Ключові слова
результати навчання
поточне оцінювання
формувальне оцінювання
методи оцінювання
уявлення вчителів
Як цитувати
Анотація
У статті розглядаються питання концептуального складника педагогічної оцінювальної діяльності, а саме – уявлення вчителів про різні види робіт, як передумова їх застосування для оцінювання навчальних досягнень учнів. За результатами проведеного онлайн-опитування вчителів (N=349) із використанням методу семантичного диференціалу було здійснено аналіз сформованих у педагогів моделей семантичного простору таких понять, як: тестування, письмові вправи, обговорення завдань, проблемні завдання, спостереження за роботою учнів на уроці, творчі роботи, учнівські проєкти, самооцінювання, взаємооцінювання учнів, диктанти, домашні завдання. Схарактеризовано узагальнене афективне ставлення вчителів до перелічених видів робіт, а також уявлення педагогів про функціональний потенціал і діяльнісні характеристики кожного з них.
Визначено, що проєкти, творчі роботи, проблемні завдання вчителі вважають найбільш глибокими, ефективними й інформативними видами роботи, але водночас складними у застосуванні і такими, що потребують тривалого часу; самооцінювання, взаємооцінювання учнів учителі вважають суб’єктивними, недостовірними, малоінформативними, а самооцінювання, тестування, диктанти – поверхневими видами роботи в аспекті інформативності їх про навчальні досягнення учнів.
За результатами факторного аналізу з’ясовано, що найбільш значущими характеристиками для більшості видів робіт учителі визначають ті, які характеризують діяльнісний компонент (зручність використання), а саме – легкість у використанні (ресурсонезатратність) та швидкість проведення оцінювання. Визначено, що підвищення вірогідності застосування певного виду роботи для оцінювання залежить від усвідомлення вчителем значущості його потенціалу.
Зауважено, що передумовами прийняття рішення щодо застосування того чи іншого виду роботи для оцінювання навчальних досягнень учнів, є не лише уявлення про них, а й мотиваційні настанови вчителя, що може бути предметом подальшого вивчення концептуальних і діяльнісних характеристик оцінювальної педагогічної компетентності.
Посилання
Ващенко, Л. (2021). Оцінювання навчальних досягнень у закладах загальної середньої освіти: погляд учасників освітнього процесу. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, 2 (67), 55–63. https://doi.org/10.28925/1609–8595.2021.2.7
Жук, Ю., Гривко, А. & Ващенко, Л. (2021). Дослідження особистісного ставлення вчителів до поточного та підсумкового оцінювання як умови вибору стратегій контрольно-оцінювальної діяльності. Український педагогічний журнал, 4, 96–105. https://doi.org/10.32405/2411–1317–2021–4–96–105.
Про чисельність і склад педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти Міністерства освіти і науки України, інших міністерств і відомств та приватних закладів (2023/2024 н. р.) (дані форми № 83-РВК “Звіт про чисельність і склад педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти”) (2024): Інформаційний бюлетень. МОН України, ДНУ «Інститут освітньої аналітики», Відділ освітнього інформаційного забезпечення, Київ.
Barnes, N., Fives, H., and Dacey, C. M. (2015). Teachers’ beliefs about assessment. International handbook of research on teachers’ beliefs. Ed. H. Fives, and M. G. Gill. New York: Routledge, 284–300.
Bray, A. et al. (2020). A Short Instrument for Measuring Students’ Confidence with ‘Key Skills’ (SICKS): Development, Validation and Initial Results.Thinking Skills and Creativity, 37, 100700. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2020.100700
Brown, G. T. L., Lake, R., and Matters, G. (2011). Queensland teachers’ conceptions of assessment: the impact of policy priorities on teacher attitudes. Teach. Teach. Educ., 27 (1), 210–220. https://doi:10.1016/j.tate.2010.08.003
Buehl, M. M., & Beck, J. S. (2015). The relationship between teachers’ beliefs and teachers’ practices. International handbook of research on teachers’ beliefs. Ed. H. Fives, & M. G. Gill. New York: Routledge, 65–84.
