Ключові слова
дидактика географії
дидактика шкільної освіти
підручникотворення
біографістика
особистість
суб’єктність
інтерсуб’єктність
надситуативна активність
Як цитувати
Анотація
З нагоди ювілею у статті представлено спробу створення наукової або інтелектуальної біографії (стисла версія) українського вченого-дидакта, керівника й організатора новаторських наукових досліджень у галузі української освіти, зокрема підручникотворення, академіка НАПН України, директора Інституту педагогіки НАПН України Олега Михайловича Топузова. Дослідження здійснено на засадах новітніх методологічних підходів до освітньої біографістики, розроблених світовою соціогуманітарною думкою.
Метою статті визначено два корельованих між собою завдання. Перше – намагання з’ясувати підґрунтя формування наукових інтересів і напрямів дослідницької діяльності О. Топузова та окреслити її результати у проблемному полі української освіти в добу незалежності. Друге – аргументувати суб’єктність особистості О. Топузова у «категоріях особистісної свободи» та інтерсуб’єктність як важливу якість його як керівника наукових колективів.
Для аргументації викладених у статті міркувань реконструйовано основні віхи творчого шляху ювіляра з акцентуванням індивідуально особистісних психоемоційні особливостей, властивих йому інтерсуб’єктних відносин, що істотно впливали на досягнення вченого.
На підтвердження авторських суджень застосовано не лише герменевтичний суб’єктивний аналіз наукового доробку О. Топузова (писемні джерела), а й результати: анонімного бліц-опитування його колег, дані якого оброблено засобом фахового контент-аналізу, та проведеного напівстандартизованого інтерв’ю з ювіляром (усні джерела).
Обґрунтовано доцільність створення інтелектуальних біографій сучасних українських освітян і вчених, аби поступово складалася суб’єктивована сучасна культурно-історична пам’ять і про освітній процес, і про наш час.
Посилання
Академія педагогічних наук України. (2006, 4 квітня). АПН присудила премії за кращі наукові роботи: [за кращі наукові роботи, опубліковані в 2005 р.]. Освіта України, 25.
Балл, Г. А. (2006). Психологическое содержание личностной свободы: сущность и составляющие. В Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы (с. 257‒280). Киев: Основа.
Березівська, Л.Д. (ред.), Пономаренко, Л. О. та ін. (упоряд.). (2024). Олег Михайлович Топузов – віцепрезидент НАПН України: біобібліографічний покажчик. Київ: ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.
Бех, І.Д. (2008). Вчинок у вихованні особистості. У Енциклопедія освіти освіти (с. 121‒122). Київ: Юрінком Інтер.
Васютинський, В. (2005). Інтракційна психологія влади. Київ. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/26538/1/monografia.pdf
Галян, О. (2017). Суб’єктність особистості: ретроспектива поглядів та перспектива втілення в педагогічний процес. Психологія особистості. 8 (1), 59‒67. https://doi.org/10.15330/ps.8.1.59-67
Горбунова, В. В. (2014). Психологія командотворення: ціннісно-рольовий підхід до формування та розвитку команд: монографія. Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка.
Дічек, Н. П. (2019). Шляхи гуманізації освітньої шкільної політики в Україні. Освіта для миру = Edukacja dla pokoju: збірник наукових праць, 1, 293–306. http://ipood.com.ua/e-library/programi--zbirniki-materialiv/osvita-dlya-miru---edukacja-dla-pokoju-tom-1/
Дічек, Н.П. та ін. (2019). Процеси диференціації в шкільній освіті незалежної України (історико-аналітичний аспект): монографія. Київ: Педагогічна думка.
Дічек, Н.П. та ін. (2021). Парадигми розвитку та тенденції реформування шкільної освіти в Україні у добу незалежності (1991‒2017): колективна монографія. Київ: Педагогічна думка.
