Правове забезпечення ефективного управління закладом загальної середньої освіти в умовах воєнного часу

Анотація

Статтю присвячено аналізу правового забезпечення дієвого управління освітнім закладом України в умовах воєнного часу, що складається з ефективного застосування ситуаційного управління та елементів антикризового управління. Зясовано, що з 24 лютого 2022 року повномасштабна війна Російської Федерації проти України загострила проблему правого забезпечення ефективного управління освітнім закладом. Проведено аналіз сучасних досліджень з проблематики правового регулювання та забезпечення дієвого управління освітнім закладом в умовах війни (наприклад, інформаційно-аналітичних довідок Державної служби якості освіти України та доповіді про якість вищої освіти від Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти). Визначено, що управління закладами освіти в умовах воєнного часу характеризується: постійним спостереженням, виявленням та локалізацією проблемних явищ, які відбуваються в освітньому середовищі навчального закладу; попередження кризових ситуацій. Зясовано, що чинні нормативно-правові акти недостатньо регламентують та забезпечують ефективне управління освітнім закладом під час воєнного часу. Здійснено аналіз існуючого правового забезпечення щодо управління освітнім закладом в умовах воєнного стану. Зроблено висновок, що в Україні наявні прогалини у правовому забезпечені управління освітнім закладом в умовах воєнного час, а саме: відсутність необхідних документів, рекомендацій, курсів для педагогів щодо дій в умовах воєнного часу; відсутність стратегії компенсації освітніх витрат здобувачів освіти на рівні держави тощо; відсутність постійного механізму одночасного функціонування різних форм здобуття освіти; відсутність рекомендацій щодо дій керівників освітнього закладу та педагогічних працівників у разі руйнування чи пошкодження освітнього закладу; відсутність рекомендацій щодо орієнтованих дій освітніх закладів, працівників закладів освіти, органів управління освітою, які опинилися у тимчасовій окупації; відсутнє розуміння можливостей використання автономії у розвитку управління освітнім закладом із наявним правовим забезпеченням.