено і обґрунтовано функції, які забезпечить упровадження і реалізація системи проєктування варіативної компоненти змісту повної загальної середньої освіти в освітньому процесі школи, а саме: організаційно-управлінську, освітню (науково-методичну), діагностувальну, прогнозувальну, функцію цілепокладання і планування, комунікативну, координувальну, регулювальну, контрольну.</p>Дмитро Пузіков
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/808Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ФОРМУВАННЯ КОНТРОЛЬНО-ОЦІНЮВАЛЬНИХ УМІНЬ УЧНІВ: ПРИНЦИП ДВОРІВНЕВОЇ АДАПТАЦІЇ ДО НАВЧАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/805
<p>У статті актуалізована проблема осучаснення дидактичних засобів формування контрольно-оцінювальних умінь учнів, що викликана завданнями розбудови компетентнісно орієнтованої шкільної освіти. Реалізація регулятивного потенціалу контрольно-оцінювальних умінь в оволодінні компетентностями ставить здобувача освіти у ситуацію вибору найбільш ефективних способів діяльності для досягнення очікуваного результату, серед яких можуть застосовуватись й адаптаційні дії: орієнтування у нових умовах, узгодження дій з метою, коригування дій з урахуванням отриманого результату тощо. Спільна спрямованість контрольно-оцінювальних й адаптаційних дій учня на успішне досягнення очікуваного результату навчання визначає взаємозумовленість цих дій та стимулювання їх в освітньому процесі як дидактичних засобів, що впливають на формування одна одної. У контексті цього дослідження умови прояву адаптаційних дій акумульовано в принципі дворівневої адаптації до навчальної ситуації, що є компонентом дидактичної моделі формування контрольно-оцінювальних умінь учнів. </p> <p>Принцип дворівневої адаптації до навчальної ситуації ґрунтується на концептуальних засадах адаптивного навчання. Процес дотримання означеного принципу поєднує поетапне здійснення адаптаційних дій учителем і учнем. Учитель зазвичай здійснює адаптаційні дії з урахуванням готовності учня виконувати навчальні дії на етапах сприймання, опрацювання, застосування нової змістової одиниці у типових ситуаціях. Учень може їх здійснювати на етапах продуктивного й творчо-продуктивного застосування нової змістової одиниці як у типових, так і у нетипових ситуаціях за результатами дій контролю й оцінювання. Вибір суб’єкта адаптаційної дії зумовлюється рівнем сформованості в учня необхідних для роботи умінь.</p> <p>Вплив застосування принципу дворівневої адаптації до навчальної ситуації на стан сформованості в учнів 1‒2 класів адаптивності й гнучкості як показників володіння контрольно-оцінювальними уміннями досліджено в межах педагогічного експерименту з упровадження дидактичної моделі формування контрольно-оцінювальних умінь. Вірогідність отриманих результатів підтверджена методами математичної статистики. Доведено, що створення в процесі навчальної взаємодії ситуацій, які активізують адаптаційні дії учнів за результатами контролю й оцінювання, до того ж стимулюючи при цьому їхню суб’єктність у виборі навчальної дії з урахуванням власної готовності діяти, впливає на рівень прояву адаптивності й гнучкості як показників сформованості контрольно-оцінювальних умінь. Власне контрольно-оцінювальні уміння є регулятивним компонентом ключової компетентності «навчання упродовж життя», формування якої є пріоритетним завданням сучасної шкільної освіти.</p>Наталія Пархоменко
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/805Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ПОТЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ КВАНТОВОЇ ОСВІТИ: СПРОБА НАУКОВОГО АНАЛІЗУ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/809
<p>Феномен утворення значної кількості інноваційно-технологічних задумів є суттєвою ознакою нашого сьогодення. Новітні ідеї перестають бути винятково прерогативою фізики й проникають у такі галузі знань, як інформатика, хімія, біологія, соціологія, екологія, агрономія, медицина або освіта. Серед цих новацій чи не найістотніша місія відводиться квантовим технологіям, за принципами яких проходять трансформаційні зрушення в класичних поглядах на функціонування явищ, процесів чи окремих об’єктів. У такий спосіб положення квантової теорії переходять у наш час зі статусу чогось фантастичного, дивного й загадкового у стан такого, що є доречним і конче необхідним.