Закон України «Про освіту». (1996, 25 квітня). https://ips.ligazakon.net/document/Z960100
Засєкіна, Т.М., Кизенко, В.С. (2019). Топузов Олег Михайлович – учений-педагог і реформатор освітянської галузі в Україні. У Олег Михайлович Топузов – віце-президент НАПН України: біобібліографічний покажчик. Вступна стаття ( с. 7‒12). Вінниця: Твори.
Інститут педагогіки НАПН України. (2024). Про інститут: Керівництво. https://undip.org.ua/about/structure/leadership/director/).
Кебуладзе, В. (2009). Інтенційність як характеристика емпіричних психічних актів і як трансцендентальна умова можливості досвіду. Філософська думка, 4, 84‒91.
Корнеєв, В.П. (2006). Лабораторія географічної освіти. У Інституту педагогіки АПН України 80 (с. 122‒138). Київ: Педагогічна думка.
Кращі освітяни 2017 року: за версією читачів тижневика «Освіта». (2018). Освіта, 1/2, 4–9.
Кремень, В. Г. (1999). Національна освіта як соціокультурне явище. Учитель, 11‒12, 10.
Назаренко, Т.Г. (2006). Лабораторія географічної освіти. У Інституту педагогіки АПН України 80 (с. 128). Київ: Педагогічна думка.
Наконечна, М.М. (2017). Інтерсуб’єктна взаємодія як баланс свободи та структури. Психологічний часопис, 10(6), 107‒116.
Наукова діяльність і кар`єрне зростання Олега Топузова. (2009). Географія та основи економіки в школі, 9, 43.
Національна академія педагогічних наук України. (2017). Національна академія педагогічних наук України: 1992‒2017 роки (біографічний довідник). Київ: Видавничий дім «Сам».
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. (2013). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013#Text
Наші ювіляри: Олег Михалович Топузов. (2014). Директор школи, ліцею, гімназії, 1/4, 200.
Пашутинський, Є.К. (2007). Національна доктрина розвитку освіти. (Затверджено Указом Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347/ 2002). У Освіта в Україні. Нормативна база (3-є вид. змін та доп.) (с. 236‒252). Київ: КНТ.
Пономаренко, Л. О. та ін. (упоряд.). (2019). Олег Михайлович Топузов – віце-президент НАПН України: біобібліографічний покажчик. Вінниця: Твори.
Попова, Т.Н. (2017). Биоисториография в структуре современного биографизма. Харківський історіографічний збірник, 16, 192‒207.
Сиротенко А.Й., Круглик Л.І., Корнеєв В.П. (1996). Лабораторія методики географії освіти. У Інститут педагогіки АПН України 70 (с. 86‒89). Київ: Педагогічна думка.
Топузов Олег Михайлович. https://scholar.google.de/citations?user=MooYxlcAAAAJ&hl=th
Топузов, О. М., Назаренко Т.Г., Тименко Л.В. (2010). Економічна і соціальна географія світу: 10 кл.: профільний рівень: підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Педагогічна думка.
Топузов, О. М., Тименко Л.В. (2005). Економічна і соціальна географія світу: підручник для 10 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Зодіак-ЕКО.
Топузов, О.М. (1989). Вивчення регіональних проблем та роль школи в соціально-економічному розвитку території в світлі ідей В. О. Сухомлинського. У Територіальна структура виробництва і розселення: збірник наукових праць Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (с. 124–128).
Топузов, О.М. (1994). Коригуючі факультативи в основній школі [ Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук]. Київ: Інститут педагогіки АНП України.
Топузов, О.М. (2002). Лабораторія географічної освіти. У Інститут педагогіки. Погляд через роки… (До 75-річчя Інституту педагогіки) (с. 86‒89). Київ: Педагогічна думка.
Топузов, О.М. (2007). Проблемне навчання географії в школі: теорія і практика: монографія. Київ: Фенікс.
Топузов, О.М. (2008). Методичні основи проблемного навчання географії в загальноосвітніх навчальних закладах [Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук]. Київ.
