Український Педагогічний журнал https://uej.undip.org.ua/index.php/journal <p><strong>Шановні читачі!<br /></strong>Триває набір матеріалів до останнього в цьому році випуску журналу (№ 4 2022).<br />Матеріали можна подати на сайті, або надіславши файли на електронну адресу журналу <strong>upj_ip@ukr.net</strong></p> <p><strong>Пропонуємо ознайомитися з поточним випуском.</strong></p> uk-UA <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи одразу після її публікації, зберігають це право за собою без жодних обмежень, а також передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC-SA, яка дозволяє іншим особам редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів їхній твір некомерційним чином поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах.<br />Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого її вміщено.</p> upj_ip@ukr.net (Катерина Ладоня) upj_ip@ukr.net (Сергій Дмитренко) Tue, 11 Oct 2022 17:49:47 +0300 OJS 3.3.0.7 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 ПІДТРИМКА ЄС ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ І МОЛОДІ В СИСТЕМИ ОСВІТИ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ В УМОВАХ ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ТА УСПІШНІ ПРАКТИКИ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/607 <p>Статтю присвячено аналізу освітньої політики країн-членів ЄС з питань інтеграції українських дітей-біженців в європейський освітній простів. З’ясовано, що з початком війни росії проти України держави ЄС активно підтримують нашу державу, у тому числі й у галузі освіти. Досліджено модель інтеграції українських дітей-біженців в освітній процес країн-членів ЄС та виявлено, що вона спрямована на задоволення навчальних, соціальних та емоційних потреб. Відповідно до інтеграційної моделі вивчено ключові напрями діяльності, що передбачають зарахування учнів-мігрантів шляхом розширення інфраструктури та усунення можливих перепон; підготовка освітніх закладів та персоналу; адаптація систем освіти до включення українських педагогів; цільові заходи щодо інтеграції дітей-біженців; соціально-психологічна підтримка учнів, їх родин та громад біженців; довгострокові заходи щодо інклюзивної освіти; освіта і догляд для дітей раннього та дошкільного віку. Проаналізовано політичні рішення окремих країн ЄС щодо залучення українських учнів-мігрантів та вчителів до освітнього процесу на місцевому та найвищому рівнях. З’ясовано, що початковий етап інтеграції передбачає оцінювання мовних компетентностей та розробку подальших заходів щодо підтримки учнів з недостатніми мовними навичками. Встановлено, що в окремих країнах ЄС додатково проводиться оцінювання загального рівня навчальних досягнень учнів. Виявлено, що в ситуації з українськими дітьми існує практика оцінювання соціально-психологічних потреб, в окремих країнах розроблено спеціальні інструменти їх задоволення. Визначено, що інтеграція українських дітей в освіту країн ЄС відбувається в таких форматах: окремі класи для учнів-мігрантів, де освітній процес переважно спрямований на опанування мови навчання; окремі класи для учнів-мігрантів з можливістю опановувати окремі дисципліни (мистецтво, музика) в загальних класах; звичайні класи з додатковими мовними курсами для учнів-мігрантів; дистанційне навчання на українських освітніх платформах. Підкреслено, що переважна більшість освітніх систем ЄС підтримує формат звичайного класу, надаючи учням-мігрантам додаткову мовну підтримку. Констатовано, що інтеграційна підтримка спрямована також на педагогічних працівників з України, для яких в країнах ЄС розроблені додаткові правові регулювання найму. Зроблено висновок, що освітня політика ЄС передбачає для дітей-біженців з України можливість інтегруватися в освітній простір країн-членів. Продовження онлайн освіти в Україні є відкритим питанням, яке продовжує розроблятися державами відповідно до національної специфіки.