Ключові слова
екосистема мови
терміносфера
екологічний дискурс
екологія
Як цитувати
Анотація
У статті зроблено огляд теоретико-методичних підходів лінгвістів, психологів, філософів до формування терміносфери лінгвістичної екології – маргінального напряму мовознавства, який вивчає взаємозв’язок між мовою та навколишнім середовищем, базується на тому, як люди поводяться з природним світом під впливом думок, концепцій, ідеологій та світоглядів, які виражаються мовою. Гуманітарне мислення лінгвоекологів дозволило мовознавцям через контекст створити власну терміносферу («екосистема мови», «екологія перекладу», «екологічний моніторинг у мовній сфері» та ін.). На нашу думку, прагматичне в моделі під назвою «лінгвістична екологія» – це психолінгвістичний конструкт, що використовує позитивну енергетику емоційного і когнітивного сприймання ядра понять «екологія», «екологічний» як чистий (без забруднень), збалансований, природний, здоровий та інший позитив для життя людини в навколишньому середовищі. Вважаємо, що периферія понять може відображати певну конкретику, ситуативність, цілі дослідження, але не повинна змінювати сутність самого поняття, яку визначає його природничо-наукове ядро.
Посилання
Бевзо, Г.А. (2017). Джерела походження екологічної термінології в англійській та українській мовах: дисертація канд. філософ. наук: 10.02.17. Львівський національний університет імені Івана Франка.
Бондар, О. (2003). Лінгвістична екологія як галузь науки. http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/17406/1/6-13.pdf
Бондар, О. (2006). Лінгвістична екологія: становлення нової галузі науки. Вісник Львівського університету. Серія «Філологія», 38. ІІ, 79–85.
Бушман, І.О. (2005). Система освіти як засіб модернізації української культури: дисертація канд. філософ. наук: 09.00.10. Інститут вищої освіти НАПН України.
Гардашук, Т.В. (2005). Екологічна справедливість як критерій громадянського суспільства (рефлексія над досвідом США). http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/11910/33-Gardashuk.pdf?sequence=1
Гордун, С.М., Калиновська, І.М. (2021). Тенденції розвитку еколінгвістики та її роль у вирішенні екологічних проблем. http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/139/4049/8480-1?inline=1
Гріненко, О.О. (2014). Екосистема програмного забезпечення як система систем. Науковоємні технології. 3 (23), 280–284.
Гудзь, Н. (2013) Екологічний дискурс в лінгвістичних описах. http://eprints.zu.edu.ua/9603/1/%D0%93%D1%83%D0%B4%D0%B7%D1%8C%204.pdf
Гудзь, Н. О. (2015). Англомовний екологічний інтернет-ресурс: аксіологічний та комунікативно-прагматичний апекти (на матеріалі веб-сайтів неурядових природоохоронних організацій): автореф. дисертації канд. філолог. наук: 10.02.04. Київський університетт імені Бориса Гринченка.
Еколінгвістика. (2020). Силабус навчальної дисципліни. Волинський національний університет імені Лесі Українки. https://vnu.edu.ua/sites/default/files/2021-06/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0.pdf
Жуковська, В.В., Деркач, Н.О. (2011) Еколінгвістика: становлення та основні напрями досліджень. Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Філологічні науки. Ч. 1. (2), 66–70.
Загороднюк, В.П. (2019). Сучасний науковий дискурс: антропологічні і гуманістичні виміри. Філософські основи наукових досліджень. Київ: Інтерсервіс, 48–62. https://cgo.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Phil_basis.pdf
Карпенко, К.І. (2006). Гендерний вимір екологічної комунікації: дисертація докт. філософ. наук: 09.00.03. Харківський державний медичний університет.
Квєтний, Р. Н., Паламарчук, Є. А., Бісікало, О. В., & Коваленко, О. О. (2022). Концепція сучасного університету на основі інструментів електронної екосистеми управління освітніми процесами JETIQ ВНТУ: Наукова доповідь загальним зборам НАПН України «Науково-методичне забезпечення цифровізації освіти України: стан, проблеми, перспективи», 18 листопада 2022 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України, 4(2), 1–7. https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4220
Клочко, С. (2017) Еколінгвістична парадигма у мовознавстві: витоки. https://pa.journal.kspu.edu/index.php/pa/article/view/250
Комар, О. (2009). Гуманізація науки чи гуманітаризація філософії. Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наукових праць. Чернівці: ЧНУ. Вип. 466–467: Філософія, 82–86. http://www.philsci.univ.kiev.ua/biblio/OKomar.pdf
Кремень, В.Г. (ред.). (2014). Розроблення освітніх програм. Методичні рекомендації. Київ: ДП «НВЦ «Пріоритети». http://ibhb.chnu.edu.ua/uploads/files/metodrada/Rozroblennya_osv_program.pdf
Куца, В.А. (2021). Еколінгвістика як новітній напрям досліджень у сучасній науковій парадигмі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 52, Т. 1, 120–122. http://www.vestnikphilology.mgu.od.ua/archive/v52/part_1/28.pdf
Лінгвістичний аналіз хімічних термінів, аналіз хімічних історичних джерел» для використання на уроці хімії. (2022). https://medialiteracy.org.ua/vprava-lingvistychnyj-analiz-himichnyh-terminiv-analiz-himichnyhistorychnyh-dzherel-dlya-vykorystannya-na-urotsi-himiyi/
Лінгвістична географія. (2021). https://www.wiki.uk-ua.nina.az/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D
%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F.html
Лук’янець, В.С., Кравченко, О.М., Озадовська, Л.В. (2000). Сучасний науковий дискурс: оновлення методологічної культури. Київ: Центр практичної філософії.
