Ключові слова
цифровий світ
громадський інтерес
популяризація науки
Як цитувати
Анотація
В сучасному світі наука є неодмінною частиною нашого життя. Вона спрямована на поліпшення життєвого простору людини і не може бути простою частиною офіційних наукових установ. Отже, популяризація наукових відкриттів та інновацій є способом боротьби з необгрунтованим страхом перед новим.
Ми ставили за мету проаналізувати можливі стратегії популяризації наукового спілкування, особливо в цифровому просторі, який сьогодні є найбільш використовуваним засобом. Тому дослідження спрямоване на встановлення ефективних способів просування наукових знань у громадському просторі в сучасних реаліях. Проведений аналіз визначає шляхи медіалізації та цифровізації, які формують специфіку популяризації науки. Сьогодні можна стверджувати, що наукове спілкування демонструє участь медіа, частка якої невпинно зростає, і посилення громадського інтересу до світу науки. На сьогодні процес популяризації науки окреслюється зближенням як науки, так і медіа, а також науки і політики. І останнє створює нерівномірне исвітлення наукової діяльності, яке не розкриває всієї різноманітності світу науки.
Однак політизація науки підкреслює схожість наукового та політичного спілкування, і це найкраще видно в цифровому просторі. Структура цифрових медіа відзначається поларизацією і розрізненістю більшості аудиторії поточних джерел інформації. І успіх масмедіа залежить від пізнавальних і ціннісних установок їхньої основної аудиторії.
У результаті ефективні стратегії наукового спілкування мають сприяти підвищенню рівня медіаграмотності в суспільстві. Гнучкий підхід до медіа в популяризації наукових знань має стати засобом розширення аудиторії та подолання загальних упереджень щодо нових наукових досягнень та інновацій.
Посилання
Bayes R. (2022). Moral conviction: A challenge in the age of science politicization. Progress in Molecular Biology and Translational Science, 188(1), 195-214. https://doi.org/10.1016/bs.pmbts.2021.11.003
Bucci M., Trench B. (2014). Scientific communication research: topics and challenges. In Routledge handbook of public communication of science and technology, 2nd Ed. London, New York: Rutledge, 1-15
Bucher H. (2019). The contribution of media research to the understanding of scientific communication. In Scientific Communication, A. Lesmellman, M. Dascal, and T. Gloning (Eds). Berlin; Boston: De Gruyter Mouton, 51-76
Couldry N., Hepp A. (2018). The mediated construction of reality. John Wiley & Sons.
Hu J., He W. (2022). A Summary of the Construction of Science Popularization Bases in China,” 3rd International Conference of the Mental Health, Education and Human Development, Atlantis Press. 996-999. https://doi.org/10.2991/assehr.k.220704.180
Jost J.T., Baldassarri D.S., Druckman J.N. (2022). Cognitive–motivational mechanisms of political polarization in social-communicative contexts. Nature Reviews Psychology, 1(10), 560-576. https://doi.org/10.1038/s44159-022-00093-5
Kappel K., Holmen S.J. (2019). Why science communication, and does it work? A taxonomy of science communication aims and a survey of the empirical evidence. Frontiers in Communication, 4, pp. 55. https://doi.org/10.3389/fcomm.2019.00055
Luhmann N. (2013). Soziologische Aufklдrung 1: Aufsдtze zur Theorie sozialer Systeme. Springer-Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-322-96984-2
Maxwell A., Schulte S.R. (2018). Racial resentment attitudes among white millennial youth: The influence of parents and media. Social Science Quarterly, 99(3), 1183-1199. https://doi.org/10.1111/ssqu.12488
Mede N.G., Schäfer M.S. (2020). Science-related populism: Conceptualizing populist demands toward science. Public Understanding of Science, 29(5), 473-491. https://doi.org/10.1177/0963662520924259.
Rödder S., Franzen M., Weingart P. (Eds). (2011). The sciences’ media connection–public communication and its repercussions. Springer Science & Business Media, 28.
Schäfer M.S., Fähnrich B. (2020). Communicating science in organizational contexts: toward an “organizational turn” in science communication research. Journal of Communication Management, 24(3), 137-154.
Shevchenko Y. (2022). Open Lab: A web application for running and sharing online experiments. Behavior Research Methods, 54(6), 3118-3125. https://doi.org/10.3758/s13428-021-01776-2
Väliverronen E. (2021). Mediatisation of science and the rise of promotional culture. England: Routledge, 2-16.
van der Meer T.G., Jonkman J.G. (2021). Politicization of corporations and their environment: Corporations’ social license to operate in a polarized and mediatized society. Public Relations Review, 47(1), pp. 101988. https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2020.101988
Xia S. (2023). Transcending science in scientific communication: Multimodal strategies to incorporate humanistic perspectives in TED talks on biology. English for Specific Purposes, 71, 60-77. https://doi.org/10.1016/j.esp.2023.02.004
Yang Z. (2022). The new stage of public engagement with science in the digital media environment: citizen science communicators in the discussion of GMOs on Zhihu. New Genetics and Society, 41(2), 116-135. https://doi.org/10.1080/14636778.2022.2063826
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.