Проблема управління шкільною освітою у науковому полі Норвегії

Максименко, О. . (2023). Проблема управління шкільною освітою у науковому полі Норвегії. Український Педагогічний журнал, (3), 37–53. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-37-53

Анотація

Стаття присвячена висвітленню питання управління шкільною освітою у науковому полі Норвегії, засновуючись на прикладі досвіду наукової роботи Університету Осло. Визначаючись провідною рушійною силою змін функціонування освіти загалом та її шкільної ланки зокрема, управління покликано реалізовуватися у державі у межах шкільних спільнот задля виконання своєї суспільної, освітньої, реформативної та трансформаційної місій, вибудовуючись з урахуванням особливих реалій країни Норвегії.
Встановлено, що наукове поле дослідження проблеми управління шкільною освітою сформоване у вимір, який поєднав площини наукового простору країни, європейського та глобалізованого наукового досвіду. Практично така схема наукового пошуку працює, базуючись на поєднанні досліджень засобами різноманітних проєктів, поєднуюючи проєкти на здобуття ступеня, та міжнародних мереж, у межах яких відбувається робота щодо напрямів вивчення та розробки проблем управління шкільною освітою.
З’ясовано, що для цілісного вивчення питання управління шкільною освітою та за багатовимірності досліджуваних контекстів використовується перелік інструментів, а саме: теоретико-методологічні підходи (історичний, соціокультурний, прогнозування, моделювання, міждисциплінарний, багаторівневий, крос-контекстний аналіз тощо) та методи (порівняльного аналізу, кейсів, аналізу інформаційних джерел та контекстів, екстраполяції тощо), що дозволяє виявити особливості досліджуваного феномену у Норвегії та зарубіжжі.
Проведений аналіз проблематики досліджень управління шкільною освітою Норвегії дозволив виявити основні напрями, які тісно взаємопов’язані та взаємовпливові: реформування шкільної освіти у напрямку демократичних змін включно, освітнє управління (підпорядкування та співробітництво), вдосконалення навчальних планів, підзвітність, лідерство.
Зроблено висновок, що управління шкільною освітою позиціонується у країні, як і у Європі, як нове державне управління через реформування та модернізацію з обов’язковою вихідною позицією – урахуванням існуючих відмінностей у національних контекстах для подальших успішних трансформацій. Враховуючи особливості внутрішніх потреб, основними напрямами нового державного управління означені: навчальні плани та освітні реформи, управління та підзвітність, лідерство та просування знань, що розробляється у тематиці дослідницької діяльності у наковому полі країни.

https://doi.org/10.32405/2411-1317-2023-3-37-53

PDF

HTML

Посилання

Глушко, О. (2017). Європейський вектор освітніх реформ в Україні. Український педагогічний журнал, 4, 5–11. https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/559/489

Глушко, О. (2020). Сучасна система освіти Республіки Польща: актуальні питання реформування. СумДПУ імені А.С. Макаренка. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 7 (101), 228-240. https://doi.org/10.24139/2312-5993/2020.07/228-240

Глушко, О. (2022). Стратегічний та законодавчий рівні реформування змісту шкільної освіти на компетентнісних засадах у країнах ЄС. Український Педагогічний журнал, 4, 45–58. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-45-58

Джурило, А.П. (2014). До питання «реформування» як однієї з ключових дефініцій у галузі освіти. Нові технології навчання: наук.-метод. зб./Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (с.81–87).

Джурило, А. П. (2015). Актуальні проблеми управління освітніми системами у зарубіжжі: централізація і децентралізація. Український педагогічний журнал, 4, 170–178. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2015_4_22

Джурило, А. П. (2017). Оптимізація управління шкільною освітою: досвід Польщі. Педагогіка і психологія, 3 (96), 32–38.

Джурило, А.П., Глушко, О.З., Локшина, О.І, Маріуц, І.О., Тименко, М.М., Шпарик, О.М. (2018). Трансформаційні процеси у шкільній освіті країн Європейського Союзу та США. ТОВ «КОНВІ ПРІНТ». https://lib.iitta.gov.ua/713168/1/18-01.pdf

Локшина, О. (2016, 6 червня). Трансформація як парадигма розвитку освіти Педагогічна компаративістика – 2016: освітні реформи та інновації у глобалізованому світі, Київ, Україна.