Манакін, В.М. (2021). Мова і міжкультурна комунікація: навчальний посібник. Київ: ВЦ «Академія».
Марван, Ї. (1993). Мова в контексті завдань духовної екології (Еколінгвістика та її роль у відродженні посттоталітарного суспільства). Мовознавство: Другий міжнародний конгрес україністів 22–28 серпня 1993 р., Львів: Доповіді і повідомлення. Львів, 197–198.
Математична лінгвістика. (2018). Енциклопедія сучасної України. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=66930
Мірченко, М.В. (2014). Основи екології української літературної мови: проблеми, можливості, перспективи. https://lingvj.oa.edu.ua/articles/2014/n50/5.pdf
Мова – ДНК нації – освітній проєкт для тих, хто хоче вдосконалити свої знання української мови (2014). https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%E2%80%94_%D0%94%D0%9D%D0%9A_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%9
Овсейчик, С.В. (2006). Формування української екологічної термінології: дисертація канд. філолог. наук: 10.02.01. Київський національний університет Тараса. Шевченка.
Пестунов, В.П., Стеценко, О.С. (2009). Екологія душі і здоров’я людини. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/bitstream/123456789/5181/1/35_9_2009-121-129.pdf
Потіш, А.Ф., Медвідь, О.Г., Гвоздевський, О.Г., Козак, З.Я. (2000). Екологія: основи теорії і практикум: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Львів: Новий Світ.
Прищак, М.Д. (2019). Дискурс методологічних засад екологічної освіти. http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/24660
Проблеми трансформації хімічних термінів. (2012). https://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnykno-733-2012/problemy-transformaciyi-himichnyh-terminiv
Раду, А. (2013). Мовна екологія: напрями та проблеми дослідження. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 27, 191–197. file:///C:/Users/WoT/Downloads/alexi,+7871-19631-1-CE‑1.pdf
Розмаріца, І. О. (2004). Лінгвокогнітивні особливості комунікації у сфері екології: автореф. дисертації канд. філолог. наук: 10.02.04. Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Руденко, Н. С. (2011). Екологічна лексика як об’єкт перекладу (на матеріалі словникової статті, анотації, звіту, а також публіцистичної статті на екологічну тематику): автореф. дисертації канд. філолог. наук: 10.02.16. Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. Рудишин, С.Д. (2009). Біологічна підготовка майбутніх екологів: теорія і практика: монографія. Вінниця: ВМГО «Темпус».
Рудишин, С. (2012). Мова в Україні: погляд з позицій вищої нервової діяльності та психолінгвістики. Педагогіка і психологія професійної освіти. 5, 113–117.
Рудишин, С.Д. (2013). Основи біогеохімії: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ: ВЦ «Академія».
Рудишин, С.Д. (2013). Системний підхід до вищої освіти в Україні: освіченість, компетентність, національні цінності. Педагогіка і психологія. 3, 69–75.
Рудишин, С.Д., Мельник, О.С., Коренева, І.М.(2018). Екологізація освіти на засадах сталого розвитку в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: Педагогічні науки. 2 (37), 230–236.
Рудишин, С.Д. (2021). Екологія та лінгвістична екологія: понятійно-категоріальний дискурс. VIII Міжнародний з’їзд екологів (Екологія/ Ecology – 2021, 22–24 вересня, 2021): збірник наукових праць. Вінниця: ВНТУ.
https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/ecology/ecology2021/paper/viewFile/13541/11611 Рудишин, С. Д., Кмець, А. М., Самілик, В. І., Гулакова, І. М. (2021). Біологія і екологія. 10 клас. Навчальний посібник. Суми.
Самохіна, В. О. (2019). Креативна дискурсивна особистість В екосистемі творчої діяльності.: file:///C:/Users/ WoT/Downloads/15307-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-30139-1-10-20200119.pdf
Селіванова, О.О. (2010). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля.
