Ключові слова
прямі методи навчання
усно-слуховий метод
аудіо-лінгвальний метод
аудіо-візуальний метод
Як цитувати
Анотація
У статті визначається залежність породження і впровадження методів навчання іноземних мов від геополітичних подій в різних країнах світу. На початку ХХ століття це була індустріальна революція у США, яка призвела до участі в ній мільйонів різномовних людей. Тому швидке опанування ними англійської міждержавної мови, як засобу професійного спілкування, стало для них найважливішою потребою. Саме прямі методи навчання були обрані науковцями для вирішення цієї проблеми.
Усно-слуховий метод Г. Пальмера забезпечував досягнення вмінь англомовної професійної комунікації завдяки організації щоденних занять протягом пів року в малокомплектних групах викладачами-носіями англійської мови. Його принципами були: усна основа навчання; усне, безперекладне вивчення лексики й інтуїтивне вивчення граматики шляхом вживання їх одиниць в реченнях з використанням усних підстановчих таблиць; усний розвиток мовлення на основі з’єднання різноструктурних речень, відповідей на питання до малюнків, спілкування відповідно до комунікативних завдань.
Аудіо-лінгвальний метод Ч. Фріза, Р. Ладо базувався на принципах: надання пріоритету усного мовлення над письмовим; вивчення лексики у готових зразках мовлення; структурного, інтуїтивного вивчення граматики; відсутності запису матеріалу, що вивчався, а відтак, неможливості його повторення у позаурочний час; виключення перекладу з процесу навчання; розвитку вмінь контекстуальної здогадки мовних одиниць при читанні текстів і слуховому сприйнятті мовлення; розвитку вмінь діалогічного мовлення на основі комунікативних
завдань.
Аудіо-візуальний метод навчання французької мови П. Губеріна оснований на принципах: глобальності, тобто розгляду речення як одиниці навчання; дотримання усної основи навчання, але з можливою опорою на друковане зображення готових зразків мовлення; домінуючої безперекладності навчання, але з можливістю перекладу лише складних граматичних явищ;
ситуативності й функціональності навчання; зорово-звукової супроводжуваності мовлення через використання документальних і художніх фільмів.
Посилання
Бігич, О. Б. (2006). Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи. Київ: Ленвіт.
Задорожна, І. П. (2012). Теоретико-методичні засади організації самостійної роботи майбутніх учителів з оволодіння англомовною комунікативною компетенцією. [Дис. … док. пед. наук, КНЛ].
Мартинова, Р. Ю. (2023). Лінгводидактичні праці сучасних науковців з історії розвитку методики навчання іноземних мов як самостійної науки. Український педагогічний журнал, 3, 163–174.
Мартинова, Р. Ю. (2023). Розвиток методики навчання іноземних мов у дослідженнях зарубіжних учених. Український педагогічний журнал, 4, 104–114.
Мартинова, Р. Ю. (2023). Історичні передумови становлення перших міжнародних мов і методів їх навчання в IV–XVII століттях. Наука і освіта, 4, 10–16.
Микитенко, Н. О. (2012). Розвиток англійської мови для спеціальних цілей: особливості формування змісту навчання. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, 6(2), 79–89.
Морська, Л. І. (2012). Aнглійська мова для спеціальних цілей (ESP): історія виникнення підходу та його специфіка. Наукові записки Ужгородського національного університету, 28, 54–61.
Ніколаєва, С. Ю. (2020). Історія методики навчання іноземних мов: навчально-методичний посібник для студентів магістратури та аспірантури. Київ: Вид. центр КНЛУ.
Плахотник, В. М. (1992). Теоретичні основи навчання іноземних мов на початковому етапі в середній школі: дидактико-методичний аспект.[Автореф. дис…д-ра пед. наук у формі доп., Наук.-дослід. ін.-т педагогіки].
Пожуєв, В. І. (2009). Інформатизація як ресурс розвитку сучасного українського суспільства. Гуманітарний вісник ЗДІА, 38, 4–12.
