Ключові слова
Г. Ващенко
національна ідентичність
виховний ідеал
історична пам’ять
етнонаціональний архетип
патріот-державник
Як цитувати
Анотація
Репрезентовано авторську рефлексію внеску відомих представників педагогічної діаспоріани ХХ ст. Володимира Янева (1908–1991) та Григорія Ващенка (1878–1967) у формування в української учнівської та студентської молоді національної ідентичності для розвитку нації і свідомої оборони суверенітету своєї держави. У кореляції з теперішніми обставинами російсько-української війни актуалізовано виховні настанови цих педагогів. Мета статті – засобом порівняльного аналізу ідей Г. Ващенка та В. Янева про засади і шляхи реалізації національно спрямованої виховної стратегії, по-перше, показати рух української педагогічної думки; по-друге, сформулювати узагальнювальні настанови, базовані на міркуваннях цих просвітників, що не втратили значущості й можуть бути корисні для сучасних освітян у формуванні в молоді національної і громадянської ідентичності, гідності, історичної пам’яті, патріотизму. Дослідження виконано на засадах теорії культурної пам’яті як образу колективного минулого, що наділена функцією ідентифікації (М. Альбвакс, Я. Ассман, А. Ассман), концепції національної ідентичності (Е. Сміт). Задіяно текстовий аналіз із залученням герменевтичного підходу до розуміння смислів, вкладених згаданими ученими-педагогами, порівняльний аналіз їхніх ідей на підставі історико-генетичного підходу. Доведено справедливість міркувань В. Янева про необхідність вправляння особистості у психологічному ототожненні (з нацією, її героями) як основи виховання українців-патріотів; його ідеї про український виховний ідеал як «захопливий образ державника-патріота», що самостійно в дії конструює свою тотожність. Аргументовано актуальність і висновку Г. Ващенка, що героїзм виявляється не лише в дії, а й у її мотивації, її ідейному підґрунті, бо героїчний вчинок має значущість за умови, що в його основі перебуває служіння ідеї – Батьківщині.
Посилання
Абакумова, В. (2014). Методологія дослідження мінливих періодів історії. Історичні студії суспільного прогресу, 8, 21-32.
Балановський, Я. (2008). Явище соціальної транзитивності – чинник темпоральної маргінальності суспільства. Наук. записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса, (40), 289–297.
Білорус, О. (2017). Історичні та стратегічні імперативи трансформації та модернізації транзитивних країн в умовах глобалізації. У Історичні та стратегічні імперативи модернізації провідних і транзитивних країн світу: збірник наук. праць, с. 5–12. Київ: Інститут всесвітньої історії НАН України.
Ващенко, Г. (1994). Виховний ідеал. Полтава: Редакція газети «Полтавський вісник».
Ващенко, Г. Г. (2003). Завдання національного виховання української молоді. У Хвороби в галузі національної пам’яті, т. 5, с. 170–176. Київ: Школяр.
Ващенко, Г. Г. (2003). Героїзм. У Хвороби в галузі національної пам’яті, т. 5, с. 31–35. Київ: Школяр.
Ващенко, Г. Г. (1957). Проект системи освіти в самостійній Україні. Мюнхен: Центральний Комітет СУМу.
Герасимова, Г. П. (2013). Янів Володимир-Михайло Осипович. У Енциклопедія історії України, т. 10: Т-Я (В. А. Смолій та ін. (Редкол.), НАН України. Інститут історії України). Київ: Наукова думка. http://www.history.org.ua/?termin=Yaniv_V
Городня, Н. (2018). Чинники формування історичної пам’яті сучасної української молоді. Історичні і політологічні дослідження. Спец. вип., 28–33.
Грицак, Я. (2023). Інтерв’ю («Українці поховали «русский мир» – історик Я. Грицак про деякі підсумки 2022 року»). https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayintsi-russkyy-mir-putin/32203190.html
Грушевський, М. (1991). Хто такі українці і чого вони хочуть, с. 38–51. Київ: Знання України.
