Анотація
У статті наведено результати дослідження залежності переконань учителів закладів загальної середньої освіти про оцінювання в контексті професійної діяльності від педагогічного досвіду вчителя. Автори в цьому дослідженні виходили з того, що досвід викладання, а відповідно, і досвід оцінювання результатів навчання, який вчитель здобуває в процесі своєї професійної діяльності, може певним чином позначатися на його переконаннях щодо мети та способів організації оцінювання учнів у класі. Відомості для цього дослідження були зібрані за допомогою онлайн-опитування на базі програмного забезпечення Google Forms. На запитання анкети відповіли 349 учителів. Математичне опрацювання числових результатів опитування (дескриптивний, регресійний, кореляційний аналіз), дало змогу визначити три групи переконань вчителів: 1) які статистично залежать від педагогічного досвіду, 2) які мають високу кореляцію з педагогічним стажем та 3) які практично не змінюються. Виявлено тенденцію зростання уваги вчителів до низки ціннісних особливостей оцінювання в процесі накопичення ними досвіду педагогічної діяльності. Визначено, що група переконань, які не залежать від педагогічного досвіду, за змістом відображує підхід до оцінювання, що ґрунтується на підтримці індивідуальних процесів вирішення навчальних проблем та конструювання знань учнів. Зосереджено увагу на невисокій оцінці вчителями суджень, які характеризують ці переконання. З’ясовано, що актуальними питаннями для українських вчителів у контексті професійного розвитку на момент проведення опитування є питання організації та проведення формувального оцінювання, показником чого є статистично визначена неузгодженість переконань вчителів щодо групи відповідних суджень. Актуальність цього дослідження пов'язана з проблемою «старіння» учительських кадрів в Україні та може певною мірою відповісти на запитання, як це позначається на організації освітнього процесу загальної середньої освіти, невіддільним елементом якого є оцінювання учнів. Таке дослідження проведено вперше. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення інших чинників, які впливають на формування переконань вчителів щодо оцінювання результатів навчання учнів.Посилання
Ashford-Rowe, K., Herrington, J., & Brown, C. (2013). Establishing the critical elements that determine authentic assessment. Assessment & Evaluation in Higher Education, 39(2), 205-222. https://doi.org/10.1080/02602938.2013.819566
Brandenburg, R., McDonough, S., Burke, J., & White, S. (Eds.). (2016). Teacher education: Innovation, intervention and impact. Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-10-0785-9
Brown, G. (2012). Teachers' conceptions of assessment: Comparing primary and secondary teachers in New Zealand. Assessment Matters, 3, 45-70. https://doi.org/10.18296/am.0097
Brown, G. T. L., Lake, R., & Matters, G. (2011). Queensland teachers’ conceptions of assessment: The impact of policy priorities on teacher attitudes. Teaching and Teacher Education, 27(1), 210-220. https://doi.org/10.1016/j.tate.2010.08.003
Chingos, M. M., & Peterson, P. E. (2011). It’s easier to pick a good teacher than to train one: Familiar and new results on the correlates of teacher effectiveness. Economics of Education Review, 30(3), 449-465. https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2010.12.010
Christoforidou, M., & Kyriakides, L. (2021). Developing teacher assessment skills: The impact of the dynamic approach to teacher professional development. Studies in Educational Evaluation, 70, 101051. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2021.101051
Cohen, L., Manion, L., & Morrison, K. (2011). Research methods in education (7th ed.). Routledge.
Daugherty, R. (2007). Mediating academic research: The Assessment Reform Group experience. Research Papers in Education, 22(2), 139-153. https://doi.org/10.1080/02671520701296067
Fives, H., & Buehl, M. M. (2016). Teachers’ beliefs in the context of policy reform. Policy Insights from the Behavioral and Brain Sciences, 3(1), 114-121. https://doi.org/10.1177/2372732215623554
Flint, A., Rubie-Davies, C. M., & Peterson, E. (2024). Teacher views of relationships between their teaching practices and beliefs, the school context, and student achievement. New Zealand Journal of Educational Studies, 59(1), 157-173. https://doi.org/10.1007/s40841-024-00321-x
Flores, M. A. (2019). Unpacking teacher quality: Key issues for early career teachers. In A. Sullivan, B. Johnson, & M. Simons (Eds.), Attracting and keeping the best teachers (pp. 15-38). Springer.