</p> <p>Безпосередня сутність квантової теорії базується на понятті «квант», такої первісно-базової енергетичної частки, яка завжди випромінюється не в форматі постійно функціонуючих хвиль, а в режимі формування й генерування окремих дискретних пакетів, пучків або ж порцій. Тож усвідомлення квантів і розроблення квантової теорії сприяло відкриттю нелінійної природи взаємодії й обміну енергією між окремими предметами різного походження, що передбачає як квантове випромінювання, так і квантове сприйняття.</p> <p>Отже, перевага квантових систем виявляється в тому, що означені функціонали допомагають виявити ті «проблемні вузли», розв’язання яких має: 1) реформувати систему в стислі терміни; 2) значно зменшити витрати коштів і часу на модернізацію системних компонент; 3) виявити слабкі ланки в побудові системоутворюючих зв’язків і відношень; 4) завбачити заміну (трансформацію) окремих елементів, частин або модулів; 5) ініціативно використовувати сучасні знання й досвід із різних галузей наукових досліджень.</p> <p>У наш час сучасна освіта не повинна локалізуватися в рамках однієї галузі знань, а дослідження, що пов’язані з модернізацією системи освіти або її окремих компонентів (методів, технологій, засобів навчання), мають проходити на трансдисціплінарному вузловому перетині кількох наукових течій, які здатні підказати найбільш ефективне рішення в нелінійній картині усвідомлення світу та у взаємовідносинах представників національного соціуму.</p>Тамара Пушкарьова , Олександр Гриценко
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/809Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/815
<p>Стаття присвячена аналізу та систематизації сучасних можливостей <strong>цифрової трансформації у сфері освіти з метою проєктування освітнього</strong> середовища закладу загальної середньої освіти, орієнтованого на побудову комфортної та безпечної атмосфери для суб’єктів освітнього процесу, яка сприяє їх особистісному розвитку й соціальному становленню. <em>На основі аналізу напрямів розвитку цифрових технологій, а також тенденцій організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти під час воєнного стану, можна виокремити пріоритетні напрями трансформації в освіті, які найближчим часом будуть впливати на становлення системи освіти в Україні, це: дистанційне навчання, онлайн-навчання та змішане навчання; неформальна освіта; хмарні технології; гейміфікація; віртуальна реальність, доповнена реальність, змішана реальність; мобільні технології в навчанні; STEM-освіта; освітня робототехніка; 3D-технології; програмування або кодінг.</em></p> <p>Значна увага сьогодні в процесі проєктування освітнього середовища приділяється використанню в навчальному процесі соціальних мереж та соціальних сервісів, які задовольняють основні вимоги сучасного інформаційного суспільства та дозволяють всім учасникам навчального процесу ефективно взаємодіяти і досягати спільних цілей. Серед соціальних сервісів особливу увагу слід віднести Google сервісам. Таким середовищем є найпоширеніша система сервісів компанії Google, яка називається GSuiteforEducation й створена на основі хмарних технологій для застосування в освітньому процесі. Найпопулярнішими з основних та додаткових сервісів в наш час є: Google Search, Google Images, Gmail, Google Maps, Google Docs, YouTube, Google Translate, Blogger, Google Sites, Google Drive, Google Class.</p> <p>Залежно від цілей та можливостей використання цифрових технологій у освітньому процесі, освітнє середовище може зазнавати цифровізації частково, у разі змішаного навчання та навчання офлайн, або повністю в умовах дистанційного та онлайн навчання. В умовах навчання офлайн, тенденції цифровізації таких складників освітнього середовища, як організаційно-управлінського, змістового, навчально-методичного, технологічного та соціально-педагогічного різняться.</p>Світлана Трубачева, Оксана Мушка, Поліна Замаскіна
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/815Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200МЕНЕДЖМЕНТ ОСВІТНЬОЇ ІННОВАЦІЇ: ВІД ІДЕЇ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/804