Дічек, Н. П. (2024). Григорій Ващенко і наш час, або чи актуальна українська історико-освітня спадщина в обставинах воєнного стану? Проблеми підготовки сучасного вчителя. Збірник наукових праць Уманського держ. пед. ун-ту, 1(29), 98-107.
Єршова, Л. (2015). Трансформація виховного ідеалу в Україні (ХІХ – початок ХХ століття). Київський, Одеський, Харківський навчальні округи (монографія). Житомир: Вид. Євенок О. О.
Кабінет Міністрів України. (2024). Державна цільова соціальна програма з утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2028 року (Постанова № 864). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/864-2024-%D0%BF#Text
Кіян, О. (2023). Формування національної ідентичності учнівської молоді як умови консолідації українського суспільства в реаліях сьогодення. Нова педагогічна думка, (1), 86–92. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2023-113-86-92
Костомаров, М. (1923). Дві руські народности (переклав Олександер Кониський ; з переднім словом Дмитра Дорошенка). Київ: Ляйпціґ: Українська Накладня. Друкарня К. Г. Редера.
Матвєєва, Л. (2015). Транзитивне суспільство та транзитивна держава як категорії сучасного суспільствознавства. Південноукраїнський правничий часопис, (2), 6–9.
Овчарук, О. (2022) Культурологічні аспекти наукових студій Володимира Янева. Культура і сучасність, (1), 28–34.
Подп’ятнікова, А. (2017). Вплив транзитивного простору держави на розвиток суспільства: державно-управлінський аспект. Державне управління та місцеве самоврядування, 1 (32), 49–53.
Русова, С. (1922). Свята на чужині. Українська трибуна, (12), 3.
Сабадуха, О.В. (2021). Механізми духовного розвитку людини в контексті психології К. Юнга та сучасних уявлень про людську сутність. Вчені записки ТНУ імені В. І .Вернадського. Серія: Психологія, 32 (71), 6, 55–61.
Сафонік, Л. (2020). Розуміння сенсу життя в антропологічній думці М. Шелера, А. Гелена та Г. Плеснера: компаративний аналіз. https://filos.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/06/Rozuminnia-sensuzhyttia-v-antropolohichniy-dumtsi-M.-SHelera-A.-Helena-ta-H.-Plesnera-komparatyvnyy-analiz.pdf
Семчишин, М. (1993). Тисяча років української культури. (Історичний огляд культурного процесу). Київ: Друга рука: Фенікс (перевидання 1985 р.).
Стегній, О.І. (2020). Національна ідентичність. У Енциклопедія Сучасної України (Дзюба, І. М., Жуковський, А. І., Железняк, М. Г. та ін. (Редкол.), НАН України, НТШ). Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article-71062
Шелер, М. (1993). Положення людини в космосі. У Читанка з історії філософії (у 6 кн.), кн. 6. Зарубіжна філософія ХХ сторіччя, с. 146–152. Київ: Довіра.
Шинкарук, В. (2004). Про смисл буття. У Шинкарук, В. У Вибрані твори (у 3 т.), т. ІІІ (2), с. 322–325. Київ: Український Центр духовної культури. (Філософська спадщина України).
Юнґ, К. (2018). Архетипи і колективне несвідоме (2-ге вид.). Львів.
Янів, В. (1951). Українська вдача і національний виховний ідеал. https://ounuis.info/library/handwrittenmanuscripts-typed-manuscripts/1951/volodymyr-yaniv-ukrainska-vdacha-i-nash-vykhovnyi-ideal.html
Янів, В. (1963). Вдача українця в світлі «Виховного ідеалу» Г. Ващенка (У 85-ліття автора). Наукові Записки УВУ, (7), 10–47.
Янів, В. (1969). Українська вдача й наш виховний ідеал. У Педагогічні проблеми та дидактичні поради (Матеріали вишкільного курсу для учителів суботніх шкіл). Мюнхен.
