Ключові слова
тьюторський підхід
педагогічні умови
вчитель закладу загальної середньої освіти
безперервна професійна освіта
змішані методи дослідження
фокус-групове інтерв’ю
Як цитувати
Анотація
Анотація. У статті емпірично визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування тьюторської компетентності вчителів закладів загальної середньої освіти у системі безперервної професійної освіти. Емпіричною базою стали анкетування вчителів, які реалізують тьюторський підхід (n = 47, 13 регіонів України), і п'ять фокус-групових інтерв'ю (n = 30, сім регіонів), проведені за логікою послідовного змішаного дизайну.
За результатами анкетування встановлено, що найвищу частоту вибору мають супервізія (97,9%), методичне вдосконалення (95,7%) і спеціалізоване навчання (91,5%). Фокус-групове дослідження виявило шість змістових кластерів, п'ять із яких присутні в усіх групах. Зіставлення етапів засвідчило дві розбіжності: власна мотивація, обрана в анкеті лише 63,8% респондентів, у групових обговореннях виявилася першою спонтанно актуалізованою темою, тоді як фінансове стимулювання (74,5% в анкеті) втратило статус педагогічної умови і було переосмислене як зовнішній мотиватор.
Запроваджено операційний критерій віднесення чинника до педагогічних умов – його керованість засобами системи безперервної професійної освіти. За цим критерієм із шести виявлених кластерів до системи педагогічних умов увійшли чотири: формування ціннісно-мотиваційної готовності; забезпечення спеціалізованої практико-орієнтованої підготовки; організація системи супервізії та рефлексивного супроводу; формування професійної спільноти практиків. Підтримку адміністрації, нормативно-правове визнання і фінансове стимулювання віднесено до організаційного контексту реалізації умов.
Наукова новизна полягає в емпіричному обґрунтуванні педагогічних умов на матеріалі досвіду вчителів-практиків українських шкіл та розмежуванні педагогічних умов і організаційного контексту їх реалізації. Результати можуть бути використані у проєктуванні програм підготовки вчителів до реалізації тьюторського підходу.
Посилання
Бедрій, Х. В. (2026). Критерії, показники та рівні сформованості тьюторської компетентності вчителів закладу загальної середньої освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, (223), 778–783. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-223-778-783
Гармаш, О. М. (2019). Тьюторська компетентність як теорія та практика професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов. Педагогіка формування творчої особистості у вищих і загальноосвітніх школах, (65), 26–30. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2019.65-2.5
Дем’яненко, Н. М. (2018). Посада «педагог-тьютор»: доцільність упровадження до Класифікатора професій України. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, 151(1), 47–51.
Осадча, К. П. (2020). Теоретичні та методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів до тьюторської діяльності (Дисертація доктора педагогічних наук). Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького.
Швець, Т. Е. (2025). Теорія і практика тьюторського забезпечення розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів (Дисертація доктора педагогічних наук). Український державний університет імені Михайла Драгоманова.
Appova, A., & Arbaugh, F. (2018). Teachers’ motivation to learn: Implications for supporting professional growth. Professional Development in Education, 44(1), 5–21. https://doi.org/10.1080/19415257.2017.1280495
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77–101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa
Creswell, J. W., & Plano Clark, V. L. (2018). Designing and conducting mixed methods research (3rd Ed.). SAGE.
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
Dinarte-Diaz, L., Gresham, J., Lemos, R., Patrinos, H. A., & Rodriguez-Ramirez, R. (2025). Investing in Human Capital During Wartime: Experimental Evidence from Ukraine. Policy Research Working Paper, (11196). https://doi.org/10.1596/1813-9450-11196
Edmondson, A. (1999). Psychological safety and learning behavior in work teams. Administrative Science Quarterly, 44(2), 350–383. https://doi.org/10.2307/2666999
Knowles, M. S. (1980). The modern practice of adult education: From pedagogy to andragogy. Cambridge.
Krueger, R. A., & Casey, M. A. (2015). Focus groups: A practical guide for applied research (5th Ed.). SAGE.
Schön, D. A. (1983). The reflective practitioner: How professionals think in action. Basic Books.
Wenger, E. (1998). Communities of practice: Learning, meaning, and identity. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511803932
Appova, A., & Arbaugh, F. (2018). Teachers’ motivation to learn: Implications for supporting professional growth. Professional Development in Education, 44(1), 5–21. https://doi.org/10.1080/19415257.2017.1280495 (in English).
Bedrii, Kh. V. (2026). Kryterii, pokaznyky ta rivni sformovanosti tiutorskoi kompetentnosti vchyteliv zakladu zahalnoi serednoi osvity [Criteria, indicators and levels of formation of tutoring competence of general secondary education teachers]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky, (223), 778–783. https://doi.org/10.36550/2415-7988-2026-1-223-778-783 (in Ukrainian).
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3 (2), 77–101. https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa (in English).
Creswell, J. W., & Plano Clark, V. L. (2018). Designing and conducting mixed methods research (3rd Ed.). SAGE (in English).
Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11(4), 227–268. https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01 (in English).
Demianenko, N. M. (2018). Posada «pedahoh-tiutor»: dotsilnist uprovadzhennia do Klasyfikatora profesii Ukrainy [The position of “teacher-tutor”: the expediency of introduction to the Classifier of Professions of Ukraine]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T. H. Shevchenka, 151(1), 47–51 (in Ukrainian).
Dinarte-Diaz, L., Gresham, J., Lemos, R., Patrinos, H. A., & Rodriguez-Ramirez, R. (2025). Investing in Human Capital During Wartime: Experimental Evidence from Ukraine. Policy Research Working Paper, (11196). https://doi.org/10.1596/1813-9450-11196 (in English).
Edmondson, A. (1999). Psychological safety and learning behavior in work teams. Administrative Science Quarterly, 44(2), 350–383. https://doi.org/10.2307/2666999 (in English)
Harmash, O. M. (2019). Tiutorska kompetentnist yak fenomen teorii ta praktyky profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov [Tutoring competence as a phenomenon of theory and practice of future foreign language teachers training]. Pedagogy of Creative Personality Formation in Higher and General Secondary Schools, (65), 26–31. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2019.65-2.5 (in Ukrainian).
Knowles, M. S. (1980). The modern practice of adult education: From pedagogy to andragogy. Cambridge (in English)
Krueger, R. A., & Casey, M. A. (2015). Focus groups: A practical guide for applied research (5th ed.). SAGE (in English)
Osadcha, K. P. (2020). Teoretychni ta metodolohichni zasady profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv do tiutorskoi diialnosti [Theoretical and methodological principles of future teachers’ professional training for tutoring activities] (Doctoral dissertation). Bohdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University (in Ukrainian).
Schön, D. A. (1983). The reflective practitioner: How professionals think in action. Basic Books (in English)
Shvets, T. E. (2025). Teoriia i praktyka tiutorskoho zabezpechennia rozvytku sotsialno-osobystisnykh kompetentnostei uchniv starshykh klasiv [Theory and practice of tutoring support for the development of social and personal competences of high school students] (Doctoral dissertation). Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University (in Ukrainian).
Wenger, E. (1998). Communities of practice: Learning, meaning, and identity. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511803932 (in English)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.