Fulmer, G. W., Lee, I. C. H., & Tan, K. H. K. (2015). Multi-level model of contextual factors and teachers’ assessment practices: An integrative review of research. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice, 22(4), 475-494. https://doi.org/10.1080/0969594X.2015.1017445
Gardner, J., & Galanouli, D. (2016). Teachers' perceptions of assessment. In D. Wyse, L. Hayward, & P. Pandya (Eds.), The SAGE handbook of curriculum, pedagogy and assessment (pp. 710-724). SAGE. https://doi.org/10.4135/9781473921405.n44
Graham, L. J., White, S. L. J., Cologon, K., & Pianta, R. C. (2020). Do teachers’ years of experience make a difference in the quality of teaching? Teaching and Teacher Education, 96, 103190. https://doi.org/10.1016/j.tate.2020.103190
Klassen, R. M., & Chiu, M. M. (2010). Effects on teachers’ self-efficacy and job satisfaction: Teacher, gender, years of experience and job stress. Journal of Educational Psychology, 102(3), 741-756. https://doi.org/10.1037/a0019237
Kunter, M., Pohlmann, B., & Decker, A. T. (2020). Lehrkräfte. In E. Wild & J. Möller (Eds.), Pädagogische Psychologie. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-662-61403-7_11
Ladd, H. F., & Sorensen, L. C. (2017). Returns to teacher experience: Student achievement and motivation in middle school. Education Finance and Policy, 12(2), 241-279. https://doi.org/10.1162/EDFP_a_00194
Liu, X., & Yu, J. (2021). Relationships between learning motivations and practices as influenced by a high-stakes language test: The mechanism of washback on learning. Studies in Educational Evaluation, 68, 100967. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2020.100967
Mansell, W., James, M., & the Assessment Reform Group. (2009). Assessment in schools. Fit for purpose? A commentary by the Teaching and Learning Research Programme. Economic and Social Research Council.
McMillan, J. H. (2001). Secondary teachers’ classroom assessment and grading practices. Educational Measurement: Issues and Practice, 20(1), 20-32. https://doi.org/10.1111/j.1745-3992.2001.tb00055.x
McMillan, J. H., Myran, S., & Workman, D. (2002). Elementary teachers’ classroom assessment and grading practices. The Journal of Educational Research, 95(4), 203-213. https://doi.org/10.1080/00220670209596593
Öz, H. (2014). Turkish teachers’ practices of assessment for learning in the English as a foreign language classroom. Journal of Language Teaching and Research, 5(4), 775-786. https://doi.org/10.4304/jltr.5.4.775-786
Pianta, R. C., & Hamre, B. K. (2009). Conceptualization, measurement, and improvement of classroom processes: Standardized observation can leverage capacity. Educational Researcher, 38(2), 109-119. https://doi.org/10.3102/0013189X09332374
Podolsky, A., Kini, T., & Darling-Hammond, L. (2019). Does teaching experience increase teacher effectiveness? A review of US research. Journal of Professional Capital and Community, 4(4), 286-308. https://doi.org/10.1108/JPCC-12-2018-0032
Rashidi, N., & Moghadam, M. (2015). The discrepancy between teachers’ belief and practice, from the sociocultural perspective. Studies in English Language and Teaching, 3(3), 252-266.
Reusser, K., & Pauli, C. (2014). Berufsbezogene Überzeugungen von Lehrerinnen und Lehrern. In E. Terhart, H. Bennewitz, & M. Rothland (Hrsg.), Handbuch der Forschung zum Lehrerberuf (pp. 642-661). Waxmann.
