ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛІТИКИ ВИКОРИСТАННЯ ФЕМІНІТИВІВ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджено особливості функціювання гендерно чутливої мови в системі вищої освіти України й визначено загальні тенденції використання українськими університетами на інституційному рівні корелятів жіночого роду до іменників чоловічого роду на позначення посад, професій або роду занять, наукових ступенів і вчених звань тощо. Методи дослідження охоплюють контент-аналіз офіційних сайтів університетів, аналіз нормативних документів та інституційної політики закладу освіти, а також анкетування працівників Херсонського державного університету щодо їхнього ставлення до фемінітивів. Результати дослідження визначають неоднорідність підходів до впровадження фемінітивів у закладах вищої освіти: від ігнорування до системного використання в комунікації та офіційних документах. Виявлено три основні тенденції застосування фемінітивів: системне використання фемінітивної лексики демонструють вісім університетів (6 %); 28 університетів (18,4 %) невпорядковано (несистемно) використовують фемінітиви лише на окремих управлінських рівнях або в деяких структурних підрозділах, у текстах інституційних стрічок новин, а також у документах; найчисельнішу групу (110 університетів, 72,3 %) становлять заклади вищої освіти, у яких фемінітиви переважають лише в текстах інституційних стрічок новин. Результати анкетування демонструють переважно позитивне або нейтральне ставлення академічної спільноти до використання фемінітивів у професійній комунікації: 51,2 % підтримують їх застосування, 40,8 % ставляться нейтрально, а лише 6,4 % мають негативне ставлення. Висновки свідчать про поступову інституціоналізацію фемінітивів у вищій освіті України, що сприяє зменшенню гендерної асиметрії та підтримці гендерно чутливої комунікації. Запровадження інституційної політики уживання гендерно чутливої мови в українських університетах і наукових установах, уможливлює руйнування гендерних стереотипів, сформованих протягом минулого століття соціально-етичними заборонами й пересторогами під впливом лінгвальних та екстралінгвальних чинників.