Локшина, О. (2017, 11 лютого). Європеізація освіти в Україні. Емпіричні дослідження для реформування освіти в Україні, Київ, Україна.

Локшина, О.І., Глушко, О.З., Джурило, А.П., Кравченко, С.М., Нікольська, Н.В., Тименко, М.М., Шпарик, О.М. (2021). Тенденції розвитку шкільної освіти в країнах ЄС, США та Китаї : монографія Дослідження за темою. КОНВІ ПРІНТ. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/730544

Локшина, О. (2022). Стратегія європейського співробітництва у галузі освіти і навчання у 2021–2030 рр. як євроінтеграційний орієнтир для української освіти. Український педагогічний журнал, 4, 5–17. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-5-17

Матусевич, Т., Колесник, Л. (2019). Демократія в освіті: ідеальне буття чи педагогічна реальність? Філософія освіти. Philosophy of Education, 1 (24), 115–127. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2019-24-1-115-127

Топузов, О. (2015). Забезпечення якості загальної середньої освіти: на шляху до європейських стандартів. Український педагогічний журнал, 1, 16–27. https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/36

Шпарик, О. (2019). Поняття «освітній розвиток» та «реформування освіти» у сучасному науковому дискурсі України та Китаю. Український педагогічний журнал, 3, 38–49. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2019-3-38-49

Aas, M. (2017). Understanding leadership and change in schools: expansive learning and tensions. International Journal of Leadership in Education, 20(3), 278–296. https://doi.org/10.1080/13603124.2015.1082630

Abrahamsen, H. N., Aas, M. & Hellekjær, G. O. (2015). How do principals make sense of school leadership in Norwegian reorganised leadership teams?. School Leadership and Management, 35(1), 62–78 . https://doi.org/10.1080/13632434.2014.992775

Baek, C., Tiplic, D., Santos, Í. (2022). Evidence-Based Policymaking in Nordic Countries: Different Settings, Different Practices?. In B. Karseth, K. Sivesind & G. Steiner-Khamsi (Eds.), Evidence and Expertise in Nordic Education Policy. A comparative Network Analysis. (pp. 253–279). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-91959-7_9

Day, C. (2015). International Successful School Principals Project(ISSPP): Multi-Perspective Research on School Principals. [Brochure].The University of Nottingham. https://www.uv.uio.no/ils/english/research/projects/isspp/brochure/isspp1709-brochure-final.pdf

Easley II, J., & Tulowitzki, P. (Eds.). (2016). Educational Accountability: International perspectives on challenges and possibilities for school leadership (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315772356

Ehren, M.C.M., Gustafsson, J.E., Altrichter, H., Skedsmo, G., Kemethofer, D., Huber, S.G. (2015): Comparing effects and side effects of different School inspection systems across Europe. Comparative Education, 51(3), 1-26. https://doi.org/10.1080/03050068.2015.1045769

Gunnulfsen, A.-E. (2018). Micro Policy Making in Schools. Use of national Test Results in a Norwegian Context. [PhD-thesis, Faculty of Educational Sciences, University of Oslo]. CurateND. https://www.duo.uio.no/bitstream/handle/10852/61908/1/PhD-Gunnulfsen-2018.pdf

Gunnulfsen, A. E. & Roe, A. (2018). Investigating teachers' and school principals' enactments of national testing policies: A Norwegian study. Journal of Educational Administration, 56 (3), 332-349. https://doi.org/10.1108/JEA-04-2017-0035

Gunnulfsen, A. E. (2021). School leadership and micro-policymaking in schools: Time use and the collective care for the self. International Journal of Leadership in Education, 1–21. https://doi.org/10.1080/13603124.2020.1854867

Gunnulfsen, A. E., & Jacobsen, H. M. (2022). School–University Partnership for School Development: Risks and Realities of a National Policy Initiative. In Partnerships in Education (pp. 173–194). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-98453-3_8

Gunnulfsen, A. E., & Larsen, E. (2021, August 31). The Norwegian case of school reform, external quality control, and the call for democratic practice. In Oxford Research Encyclopedia of Education. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.1680

Gunnulfsen, A. E., & Møller, J. (2016). National Testing: Gains or Strains? School Leaders’ Responses to Policy Demands. Leadership and Policy in Schools, 16(3),1–20. https://doi.org/10.1080/15700763.2016.1205200

