Український Педагогічний журнал https://uej.undip.org.ua/index.php/journal <p><strong>Шановні читачі!<br /></strong>Триває набір матеріалів до останнього в цьому році випуску журналу (№ 4 2022).<br />Матеріали можна подати на сайті, або надіславши файли на електронну адресу журналу <strong>upj_ip@ukr.net</strong></p> <p><strong>Пропонуємо ознайомитися з поточним випуском.</strong></p> uk-UA <p>Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи одразу після її публікації, зберігають це право за собою без жодних обмежень, а також передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY-NC-SA, яка дозволяє іншим особам редагувати, вносити зміни і брати за основу для своїх творів їхній твір некомерційним чином поки автори похідних творів вказують авторів як авторів оригіналу і ліцензують свої твори на тих самих умовах.<br />Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого її вміщено.</p> upj_ip@ukr.net (Катерина Ладоня) upj_ip@ukr.net (Сергій Дмитренко) Thu, 16 Jun 2022 17:47:41 +0300 OJS 3.3.0.7 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Організація освіти в умовах війни: рекомендації міжнародних організацій https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/593 <p>Статтю присвячено проблемі освіти и умовах збройних конфліктів, зокрема організації навчання та розроблення механізмів захисту освіти в умовах надзвичайних ситуацій та військових дій. Метою дослідження є огляд рекомендацій міжнародних і неурядових організацій щодо забезпечення навчального процесу и умовах військових конфліктів. Проаналізовано мотиви нападу на освіту, прямі та довготривалі негативні наслідки впливу на систему освіти и трактуванні цих організацій. Зроблено висновок, що для продовження навчального процесу и умовах військових дій існує варіація форматів, які освітяни можуть розглядати у відповідності до кожної конкретної ситуації. Забезпечення продовження процесу навчання означає надання освіти и інший спосіб, за рахунок чого учні матимуть доступ до навчання, не зважаючи на переривання традиційного навчального процесу. Методи альтернативного надання освіти можуть включати, але не обмежуватися зміною місць навчання, неформальними програмами навчання, інтенсифікацією навчальних занять, організацією тимчасових місць для навчання або домашніми школами. Можливе використання дистанційних методів навчання.</p> Олена Локшина, Оксана Глушко, Аліна Джурило, Світлана Кравченко, Оксана Максименко, Ніна Нікольська, Оксана Шпарик Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/593 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Зарубіжні підходи до розроблення моделей самооцінювання закладів загальної середньої освіти https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/594 <p>У&nbsp;статті наведено огляд сучасних зарубіжних підходів до формування моделей самооцінювання результатів діяльності закладів загальної середньої освіти. Проаналізовано практику та наведено приклади побудови моделей самооцінювання у&nbsp;європейських країнах і&nbsp;країнах Сходу. Зазначено, що найбільш поширеним є підхід, заснований на збалансованому поєднанні зовнішньої та внутрішньої оцінок закладу. Аргументовано, що на вибір і&nbsp;реалізацію тієї чи іншої моделі самооцінювання якості загальної середньої освіти в&nbsp;різних країнах впливають національні та історичні традиції, ступінь децентралізації управління освітою в&nbsp;країнах, обсяг повноважень і&nbsp;професійних компетенцій керівників освітніх установ і&nbsp;педагогічного персоналу та інші чинники. Проведений аналіз наукової літератури з&nbsp;питань формування моделей самооцінювання закладами загальної середньої освіти результатів своєї діяльності надав підстави автору для того, щоб запропонувати здійснити систематизацію зазначених моделей самооцінювання за певними їх ознаками, зокрема за: її місцем і&nbsp;роллю в&nbsp;структурі оцінки закладу освіти, статусом проведення, ступенем впливу результатів самооцінювання досягнутої якості освіти на подальшу діяльність закладу, переліком об’єктів оцінки та показників та за суб’єктом ухвалення рішення за результатами оцінки. Підкреслено актуальність для України завдання підвищення рівня професійної (оціночної) компетентності вчителів і&nbsp;керівників закладів загальної середньої освіти, з’ясування особливостей формування управлінських рішень за результатами самооцінювання, визначення ефективності технологій внутрішньої оцінки, що використовуються у&nbsp;вітчизняних закладах освіти.