ПРОБЛЕМИ КОНСТРУЮВАННЯ ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ 8-го КЛАСУ

Анотація

У статті розглянуто проблеми відбору і конструювання змісту навчальної програми з історії України для учнів 8 класу 2015 року. На основі її аналізу доведено, що вона стала невдалим експериментом упорядників у їхньому прагненні розвантаження, що обернулося довантаженням школярів та ускладненням роботи з підготовки відповідних навчальних книг. Відбір і конструювання змісту шкільних підручників за некоректного змісту навчальної програми набуло ознак пошуку шляхів виходу із штучно створених укладачами хронологічних колізій, дублювання матеріалу, а подекуди і невідповідностей, і прямих помилок. Водночас, за новою програмою, у змісті вітчизняної історії залишився матеріал, який більшою мірою пов’язаний з історією Росії і Польщі, ніж з історією України. Небезпека такого підходу у тім, що внаслідок цього в учнів формується стереотип наздоганяючого вітчизняного історичного процесу за віхами історії сусідніх держав. Зосереджено увагу на складнощах у формуванні змісту шкільного курсу історії у 8 класі пов’язаних із збереженням у програмі стереотипів радянської історіографії, які відповідно проектуються програмою на зміст шкільних підручників. Наголошується на некоректності за програмою трансформації змісту практичних занять, які мали би сприяти відпрацюванню школярами умінь і навичок аналізувати різноманітні історичні джерела, розуміти важливості таких категорій, як історичний час і простір, причини і наслідки, значущість подій і процесів, культурне розмаїття. У «розвантаженій» програмі ці акценти зміщено. Сформульовано вимоги до розробки навчальних програм з історії в умовах реформування середньої освіти, серед яких: відповідність програми Державному стандарту освіти; повне розкриття цілей навчання у змісті програми; підвищення науковості змісту програми; вилучення стереотипів радянської історіографії та приведення змісту у відповідність до особистісно орієнтованої парадигми навчання; уникнення надмірної деталізації і фактологічністі програми, дублювань та ін.. шляхом попередньої (до оприлюднення) її публічної експертизи; чітке формулювання вимог до зростання рівня компетентності учнів.