<p>Інноваційне спрямування сучасної освіти в Україні обумовлене низкою соціальних чинників. Запити суспільства до цієї сфери стрімко зростають, а це, своєю чергою, актуалізує потребу модернізувати освіту до наявних умов. Тож інновації виходять на новий рівень, стаючи не просто ситуативним явищем, а системно організованим процесом. Будь-яка зміна стає успішною за умови якісно спланованого її впровадження, а це актуалізує питання менеджменту освітньої інновації. Тому в статті ми проаналізували особливості нововведень у закладах загальної середньої освіти, критерії, які є провідними в їх реалізації, алгоритми впровадження відповідно до тенденцій сучасного інноваційного менеджменту. Крім того, запропонували власну структуру впровадження інновації в закладі загальної середньої освіти на прикладі практичного кейсу організації роботи з обдарованими дітьми в ліцеї «Educator».</p>Оксана Олійник
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/804Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ІНТЕГРАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ ВЧЕНИХ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ (НА ПРИКЛАДІ НАУКОВОЇ СПАДЩИНИ АЛЕКСАНДРА ФОН ГУМБОЛЬДТА)
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/802
<p>У статті наголошено на підходах залучення наукової спадщини вчених до вивчення курсів шкільної географії, інтеграції освітнього процесу з огляду на реалізацію вимог Державного стандарту повної загальної середньої освіти 2020 р. щодо формування ключових компетентностей, зокрема в галузі природничих наук, техніки і технологій. Зосереджено увагу на неоднозначності визначення місця географії як інтегративної дисципліни у науковій структурі. Підкреслюється важливість звернення до науки як сфери людської діяльності та її творців у процесі навчання географії,</p> <p>Аналізується інтеграційний потенціал наукової спадщини Александра фон Гумбольдта в сучасних наукових і освітніх контекстах. Зосереджено увагу на ключових концепціях А. Гумбольдта, зокрема усвідомлення «природи як цілого», «взаємозв’язок людини і природи». Зазначено, що А. Гумбольдт, отримавши глибокі знання з окремих природничих наук, завданням подальшого життя вважав їх інтеграцію заради об’єктивного представлення дійсності, які він згодом висвітлив у своїх найвидатніших творах «Картини природи» та «Космос», що можуть бути предметом уваги для застосовування в сучасному навчальному процесі у школі. Виявлено, як саме пізнавав науки, якими шляхами інтегрував набуті знання, досліджуючи як Новий, так і Старий Світ видатний учений, життя якого варто вивчати майбутнім поколінням, окрім його наукової спадщини, заради досягнення якісних результатів для себе й цілих народів.</p> <p>Акцентовано, що імплементація наукової спадщини в шкільну географію потребує уваги предметної дидактики, зокрема визначення місця в її змісті, пошук методів формування методологічних знань і вмінь як складників наукової освіти. Досліджується вплив використання наукових першоджерел на результативність навчання учнів. Підсумовано, що використання інтеграційного потенціалу у сучасних освітніх програмах та дослідницьких ініціативах має сприяти формуванню системного, географічного, критичного мислення здобувачів освіти. Означені напрями залучення інтеграційного потенціалу наукової спадщини вчених у географію та інші курси загальної середньої освіти.</p>Тетяна Засєкіна, Аліна Логінова
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/802Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ВТРАТИ У НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ: БАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПЕДАГОГАМИ Й БАТЬКАМИ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/806
<p>У статті актуалізовано проблему навчальних втрат учнів початкової школи в умовах війни. Констатовано, що її нагальність зумовлена труднощами у доступі дітей до навчання й навчальних матеріалів; значними психологічними навантаженнями, що впливають на їхню здатність до концентрації уваги та пізнавальну мотивацію. Розглянуто останні моніторингові дослідження щодо викликів, з якими стикаються діти в умовах воєнного часу, здійснено аналіз публікацій вітчизняних і зарубіжних науковців, міжнародних та неурядових організацій, які підтверджують наявність та тенденцію до зростання втрат і прогалин у навчанні школярів. Зауважено, що попри результати опитувань педагогів, спостережень за освітнім процесом, окремих вимірювань рівнів успішності школярів, на сьогодні неможливо засвідчити достовірну величину навчальних втрат, адже підсумкових даних про досягнення здобувачів освіти в умовах воєнного стану недостатньо через відсутність усталених процедур для їх діагностування та компенсації. Презентовано результати дослідження проблеми втрат у навчанні молодших школярів, яке охопило значний масив експериментальних даних і стало основою для зіставного аналізу поглядів учителів і батьків учнів 1–4 класів; схарактеризовано результативність навчального процесу та визначено дієві заходи мінімізації / компенсації навчальних втрат учнів з урахуванням особливостей організації освіти в умовах воєнного стану. Визначено перспективи дієвої співпраці вчителів і батьків учнів у подоланні навчальних втрат у початковій школі. </p>Оксана Петрук, Тетяна Алєксєєнко, Олена Барановська, Інна Ліпчевська, Тетяна Павлова