DeLuca, C., Valiquette, A., Coombs, A., LaPointe-McEwan, D., & Luhanga, U. (2018). Teachers’ approaches to classroom assessment: a large-scale
survey. Assess. Educ. Principl. Policy Pract., 25, 355–375. https://doi:10.1080/0969594X.2016.1244514
Deneen, C. C., Brown, G. T. L., & Ciuffetelli Parker, D. (2016). The impact of conceptions of assessment on assessment literacy in a teacher education program. Cogent Education, 3(1). https://doi.org/10.1080/2331186X.2016.1225380
Escolà-Gascón, Á., & Gallifa, J. (2022). How to measure soft skills in the educational context: Psychometric properties of the SKILLS‑in-ONE
questionnaire. Studies in Educational Evaluation, 74, 101155. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2022.101155
Friborg, O., Martinussen, M., Rosenvinge, J. H.: Likert-based vs. semantic differential-based scorings of positive psychological constructs: a psychometric comparison of two versions of a scale measuring resilience. Personal. Individ. Differ., 40(5), 873–884 (2006). https://doi.org/10.1016/j.paid.2005.08.015
Grob, U., Maag Merki, K. & Büeler, X. (2003). Young Adult Survey. Theoretische Begründung und empirische Befunde zur Validierung eines Indikatorensystems zu überfachlichen Kompetenzen. Schweizerische Zeitschrift für Bildungswissenschaften, 25, 2, 309–330.
Hanson, J. M., & Florestano, M. (2020). Classroom Assessment Techniques: A Critical Component for Effective Instruction. New Directions for Teaching and Learning, 2020, 164: Effective Instruction in College Classrooms: Research-Based Approaches to College and University Teaching, 49–56, https://doi.org/10.1002/tl.20423
Herppich, S., et al. (2018). Teachers’ assessment competence: Integrating knowledge-, process-, and product-oriented approaches into a competence-oriented conceptual model. Teaching and Teacher Education, 76, 181–193. https://doi.org/10.1016/j.tate.2017.12.001
Izci, K. (2016). Internal and External Factors Affecting Teachers’ Adoption of Formative Assessment to Support Learning. World Academy of Science, Engineering and Technology, International Journal of Educational and Pedagogical Sciences, 10(8), 2774–2781.
Karaagac, M. K., & Threlfall, J. (2004). The tension between teacher beliefs and teacher practice: the impact of the work setting. In Proceedings of the 28th conference of the international group for the psychology of mathematics education (Vol. 3, pp. 137–144). Norway, July 14–18, 2004. http://emis.impa.br/EMIS/proceedings/PME 28/RR/RR 276_Karaagac.pdf
Lehmann, E. L., & D’Abrera, H. J. M. (1998). Nonparametrics: Statistical Methods Based on Ranks (Rev. ed.) Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall. 292–323.
Monteiro, V., Mata, L., & Santos, N. N. (2021). Assessment Conceptions and Practices: Perspectives of Primary School Teachers and Students. Frontiers in Education, 6, 631185. https://doi.org/10.3389/feduc.2021.631185
Osgood et al. (1957). The measurement of meaning. University of Illinois Press, Chicago.
Osgood, C.E. (1964). Semantic differential technique in the comparative study of cultures. Am. Anthropol., 66, 171–200.
Siarova, H.; Sternadel, D.; Mašidlauskaitė, R. (2017). Assessment practices for 21st century learning: review of evidence. NESET II report, Luxembourg: Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/76518
Skiera, B., Reiner, J., & Albers, S. (2022). Regression Analysis. In: Homburg, C., Klarmann, M., Vomberg, A. (eds) Handbook of Market Research. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-57413-4_17
Stoklasa, J., Talášek, T. & Stoklasová, J. (2019). Semantic differential for the twenty-first century: scale relevance and uncertainty entering the semantic space. Qual Quant, 53, 435–448. https://doi.org/10.1007/s11135-018-0762-1
Takahashi, H., Ban, M., & Asada, M. (2016). Semantic Differential Scale Method Can Reveal Multi-Dimensional Aspects of Mind Perception. Frontiers in Psychology, 7. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01717
Van den Brink, W.P., & Koele, P. (2002). Statistiek, deel 3 [Statistics, part 3]. Amsterdam: Boom.
