Ключові слова
еволюція, освітня реформа
геополітичні трансформації
резильєнтність
проактивність
антикрихкість
Як цитувати
Анотація
Метою статті є аналіз еволюції цільових орієнтирів, ідейних засад та моделей реформування освіти під впливом викликів світового розвитку. Констатовано актуальність осмислення концептуального підґрунтя реформ в освіті в умовах невизначеності та крихкості, що їх спричиняє російсько-українська війна. Для досягнення мети застосовано комплекс наукових методів, що охоплює загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення) та спеціальні (історико-компаративний аналіз, дискурс-аналіз, системний аналіз), які в синергії забезпечили обґрунтованість отриманих наукових результатів. Освітня реформа в дослідженні трактується як зміна державної освіти з позиції освітньої теорії та практики. Ключовими характеристиками реформ в освіті визначено державний масштаб, системність і цілісність, наукову обґрунтованість, практичну спрямованість. Розглянуто історичну динаміку концептуальних засад освітньої реформи, починаючи з доглобалізаційного періоду, коли реформи характеризувалися національно-центричною логікою змін та лінійністю реформаторських процесів, до глобалізаційного, позначеного зростанням ролі наднаціональних інституцій і формуванням глобальних освітніх стратегій. Сучасність у форматі моделей світу VUCA та BANI характеризується трансформацією від статичної знаннєво орієнтованої моделі «освіта на все життя» до динамічної компетентнісної моделі «освіта впродовж життя», де ключовими стають здатність до самонавчання, адаптивність і резильєнтність. Зроблено висновок, що зміна геополітичного контексту трансформує ідеологічні засади реформ, що проявляється у переході від кількісних показників розвитку освіти (охоплення, подовження тривалості навчання) до якісних і функціональних характеристик, пов’язаних із формуванням життєвих компетентностей. Ідеться про ускладнювальний характер еволюції реформ: від локальних і лінійних змін до багатовимірної, глобально детермінованої системи реформ, орієнтованої на проактивність та антикрихкість.
Посилання
Бєлянська, І. (2024). Від VUCA до BANI: Управління страховим бізнесом в умовах війни. FORINSURER. https://forinsurer.com/public/24/03/19/4996
Локшина, О. І. (2017). Реформи з подовження тривалості шкільної освіти в країнах ЄС: З досвіду імплементації. Український педагогічний журнал, (3), 43–53. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709308
Локшина, О. І. (2024). Європейський освітній простір як інтеграційна перспектива української освіти. Український Педагогічний журнал, (2). 6–12. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-6-19
Локшина, О. І., Сисоєва, С. О., Глушко, О. З., Джурило, А. П., Кравченко, C. М., Максименко, О. О., Нікольська, Н. В., & Шпарик, О. М. (2024). Інноваційні тренди, практики і технології загальної середньої освіти в європейському та північноамериканському регіонах (наук. ред. О. І. Локшина). Київ: Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогіки НАПН України: Освіта. https://doi.org/10.32405/978-966-983-483-6-2024-251
Локшина, О., Сисоєва, С., Борисенко, І., Вороніна-Пригодій, Д., Глушко, О., Джурило, А., Кравченко, C., & Шпарик, О. (2025). Інтеграційні процеси у галузі освіти в Європейському Союзі: Стратегічні пріоритети, сутнісні характеристики та інноваційні практики: аналітичні матеріали (препринт) (наук. ред. О. І. Локшина). Київ: Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогіки НАПН України. https://doi.org/10.32405/978-966-644-804-3-2025-257
Національна академія педагогічних наук України. (2021). Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні (Монографія) (Кремень, В. Г., Луговий, В. І., & Топузов, О. М. (Ред.); Кремень, В. Г. (Ред.)). Київ: КОНВІ ПРІНТ. https://doi.org/10.37472/NAES-2021-ua
Топузов, О. М. (2024). Освітня сфера України: Національні пріоритети, проблеми і перспективи (Монографія). Педагогічна думка. https://doi.org/10.32405/978-966-644-762-6-2024-208
Топузов, О. М., Локшина, О. І., Джурило, А. П., & Шпарик, О. М. (2024). Європейський дослідницький простір: Здобутки і перспективи (Топузова, О. М., & Локшина, О. І. (Ред.)). Педагогічна думка. https://doi.org/10.32405/978-966-644-759-6-2023-51
Afriansyah, A. (2025). Global agendas and education reforms: A comparative study. In Akgün, B., & Alpaydın, Y. (Eds.). International Review of Education. https://doi.org/10.1007/s11159-025-10205-x
