ВНЕСОК ПСИХОЛОГІВ УКРАЇНИ В ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЮ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТ.)

Анотація

У контексті висвітлення впровадження індивідуалізації у навчальний процес української школи розкрито малодосліджений аспект – внесок у розвиток цього процесу, здійснений українськими психологами протягом другої половини ХХ ст. Окреслено основні напрями, методи й результати досліджень у галузі педагогічної психології, психології особистості, соціальної психології, що стосувалися індивідуалізації навчання (вивчення пам’яті, індивідуальних відмінностей розумової діяльності, творчого потенціалу учнів, їхніх здібностей, проведення профорієнтаційної роботи, врахування мотивів навчальної діяльності, виявлення й розвиток обдарованості й творчого мислення, впровадження диференціації у навчання в початковій школі, організація психологічної служби у середній загальноосвітній школі). Аналіз психолого-педагогічного доробку українських науковців засвідчив розширення спектру їхніх досліджень упродовж досліджуваного відтинку часу, спрямованих на забезпечення реалізації індивідуальних навчальних потреб й інтересів школярів, що доводить поступове формування, особливо у 1980-ті роки, підґрунтя для встановлення у 1990-ті роки парадигми особистісно орієнтованої освіти як одного з ключових напрямів освітньої політики у незалежній Україні