Ключові слова
керівник закладу
оцінювання
об’єктивність
відмінність
розвиток закладу освіти
загальна середня освіта
Як цитувати
Анотація
У статті подано результати порівняльного емпіричного дослідження, присвяче- ного виявленню відмінностей та особливостей сприйняття керівниками закладів загальної се- редньої освіти того, наскільки трудним для них є здійснення об’єктивної оцінки різноманітних характеристик і результатів перебігу освітніх і управлінських процесів як передумови успішно- го впровадження у діяльність закладу освіти внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Дослідження проводилося методом анкетування. Внутрішня узгодженість запитань анкети, визначалась за допомогою α-критерію Кронбаха і склала 0,848. Було проаналізовано відповіді 199 керівників залежно від їх посадового статусу (директора або заступника директора).
Результати статистичного аналізу підтвердили на рівні r = 0,05 наявність відмінностей між різними категоріями керівників закладів освіти (директорами і заступниками директорів) у ставленні до ступеня трудності дотримання ними об’єктивності в оцінюванні. Виявлено, що директорам шкіл в процесі ранжування властиво надавати у цілому більш високі оцін- ки власним відчуттям трудності дотримання об’єктивності при оцінюванні, ніж заступникам директорів. Величина ефекту відмінності склала у цілому d = 0,49, що відповідає приблиз- но середній величині відмінності результатів ранжування оцінок. Найвища величина ефекту (d = 1,13007) виявлена у сприйнятті очільниками закладів освіти ступеня трудності об’єктив- ного оцінювання параметрів аналітико-оцінювальної діяльності, найнижча (d = 0,06748) – параметрів самооцінювання керівниками власної компетентності та результативності профе- сійної діяльності. Обґрунтовано та за допомогою факторного аналізу підтверджено, що вияв- лені відмінності в оцінках керівниками закладів загальної середньої освіти сприйняття ступеня трудності оцінювання складових і характеристик освітніх та управлінських процесів можуть бути зумовлені специфікою професійної діяльності та відмінностями у посадових обов’язках цих категорій керівників.
Посилання
Лукіна, Т.О. (2004a). Державна політика забезпечення якості загальної середньої освіти. Економіка України. 6, 64–71.
Лукіна, Т.О. (2004b). Реалізація державної освітньої політики щодо розвитку особистісно-орієнтованої освіти. Педагогіка і психологія. 3, 85 – 97.
Arieli, S., Sagiv, L., Roccas, S. (2020). Values at work: The impact of personal values in organisations. Applied Psychology, 69(2), 230–275. https://doi.org/10.1111/apps.12181
Skimina, E., Cieciuch, J., Schwartz, S. H., Davidov, E., Algesheimer, R. (2019). Behavioral signatures of values in everyday behavior in retrospective and real-time self-reports. Frontiers in Psychology, 10, Article 281. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00281
Roccas, S., Sagiv, L., Oppenheim, S., Elster, A., Gal A. (2014). Integrating content and structure aspects of the self: Traits, values, and self-improvement. Journal of Personality, 82(2), 144–157. https://doi.org/10.1111/jopy.12041
Schwartz, S. H. (1992). Universals in the content and structure of values: Theoretical advances and empirical tests in 20 countries. In Zanna, M. (Ed.), Advances in experimental social psychology, 25, 1–65. Academic Press. https://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid =rep1&type=pdf&doi=dc49e27d0ed890cd3ed2e80ca0b0107207f12a64
Amit A., Sagiv, L. (2013). The role of epistemic motivation in individuals’ response to decision complexity. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 121(1), 104–117. https://doi.org/10.1016/j.obhdp.2013.01.003
Sagiv, L., & Roccas, S. (2021). How Do Values Affect Behavior? Let Me Count the Ways. Personality and Social Psychology Review, 25(4), 295–316. https://doi.org/10.1177/10888683211015975
Якість освіти. У Енциклопедія освіти. (2008a). В.Г. Кремень (Ред.). (с. 1017 – 1018). Київ: Юрінком Інтер.
Управління якістю освіти. У Енциклопедія освіти. (2008b). В.Г. Кремень (Ред.). (с. 945 – 947). Київ: Юрінком Інтер.
