ПІДТРИМКА ЄС ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ І МОЛОДІ В СИСТЕМИ ОСВІТИ ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ В УМОВАХ ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ ТА УСПІШНІ ПРАКТИКИ

Анотація

Статтю присвячено аналізу освітньої політики країн-членів ЄС з питань інтеграції українських дітей-біженців в європейський освітній простів. З’ясовано, що з початком війни росії проти України держави ЄС активно підтримують нашу державу, у тому числі й у галузі освіти. Досліджено модель інтеграції українських дітей-біженців в освітній процес країн-членів ЄС та виявлено, що вона спрямована на задоволення навчальних, соціальних та емоційних потреб. Відповідно до інтеграційної моделі вивчено ключові напрями діяльності, що передбачають зарахування учнів-мігрантів шляхом розширення інфраструктури та усунення можливих перепон; підготовка освітніх закладів та персоналу; адаптація систем освіти до включення українських педагогів; цільові заходи щодо інтеграції дітей-біженців; соціально-психологічна підтримка учнів, їх родин та громад біженців; довгострокові заходи щодо інклюзивної освіти; освіта і догляд для дітей раннього та дошкільного віку. Проаналізовано політичні рішення окремих країн ЄС щодо залучення українських учнів-мігрантів та вчителів до освітнього процесу на місцевому та найвищому рівнях. З’ясовано, що початковий етап інтеграції передбачає оцінювання мовних компетентностей та розробку подальших заходів щодо підтримки учнів з недостатніми мовними навичками. Встановлено, що в окремих країнах ЄС додатково проводиться оцінювання загального рівня навчальних досягнень учнів. Виявлено, що в ситуації з українськими дітьми існує практика оцінювання соціально-психологічних потреб, в окремих країнах розроблено спеціальні інструменти їх задоволення. Визначено, що інтеграція українських дітей в освіту країн ЄС відбувається в таких форматах: окремі класи для учнів-мігрантів, де освітній процес переважно спрямований на опанування мови навчання; окремі класи для учнів-мігрантів з можливістю опановувати окремі дисципліни (мистецтво, музика) в загальних класах; звичайні класи з додатковими мовними курсами для учнів-мігрантів; дистанційне навчання на українських освітніх платформах. Підкреслено, що переважна більшість освітніх систем ЄС підтримує формат звичайного класу, надаючи учням-мігрантам додаткову мовну підтримку. Констатовано, що інтеграційна підтримка спрямована також на педагогічних працівників з України, для яких в країнах ЄС розроблені додаткові правові регулювання найму. Зроблено висновок, що освітня політика ЄС передбачає для дітей-біженців з України можливість інтегруватися в освітній простір країн-членів. Продовження онлайн освіти в Україні є відкритим питанням, яке продовжує розроблятися державами відповідно до національної специфіки.