Анотація
За відкритими ресурсами, епоха постмодерну – це особливий період європейської історії, що розпочався наприкінці ХХ ст. та має ознаки зміни суспільного світогляду стосовно усіх царин людської життєдіяльності: культурної, політичної, економічної, виробничої, наукової, освітньої та інших. При цьому серед розмаїття об’єктивних атрибутів постмодерну на сьогодні доречно виокремити увагу до технологічних експериментів, наукових інновацій та управлінсько-реформаторських перетворень. У такий спосіб виходить, що доба постмодерну – це відкидання архаїчних стереотипів, пошук чогось незнаного та незвичного, апробація інноваційних ідей чи технологій.
У наведеному вище контексті реформування української школи є швидше не якоюсь екстраординарною подією, а доволі вдало спланованою акцією, яка спирається на загальноєвропейські та національні запити суспільства на нетривіальні, але неминучі системні трансформації. Проведення таких модифікацій у сфері освітньої діяльності є закономірною стратегією, яка має на меті не лише підвищити рівень якості освіти, а й сприяти адаптуванню режимів надання освітніх послуг до ринкових умов сьогодення.
Водночас маркетинг як суспільна ідеологія діяльності, що є орієнтованою на задоволення першорядних запитів населення країни, неодмінно має бути задіяна у тих реформаторських перетвореннях, які посіли чільне місце в національній системі освіти. Представлене судження виходить з того, що феномен освіти є ключовим активатором ефективного розвитку економічних, виробничих, гуманітарних та правових відносин, які в наявний спосіб упливають на конкурентоспроможність національної економіки через підготовку ерудованих, освічених, креативних та відповідальних представників нової української школи.
Отже, реформування національної освіти в постмодерну добу виявляється не лише конче затребуваним, а й вельми непересічним процесом, який потребує системного інтегрування організаційних, педагогічних, економічних інновацій, що за синергетичним ефектом мають стати рушійною силою в справі виховання й навчання українців та українок нового покоління, які будуть активно сприяти піднесенню української нації на міжнародній арені.
Посилання
Болотова, О.В. (2021). Особливості маркетингу у сфері освітніх послуг. У Конституційні засади розвитку інноваційного суспільства: збірник наукових праць за матеріалами інтернет-конференції (с. 71–75). Харків.
Ваховський, Л.Ц. (2015). Постмодернізм і сучасна освіта. Prace Naukome Akademii im. Jana Dlugosza w Czestochowie. Pedagogika. XXIV, 15‒23.
Григор’єв, Г.С. (2015). Проблеми формування глокальної освітньої моделі. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, 172, 14‒19.
Дробович, А.Е. (2012). «Сучасний гедонізм» як маркер культури. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, 28, 166‒173.
Постмодерн. (2024). Вікіпедія. uk.wikipedia/wiki/постмодерн.
Саух, П.Ю. (2007). Чого бракує нашій освіті? Шлях освіти, 4, 2‒6.
Сухина, О.В. (2017). Рефлексія людської буттєвості у постмодерній культурі [Дисертація кандидата культурології]. Київ.
Bolotova, O.V. (2021). Osoblyvosti marketynhu u sferi osvitnikh posluh. U Konstytutsiini zasady rozvytku innovatsiinoho suspilstva: zbirnyk naukovykh prats za materialamy internet-konferentsii (s. 71–75). Kharkiv. (in Ukrainian).
Vakhovskyi, L.Ts. (2015). Postmodernizm i suchasna osvita. Prace Naukome Akademii im. Jana Dlugosza w Czestochowie. Pedagogika. XXIV, 15‒23. (in Ukrainian).
Hryhoriev, H.S. (2015). Problemy formuvannia hlokalnoi osvitnoi modeli. Naukovi zapysky NaUKMA. Ekonomichni nauky, 172, 14‒19. (in Ukrainian).
Drobovych, A.E. (2012). «Suchasnyi hedonizm» yak marker kultury. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. M.P. Drahomanova, 28, 166‒173. (in Ukrainian).
Postmodern. (2024). Vikipediia. uk.wikipedia/wiki/postmodern. (in Ukrainian).
Saukh, P.Iu. (2007). Choho brakuie nashii osviti? Shliakh osvity, 4, 2‒6. (in Ukrainian).
Sukhyna, O.V. (2017). Refleksiia liudskoi buttievosti u postmodernii kulturi [Dysertatsiia kandydata kulturolohii]. Kyiv. (in Ukrainian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.