Попова, О. В. (2016). Професійно-мовленнєва підготовка майбутніх перекладачів китайської мови в умовах університетської освіти: монографія. Одеса: ПНПУ імені К. Д. Ушинського; Одеська міська типографія, КП.
Редько, В. Г. (2018). Оновлення змісту навчання іноземних мов у сучасній шкільній освіті – прерогатива нової української школи. Іноземні мови в школах України, 4, 10–15.
Тарнопольський, О. Б. (2019). Історія розвитку методики навчання іноземних мов як науки з другої половини ХІХ сторіччя і до наших днів. Методика викладання іноземних мов та їх аспектів у вищій школі: підручник. Дніпро: Університет імені Альфреда Нобеля, 58–79.
Уотсон, Дж. & Рейнер, Р. (1920). Умовні емоційні реакції. Журнал експериментальної психології, 3, 1–14.
Bloomfield, L. (1914) Introduction to the Study of Language. New York: Henry Holt.
Cook, V. (2016). Second Language Learning and Language Teaching. Routledge.
Evans, S. (2003). The Introduction and Spread of English-language Education in Hong Kong (1842–1913): A Study of Language Policies and Practices in British Colonial Education. PhD thesis, University of Edinburgh.
Guberina, P: (1952). Zvuk i pokret u jeziku. Matica Hrvatska, Zagreb.
Howatt, A. & Smith, R. (2014). The History of Teaching English as a Foreign Language, from a British and European Perspective. Language & History, 57(1), 75–95.
Hunter, D. & Smith, R. (2012). Unpackaging the Past: ‘CLT’ through ELTJ Keywords. ELT Journal, 66(4), 430–439.
Kolb, E. (2013). Kultur im Englischunterricht. Deutschland, Frankreich und Schweden im Vergleich (1975–2011). Heidelberg: Winter.
Larsen-Freeman, D. (2011). Techniques and Principles in Language Teaching (3rd edition). Oxford University Press.
Lehberger, R. (1986). Englischunterricht im Nationalsozialismus. Tübingen: Stauffenburg.
Macht, K. (1990). Methodengeschichte des Englischunterrichts. 3 vols. Augsburg: University of Augsburg.
Rubinstein, S. L. (1973). Grundlagen der Allgemeinen Psychologie (Foundations of general psychology). Berlin: Verlag: Volk und Wissen.
Smith, R. C. (2005). An Investigation of the Roots of ELT, with a Particular Focus on the Work of Harold E. Palmer. Phd thesis, University of Edinburgh.
Bihych, O. B. (2006). Teoriia i praktyka formuvannia metodychnoi kompetentsii vchytelia inozemnoi movy pochatkovoi shkoly. Lenvit. (in Ukrainian).
Zadorozhna, I. P. (2012). Teoretyko-metodychni zasady orhanizatsii samostiinoi roboty maibutnikh uchyteliv z ovolodinnia anhlomovnoiu komunikatyvnoiu kompetentsiieiu. [Dys. … dok. ped. nauk, KNL]. (in Ukrainian).
Martynova, R. Yu. (2023). Linhvodydaktychni pratsi suchasnykh naukovtsiv z istorii rozvytku metodyky navchannia inozemnykh mov yak samostiinoi nauky. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 3, 163–174. (in Ukrainian).
Martynova, R. Yu. (2023). Rozvytok metodyky navchannia inozemnykh mov u doslidzhenniakh zarubizhnykh uchenykh. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 4, 104–114. (in Ukrainian).
Martynova, R. Yu. (2023). Istorychni peredumovy stanovlennia pershykh mizhnarodnykh mov i metodiv yikh navchannia v IV–XVII stolittiakh. Nauka i osvita, 4, 10–16. (in Ukrainian).
Mykytenko, N. O. (2012). Rozvytok anhliiskoi movy dlia spetsialnykh tsilei: osoblyvosti formuvannia zmistu navchannia. Visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu bezpeky zhyttiediialnosti, 6(2), 79–89. (in Ukrainian).