Carnoy, M. (1999). Globalization and educational reform: what planners need to know. UNESCO, International Institute for Educational Planning. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000120274
Cascio, J. (2020, April 29). Facing the age of chaos. Medium. https://medium.com/@cascio/facing-the-age-of-chaos-b00687b1f51d
Council of the European Union. (2022). Council recommendation on learning for the green transition and sustainable development. https://www.europeansources.info/record/proposal-for-a-council-recommendation-on-learning-for-environmental-sustainability/
Dillon, J. (2024). Educational policy and economic outcomes: Shaping future economies. Journal of Economics and Economic Education Research, 25(5), 1–3. https://www.abacademies.org/articles/educational-policy-and-economic-outcomes-shaping-future-economies-17153.html
Ekiz-Kiran, B., & Aydin-Gunbatar, S. (2021). Analysis of engineering elements of K-12 science standards in seven countries engaged in STEM education reform. Science & Education, (30), 849–882. https://doi.org/10.1007/s11191-021-00227-w
European Commission. (2020a). Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions on achieving the European Education Area by 2025 (COM(2020) 625 final; SWD(2020) 212 final). https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52020DC0625
European Commission. (2020b). Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: European Skills Agenda for sustainable competitiveness, social fairness and resilience (COM(2020) 274 final; SWD(2020) 121 final – SWD(2020) 122 final). https://publications.europa.eu/resource/cellar/2f32539f-bc34-11ea-811c-01aa75ed71a1.0001.03/DOC_1
European Commission. (2020c). Digital Education Action Plan 2021–2027: Resetting education and training for the digital age (COM(2020) 624). https://www.europeansources.info/record/digital-education-action-plan-2021-2027-resetting-education-and-training-for-the-digital-age/
Frick, T. W. (2020). Education systems and technology in 1990, 2020, and beyond. TechTrends, (64), 693–703. https://doi.org/10.1007/s11528-020-00527-y
Fullan, M. (1998). Educational reform as continuous improvement (Introductory chapter prepared for the KEYS resource book). National Education Association. https://www.michaelfullan.ca/wp-content/uploads/2016/06/13396039520.pdf
Fuller, K., & Stevenson, H. (2019). Global education reform: understanding the movement. Educational Review, 71(1), 1–4. https://doi.org/10.1080/00131911.2019.1532718
Garrouste, C. (2010). 100 years of educational reforms in Europe: A contextual database (EUR – Scientific and Technical Research Series, Vol. 24487). European Commission. https://mpra.ub.uni-muenchen.de/31853/
Google. (n.d.-a). Google Scholar search: education reforms. https://scholar.google.com/scholar?hl=uk&as_sdt=0%2C5&q=education+reforms
Google. (n.d.-b). Google Scholar search: education reforms. https://scholar.google.com/scholar?as_ylo=2022&q=education+reforms&hl=uk&as_sdt=0,5
Halász, G. (2013). European Union: The strive for smart, sustainable and inclusive growth. In Wang, Y. (Ed.). Education policy reform trends in G20 members (pp. 267–288). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-38931-3_15
Halil, F. L. M., Aziz, N. A. A., & Hassan, A. (2025). Navigating uncertainty: The role of VUCA and BANI frameworks in educational leadership strategies. International Journal of Research in Innovation in Social Science, IX(IV), 5925–5936. https://dx.doi.org/10.47772/IJRISS.2025.90400423
Hanushek, E. A., & Woessmann, L. (2012). The economic benefit of educational reform in the European Union. CESifo Economic Studies, 58(1), 73–109. https://doi.org/10.1093/cesifo/ifr032
Hanushek, E. A., Ruhose, J., & Woessmann, L. (2015). Economic gains for U.S. states from educational reform. CESifo Working Paper, 5662. CESifo. https://doi.org/10.2139/ssrn.2719525
Kools, M., & Stoll, L. (2016). What makes a school a learning organisation? (OECD Education Working Papers No. 137). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/5jlwm62b3bvh-en
Kretchmar, J. (2023). Education reform movements. EBSCO Knowledge Advantage. https://www.ebsco.com/research-starters/education/education-reform-movements
Levin, B. (2000). Conceptualizing the process of education reform from an international perspective. Paper presented at the Annual Meeting of the American Educational Research Association, https://eric.ed.gov/?id=ED447597