Rivkin, S. G., Hanushek, E. A., & Kain, J. F. (2005). Teachers, schools, and academic achievement. Econometrica, 73(2), 417-458. https://doi.org/10.1111/j.1468-0262.2005.00584.x
Rockoff, J. E. (2004). The impact of individual teachers on student achievement: Evidence from panel data. The American Economic Review, 94(2), 247-252. https://doi.org/10.1257/0002828041302244
Sabarwal, S., Abu-Jawdeh, M., & Kapoor, R. (2022). Teacher beliefs: Why they matter and what they are. The World Bank Research Observer, 37(1), 73-106. https://doi.org/10.1093/wbro/lkab008
Samuel, D., & Ogunkola, B. (2015). Elementary school teachers’ epistemological beliefs as predictors of their inquiry-based practices in science instruction. International Journal of Elementary Education, 4(6), 102-112. https://doi.org/10.11648/j.ijeedu.20150406.11
Shahali, E. H. M., & Halim, L. (2024). The influence of science teachers’ beliefs, attitudes, self-efficacy and school context on integrated STEM teaching practices. International Journal of Science and Mathematics Education, 22(3), 787-807. https://doi.org/10.1007/s10763-023-10403-9
Stecher, B., & Barron, S. (2001). Unintended consequences of test-based accountability when testing in “milepost” grades. Educational Assessment, 7(4), 259-281. https://doi.org/10.1207/S15326977EA0704_02
Swaffield, S. (2008). Unlocking assessment: Understanding for reflection and application. David Fulton Publishers.
Thomas, M. (2012). Teachers’ beliefs about classroom assessment and their selection of classroom assessment strategies. Journal of Research and Reflections in Education, 6(2), 104-115. http://www.ue.edu.pk/journal.asp
Voss, T., Wagner, W., Klusmann, U., Trautwein, U., & Kunter, M. (2017). Changes in beginning teachers’ classroom management knowledge and emotional exhaustion during the induction phase. Contemporary Educational Psychology, 51, 170-184. https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2017.08.002
Wilde, A., & Kunter, M. (2016). Überzeugungen von Lehrerinnen und Lehrern. In M. Rothland (Hrsg.), Beruf Lehrer/Lehrerin: Ein Studienbuch pp. 299-315). Waxmann.
Ващенко, Л. (2021). Оцінювання навчальних досягнень у закладах загальної середньої освіти: погляд учасників освітнього процесу. Неперервна професійна освіта: теорія і практика (Серія: Педагогічні науки), 2(67), 55-63.
Ващенко, Л. (2022). Погляди учасників освітнього процесу на самооцінювання учнями результатів навчальної діяльності. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, 3, 46-52. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2022.3.6
Гривко, А. В. (2024). Уявлення вчителів про окремі види робіт для поточного (формувального) оцінювання наскрізних результатів навчання учнів. Український педагогічний журнал, 3, 66-78. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-3-66-78
Жук, Ю., Гривко, А., & Ващенко, Л. (2021). Дослідження особистісного ставлення вчителів до поточного та підсумкового оцінювання як умови вибору стратегій контрольно-оцінювальної діяльності. Український педагогічний журнал, 4, 96-105. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2021-4-96-105
Ashford-Rowe, K., Herrington, J., & Brown, C. (2013). Establishing the critical elements that determine authentic assessment. Assessment & Evaluation in Higher Education, 39(2), 205-222. https://doi.org/10.1080/02602938.2013.819566 (in English).
Brandenburg, R., McDonough, S., Burke, J., & White, S. (Eds.). (2016). Teacher education: Innovation, intervention and impact. Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-10-0785-9 (in English).
Brown, G. (2012). Teachers' conceptions of assessment: Comparing primary and secondary teachers in New Zealand. Assessment Matters, 3, 45-70. https://doi.org/10.18296/am.0097 (in English).
Brown, G. T. L., Lake, R., & Matters, G. (2011). Queensland teachers’ conceptions of assessment: The impact of policy priorities on teacher attitudes. Teaching and Teacher Education, 27(1), 210-220. https://doi.org/10.1016/j.tate.2010.08.003 (in English).
Chingos, M. M., & Peterson, P. E. (2011). It’s easier to pick a good teacher than to train one: Familiar and new results on the correlates of teacher effectiveness. Economics of Education Review, 30(3), 449-465. https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2010.12.010 (in English).
Christoforidou, M., & Kyriakides, L. (2021). Developing teacher assessment skills: The impact of the dynamic approach to teacher professional development. Studies in Educational Evaluation, 70, 101051. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2021.101051 (in English).
Cohen, L., Manion, L., & Morrison, K. (2011). Research methods in education (7th ed.). Routledge. (in English).