</p> Тетяна Лукіна Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/594 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Організація навчального процесу у ЗЗСО засобами цифрових технологій під час воєнного стану https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/595 <p>Організація навчального процесу під час воєнного стану у&nbsp;ЗЗСО передбачена переважно як дистанційна форма навчання (або за можливістю змішана форма навчання). При цьому організація дистанційної форми навчання має свою специфіку, що пов’язана з&nbsp;уведенням воєнного стану в&nbsp;Україні. У&nbsp;дослідженні були розглянуті три режими дистанційного навчання: синхронний, асинхронний та біхронний. Подано опис кожного з&nbsp;режимів. Постулюється висновок, що класичний синхронний режим наразі є винятком. Розглянуто два сценарії використання синхронного режиму, які є комбінацією ще одного з&nbsp;режимів. Подано поради використовувати насамперед асинхронний та біхронний режими. При цьому біхронний режим передбачає використання всіх функцій асинхронного та попереднє планування окремих уроків у&nbsp;режимі реального часу з&nbsp;використанням відеоконференцій. Під час планування та організації навчального процесу ЗЗСО засобами цифрових технологій варто враховувати окремі категорії учнів (їх&nbsp;територіальне розміщення), проблеми технічного та ергономічного характеру. До проблем технічного та ергономічного характеру відносять: відсутність або обмежений доступ до індивідуальних технічних засобів навчання; обмежений доступ до інтернету; неможливість облаштування комфортного місця для навчання. Виділяють такі категорії учнів в&nbsp;умовах війни: учні, які залишились у&nbsp;місцях свого постійного проживання; учні, евакуйовані до різних областей України; учні, евакуйовані за межі України. Ці категорії учнів варто враховувати при плануванні навчального процесу.<br>Наведено поради та вирішення окремих технічних проблем (неможливість облаштування комфортного місця для навчання). Подано опис онлайн-­платформи «Всеукраїнська школа онлайн» (ВШО), що можна використати для організації навчального процесу як окремих предметів, так і&nbsp;всіх предметів за розкладом ЗЗСО. Розглянуто соціально-­психологічний фактор як один з&nbsp;основних аспектів навчання. Представлено практичні поради для вчителів під час планування уроків та їх проведення. Подано рекомендації щодо тривалості уроків, обсягу домашніх завдань.</p> Майя Мар’єнко, Аліса Сухіх Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/595 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Стан дистанційного навчання математики під час війни в Україні https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/596 <p>Обґрунтовано необхідність забезпечення дистанційного навчання математики під час війни в&nbsp;Україні. З’ясовані умови, в&nbsp;яких відбувається дистанційне навчання математики під час воєнних дій, описані відмінності такого навчання від навчання під час довготривалих карантинів, зумовлених COVID‑19. Викладені результати опитування більш ніж 500 учнів 5–11 класів, що перебувають у&nbsp;різних умовах під час війни. За допомогою опитування з’ясовано, як організовано дистанційне навчання математики та як до нього ставляться учнів. На основі цього опитування описано стан дистанційного навчання математики під час воєнного стану в&nbsp;країні.</p> Дарина Васильєва Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/596 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Аспекти історії української мови як засіб формування національної ідентичності та історичної пам’яті https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/597 <p>Стаття присвячена аналізу фактів історії української мови, які сприятимуть формуванню національної ідентичності та історичної пам’яті в&nbsp;школярів під час вивчення української мови, а&nbsp;саме: формуванню знань про витоки живої розмовної української мови, про становлення і&nbsp;розвиток писемної літературної мови, про пам’ятки української мови і&nbsp;писемності, про ентоніми щодо українців як засіб політичної та національної ідентифікації, про українську мову на мовній карті світу, про факти лінгвоциду української мови, про правовий статус державної мови в&nbsp;Україні.<br>У&nbsp;дослідженні визначено причини необхідності введення історико-­лінгвістичного складника у&nbsp;шкільну програму з&nbsp;вивчення української мови.