Siegel, S. & Castellan, N.J. (1989). Nonparametric Statistics for the Behavioral Sciences (2nd ed.). Singapore: McGraw-Hill.
Urhahne, D. & Wijnia, L. (2021). A review on the accuracy of teacher judgments, Educational Research Review, 32, 100374, https://doi.org/10.1016/j.edurev.2020.100374
Xu, Y. & Brown, G.T.L. (2016). Teacher assessment literacy in practice: A reconceptualization. Teaching and Teacher Education, 58, 149–162, https://doi.org/10.1016/j.tate.2016.05.010
Barnes, N., Fives, H., and Dacey, C. M. (2015). Teachers’ beliefs about assessment. International handbook of research on teachers’ beliefs. Ed. H. Fives, and M. G. Gill. New York: Routledge, 284–300. (in English).
Bray, A. et al. (2020). A Short Instrument for Measuring Students’ Confidence with ‘Key Skills’ (SICKS): Development, Validation and Initial Results.Thinking Skills and Creativity, 37, 100700. https://doi.org/10.1016/j.tsc.2020.100700 (in English).
Brown, G. T. L., Lake, R., and Matters, G. (2011). Queensland teachers’ conceptions of assessment: the impact of policy priorities on teacher attitudes. Teach. Teach. Educ., 27 (1), 210–220. https://doi:10.1016/j.tate.2010.08.003 (in English).
Buehl, M. M., & Beck, J. S. (2015). The relationship between teachers’ beliefs and teachers’ practices. International handbook of research on teachers’ beliefs. Ed. H. Fives, & M. G. Gill. New York: Routledge, 65–84. (in English).
DeLuca, C., Valiquette, A., Coombs, A., LaPointe-McEwan, D., & Luhanga, U. (2018). Teachers’ approaches to classroom assessment: a large-scale
survey. Assess. Educ. Principl. Policy Pract., 25, 355–375. https://doi:10.1080/0969594X.2016.1244514 (in English).
Deneen, C. C., Brown, G. T. L., & Ciuffetelli Parker, D. (2016). The impact of conceptions of assessment on assessment literacy in a teacher education program. Cogent Education, 3(1). https://doi.org/10.1080/2331186X.2016.1225380 (in English).
Escolà-Gascón, Á., & Gallifa, J. (2022). How to measure soft skills in the educational context: Psychometric properties of the SKILLS‑in-ONE
questionnaire. Studies in Educational Evaluation, 74, 101155. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2022.101155 (in English).
Friborg, O., Martinussen, M., Rosenvinge, J. H.: Likert-based vs. semantic differential-based scorings of positive psychological constructs: a psychometric comparison of two versions of a scale measuring resilience. Personal. Individ. Differ., 40(5), 873–884 (2006). https://doi.org/10.1016/j.paid.2005.08.015 (in English).
Grob, U., Maag Merki, K. & Büeler, X. (2003). Young Adult Survey. Theoretische Begründung und empirische Befunde zur Validierung eines Indikatorensystems zu überfachlichen Kompetenzen. Schweizerische Zeitschrift für Bildungswissenschaften, 25, 2, 309–330. (in English).
Hanson, J. M., & Florestano, M. (2020). Classroom Assessment Techniques: A Critical Component for Effective Instruction. New Directions for Teaching and Learning, 2020, 164: Effective Instruction in College Classrooms: Research-Based Approaches to College and University Teaching, 49–56. https://doi.org/10.1002/tl.20423 (in English).
Herppich, S., et al. (2018). Teachers’ assessment competence: Integrating knowledge-, process-, and product-oriented approaches into a competence-oriented conceptual model. Teaching and Teacher Education, 76, 181–193. https://doi.org/10.1016/j.tate.2017.12.001 (in English).
Izci, K. (2016). Internal and External Factors Affecting Teachers’ Adoption of Formative Assessment to Support Learning. World Academy of Science, Engineering and Technology, International Journal of Educational and Pedagogical Sciences, 10(8), 2774–2781. (in English).