Янiв, B. (1987). Українське мистецтво на культурно-історичному тлі України y зв’язку з її геополітичним розташуванням. Відкриття збірної мандрівної виставки y Ювілей 60-лiття УBУ. Мюнхен: Mühlthaler’s Buchund Kunstdruckerei GmbH.
Янів, В. (1993). Нариси до історії української етнопсихології (Упоряд. М. Шафовал). Київ: Знання.
Янів, В. (1992). Українська вдача й наш виховний ідеал. Тернопільський обл. ін-т удосконалення вчителів (передрук праці 1963 р.).
Янів, В. (1996). Психологічні основи окциденталізму (Упоряд. М. Шафовал). Мюнхен: Ukrainische Freie Universitat.
Ясь, О. (1996). Українська історіографія та етнопсихологія Володимира Янева. Розбудова держави, (10), 12–14.
Assmann, A. (2020). Re-imagining the Nation: Memory, Identity and the Emotions (Erasmus Medal Lecture 2019, AE GM Barselona). European Review, 29 (1), 1–15. https://doi.org/10.1017/S1062798720000988
Halbwachs, M. (1952, 1992). On Collective Memory. Chicago: London: University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226774497.001.0001
Scheler, M. (1973). Formalism in Ethics and Non-formal Ethics of Values. Evanston: Northwestern University Press.
Smith, A., & Smith, A. (2013). Nationalism and Modernism (1st Ed.). Tylor and Frencis. Retrieved from http://www.perlego.bom/book/1619688/nationalism-and-modernism-pdf
Yaniv, V . (2015). Towards the Great Aim, the educational Idea of thе Scout Movement. https://100krokiv.info/2015/02/volodymyr-yaniv-do-velykoji-mety/
Abakumova, V. (2014). Metodolohiia doslidzhennia minlyvykh periodiv istorii. Istorychni studii suspilnoho prohresu, 8, 21–32 (in Ukrainian).
Balanovskyi, Ya. (2008). Yavyshche sotsialnoi tranzytyvnosti – chynnyk temporalnoi marhinalnosti suspilstva. Nauk. Zapysky IPiEND im. I.F. Kurasa, (40). 289–297 (in Ukrainian).
Bilorus, O. (2017). Istorychni ta stratehichni imperatyvy transformatsii ta modernizatsii tranzytyvnykh krain v umovakh hlobalizatsii. In Istorychni ta stratehichni imperatyvy modernizatsii providnykh i tranzytyvnykh krain svitu: zbirnyk nauk. prats, pp. 5–12. Kyiv: Instytut vsesvitnoi istorii NAN Ukrainy (in Ukrainian).
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2024). Derzhavna tsilova sotsialna prohrama z utverdzhennia ukrainskoi natsionalnoi ta hromadianskoi identychnosti na period do 2028 roku (Postanova No. 864). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/864-2024-%D0%BF#Text (in Ukrainian).
Vashchenko, H. (1994). Vykhovnyi ideal. Poltava: Redaktsiia hazety «Poltavskyi visnyk» (in Ukrainian).
Vashchenko, H. H. (2003). Zavdannia natsionalnoho vykhovannia ukrainskoi molodi. In Khvoroby v haluzi natsionalnoi pamiati, vol. 5, pp. 170–176. Kyiv: Shkoliar (in Ukrainian).
Vashchenko, H. H. (2003). Heroizm. In Khvoroby v haluzi natsionalnoi pamiati, vol. 5, pp. 31–35. Kyiv: Shkoliar (in Ukrainian).
Vashchenko, H. H. (1957). Proekt systemy osvity v samostiinii Ukraini. Miunkhen: Tsentralnyi Komitet SUMu (in Ukrainian).
