Анотація
У цьому дослідженні вивчалася думка вчителів щодо оцінювання їхньої педагогічної діяльності. Дані для цього дослідження були зібрані за допомогою онлайн-опитування на базі програмного забезпечення Google Forms. На запитання анкети відповіли 411 учителів із трьох областей України. Результати опитування показали наявність двох практично рівних за чисельністю груп учителів, думки яких щодо необхідності оцінювання педагогічної діяльності вчителів виявилися діаметрально протилежними. З метою з’ясування особливостей структур уявлень вчителів виявлених опозиційних груп було використано процедури регресійного, факторного та кластерного аналізу. Факторний аналіз здійснювався з обертанням варимакс для генерації двофакторних рішень, які становили 45% та 47% дисперсії у балах шкали для відповідних груп. Результати аналізу показали, що між респондентами, які репрезентують опозиційні групи, існують значні розбіжності у думках щодо застосування різних моделей оцінювання педагогічної діяльності вчителя. При цьому думки респондентів, які схвалюють ідею оцінювання, на відміну від тих, хто цю ідею не схвалює, чітко структуровані та однозначні за пріоритетами у виборі моделей оцінювання. Обговорюються наслідки одержаних результатів та можливість продовження досліджень, спрямованих на уточнення структур уявлень вчителів щодо оцінювання їхньої педагогічної діяльності з використанням психометричних технологій.
Посилання
Amrein-Beardsley, A. (2008). Methodological concerns about the education value-added assessment system. Educational researcher, 37(2), 65‒75.
Amrein-Beardsley, A., & Osborn Popp, S. E. (2012). Peer observations among faculty in a college of education: investigating the summative and formative uses of the Reformed Teaching Observation Protocol (RTOP). Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 24, 5‒24.
Avalos, B., & Assael, J. (2006). Moving from resistance to agreement: the case of the Chilean teacher performance evaluation. International Journal of Educational Research, 45(4), 254–266.
Collins, A. B. (2004). Teacher performance evaluation: A stressful experience from a private secondary school. Educational Research, 46(1), 43‒54.
Corcoran, S. P. (2010). Can Teachers Be Evaluated by Their Students’ Test Scores? Should They Be? The Use of Value-Added Measures of Teacher Effectiveness in Policy and Practice. Education Policy for Action Series. Annenberg Institute for School Reform at Brown University (NJ1).
Datnow, A., & Castellano, M. (2000). Teachers’ responses to Success for All: How beliefs, experiences, and adaptations shape implementation. American Educational Research Journal, 37(3), 775‒799.
Davis, D. R., Pool, J. E., & Mits-Cash, M. (2000). Issues in implementing a new teacher assessment system in a large urban school district: Results of a qualitative field study. Journal of Personnel Evaluation in Education, 14, 285‒306.
Glazerman, S., Goldhaber, D., Loeb, S., Raudenbush, S., Staiger, D. O., Whitehurst, G. J., & Croft, M. (2011). Passing muster: Evaluating teacher evaluation systems. Brown Center on Education Policy at Brookings. Report No. 6971.
Goe, L., & Croft, A. (2009). Methods of Evaluating Teacher Effectiveness. Research-to-Practice Brief. National Comprehensive Center for Teacher Quality.
Goe, L., Bell, C., & Little, O. (2008). Approaches to evaluating teacher effectiveness: A research synthesis. National Comprehensive Center for Teacher Quality.
Heneman, H. G., & Milanowski, A. T. (2003). Continuing assessment of teacher reactions to a standards-based teacher evaluation system. Journal of Personnel evaluation in Education, 17, 173‒195.
Jiang, J. Y., Sporte, S. E., & Luppescu, S. (2015). Teacher perspectives on evaluation reform: Chicago’s REACH students. Educational Researcher, 44(2), 105‒116.
Johnson, B., & Christensen, L. B. (2017). Educational research: Quantitative, qualitative, and mixed approaches. Thousand Oaks, Calif: SAGE Publications.
Martínez, J. F., Schweig, J., & Goldschmidt, P. (2016). Approaches for combining multiple measures of teacher performance: Reliability, validity, and implications for evaluation policy. Educational Evaluation and Policy Analysis, 38(4), 738‒756.
Martínez, J.F., Fernández, M.P. (2021). Teacher Evaluation with Multiple Indicators: Conceptual and Methodological Considerations Regarding Validity. In: Manzi, J., García, M.R., Taut, S. (Eds), Validity of Educational Assessments in Chile and Latin America. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-78390-7_16
Milanowski, A. T., & Heneman, H. G. (2001). Assessment of teacher reactions to a standards-based teacher evaluation system: A pilot study. Journal of Personnel Evaluation in Education, 15, 193‒212.
Ong, Y.S., Koh, J., Tan, AL. et al. (2024). Developing an Integrated STEM Classroom Observation Protocol Using the Productive Disciplinary Engagement Framework. Research in Science Education, 54(1), 101–118. https://doi.org/10.1007/s11165-023-10110-z
Ravert, R. D., Gomez-Scott, J., & Donnellan, M. B. (2015). Equivalency of paper versus tablet computer survey data. Educational Researcher, 44 (5), 308. doi: 10.3102/0013189X15592845
Reddy, L. A., Dudek, C. M., Peters, S., Alperin, A., Kettler, R. J., & Kurz, A. (2018). Teachers’ and school administrators’ attitudes and beliefs of teacher evaluation: A preliminary investigation of high poverty school districts. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 30, 47‒70.
Tschannen-Moran, M., & Hoy, A. W. (2001). Teacher efficacy: Capturing an elusive construct. Teaching and teacher education, 17(7), 783‒805.
Tuytens, M., & Devos, G. (2009). Teachers’ perception of the new teacher evaluation policy: A validity study of the Policy Characteristics Scale. Teaching and Teacher Education, 25(6), 924‒930.
Tuytens, M., Devos, G. & Vanblaere, B. (2020). An integral perspective on teacher evaluation: a review of empirical studies. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, 32, 153–183 https://doi.org/10.1007/s11092-020-09321-z
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.