Як цитувати
Анотація
У статті здійснений дослідницький пошук культурфілософських аспектів постнекласичного знання у змісті вищої мистецької освіти. Для більш глибокого розуміння зазначених процесів проведений системний теоретичний аналіз етапності розвитку наукового знання і типів наукової раціональності відповідно до усталеної періодизації у філософії науки: класика – некласика – постнекласика. З’ясовано, що феномен раціональності є унікальним рефлексивно-понятійним принципом культури, який її впорядковує, надає їй цілісності та уможливлює раціоналізацію елементів культури в системі освіти.
Констатовано, що модель знання у межах класичної парадигми з її багатовіковою культурною традицією мислення не відповідає викликам та реаліям сучасного світу. У фокусі сучасного постнекласичного знання з’являються нові характеристики професійного світорозуміння особистості: «нелінійсть», «нестійкість», «нестабільність», «самоорганізація», «становлення», які забезпечуються новим методологічним інструментарієм синергетики як міждисциплінарним науковим напрямом. У зв’язку з цим, в освіту прийшло розуміння необхідності нових професійних орієнтацій, оскільки в професіограму сучасного фахівця мають закладатися такі характеристики, як адаптивність, гнучкість, креативність, критичне мислення, готовність до змін та ін.
У процесі дослідження встановлено, що ідеї синергетики не втратили свого парадигмального значення й до нині. З метою виявлення синергійної взаємодії філософських та культурологічних аспектів постнекласичного знання визначено, що саме міждисциплінарність створює синергетичне підґрунтя для реалізації людиномірного контенту у змісті вищої мистецької освіти, оскільки дисциплінарно побудована університетська освіта, у тому числі й мистецька, суперечить її інноваційності. Тому окреслено напрями реалізації міждисциплінарності у змісті вищої мистецької освіти для формування в студентів цілісного професійного знання у контексті постнекласики.
Посилання
Андрущенко, В. П. (2009). Ціннісний дискурс в освіті в епоху глобалізації та інформаційної революції: вибр. публікації представників наук. шк. академіка АПН України, д-ра філ. наук, професора В.П. Андрущенка. НПУ імені М.П. Драгоманова
Аристотель (2002). Нікомахова етика / пер. В. Ставнюка. Київ: Аквілон-Плюс.
Гадамер, Г.- Ґ. (2000). Істина і метод / пер. з нім. О. Мокровольського. Т.1.: Герменевтика I: Основи філософської герменевтики. Київ: Юніверс.
Головко, Б. А. (1999). Онтологія існування людини у Мартіна Гайдеґґера. Феноменологія буття людини : сучасна західноєвропейська філософська рефлексія. Київ : Український центр духовної культури, 161 – 200.
Добронравова, І. С., Білоус Т. М., Комар О. В. (2009). Новітня філософія науки. Підручник. Київ: Логос. http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/Dobr-bil-kom.htm
Завгородній, Ю. (2002). Ньютон Ісаак. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис.
Зязюн, І. А. (2008). Філософія педагогічної дії: монографія. Черкаси: Вид. від ЧНУ імені Богдана Хмельницького.
Кошарний, С. О. (1999). Структури людського буття і методологія їх осмислення в класичній феноменології (Е. Гуссерль). Феноменологія буття людини : сучасна західноєвропейська філософська рефлексія. Київ : Український центр духовної культури, 73 – 160.
Кремень, В. Г. (2013). Сучасний навчальний процес як синергетична система. Освітні реформи: місія, дійсність, рефлексія: монографія. За ред. В. Кременя, Т. Левовицького, В. Огнев’юка та ін. Київ: ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 21 – 46.
Мамардашвілі, М. К. (2000). Картезіанські роздуми. Київ : Стилос.
Олексюк, О. М. (2019). Розвиток духовного потенціалу особистості у постнекласичній мистецькій освіті : монографія. Київ: Київський університет ім. Бориса Грінченка.
Олексюк, О. М., Ткач, М. М., Лісун, Д. В. (2013). Герменевтичний підхід у вищій мистецькій освіті: колективна монографія. Київ: Київський університет ім. Бориса Грінченка.
Саух, П. Ю. (2019). Від розбалансованості до синергії освітнього процесу: проблеми і перспективи. Горизонт духовності виховання: колективна монографія. Уклали й підготували Йонас Кевішас та Олена М. Отич. Вільнюс : Žuvėdra, 74‒91.
Сидоренко, Л. І. (2011). Аксіологія постнекласичної науки. Сучасна українська філософія: традиції, тенденції, інновації: збірник наукових праць. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 204 – 222.
Ткач, М. М. (2019). Концепт професійного світорозуміння майбутнього вчителя музичного мистецтва у постнекласичному дискурсі. Духовність особистості: методологія, теорія і практика : збірник наукових праць. 4 (91). OI: https://doi.org/10.33216/ 2220-6310-2019-91-4-208-222
Ткач, М. М. (2020). Постнекласичні актуалітети вищої мистецької освіти: онтологічний вимір. Мистецтво та освіта: науково-методичний журнал. 1(95), 14 – 20. DOI: https://doi.org/10.32405/ 2308-8885-2020-91-1-14-20
Шинкарук, В.І та ін (ред). (2002). Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис.
Ярошовець, В.І. (ред.). (2012) Історія філософії. Словник. 2-ге вид., прероб. Київ: Знання України, 287 – 291.
Mugerauer, B. (2014). Maturana and Varela: From Autopoiesis to Systems Application. Traditions of Systems Theory: Major Figures and Contemporary Developments. 158‒178.
Durkheim, E. (1998). Uber soziale Arbeitsteilung. Frankfurt am Main.
Haken, H. (2004). Synergetics: Introduction and Advanced Topics. Springer.
Husserl, E. (1950). Cartesianische Meditationenund Pariser Vortäge. Husserliana. Bd. 1. Den Haag.
Prigogine, I., Stengers, I. (1984). Order out of Chaos. University of Michigan: Bantam Books.
Prigogine, I., Stengers, I. (1997). The End of Certainty: Time, Chaos and the New Laws of Nature, Free Press.
Rickert, H. (1924). Das Eine, die Einheit und die Eins. Tubingen, 22.
Tkach, M. M., & Oleksiuk, O. M. (2021). Value-based orientations as a normative regulatory mechanism for the formation of professional worldview of future music teachers. Linguistics and Culture Review, 5(S2), 522‒536. https://doi.org/10.37028/lingcure.v5nS2.1388
Tkach, M., Oleksiuk, O., Kosinska, N. & Kyfenko, A. (2022). Posnonclassical Practices in the Content of Higher Art Education. Journal of Higher Education Theory and Practice. 22 (6), 206 – 214.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Марія Ткач