Лукіна, Т.О. (2020). Управління якістю загальної середньої освіти: навчально-методичний посібник. Київ: Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/723465/
Лукіна, Т.О. (2022). Зарубіжні підходи до розроблення моделей самооцінювання закладів загальної середньої освіти. Український педагогічний журнал. 2, 19–30. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-2-19-30
Лукіна, Т.О. (2005). Моніторинг в освіті. Створення та функціонування систем моніторингу якості освіти. Управління освітою. 4 (100), 1–15.
Моніторинг в освіті. У Енциклопедія освіти. (2008с). В.Г. Кремень (Ред.). (с. 519 – 521). Київ: Юрінком Інтер.
Лукіна, Т.О. (2007). Вимірювання та управління якістю освіти: навчально-методичні матеріали. Київ: Експрес-об’ява.
Міністерство економіки України. (2021). Про затвердження професійного стандарту «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти». Отримано з https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2021/09/22/Nakaz-568-zatverdzh.standartu.keriv.22.09.pdf
Orphanos, S. (2014). What matters to principals when they evaluate teachers? Evidence from Cyprus. Educational Management Administration & Leadership, 42(2), 243–258. https://doi.org/10.1177/1741143213499262
Shaked, Haim. (2018). Why principals often give overly high ratings on teacher evaluations. Studies in Educational Evaluation, 59, 150–157. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2018.07.007.
Medley, D, Coker, H. (1987). The accuracy of principals' judgments of teacher performance. Journal of Educational Research ,80, 242–247.
Frase, L, Streshly, W. (1994). Lack of accuracy, feedback, and commitment in teacher evaluation. Journal of Personnel Evaluation in Education,18, 47–57.
Haefele, D. (1992). Evaluating teachers: An alternative model. Journal of Personnel Evaluation in Education, 16, 335–345.
Scriven, M. (1981). Summative teacher evaluation. In: Millman, J. (ed.) Handbook of Teacher Evaluation. Beverly Hills: SAGE, 14–22.
Ostrander, L. (1996). Multiple judges of teacher effectiveness: Comparing teacher self-assessments with the perceptions of principals, students and parents. Paper presented at 1996 AERA convention.
Jacob, B., Lefgren, L. (2008). Can principals identify effective teachers? Evidence on subjective performance evaluation in education. Journal of Labor Economics, 26, 101−136
Rinehart, J., Young, P. (1996). Effects of teacher gender and principal gender on ratings of teacher performance. Journal of Personnel Evaluation in Education, 10, 313–323.
Cangelosi, J. (1991). Evaluating Classroom Instruction. New York: Longman.
VanSciver, J. (1990). Teacher dismissals. Phi Delta Kappan, 72, 318–319.
Choi, Yeseul, Lee, Sanghun, & Oh, Hunseok. From the best practices of successful school leaders: Developing and validating the principal competencies inventory in South Korea. Educational Management Administration & Leadership. First published online March 23, 2022. https://doi.org/10.1177/17411432221082914
Лукіна, Т.О. (2012). Технологія розробки анкет для моніторингових досліджень освітніх проблем. Методичний посібник. Миколаїв: ОІППО. https://core.ac.uk/download/pdf/32304920.pdf
Cronbach, L. (1951). Coefficient alpha and the internal structure of tests. Psychometrika. Vol. 16, iss. 3, 297–334. https://doi.org/10.1007/bf02310555
Bland, J. M., Altman, D. G. (1997). Statistics notes: Cronbach’s alpha. BMJ, 314, 572. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2126061/pdf/9055718.pdf
Таблиці функцій та критичних точок розподілів. Розділи: Теорія ймовірностей. Математична статистика. Математичні методи в психології. (2009). Харків: УЦЗУ.
