Анотація
Мета статті – визначити місце наукової роботи в структурі управління університетами в США. Для збору якісних даних було використано методологію пошукового дослідження з елементами наративного огляду. Дослідження виявило, що наукова робота відіграє важливу роль у структурі управління університетами в США. У багатьох університетах дослідницька діяльність становить основу місії навчального закладу та є ключовим компонентом академічних програм університетів. Визначено найбільш поширені в університетах країн ОЕСР типи структур управління: структура управління за участю та рівною відповідальністю всіх залучених сторін; структура управління під наглядом держави; колегіальна структура управління; корпоративна структура управління та структура управління трастовою (довірчою) радою. З’ясовано, що типова структура управління університетом, зокрема в США, є чотирирівневою ієрархічною командною структурою з елементами матричної структури. Сфера наукової роботи розглядається як діяльність на рівні інституції, що контролюється наглядовою радою та відповідною командою управлінців. З’ясовано, що оскільки наукова діяльність завдяки диверсифікації дослідницьких цілей вносить зміни до визначення місій американських університетів, структура управління університетом поступово трансформується з ієрархічного типу в матричну. Такий тип управлінської структури складається з автономної квазіфірми на чолі з професійним менеджером, що зумовлено міждисциплінарністю досліджень та залученням внутрішніх, зовнішніх або міжінституційних дослідницьких підрозділів, що працюють над вирішенням різнорідних короткострокових і довгострокових завдань університету. Виявлено, що університети впроваджують корпоративні моделі управління. утворюють більш складні організаційні структури, включаючи підрозділи з інновацій та трансферу технологій з управлінськими посадами для адміністрування наукових досліджень. Ці посади мають підтримувати розвиток університетських досліджень, спрямованим на вирішення суспільних завдань, а також сприяти створенню «прибуткових продуктів», надаючи можливість університетам заробляти гроші. Спроба просувати дослідження як джерело доходу для університетів збільшила частку та роль наукової роботи в управлінській структурі американського університету і водночас виділила її в окрему структурну одиницю.
Посилання
Ahonen, P. (2014). Administrative research in a neo-institutionalist perspective: Finland, calling for globalization, and the rehabilitation of public administration. Administration & Society, 46(7), 747–774. https://doi.org/10.1177/0095399712461911
Armache, J., Ismail, H., & Armache, G. D. (2020). The US university governance: Challenges and opportunities for the board of directors. Corporate Ownership & Control, 17(4), 51-59. http://doi.org/10.22495/cocv17i4art4
Bennetot Pruvot, E., & Estermann, T. (2018). University governance: Autonomy, structures, and inclusiveness. In A. Curaj, L. Deca, & R. Pricopie (Eds.) European Higher Education Area: The Impact of Past and Future Policies (pp. 619-638). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-77407-7_37
Bleiklie, I., & Kogan, M. (2007). Organization and governance of universities. Higher Education Policy 20, 477–493. https://doi.org/10.1057/palgrave.hep.8300167
Bundy, C. (2006). Global patterns, local options? Changes in higher education internationally and some implications for South Africa. Kagisano 4. Council on Higher Education. http://bitly.ws/zmC2
Chisholm, J. (2014). What is collegial governance? Emily Carr University. https://ecufa.ca/what-is-collegial-governance/
Davidovitch, N., & Iram, Y. (2015). Models of higher education governance: A comparison of Israel and other countries. Global Journal of Educational Studies 1(1), 16-44. https://doi.org/10.5296/gjes.v1i1.7556
Deem, R., Hillyard, S., & Reed, M. (2007). Knowledge, higher education and the new managerialism: The changing management of UK universities. Oxford University Press. http://bitly.ws/zoFX
El-Khawas, E. (2002). Governance in US universities. In: Amaral, A., Jones, G.A., Karseth, B. (eds), Governing Higher Education: National Perspectives on Institutional Governance (Higher Education Dynamics, vol 2, pp. 261-278). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-015-9946-7_13