Marshall, J. M. (2012). Common schools movement. In Banks, J. A. (Ed.), Encyclopedia of diversity in education (pp. 416–417). SAGE Publications. https://doi.org/10.4135/9781452218533.n131
Munich Business School. (n. d.). VUCA. Munich Business School – Business Studies Dictionary. https://www.munich-business-school.de/en/l/business-studies-dictionary/vuca
OctoProctor. (n. d.). Education reform. https://octoproctor.com/resources/glossary/education-reform
OECD. (2021). Future of Education and Skills 2030: OECD Learning Compass 2030. OECD Publishing. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/about/projects/edu/education-2040/1-1-learning-compass/OECD_Learning_Compass_2030_Concept_Note_Series.pdf
OECD. (2025). Education policy outlook 2025: Nurturing engaged and resilient lifelong learners in a world of digital transformation. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/c3f402ba-en
Oxford Learner’s Dictionaries. (n. d.). Reform (meaning 1). https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/reform_1#google_vignette
Sabric, D. A. (2018). A comparative analysis of education reform and its impact on socio-economic deprivation in the twentieth century (Doctoral dissertation, Saint Edmund’s College, University of Cambridge). https://doi.org/10.17863/CAM.23475
Sahlberg, P. (2006). Education Reform for Raising Economic Competitiveness. Journal of Educational Change, (7), 259–287. https://doi.org/10.1007/s10833-005-4884-6
Sahlberg, P. (2023). Trends in global education reform since the 1990s: Looking for the right way. International Journal of Educational Development, (98), 102748. https://doi.org/10.1016/j.ijedudev.2023.102748
Senge, P. (1990). The Fifth Discipline: The Art and Practice of the Learning Organisation. Currency Doubleday. https://doi.org/10.1002/HRM.3930290308
Senge, P. M., Kleiner, A., Roberts, C., Ross, R. B., & Smith, B. J. (1994). The fifth discipline fieldbook: Strategies and tools for building a learning organization. Nicholas Brealey Publishing. https://assets.super.so/b091f13e-a478-4b06-88d7-2f9cc25d435e/files/0dd438d1-3d0f-4f50-b290-699e09f1bbf2.pdf
Snyder, S. (2013). The simple, the complicated, and the complex: Educational reform through the lens of complexity theory. OECD Education Working Papers, 96. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/5k3txnpt1lnr-en
Stoll, L., & Kools, M. (2017). The school as a learning organisation: A review revisiting and extending a timely concept. Journal of Professional Capital and Community, 2(1), 2–17. https://doi.org/10.1108/JPCC-09-2016-0022
Sysoieva, S., & Kunytsia, T. (2025). Fragility, resilience, anti-fragility. How war creates new challenges in the education of children and youth. Education: Modern Discourses, (8), 101–111. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2025-8-09
Top Hat. (n. d.). Education reform. Top Hat Glossary. https://tophat.com/glossary/e/education-reform/
Tsoukas, H. (2012). Enacting reforms: Towards an enactive theory. In Kalyvas, S., Pagoulatos, G., & Tsoukas, H. (Eds.). From stagnation to forced adjustment: Reforms in Greece, 1974–2010 (pp. 67–90). Oxford Scholarship Online. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199327829.003.0005
UNESCO. (2020). Education for Sustainable Development: a roadmap. https://doi.org/10.54675/YFRE1448
UNESCO. (2021). Acting for recovery, resilience and reimagining education: The Global Education Coalition in action. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379797
Wang, C., Chen, X., Yu, T., Liu, Y., & Jing, Y. (2024). Education reform and change driven by digital technology: A bibliometric study from a global perspective. Humanities and Social Sciences Communications, (11), 256. https://doi.org/10.1057/s41599-024-02717-y
Yu, H., & Guo, Y. (2023). Generative artificial intelligence empowers educational reform: Current status, issues, and prospects. Frontiers in Education, (8), 1183162. https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1183162
Zajda, J. (2020). Globalisation, education and policy reforms. In Fan, G., & Popkewitz, T. S. (Eds.). Handbook of education policy studies: Values, governance, globalization, and methodology (vol. 1, pp. 289–307). Singapore: Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-13-8347-2_13
Afriansyah, A. (2025). Global agendas and education reforms: A comparative study. In Akgün, B., & Alpaydın, Y. (Eds.). International Review of Education. https://doi.org/10.1007/s11159-025-10205-x (in English).
