Ключові слова
результати
моніторинг якості освіти
вплив
педагогічна практика
Як цитувати
Анотація
У статті проаналізовано особливості впливу результатів міжнародних і національних моніторингових досліджень якості освіти на професійний розвиток учителів у світовому та українському контекстах. Розкрито сучасні практики використання освітніх даних у педагогічній практиці та освітній політиці. Обґрунтовано, що упродовж останніх десятиліть моніторингові дослідження (зокрема TALIS, PISA, TIMSS, PIRLS) з інструменту оцінювання та підзвітності освітніх систем поступово трансформувалися у потужний ресурс безперервного професійного вдосконалення педагогів. Визначено два ключові напрями використання результатів моніторингів якості освіти: як джерела інформації для виявлення професійних потреб учителів та як інструменту безпосереднього вдосконалення педагогічної практики на основі аналізу навчальних досягнень учнів і освітнього середовища.
Огляд зарубіжних досліджень використання даних моніторингів якості освіти для формування освітньої політики, що ґрунтується на доказах (evidence-based policy), і розвитку культури роботи з даними (data culture) у закладах освіти засвідчив, що ефективність впливу результатів оцінювань на зміни педагогічної діяльності залежить від рівня сформованості у вчителів навичок роботи з даними (data literacy), наявності професійних навчальних спільнот (professional leaning communiries) та організаційної підтримки з боку освітніх інституцій. Обґрунтовано, що колективне використання даних сприяє формуванню рефлексивної педагогічної практики, розвитку дослідницьких і аналітичних компетентностей учителя, а також підвищенню результатів навчання учнів.
Окреслено ключові зміни в сучасних моделях професійного розвитку вчителів, що зумовлені впровадженням підходів data-driven та capacity building, які передбачають індивідуалізацію професійного зростання, посилення автономії педагога та його здатності до прийняття обґрунтованих рішень. Наголошено на відсутності систематизованих методичних і практикоорієнтованих вітчизняних розробок, орієнтованих на впровадження результатів моніторингових досліджень у практику підвищення кваліфікації педагогів, та визначено перспективи для України.
Посилання
Васильєва, Д. В., Головко, М. В., Жук, Ю. О., Козленко, О. Г., Ляшенко, О. І., Науменко, С. О., & Новосьолова, В. І. (2020). Уроки PISA-2018: методичні рекомендації. Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/719572/
Головко, М., & Науменко, С. (2024). Результати PISA-2022 в Україні: актуальні проблеми загальної середньої освіти та шляхи їх розв’язання. Український педагогічний журнал, (2), 20–34. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-20-34
Лукіна, Т. (2006). Досвід побудови національних систем оцінювання якості освіти. Управління освітою, (13-14), 47-50.
Лукіна, Т. О. (2004). Реалізація державної політики в розвитку особистісно орієнтованої освіти. Педагогіка і психологія, (3), 85-97.
Лукіна, Т. О. (2008). Моніторинг в освіті. У Кремень, В. Г. (Ред.). Енциклопедія освіти (с. 519-521). Юрінком Інтер.
Лукіна, Т. О. (2011). Міжнародні дослідження якості навчальних досягнень. У Ковбасюк, Ю. В. (Ред.). Енциклопедія державного управління, т. 4: Галузеве управління (с. 430-433). НАДУ. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/4127/
Шахрай, Т. (2023). Сучасні парадигми освіти у професійному становленні педагога. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 23 (1), 128-142. https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.128-142
Arslan, M. (2025). Quality and quality assurance in teacher professional development: A comparative study. Journal of Innovative Research in Teacher Education, 6(2), 117–128. https://doi.org/10.29329/jirte.2025.1341.6
Breakspear, S. (2012). The policy impact of PISA: An exploration of the normative effects of international benchmarking in school system performance. OECD Education Working Papers, (71). http://dx.doi.org/10.1787/5k9fdfqffr28-en
Cho, V., & Wayman, J. C. (2014). Districts’ efforts for data use and computer data systems: The role of sensemaking in system use and implementation. Teachers College Record: The Voice of Scholarship in Education, 116(2), 1-45. https://doi.org/10.1177/016146811411600203
Datnow, A., & Hubbard, L. (2016). Teacher capacity for and beliefs about data-driven decision making: A literature review of international research. Journal of Educational Change, 17(1), 7-28. https://doi.org/10.1007/s10833-015-9264-2
Datnow, A., & Park, V. (2018). Professional Collaboration with Purpose: Teacher Learning Towards Equitable and Excellent Schools (1st Ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781351165884
Datnow, A., & Hubbard, L. (2016). Teacher capacity for and beliefs about data-driven decision making: A literature review of international research. Journal of Educational Change, (17), 7–28. https://doi.org/10.1007/s10833-015-9264-2
Elacqua, G., Hincapié, D., & Martínez, M. (2024). The effects of school accountability on teachers in public and private schools: Evidence from Chile. Education Finance and Policy, 19(4), 539–566. https://doi.org/10.1162/edfp_a_00416