Emon, A. M. & Schneiderman, D. (2022). The storm over academic freedom, collegial governance, and international human rights at Uoft’s Faculty of Law (pp. 1-30). SSRN. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.4212802
FAUW news. (2022). Is UW’s collegial governance model still working? FAUW Blog. http://bitly.ws/zxIb
Freedman, D. B. (2002). Clinical governance: the implications for point-of-care testing in hospitals: a UK perspective. Annals of Clinical Biochemistry: International Journal of Laboratory Medicine, 39(5), 421-423. https://doi.org/10.1258/000456302320314
George, T. (2023). Exploratory Research: Definition, Guide, & Examples. Scribbr. https://www.scribbr.com/methodology/exploratory-research/
Gupta, B. L. (2020). Governance and management structure for higher education institutions. International Journal of Advanced Research in Education, 1(1), 1-6. http://bitly.ws/zQMD
Han, S., & Xu, X. (2019). How far has the state ‘stepped back’: An exploratory study of the changing governance of higher education in China (1978–2018). Higher Education, 78, 931–946. https://doi.org/10.1007/s10734-019-00378-4
Jones, D. S. (2023). The American roots of neoliberalism. History News Network. https://historynewsnetwork.org/article/151023
Lakehead University Faculty Association. (2020). Collegial governance: What you need to know. LUFA. http://bitly.ws/zn2e
Maassen, P., & van Vught, F. A. (1994). Alternative models of governmental steering in higher education: An analysis of steering models and policy-instruments in five countries. In L. Goedegebuure & F. A. van Vught (Eds.), Comparative Policy Studies in Higher Education (pp. 35-63). LEMMA. http://bitly.ws/zms2
Masue, O. S., & Swai, I. L. (2015). From state control to network governance of primary education in Tanzania: Has local empowerment been attained? Journal of Public Administration and Governance, 5(1), 92-109. http://dx.doi.org/10.5296/jpag.v5i1.7169
Mingle, J. R. (2000). Higher education's future in the ‘corporatized’ economy. Occasional Paper No. 44, Association of Governing Boards of Universities and Colleges. http://bitly.ws/zoHA
Price, N. (2018). Defining the role of college and university board trustee. Board Effect. https://www.boardeffect.com/blog/defining-role-college-university-board-trustee/
Ritzer, G. (1975). Professionalization, bureaucratization and rationalization: The views of Max Weber. Social Forces, 53(4), 627–634. https://doi.org/10.2307/2576478
Sutton, A., Clowes, M., Preston, L., & Booth, A. (2019). Meeting the review family: Exploring review types and associated information retrieval requirements. Health information and libraries journal, 36(3), 202-222. https://doi.org/10.1111/hir.12276
Rhoades, G. (2018). Shared Governance, Higher Education Institutions. In P. N. Teixeira & J.-C. Shin (eds.), Encyclopedia of International Higher Education Systems and Institutions (pp. 1-6). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-017-9553-1_554-1
Rosowsky, D. (2022). Shared governance at America’s universities: Reaffirming higher education’s cornerstone in the post-pandemic era. Forbs. http://bitly.ws/zpD7
Rowlands, J. (2017). University governance models. In J. Rowlands (Ed.), Academic Governance in the Contemporary University (pp. 111-128). Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-10-2688-1_6
Shattock, M. (2002). Re-balancing modern concepts of university governance. Higher Education Quarterly, 56(3), 235-244. https://doi.org/10.1111/1468-2273.00215
Shen, J., Gao, X., & Xia, J. (2017). School as a loosely coupled organization? An empirical examination using national SASS 2003–04 data. Educational Management Administration & Leadership, 45(4), 657–681. https://doi.org/10.1177/1741143216628533
Schützenmeister, F. (2010). University research management: An exploratory literature review. Institute of European Studies for the University of California (pp. 1-31). https://escholarship.org/uc/item/77p3j2hr
Trakman, L. (2008). Modelling university governance. Higher Education Quarterly, 62(1-2), 63-83. https://doi.org/10.1111/j.1468-2273.2008.00384.x
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.