Ключові слова
вища освіта
здобувачі спеціальності «Дошкільна освіта»
здобувачі спеціальності «Соціальна робота»
майбутні фахівці
особистісний розвиток
професійна діяльність
Як цитувати
Анотація
У статті подано обґрунтування актуальності формування емоційного інтелекту (ЕІ) у процесі професійного становлення майбутніх фахівців у системі формальної (університетської) освіти. Відповідно до поставленої мети розкрито сутність феномену «емоційний інтелект», виокремлено структурні компоненти його: когнітивний, емпатійний і діяльнісний, що взяті за основу в проведенні емпіричного дослідження, а також з’ясовано, як здобувачі освіти українських університетів усвідомлюють значення емоційного інтелекту для здійснення професійної діяльності. У ході емпіричного дослідження використано метод опитування (анкетування) в он-лайн форматі з використанням сервісу Google Forms, у ході якого респонденти заповнювали авторський опитувальник «Чому потрібно розвивати емоційний інтелект?». Дослідження тривало впродовж трьох навчальних років (2022–2025), що дало змогу зробити висновки про особливості розвитку емоційного інтелекту в здобувачів освіти з їхньої позиції. Загальна кількість респондентів становила 232 особи. Виявлено, що здобувачі освіти надають певне значення розвитку емоційного інтелекту у власному професійному становленні під час навчання в університеті. На основі якісної інтерпретації експериментальних даних доведено, що майбутні фахівці усвідомлюють значення емоційного інтелекту для ефективного виконання професійних обов’язків та особистісного розвитку. Респонденти підтверджують готовність до розвитку емоційного інтелекту в період навчання у закладі вищої освіти. Отримані результати засвідчили потребу посилення розвитку в здобувачів освіти системи формальної освіти (університетів) діяльнісного компонента в структурі емоційного інтелекту задля забезпечення ефективності їхньої майбутньої професійної діяльності. Перспективи дослідження полягатимуть у впровадженні в ОПП бакалавр спеціальностей «Дошкільна освіта» і «Соціальна робота» вибіркового освітнього компонента «Розвиток емоційного інтелекту в суб’єкт-суб’єктній взаємодії» та визначенні результативності його.Посилання
Abebe, D. W., & Singh, D. P. (2023). The Relationship between Emotional Intelligence, Job Satisfaction, and Job Performance: Empirical Evidence from Public Higher Education Institutions. European Journal of Business and Management Research, 8(3), 45-52. https://doi.org/10.24018/ejbmr.2023.8.3.1928 (in English).
Bar-On, R. (2000). Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory. In R. Bar-On & J. D. A. Parker (Eds.), The handbook of emotional intelligence: Theory, development, assessment, and application at home, school, and in the workplace (pp. 363-388). Jossey-Bass. (in English).
Bar-On, R. (2004). The Bar-On Emotional Quotient Inventory (EQ-i): Rationale, description and summary of psychometric properties. In G. Geher (Ed.), Measuring emotional intelligence: Common ground and controversy (pp. 115-145). Nova Science Publishers. (in English).
Castro, L. (2020). Emotional intelligence in psychiatry: A review. European Psychiatry, 26(S2), 1194-1194. https://doi.org/10.1016/S0924-9338(11)72899-1 (in English).
Council Recommendation of 22 May 2018 on Key Competences for LifeLong Learning. (2018). (Text with EEA relevance) (2018/C 189/01). Official Journal of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32018H0604(01)&rid=7 (in English).
EDUCATION 4.0: Ukrainian sunrise. (2022). The Great Transformation Program Ministry of Education and Science of Ukraine. https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/2022/12/10/Osvita-4.0.ukrayinskyy.svitanok.pdf (in English).
European Union. (2006). Recommendation of the European Parliament and of the Council of 18 December 2006 on key competences for lifelong learning. http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32006H0962 (in English).
Goleman, D. (1998). Working with emotional intelligence. New York: Bantam Books. (in English).
Hui, Q., Li, Y., Zhu, R., Li, Y., Wong, T., Che, X., & You, X. (2025). Emotional intelligence moderated the mediating effect of professional identity between social support and psychological well-being among pre-service teachers. Scientific Reports, 15, Art. 13107. https://doi.org/10.1038/s41598-025-93537-w (in English).
Kovalchuk, V., Prylepa, I., Chubrei, O., Marynchenko, I., Opanasenko, V., & Marynchenko, Y. (2022). Development of Emotional Intelligence of Future Teachers of Professional Training. International Journal of Early Childhood Special Education, 14(1), 39-51. https://doi.org/10.9756/INT-JECSE/V14I1.221006 (in English).
Li, Z., Chen, J., & Li, Q. (2025). The relationship between teacher professional development and students’ social and emotional skills: examining the mediating roles of teacher self-efficacy and teaching practices. Current Psychology. https://doi.org/10.1007/s12144-025-08031-3 (in English).
Lin, Y., Fu, P., Ju, Y., Hong, X., & Huang, F. (2025). Understanding the relationship between kindergarten teachers’ love for education and emotional support competence: a latent profile and network analysis. Current Psychology, 44, 9552-9567. https://doi.org/10.1007/s12144-025-07713-2 (in English).
