Анотація
Ключовим завданням розбудови Нової української школи слід вважати слушність місії щодо динамічної реновації змісту, структури та форми основних інструментів (стандартів, освітніх програм, засобів навчання) системи національної освіти. Обумовлений контекст педагогічно-суспільних накреслень пояснюється, з однієї сторони, зростанням відповідальності закладів загальної середньої освіти щодо виховання патріотично налаштованої, цілісної й усебічно розвиненої особистості, здатної до активної діяльності в суспільній громаді та цивілізованої взаємодії з навколишнім світом (Нова українська школа, 2016, с. 5-6), а з іншої сторони – існуючим наразі часовим лагом між реформаторськими освітніми новаціями та розробкою інструментів щодо їх реалізації.
Таким способом дослідження інноваційної здатності чи пак інноваційної спроможності інструментів навчальної діяльності, як сьогочасної ознаки Нової української школи, повинно опиратися на: 1) ревізію традиційних підходів до провадження навчальної діяльності та 2) обґрунтовану і виважену модернізацію інструментально-методичної бази Нової української школи в контексті завдань, які ставить суспільство перед системою національної освіти.
Водночас до об’єктів інноваційної діяльності в системі освіти є доцільним віднести Державні стандарти освіти, Освітні й навчальні програми (типові та/чи авторські), варіативні зразки навчальної літератури, новітні методи викладання й технічні навчальні засоби. Разом з тим загал суб’єктів інноваційної діяльності складають: фізичні чи юридичні особи, педагогічні або ж науково-педагогічні фахівці закладів освіти, наукові працівники галузевих інститутів та працівники органів управління в сфері освіти, які є дотичними до організації чи проведення освітньої діяльності в національній мережі закладів загальної середньої освіти. За предмет інноваційної діяльності в сфері освіти є сенс визнавати зміст, форму та структуру традиційних чи авторських модельних проєктів, що спрямовані на підвищення результативності й продуктивності освітньої діяльності.
Посилання
Білодід, І. К. (1978). Словник української мови: в 11 т. (Т. 9, 916 с.). Київ: Наукова думка. МОЗ України. (2007). Державні санітарні норми і правила. Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей. ДСанПіН 5.5.6-138-2007 (наказ від № 13).
Коробкін, В. Ф., & Слюсар, А. А. (2020). Спроможності у сфері цивільного захисту. Науковий вісник: цивільний захист та пожежна безпека, 2, 61-68. https://nvcz.undicz.org.ua/index.php/nvcz/article/view/87
Міністерство освіти і науки України. (2018). Лист № 1/11-402. Додаток «Методичні рекомендації потенційним авторам щодо підготовки підручників для 1 класу закладів загальної середньої освіти». http://edu.kh.ua/Files/downloadcenter.pdf
Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. (2016). Київ: МОН України.
Нордстрем, К., & Ріддеpстрале, Й. (2004). Караоке-капіталізм. Київ: Balance Business Books.
Міністерство освіти і науки України. (2023). Положення про порядок здійснення інноваційної діяльності у сфері освіти (Наказ № 552).
Міністерство освіти і науки України. (2024). Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році (Лист № 1.1/15776-24), Додаток 1.
Рибицька, О. М. (2024). Визначення спроможності військ сектору безпеки та оборони України. Юридичний науковий журнал, 4, 457-459. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-4/108
Сурков, О. (2017). Підхід до визначення сутності понять «спроможність», «можливість», «здатність» сил оборони для вдосконалення основ стратегічного планування. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України ім. І. Черняховського, 1, 35-40. https://doi.org/10.33099/2304-2745/2017-1-59/35-40 Bilodid, I. K. (1978). Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. (Vol. 9, 916 p.). Kyiv: Naukova dumka. (in Ukrainian).
MOZ Ukrainy. (2007). Derzhavni sanitarni normy i pravyla. Hihiienichni vymohy do drukovanoi produktsii dlia ditei. DSANPIN 5.5.6-138-2007 (Nakaz 13). (in Ukrainian).
Korobkin, V. F., & Sliusар, A. A. (2020). Spromozhnosti u sferi tsyvilnoho zakhystu. Naukovyi visnyk: tsyvilnyi zakhyst ta pozhezhna bezpeka, 2, 61-68. https://nvcz.undicz.org.ua/index.php/nvcz/article/view/87 (in Ukrainian).
Ministerstvo osvity i nauky. (2018). Lyst No. 1/11-402. Dodatok «Metodychni rekomendatsii potentsiinym avtoram shchodo pidhotovky pidruchnykiv dlia 1 klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity». http://edu.kh.ua/Files/downloadcenter.pdf (in Ukrainian).
Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly. (2016). Kyiv: MON Ukrainy. (in Ukrainian).
Nordstrom, K., & Riddestråle, J. (2004). Karaoke-kapitalizm. Kyiv: Balance Business Books. (in Ukrainian).
Ministerstvo osvity i nauky. (2023). Polozhennia pro poriadok zdiisnennia innovatsiinoi diialnosti u sferi osvity (Nakaz No. 552). (in Ukrainian). Ministerstvo osvity i nauky. (2024). Pro instruktvno-metodychni rekomendatsii shchodo vykladannia navchalnykh predmetiv/intehrovanykh kursiv u zakladakh zahalnoi serednoi osvity u 2024/2025 navchalnomu rotsi (Lyst No. 1.1/15776-24 ), Dodatok 1. (in Ukrainian).
Rybytska, O. M. (2024). Vyznachennia spromozhnosti viisk sektoru bezpeky ta oborony Ukrainy. Iurydychnyi naukovyi zhurnal, 4, 457-459. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2024-4/108 (in Ukrainian).
Surkov, O. (2017). Pidkhid do vyznachennia sutnosti poniat “spromozhnist,” “mozhlyvist,” “zdatnist” syl oborony dlia vdoskonalennia osnov stratehichnoho planuvannia. Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voiennostratehichnykh doslidzhen Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy im. I. Cherniakhovskoho, 1, 35-40. https://doi.org/10.33099/2304-2745/2017-1-59/35-40 (in Ukrainian).

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

