ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ: ДОСВІД РАДЯНСЬКИХ ПЕДАГОГІВ-НОВАТОРІВ ТА СУЧАСНІ ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню досвіду радянських педагогів-новаторів щодо впровадження візуалізації інформації у шкільний навчальний процес, а саме технології інтенсифікації навчання на основі схемних та знакових моделей навчального матеріалу і технології перспективно-випереджувального навчання з використанням опорних схем під час управління-коментування. Розкрито концептуальні засади та алгоритми реалізації цих технологій. Наведено аналіз їх упровадження у практику шкільного навчання та визначено актуальність отриманих результатів у контексті модернізації освіти. Візуалізація навчальної інформації розвиває сприйняття, мислення, пізнавальну діяльність учнів, підвищує мотивацію до навчання. Опорні конспекти (за В. Ф. Шаталовим) та опори (за С. М. Лисенковою) є не тільки демонстративним матеріалом – у поєднанні з відповідними методами використання вони утворюють технології візуалізації навчальної інформації. Перспективність цього напряму вдосконалення освітнього процесу зумовлена: 1) особливостями сприйняття, пам’яті та мислення сучасних дітей; 2) спрямованістю освітніх програм на розвиток критичного, системного та логічного мислення; 3) широкими можливостями реалізації засобів візуалізації сучасними інформаційними технологіями, які трансформують навчальний контент у мультимедійне інтерактивне середовище. Останнє водночас нівелює складності, пов’язані зі значним обсягом необхідного специфічного дидактичного матеріалу, та, як наслідок, об’ємністю процесу підготовки вчителя до уроків. Застосування мультимедійних дошок, комп’ютерів, планшетів розширює межі навчальних дидактичних матеріалів: стає можливим застосування в освітньому процесі візуалізації, заснованої на інтерактивності, динаміці та мультимедійності. Традиційна наочність також має свої переваги та не втрачає актуальності. Отже, використання в освітньому процесі технологій візуалізації навчальної інформації з інтегрованими ігровим та дослідницьким компонентами підвищує його когнітивність, а також активність та вмотивованість учнів.