<br>Провідною ідеєю статті є думка про те, що історія будь-якої мови завжди є етнополітичним питанням, адже мова є основною етнічною ознакою; мова об’єднує народ, відрізняє його від інших народів, навіть близькоспоріднених; спільність мови, культури, національного світогляду, самосвідомості утворюється поступово і&nbsp;разом із мовою є суттєвими ознаками нації. Але відсутність глибоких фахових знань, брак дослідницького досвіду, невміння оперувати історичними фактами і&nbsp;джерелами, нехтування загальновизнаними історико-­лінгвістичними догмами призводить до маніпуляцій, до появи «казкових і&nbsp;міфічних» уявлень про історію народу і&nbsp;його мови. Привертання уваги школярів до важливих і&nbsp;вагомих аспектів походження та розвитку української мови, історії її функціонування (не&nbsp;завжди вільного) є запорукою свідомого і&nbsp;критичного ставлення до національної історії, сприяє формуванню національної ідентичності та патріотизму.<br>Стаття міждисциплінарного лінгводидактичного, історико-­лінгвістичного та соціолінгвістичного спрямування; її завданням є допомога вчителеві української мови у&nbsp;поясненні фактів історичного минулого української мови.</p> Тетяна Видайчук Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/597 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Чинники впливу на проєктування змісту повної загальної середньої освіти та прогнозні сценарії його розвитку в умовах війни https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/598 <p>У&nbsp;статті розглянуто перспективи розвитку змісту вітчизняної повної загальної середньої освіти в&nbsp;умовах російсько-­української війни. Автор обґрунтовує необхідність окремих кількісних і&nbsp;якісних змін у&nbsp;цьому змісті, які відповідатимуть актуальним і&nbsp;майбутнім запитам держави і&nbsp;суспільства, що зумовлені війною, перспективами довготривалого військово-­політичного, економічного і&nbsp;культурного протистояння російській агресії, необхідністю розвитку української економіки, науки, культури, євроінтеграційними процесами та євроатлантичним співробітництвом України. Виокремлено й описано основні групи чинників впливу на проєктування змісту повної загальної середньої освіти в&nbsp;умовах війни, а&nbsp;саме: управлінсько-­політичні, науково-­технічні, технологічні, військово-­технічні, економічні, соціокультурні, військово-­патріотичні, освітньо-­громадські, міжнародні. На цій основі автор вказує на доцільність окремих змін у&nbsp;змісті повної загальної середньої освіти, що актуалізують процес проєктування його в&nbsp;умовах війни.<br>Презентовано прогнозні сценарії розвитку змісту повної загальної середньої освіти в&nbsp;умовах війни (песимістичний, реалістичний, оптимістичний), в&nbsp;яких ураховано можливі конфігурації кількісних і&nbsp;якісних параметрів чинників впливу на процес проєктування означеного змісту. Оптимістичний сценарій передбачає швидке (упродовж 2–3 років) системне оновлення змісту повної загальної середньої освіти відповідно актуальних і&nbsp;перспективних потреб нашої держави і&nbsp;суспільства, зумовлених російсько-­українською війною, необхідністю швидкого військового, економічного, <br>наукового, освітнього розвитку України. Утілення цього сценарію стане можливим у&nbsp;разі, якщо: буде прийнято необхідні політичні й управлінські рішення, ухвалено відповідні директивні документи; буде профінансовано конструювання, експериментальну апробацію і&nbsp;впровадження оновленого змісту; наукова й освітня спільноти, громадськість активно залучатимуться до оновлення означеного змісту, висуватимуть освітні ініціативи, обговорюватимуть проєкти рішень, пропонуватимуть методичні розробки; буде проаналізовано й ураховано міжнародний досвід, залучено міжнародні освітні ресурси, здійснюватиметься міжнародне освітнє співробітництво з&nbsp;означеної проблеми.</p> Дмитро Пузіков Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/598 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Урахування вікових особливостей суб’єктів пізнання в умовах безперервного провадження інсайт технології https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/599 <p>У&nbsp;поданій роботі розглянуто ефективність застосування інсайт технології залежно від рівнів виявлення креативності, творчості та інтуїції в&nbsp;різних вікових групах суб’єктів пізнання. Представлено тлумачення поняття «функціонал інсайт технології» як обумовленої множини опорних суб’єктних чинників (сукупності властивостей особистості), і&nbsp;надано формальний алгоритм створення функціоналу. Виявлено складові компоненти креативності, творчості та інтуїції й досліджено рівень їх впливовості на прояв інсайту в&nbsp;різних вікових групах. Запроваджено системний аналіз співвіднесення виявів креативних здібностей, творчого хисту й інтуїтивних нахилів у&nbsp;дітей і&nbsp;підлітків та наведено методичні рекомендації стосовно формування навчальних завдань за векторами розвитку позначених властивостей особистості.