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/806Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200КЛЮЧОВІ АКЦЕНТИ УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/801
<p>У статті зосереджено увагу на типологічних особливостях, змінах у структурі та змісті уроків української мови в закладах загальної середньої освіти. Дотримання таких змін у практиці навчання української мови в новій українській школі сприятиме реалізації мети й завдань нової української школи.</p> <p>Перший акцент зроблено на формуванні світогляду носіїв мови. Другий акцент стосується переформатування класичного уроку: обґрунтовано необхідність уведення таких обов’язкових структурних складників його, як цілевизначення, цілереалізація й рефлексія. Третій акцент зроблено на навчанні працювати з проблемою. У контексті четвертого акценту визначено: розпорошення розділів мовленнєвої лінії сприяє лише розсіюванню уваги й послабленню цілісного сприйняття змісту. Розділи «Інформація», «Текст», «Жанри мовлення» і «Спілкування показують учням можливості реального застосування мовних знань, формують уміння пов’язувати їх із життям. Акцентовано також на типологічних особливостях уроків. Кожен урок має бути побудований так, щоб у процесі навчання розвивати логіку, пам’ять, мислення, уяву, увагу, спостережливість, мовлення – усе, що сприяє загальному розвиткові дітей.</p> <p>Теоретичні положення ілюстровано прикладами зі сторінок авторських підручників, що засвідчують системність і динаміку розвитку концептуальних положень в авторських методиках, апробованих у низці закладів загальної середньої освіти України. У підсумку окреслено проблеми майбутніх наукових розвідок, перспективні й важливі для української лінгводидактики.</p>Ніна Голуб, Олена Горошкіна
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/801Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/812
<p>Складне та різноманітне сучасне життя вимагає від системи вищої освіти України значних змін у процесі соціалізації молодого покоління та підготовки майбутніх спеціалістів. Насамперед ці зміни пов’язані з необхідністю формування активної та працелюбної людини, яка має великий запас знань та вміє самостійно здобувати та використовувати необхідну інформацію.</p> <p>Сучасні політичні та суспільно-економічні умови потребують від майбутніх спеціалістів глибоких та міцних знань зі спеціальності, вдосконалення умінь та навичок, які не можна отримати тільки на лекційних та семінарських заняттях. Необхідність засвоєння великої кількості інформації студентами вищих навчальних закладів актуалізує потребу вдосконалення самостійної роботи студентів як засобу підвищення ефективності навчання та якості підготовки молодих фахівців, які повинні стати спеціалістами високого рівня і широко використовувати їх в науковій та професійній діяльності. На перший план виступає нова мета в освіті – формувати такі якості мислення, пам’яті, уваги, які дають можливість студентові самостійно засвоювати інформацію, яка постійно оновлюється, розвивати такі здібності та уміння, які забезпечать суголосність його діяльності з науково-технічним прогресом та новітніми інформаційними технологіями тощо.</p> <p>У статті висвітлюються різноманітні визначення сутності самостійної роботи та її ознаки, основні аспекти сучасного психолого-педагогічного розуміння самостійної роботи студентів. Визначено її функції як системоутворювального компонента дидактичної інтенсифікації навчальної діяльності студентів. Розглянуто її позитивний вплив на розумовий та особистісний розвиток студентів. Самостійну роботу варто розуміти як частину навчального процесу, яка проходить під керівництвом викладача. Вона спонукає до активності, самостійності та застосування творчих здібностей студентів. Самостійна робота є необхідним атрибутом життєвої позиції майбутнього спеціаліста. З’ясовано, що основними принципами побудови системи самостійних робіт як ефективного засобу дидактичної інтенсифікації навчальної діяльності студентів є принципи комплексності, варіативності й активності.</p>Любов Морозова