Hargreaves, A., & Fullan, M. (2012). Professional capital: Transforming teaching in every school. New York, NY: Teachers College Press. https://digilib.hamzanwadi.ac.id/index.php?p=fstream-pdf&fid=2205&bid=10399
Hopfenbeck, T. N. (2018). Assessment and learning in an uncertain world. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice, 25(4), 351–354. https://doi.org/10.1080/0969594X.2018.1507247
Hyson, D.M., Kovaleski, J.F., Silberglitt, B., & Pedersen, J.A. (2020). The data-driven school: Collaborating to improve student outcomes. The Guilford Press. https://www.guilford.com/excerpts/hyson_ch1.pdf?srsltid=AfmBOoqFcMON6vufUO-a0KFyPtc7plS7co1GdmBSq4iUF9qDdMPDYUHH
Kaplan, A. (2000). Capacity building: Shifting the paradigms of practice. Development in Practice, 10(3–4), 517–526. https://doi.org/10.1080/09614520050116677
Kippers, W. A., Poortman, C. L., Schildkamp, K., & Visscher, A. J. (2018). Data literacy: What do educators learn and struggle with during a data use intervention? Studies in Educational Evaluation, (56), 21-31. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2017.11.001
Lai, M., & Schildkamp, K. (2013). Data-based Decision Making: An Overview. In: Schildkamp, K., Lai, M., & Earl, L. (Eds). Data-based Decision Making in Education. Studies in Educational Leadership, vol 17. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4816-3_2
Levin, B. (2013). To know is not enough: Research knowledge and its use. Review of Education, 1(1), 2–31. https://doi.org/10.1002/rev3.3001
Mandinach, E.B., & Schildkamp, K. (2021). Misconceptions about data-based decision making in education: An exploration of the literature. Studies in Educational Evaluation, (69), 100842. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2020.100842
Mandinach, E. B., & Gummer, E. S. (2016). What does it mean for teachers to be data literate: Laying out the skills, knowledge, and dispositions. Teaching and Teacher Education: An International Journal of Research and Studies, 60(1), 366-376. http://dx.doi.org/10.1016/j.tate.2016.07.011
Mbabazi A, Bagiwa, Z.L, Muhammad T., & Aja, L. (2025). The Role of Output Monitoring and Review on Teacher Job Performance in Secondary Schools: Evidence from Kasese District, Uganda. F1000Research, (14), 764. https://doi.org/10.12688/f1000research.166552.1
Michos, K., Schmitz, M.-L., & Petko, D. (2023). Teachers’ data literacy for learning analytics: a central predictor for digital data use in upper secondary schools. Education and Information Technologies. (28), 14453–14471. https://doi.org/10.1007/s10639-023-11772-y
Niemann, D., & Martens, K. (2015). 33 monitoring standards of education worldwide: PISA and its consequences. In Hayden, M., Levy, J., Thompson, J. J. (Eds.). Monitoring Standards of Education Worldwide: PISA and Its Consequences (pp. 488-497). SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781473943506.n33
Nilsen, T., & Gustafsson, J.-E. (Ed.) (2016). Teacher quality, instructional quality and student outcomes: Relationships across countries, cohorts and time. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-41252-8
OECD. (2016). Teacher Professionalism. Teaching in Focus, (14). Paris: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/5jm3xgskpc40-en
OECD. (2019). TALIS 2018 Results (Volume I): Teachers and School Leaders as Lifelong Learners. Paris: TALIS: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/1d0bc92a-en
Schildkamp, K. (2019). Data-based decision-making for school improvement: Research insights and gaps. Educational Research, 61(3), 257–273. https://doi.org/10.1080/ 00131881.2019.1625716
Schildkamp, K., Poortman, C.L., & Handelzalts, A. (2016). Data teams for school improvement. School Effectiveness and School Improvement, 27(2), 228–254. https://doi.org/10.1080/09243453.2015.1056192
Schweinberger, K., Näpfli, J., & Wullschleger, A. (2026). Research-based learning in teacher education: enhancing reflection skills as a key to perceived usefulness of evidence-informed practice. Zeitschrift für Bildungsforschung. https://doi.org/10.1007/s35834-025-00527-z
UNESCO. (2017). Global Education Monitoring Report: Accountability in Education. https://doi.org/10.54676/VVRO7638
Voelkel, R. H., & Chrispeels, J. H. (2017). Understanding the link between professional learning communities and teacher collective efficacy. School Effectiveness and School Improvement, 28(4), 505–526. https://doi.org/10.1080/09243453.2017.1299015
Wiksten, S. (2025). TALIS 2018 data indicates that teachers need support for developing skills in Pedagogical Decision Making. Nordic Journal of Comparative and International Education (NJCIE), 9(3). https://doi.org/10.7577/njcie.6058
Wiseman, A. W. (2010). The uses of evidence for educational policymaking: Global Contexts and International Trends. Review of Research in Education, 34(1), 1–24. https://doi.org/10.3102/0091732X09350472
Arslan, M. (2025). Quality and quality assurance in teacher professional development: A comparative study. Journal of Innovative Research in Teacher Education, 6(2), 117–128. https://doi.org/10.29329/jirte.2025.1341.6 (in English).