Daugherty, R. (2007). Mediating academic research: The Assessment Reform Group experience. Research Papers in Education, 22(2), 139-153. https://doi.org/10.1080/02671520701296067 (in English).
Fives, H., & Buehl, M. M. (2016). Teachers’ beliefs in the context of policy reform. Policy Insights from the Behavioral and Brain Sciences, 3(1), 114-121. https://doi.org/10.1177/2372732215623554 (in English).
Flint, A., Rubie-Davies, C. M., & Peterson, E. (2024). Teacher views of relationships between their teaching practices and beliefs, the school context, and student achievement. New Zealand Journal of Educational Studies, 59(1), 157-173. https://doi.org/10.1007/s40841-024-00321-x (in English).
Flores, M. A. (2019). Unpacking teacher quality: Key issues for early career teachers. In A. Sullivan, B. Johnson, & M. Simons (Eds.), Attracting and keeping the best teachers (pp. 15-38). Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-13-8621-3_2 (in English).
Fulmer, G. W., Lee, I. C. H., & Tan, K. H. K. (2015). Multi-level model of contextual factors and teachers’ assessment practices: An integrative review of research. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice, 22(4), 475-494. https://doi.org/10.1080/0969594X.2015.1017445 (in English).
Gardner, J., & Galanouli, D. (2016). Teachers' perceptions of assessment. In D. Wyse, L. Hayward, & P. Pandya (Eds.), The SAGE handbook of curriculum, pedagogy and assessment (pp. 710-724). SAGE. https://doi.org/10.4135/9781473921405.n44 (in English).
Graham, L. J., White, S. L. J., Cologon, K., & Pianta, R. C. (2020). Do teachers’ years of experience make a difference in the quality of teaching? Teaching and Teacher Education, 96, 103190. https://doi.org/10.1016/j.tate.2020.103190 (in English).
Hryvko, A. V. (2024). Uiavlennia vchyteliv pro okremi vydy robit dlia potochnoho (formuvalnoho) otsiniuvannia naskriznykh rezultativ navchannia uchniv. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 3, 66-78. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-3-66-78 (in Ukrainian).
Klassen, R. M., & Chiu, M. M. (2010). Effects on teachers’ self-efficacy and job satisfaction: Teacher, gender, years of experience and job stress. Journal of Educational Psychology, 102(3), 741-756. https://doi.org/10.1037/a0019237 (in English).
Kunter, M., Pohlmann, B., & Decker, A. T. (2020). Lehrkräfte. In E. Wild & J. Möller (Eds.), Pädagogische Psychologie. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-662-61403-7_11 (in English).
Ladd, H. F., & Sorensen, L. C. (2017). Returns to teacher experience: Student achievement and motivation in middle school. Education Finance and Policy, 12(2), 241-279. https://doi.org/10.1162/EDFP_a_00194 (in English).
Liu, X., & Yu, J. (2021). Relationships between learning motivations and practices as influenced by a high-stakes language test: The mechanism of washback on learning. Studies in Educational Evaluation, 68, 100967. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2020.100967 (in English).
Mansell, W., James, M., & the Assessment Reform Group. (2009). Assessment in schools. Fit for purpose? A commentary by the Teaching and Learning Research Programme. Economic and Social Research Council.
McMillan, J. H. (2001). Secondary teachers’ classroom assessment and grading practices. Educational Measurement: Issues and Practice, 20(1), 20-32. https://doi.org/10.1111/j.1745-3992.2001.tb00055.x (in English).
McMillan, J. H., Myran, S., & Workman, D. (2002). Elementary teachers’ classroom assessment and grading practices. The Journal of Educational Research, 95(4), 203-213. https://doi.org/10.1080/00220670209596593 (in English).
Öz, H. (2014). Turkish teachers’ practices of assessment for learning in the English as a foreign language classroom. Journal of Language Teaching and Research, 5(4), 775-786. https://doi.org/10.4304/jltr.5.4.775-786 (in English).
Pianta, R. C., & Hamre, B. K. (2009). Conceptualization, measurement, and improvement of classroom processes: Standardized observation can leverage capacity. Educational Researcher, 38(2), 109-119. https://doi.org/10.3102/0013189X09332374 (in English).