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/812Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200ДЕБАТИ ЯК ІННОВАЦІЙНА ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ В СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Й ЛІТЕРАТУРИ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/817
<p>У статті дебати розглядаються як інноваційна педагогічна технологія, яка має значний потенціал для підготовки вчителів української мови та літератури. Основна увага приділяється їхній ролі у формуванні професійних, соціальних і громадянських компетентностей. Висвітлено функції дебатів у розвитку критичного мислення, мовленнєвої культури та міжкультурної комунікації. Автори аналізують доцільність використання технології в умовах цифровізації та глобалізації, наголошуючи на необхідності інтеграції дебатів у навчальні програми педагогічних спеціальностей для забезпечення якісної професійної підготовки. Дебати як інноваційна технологія дозволяють створити інтерактивне освітнє середовище, яке сприяє розвитку критичного мислення, мовленнєвої культури та громадянської самосвідомості майбутніх педагогів. Здійснено аналіз потенціалу дебатів у формуванні професійних компетентностей вчителів української мови й літератури, а також пропонуються рекомендації для їхнього ефективного впровадження в освітній процес.</p>Ірина Бакаленко, Юлія Курилова
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/817Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНІ ЗАВДАННЯ З ОСНОВ ПРАВОЗНАВСТВА У СТРУКТУРІ УРОКУ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/813
<p>Статтю присвячено проблемі використання моделі компетентнісно орієнтованих завдань (КОЗ) у структурі уроку з основ правознавства. Модель спрямована на формування правової предметної компетентності, яка реалізується в освітній та життєвій практиці. Звернено увагу на рівні компетентності учнів, які засвоюють освітню програму на основі Державного стандарту базової середньої освіти.</p> <p>Визначено особливості, компоненти, функції і засоби моделі КОЗ у вступній, основній та заключній частинах уроку. Основними компонентами моделі є ключові, тематичні та змістові питання й завдання, які за своїми рівнями є репродуктивними, перетворювальними та творчими. Ключові питання та завдання у вступній частині мотивують учнів до пізнавальної діяльності, активізують навчальний та життєвий досвід, а тематичні та змістові в основній та заключній частинах сприяють розвитку та систематизації знань, умінь, навичок, ставлень та збагачують навчальний досвід учнів.</p> <p>Реалізація моделі КОЗ робить урок цілісним та системним і дає можливість тримати увагу на пізнавальному процесі учнів протягом уроку. Наведено приклади використання КОЗ та їх засобів (схем, ілюстрації, міжпредметних зв’язків та ін.) і методів (асоціація, аналогія, гіпотеза, займи позицію та ін.) відповідно до виконання ними функцій у різних частинах уроків. Модель КОЗ надає процесу пізнання практичного значення і сприяє формуванню ключових, міжпредметних та предметних компетентностей.</p>Наталія Жидкова
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/813Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200НЕЙРОПЕДАГОГІКА ТА МОЗОК-ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ: НОВІ ПІДХОДИ У ВИКЛАДАННІ ТА НАВЧАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/818
<p>У статті розглянуто процеси навчання і здобуття знань з точки зору нейропедагогіки. Проаналізовано сучасні нейронаукові дослідження та нові підходи мозок-орієнтованого викладання та навчання і узагальнено їх результати. Визначено ключові принципи і підходи ефективного навчання іноземної мови. Виділено основні складові ефективного довготривалого навчання такі як увага, генерування ідей, емоція, інтервальність. Встановлено, що мозкова організація процесів оволодіння різними видами навчального матеріалу залежить від обраних стратегій навчання, що враховують тип особистості, тип інтелекту і стиль навчальної поведінки учнів. Проаналізовано методи навчання іноземної мови та визначено дієві методи і технології, які підвищують ефективність навчання, і є перспективним напрямком подальших досліджень.</p>Ірина Ясюк
Авторське право (c) 2024
https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0
https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/818Tue, 31 Dec 2024 00:00:00 +0200