Топузов, О.М. (ред.). (2022). Наукова та науково-організаційна діяльність Інституту педагогіки НАПН України у 2018–2022 роках: довідкове видання. Київ: Педагогічна думка.
Ярмаченко, М.Д. (2002). Становлення Українського науково-дослідного інституту педагогіки. У Інститут педагогіки: погляд через роки (До 75-річчя від дня заснування Українського науково-дослідного інституту педагогіки (с. 53‒63). Київ: Педагогічна думка.
Action Theories. (2023). Encyclopædia Britannica. https://www.britannica.com/topic/action-theory
Bueno, О.Р., (2018). Biographical Approach in Education. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.3
Dausien, B . & Alheit, P. (2019). Biographical Approach in Education in Germany. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.519
Kendall, P.M. (2009). Biography. Encyclopaedia Britannica. https://www.britannica.com/art/biography-narrative-genre/Renaissance
Stewart, E., Roy, A.D. (2014). Subjectification. In: Teo, T. (eds). Encyclopedia of Critical Psychology. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-5583-7_358
Wengraf, T. (2006). Interviewing for life-histories, lived situations and personal experience: The Biographic-Narrative Interpretive Method (BNIM) on its own and as part of a multi-method full spectrum psycho-societal methodology. https://uel.ac.uk/sites/default/files/interviewing-for-life-histories-lived-situations-and-personal-experience-the-biographic-narrative-interpretive-method-bnim-on-its-own-and-as-part-of-a-multi-method-full-spectrum-psycho-societal-methodology.pdf
Whatmore R., Young, B.W. Madlen, M.A. (eds). (2015). Companion to Intellectual History. Wiley-Blackwell.
Action Theories. (2023). Encyclopædia Britannica. https://www.britannica.com/topic/action-theory (in English).
Akademiia pedahohichnykh nauk Ukrainy. (2006, 4 kvitnia). APN prysudyla premii za krashchi naukovi roboty: [za krashchi naukovi roboty, opublikovani v 2005 r.]. Osvita Ukrainy, 25. (in Ukrainian).
Ball, H. A. (2006). Psikhologicheskoe soderzhaniie lychnostnoi svobody: sushchnost i sostavliaiushchie. In Psikhologia v ratsiohumanisticheskoi perspektive: Izbrannyie raboty (pp. 257‒280). Kiev: Osnova. (in Ukrainian).
Bekh, I.D. (2008). Vchynok u vykhovanni osobystosti. U Entsyklopediia osvity osvity (pp. 121‒122). Kyiv: Yurinkom Inter. (in Ukrainian).
Berezivska, L. D. (Ed.), Ponomarenko, L. O., at al. (Eds.). (2024). Oleh Mykhailovych Topuzov – vitseprezydent NAPN Ukrainy: biobibliohrafichnyi pokazhchyk. Kyiv: DNPB Ukrainy im. V. O. Sukhomlynskoho. (in Ukrainian).
Bueno, О.Р., (2018). Biographical Approach in Education. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.3 (in English).
Dausien, B . & Alheit, P. (2019). Biographical Approach in Education in Germany. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.519 (in English).
Dichek, N. P. (2019). Shliakhy humanizatsii osvitnoi shkilnoi polityky v Ukraini. Osvita dlia myru = Edukacja dla pokoju: zbirnyk naukovykh prats, 1, 293–306. http://ipood.com.ua/e-library/programi--zbirniki-materialiv/osvita-dlya-miru---edukacja-dla-pokoju-tom-1/ (in Ukrainian).
Dichek, N.P., at al. (2021). Paradyhmy rozvytku ta tendentsii reformuvannia shkilnoi osvity v Ukraini u dobu nezalezhnosti (1991‒2017): kolektyvna monohrafiia. Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).
Dichek, N.P., at al. (2019). Protsesy dyferentsiatsii v shkilnii osviti nezalezhnoi Ukrainy (istoryko-analitychnyi aspekt): monohrafiia. Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).