Hall, J. B. (2018). Processes of reforming: The case of the Norwegian state school inspection policy frameworks. Education Inquiry. 9(4), 397 – 414. http://dx.doi.org/10.1080/20004508.2017.1416247

Hall, J. B. (2018). The performative shift: middle leadership 'in the line of fire'. Journal of Educational Administration and History, 50(4), 364–378. http://dx.doi.org/10.1080/00220620.2018.1518317

Hall, J. B. (2017). "Governing by templates" through new modes of school inspection in Norway. Journal of Educational Change, 18(2), 161–182.

http://dx.doi.org/10.1007/s10833-017-9295-y

Hall, D., Grimaldi, E., M Gunter, H., Møller, J., Serpieri, R., Skedsmo, G. (2015). Educational reform and modernisation in Europe: The role of national contexts in mediating the new public management. European Education Research Journal, 14(6), 487-507. https://doi.org/10.1177/1474904115615357

Hall, J. B., Gunnulfsen. A. E. & Jensen, R. (2023). Organisational Arrangements, Resources and Tensions in the Enactment of a Renewed State Curriculum: The Entrepreneurial Role of Principals and Superintendents. Journal of Educational Administration and History. https://doi.org/10.1080/00220620.2023.2175801

Hall, J. B. & Sivesind, K. (2014). State School Inspection Policy in Norway and Sweden (2002–2012): a reconfiguration of governing modes? Journal of Education Policy, 30(3), 429–458. https://doi.org/10.1080/02680939.2014.945488

Jensen, R. (2022). Professional development of school leadership as boundary work: patterns of initiatives and interactions based on a Norwegian case. International Journal of Leadership in Education, 25(4), 515–532. https://doi.org/10.1080/13603124.2020.1716998

Karseth, B., Wahlstrӧm, N. (2023). Contemporary trends in curriculum research. In Tierney, R. J., Rizvi, F., Ercikan, K. (Eds.), International Encyclopedia of Education, 7 (pp.74–84). Elsevier. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-818630-5.03011-6

Lokshyna, O., Dzhurylo, A., Hlushko, O., Shparyk, O. (2021). Secondary education reform priorities under globalisation: the case of Ukraine in comparison with China, Germany and Poland. SHS Web of Conferences, 104, 1–11. https://doi.org/10.1051/shsconf/202110401004

Lokshyna, О. (2019). The Secondary Education Reform in Ukraine: Moving to the EU Standards. Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Sectio J paedagogia-psychologia, 32, 99–110. https://doi.org/10.17951/j.2019.32.1.99-110

Luimes, M. & Karseth, B. (2018). Pre-vocational education in the curriculum: the case of Norwegian lower secondary education, Journal of Curriculum Studies, 51(2), 245–261. https://doi.org/10.1080/00220272.2018.1528301

Lunde, I. M. (2021). Emergent school leader subjectivities in digitized practices: the case of VSware. International Journal of Leadership in Education, 1-21. https://doi.org/10.1080/13603124.2021.2000034

Lunde, I. & Gunnulfsen, A. E. (2021). Governance Through Digital Formations – The Case of ‘What Works’ in a Norwegian Education Context. In John Benedicto Krejsler & Lejf Moos (Eds.), What Works in Nordic School Policies? (pp.195 – 212). Springer.

Mausethagen, S., Prøitz, T. S. & Skedsmo, G. (2019). School leadership in data use practices: collegial and consensus-oriented. Educational Research, 61(1), 70–86. https://doi.org/10.1080/00131881.2018.1561201

Møller, J. (2012). The Construction of a Public Face as a School Principal. The International Jounal of Educational Management, 26(5), 452-460.

Møller, J. (2018). Creating Cultures of Equity and High Expectations in a Low-Performing School. Interplay Between District and School Leadership. Nordic Journal of Comparative and International Education (NJCIE), 2 (2–3), 86–102. https://doi.org/10.7577/njcie.2802

Møller, J. (2021). Images of Norwegian educational leadership - historical and current distinctions. In: Normand, R. et al. (Eds), The Cultural and Social Foundations of Educational Leadership (pp. 67–82). Springer.