</p> Олена Локшина, Аліна Джурило , Оксана Максименко , Оксана Шпарик Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/607 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 ЄВРОПЕЙСЬКІ ПІДХОДИ ДО РОЗРОБЛЕННЯ ПОЛІТИКИ ОЦІНЮВАННЯ ШКІЛ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/608 <p>У статті наведено огляд сучасних європейських підходів щодо розробки політики зовнішнього та внутрішнього оцінювання закладів загальної середньої освіти. Визначено зовнішні та внутрішні механізми забезпечення якості та їх взаємодію у системі оцінювання. Розглянуто практичні підходи (використання рамок для узгодженості та спільного розуміння, об’єднання даних з різних механізмів оцінювання, розробка нових підходів та розширення кругозору, залучати вчителів та зворотній зв’язок, забезпечення якості поза основною системою, перехід на внутрішню атестацію вчителів, розвиток формуючої зовнішньої оцінки вчителів, залучення вчителів до критичного діалогу щодо механізми забезпечення якості, автономія, підхід практичних рекомендацій) до реалізації процесів оцінювання та самооцінювання у країнах Європейського Союзу. З’ясовано, що вибір механізмів та підходів щодо здійснення процесів оцінювання визначається кожною країною окремо з урахуванням внутрішніх особливостей системи освіти (ступінь децентралізованості, рівень автономій, педагогічні традиції тощо), але з урахуванням загальноєвропейських рекомендацій. Зроблено висновок, що при розробці політики оцінювання з метою забезпечення якості країни ЄС дотримуються восьми ключових принципів: принцип відповідності, створення професійного навчального середовища, довіра та повага між внутрішніми і зовнішніми суб’єктами, підтримка інновацій в школі, спільне розуміння та діалог, принцип нетворкінгу, нарощування потенціалу даних та принцип збалансованого погляду.</p> Аліна Джурило Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/608 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: СПІЛЬНІ СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ США ТА КРАЇН ЄС https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/609 <p>Статтю присвячено проблемі цифрової трансформації освіти. Метою дослідження є аналіз стратегічних документів і акумульованих кращих практик США та країн ЄС для визначення ключових напрямів цифрової трансформації загальної середньої освіти в цих країнах. На основі аналізу й узагальнення Національного плану освітніх технологій (2017) та Плану дій з цифрової трансформації освіти 2021‒2027 (2020), було виявлено та охарактеризовано ключові напрями цифровізації загальної середньої освіти спільні для США та країн ЄС: надійна інфраструктура, цифрова грамотність, цифрова компетенція та навички для вчителів, оцінювання та підходи до оцінювання з використанням цифрових технологій, технології штучного інтелекту в освіті для персоналізації та ефективності навчання. Також зазначено характерні вектори цифрової трансформації освіти в зазначених країнах. Зроблено висновок, що в умовах євроінтеграції, для України важливою є узгодженість напрямів розвитку цифрової трансформації освіти із вимогами світового та європейського освітнього й дослідницького просторів.</p> Оксана Шпарик Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/609 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНЬОГО КОУЧИНГУ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО СТРЕСУ ТА ПОСИЛЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/610 <p>Статтю присвячено проблемі використання коучингу в освіті. Метою дослідження є обґрунтування ефективності застосування освітнього коучингу для зменшення навчального стресу та покращення академічної мотивації студентів в умовах війни. Одним із важливих пріоритетів в діяльності закладів освіти є забезпечення психологічної стійкості учасників освітнього процесу, які страждають від російської воєнної агресії. У цьому контексті освітній коучинг може стати частиною ініціатив не тільки з професійного розвитку та підготовки, а й підтримки психологічної стійкості та когнітивної продуктивності. Коучингові сесії, які проводяться зі студентами, часто можуть виходити за межі зосередження на академічній успішності до фокусу на життєвих цілях студентів, покращення їх добробуту й психічного здоров’я. Зроблено висновок, що освітній коучинг підвищує академічну стресостійкість, заохочує академічну та внутрішню мотивацію студентів, а відтак застосування його в освітньому процесі має позитивний ефект.</p> Олена Антонюк Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/610 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 АНАЛІЗ ОСВІТНІХ КОМПОНЕНТ ІТАЛІЙСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ЗВО ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ТУРИЗМ» https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/611 <p>Здійснено компаративний аналіз освітніх компонент італійських (Римський університет «Ла Сапіенца» (SAPIENZA Università degli Studi di Roma «La Sapienza»); Римський університет «Тор Вергата» (Università degli Studi di Roma «Tor Vergata»); Генуезький університет (Università degli studi di Genova); Університет Перуджі (Università degli Studi di Perugia); Катанійський університет (Università degli Studi di Catania) та українських (Національний університет «Львівська політехніка», Київський національний університет імені Тараса Шевченка) ЗВО, які здійснюють підготовку фахівців зі спеціальності «Туризм». Встановлено основні відмінності у провадженні підготовки майбутніх фахівців сфери туризму, з-поміж яких: терміни навчання ОКР «Бакалавр» в Італії та Україні; назви та цілі ОП в італійських та українських ЗВО; освітні вектори навчальних дисциплін ОП; блоки навчальних дисциплін; специфіка здійснення практичної підготовки студентів; можливості подальшого працевлаштування випускника спеціальності «Туризм».