</p> Тамара Пушкарьова Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/599 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Педагогічні закономірності та їх роль у новій початковій школі https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/600 <p>У&nbsp;складних умовах (коронавірус, війна) нова українська школа закінчує свій перший етап реформування, тобто 1–4 класи. На завершальному етапі будуть проведені підсумки педагогічної діяльності, її ефективність у&nbsp;першому ступені школи. Очевидно, що не все буде позитивним і&nbsp;не лише з&nbsp;об’єктивних причин. Чимало декларативних, але правильних тверджень із концепції «Нова українська школа» не вдалося зреалізувати ще й тому, що вони не адаптовані до наших умов, на практиці акцентувалося на удосконаленні навчально-­матеріальної бази, недостатньо враховувалися педагогічні дослідження видатних українських педагогів (К.&nbsp;Ушинський, С.&nbsp;Русова, В.&nbsp;Сухомлинський, Г.&nbsp;Костюк та ін.). Дуже багато концептуальних тверджень було запозичено із розвинених країн Європи, які досягли високих вершин у&nbsp;розвитку освіти і&nbsp;економіки, але вони не перебувають на перехідному етапі свого розвитку. Тому механічне перенесення їх на український ґрунт, який далеко не є досконалим, не завжди дало позитивний результат. Наприклад, вершиною освітніх інновацій вважалося використання у&nbsp;першому класі для письма не ручки, а&nbsp;олівця. Хоча, апріорі, таке нововведення не може суттєво вплинути на успіхи першокласників у&nbsp;навчанні. Мало що не панацеєю у&nbsp;навчанні вважаються нові інформаційно-­комунікаційні технології. Проте загальновідомо, що досягти високої техніки читання можна лише щодня читаючи казки, оповідання тощо (до&nbsp;60 хвилин), а&nbsp;відповідна техніка письма досягається щоденним вправлянням у&nbsp;написанні букв, слів, речень тощо. Ті та інші дидактичні проблеми ефективно досліджували класики української педагогіки К.&nbsp;Ушинський та В.&nbsp;Сухомлинський, причому свої вагомі педагогічні висновки вони робили безпосередньо навчаючи дітей. Звісно, нині дещо інші умови, але досліджені ними закономірності освітнього процесу у&nbsp;початковій школі не втратили своєї актуальності й досі. Тому автор наукової статті має на меті зактуалізувати результати їхніх досліджень, особливо, що стосується педагогічних закономірностей, і&nbsp;показати їхню роль у&nbsp;вдосконаленні освітнього процесу у&nbsp;початковій школі. Наприклад, такою закономірністю є: чим більше ми задіємо розвивальний компонент у&nbsp;дошкільному віці (спостережливість, пам’ять, образне мислення, увага, уява), тим легше буде у&nbsp;початковій школі задіяти всі освітні засоби для розвивального навчання.</p> Петро Сікорський Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/600 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Особливості навчання іноземної мови учнів 5–6 класів гімназії з кліповим мисленням https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/601 <p>У&nbsp;статті досліджено теоретичні проблеми розвитку кліпового мислення як нового феномену сучасності, що особливо поширений серед молодого покоління. Проаналізовано основні підходи до визначення сутності кліпового мислення, розкрито головні причини його розвитку серед учнів молодшого підліткового віку. Розглянуто ключові фактори, що посприяли виникненню кліпового мислення в&nbsp;сучасному інформаційному суспільстві. Виокремлено й проаналізовано негативні та позитивні риси кліпового мислення «цифрових» дітей. Визначено та схарактеризовано методи і&nbsp;прийоми оволодіння іноземною мовою учнями з&nbsp;кліповим мисленням; наведено приклади їх практичного використання на уроках іноземної мови у&nbsp;5–6 класах гімназії. Окреслено подальші перспективи дослідження означеної проблеми.</p> Валерій Редько, Тамара Полонська Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/601 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Деякі аспекти організації змішаного навчання математики в закладах середньої освіти https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/602 <p>Одним із ефективних освітніх трендів, що активно запроваджується у&nbsp;багатьох країнах світу, є змішане навчання. У&nbsp;статті описані деякі аспекти організації змішаного навчання математики в&nbsp;закладах середньої освіти. Наведені різні означення та моделі змішаного навчання. Визначені особливості, переваги і&nbsp;недоліки змішаного навчання. Проаналізовані результати опитування 207 українських учителів математики, що мають досвід організації змішаного навчання математики під час пандемії. Показано, що учні і&nbsp;вчителі ставляться переважно позитивно до цієї технології навчання.