Breakspear, S. (2012). The policy impact of PISA: An exploration of the normative effects of international benchmarking in school system performance. OECD Education Working Papers, (71). http://dx.doi.org/10.1787/5k9fdfqffr28-en (in English).
Cho, V., & Wayman, J. C. (2014). Districts’ efforts for data use and computer data systems: The role of sensemaking in system use and implementation. Teachers College Record: The Voice of Scholarship in Education, 116(2), 1-45. https://doi.org/10.1177/016146811411600203 (in English).
Datnow, A., & Hubbard, L. (2016). Teacher capacity for and beliefs about data-driven decision making: A literature review of international research. Journal of Educational Change, 17(1), 7-28. https://doi.org/10.1007/s10833-015-9264-2 (in English).
Datnow, A., & Hubbard, L. (2016). Teacher capacity for and beliefs about data-driven decision making: A literature review of international research. Journal of Educational Change, (17), 7–28. https://doi.org/10.1007/s10833-015-9264-2 (in English).
Datnow, A., & Park, V. (2018). Professional Collaboration with Purpose: Teacher Learning Towards Equitable and Excellent Schools (1st Ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781351165884 (in English).
Elacqua, G., Hincapié, D., & Martínez, M. (2024). The effects of school accountability on teachers in public and private schools: Evidence from Chile. Education Finance and Policy, 19(4), 539–566. https://doi.org/10.1162/edfp_a_00416 (in English).
Hargreaves, A., & Fullan, M. (2012). Professional capital: Transforming teaching in every school. New York, NY: Teachers College Press. https://digilib.hamzanwadi.ac.id/index.php?p=fstream-pdf&fid=2205&bid=10399 (in English).
Holovko, M., & Naumenko, S. (2024). Rezultaty PISA 2022 v Ukraini: aktualni problemy zahalnoi serednoi osvity ta shliakhy yikh rozviazannia. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, (2), 20–34. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2024-2-20-34 (in Ukrainian).
Hopfenbeck, T. N. (2018). Assessment and learning in an uncertain world. Assessment in Education: Principles, Policy & Practice, 25(4), 351–354. https://doi.org/10.1080/0969594X.2018.1507247 (in English).
Hyson, D.M., Kovaleski, J.F., Silberglitt, B., & Pedersen, J.A. (2020). The data-driven school: Collaborating to improve student outcomes. The Guilford Press. https://www.guilford.com/excerpts/hyson_ch1.pdf?srsltid=AfmBOoqFcMON6vufUO-a0KFyPtc7plS7co1GdmBSq4iUF9qDdMPDYUHH (in English).
Kaplan, A. (2000). Capacity building: Shifting the paradigms of practice. Development in Practice, 10(3–4), 517–526. https://doi.org/10.1080/09614520050116677 (in English).
Kippers, W. A., Poortman, C. L., Schildkamp, K., & Visscher, A. J. (2018). Data literacy: What do educators learn and struggle with during a data use intervention? Studies in Educational Evaluation, (56), 21-31. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2017.11.001 (in English).
Lai, M., & Schildkamp, K. (2013). Data-based Decision Making: An Overview. In: Schildkamp, K., Lai, M., & Earl, L. (Eds). Data-based Decision Making in Education. Studies in Educational Leadership, vol 17. Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4816-3_2 (in English).
Levin, B. (2013). To know is not enough: Research knowledge and its use. Review of Education, 1(1), 2–31. https://doi.org/10.1002/rev3.3001 (in English).
Lukina, T. (2006). Dosvid pobudovy natsionalnykh system otsiniuvannia yakosti osvity. Upravlinnia osvitoiu, (13-14), 47-50 (in Ukrainian).