</p> Богдан Здольник Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/611 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 МІНІМІЗАЦІЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/612 <p>Проблема організації та здійснення змішаного навчання не є новою для педагогічної науки загалом та в контексті реалізації освітнього процесу в закладах середньої освіти зокрема. В умовах воєнного стану актуалізується вивчення питань щодо обґрунтування доцільності застосування в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти новітніх методологічних підходів, моделей, технологій, форм організації, методів, прийомів і засобів змішаного навчання, пов’язаних із імплементацією основних положень компетентнісно орієнтованої освіти під впливом непередбачуваних глобальних впливів. Ключовим завданням організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану та в повоєнний період є мінімізація освітніх втрат учнів як центральних суб’єктів здобуття освіти. Саме змішане навчання розуміємо як форму організації освітнього процесу, яка гармонійно поєднує наявний досвід провадження освітнього процесу в класичному форматі та досягнень сучасної педагогічної науки щодо здійснення освітнього процесу в дистанційному форматі, що спрямовується на підтримання належного рівня надання освітніх послуг здобувачам освіти. Автори дослідження наголошують на необхідності визначення та нагальній потребі максимально швидкого розв’язання психолого-дидактичних задач, пов’язаних із провадженням змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти загалом та в умовах воєнного стану зокрема (урахування об’єктивно обумовлених причин та чинників, що можуть виявлятися як деструктивні щодо здобуття якісної освіти в закладах загальної середньої освіти) з перспективою їх подальшого вивчення у повоєнний період.</p> Олександр Малихін, Наталія Арістова, Віра Рогова Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/612 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ, ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/613 <p>Дослідження розкриває проблеми фахової передвищої освіти в умовах війни, зокрема організації освітнього процесу, використання різних форм навчання та дослідженню рівня задоволеності освітнім процесом серед здобувачів фахової передвищої освіти.<br>Метою дослідження є вивчення впливу військових дій в Україні на розвиток фахової передвищої освіти, проаналізовано переміщення закладів фахової передвищої освіти із території, яку тимчасово окупувала Росія, проведено дослідження зміни чисельності кадрового складу педагогічних працівників у Хмельницькій області, проаналізовано зміни у складі контингенту здобувачів освіти, проведено порівняння форм навчання, проаналізовані основні ресурси дистанційної освіти.<br>Установлено, що для продовження освітнього процесу в умовах військових дій можна використовувати різні форми навчання, які адміністрація закладів,&nbsp; заступники з навчальної роботи та дотичні фахівці можуть розглядати у відповідній конкретній ситуації, а також вивчаючи рівень потенційної загрози як для працівників, так і для здобувачів.</p> Максим Горіховський , Валерік Оганесян Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/613 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ В ШКІЛЬНИХ ПРИРОДНИЧИХ ІНТЕГРОВАНИХ КУРСАХ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/614 <p>Авторами статті проаналізовано зміст модельних навчальних програм з інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» та наявної в них географічної складової для дослідження її функції при формування природничої компетентності в учнів 5‒6 класів. Оскільки географія розвивається на стикові природничих і суспільних наук, охоплюючи коло проблем взаємодії суспільства і природи в територіально-просторовому розрізі, то й закономірно, що посилюється її взаємодія з іншими науками, таким чином інтеграція при навчанні припускає посилення діяльнісно спрямованого навчання через появу інтегрованих курсів природничого характеру. На думку авторів статті, географічна складова у змісті інтегрованих курсів сприяє формуванню природничої компетентності учнів 5‒6 класів.