Lokhvytska, L., Martovytska, N., & Kolomiiets, O. (2021). Soft Skills Formation through the Prism of University Students’ View: Analysis of Survey Results. Society. Integration. Education. Proceedings of the International Scientific Conference, May 28th-29th, 2021. Vol. 1 (pp. 406-419). https://doi.org/10.17770/sie2021vol1.6173 (in English).
Martínez-Rodríguez, A., & Ferreira, C. (2025). Factors influencing the development of emotional intelligence in university students. European Journal of Psychology of Education, 40, Art. 60. https://doi.org/10.1007/s10212-025-00956-4 (in English).
Mayer, J. D., Caruso, D. R., & Salovey, P. (1999). Emotional intelligence meets traditional standards for an intelligence. Intelligence, 27(4), 267-298. https://doi.org/10.1016/S0160-2896(99)00016-1 (in English).
Mayer, J. D., Caruso, D. R., & Salovey, P. (2016). The ability model of emotional intelligence: Principles and updates. Emotion Review, 8(4), 290-300. https://doi.org/10.1177/1754073916639667 (in English).
Mayer, J. D., Roberts, R. D., & Barsade, S. G. (2008). Human abilities: Emotional intelligence. Annual Review of Psychology, 59, 507-536. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.59.103006.093646 (in English).
Mayer, J. D., Salovey, P., & Caruso, D. R. (2000). Emotional intelligence. In R. J. Sternberg (Ed.), Handbook of intelligence (pp. 396-420). Cambridge, UK: Cambridge University Press. (in English).
Mayer, J. D., Salovey, P., Caruso, D. R., & Cherkasskiy, L. (2011). Emotional intelligence. In R. J. Sternberg & S. B. Kaufman (Eds.), The Cambridge handbook of intelligence (pp. 528-549). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511977244.027 (in English).
Miezah, D., Opoku, M. P., Fenu, C., Quainoo, R., & Gyimah, E. M. (2025). Exploring the synergy between emotional intelligence and self-esteem among university students in Ghana. BMC Psychology, 13, Art. 22. https://doi.org/10.1186/s40359-025-02348-1 (in English).
Sánchez-López, M. T., Fernández-Berrocal, P., Gómez-Leal, R., & Megías-Robles, A. (2022). Does emotional intelligence have the same role in each risk behaviour? European Psychiatry, 65(S1), S688-S689. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2022.1773 (in English).
Sathorar, H., & Geduld, D. (2021). A Critical Approach to University–Community Partnerships: Reflecting on the Diverse Realities. Educational Research for Social Change, 10(2), 88-104. http://dx.doi.org/10.17159/2221-4070/2021/v10i2a6 (in English).
Sauli, F., Wenger, M., & Fiori, M. (2022). Emotional competences in vocational education and training: state of the art and guidelines for interventions. Empirical Research in Vocational Education and Training, 14, Art. 4. https://doi.org/10.1186/s40461-022-00132-8 (in English).
Shengyao, Y., Xuefen, L., Jenatabadi, H.S., Samsudin, N., Chunchun, K., & Ishak, Z. (2024). Emotional intelligence impact on academic achievement and psychological well-being among university students: the mediating role of positive psychological characteristics. BMC Psychology, 12, Art. 389. https://doi.org/10.1186/s40359-024-01886-4 (in English).
Shoshani, A. (2024). Meaning in Life in Preschool Children: Developmental Foundations and Relationship to Well-Being. Child Indicator Research, 17, 581-600. https://doi.org/10.1007/s12187-024-10107-8 (in English).
Swalwell, J., & McLean, L. (2021). Promoting Children’s Social-Emotional Learning Through Early Education: Piloting the Pyramid Model in Victorian Preschools. Australasian Journal of Special and Inclusive Education, 45(2), 122-134. https://doi.org/10.1017/jsi.2021.15 (in English).
Twum, K. K., Kwakwa, P. A., Hinson, R. E., Yeboah, C. O.-A., & Bright Korang-Yeboah, B. (2025). Emotional intelligence, student trust and student satisfaction in higher education institutions. SN Social Science, 5, Art. 79. https://doi.org/10.1007/s43545-025-01117-6 (in English).
Urbón, E., Salavera, C., & Usán, P. (2025). The influence of gender on the relationship between emotional intelligence and psychological well-being in Spanish university students. BMC Psychology, 13, Art. 393. https://doi.org/10.1186/s40359-025-02730-z (in English).
Van Eeden, E., Eloff, I., & Dippenaar, H. (2021). On Responses of Higher Education and Training With(in) Society Through Research, Teaching, and Community Engagement. Educational Research for Social Change, 10(1), 1‒15. http://dx.doi.org/10.17159/2221-4070/2021/v10i1a1 (in English).
Wang, Y., & Pan, L. (2025). Immersive virtual reality in education: impact on the emotional intelligence of university students. Education and Information Technoljgy, 30, 5283–5299. https://doi.org/10.1007/s10639-024-13013-2 (in English).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.