Анотація
У статті презентується аналіз методів навчання іноземних мов зарубіжними вченими, починаючи з 1750 і до 2000+ років, у представлених ними 4-х періодах розвитку методики як самостійної науки. У ній також визначається історичні особливості розвитку цієї науки: а саме, спадкоємність різних методів навчання; використання найбільш ефективних елементів попередніх методів при упровадженні нових; урахування побажань студентів при застосуванні нових форм навчання. Проведений аналіз методичних праць зарубіжних науковців показав, що в них: представлено хронологічну послідовність у зміні методів навчання; названо їх принципи, переваги та недоліки; висвітлено не тільки різні методи навчання, а й їх історіографію в певний період часу; визначено, що зміна методів у закладах освіти США завжди обумовлювалась соціальним замовленням суспільства: історичними, економічними та культурологічними подіями в державі. Жодні «модні», але не ефективні методи не впроваджувалися в навчальний процес; виявлено, що США як країна, яка опікувалася розвитком освіти в Британії, Канаді, Австралії, завжди враховувала умови і потреби їх громадян щодо вивчення іноземних мов. Саме тому при упровадженні нових методів навчання враховувався принцип їх модифікації відповідно до певних особистостей зазначених держав; встановлено, що назви нових методів не відразу використовувалися у широкому вжитку, щоб не викликати в учнів негативних емоцій. Тому вони імплементувалися поступово. Попередні методи при введенні нових не зникали; їх кращі елементи продовжували використання, що не тільки забезпечувало спадкоємність методів, але й давало змогу учням поступово переходити на нові форми навчання і одночасно користуватися зручними, ефективними для них, наприклад, таким, як «переклад на рідну мову».
Посилання
Berlitz, M. D. (1926). The Berlitz Method for teaching modern languages. English. Part 246-th еdition. London; Paris.
Cook, V. (2016). Second Language Learning and Language Teaching. Routledge.
Doff, S. (2002). Englischlernen zwischen Tradition und Innovation. Fremdsprachenunterricht für Mädchen im 19. Jahrhundert. Munich: Langenscheidt-Longman.
Evans, S. (2003). The Introduction and Spread of English-language Education in Hong Kong (1842–1913): A Study of Language Policies and Practices in British Colonial Education. PhD thesis, University of Edinburgh.
Franz, J. (2005). Englischlernen für Amerika. Sprachführer für deutsche Auswanderer im 19. Jahrhundert. Munich: Langenscheidt.
Fries, Ch. C. (1945). Teaching and learning English as a foreign language. Michigan : University of Michigan Press.
Hornby, A. S. (1950). The situational approach in language teaching. A series of three articles in English Language Teaching, 4, 98-104.
Howatt, A. & Smith R. (2014). The History of Teaching English as a Foreign Language, from a British and European Perspective. Language & History, 57(1), 75-95.
Hunter, D. & Smith, R. (2012). Unpackaging the Past: ‘CLT’ through ELTJ Keywords. ELT Journal, 66(4), 430–439.
Jespersen, O. (1904). How to Teach a Foreign Language. London: Swan Sonnenschein.
Kantor, J. R. (1936). An objective psychology of grammar. Indiana University Publications.
Kolb, E. (2013). Kultur im Englischunterricht. Deutschland, Frankreich und Schweden im Vergleich (1975–2011). Heidelberg: Winter.
Lado, R. (1964). Language teaching: a scientific approach. New York : MkGraw-Hill.
Larsen-Freeman, D. (2011). Techniques and Principles in Language Teaching (3rd edition). Oxford University Press.
Lehberger, R. (1986). Englischunterricht im Nationalsozialismus. Tübingen: Stauffenburg.
Macht, K. (1990). Methodengeschichte des Englischunterrichts. 3 vols. Augsburg: University of Augsburg.
Martynova, R. Yu. (2023). Contemporary scientists’ linguo didactic research works on the history of the development of foreign language teaching methodology as an independent science. Ukrainian educational journal, 3, 163-174.
Palmer, H. E. (1924). Memorandum on Problems of English Teaching in the Light of a New Theory. Tokyo: Institute for Research in English Teaching.
Palmer, H. E. (1923). The Oral Method of Teaching Languages. Cambridge: Heffer.
Ruisz, D. (2014). Umerziehung durch Englischunterricht? US-amerikanische Reeducation-Politik, neuphi_lologische Orientierungsdebatte und bildungspolitische Umsetzung im nachkriegszeitlichen Bayern (1945–1955). Münster: Waxmann.
Smith, R. C. (2005). An Investigation of the Roots of ELT, with a Particular Focus on the Work of Harold E. Palmer. Phd thesis, University of Edinburgh.
Sweet, H. (1894). The practical study of languages. Oxford: Oxford University Press.
Viëtor, W. (1902). Die Methodik des neusprachlichen Unterrichts: ein geschichtlicher Überblick in vier Vorträgen. Leipzig: Teubner.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.