Lukina, T. O. (2004). Realizatsiia derzhavnoi polityky v rozvytku osobystisno oriientovanoi osvity. Pedahohika i psykholohiia, (3), 85-97 (in Ukrainian).
Lukina, T. O. (2008). Monitorynh v osviti. In Kremen, V. H. (Red.). Entsyklopediia osvity (pp. 519-521). Yurinkom Inter (in Ukrainian).
Lukina, T. O. (2011). Mizhnarodni doslidzhennia yakosti navchalnykh dosiahnen. In Kovbasiuk, Yu. V. (Ed.). Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia, vol. 4. Haluzeve upravlinnia (pp. 430-433). NADU. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/4127/ (in Ukrainian).
Mandinach, E. B., & Gummer, E. S. (2016). What does it mean for teachers to be data literate: Laying out the skills, knowledge, and dispositions. Teaching and Teacher Education: An International Journal of Research and Studies, 60(1), 366-376. http://dx.doi.org/10.1016/j.tate.2016.07.011 (in English).
Mandinach, E.B., & Schildkamp, K. (2021). Misconceptions about data-based decision making in education: An exploration of the literature. Studies in Educational Evaluation, (69), 100842. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2020.100842 (in English).
Mbabazi A, Bagiwa, Z.L, Muhammad T., & Aja, L. (2025). The Role of Output Monitoring and Review on Teacher Job Performance in Secondary Schools: Evidence from Kasese District, Uganda. F1000Research, (14), 764. https://doi.org/10.12688/f1000research.166552.1 (in English).
Michos, K., Schmitz, M.-L., & Petko, D. (2023). Teachers’ data literacy for learning analytics: a central predictor for digital data use in upper secondary schools. Education and Information Technologies. (28), 14453–14471. https://doi.org/10.1007/s10639-023-11772-y (in English).
Niemann, D., & Martens, K. (2015). 33 monitoring standards of education worldwide: PISA and its consequences. In Hayden, M., Levy, J., Thompson, J. J. (Eds.). Monitoring Standards of Education Worldwide: PISA and Its Consequences (pp. 488-497). SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781473943506.n33 (in English).
Nilsen, T., & Gustafsson, J.-E. (Ed.) (2016). Teacher quality, instructional quality and student outcomes: Relationships across countries, cohorts and time. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-41252-8 (in English).
OECD. (2016). Teacher Professionalism. Teaching in Focus, (14). Paris: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/5jm3xgskpc40-en (in English).
OECD. (2019). TALIS 2018 Results (Volume I): Teachers and School Leaders as Lifelong Learners. Paris: TALIS: OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/1d0bc92a-en (in English).
Schildkamp, K. (2019). Data-based decision-making for school improvement: Research insights and gaps. Educational Research, 61(3), 257–273. https://doi.org/10.1080/ 00131881.2019.1625716 (in English).
Schildkamp, K., Poortman, C.L., & Handelzalts, A. (2016). Data teams for school improvement. School Effectiveness and School Improvement, 27(2), 228–254. https://doi.org/10.1080/09243453.2015.1056192 (in English).
Schweinberger, K., Näpfli, J., & Wullschleger, A. (2026). Research-based learning in teacher education: enhancing reflection skills as a key to perceived usefulness of evidence-informed practice. Zeitschrift für Bildungsforschung. https://doi.org/10.1007/s35834-025-00527-z (in English).
Shakhrai, T. (2023). Suchasni paradyhmy osvity u profesiinomu stanovlenni pedahoha. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy, 23(1), 128-142. https://doi.org/10.35387/od.1(23).2023.128-142 (in Ukrainian).
UNESCO. (2017). Global Education Monitoring Report: Accountability in Education. https://doi.org/10.54676/VVRO7638 (in English).
Vasylieva, D. V., Holovko, M. V., Zhuk, Yu. O., Kozlenko, O. H., Liashenko, O. I., Naumenko, S. O., & Novosolova, V. I. (2020). Uroky PISA-2018: metodychni rekomendatsii. Pedahohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/719572/ (in Ukrainian).
Voelkel, R. H., & Chrispeels, J. H. (2017). Understanding the link between professional learning communities and teacher collective efficacy. School Effectiveness and School Improvement, 28(4), 505–526. https://doi.org/10.1080/09243453.2017.1299015 (in English).
Wiksten, S. (2025). TALIS 2018 data indicates that teachers need support for developing skills in Pedagogical Decision Making. Nordic Journal of Comparative and International Education (NJCIE), 9(3). https://doi.org/10.7577/njcie.6058 (in English).
Wiseman, A. W. (2010). The uses of evidence for educational policymaking: Global Contexts and International Trends. Review of Research in Education, 34(1), 1–24. https://doi.org/10.3102/0091732X09350472 (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.