РЕЛІГІЄЗНАВЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ: АКТУАЛЬНІСТЬ, ГЕНЕТИКА, СКЛАДНИКИ

Анотація

У статті теоретично обґрунтувано релігієзнавчу компетентність у її генетичному зв’язку з історичною компетентністю та релігієзнавчою компетенцією на основі компетентнісного підходу, який є провідним на сьогодні у освіті України. Історична предметна компетентність передбачає опанування такими компетентностями: хронологічною, просторовою, логічною, інформаційною, аксіологічною. З огляду на структуру академічного релігієзнавства прослідковуємо пряме співвіднесення для виділення в рамках історичної предметної (у загальноосвітніх навчальних закладах) релігієзнавчої компетентності: хронологічна є вихідною для історії релігій; просторова – для географії релігій; логічна та інформаційна – у соціології та психології релігій; аксіологічна – у філософії та феноменології релігій. Ми визначаємо релігієзнавчу компетентність у загальноосвітніх навчальних закладах як частину релігієзнавчої компетенції, яка формується на основі історичної предметної компетентності, має тотожні основні складники і є вихідною для подальшого розширення специфікації у цій сфері.