Halian, O. (2017). Subiektnist osobystosti: retrospektyva pohliadiv ta perspektyva vtilennia v pedahohichnyi protses. Psykholohiia osobystosti. 8 (1), 59‒67. https://doi.org/10.15330/ps.8.1.59-67 (in Ukrainian).
Horbunova, V. V. (2014). Psykholohiia komandotvorennia: tsinnisno-rolovyi pidkhid do formuvannia ta rozvytku komand: monohrafiia. Zhytomyr: Vydavnytstvo ZhDU im. I. Franka. (in Ukrainian).
Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy. (2024). Pro instytut: Kerivnytstvo. https://undip.org.ua/about/structure/leadership/director/). (in Ukrainian).
Kebuladze, V. (2009). Intentsiinist yak kharakterystyka empirychnykh psykhichnykh aktiv i yak transtsendentalna umova mozhlyvosti dosvidu. Filosofska dumka, 4, 84‒91. (in Ukrainian).
Kendall, P.M. (2009). Biography. Encyclopaedia Britannica. https://www.britannica.com/art/biography-narrative-genre/Renaissance (in English).
Korneiev, V.P. (2006). Laboratoriia heohrafichnoi osvity. In Instytutu pedahohiky APN Ukrainy 80 (pp. 122‒138). Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).
Krashchi osvitiany 2017 roku: za versiieiu chytachiv tyzhnevyka «Osvita». (2018). Osvita, 1/2, 4–9. (in Ukrainian).
Kremen, V. H. (1999). Natsionalna osvita yak sotsiokulturne yavyshche. Uchytel, 11‒12, 10. (in Ukrainian).
Nakonechna, M.M. (2017). Intersubiektna vzaiemodiia yak balans svobody ta struktury. Psykholohichnyi chasopys, 10(6), 107‒116. (in Ukrainian).
Nashi yuviliary: Oleh Mykhalovych Topuzov. (2014). Dyrektor shkoly, litseiu, himnazii, 1/4, 200. (in Ukrainian).
Natsionalna akademiia pedahohichnykh nauk Ukrainy. (2017). Natsionalna akademiia pedahohichnykh nauk Ukrainy: 1992‒2017 roky (biohrafichnyi dovidnyk). Kyiv: Vydavnychyi dim «Sam». (in Ukrainian).
Natsionalna stratehiia rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku. (2013). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013#Text (in Ukrainian).
Naukova diialnist i karierne zrostannia Oleha Topuzova. (2009). Heohrafiia ta osnovy ekonomiky v shkoli, 9, 43. (in Ukrainian).
Nazarenko, T.H. (2006). Laboratoriia heohrafichnoi osvity. In Instytutu pedahohiky APN Ukrainy 80 (p. 128). Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).
Pashutynskyi, Ye.K. (2007). Natsionalna doktryna rozvytku osvity. (Zatverdzheno Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 17 kvitnia 2002 r. № 347/ 2002). In Osvita v Ukraini. Normatyvna baza (3-ye vyd. zmin ta dop.) (s. 236‒252). Kyiv: KNT. (in Ukrainian).
Ponomarenko, L. O., at al. (uporiad.). (2019). Oleh Mykhailovych Topuzov – vitse-prezydent NAPN Ukrainy: biobibliohrafichnyi pokazhchyk. Vinnytsia: Tvory. (in Ukrainian).
Popova, T.N. (2017). Byoystoryohrafyia v strukture sovremennoho byohrafyzma. Kharkivskyi istoriohrafichnyi zbirnyk, 16, 192‒207. (in Ukrainian).
Stewart, E., Roy, A.D. (2014). Subjectification. In: Teo, T. (eds). Encyclopedia of Critical Psychology. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-5583-7_358 (in English).
Syrotenko A.I., Kruhlyk L.I., Korneiev V.P. (1996). Laboratoriia metodyky heohrafii osvity. In Instytut pedahohiky APN Ukrainy 70 (pp. 86‒89). Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).
