Abstract
The article analyzes the problem of the formation of a new non-linear (post-classical) type of thinking, which led to the deepening of methodological reflection in the field of humanitarian knowledge. It was found that the problem of explication of the modern nonlinear paradigm, its systematicity, multifacetedness and complexity requires the synthesis of the entire complex of natural sciences, performed by synergetics, and humanitarian knowledge, represented by the philosophy of postmodernism. The analysis of foreign and national sources on this range of issues confirmed the possibility of the convergence of postmodern and synergistic research matrices, which is based on the ideas of instability and non-linearity, which turned out to be extremely productive for problems of an artistic, cultural, and musicological nature and can be extrapolated to the sphere of higher art education with the aim of modernizing professional training of students of arts faculties.
The interdisciplinarity of scientific research in the context of the convergence of polyparadigmatic research strategies and principles of knowledge in the field of higher art education made it possible to use in its content modern innovative approaches with pronounced signs of nonlinearity: emergence, irreversibility, reflexivity, multidimensionality, etc. It was revealed that transfessional orientations of professional training of students of arts faculties require the implementation of a number of non-linear approaches, the defining features of which are interdisciplinary synthesis of knowledge, methodological pluralism, polyvariance of search vectors, interdisciplinary connections, strengthening of integration interaction, etc. It has been proven that the given complex of methodological approaches (synergistic, aesthetic-synergistic, acme-synergistic, transfessional), which function in the conceptual field of non-linearity, can become an innovative resource for the modernization of higher art education, which will effectively contribute to the further productive development of students of art faculties in their future professional activities.
References
Бєлова, Н. К. (2019). Синергетичний підхід як методологічний концепт музично-педагогічних досліджень. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 3(128). 134‒142. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2019-3-19
Вознюк, О.В. (2010). Акме-синергетичний підхід до формування творчої особистості. Акмеологія в Україні. 1. 60 – 67.
Гуменюк, А. М. (2015). Нелінійність як концептуальна ідея сучасної філософії освіти. Актуальні проблеми філософії та соціології. 48 – 51.
Дерріда Ж. (1994). Позиції. Київ: Дух і літера.
Добронравова, И. С. (1990). Синергетика – становление нелинейного мышления. Київ: Либідь.
Козир, А.В., Федоришин, В.І. (2012). Вступ до акмеології мистецької освіти: навчально-методичний посібник. Київ: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова.
Корнієнко, Н. (2013). Нелінійне театро(мистецтво)знавство: постнекласичний ландшафт. Від Фауста до Протея: Монографія. Київ: Альтерпрес.
Кочубей, Н. В. (ред.), Нестерова, М. О. (ред.). (2017). Людина в складному світі. Суми: Університетська книга.
Кремень, В. (2012). Сучасний навчальний процес як синергетична система. Освітні реформи: місія, дійсність, рефлексія: монографія. Київ: ЕДЕЛЬВЕЙС. 21 – 46.
Олексюк, О. М., Тушева, В. В. (2020). Методологія наукових досліджень у галузі мистецтвознавства та музичної педагогіки: навчальний посібник. Київ: Київський університет ім. Б. Грінченка.
Падалка, Г.М. (2022), Трансфесійна підготовка фахівців у системі вищої мистецької освіти. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. 28. 3–7. http://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2022.28.01
Ткач, М.М. (2022). Синергізм взаємодії культурфілософських аспектів постнекласичного знання у змісті вищої мистецької освіти. Український педагогічний журнал. 4. 67 – 78 http://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-67-78
Щолокова, О.П. (2022). Синергетична спрямованість навчального процесу в системі фахової підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва. Трансдисциплінарний вимір підготовки фахівців мистецького профілю: колективна монографія. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова. 83 – 110.
Ярошовець, В.І. (ред.). (2012). Історія філософії. Словник. 2-ге видання, перероблене. Київ: Знання України.
Baudrillard, J. (1976), L’échange symbolique et la mort. Paris: Gallimard.
Mugerauer, B. (2014), Maturana and Varela: From Autopoiesis to Systems Application. Traditions of Systems Theory: Major Figures and Contemporary Developments. Routledge. 158‒178.
Deleuze, G., Guattari, F. (1976), Rhizome. Paris: Minuit.