Møller, J. (2020). Management, Leadership and Governance in Secondary Education (Norway). In I. Menter, M. T. Tatto & K. Hognestad (Eds.), Bloomsbury Education and Childhood Studies (pp. 7– 14). Bloomsbury Academic.

Møller, J. & Rönnberg, L. (2021). Critical perspectives in and approaches to educational leadership in two Nordic countries. In S.J. Courtney, H.M. Gunter, R. Niesche & T. Trujillo (Eds), Understanding educational leadership: Critical perspectives and approaches (pp. 105–119). Bloomsbury.

Møller, J. & Skedsmo, G. (2013). Norway: Centralisation and Decentralisation as Twin Reform Strategies. In L. Moos (Ed.), Transnational Influences on Values and Practices in Nordic Educational Leadership. Is there a Nordic Model? (pp. 61–72). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-6226-8_5

Mølstad, Ch. E., & Hansén, S. E. (2013). Curriculum as a governing instrument – A comparative study of Finland and Norway. Education Inquiry, 4(4), 735–753. https://doi.org/10.3402/edui.v4i4.23219

Ottesen, E. (2018). Committing to School Development: Social and Material Entanglements. Nordic Journal of Comparative and International Education (NJCIE), 2(2-3), 181–195. https://doi.org/10.7577/njcie.2774

Ottesen, E., & Stephens, F. (Eds.). (2018). School Evaluation with a Purpose – Challenges and Alternatives. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780815376484

Sivesind, K. (2019). Nordic Reference Societies in School Reforms in Norway: An Examination of Finland and the Use of International Large-Scale Assessments. In F. Waldow & G. Steiner-Khamsi (Eds.), Understanding PISA’s Attractiveness. Critical Analyses in Comparative Policy Studies (pp. 89 – 107). Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781350057319.ch-005

Sivesind, K. (2021). Historical Trajectories of the Contract-School Model in Norway. In Tröhler, Daniel & Zhao, Weili (Eds.), Asian-European Encounters on 21st-century Competence-based Curriculum Reforms. Cultural Views on Globalization and Localization. (pp. 57–84). Springer.

Sivesind, K. & Skedsmo, G. (2020). Educational Governance, Gap-Management Strategies, and Reorganizational Processes of the State Authorities in Norway. In H. Ârlestig & O. Johansson (Eds.), Educational Authorities and the Schools (pp. 75 – 92). Springer.

Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018a): Assessment and evaluation: incentives, sanctions and power relations. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(3), 207-210. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9284-6

Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018b): Key actors’ involvement in implementing assessment reforms and using quality improvement measures. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(2), 93-95. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9279-3

Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018c): Reliability, validity and fairness—key issues in assessing the quality of teaching, instructional leadership and school practice. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(4), 343-346. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9290-8

Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018d): Teacher evaluation: the need for valid measures and increased teacher involvement. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(1), 1-5. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9273-9

Sundby, A. Hotvedt & Karseth, B. (2021). `The knowledge question` in the Norwegian curriculum. Curriculum Journa, 33(3), 427–442. https://doi.org/10.1002/curj.139.

Trujillo, T., Møller, J., Jensen, R., Kissel, R., & Larsen, E. (2021). Images of educational leadership: How principals make sense of democracy and social justice in two distinct policy contexts. Educational Administration Quarterly, 57(4), 536–569. https://doi.org/10.1177/0013161X20981148

University of Oslo. (2010a). Curriculum Studies, Leadership and Educational Governance (CLEG). Retrieved July 12, 2023, from https://www.uv.uio.no/english/research/groups/cleg/

University of Oslo. (2010b). International Successful School Principalship Project (ISSPP). Retrieved July 1, 2023, from https://www.uv.uio.no/ils/english/research/projects/isspp/index.html

University of Oslo. (2013). Research projects and networks. Retrieved July 10, 2023, from https://www.uv.uio.no/english/research/groups/cleg/Research-projects/

University of Oslo. (2018). Policy Knowledge and Lesson Drawing in Nordic School Reform in an Era of International Comparison (POLNET). Retrieved July 10, 2023, from https://www.uv.uio.no/iped/english/research/projects/sivesind-policy-knowing-and-lesson-drawing/index.html

University of Oslo. (2016). Tool Mediation in the Education of School Leaders (MEDIATION). Retrieved July 10, 2023, from https://www.uv.uio.no/ils/english/research/projects/school-leadership-development/index.html

The University of Strasbourg and research unit SAGE (Societies, Actors and Governement in Europe), the University of Oslo, the University of Manchester. (n.d.). Leading Education and Democratic Schools. 4 Th Seminar, France. https:// /triangle.ens-lyon.fr/IMG/pdf/se_minairenpmstrasbourgfrance16-18june2014.pdf

Hlushko, O. (2017). Yevropeiskyi vektor osvitnikh reform v Ukraini. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 4, 5–11. https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/559/489 (in Ukrainian).