Herasymova, H. P. (2013). Yaniv Volodymyr-Mykhailo Osypovych. In Entsyklopediia istorii Ukrainy, vol. 10: T-Ya (Smolii, V. A. et al. (Eds.), NAN Ukrainy. Instytut istorii Ukrainy). Kyiv: Naukova dumka. http://www.history.org.ua/?termin=Yaniv_V (in Ukrainian).
Horodnia, N. (2018). Chynnyky formuvannia istorychnoi pamiati suchasnoi ukrainskoi molodi. Istorychni i politolohichni doslidzhennia, Spets. vyp., 28–33.
Hrytsak, Ya. (2023). Interviu («Ukraintsi pokhovaly «russkyi myr» – istoryk Ya. Hrytsak pro deiaki pidsumky 2022 roku»). https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayintsi-russkyy-mir-putin/32203190.html (in Ukrainian).
Hrushevskyi, M. (1991). Khto taki ukraintsi i choho vony khochut, pp. 38–51. Kyiv: Znannia Ukrainy (in Ukrainian).
Dichek, N. P. (2024). Hryhorii Vashchenko i nash chas, abo chy aktualna ukrainska istoryko-osvitnia spadshchyna v obstavynakh voiennoho stanu? Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia. Zbirnyk naukovykh prats Umansoho derzh. ped. un-tu, 1(29), 98–107 (in Ukrainian).
Yershova, L. (2015). Transformatsiia vykhovnoho idealu v Ukraini (XIX – pochatok XX stolittia). Kyivskyi, Odeskyi, Kharkivskyi navchalni okruhy. Zhytomyr : Vyd. Yevenok O. O (in Ukrainian).
Kiian, O. (2023). Formuvannia natsionalnoi identychnosti uchnivskoi molodi yak umovy konsolidatsii ukrainskoho suspilstva v realiiakh sohodennia. New pedagogical thought, (1), 86–92. https://doi.org/10.37026/2520-6427-2023-113-86-92 (in Ukrainian).
Kostomarov, M. (1923). Dvi ruski narodnosty (pereklav Oleksander Konyskyi; z perednim slovom Dmytra Doroshenka). Kyiv: Liaiptsig: Ukrainska Nakladnia. Drukarnia K. H. Redera (in Ukrainian).
Matvieieva, L. (2015). Tranzytyvne suspilstvo ta tranzytyvna derzhava yak katehorii suchasnoho suspilstvoznavstva. Pivdennoukrainskyi pravnychyi chasopys, (2), 6–9 (in Ukrainian).
Ovcharuk, O. (2022) Kulturolohichni aspekty naukovykh studii Volodymyra Yaneva. Kultura i suchasnist, 1, 28–34 (in Ukrainian).
Podpiatnikova, A. (2017). Vplyv tranzytyvnoho prostoru derzhavy na rozvytok suspilstva: derzhavnoupravlinskyi aspekt. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, 1 (32), 49–53 (in Ukrainian).
Rusova, S. (1922). Sviata na chuzhyni. Ukrainska trybuna, (12), 3 (in Ukrainian).
Sabadukha, O.V. (2021). Mekhanizmy dukhovnoho rozvytku liudyny v konteksti psykholohii K. Yunha ta suchasnykh uiavlen pro liudsku sutnist. Vcheni zapysky TNU imeni I.I.Vernadskoho. Seriia: Psykholohiia, 32 (71), 6, 55–61 (in Ukrainian).
Safonik, L. (2020). Rozuminnia sensu zhyttia v antropolohichnii dumtsi M. Shelera, A. Helena ta H. Plesnera: komparatyvnyi analiz. https://filos.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/06/Rozuminnia-sensuzhyttia-v-antropolohichniy-dumtsi-M.-SHelera-A.-Helena-ta-H.-Plesnera-komparatyvnyy-analiz.pdf (in Ukrainian).
Semchyshyn, M. (1993). Tysiacha rokiv ukrainskoi kultury. (Istorychnyi ohliad kulturnoho protsesu). Kyiv : Druha ruka: Feniks (perevydannia 1985 r.) (in Ukrainian).