Сербенська, О. (2002). Сучасна українська термінографія і проблеми екології мови. Вісник НУ «Львівська
політехніка» «Проблеми української термінології». 453, 17–20. https://science.lpnu.ua/terminology/allvolumes-
and-issues/visnik-no-453-2002/suchasna-ukrayinska-terminografiya-i-problemi
Серпак, Н.Ф., Сидорчук, Т.М., Сапун, К.В. (2021). Особливості екологічної лексики сучасної німецької мови. Вчені записки ТНУ імені В.І Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 32 (71). № 1, 240–244. https://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/1_2021/part_1/43.pdf
Сидоров, М.О., Гріненко, О.О. (2013). Моделювання екосистем програмного забезпечення. http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/IPZ/article/view/6022
Стасюк, Т.В. (2020). Терміносфера новітніх технологій: лінгвосоціокогнітивні чинники формування та розвитку: дисертація доктора. філолог. наук. 10.02.01. Інститут української мови НАН України.
Тараненко, К.В. (2021). Екологічна комунікація в медіапросторі: монографія. Рига, Izdevnieciba «Baltija Publishing», 146–161. http://www.baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/139/4073/8504-1?inline=1
Троян, А.О., Кантаржи, Н. І. (2019). Проблеми екології української мови. http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/6465/1/Troyan_%D0%90_O,%20Kantarzhi_N_I_Problemy_ekologii_ukrainskoi_movy.pdf
Bertalanffу, L. von. (1968). General System Theory. Foundations, Development, Applications. N.Y.: Braziller.
Halliday, М. (2001). New ways of meaning – the challenge to applied linguistics. https://www.semanticscholar.org/paper/New-ways-of-meaning-the-challenge-to-applied-Halliday/a6deedff78d42610ec59ea3c594af34e089af879
Fill, A. (2000). Language and Ecology: Ecolinguistic Perspectives for 2000 and Beyond. Applied Linguistics for the 21st Century. Tokyo. P. 61.
Fill, А., Mühlhäusler, Р. (2001). The ecolinguistics reader: language, ecology and environment. London, New York: Continuum. https://linguisticstudentindonesia.files.wordpress.com/2019/11/alwin-fill-peter-muhlhausler-the-ecolinguistics-reader_-language-ecology-and-environment‑2001.pdf
Finke, P. (2013). The ecology of science and its consequences for the ecology of language. Language Sciences, 41 (PA), 71–82 https://www.infona.pl/resource/bwmeta1.element.elsevier‑78b9a0ed-df5f‑38f6-aca5-647f30f9c9b7
Haugen, E. (1972). The Ecology of language. Standford: Standford University Press.
Haugen, E. (2001). The Ecology of language. The ecolinguistics Reader. Language, Ecology and Environment. L.; N.-Y.: Continuum. P. 57–66.
Halliday, M. (2001). New Ways of Meaning: the Challenge to Applied Linguistics. The Ecolinguistics Reader: Language,Ecology, and Environment. Continuum: London, UK. 1991/2001. 175–202. https://www.semanticscholar.org/paper/New-ways-of-meaning-the-challenge-to-applied-Halliday/a6deedff78d42610ec59ea3c594af34e089af879
Herring, S. C. (2005). Computer-Mediated Discourse, in The Handbook of Discourse Analysis, Blackwell Publishers Ltd, Malden, Massachusetts, 612–634.
Lechevrel, N. (2009). The intertwined histories of ecolinguistics and the ecological approach of language. Historicaland theoretical aspects of a research paradigm. In: Paper Presented at the Symposium on Ecolinguistics and the Ecology of Science. University of Southern Denmark. https://halshs.archives-ouvertes.fr/halshs‑00413983/document
LeVasseur, T. (2015). Defining “Ecolinguistics?”: Challenging Emic Issues in an Evolving Environmental Discipline. Environmental Studies. 5 (1), 21–28. https://religiousstudies.cofc.edu/images/lavasseur-stuff/Defining%20Ecolinguistics%20Official%205-1%20%202015%20JESS.pdf
Nettle, D., Romain, S. (2002). Vanishing Voices: the Extinction of the World’s Languages. New York: Oxford University Press. https://www.goodreads.com/book/show/993487.Vanishing_Voices
Pennycook, A. (2004). Language policy and the ecological turn. Language Policy. 3, 232. https://www.academia.edu/12919866/Language_Policy_and_The_Ecological_Turn
Steciag, M. (2010). Environmental Discourse in Public Debate in Poland: Relativization, Exclusion and Acceptance. Language and Ecology. 3(2), 1–16.
Steffensen S. V., Fill A. (2014). Ecolinguistics: The state of the art and future horizons. Language Sciences. 41, 6–25. https://www.researchgate.net/publication/259129590_Ecolinguistics_The_state_of_the_art_and_future_horizons
Stibbe, А. (2015). Ecolinguistics: Language, Ecology and the Stories We Live By, London, New York: Routledge. https://www.academia.edu/31815240/Ecolinguistics_Language_ecology_and_the_stories_we_live_by
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.