Hlushko, O. (2020). Suchasna systema osvity Respubliky Polshcha: aktualni pytannia reformuvannia. SumDPU imeni A.S. Makarenka. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 7 (101), 228-240. https://doi.org/10.24139/2312-5993/2020.07/228-240 (in Ukrainian).

Hlushko, O. (2022). Stratehichnyi ta zakonodavchyi rivni reformuvannia zmistu shkilnoi osvity na kompetentnisnykh zasadakh u krainakh YeS. Ukrainskyi Pedahohichnyi zhurnal, 4, 45–58. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-45-58 (in Ukrainian).

Dzhurylo, A.P. (2014). Do pytannia «reformuvannia» yak odniiei z kliuchovykh definitsii u haluzi osvity. Novi tekhnolohii navchannia: nauk.-metod. zb./Instytut innovatsiinykh tekhnolohii i zmistu osvity MON Ukrainy (s.81–87). (in Ukrainian).

Dzhurylo, A. P. (2015). Aktualni problemy upravlinnia osvitnimy systemamy u zarubizhzhi: tsentralizatsiia i detsentralizatsiia. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 4, 170–178. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukrpj_2015_4_22 (in Ukrainian).

Dzhurylo, A. P. (2017). Optymizatsiia upravlinnia shkilnoiu osvitoiu: dosvid Polshchi. Pedahohika i psykholohiia, 3 (96), 32–38. (in Ukrainian).

Dzhurylo, A.P., Hlushko, O.Z., Lokshyna, O.I, Mariuts, I.O., Tymenko, M.M., Shparyk, O.M. (2018). Transformatsiini protsesy u shkilnii osviti krain Yevropeiskoho Soiuzu ta SShA. TOV «KONVI PRINT». https://lib.iitta.gov.ua/713168/1/18-01.pdf (in Ukrainian).

Lokshyna, O. (2016, 6 chervnia). Transformatsiia yak paradyhma rozvytku osvity Pedahohichna komparatyvistyka – 2016: osvitni reformy ta innovatsii u hlobalizovanomu sviti, Kyiv, Ukraina. (in Ukrainian).

Lokshyna, O. (2017, 11 liutoho). Yevropeizatsiia osvity v Ukraini. Empirychni doslidzhennia dlia reformuvannia osvity v Ukraini, Kyiv, Ukraina. (in Ukrainian).

Lokshyna, O.I., Hlushko, O.Z., Dzhurylo, A.P., Kravchenko, S.M., Nikolska, N.V., Tymenko, M.M., Shparyk, O.M. (2021). Tendentsii rozvytku shkilnoi osvity v krainakh YeS, SShA ta Kytai : monohrafiia Doslidzhennia za temoiu. KONVI PRINT. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/730544 (in Ukrainian).

Lokshyna, O. (2022). Stratehiia yevropeiskoho spivrobitnytstva u haluzi osvity i navchannia u 2021–2030 rr. yak yevrointehratsiinyi oriientyr dlia ukrainskoi osvity. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 4, 5–17. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-5-17 (in Ukrainian).

Matusevych, T., Kolesnyk, L. (2019). Demokratiia v osviti: idealne buttia chy pedahohichna realnist? Filosofiia osvity. Philosophy of Education, 1 (24), 115–127. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2019-24-1-115-127 (in Ukrainian).

Topuzov, O. (2015). Zabezpechennia yakosti zahalnoi serednoi osvity: na shliakhu do yevropeiskykh standartiv. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 1, 16–27. https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/36 (in Ukrainian).