Stehnii, O.I. (2020). Natsionalna identychnist. In Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy (Dziuba, I. M., Zhukovskyi, A. I., Zhelezniak, M. H. et al., NAN Ukrainy, NTSh). Kyiv: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy. https://esu.com.ua/article-71062
Sheler, M. (1993). Polozhennia liudyny v kosmosi In Chytanka z istorii filosofii (in 6 Vols.), vol. 6: Zarubizhna filosofiia KhKh storichchia, pp. 146–152. Kyiv: Dovira.
Shynkaruk, V. (2004). Pro smysl buttia. In Shynkaruk, V. Vybrani tvory (in 3 Vols.), vol. III (2), pp. 322–325. Kyiv: Ukrainskyi Tsentr dukhovnoi kultury (Filosofska spadshchyna Ukrainy) (in Ukrainian).
Yung, K. (2018). Arkhetypy i kolektyvne nesvidome (2nd Ed.). Lviv (in Ukrainian).
Yaniv, V. (1951). Ukrainska vdacha i natsionalny vykhovnyi ideal. https://ounuis.info/library/handwritten-manuscrip (in Ukrainian).
Yaniv, V. (1963). Vdacha ukraintsia v svitli «Vykhovnoho idealu» H. Vashchenka (U 85-littia avtora). Naukovi Zapysky UVU, 7, 10–47 (in Ukrainian).
Yaniv, V. (1969). Ukrainska vdacha y nash vykhovnyi ideal. Pedahohichni problemy ta dydaktychni porady (Materialy vyshkilnoho kursu dlia uchyteliv subotnikh shkil). Miunkhen, 1969 (in Ukrainian).
Yaniv, V. (1987). Ukrainske mystetstvo na kulturno-istorychnomu tli Ukrainy y zviazku z yii heopolitychnym roztashuvanniam. Vidkryttia zbirnoi mandrivnoi vystavky y Yuvilei 60-littia UVU. Miunkhen: Mühlthaler’s Buchund Kunstdruckerei GmbH (in Ukrainian).
Yaniv, V. (1993). Narysy do istorii ukrainskoi etnopsykholohii (Uporiad. M. Shafoval). Kyiv: Znannia (in Ukrainian).
Yaniv, V. (1992). Ukrainska vdacha y nash vykhovnyi ideal. Miunkhen: Ternopil: Ukrainskyi Vilnyi Universytet (peredruk pratsi 1963 r.) (in Ukrainian).
Yaniv, V. (1996). Psykholohichni osnovy oktsydentalizmu (Uporiad. M. Shafoval). Miunkhen: Ukrainische Freie Universitat.
Yas, O. (1996). Ukrainska istoriohrafiia ta etnopsykholohiia Volodymyra Yaneva. Rozbudova derzhavy, (10), 12–14 (in Ukrainian).
Assmann, A. (June 2020). Re-imagining the Nation: Memory, Identity and the Emotions (Erasmus Medal Lecture 2019, AE GM Barselona). European Review. 29(1), 1–15. https://doi.org/10.1017/S1062798720000988 (in English).
Halbwachs, M. (1952, 1992). On Collective Memory. Chicago: London: University of Chicago Press. https://doi.org/10.7208/chicago/9780226774497.001.0001 (in English).
Scheler, M. (1973). Formalism in Ethics and Non-formal Ethics of Values. Evanston: Northwestern University Press (in English).
Smith, A., & Smith, A. (2013). Nationalism and Modernism (1st Ed.). Tylor and Frencis. Retrieved from http://www.perlego.bom/book/1619688/nationalism-and-modernism-pdf (in English).
Yaniv, V . (2015). Towards the Great Aim, the educational Idea of thе Scout Movement. https://100krokiv.info/2015/02/volodymyr-yaniv-do-velykoji-mety/ (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.