Bielianska, I. (2024). Vid VUCA do BANI: Upravlinnia strakhovym biznesom v umovakh viiny. FORINSURER. https://forinsurer.com/public/24/03/19/4996 (in Ukrainian).
Carnoy, M. (1999). Globalization and educational reform: what planners need to know. UNESCO, International Institute for Educational Planning. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000120274 (in English).
Cascio, J. (2020, April 29). Facing the age of chaos. Medium. https://medium.com/@cascio/facing-the-age-of-chaos-b00687b1f51d (in English).
Council of the European Union. (2022). Council recommendation on learning for the green transition and sustainable development. https://www.europeansources.info/record/proposal-for-a-council-recommendation-on-learning-for-environmental-sustainability/ (in English).
Dillon, J. (2024). Educational policy and economic outcomes: Shaping future economies. Journal of Economics and Economic Education Research, 25(5), 1–3. https://www.abacademies.org/articles/educational-policy-and-economic-outcomes-shaping-future-economies-17153.html (in English).
Ekiz-Kiran, B., & Aydin-Gunbatar, S. (2021). Analysis of engineering elements of K-12 science standards in seven countries engaged in STEM education reform. Science & Education, (30), 849–882. https://doi.org/10.1007/s11191-021-00227-w (in English).
European Commission. (2020a). Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions on achieving the European Education Area by 2025 (COM(2020) 625 final; SWD(2020) 212 final). https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52020DC0625 (in English).
European Commission. (2020b). Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: European Skills Agenda for sustainable competitiveness, social fairness and resilience (COM(2020) 274 final; SWD(2020) 121 final – SWD(2020) 122 final). https://publications.europa.eu/resource/cellar/2f32539f-bc34-11ea-811c-01aa75ed71a1.0001.03/DOC_1 (in English).
European Commission. (2020c). Digital Education Action Plan 2021–2027: Resetting education and training for the digital age (COM(2020) 624). https://www.europeansources.info/record/digital-education-action-plan-2021-2027-resetting-education-and-training-for-the-digital-age/ (in English).
Frick, T. W. (2020). Education systems and technology in 1990, 2020, and beyond. TechTrends, (64), 693–703. https://doi.org/10.1007/s11528-020-00527-y (in English).
Fullan, M. (1998). Educational reform as continuous improvement (Introductory chapter prepared for the KEYS resource book). National Education Association. https://www.michaelfullan.ca/wp-content/uploads/2016/06/13396039520.pdf (in English).
Fuller, K., & Stevenson, H. (2019). Global education reform: understanding the movement. Educational Review, 71(1), 1–4. https://doi.org/10.1080/00131911.2019.1532718 (in English).
Garrouste, C. (2010). 100 years of educational reforms in Europe: A contextual database (EUR – Scientific and Technical Research Series, vol. 24487). European Commission. https://mpra.ub.uni-muenchen.de/31853/ (in English).
Google. (n.d.-a). Google Scholar search: education reforms. https://scholar.google.com/scholar?hl=uk&as_sdt=0%2C5&q=education+reforms (in English).
Google. (n.d.-b). Google Scholar search: education reforms. https://scholar.google.com/scholar?as_ylo=2022&q=education+reforms&hl=uk&as_sdt=0,5 (in English).
Halász, G. (2013). European Union: The strive for smart, sustainable and inclusive growth. In Wang, Y. (Ed.). Education policy reform trends in G20 members (pp. 267–288). Springer. https://www.researchgate.net/publication/289834639 (in English).
Halil, F. L. M., Aziz, N. A. A., & Hassan, A. (2025). Navigating uncertainty: The role of VUCA and BANI frameworks in educational leadership strategies. International Journal of Research in Innovation in Social Science, IX(IV), 5925–5936. https://dx.doi.org/10.47772/IJRISS.2025.90400423 (in English).