Shparyk, O. (2019). Poniattia «osvitnii rozvytok» ta «reformuvannia osvity» u suchasnomu naukovomu dyskursi Ukrainy ta Kytaiu. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 3, 38–49. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2019-3-38-49 (in Ukrainian).

Aas, M. (2017). Understanding leadership and change in schools: expansive learning and tensions. International Journal of Leadership in Education, 20(3), 278–296. https://doi.org/10.1080/13603124.2015.1082630 (in English).

Abrahamsen, H. N., Aas, M. & Hellekjær, G. O. (2015). How do principals make sense of school leadership in Norwegian reorganised leadership teams?. School Leadership and Management, 35(1), 62–78 . https://doi.org/10.1080/13632434.2014.992775 (in English).

Baek, C., Tiplic, D., Santos, Í. (2022). Evidence-Based Policymaking in Nordic Countries: Different Settings, Different Practices?. In B. Karseth, K. Sivesind & G. Steiner-Khamsi (Eds.), Evidence and Expertise in Nordic Education Policy. A comparative Network Analysis. (pp. 253–279). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-91959-7_9 (in English).

Day, C. (2015). International Successful School Principals Project(ISSPP): Multi-Perspective Research on School Principals. [Brochure].The University of Nottingham. https://www.uv.uio.no/ils/english/research/projects/isspp/brochure/isspp1709-brochure-final.pdf (in English).

Easley II, J., & Tulowitzki, P. (Eds.). (2016). Educational Accountability: International perspectives on challenges and possibilities for school leadership (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315772356 (in English).

Ehren, M.C.M., Gustafsson, J.E., Altrichter, H., Skedsmo, G., Kemethofer, D., Huber, S.G. (2015): Comparing effects and side effects of different School inspection systems across Europe. Comparative Education, 51(3), 1-26. https://doi.org/10.1080/03050068.2015.1045769 (in English).

Gunnulfsen, A.-E. (2018). Micro Policy Making in Schools. Use of national Test Results in a Norwegian Context. [PhD-thesis, Faculty of Educational Sciences, University of Oslo]. CurateND. https://www.duo.uio.no/bitstream/handle/10852/61908/1/PhD-Gunnulfsen-2018.pdf (in English).

Gunnulfsen, A. E. & Roe, A. (2018). Investigating teachers' and school principals' enactments of national testing policies: A Norwegian study. Journal of Educational Administration, 56 (3), 332-349. https://doi.org/10.1108/JEA-04-2017-0035 (in English).

Gunnulfsen, A. E. (2021). School leadership and micro-policymaking in schools: Time use and the collective care for the self. International Journal of Leadership in Education, 1–21. https://doi.org/10.1080/13603124.2020.1854867 (in English).

Gunnulfsen, A. E., & Jacobsen, H. M. (2022). School–University Partnership for School Development: Risks and Realities of a National Policy Initiative. In Partnerships in Education (pp. 173–194). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-98453-3_8 (in English).

Gunnulfsen, A. E., & Larsen, E. (2021, August 31). The Norwegian case of school reform, external quality control, and the call for democratic practice. In Oxford Research Encyclopedia of Education. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.1680 (in English).

Gunnulfsen, A. E., & Møller, J. (2016). National Testing: Gains or Strains? School Leaders’ Responses to Policy Demands. Leadership and Policy in Schools, 16(3),1–20. https://doi.org/10.1080/15700763.2016.1205200 (in English).

Hall, J. B. (2018). Processes of reforming: The case of the Norwegian state school inspection policy frameworks. Education Inquiry. 9(4), 397 – 414. http://dx.doi.org/10.1080/20004508.2017.1416247 (in English).

Hall, J. B. (2018). The performative shift: middle leadership 'in the line of fire'. Journal of Educational Administration and History, 50(4), 364–378. http://dx.doi.org/10.1080/00220620.2018.1518317 (in English).

Hall, J. B. (2017). "Governing by templates" through new modes of school inspection in Norway. Journal of Educational Change, 18(2), 161–182.

http://dx.doi.org/10.1007/s10833-017-9295-y (in English).

Hall, D., Grimaldi, E., M Gunter, H., Møller, J., Serpieri, R., Skedsmo, G. (2015). Educational reform and modernisation in Europe: The role of national contexts in mediating the new public management. European Education Research Journal, 14(6), 487-507. https://doi.org/10.1177/1474904115615357 (in English).