Milenovic, Z. M. (2011). Application of Mann-Whitney u test in research of professional training of primary school teachers. Metodički obzori, 6(1), 73–79. https://hrcak.srce.hr/file/106020
Лукіна, Т.О. (2022). Об’єктивність оцінювання освітніх та управлінських процесів: відмінності у поглядах адміністраторів закладів загальної середньої освіти. Педагогічна компаративістика і міжнародна освіта – 2022: виклики і перспективи в умовах турбулентності світу. Матеріали VІ Міжнародної наукової конференції, 4 листопада, 2022, Київ –Тернопіль, 148–151. https://doi.org/10.32405/978-617-692-729-7-2022-296/
Cohen, J. (1988). Statistical Power Analysis for the Behavioral Sciences (2nd ed.). Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers. https://www.utstat.toronto.edu/~brunner/oldclass/378f16/readings/CohenPower.pdf
Lukina, T.O. (2004a). Derzhavna polityka zabezpechennia yakosti zahalnoi serednoi osvity. Ekonomika Ukrainy. 6, 64–71. (in Ukrainian).
Lukina, T.O. (2004b). Realizatsiia derzhavnoi osvitnoi polityky shchodo rozvytku osobystisno-oriientovanoi osvity. Pedahohika i psykholohiia. 3, 85 – 97. (in Ukrainian).
Arieli, S., Sagiv, L., Roccas, S. (2020). Values at work: The impact of personal values in organisations. Applied Psychology, 69(2), 230–275. https://doi.org/10.1111/apps.12181 (in English).
Skimina, E., Cieciuch, J., Schwartz, S. H., Davidov, E., Algesheimer, R. (2019). Behavioral signatures of values in everyday behavior in retrospective and real-time self-reports. Frontiers in Psychology, 10, Article 281. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00281 (in English).
Roccas, S., Sagiv, L., Oppenheim, S., Elster, A., Gal A. (2014). Integrating content and structure aspects of the self: Traits, values, and self-improvement. Journal of Personality, 82(2), 144–157. https://doi.org/10.1111/jopy.12041 (in English).
Schwartz, S. H. (1992). Universals in the content and structure of values: Theoretical advances and empirical tests in 20 countries. In Zanna, M. (Ed.), Advances in experimental social psychology, 25, 1–65. Academic Press. https://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid =rep1&type=pdf&doi=dc49e27d0ed890cd3ed2e80ca0b0107207f12a64 (in English).
Amit A., Sagiv, L. (2013). The role of epistemic motivation in individual’s response to decision complexity. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 121(1), 104–117. https://doi.org/10.1016/j.obhdp.2013.01.003 (in English).
Sagiv, L., & Roccas, S. (2021). How Do Values Affect Behavior? Let Me Count the Ways. Personality and Social Psychology Review, 25(4), 295–316. https://doi.org/10.1177/10888683211015975 (in English).
Yakist osvity. U Entsyklopediia osvity. (2008a). V.H. Kremen (Red.). (s. 1017 – 1018). Kyiv: Yurinkom Inter. (in Ukrainian).
Upravlinnia yakistiu osvity. U Entsyklopediia osvity. (2008b). V.H. Kremen (Red.). (s. 945 – 947). Kyiv: Yurinkom Inter. (in Ukrainian).
Lukina, T.O. (2020). Upravlinnia yakistiu zahalnoi serednoi osvity: navchalno-metodychnyi posibnyk. Kyiv: Pedahohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/723465/ (in Ukrainian).
Lukina, T.O. (2022). Zarubizhni pidkhody do rozroblennia modelei samootsiniuvannia zakladiv zahalnoi serednoi osvity. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal. 2, 19–30. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-2-19-30 (in Ukrainian).
Lukina, T.O. (2005). Monitorynh v osviti. Stvorennia ta funktsionuvannia system monitorynhu yakosti osvity. Upravlinnia osvitoiu. 4 (100), 1–15. (in Ukrainian).
Monitorynh v osviti. U Entsyklopediia osvity. (2008s). V.H. Kremen (Red.). (s. 519 – 521). Kyiv: Yurinkom Inter. (in Ukrainian).
Lukina, T.O. (2007). Vymiriuvannia ta upravlinnia yakistiu osvity: navchalno-metodychni materialy. Kyiv: Ekspres-obiava. (in Ukrainian).
Ministerstvo ekonomiky Ukrainy. (2021). Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu «Kerivnyk (dyrektor) zakladu zahalnoi serednoi osvity». Otrymano z https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2021/09/22/Nakaz-568-zatverdzh.standartu.keriv.22.09.pdf (in Ukrainian).