Karaagac, M. K., & Threlfall, J. (2004). The tension between teacher beliefs and teacher practice: the impact of the
work setting. In Proceedings of the 28th conference of the international group for the psychology of mathematics education (Vol. 3, pp. 137–144). Norway, July 14–18, 2004. http://emis.impa.br/EMIS/proceedings/PME 28/RR/RR 276_Karaagac.pdf (in English).
Lehmann, E. L., & D’Abrera, H. J. M. (1998). Nonparametrics: Statistical Methods Based on Ranks (Rev. ed). Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall. 292–323. (in English).
Monteiro, V., Mata, L., & Santos, N. N. (2021). Assessment Conceptions and Practices: Perspectives of Primary School Teachers and Students. Frontiers in Education, 6, 631185. https://doi.org/10.3389/feduc.2021.631185 (in English).
Osgood et al. (1957). The measurement of meaning, University of Illinois Press, Chicago.
Osgood, C.E. (1964). Semantic differential technique in the comparative study of cultures. Am. Anthropol., 66, 171–200. (in English).
Pro chyselnist i sklad pedahohichnykh pratsivnykiv zakladiv zahalnoi serednoi osvity Ministerstva osvity i nauky Ukrainy, inshykh ministerstv i vidomstv ta pryvatnykh zakladiv (2023/2024 n. r.) (dani formy № 83-RVK “Zvit pro chyselnist i sklad pedahohichnykh pratsivnykiv zakladiv zahalnoi serednoi osvity”) (2024):
Informatsiinyi biuleten. MON Ukrainy, DNU «Instytut osvitnoi analityky», Viddil osvitnoho informatsiinoho zabezpechennia, Kyiv. (in Ukrainian).
Siarova, H.; Sternadel, D.; Mašidlauskaitė, R. (2017). Assessment practices for 21st century learning: review of evidence. NESET II report, Luxembourg: Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2766/76518 (in English).
Siegel, S. & Castellan, N.J. (1989). Nonparametric Statistics for the Behavioral Sciences (2nd ed.). Singapore: McGraw-Hill. (in English).
Skiera, B., Reiner, J., & Albers, S. (2022). Regression Analysis. In: Homburg, C., Klarmann, M., Vomberg, A. (eds) Handbook of Market Research. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-57413-4_17 (in English).
Stoklasa, J., Talášek, T. & Stoklasová, J. (2019). Semantic differential for the twenty-first century: scale relevance and uncertainty entering the semantic space. Qual Quant, 53, 435–448. https://doi.org/10.1007/s11135-018-0762-1 (in English).
Takahashi, H., Ban, M., & Asada, M. (2016). Semantic Differential Scale Method Can Reveal Multi-Dimensional Aspects of Mind Perception. Frontiers in Psychology, 7. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.01717 (in English).
Urhahne, D. & Wijnia, L. (2021). A review on the accuracy of teacher judgments, Educational Research Review, 32, 100374, https://doi.org/10.1016/j.edurev.2020.100374. (in English).
Van den Brink, W.P., & Koele, P. (2002). Statistiek, deel 3 [Statistics, part 3]. Amsterdam: Boom. (in English).
Vashchenko, L. (2021). Otsiniuvannia navchalnykh dosiahnen u zakladakh zahalnoi serednoi osvity: pohliad uchasnykiv osvitnoho protsesu. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka, 2 (67), 55–63. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2021.2.7 (in Ukrainian).
Xu, Y. & Brown, G.T.L. (2016). Teacher assessment literacy in practice: A reconceptualization. Teaching and Teacher Education, 58, 149–162. https://doi.org/10.1016/j.tate.2016.05.010 (in English).
Zhuk, Yu., Hryvko, A. & Vashchenko, L. (2021). Doslidzhennia osobystisnoho stavlennia vchyteliv do potochnoho ta pidsumkovoho otsiniuvannia yak umovy vyboru stratehii kontrolno-otsiniuvalnoi diialnosti. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 4, 96–105. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2021-4-96-105 (in Ukrainian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.