Ключові слова
педагогічна персоналія
історія освіти
деколонізація
деколоніальний підхід
Як цитувати
Анотація
У статті актуалізовано проблему деколонізації української гуманітаристики й зокрема педагогічної біографістики. Констатовано, що наявність законодавчої бази, розвиток громадянського суспільства в Україні посилили процес деколонізації, який є комплексним і передбачає декомунізацію, дерадянізацію та дерусифікацію. Аргументовано, що здійснювати успішну деколонізацію може лише демократична країна через державні інституції та громадянське суспільство. Зазначено, що теоретичним підґрунтям для розуміння поняття деколонізації в контексті гуманітаристики є деколоніальні праці зарубіжних та українських авторів, в яких проаналізовано провідну роль культури, мови та історії в процесі колонізації. Підкреслено, що необхідною умовою успіху колоніалізму було знищення колонізованих шляхом насильства: геноциду (фізичне знищення іншого), епістеміциду (знищення системи знань і культури іншого), аксіоциду (руйнування/спотворення цінностей іншого і спроба повністю стерти будь-яку історію геноциду та епістеміциду з суспільної пам’яті).
З’ясовано, що практичні деколонізаційні проєкти та окремі дослідження випереджують теоретичне розроблення застосування деколоніального підходу в українській педагогічній біографістиці. Акцентовано на важливості переосмислення традиційних концепцій продукування біографічного знання і створення біографічних наративів, які були сформовані в умовах колоніальної та постколоніальної залежності.
На основі вивчення деколоніальних студій сучасних зарубіжних учених виокремлено поняття, які становлять сутність деколоніального підходу: деколоніальна педагогіка, деколоніальність, епістемологічна деколонізація, контекстуалізація, діалогічна історіографія. Теоретично обґрунтовано й окреслено ідеї практичного застосування зазначених понять в українській педагогічній біографістиці. Перспективним напрямом подальших досліджень у царині педагогічної біографістики на основі деколоніального підходу визначено розгляд персоналій та спадщини радянських педагогів.
Посилання
Березівська, Л.Д. (2023). Біографічна довідка про педагога чи освітнього діяча в енциклопедичному словнику: підходи і критерії. Інформаційне забезпечення сфери освіти та науки України в умовах воєнного стану: матеріали звіт. наук.-практ. конф. ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, 18 грудня 2023 р., Київ / НАПН України, Від-ня філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського. ТВОРИ, 28–30. https://cutt.ly/XwXxeEs7.
Міхно, О. (2023). Персоналії зарубіжних освітян у сучасній українській педагогічній біографістиці. Україна на шляху відновлення: завдання науки і освіти в європеїзації держави: матеріали Всеукр. міжгалузевої наук.-практ. онлайн-конф. в межах Міжнар. вист. «Сучасні заклади освіти», 17–19 трав. 2023 р., Київ / НАН України, НАПН України, Ін-т історії України та ін. 104–110. https://cutt.ly/Pweh9RU 7.
Рябчук, М. (2016). Декомунізація чи деколонізація? Що показали політичні дискусії з приводу «декомунізаційних» законів? Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2(82), 104–117. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2016_2_8.
Рябчук, М. (2021). Сором’язливий колоніалізм. Збруч. https://zbruc.eu/node/102782.
Смолій, В. (Ред.). (2023). Російські підручники з історії: школа ненависті і ворожнечі. Аналітична записка. Київ: НАН України. Інститут історії України, НАПН України. Інститут педагогіки. https://cutt.ly/wwXxrVrK.
Сухомлинська, О. (Ред.). (2005). Українська педагогіка в персоналіях: У 2 кн. Либідь.
Томпсон, Е. (2006). Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм. Основи.
Фанон, Ф. (2016). Гнані і голодні. Вперед.
Шкандрій, М. (2004). В обіймах імперії: Російська і українська літератури новітньої доби. Факт.