</p> Тетяна Назаренко, Денис Полтавченко Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/614 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕВРИСТИЧНОГО ПІДХОДУ ДО ВСТАНОВЛЕННЯ ТЕЗАУРУСУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/615 <p>В умовах інформаційного буму нагально актуальним є виріщення проблеми, з одного боку, структурної організації (ірхітектоніки) простору знань, що за світовими прогнозами має досягти у 2025 році 163 Zb. З іншого ж боку, йдеться про визначення тезаурусу певної галузі знань (чи певної навчальної дисципліни), тобто того повного і систематизованого набору даних, що вважається в інформатиці доcmатнім для людини-користувача або ЕОМ, щоби успішно орієнтуватися в цій галузі знань. І саме цей тезаурус має бути успішно опанованим навченими в межах відповідних навчальних програм.<br>Розглядаючи «дерево знань» як об’єкт, схожий навіть не на розгалужений кущ, а на баньян з кількома стовбурами, обґрунтовано теоретичну можливість і представлено математичну модель застосування методології евристичних рішень для «обрізання» зазначеного «дерева», а отже формування шуканих тезаурусів навчальних дисциплін.</p> Володимир Камишин, Олексій Рева, Сергій Завгородній, Лариса Сагановська Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/615 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 ІНСАЙТ-ТЕХНОЛОГІЯ: ПРИРОДА, СТРУКТУРА, МОЖЛИВОСТІ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/616 <p>У наведеній статті обговорено природу, структуру та можливості інсайт- технології в різнопланових варіаціях суспільно-виробничих відносин, у т.ч. і на ниві взаємодії між суб’єктами освітньої діяльності. У процесі досліджень було розглянуто семантичну подібність і відмінність фразеологізмів «психологічний інсайт» та «педагогічний інсайт» з приведенням розгорнутих пояснень стосовно категоріальної сутності їх лексичних складників. Обґрунтовано функціональну доречність використання інсайт-технології у процесі провадження педагогічної діяльності з метою забезпечення особистісного становлення здобувачів освіти. Розглянуто порівняльну характеристику сенсу психологічного та педагогічного проявів інсайту в контексті формування синергетичного ефекту від їх спільного виразу в процесі творчої діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Означено умови, необхідні для прояву інсайту в дітей та підлітків, що, власне, й обумовлює мету статті в контексті встановлення взаємозв’язку між технологією інсайту та активною мотивацією учнів у процесі пізнання навколишнього світу за допомогою загальнонаукових методів дослідження.</p> Тамара Пушкарьова Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/616 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 ЛЮДИНА І СМИСЛ ЇЇ ЖИТТЯ У ТВОРЧОСТІ Г. СКОВОРОДИ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/617 <p>У статті викладено авторську інтерпретаційну версію значущості ідей видатного українського філософа, письменника, педагога Григорія Сковороди (1722‒1794) про шляхи досягнення людиною щасливого&nbsp; й осмисленого життя. На основі рефлексії низки творів мислителя, окреслення особливостей його світогляду (складна сув’язь антропологізму, персоналізму, містицизму, пантеїзму на тлі православ’я), багато в чому визначеного своєрідністю доби бароко (багатозначність понять «світ», «людина», «Бог», «щастя», символізм мови, антитетичність суджень, притаманний їм синкретизм), в яку він жив і творив, обґрунтовано актуальність думок Г.&nbsp;Сковороди: по-перше, як невичерпного джерела українського духу; по-друге, як визначного культурного національного надбання, яке заслуговує на пошанування й пам’ять; по-третє, як скарбниці етичних повчань про вибудову людиною щасливого життя, смислом якого має бути самопізнання для вибору відповідного природним нахилам виду праці і подальшого саморозвитку. Аргументовано, що три зазначені виміри спадщини філософа є непроминальними.<br>Здійснений джерельний пошук та аналіз масиву праць (сковородіана), присвячених аналізу біографії і творчої спадшини Г.&nbsp;Сковороди, дав підстави засвідчити, що, порівняно з ХХ ст., в ХХІ ст. науковий інтерес вчених до його самобутньої спадщини не зменшився, а лише зріс.