Hall, J. B., Gunnulfsen. A. E. & Jensen, R. (2023). Organisational Arrangements, Resources and Tensions in the Enactment of a Renewed State Curriculum: The Entrepreneurial Role of Principals and Superintendents. Journal of Educational Administration and History. https://doi.org/10.1080/00220620.2023.2175801 (in English).

Hall, J. B. & Sivesind, K. (2014). State School Inspection Policy in Norway and Sweden (2002–2012): a reconfiguration of governing modes? Journal of Education Policy, 30(3), 429–458. https://doi.org/10.1080/02680939.2014.945488 (in English).

Jensen, R. (2022). Professional development of school leadership as boundary work: patterns of initiatives and interactions based on a Norwegian case. International Journal of Leadership in Education, 25(4), 515–532. https://doi.org/10.1080/13603124.2020.1716998 (in English).

Karseth, B., Wahlstrӧm, N. (2023). Contemporary trends in curriculum research. In Tierney, R. J., Rizvi, F., Ercikan, K. (Eds.), International Encyclopedia of Education, 7 (pp.74–84). Elsevier. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-818630-5.03011-6 (in English).

Lokshyna, O., Dzhurylo, A., Hlushko, O., Shparyk, O. (2021). Secondary education reform priorities under globalisation: the case of Ukraine in comparison with China, Germany and Poland. SHS Web of Conferences, 104, 1–11. https://doi.org/10.1051/shsconf/202110401004 (in English).

Lokshyna, О. (2019). The Secondary Education Reform in Ukraine: Moving to the EU Standards. Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Sectio J paedagogia-psychologia, 32, 99–110. https://doi.org/10.17951/j.2019.32.1.99-110 (in English).

Luimes, M. & Karseth, B. (2018). Pre-vocational education in the curriculum: the case of Norwegian lower secondary education, Journal of Curriculum Studies, 51(2), 245–261. https://doi.org/10.1080/00220272.2018.1528301 (in English).

Lunde, I. M. (2021). Emergent school leader subjectivities in digitized practices: the case of VSware. International Journal of Leadership in Education, 1-21. https://doi.org/10.1080/13603124.2021.2000034 (in English).

Lunde, I. & Gunnulfsen, A. E. (2021). Governance Through Digital Formations – The Case of ‘What Works’ in a Norwegian Education Context. In John Benedicto Krejsler & Lejf Moos (Eds.), What Works in Nordic School Policies? (pp.195 – 212). Springer. (in English).

Mausethagen, S., Prøitz, T. S. & Skedsmo, G. (2019). School leadership in data use practices: collegial and consensus-oriented. Educational Research, 61(1), 70–86. https://doi.org/10.1080/00131881.2018.1561201

Møller, J. (2012). The Construction of a Public Face as a School Principal. The International Jounal of Educational Management, 26(5), 452-460. (in English).

Moller, J. (2018). Creating Cultures of Equity and High Expectations in a Low-Performing School. Interplay Between District and School Leadership. Nordic Journal of Comparative and International Education (NJCIE), 2 (2–3), 86–102. https://doi.org/10.7577/njcie.2802 (in English).

Moller, J. (2021). Images of Norwegian educational leadership - historical and current distinctions. In: Normand, R. et al. (Eds), The Cultural and Social Foundations of Educational Leadership (pp. 67–82). Springer. (in English).

Moller, J. (2020). Management, Leadership and Governance in Secondary Education (Norway). In I. Menter, M. T. Tatto & K. Hognestad (Eds.), Bloomsbury Education and Childhood Studies (pp. 7– 14). Bloomsbury Academic.

Møller, J. & Rönnberg, L. (2021). Critical perspectives in and approaches to educational leadership in two Nordic countries. In S.J. Courtney, H.M. Gunter, R. Niesche & T. Trujillo (Eds), Understanding educational leadership: Critical perspectives and approaches (pp. 105–119). Bloomsbury. (in English).

Moller, J. & Skedsmo, G. (2013). Norway: Centralisation and Decentralisation as Twin Reform Strategies. In L. Moos (Ed.), Transnational Influences on Values and Practices in Nordic Educational Leadership. Is there a Nordic Model? (pp. 61–72). Springer. https://doi.org/10.1007/978-94-007-6226-8_5 (in English).