Hanushek, E. A., & Woessmann, L. (2012). The economic benefit of educational reform in the European Union. CESifo Economic Studies, 58(1), 73–109. https://doi.org/10.1093/cesifo/ifr032 (in English).
Hanushek, E. A., Ruhose, J., & Woessmann, L. (2015). Economic gains for U.S. states from educational reform. CESifo Working Paper, 5662. CESifo. https://doi.org/10.2139/ssrn.2719525 (in English).
Kools, M., & Stoll, L. (2016). What makes a school a learning organisation? (OECD Education Working Papers No. 137). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/5jlwm62b3bvh-en (in English).
Kretchmar, J. (2023). Education reform movements. EBSCO Knowledge Advantage. https://www.ebsco.com/research-starters/education/education-reform-movements (in English).
Levin, B. (2000). Conceptualizing the process of education reform from an international perspective. Paper presented at the Annual Meeting of the American Educational Research Association. https://eric.ed.gov/?id=ED447597 (in English).
Lokshyna, O. I. (2017). Reformy z podovzhennia tryvalosti shkilnoi osvity v krainakh YeS: Z dosvidu implementatsii. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, (3), 43–53. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709308 (in Ukrainian).
Lokshyna, O. I. (2024). Yevropeiskyi osvitnii prostir yak intehratsiina perspektyva ukrainskoi osvity. Ukrainskyi Pedahohichnyi zhurnal, (2), 6–12. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-6-19 (in Ukrainian).
Lokshyna, O. I., Sysoieva, S. O., Hlushko, O. Z., Dzhurylo, A. P., Kravchenko, C. M., Maksymenko, O. O., Nikolska, N. V., & Shparyk, O. M. (2024). Innovatsiini trendy, praktyky i tekhnolohii zahalnoi serednoi osvity v yevropeiskomu ta pivnichnoamerykanskomu rehionakh (Lokshyna, O. I. (Ed.)). Kyiv: Natsionalna akademiia pedahohichnykh nauk Ukrainy, Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy: Osvita. https://doi.org/10.32405/978-966-983-483-6-2024-251 (in Ukrainian).
Lokshyna, O., Sysoieva, S., Borysenko, I., Voronina-Pryhodii, D., Hlushko, O., Dzhurylo, A., Kravchenko, C., & Shparyk, O. (2025). Intehratsiini protsesy u haluzi osvity v Yevropeiskomu Soiuzi: Stratehichni priorytety, sutnisni kharakterystyky ta innovatsiini praktyky: analitychni materialy (preprynt) (Lokshyna, O. I. (Ed.)). Natsionalna akademiia pedahohichnykh nauk Ukrainy, Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy. https://doi.org/10.32405/978-966-644-804-3-2025-257 (in Ukrainian).
Marshall, J. M. (2012). Common schools movement. In J. A. Banks (Ed.), Encyclopedia of diversity in education (pp. 416–417). SAGE Publications. https://doi.org/10.4135/9781452218533.n131 (in English).
Munich Business School. (n.d.). VUCA. Munich Business School – Business Studies Dictionary. https://www.munich-business-school.de/en/l/business-studies-dictionary/vuca (in English).
Natsionalna akademiia pedahohichnykh nauk Ukrainy. (2021). Natsionalna dopovid pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukraini: Monohrafiia (Kremen, V. H., Luhovyi, V. I., & Topuzov, O. M. (Eds.); Kremen, V. H. (Ed.)). KONVI PRINT. https://doi.org/10.37472/NAES-2021-ua (in Ukrainian).
OctoProctor. (n. d.). Education reform. https://octoproctor.com/resources/glossary/education-reform (in English).
OECD. (2021). Future of Education and Skills 2030: OECD Learning Compass 2030. OECD Publishing. https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/about/projects/edu/education-2040/1-1-learning-compass/OECD_Learning_Compass_2030_Concept_Note_Series.pdf (in English).
OECD. (2025). Education policy outlook 2025: Nurturing engaged and resilient lifelong learners in a world of digital transformation. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/c3f402ba-en (in English).