Podolsky, A., Kini, T., & Darling-Hammond, L. (2019). Does teaching experience increase teacher effectiveness? A review of US research. Journal of Professional Capital and Community, 4(4), 286-308. https://doi.org/10.1108/JPCC-12-2018-0032 (in English).
Rashidi, N., & Moghadam, M. (2015). The discrepancy between teachers’ belief and practice, from the sociocultural perspective. Studies in English Language and Teaching, 3(3), 252-266. https://doi.org/10.22158/selt.v3n3p252 (in English).
Reusser, K., & Pauli, C. (2014). Berufsbezogene Überzeugungen von Lehrerinnen und Lehrern. In E. Terhart, H. Bennewitz, & M. Rothland (Hrsg.), Handbuch der Forschung zum Lehrerberuf (pp. 642-661). Waxmann. (in German).
Rivkin, S. G., Hanushek, E. A., & Kain, J. F. (2005). Teachers, schools, and academic achievement. Econometrica, 73(2), 417-458. https://doi.org/10.1111/j.1468-0262.2005.00584.x (in English).
Rockoff, J. E. (2004). The impact of individual teachers on student achievement: Evidence from panel data. The American Economic Review, 94(2), 247-252. https://doi.org/10.1257/0002828041302244 (in English).
Sabarwal, S., Abu-Jawdeh, M., & Kapoor, R. (2022). Teacher beliefs: Why they matter and what they are. The World Bank Research Observer, 37(1), 73-106. https://doi.org/10.1093/wbro/lkab008 (in English).
Samuel, D., & Ogunkola, B. (2015). Elementary school teachers’ epistemological beliefs as predictors of their inquiry-based practices in science instruction. International Journal of Elementary Education, 4(6), 102-112. https://doi.org/10.11648/j.ijeedu.20150406.11 (in English).
Shahali, E. H. M., & Halim, L. (2024). The influence of science teachers’ beliefs, attitudes, self-efficacy and school context on integrated STEM teaching practices. International Journal of Science and Mathematics Education, 22(3), 787-807. https://doi.org/10.1007/s10763-023-10403-9 (in English).
Stecher, B., & Barron, S. (2001). Unintended consequences of test-based accountability when testing in “milepost” grades. Educational Assessment, 7(4), 259-281. https://doi.org/10.1207/S15326977EA0704_02 (in English).
Swaffield, S. (2008). Unlocking assessment: Understanding for reflection and application. David Fulton Publishers. https://doi.org/10.4324/9780203930939 (in English).
Thomas, M. (2012). Teachers’ beliefs about classroom assessment and their selection of classroom assessment strategies. Journal of Research and Reflections in Education, 6(2), 104-115. http://www.ue.edu.pk/journal.asp (in English).
Vashchenko, L. (2021). Otsiniuvannia navchalnykh dosiahnen u zakladakh zahalnoi serednoi osvity: pohliad uchasnykiv osvitnoho protsesu. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka (Seriia: Pedahohichni nauky), 2(67), 55-63. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2021.2.7 (in Ukrainian).
Vashchenko, L. (2022). Pohliady uchasnykiv osvitnoho protsesu na samootsiniuvannia uchniamy rezultativ navchalnoi diialnosti. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka, 3, 46-52. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2022.3.6 (in Ukrainian).
Voss, T., Wagner, W., Klusmann, U., Trautwein, U., & Kunter, M. (2017). Changes in beginning teachers’ classroom management knowledge and emotional exhaustion during the induction phase. Contemporary Educational Psychology, 51, 170-184. https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2017.08.002 (in English).
Wilde, A., & Kunter, M. (2016). Überzeugungen von Lehrerinnen und Lehrern. In M. Rothland (Hrsg.), Beruf Lehrer/Lehrerin: Ein Studienbuch pp. 299-315). Waxmann. (in German).
Zhuk, Yu., Hryvko, A., & Vashchenko, L. (2021). Doslidzhennia osobystisnoho stavlennia vchyteliv do potochnoho ta pidsumkovoho otsiniuvannia yak umovy vyboru stratehii kontrolno-otsiniuvalnoi diialnosti. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 4, 96-105. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2021-4-96-105 (in Ukrainian).

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