Topuzov Oleh Mykhailovych. https://scholar.google.de/citations?user=MooYxlcAAAAJ&hl=th (in Ukrainian).
Topuzov, O. M., Nazarenko T.H., Tymenko L.V. (2010). Ekonomichna i sotsialna heohrafiia svitu: 10 kl.: profilnyi riven: pidruchnyk dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).
Topuzov, O. M., Tymenko L.V. (2005). Ekonomichna i sotsialna heohrafiia svitu: pidruchnyk dlia 10 kl. zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Kyiv: Zodiak-EKO. (in Ukrainian).
Topuzov, O.M. (1989). Vyvchennia rehionalnykh problem ta rol shkoly v sotsialno-ekonomichnomu rozvytku terytorii v svitli idei V. O. Sukhomlynskoho. In Terytorialna struktura vyrobnytstva i rozselennia: zbirnyk naukovykh prats Kyivskoho derzhavnoho pedahohichnoho instytutu im. O. M. Horkoho (pp. 124–128). (in Ukrainian).
Topuzov, O.M. (1994). Koryhuiuchi fakultatyvy v osnovnii shkoli [ Avtoreferat dysertatsii kandydata pedahohichnykh nauk]. Kyiv: Instytut pedahohiky ANP Ukrainy. (in Ukrainian).
Topuzov, O.M. (2002). Laboratoriia heohrafichnoi osvity. In Instytut pedahohiky. Pohliad cherez roky… (Do 75-richchia Instytutu pedahohiky) (pp. 86‒89). Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).
Topuzov, O.M. (2007). Problemne navchannia heohrafii v shkoli: teoriia i praktyka: monohrafiia. Kyiv: Feniks. (in Ukrainian).
Topuzov, O.M. (2008). Metodychni osnovy problemnoho navchannia heohrafii v zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh [Avtoreferat dysertatsii kandydata pedahohichnykh nauk]. Kyiv. (in Ukrainian).
Topuzov, O.M. (red.). (2022). Naukova ta naukovo-orhanizatsiina diialnist Instytutu pedahohiky NAPN Ukrainy u 2018–2022 rokakh: dovidkove vydannia. Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).
Vasiutynskyi, V. (2005). Intraktsiina psykholohiia vlady. Kyiv. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/26538/1/monografia.pdf (in Ukrainian).
Wengraf, T. (2006). Interviewing for life-histories, lived situations and personal experience: The Biographic-Narrative Interpretive Method (BNIM) on its own and as part of a multi-method full spectrum psycho-societal methodology. https://uel.ac.uk/sites/default/files/interviewing-for-life-histories-lived-situations-and-personal-experience-the-biographic-narrative-interpretive-method-bnim-on-its-own-and-as-part-of-a-multi-method-full-spectrum-psycho-societal-methodology.pdf (in English).
Whatmore R., Young, B.W. Madlen, M.A. (eds). (2015). Companion to Intellectual History. Wiley-Blackwell. (in English).
Yarmachenko, M.D. (2002). Stanovlennia Ukrainskoho naukovo-doslidnoho instytutu pedahohiky. In Instytut pedahohiky: pohliad cherez roky (Do 75-richchia vid dnia zasnuvannia Ukrainskoho naukovo-doslidnoho instytutu pedahohiky (pp. 53‒63). Kyiv: Pedahohichna dumka. (in Ukrainian).
Zakon Ukrainy «Pro osvitu». (1996, 25 April). https://ips.ligazakon.net/document/Z960100 (in Ukrainian).
Zasiekina, T.M., Kyzenko, V.S. (2019). Topuzov Oleh Mykhailovych – uchenyi-pedahoh i reformator osvitianskoi haluzi v Ukraini. In Oleh Mykhailovych Topuzov – vitse-prezydent NAPN Ukrainy: biobibliohrafichnyi pokazhchyk. Vstupna stattia ( pp. 7‒12). Vinnytsia: Tvory. (in Ukrainian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.