Oxford Learner’s Dictionaries. (n. d.). Reform (meaning 1). https://www.oxfordlearnersdictionaries.com/definition/english/reform_1#google_vignette (in English).
Sabric, D. A. (2018). A comparative analysis of education reform and its impact on socio-economic deprivation in the twentieth century (Doctoral dissertation, Saint Edmund’s College, University of Cambridge). https://doi.org/10.17863/CAM.23475 (in English).
Sahlberg, P. (2006). Education Reform for Raising Economic Competitiveness. Journal of Educational Change, (7), 259–287. https://doi.org/10.1007/s10833-005-4884-6 (in English).
Sahlberg, P. (2023). Trends in global education reform since the 1990s: Looking for the right way. International Journal of Educational Development, (98), 102748. https://doi.org/10.1016/j.ijedudev.2023.102748 (in English).
Senge, P. (1990). The Fifth Discipline: The Art and Practice of the Learning Organisation, Currency Doubleday. https://doi.org/10.1002/HRM.3930290308 (in English).
Senge, P. M., Kleiner, A., Roberts, C., Ross, R. B., & Smith, B. J. (1994). The fifth discipline fieldbook: Strategies and tools for building a learning organization. Nicholas Brealey Publishing. https://assets.super.so/b091f13e-a478-4b06-88d7-2f9cc25d435e/files/0dd438d1-3d0f-4f50-b290-699e09f1bbf2.pdf (in English).
Snyder, S. (2013). The simple, the complicated, and the complex: Educational reform through the lens of complexity theory. OECD Education Working Papers, (96). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/5k3txnpt1lnr-en (in English).
Stoll, L., & Kools, M. (2017). The school as a learning organisation: A review revisiting and extending a timely concept. Journal of Professional Capital and Community, 2(1), 2–17. https://doi.org/10.1108/JPCC-09-2016-0022 (in English).
Sysoieva, S., & Kunytsia, T. (2025). Fragility, resilience, anti-fragility. How war creates new challenges in the education of children and youth. Education: Modern Discourses, (8), 101–111. https://doi.org/10.37472/2617-3107-2025-8-09 (in English).
Top Hat. (n. d.). Education reform. Top Hat Glossary. https://tophat.com/glossary/e/education-reform/ (in English).
Topuzov, O. M. (2024). Osvitnia sfera Ukrainy: Natsionalni priorytety, problemy i perspektyvy (Monohrafiia). Pedahohichna dumka. https://doi.org/10.32405/978-966-644-762-6-2024-208 (in Ukrainian).
Topuzov, O. M., Lokshyna, O. I., Dzhurylo, A. P., & Shparyk, O. M. (2024). Yevropeiskyi doslidnytskyi prostir: Zdobutky i perspektyvy (Topuzov, O. M., & Lokshyna, O. I. (Eds.)). Pedahohichna dumka. https://doi.org/10.32405/978-966-644-759-6-2023-51 (in Ukrainian).
Tsoukas, H. (2012). Enacting reforms: Towards an enactive theory. In Kalyvas, S., Pagoulatos, G., & Tsoukas, H. (Eds.). From stagnation to forced adjustment: Reforms in Greece, 1974–2010 (pp. 67–90). Oxford Scholarship Online. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199327829.003.0005 (in English).
UNESCO. (2020). Education for Sustainable Development: a roadmap. https://doi.org/10.54675/YFRE1448 (in English).
UNESCO. (2021). Acting for recovery, resilience and reimagining education: The Global Education Coalition in action. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379797 (in English).
Wang, C., Chen, X., Yu, T., Liu, Y., & Jing, Y. (2024). Education reform and change driven by digital technology: A bibliometric study from a global perspective. Humanities and Social Sciences Communications, (11), 256. https://doi.org/10.1057/s41599-024-02717-y (in English).
Yu, H., & Guo, Y. (2023). Generative artificial intelligence empowers educational reform: Current status, issues, and prospects. Frontiers in Education, (8), 1183162. https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1183162 (in English).
Zajda, J. (2020). Globalisation, education and policy reforms. In Fan, G., & Popkewitz, T. S. (Eds.), Handbook of education policy studies: Values, governance, globalization, and methodology (vol. 1, pp. 289–307). Singapore: Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-13-8347-2_13 (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.