Як трансформується ставлення українців до декомунізації, УПЦ МП та націоналізму під час війни з Росією. (2022). Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва [офіц. сайт]. https://dif.org.ua/article/yak-transformuetsya-stavlennya-ukraintsiv-do-dekomunizatsii-upts-mp-ta-natsionalizmu-pid-chas-viyni-z-rosieyu.
Berezivska, L. D., Mikhno, O. P., & Pinchuk, O. P. (2023). Online projects as a form of spreading pedagogical biographical knowledge in the context of open science. Information Technologies and Learning Tools, 97(5), 227–243. https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5240.
Bodhi, S. R. (2022). The decolonial-historical approach in social sciences research: its methodological contours. J. Tribal Intellect. Collect. India. 6, 1–12. https://www.ticijournals.org/the-decolonial-historical-approach-in-social-research-its-methodological-contours/.
De Lissovoy, N. (2010). Decolonial pedagogy and the ethics of the global, Discourse: Studies in the Cultural Politics of Education, 31 (3), 279–293, DOI: 10.1080/01596301003786886.
Gallien, C. (2020). A Decolonial Turn in the Humanities. Alif: Journal of Comparative Poetics, 40, 28–58. URL: https://www.jstor.org/stable/26924865
Go, J. (2020). Postcolonial thought and social theory. Social Forces, 98(4), 1–3. https://doi.org/10.1093/sf/soaa004.
Matasci, D. (2022). Decolonizing Education: Historical Perspectives and Contemporary Challenges. African Studies Review. 65(3), 761–770. https://doi.org/10.1017/asr.2022.71.
Menon, S., Green, C., Charbonneau, I., Lehtomäki, E., & Mafi, B. (2021). Approaching global education development with a decolonial lens: teachers’ reflections. Teaching in Higher Education, 26 (7–8), 937–952. DOI: 10.1080/13562517.2021.1941845.
Mignolo, W.D. & Tlostanova, M.V. (2006) Theorizing from the Borders: Shifting to Geo- and Body-Politics of Knowledge. European Journal of Social Theory, 9 (2), 205–221.
Mignolo W. D., Walsh C. E. (2018). On decoloniality: concepts, analytics, praxis. Durham: Duke Univ. Press.
Williams, H. M., & Bermeo, M. (2020). A Decolonial Imperative: Pluriversal Rights Education. International Journal of Human Rights Education, 4(1). https://repository.usfca.edu/ijhre/vol4/iss1/1.
Berezivska, L.D. (2023). Biohrafichna dovidka pro pedahoha chy osvitnoho diiacha v entsyklopedychnomu slovnyku: pidkhody i kryterii. Informatsiine zabezpechennia sfery osvity ta nauky Ukrainy v umovakh voiennoho stanu: materialy zvit. nauk.-prakt. konf. DNPB Ukrainy im. V. O. Sukhomlynskoho, 18 hrudnia 2023 r., Kyiv / NAPN Ukrainy, Vid-nia filosofii osvity, zahalnoi ta doshkilnoi pedahohiky, DNPB Ukrainy im. V. O. Sukhomlynskoho. Vinnytsia: TVORY, 28–30. https://cutt.ly/XwXxeEs7 (in Ukrainian).
Mikhno, O. (2023). Personalii zarubizhnykh osvitian u suchasnii ukrainskii pedahohichnii biohrafistytsi. Ukraina na shliakhu vidnovlennia: zavdannia nauky i osvity v yevropeizatsii derzhavy: materialy Vseukr. mizhhaluzevoi nauk.-prakt. onlain-konf. v mezhakh Mizhnar. vyst. «Suchasni zaklady osvity», 17–19 trav. 2023 r., Kyiv / NAN Ukrainy, NAPN Ukrainy, In-t istorii Ukrainy ta in. Kyiv, 104–110. https://cutt.ly/Pweh9RU 7 (in Ukrainian).