</p> Тетяна Годованюк, Дарина Васильєва Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/602 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Організаційно-­педагогічне та програмно-­технічне забезпечення дистанційного навчання в умовах воєнного стану https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/603 <p>У&nbsp;статті на основі узагальнення та систематизації теоретичних знань і&nbsp;практичних навичок автора, описано можливості та особливості використання технічних і&nbsp;програмних засобів інформаційних технологій щодо організації дистанційного навчання в&nbsp;умовах воєнного стану. На основі проведеного порівняльного аналізу було встановлено, що сучасні мобільні телефони і&nbsp;планшети мають технічні характеристики, які не поступаються настільним комп’ютерам та ноутбукам, а&nbsp;в&nbsp;деяких випадках навіть кращі за них, а&nbsp;тому для успішного підключення до онлайн уроків достатньо сучасного смартфона, який мають більшість батьків та учнів, і&nbsp;звичайного мобільного інтернету з&nbsp;мінімальною швидкістю підключення 3–6 Мбіт/с. У&nbsp;статті проведено огляд сучасних програмних засобів для організації відеоконференцій та систем керування навчальними матеріалами (LCMS), доведено що ефективне проведення онлайн уроків можливе лише з&nbsp;їх використанням. У&nbsp;нинішніх умовах воєнного стану важливу роль повинні відігравати вчителі інформатики та фахівці в&nbsp;галузі ІТ‑технологій, що володіють відповідними компетентностями і&nbsp;здатні допомогти учасникам освітнього процесу в&nbsp;організації дистанційного навчання.</p> Ігор Твердохліб Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/603 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Проблеми викладання курсу електротехніки в педагогічному виші для майбутніх фахівців з технологій https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/604 <p>У&nbsp;статті розглянуто окремі аспекти викладання електротехніки в&nbsp;педагогічних закладах вищої освіти. Обґрунтовано необхідність вдосконалення та оновлення як змісту навчальної дисципліни «Електротехніка», так і&nbsp;методики її викладання. Проблему відведення недостатньої кількості годин на вивчення дисципліни запропоновано вирішувати за рахунок організації позааудиторних занять (виконання самостійних розрахунково-­графічних робіт, участь студентів в&nbsp;електротехнічному моделюванні, виконання наукових робіт, залучення їх до написання науково-­методичних робіт), а&nbsp;також шляхом уведення електротехнічних завдань до змісту написання курсових та дипломних робіт.</p> Юрій Павловський Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/604 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300 Педагогічні умови патріотичного виховання учнівської молоді засобами кобзарства https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/605 <p>У&nbsp;статті висвітлюються педагогічні умови патріотичного виховання учнівської молоді засобами кобзарства. Виокремлену мету статті, її зв’язок з&nbsp;актуальними науковими проблемами, що потребують вирішення в&nbsp;умовах сучасності. Охарактеризовано значення педагогічних умов у&nbsp;виховному процесі закладів загальної середньої освіти з&nbsp;опорою на науково-­методологічний базис. Подано та порівняно наукові підходи до понять «умова», «педагогічна умова», виявлено ключові відмінності між їх словниковими та науковими трактуваннями. Розроблено авторський підхід до поняття «педагогічні умови» у&nbsp;контексті проблеми патріотичного виховання учнівської молоді засобами кобзарства. Здійснено огляд дисертаційних досліджень, присвячених теоретико-­методологічним та прикладним аспектам патріотичного виховання, з&nbsp;метою створення цілісної картини про сутність, роль та зміст педагогічних умов у&nbsp;виховному процесі. Запропоновано та детально обґрунтовано низку педагогічних умов патріотичного виховання учнівської молоді засобами кобзарства (формування стійкої позитивної мотивації учнів до вивчення кобзарського спадку; партнерська взаємодія ЗЗСО і&nbsp;батьків у&nbsp;процесах патріотичного виховання учнівської молоді засобами кобзарства; відповідність змісту патріотичного виховання учнівської молоді засобами кобзарства викликам сьогодення). У&nbsp;висновках підкреслено значення подальшої розробки педагогічних умов патріотичного виховання учнівської молоді зі створенням ефективного освітнього середовища і&nbsp;мінімізацією формальної компоненти.</p> Анастасія Жданкіна Авторське право (c) 2022 https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0 https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/605 Thu, 16 Jun 2022 00:00:00 +0300