Haken, H. (2004). Synergetics: Introduction and Advanced Topics. Springer.
Kristeva, J. (1969). Recherchs pour une semanalyse. Paris: Seuil.
Prigogine, I. (1989). The philosophy of instability. Future. 396 – 400.
Bielova, N. K. (2019). Synerhetychnyi pidkhid yak metodolohichnyi kontsept muzychno-pedahohichnykh doslidzhen. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho. 3(128). 134‒142. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2019-3-19 (in Ukrainian).
Vozniuk, O.V. (2010). Akme-synerhetychnyi pidkhid do formuvannia tvorchoi osobystosti. Akmeolohiia v Ukraini. 1. 60 – 67. (in Ukrainian).
Humeniuk, A. M. (2015). Neliniinist yak kontseptualna ideia suchasnoi filosofii osvity. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii. 48 – 51. (in Ukrainian).
Derrida Zh. (1994). Pozytsii. Kyiv: Dukh i litera. (in Ukrainian).
Dobronravova, Y. S. (1990). Synerhetyka – stanovlenye nelyneinoho mыshlenyia. Kyiv: Lybid. (in Russian).
Kozyr, A.V., Fedoryshyn, V.I. (2012). Vstup do akmeolohii mystetskoi osvity: navchalno-metodychnyi posibnyk. Kyiv: Vydavnytstvo NPU imeni M.P. Drahomanova. (in Ukrainian).
Korniienko, N. (2013). Neliniine teatro(mystetstvo)znavstvo: postneklasychnyi landshaft. Vid Fausta do Proteia: Monohrafiia. Kyiv: Alterpres. (in Ukrainian).
Kochubei, N. V. (red.), Nesterova, M. O. (red.). (2017). Liudyna v skladnomu sviti. Sumy: Universytetska knyha. (in Ukrainian).
Kremen, V. (2012). Suchasnyi navchalnyi protses yak synerhetychna systema. Osvitni reformy: misiia, diisnist, refleksiia: monohrafiia. Kyiv: EDELVEIS. 21 – 46. (in Ukrainian).
Oleksiuk, O. M., Tusheva, V. V. (2020). Metodolohiia naukovykh doslidzhen u haluzi mystetstvoznavstva ta muzychnoi pedahohiky: navchalnyi posibnyk. Kyiv: Kyivskyi universytet im. B. Hrinchenka. (in Ukrainian).
Padalka, H.M. (2022), Transfesiina pidhotovka fakhivtsiv u systemi vyshchoi mystetskoi osvity. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 14. Teoriia i metodyka mystetskoi osvity. 28. 3–7. http://doi.org/10.31392/NPU-nc.series14.2022.28.01 (in Ukrainian).
Tkach, M.M. (2022). Synerhizm vzaiemodii kulturfilosofskykh aspektiv postneklasychnoho znannia u zmisti vyshchoi mystetskoi osvity. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal. 4. 67 – 78 http://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-67-78 (in Ukrainian).
Shcholokova, O.P. (2022). Synerhetychna spriamovanist navchalnoho protsesu v systemi fakhovoi pidhotovky maibutnoho vchytelia muzychnoho mystetstva. Transdystsyplinarnyi vymir pidhotovky fakhivtsiv mystetskoho profiliu: kolektyvna monohrafiia. Kyiv: NPU imeni M. P. Drahomanova. 83 – 110. (in Ukrainian).
Yaroshovets, V.I. (red.). (2012). Istoriia filosofii. Slovnyk. 2-he vydannia, pereroblene. Kyiv: Znannia Ukrainy. (in Ukrainian).
Baudrillard, J. (1976), L’échange symbolique et la mort. Paris: Gallimard. (in French).
Mugerauer, B. (2014), Maturana and Varela: From Autopoiesis to Systems Application. Traditions of Systems Theory: Major Figures and Contemporary Developments. Routledge. 158‒178. (in English).
Deleuze, G., Guattari, F. (1976), Rhizome. Paris: Minuit. (in French).
Haken, H. (2004). Synergetics: Introduction and Advanced Topics. Springer. (in English).
Kristeva, J. (1969). Recherchs pour une semanalyse. Paris: Seuil. (in French).
Prigogine, I. (1989). The philosophy of instability. Future. 396 – 400. (in English).
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.