Riabchuk, M. (2016). Dekomunizatsiia chy dekolonizatsiia? Shcho pokazaly politychni dyskusii z pryvodu «dekomunizatsiinykh» zakoniv? Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy, 2(82), 104–117. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2016_2_8 (in Ukrainian).
Riabchuk, M. (2021). Soromiazlyvyi kolonializm. Zbruch. https://zbruc.eu/node/102782 (in Ukrainian).
Smolii, V. (Red.). (2023). Rosiiski pidruchnyky z istorii: shkola nenavysti i vorozhnechi. Analitychna zapyska. Kyiv: NAN Ukrainy. Instytut istorii Ukrainy, NAPN Ukrainy. Instytut pedahohiky. https://cutt.ly/wwXxrVrK (in Ukrainian).
Sukhomlynska, O. (Red.). (2005). Ukrainska pedahohika v personaliiakh: U 2 kn. Kyiv: Lybid (in Ukrainian).
Tompson, E. (2006). Trubadury imperii: Rosiiska literatura i kolonializm. Kyiv: Osnovy (in Ukrainian).
Fanon, F. (2016). Hnani i holodni. Kyiv: Vpered (in Ukrainian).
Shkandrii, M. (2004). V obiimakh imperii: Rosiiska i ukrainska literatury novitnoi doby. Kyiv: Fakt (in Ukrainian).
Yak transformuietsia stavlennia ukraintsiv do dekomunizatsii, UPTs MP ta natsionalizmu pid chas viiny z Rosiieiu. (2022). Fond «Demokratychni initsiatyvy» imeni Ilka Kucheriva [ofits. sait]. https://dif.org.ua/article/yak-transformuetsya-stavlennya-ukraintsiv-do-dekomunizatsii-upts-mp-ta-natsionalizmu-pid-chas-viyni-z-rosieyu (in Ukrainian).
Berezivska, L. D., Mikhno, O. P., & Pinchuk, O. P. (2023). Online projects as a form of spreading pedagogical biographical knowledge in the context of open science. Information Technologies and Learning Tools, 97(5), 227–243. https://doi.org/10.33407/itlt.v97i5.5240 (in English).
Bodhi, S. R. (2022). The decolonial-historical approach in social sciences research: its methodological contours. J. Tribal Intellect. Collect. India. 6, 1–12. https://www.ticijournals.org/the-decolonial-historical-approach-in-social-research-its-methodological-contours/ (in English).
De Lissovoy, N. (2010). Decolonial pedagogy and the ethics of the global, Discourse: Studies in the Cultural Politics of Education, 31 (3), 279–293, DOI: 10.1080/01596301003786886 (in English).
Gallien, C. (2020). A Decolonial Turn in the Humanities. Alif: Journal of Comparative Poetics, 40, 28–58. https://www.jstor.org/stable/26924865 (in English).
Go, J. (2020). Postcolonial thought and social theory. Social Forces, 98(4), 1–3. https://doi.org/10.1093/sf/soaa004 (in English).
Matasci, D. (2022). Decolonizing Education: Historical Perspectives and Contemporary Challenges. African Studies Review. 65(3), 761–770. https://doi.org/10.1017/asr.2022.71 (in English).
Menon, S., Green, C., Charbonneau, I., Lehtomäki, E., & Mafi, B. (2021). Approaching global education development with a decolonial lens: teachers’ reflections. Teaching in Higher Education, 26 (7–8), 937–952. DOI: 10.1080/13562517.2021.1941845(in English).
Mignolo, W.D. & Tlostanova, M.V. (2006) Theorizing from the Borders: Shifting to Geo- and Body-Politics of Knowledge. European Journal of Social Theory, 9 (2), 205–221(in English).
Mignolo W. D., Walsh C. E. (2018). On decoloniality: concepts, analytics, praxis. Durham: Duke Univ. Press (in English).
Williams, H. M., & Bermeo, M. (2020). A Decolonial Imperative: Pluriversal Rights Education. International Journal of Human Rights Education, 4(1). https://repository.usfca.edu/ijhre/vol4/iss1/1 (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.