Molstad, Ch. E., & Hansén, S. E. (2013). Curriculum as a governing instrument – A comparative study of Finland and Norway. Education Inquiry, 4(4), 735–753. https://doi.org/10.3402/edui.v4i4.23219 (in English).

Ottesen, E. (2018). Committing to School Development: Social and Material Entanglements. Nordic Journal of Comparative and International Education (NJCIE), 2(2-3), 181–195. https://doi.org/10.7577/njcie.2774 (in English).

Ottesen, E., & Stephens, F. (Eds.). (2018). School Evaluation with a Purpose – Challenges and Alternatives. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780815376484 (in English).

Sivesind, K. (2019). Nordic Reference Societies in School Reforms in Norway: An Examination of Finland and the Use of International Large-Scale Assessments. In F. Waldow & G. Steiner-Khamsi (Eds.), Understanding PISA’s Attractiveness. Critical Analyses in Comparative Policy Studies (pp. 89 – 107). Bloomsbury Academic. https://doi.org/10.5040/9781350057319.ch-005 (in English).

Sivesind, K. (2021). Historical Trajectories of the Contract-School Model in Norway. In Tröhler, Daniel & Zhao, Weili (Eds.), Asian-European Encounters on 21st-century Competence-based Curriculum Reforms. Cultural Views on Globalization and Localization. (pp. 57–84). Springer. (in English).

Sivesind, K. & Skedsmo, G. (2020). Educational Governance, Gap-Management Strategies, and Reorganizational Processes of the State Authorities in Norway. In H. Ârlestig & O. Johansson (Eds.), Educational Authorities and the Schools (pp. 75 – 92). Springer. (in English).

Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018a): Assessment and evaluation: incentives, sanctions and power relations. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(3), 207-210. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9284-6 (in English).

Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018b): Key actors’ involvement in implementing assessment reforms and using quality improvement measures. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(2), 93-95. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9279-3 (in English).

Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018c): Reliability, validity and fairness—key issues in assessing the quality of teaching, instructional leadership and school practice. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(4), 343-346. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9290-8 (in English).

Skedsmo, G. & Huber, S.G. (2018d): Teacher evaluation: the need for valid measures and increased teacher involvement. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30(1), 1-5. https://doi.org/10.1007/s11092-018-9273-9 (in English).

Sundby, A. Hotvedt & Karseth, B. (2021). `The knowledge question` in the Norwegian curriculum. Curriculum Journa, 33(3), 427–442. https://doi.org/10.1002/curj.139. (in English).

Trujillo, T., Møller, J., Jensen, R., Kissel, R., & Larsen, E. (2021). Images of educational leadership: How principals make sense of democracy and social justice in two distinct policy contexts. Educational Administration Quarterly, 57(4), 536–569. https://doi.org/10.1177/0013161X20981148 (in English).

University of Oslo. (2010a). Curriculum Studies, Leadership and Educational Governance (CLEG). Retrieved July 12, 2023, from https://www.uv.uio.no/english/research/groups/cleg/ (in English).

University of Oslo. (2010b). International Successful School Principalship Project (ISSPP). Retrieved July 1, 2023, from https://www.uv.uio.no/ils/english/research/projects/isspp/index.html (in English).

University of Oslo. (2013). Research projects and networks. Retrieved July 10, 2023, from https://www.uv.uio.no/english/research/groups/cleg/Research-projects/ (in English).

University of Oslo. (2018). Policy Knowledge and Lesson Drawing in Nordic School Reform in an Era of International Comparison (POLNET). Retrieved July 10, 2023, from https://www.uv.uio.no/iped/english/research/projects/sivesind-policy-knowing-and-lesson-drawing/index.html (in English).

University of Oslo. (2016). Tool Mediation in the Education of School Leaders (MEDIATION). Retrieved July 10, 2023, from https://www.uv.uio.no/ils/english/research/projects/school-leadership-development/index.html (in English).

The University of Strasbourg and research unit SAGE (Societies, Actors and Governement in Europe), the University of Oslo, the University of Manchester. (n.d.). Leading Education and Democratic Schools. 4 Th Seminar, France. https:// /triangle.ens-lyon.fr/IMG/pdf/se_minairenpmstrasbourgfrance16-18june2014.pdf (in English).