</p> Наталія Дічек Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/617 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 СИСТЕМА МОВЛЕННЄВИХ СИТУАЦІЙ ДЛЯ КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НІМЕЦЬКОМОВНОГО СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ 5 КЛАСІВ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/618 <p>У статті обґрунтовано методичні засади розроблення системи мовленнєвих ситуацій у процесі компетентнісного навчання німецької мови учнів 5 класів. Визначено, що основний зміст навчання німецької мови можна розглядати як дидактично доцільно дібрану й особливим способом організовану структуру навчальних дій учнів, спрямовану на оволодіння спілкуванням в усній та письмовій формах відповідно до комунікативних намірів, які узгоджуються зі змістом навчальної програми. Схарактеризовано підходи, що визначають теоретичні засади розроблення системи вправ і завдань для організації ситуаційного спілкування учнів 5 класів, формуючи в них відповідні ключові компетентності. Визначено й охарактеризовано методи формування та розвитку мовленнєвої компетентності учнів 5 класів гімназій на уроках німецької мови. У статті запропоновано принципи добору та окреслено функції мовленнєвих ситуацій для реалізації компетентнісно орієнтованого навчання. Основні концепти проведеного дослідження були апробовані автором у власній педагогічній діяльності.</p> Михайло Яковчук Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/618 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНІХ ПЛАТФОРМ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/619 <p>Зміни, що відбулися у світі та Україні, зумовили глобальну інформатизацію освітнього процесу в навчальних закладах. Одним із пріоритетів сьогодення є створення єдиного освітнього середовища та платформатизоване навчання, що розглядається як одна з умов досягнення нової якості освіти. Опис сучасних платформ, що дають змогу значно підвищити та вдосконалити ефективність освітнього процесу як очного, так і заочного навчання в початковій школі.</p> Інна Яковлєва Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/619 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300 ГРУПОВА ВЗАЄМОДІЯ ЗДОБУВАЧІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ В СОБІ https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/620 <p>У статті розглянуто особливості та вагомість групової взаємодії здобувачів дошкільної освіти як основи формування впевненості в собі. Автор обґрунтовує важливість формування зазначеного феномену у закладі дошкільної освіти, аналізує наукові доробки вчених щодо досліджуваного поняття. Виокремлено, що впевненість у собі залежить від освітніх впливів, що будуть сприяти набуттю здобувачем освіти віри в себе, розвивають адекватну самооцінку, позитивний світогляд. Впевненість у собі здобувача дошкільної освіти є неусвідомленою, що залежить від суспільного оточення, тому вагомим є підтримка, віра в дитину як з боку педагогів закладу дошкільної освіти, так і родини. На цій основі вказано, що групова форма діяльності під час освітнього процесу у закладі дошкільної освіти передбачає створення сприятливих умов для спілкування педагогів та здобувачів дошкільної освіти між собою. Взаємини між педагогом та дошкільниками стають товариськими, здійснюється взаємна підтримка.<br>У наукових роботах з означеного феномену акцентується на важливості старшого дошкільного віку, специфічній сприйнятливості дітей старшого дошкільного віку до формування цієї якості. Ця сприйнятливість характеризується новоутвореннями особистості дошкільника: зачатки довільної поведінки, власної свідомості, підпорядкованість своїм мотивам, базові навички рефлексії.<br>Також окреслено правила групової діяльності, які обов’язково потрібно дотримуватися педагогу закладу дошкільної освіти.<br>Здійснення освітнього процесу, що ґрунтується на груповій діяльності є однією з найголовніших, оскільки за впевненість дошкільника в собі формується під час групової діяльності за умови її правильної організації. <br>Формування в здобувачів дошкільної освіти впевненості в собі в груповій діяльності можливе тільки за допомогою варіативних ігор. Їх значення ми виокремили на основі того, що пріоритетною діяльністю для дошкільників є гра, яка реалізує низку функцій для гармонійного психічного розвитку.<br>Узагальнено проаналізовані дослідження та констатовано, що формування впевненості в собі здобувачів дошкільної освіти буде результативним за умови залученості дітей до групової діяльності.<br><br></p> Тетяна Швець Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/620 Fri, 30 Sep 2022 00:00:00 +0300