Orphanos, S. (2014). What matters to principals when they evaluate teachers? Evidence from Cyprus. Educational Management Administration & Leadership, 42(2), 243–258. https://doi.org/10.1177/1741143213499262 (in English).
Shaked, Haim. (2018). Why principals often give overly high ratings on teacher evaluations. Studies in Educational Evaluation, 59, 150–157. https://doi.org/10.1016/j.stueduc.2018.07.007. (in English).
Medley, D, Coker, H. (1987). The accuracy of principal’s judgments of teacher performance. Journal of Educational Research ,80, 242–247. (in English).
Frase, L, Streshly, W. (1994). Lack of accuracy, feedback, and commitment in teacher evaluation. Journal of Personnel Evaluation in Education,18, 47–57. (in English).
Haefele, D. (1992). Evaluating teachers: An alternative model. Journal of Personnel Evaluation in Education, 16, 335–345. (in English).
Scriven, M. (1981). Summative teacher evaluation. In: Millman, J. (ed.) Handbook of Teacher Evaluation. Beverly Hills: SAGE, 14–22. (in English).
Ostrander, L. (1996). Multiple judges of teacher effectiveness: Comparing teacher self-assessments with the perceptions of principals, students and parents. Paper presented at 1996 AERA convention. (in English).
Jacob, B., Lefgren, L. (2008). Can principals identify effective teachers? Evidence on subjective performance evaluation in education. Journal of Labor Economics, 26, 101−136. (in English).
Rinehart, J., Young, P. (1996). Effects of teacher gender and principal gender on ratings of teacher performance. Journal of Personnel Evaluation in Education, 10, 313–323. (in English).
Cangelosi, J. (1991). Evaluating Classroom Instruction. New York: Longman. (in English).
VanSciver, J. (1990). Teacher dismissals. Phi Delta Kappan, 72, 318–319. (in English).
Choi, Yeseul, Lee, Sanghun, & Oh, Hunseok. From the best practices of successful school leaders: Developing and validating the principal competencies inventory in South Korea. Educational Management Administration & Leadership. First published online March 23, 2022. https://doi.org/10.1177/17411432221082914 (in English).
Lukina, T.O. (2012). Tekhnolohiia rozrobky anket dlia monitorynhovykh doslidzhen osvitnikh problem. Metodychnyi posibnyk. Mykolaiv: OIPPO. https://core.ac.uk/download/pdf/32304920.pdf (in Ukrainian).
Cronbach, L. (1951). Coefficient alpha and the internal structure of tests. Psychometrika. Vol. 16, iss. 3, 297–334. https://doi.org/10.1007/bf02310555 (in English).
Bland, J. M., Altman, D. G. (1997). Statistics notes: Cronbachs alpha. BMJ, 314, 572. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2126061/pdf/9055718.pdf (in English).
Tablytsi funktsii ta krytychnykh tochok rozpodiliv. Rozdily: Teoriia ymovirnostei. Matematychna statystyka. Matematychni metody v psykholohii. (2009). Kharkiv: UTsZU. (in Ukrainian).
Milenovic, Z. M. (2011). Application of Mann-Whitney u test in research of professional training of primary school teachers. Metodički obzori, 6(1), 73–79. https://hrcak.srce.hr/file/106020 (in English).
Lukina, T.O. (2022). Obiektyvnist otsiniuvannia osvitnikh ta upravlinskykh protsesiv: vidminnosti u pohliadakh administratoriv zakladiv zahalnoi serednoi osvity. Pedahohichna komparatyvistyka i mizhnarodna osvita – 2022: vyklyky i perspektyvy v umovakh turbulentnosti svitu. Materialy VI Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, 4 lystopada, 2022, Kyiv –Ternopil, 148–151. https://doi.org/10.32405/978-617-692-729-7-2022-296/ (in Ukrainian).
Cohen, J. (1988). Statistical Power Analysis for the Behavioral Sciences (2nd ed.). Hillsdale, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, Publishers. https://www.utstat.toronto.edu/~brunner/oldclass/378f16/readings/CohenPower.pdf (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.