Morska, L. I. (2012). Anhliiska mova dlia spetsialnykh tsilei (ESP): istoriia vynyknennia pidkhodu ta yoho spetsyfika. Naukovi zapysky Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, 28, 54–61. (in Ukrainian).
Nikolaieva, S. Yu. (2020). Istoriia metodyky navchannia inozemnykh mov: navchalno-metodychnyi posibnyk dlia studentiv mahistratury ta aspirantury. Vyd. tsentr KNLU. (in Ukrainian).
Plakhotnyk, V. M. (1992). Teoretychni osnovy navchannia inozemnykh mov na pochatkovomu etapi v serednii shkoli: dydaktyko-metodychnyi aspekt.[Avtoref. dys…d-ra ped. nauk u formi dop., Nauk.-doslid. in.-t pedahohiky]. (in Ukrainian).
Pozhuiev, V. I. (2009). Informatyzatsiia yak resurs rozvytku suchasnoho ukrainskoho suspilstva. Humanitarnyi visnyk ZDIA, 38, 4–12.
Popova, O. V. (2016). Profesiino-movlennieva pidhotovka maibutnikh perekladachiv kytaiskoi movy v umovakh universytetskoi osvity: monohrafiia. PNPU imeni K. D. Ushynskoho; Odeska miska typohrafiia, KP. (in Ukrainian).
Redko, V. H. (2018). Onovlennia zmistu navchannia inozemnykh mov u suchasnii shkilnii osviti – prerohatyva novoi ukrainskoi shkoly. Inozemni movy v shkolakh Ukrainy, 4, 10–15. (in Ukrainian).
Tarnopolskyi, O. B. (2019). Istoriia rozvytku metodyky navchannia inozemnykh mov yak nauky z druhoi polovyny KhIKh storichchia i do nashykh dniv. Metodyka vykladannia inozemnykh mov ta yikh aspektiv u vyshchii shkoli: pidruchnyk. Universytet imeni Alfreda Nobelia, 58–79. (in Ukrainian).
Uotson, Dzh. & Reiner, R. (1920). Umovni emotsiini reaktsii. Zhurnal eksperymentalnoi psykholohii, 3, 1–14. (in Ukrainian).
Bloomfield, L. (1914) Introduction to the Study of Language. Henry Holt. (in English).
Cook, V. (2016). Second Language Learning and Language Teaching. Routledge. (in English).
Evans, S. (2003). The Introduction and Spread of English-language Education in Hong Kong (1842–1913): A Study of Language Policies and Practices in British Colonial Education. PhD thesis, University of Edinburgh. (in English).
Guberina, P: (1952). Zvuk i pokret u jeziku. Matica Hrvatska, Zagreb. (in Croatian).
Howatt, A. & Smith, R. (2014). The History of Teaching English as a Foreign Language, from a British and European Perspective. Language & History, 57(1), 75–95. (in English).
Hunter, D. & Smith, R. (2012). Unpackaging the Past: ‘CLT through ELTJ Keywords. ELT Journal, 66(4), 430–439. (in English).
Kolb, E. (2013). Kultur im Englischunterricht. Deutschland, Frankreich und Schweden im Vergleich (1975–2011). Winter. (in German).
Larsen-Freeman, D. (2011). Techniques and Principles in Language Teaching (3rd edition). Oxford University Press. (in English).
Lehberger, R. (1986). Englischunterricht im Nationalsozialismus. Stauffenburg. (in German).
Macht, K. (1990). Methodengeschichte des Englischunterrichts. 3 vols. University of Augsburg.
Rubinstein, S. L. (1973). Grundlagen der Allgemeinen Psychologie (Foundations of general psychology). Volk und Wissen. (in German).
Smith, R. C. (2005). An Investigation of the Roots of ELT, with a Particular Focus on the Work of Harold E. Palmer. Phd thesis, University of Edinburgh. (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.